Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/666/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2018. Зареєстровано: 17.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2018.
Дата набрання законної сили: 10.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  908/666/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
		 
		розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація)
		на рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017
		(головуючий - суддя Федорова О.В.) та
		постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017  
		(головуючий - суддя Стойка О.В., судді: Радіонова О.О. і Татенко В.М.)
		у справі № 908/666/17
		за позовом Організації в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзик Україна" (далі - ТОВ "Ворнер Мьюзик Україна")
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Віріктон" (далі - ТОВ "Віріктон")
		про стягнення компенсації в розмірі 32   000 грн., 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" (далі - ОП "Українська ліга музичних прав"). 
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позов було подано про стягнення 32 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
		 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 23.07.2016 Організацією було зафіксовано факт незаконного використання способом публічного виконання музичного твору "Sub Pielea Mea" (виконавець Carlas Dreams) у кафе "Гороскоп", в якому господарську діяльність здійснює ТОВ "Віріктон". 
		 
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017: у позові відмовлено; з Організації стягнуто на користь ТОВ "Віріктон" 2 400 грн. витрат на оплату послуг адвоката; з Організації стягнуто на користь ОП "Українська ліга музичних прав" судові витрати в сумі 2 475, 78 грн.
		 
		Рішення попередніх судових інстанцій мотивовані недоведеністю позовних вимог. 
		 
		У касаційній скарзі Організація просить скасувати рішення та постанову попередніх судових інстанцій і направити справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. Скаргу мотивовано тим, що: суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявним у справі обставинам справи та доказам у їх сукупності, що суперечить статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -  ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017); судами попередніх інстанцій порушено статті 8, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права"(далі - Закон) та статті 3, 203. 204, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Віріктон" зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів Організації та про те, що здійснювало використання у своїй підприємницькій діяльності спірного твору на підставі договору від 01.09.2007 № ЗП/03/09/07, укладеного з ОП "Українська ліга музичних прав", яка є організацією колективного управління, і просить оскаржувані рішення і постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення. 
		 
		ОП "Українська ліга музичних прав" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника та зазначає, що позивачем в установленому порядку не вилучено з управління  ОП "Українська ліга музичних прав" майнові авторські права щодо жодного твору та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення. 
		 
		Розгляд касаційної скарги Організації здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 ГПК України.
		 
		Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
		 
		Судами  попередніх інстанцій з'ясовано та зазначено таке. 
		 
		Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
		 
		24.01.2014 Організацією і ТОВ "Ворнер Мьюзик Україна" (видавник) укладено договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір від 24.01.2014), за умовами якого:
		- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії даного договору йому належатимуть, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третім особам відповідно до умов договору (пункт 2.1);
		- Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором, у порядку визначеному в цьому розділі (пункт 9.1);
		- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені за захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника (пункт 9.2);
		- даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (пункт 12.1).
		 
