Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1630/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2018. Зареєстровано: 17.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2018.
Дата набрання законної сили: 15.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/1630/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючої - Вронської Г.О., суддів: Баранця О.М., Студенця В.І., 
		 
		за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,
		 
		представників учасників справи: 
		позивача: ОСОБА_1,
		відповідача: Романішін Є.В.,
		третьої особи: ОСОБА_2,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
		 
		на рішення Господарського суду Київської області 
		у складі судді Карпечкіна Т.П.
		від 09.08.2017 та
		на постанову Київського апеляційного господарського суду 
		у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О., Мартюк А.І., Зеленін В.О.,
		від 17.01.2018
		 
		за позовом ОСОБА_1
		до Приватного підприємства "АГРАРНЕ"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3
		про стягнення 29 269,30 грн.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "АГРАРНЕ" (далі - Підприємство) вартості належної Позивачці частки майна Підприємства, що пропорційна 40% у статутному капіталі Підприємства в розмірі 25500,16 грн., а також 2958,02 грн. інфляційних збитків та 811,12 грн. 3% річних.
		2.          Позов мотивований посиланням на обставини виходу Позивачки зі складу Підприємства та відсутності виплати коштів у рахунок оплати належної їй частки майна у Підприємстві.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		3.          Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2017, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		4.          Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для задоволення позову з огляду на відсутність доказів формування статутного капіталу Підприємства Позивачкою.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи 
		5.          Позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, передати справу на новий розгляд.
		6.          Касаційна скарга мотивована посиланням на неналежне з'ясування судами обставин здійснення Позивачкою внеску до статутного капіталу Підприємства, зокрема, відсутність дослідження фінансових документів Підприємства, даних бухгалтерського обліку щодо власного капіталу Підприємства. На думку Позивачки, суди при вирішенні спору безпідставно виходили лише з відомостей, наведених у довідці щодо руху коштів на поточному банківському рахунку підприємства.
		7.          ОСОБА_3 (далі - Третя особа) та Відповідач подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити скаргу без задоволення.
		 
		8.          Третя особа та Відповідач зазначають про відсутність жодних доказів сплати Позивачкою внеску до статутного фонду Підприємства, зокрема, у матеріалах реєстраційної справи Підприємства.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		9.          15 лютого 1999 року Володарською районною державною адміністрацією Київської області зареєстровано за реєстраційним №7 Приватне сільськогосподарське підприємство "АГРАРНЕ" (код ЄДРПОУ 30161127), засновником якого була Позивачка.
		10.          20 вересня 2005 року державним реєстратором Володарської районної державної адміністрації Київської області внесено зміни до державного реєстру за номером запису 13351050001000111 щодо найменування Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрне" на Підприємство, до складу засновників включено Третю особу та зареєстровано нову редакцію Статуту Підприємства.
		11.          Пунктами 1.2 та 1.15 Статуту визначено склад Підприємства та статутний фонд в розмірі 500 грн., який розподілено наступним чином: 300 грн. (60%) належить Третій особі; 200 грн. (40%) належить Позивачці.
		12.          На підставі заяви Позивачки від 27.11.2014, завіреної приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун А.А., про вихід зі складу учасників (засновників) Підприємства та бажання отримати належну їй частку, отриманої Підприємством 5 грудня 2014 року, Третя особа скликала проведення загальних зборів учасників Підприємства на 27 березня 2015 року. 
		13.          На загальних зборах учасників Підприємства, оформлених протоколом №1/2015 від 27.03.2015, зазначену заяву Позивачки від 27.11.2014 задоволено. Також прийнято наступні рішення: здійснити виплату грошових коштів Позивачці - вартості частини майна Підприємства пропорційно частці, внесеній до статутного фонду Підприємства; провести виплату після затвердження звіту за 2014 рік у строк до 12 місяців з дня виходу Позивачки зі складу засновників.
		14.          Державна реєстрація змін до складу засновників та змін до Статуту Підприємства, пов'язаних з виходом Позивачки зі складу засновників, проведена 30 березня 2015 року.
		15.          Однак всупереч наведеного рішення загальних зборів учасників Підприємства Позивачка не отримала оплати належної їй вартості частки майна Підприємства.
		 
