Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/2006/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2018. Зареєстровано: 18.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2018.
Дата набрання законної сили: 16.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		16 травня 2018 року 
		Київ
		справа № 805/2006/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/33809/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В. М., 
		                                                                 Шарапи В.М.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (головуючий суддя - Кірієнко В.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (головуючий суддя - Сухарьок М.Г., судді - Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.) у справі 
		за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_4 
		до Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області 
		про зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           24.05.2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про зобов'язання оформити та видати паспорти громадянина України для виїзду за кордон з електронним носієм ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з транслітерацією прізвищ латиницею ОСОБА_3, ОСОБА_4 не пізніше ніж через сім робочих днів з дня оформлення заяви-анкети.
		2.          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відділу централізованого оформлення документів у м. Маріуполі із заявою про видачу паспорта для виїзду за кордон для себе та неповнолітньої дитини, визначивши свої вимоги щодо транслітерації прізвища шляхом подання окремої заяви з урахуванням транслітерації прізвища у раніше виданому посвідченні водія, а саме: ОСОБА_3. Разом з цим посадові особи відповідача повідомили про неможливість здійснення вказаної транслітерації прізвища, що також було викладено у листі від 22.03.2017 року №Ш-150.Позивач вважає інформацію, зазначену у листі від 22.03.2017 року, фактичною відмовою видати паспорт для виїзду за кордон та наголошує, що така відмова не має носити характер листа та повинна створювати правові наслідки. Отже, позивач зазначає, що офіційної відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон для себе та неповнолітньої дитини не отримував.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.          Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
		4.          Також даною постановою стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві\м. Київ\22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО): 820019; рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 640, 00 грн.
		5.          Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що посвідчення водія не відноситься до документів, які посвідчують особу та одночасно підтверджують громадянство України. Зважаючи на встановлений порядок транслітерації українського алфавіту латиницею, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача та його доньки, в інтересах якої він виступав. Також суд вказав, що оскільки заява-анкета не містить певних даних про заявника, тобто не оформлена згідно вимог діючого законодавства, вона не може створювати правових наслідків щодо її розгляду та, як наслідок, прийняття рішення щодо видачі або відмови у видачі паспорту для виїзду за кордон. Тобто, на думку суду, в контексті зазначених обставин, обов'язок прийняття певного письмового рішення, як способу реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, у Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області був відсутній.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		6.          Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 
		7.          Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 805/2006/17-а - без змін.
		8.          Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги позивача, висновки суду першої інстанції підтримав. Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що під час визначення транслітерації його прізвища має використовуватись саме форма написання державною мовою - українською. Докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 погодився із написанням його прізвища латинськими літерами та підписав заяву-анкету для передачі її працівнику органу міграційної служби до суду апеляційної інстанції не надані. Листами ГУ ДМС №Ш-150 від 22.03.2017 та №Ш-182 від 05.04.2017 підтверджено, що позивачу було роз'яснено, за яких обставин його вимоги щодо конкретного написання прізвища латинськими літерами будуть виконані, а саме за умови надання документу, передбаченого п. 108 Порядку №152. За таких обставин суд апеляційної інстанції погодив висновок, викладений у постанові Донецького окружного адміністративного суду, щодо відсутності ознак протиправності в діях співробітників Відділу централізованого оформлення документів у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області, які відобразились у неоформленні ОСОБА_3 паспорта для виїзду за кордон за відсутності підписаної ним заяви-анкети встановленого зразка.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		9.           11 жовтня 2017 року позивач в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої дитини - ОСОБА_4 (далі - скаржник) звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року.
		10.          В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. 
		11.          В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами проігноровано вимоги п. 26 Порядку, де вказується на обов'язок відповідача дати можливість перевірити та внести виправлення в роздруковану заяву-анкету і поставити свій підпис. Позивач посилається на те, що відповідальна особа не роз'яснила йому його прав щодо порядку формування анкети-заяви і відмовила у її формуванні. Також, на думку скаржника, суди безпідставно відхилили його доводи щодо того, що запис прізвища та імені (по-батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина. Крім того, скаржник вказує на необґрунтовані відмови судів попередніх інстанцій в задоволенні його клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції. 
		12.          Відповідачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких останній зауважив на безпідставність викладених в ній доводів та відсутність підстав для скасування судових рішень попередніх інстанцій.
		13.          Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2018 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		14.           13.03.2017 року позивач звернувся до начальника ГУ ДМС України в Донецькій області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон для себе та своєї неповнолітньої дитини і також при оформленні паспорту просив врахувати транслітерацію прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно посвідчення водія від 27.01.2017 року.
