Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3727/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2018.
Дата набрання законної сили: 14.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		14 травня 2018 року 
		м. Київ
		Справа № 916/3727/15
		Провадження №12-126гс18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Уркевича В.Ю.,
		суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В, Британчука В.В., Гудими Д.А., 
		Данішевської В.І., ЗолотніковаО.С., Князєва В.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., 
		Лященко Н.П., ПрокопенкаО.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М.,
		Ткачука О.С., ЯновськоїО.Г.
		перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 916/3727/15 Господарського суду Одеської області за позовом Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайбункер» (далі  ТОВ «Дунайбункер»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України, Відділ Держгеокадастру в м. Ізмаїл Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки за касаційною скаргою ТОВ «Дунайбункер» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2017 року та
		ВСТАНОВИЛА:
		Заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 (далі  Військова частина) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області (далі  Міська рада) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2004 року (далі  договір), площею 2,3881 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258, укладеного між Міською радою та ТОВ «Дунайбункер»; витребування у ТОВ «Дунайбункер» на користь держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, зі складанням акту прийому-передачі, земельної ділянки, площею 2,3881 га, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 16 травня 2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 року, позовні вимоги задоволено повністю.Визнано недійсним договір та витребувано з незаконного володіння ТОВ «Дунайбункер» на користь держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України земельну ділянку площею 2,3881 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Постановою Вищого господарського суду України від 01 лютого 2017 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 року та рішення Господарського суду Одеської області від 16 травня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області. Постанову мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договору з тих підстав, що Міською радою з перевищенням своїх повноважень передано в оренду землі оборони за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 258, не дослідили правового титулу переданої земельної ділянки за договором, чи перебувала відповідна земельна ділянка у користуванні Військової частини, а в подальшому передана Адміністрації Державної прикордонної служби України, не встановили дійсного власника такої земельної ділянки на момент укладення договору, її цільового призначення, виду використання, площі, тобто, судами не здійснено правової ідентифікації земельної ділянки.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року позов задоволено повністю. Рішення судів мотивовані тим, що передана Міською радою в оренду земельна ділянка відноситься до земель оборони, розпорядження якими належить до повноважень Кабінету Міністрів України, а тому прийняття рішення про передачу в оренду земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні Адміністрації Державної прикордонної служби України, та укладення на підставі цього рішення договору здійснено Міською радою з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання договору недійсним.
		У листопаді 2017 року ТОВ «Дунайбункер» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2017 року, в якій просило зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
		На підставі підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України вказана касаційна скарга разом зі справою передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 лютого 2018року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Дунайбункер», призначив її до розгляду та надав строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
		Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 квітня 2018року передав цю справу разом з касаційною скаргою ТОВ «Дунайбункер» на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що правова проблема зводиться до неоднозначного застосування та трактування норм права у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками, які належать до земель оборони, зокрема, у разі встановлення обставин неправомірного набуття іншими особами такої земельної ділянки та визначення особи, на користь якої повинна витребовуватись спірна земельна ділянка. Поряд з цим потребує вирішення питання щодо переходу права на земельну ділянку у зв`язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна в контексті положень статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України.
		Так, суд касаційної інстанції зазначив, що мають місце обставини, які вказують на існування правової проблеми у застосуванні положень Законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про використання земель оборони», «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
		Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
		На думку Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні правацих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії» [«C.G. and Others v. Bulgaria», заява №1365/07, 24 April 2008, §39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява №21722/11, §170)].
		ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11листопада 1996 року [«Cantoni v. France», заява №17862/91, §31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013року («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№20372/11, §65)].
		З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питань, які Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає виключною правовою проблемою, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
		Відповідно до частини першої статті 301 Господарського процесуального кодексу України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
		Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина третя статті 301 Господарського процесуального кодексу України).
		Оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, то з огляду на викладене справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		За приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов`язковою. Отже, явка учасників справи та їх участь у судовому засідання не є обов`язковою.
		Ураховуючи наведене та керуючись підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення», частиною другою статті 120, частиною другою статті 121, статтею 234, частинами першою та третьою статті 301, частиною п`ятою статті 302, частиною четвертою статті 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		1. Прийняти до розгляду справу № 916/3727/15 Господарського суду Одеської області за позовом Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайбункер», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Кабінет Міністрів України, Відділ Держгеокадастру в м. Ізмаїл Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайбункер» на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2017 року.
		2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 15 годину 15 хвилин 12 червня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м.Київ.
		3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
		4. Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідачВ.Ю. УркевичСудді:Н.О. АнтонюкЛ.М. ЛобойкоС.В. БакулінаН.П. ЛященкоВ.В. БританчукО.Б. ПрокопенкоД.А. ГудимаЛ.І. РогачВ. І. ДанішевськаІ.В. СаприкінаО.С. ЗолотніковО.М. СитнікО.Р. КібенкоО. С. ТкачукВ.С.КнязєвО.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...