		16.          Відповідно до балансових показників, відображених Підприємством у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва, станом на 31 грудня 2014 року балансова вартість активів становила 64267,90 грн., поточні зобов'язання - 622,50 грн., доходи - 38336,00 грн., витрати - 38231,00 грн. 
		17.          Згідно з наданою Тетіївською ОДПІ в Київській області інформацією у всі банківські установи, у яких було відкрито рахунки Підприємства, здійснено запити щодо надання інформації про перераховування протягом 1999-2015 років Позивачкою на рахунки Підприємства грошових коштів з призначенням платежу, пов'язаним з поповненням статутного фонду або сплатою внеску до статутного фонду. Відповідно до відповідей банків Позивачка жодних внесків до статутного фонду Підприємства не вносила.
		18.          У матеріалах реєстраційної справи відсутні докази сплати внеску до статутного фонду. За твердженням Позивачки, відповідні докази були обов'язковими для проведення державної реєстрації та мали бути долучені до реєстраційної справи.
		19.          В якості доказів сплати внеску до статутного капіталу Позивачка надала довідку від 10.07.2015 №151-2-7-00/419 начальника відділу якості, контролю та обробки скарг Управління інформаційного обслуговування клієнтів Департаменту маркетингу, менеджменту відносин з клієнтами та електронного банкінгу АТ "Райффайзен Банк Аваль" Ванденко А.В. (виконавець: ОСОБА_4). У наведеній довідці зазначено, що в документах, сформованих у відповідному програмному забезпеченні банку, за вказаним рахунком знайдено один платіж від 15.12.1999, пов'язаний з формуванням статутного фонду підприємства в сумі 500 грн. 
		20.          Однак на запит суду АТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомив, що в наявному у нього примірнику листа-відповіді від 10.07.2015 №151-2-7-00/419 зазначено, що в документах, сформованих у відповідному програмному забезпеченні банку, за вказаним рахунком не знайдено платежів, пов'язаних з формуванням статутного фонду підприємства, внесених Позивачкою.
		21.          Витребувані та надані суду докази та звітність, в яких відображено, що статутний капітал Підприємства був сформований, подавало в різний час Підприємство, керівником якого була Позивачка. Жодних інших доказів про фактичний внесок до статутного капіталу чи формування його за рахунок майна надано не було ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		22.          Цивільний кодекс України (у редакції, чинній на момент подання Позивачкою заяви про вихід з Підприємства)
		Стаття 8. Аналогія
		1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). 
		2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
		Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
		1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. …
		Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
		1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …
		5) примусове виконання обов'язку в натурі; …
		Стаття 116. Права учасників господарського товариства
		1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: …
		3) вийти у встановленому порядку з товариства; …
		Стаття 144. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю
		1. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. 
		Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. …
		3. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. 
		Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: 
		про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; 
		про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; 
		про ліквідацію товариства. …
		Стаття 148. Вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю
		1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. 
		2. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. 
		За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. 
		Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. 
		Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. 
		3. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
		23.          Господарський кодекс України (в редакції, чинній на момент одання  Позивачкою заяви про вихід з Підприємства)
		Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання 
		1. Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. …
		Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств 
		1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: 
		приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); …
		3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. …
		Стаття 65. Управління підприємством 
		1. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. 
		2. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. …
		Стаття 113. Приватні підприємства 
		1. Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. 
		2. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.
		Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин 
		1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. …
		24.          Закон України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент одання  Позивачкою заяви про вихід з Підприємства)
		Стаття 10. Права учасників товариства 
		Учасники товариства мають право: …
		в) вийти в установленому порядку з товариства; …
		Стаття 11. Обов'язки учасників товариства 
		Учасники товариства зобов'язані: 
		… б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; …
		Стаття 13. Вклади учасників та засновників товариства 
		Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. …
		Стаття 54. Оплата вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю 
		При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.  
		Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
		25.          Закон України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент створення Підприємства)
		Стаття 52. Статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю 
		У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. 
		До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. 
		Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. 
		Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
		Стаття 53. Відступлення частки (її частини) у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю 
		Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.  
		Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає. 
		При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково. 
		Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаної товариством.
		26.          Закон України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент створення Підприємства) 
		Стаття 1. Підприємство та його основні цілі 
		1. … Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). 
		Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.
		Стаття 2. Види підприємств 
		1. В Україні можуть діяти підприємства таких видів: 
		приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; …
		Стаття 5. Загальні умови створення підприємства 
		1. Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. …
		Стаття 10. Утворення і використання майна
		1. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. …
		2. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління. …
		4. Джерелами формування майна підприємства є: 
		грошові та матеріальні внески засновників; …
		Стаття 29. Облік і звітність 
		1. Підприємство веде первинний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію та адміністративні дані. 
		Порядок організації та ведення бухгалтерського обліку, подання статистичної інформації та адміністративних даних визначається законодавством. …
		4. Річна фінансова звітність підприємств підлягає обов'язковому аудиту, за винятком тих організацій, що повністю утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю. Обов'язкова аудиторська перевірка  річної фінансової звітності підприємств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки. 
		5. Посадові особи підприємств за порушення порядку подання статистичної інформації та адміністративних даних несуть відповідальність відповідно до законодавства.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		27.          Суд враховує, що порядок виходу учасника з приватного підприємства та виплати належної йому частки в майні підприємства не врегульований ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України, а також не визначений у Статуті Підприємства.
		28.          Відтак відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
		29.          Суд вважає правильним застосування до наведених правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо виходу учасників з товариства з обмеженою відповідальністю, за умови встановлення судами на підставі наданих учасниками справи доказів обставин існування Підприємства на основі приватної власності кількох осіб (засновників), а також наявності у ньому статутного капіталу поділеного між учасниками на частки.
		30.          Однак Суд звертає увагу, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували наявність правових підстав для визнання статутного фонду Підприємства розподіленим на частки між двома учасниками у зв'язку з включенням до складу засновників Підприємства Третьої особи. Так, суди не встановили наявність відповідного правочину щодо відчуження Третій особі частки (її частини) у статутному фонді Підприємства, належної іншому учаснику Підприємства, з урахуванням встановлених судами обставин відсутності внесення Позивачкою її вкладу до моменту виходу з Підприємства.  
		31.          За відсутністю встановлення зазначених обставин, на думку Суду, будь-які висновки судів попередніх інстанцій щодо правових наслідків подання Позивачкою заяви про вихід з Підприємства, а також наявності чи відсутності у неї права вимагати у зв'язку з цим виплати їй Підприємством певних грошових коштів є передчасними.
		32.          Разом з тим Суд також вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності здійснення Позивачкою внеску до статутного фонду Підприємства. Суд вважає обґрунтованими доводи Позивачки про те, що суди при вирішенні спору безпідставно виходили лише з відомостей щодо руху коштів на поточному банківському рахунку підприємства.
		33.          З мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень вбачається, що спір вирішений судами першої та апеляційної інстанцій на підставі з'ясування лише обставин відсутності перерахування Позивачкою коштів на рахунки Підприємства. Проте суди залишили поза увагою, що відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про підприємства в Україні" джерелами формування майна підприємства могли бути, зокрема, як грошові, так і матеріальні внески засновників. 
		34.          Водночас Суд враховує, що з'ясувавши наявність у Підприємства майна станом на 31 грудня 2014 року, суди не встановили на підставі відповідних наданих учасниками справи доказів обставин первинного формування майна Підприємства на момент його створення чи у подальшому з інших джерел, аніж приватна власність Позивачки. 
		35.          Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не дотримався вимог статей 43, 47, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення суду першої інстанції) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суд апеляційної інстанції під час перегляду справи наведені порушення не виправив.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		36.          Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		37.          Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
		38.          Під час нового розгляду справи судам слід врахувати викладене та на підставі належних доказів встановити наявність чи відсутність обставин формування майна Підприємства за рахунок грошових чи матеріальних внесків Позивачки чи з інших джерел. 
		39.          За наслідками належного встановлення обставин наявності чи відсутності сплати Позивачкою свого внеску до Підприємства судам необхідно з'ясувати правові наслідки її виходу з Підприємства. 
		Судові витрати
		40.          Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.
		Висновки про правильне застосування норм права
		41.          Відсутність правового регулювання порядку виходу учасника з приватного підприємства та виплати належної йому частки в майні підприємства відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України є підставою для застосування до відповідних правовідносин правових норм цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, положень статуту відповідного приватного підприємства.
		42.          Зокрема, до наведених правовідносин можуть бути застосовані положення Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", які регулюють правовідносини щодо виходу учасників з товариства з обмеженою відповідальністю, за умови встановлення судами обставин існування підприємства на основі приватної власності кількох осіб (засновників), а також наявності у ньому статутного капіталу поділеного між учасниками на частки.
		43.          Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про підприємства в Україні" джерелами формування майна підприємства могли бути, зокрема, як грошові, так і матеріальні внески засновників.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2.          Рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №911/1630/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуюча                                                                                      Г. Вронська
		 
		Судді                                                                                                О. Баранець
		 
		                                                                                                               В. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...