Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/676/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2018. Зареєстровано: 17.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2018.
Дата набрання законної сили: 15.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		15 травня 2018 року 
		Київ
		справа №813/676/17
		адміністративне провадження №К/9901/41942/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року (суддя Гулик А.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року (судді: Бруновська Н.В. (головуючий), Костів М.В., Шавель Р.М.) у справі  № 813/676/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення № 304 від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки позивач сплатив єдиний податок своєчасно за березень, квітень, травень 2016 року і в повному обсязі. Крім того, вказував, що помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати податкового зобов'язання     не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату грошового зобов'язання     у визначений Податковим кодеком України строк.
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, позов задоволено повністю.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивоване тим, що спірне рішення контролюючого органу було прийняте на підставі картки особового рахунку (КОР) платника податку, а не на підставі акта перевірки, як передбачено п.  299.11  ст.  299 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, суди зазначили, що помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату грошового зобов'язання у визначений  Податковим кодексом України  строк.
		Не погодившись із судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області подала касаційну скаргу де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року у справі  № 813/676/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз судами обставин справи та оцінку поданих доказів, а також на те, що судами невірно оцінено подані докази, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
		Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець (підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.05.2012 серії ААВ № 4765654), індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Львова.
		Згідно з свідоцтвом платника єдиного податку, позивач з 01.12.2012 по 31.12.2016     поперебував на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку 2 групи за ставкою 20% від доходу.
		Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 27 січня 2017 року прийняла рішення № 304 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, у зв'язку з наявністю податкового боргу     у позивача на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у сумі 812,80 грн.
		Відповідно до п.  295.1.  ст.  295 ПК України  платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.
		Згідно з п.  299.10.  ст.  299 ПК України  встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадку передбаченому пп.  298.2.3  п.  298.2  ст.  298  цього  Кодексу  тобто, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
		Згідно з  абз. 8 п.п. 298.2.3. п. 298.2. ст.  298 ПК України платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
		Положеннями п. 299.11. ст. 299 ПК України  встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
		Таким чином, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що жодної перевірки ФОП ОСОБА_4 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Спірне рішення № 304 від 27.01.2017 про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийняте контролюючим органом на підставі картки особового рахунку (КОР) платника податку, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в п.  299.11  ст.  299 ПК України.
		Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач протягом 2016 року своєчасно та у повному обсязі, сплатив податкові зобов'язання з єдиного податку до місцевого бюджету. Однак, у платіжних дорученнях № 0.0.638048813.1 від 20.10.2016, № 0.0.655091365.1 від 18.11.2016, № 0.0.672324377.1 від 18.12.2016, № 0.0.621169884 від 20.09.2016, № 0.0.603872555.1 від 19.08.2016, № 0.0.588597558.1 від 21.07.2016,   № 0.0.570027951.1 від 17.06.2016, № 0.0.555202870.1 від 19.05.2016,                               № 0.0.539938524.1 від 19.04.2016, № 0.0.539938073 від 19.04.2016, № 0.0.508807585.1 від 19.02.2016, № 0.0.492321908.1  від 19.01.2016, № Р24А25116139А627309 від 19.01.2016, № 0.0.539936427.1 від 19.04.2016, № 0.0.587110081.1 від 19.07.2016,         № 0.0.638045392.1 від 20.10.2016 про перерахування коштів, позивач помилково вніс кошти на розрахунковий рахунок за № 37198204011307, який призначений для сплати єдиного соціального внеску у зв'язку з чим виник податковий борг в розмірі - 812,80 грн.
		За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли обґрунтованих висновків, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов'язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету. Тому сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов'язання та застосування до нього відповідних санкцій.
		Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення № 304 від 27.01.2017 щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року у справі  № 813/676/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...