		На підтвердження декларування спірного твору Організація надала декларацію творів від 01.11.2015 правовласника ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" з посиланням на номер Договору № АВ-24012014/01, каталог С.Б.А. Мьюзік Паблішінг, у якому під номером 5 зазначений твір "Sub Pielea Mea" (виконавець Carlas Dreams).
		Права на музичний твір "Sub Pielea Mea" (виконавець Carlas Dreams) передані позивачу за ліцензійним договором від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (далі - ТОВ "Ворнер/Чаппелл").
		Суду не надано правовстановлюючих документів ТОВ "Ворнер/Чаппел" (видавник) на музичний твір "Sub Pielea Mea" (виконавець Carlas Dreams). Каталог з переліком творів, який є додатком до ліцензійного договору, не є таким доказом. 
		23.07.2016 представником Організації Гавзінським Е.І., що діяв на підставі доручення від 24.11.2015 № 7257, було складено акт  №23/07/2016  фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, про те, що у приміщенні кафе "Гороскоп" за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Соборний (Леніна), 175, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ "Віріктон", зафіксований факт публічного виконання музичних творів, серед яких, зокрема, твір під назвою "Sub Pielea Mea", суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач. При цьому в акті вказано, що представник публічного закладу від підпису вказаного акта фіксації відмовився. На підтвердження зазначених обставин суду надано фіскальний чек від 23.07.2016 № 00061пр57506684, диск з відеозаписом фіксації використання спірного музичного твору за допомогою технічного засобу Sony DSR-DVD405E № 173531.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що право Організації  на вжиття будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав позивача, в т.ч. перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації, поставлене у залежність від отримання попередньої згоди позивача на такі дії.
		Матеріали справи не містять доказів отримання Організацією попередньої згоди позивача на здійснення фіксації факту використання об'єкту авторського права шляхом складання акта фіксації № 23/07/2016 та відеозапису використання спірного музичного твору за допомогою технічних засобів.
		Організацією не підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ "Ворнер/Чаппел" мало право використовувати спірний музичний твір "Sub Pielea Mea" (виконавець Carlas Dreams) та передавати це право третім особам.
		ТОВ "Віріктон" на підтвердження правомірності використання спірного музичного твору надало суду договір від 01.09.2007 № ЗП/03/09/07, укладений ТОВ "Віріктон" та ОП "Українська ліга музичних прав", яке є організацією колективного управління авторськими і суміжними правами, відповідно до пункту 3.1 якого ТОВ "Віріктон" отримало дозвіл на використання у своїй господарській діяльності способом публічного виконання об'єктів, зокрема авторського права у належному відповідачу кафе-барі "Гороскоп", та водночас взяло на себе зобов'язання сплачувати за це винагороду у передбаченому умовами договору розмірі. 
		Пунктом 2.1.2 вказаного договору передбачено, що ОП "Українська ліга музичних прав" зобов'язується самостійно вести всі переговори з третіми особами з приводу публічного виконання фонограм у закладі, зазначеному в додатку №1 до даного договору (кафе-бар "Гороскоп"). Під дію цього пункту також підпадають претензії третіх осіб щодо такого публічного виконання, які ОП "Українська ліга музичних прав" зобов'язується розглядати самостійно, за умови виконання компанією умов договору. 
		Доказів припинення цього договору суду не надано, отже, він є чинним на момент вирішення даного спору. 
		ОП "Українська ліга музичних прав"  отримало право на збір авторської винагороди за публічне виконання творів із каталогу Warner Chappell Music GmbH Germany на підставі договору від 11.05.2005 № 1/05/05, укладеного з асоціацією "Дім авторів музики в Україні".
		Щодо листа позивача від 20.05.2016 про вилучення з управління ОП "Українська ліга музичних прав" всіх належних позивачу творів ОП "Українська ліга музичних прав" зазначило, що позивач не додав до цієї вимоги документів, які підтверджують його майнові авторські права на твори. У зв'язку з цим, на думку третьої особи, даний лист не породжує правових наслідків, які обумовлені в ньому.       
		Під час розгляду справи Позивачем належних та допустимих доказів в цій частині надано не було. 
		Сумісний лист позивача у справі та ТОВ "Ворнер/Чаппел", адресований суду, про те, що вони ніколи не передавали майнові авторські права в управління ОП "Українська ліга музичних прав" не спростовує обставин щодо відсутності у Організації повноважень на пред'явлення позову в даній справі та підстав для задоволення позовних вимог. 
		Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єкта авторського права.
		 
		Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
		 
		За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		 
		Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		 
		Згідно з приписами статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
		 
		Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		 
		У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, у зв'язку з яким пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		 
		За приписами ГПК України у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень:
		 
		- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 43);
		- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);
		- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);
		- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43). 
		Оскаржувані судові рішення цим вимогам відповідають не повною мірою.
		Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. 
		Суди попередніх інстанцій, зазначаючи, що Організацією не доведено наявності повноважень на пред'явлення позову в даній справі до суду, не врахували, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто судами попередніх інстанцій не було враховано презумпції правомірності таких правочинів, як Договір від 24.01.2014, що укладений Організацією з ТОВ "Ворнер Мьюзик Україна", та ліцензійний договір від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д, що укладений ТОВ "Ворнер Мьюзик Україна" з товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл".
		 
		Зазначаючи про те, що Організація не мала права здійснювати       фіксацію       факту використання об'єктів авторського права без попередньої згоди видавника на такі дії, суди попередніх інстанцій не врахували того, що умови Договору від 24.01.2014 не містять будь-яких обмежень, які б забороняли Організації здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права. Навпаки, у даному договорі зазначено про право Організації здійснювати фіксацію використання об'єктів авторського права без відповідного дозволу.  Крім того, висновок судів попередніх інстанцій щодо обов'язкової згоди видавника на здійснення Організацією фіксації факту використання об'єкта авторського права іншою особою не ґрунтується на нормах законодавства, яке регулює питання, пов'язані із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності.
		 
		Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що Організацією не доведено права на здійснення фіксації факту використання об'єкта авторського права - спірного музичного твору шляхом складання акта фіксації та здійснення відеозапису є передчасним.
		 
		Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджені докази, подані на підтвердження публічного виконання спірного музичного твору відповідачем в їх сукупності [акт від 23.07.2016 від №23/07/2016 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, відеозапис (фіксація використання музичних творів за допомогою технічних засобів від 23.07.2016), фіскальний чек від 23.07.2016], не надано цим доказам оцінки та не наведено доводів на їх спростування.
		 
		Використання музичного твору безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням.
		 
		Відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		 
		Водночас ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не було належним чином досліджено питання спростування/не спростування відповідачем презумпції винного заподіяння шкоди. 
		 
		Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у позові, зокрема, виходили з того, що  правомірність використання спірного музичного твору ТОВ "Віріктон" підтверджується договором від 01.09.2007 № ЗП/03/09/07, укладеним з ОП "Українська ліга музичних прав". 
		 
		У свою чергу, ОП "Українська ліга музичних прав" отримало право на збір авторської винагороди за публічне виконання творів із каталогу Warner Chappell Music GmbH Germany на підставі договору від 11.05.2005 № 1/05/05, укладеного з асоціацією "Дім авторів музики в Україні". Однак судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином даний договір та не надано йому правової оцінки. Також залишилося не встановленим, чи підписувало ОП "Українська ліга музичних прав" договір з ТОВ "Віріктон" від власного імені або від імені асоціації  "Дім авторів музики в Україні" та які конкретно твори охоплював каталог Warner Chappell Music GmbH Germany.
		 
		До того ж судами попередніх інстанцій достеменно не досліджено питання вилучення з управління ОП "Українська ліга музичних прав" всіх належних позивачу творів, а лише зазначено, що лист Організації від 20.05.2016 про вилучення з управління ОП "Українська ліга музичних прав" всіх належних позивачу творів не породжує правових наслідків, які обумовлені в ньому, оскільки, на думку     ОП "Українська ліга музичних прав",  позивач не додав до цієї вимоги документів, які підтверджують його майнові авторські права на твори. Однак вирішення питання про те, чи було, чи не було вилучено твори з управління ОП "Українська ліга музичних прав" не залежить від суб'єктивної думки ОП "Українська ліга музичних прав", її згоди чи бажання, а залежить від наявності повноважень на вчинення такої дії та направлення  відповідного повідомлення про таке. 
		 
		Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог статті 47 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду даної справи названими судовими інстанціями) і частини першої статті 43 названого Кодексу (в тій же редакції) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а саме - не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування. 
		 
		Касаційний господарський суд бере до уваги й те, що за положеннями статті 236 ГПК України  (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п'ята). 
		 
		Порушення попередніми судовими інстанціями відповідних норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи. 
		 
		Водночас суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		З урахуванням викладеного та відповідно до статті 310 ГПК України рішення і постанова з даної справи підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результати нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
		 
		Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" задовольнити.
		 
		2. Рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017  у справі № 908/666/17 скасувати.
		 
		Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                          В. Селіваненко 
		 
		 
		Суддя                                                                                                           І. Булгакова
		 
		 
		Суддя                                                                                                                             Б. Львов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...