		15.          Листом ГУ ДМС України в Донецькій області від 22.03.2017 року № Ш-150 позивачу повідомлено, що внесення прізвища та імені особи, на ім'я якої оформлюється паспорт для виїзду за кордон, латинськими літерами може бути виконано відповідно до його написання у раніше виданих документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, оформлених компетентними органами України або документах, що підтверджують факт народження, зміни імені, виданих компетентними органами іноземної держави та легалізованих в установчому порядку (п. 108 постанови КМУ № 1001). Згідно ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України посвідчують особу чи її спеціальний статус» посвідчення водія відповідно до функціонального призначення відноситься до переліку документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
		16.          Заявою від 27.03.2017 року позивач звернувся до Начальника ГУ ДМС України в Донецькій області, в якій зазначив, що письмової відмови щодо оформлення закордонних паспортів із відповідною транслітерацією прізвища він не отримував, посадові особи відповідача відмовляються формувати заяву-анкету без законних на те причин. Відповідно позивач просив зобов'язати начальника Відділу централізованого оформлення документів у місті Маріуполі виконати вимоги, встановлені законодавством України, щодо оформлення та видачі або відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон йому та його дитині, оформити та видати паспорти громадянина України для виїзду за кордон йому та його дитині з транслітерацією латиницею «ОСОБА_3 (a)».
		17.          У відповідь на вищевказану заяву, листом від 05.04.2017 року № Ш-182 позивача було повідомлено, що під час формування заяви-анкети для оформлення паспорта для виїзду за кордон за замовчуванням відтворення прізвища та імені особи латинськими літерами здійснюється відповідно до Правил, затверджених постановою КМУ № 55. Також у листі зазначено, що посвідчення водія не відноситься до документів, які підтверджують громадянство і тому не може слугувати підставою для зміни транслітерації. Отже, позивачу та членам його сім'ї будуть оформлені паспорти для виїзду за кордон лише у разі надання передбачених чинними нормативними актами документів, що дають підстави для зміни транслітерації.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		18.          Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		19.          Стаття 33 Конституції України: кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом <…>.
		20.          Стаття 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року №3857-XII: документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон <…>.
		21.          Частина 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI): документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
		22.          Частини 1, 2 статті 22 Закону №5492-VI: паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну. Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		23.          Частина 1 статті 13 Закону України «Про засади державної мовної політики» від   03.07.2012   №5029-VI: паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.
		24.          Пункт 10 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України   від 07 травня 2014 року №152 (далі - Порядок №152): оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами / територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр) <…>.
		25.          Пункт 12 Порядку №152: внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС та відомчої інформаційної системи МЗС (далі - відомчі інформаційні системи). 
		26.          Пункт 13 Порядку №152: для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС. 
		27.          Пункт 24 Порядку № 152: працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35 і 52 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа, уповноважений суб'єкт інформують заявника про відмову в прийнятті документів із повідомленням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів <…>.
		28.          За приписами п. 25 Порядку № 152 у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта із використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).
		29.          Пункт 26 Порядку № 152: після формування заяви-анкети працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування. У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення.
		30.          Пункт 27 Порядку №152: після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу. Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.
		31.          Пункт 28 Порядку №152: після перевірки заявником правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.
		32.          Пункт 108 Порядку № 152: у паспорті для виїзду за кордон прізвище та ім'я особи зазначається українською мовою та через скісну риску - латинськими літерами відповідно до правил транслітерації. На письмове прохання заявника внесення прізвища та імені особи, на ім'я якої оформлюється паспорт для виїзду за кордон, латинськими літерами може бути виконано відповідно до його написання у раніше виданих документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, оформлених компетентними органами України, або документах, що підтверджують факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданих компетентними органами іноземної держави та легалізованих в установленому порядку. Написання прізвища особи у паспорті для виїзду за кордон може бути виконано відповідно до написання прізвища її дитини/батьків (або одного з них) / одного з подружжя у раніше виданих їм паспортах для виїзду за кордон (у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина / батьки / одне з подружжя є іноземцями).
		33.          Таблиця транслітерації українського алфавіту латиницею, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року за №55: літера «Ии» українського алфавіту визначена у перекладі латиницею як «Yy», а "І і" у перекладі латиницею як "І і".
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		34.          Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		35.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		36.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		37.          Скаржник в якості підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій зазначає, що судами проігноровано вимоги п. 26 Порядку №152, де вказується на обов'язок відповідача дати можливість перевірити та внести виправлення в роздруковану заяву-анкету і поставити свій підпис.
		38.          Проте, як зазначено судами попередніх інстанцій, особова картка позивача, що була створена внаслідок звернення останнього до установи ДМС, не сформована у повному обсязі. Позивач під час внесення персональних даних до заяви-анкети для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (для себе та своєї неповнолітньої дитини), перевіривши достовірність внесення даних щодо прізвища та ім'я заявника на моніторі Автоматизованого робочого місця Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами не погодився з визначеною транслітерацією латинськими буквами, тобто ним не було дотримано процедури формування заяви-анкети щодо себе та своєї неповнолітньої дитини.
		39.          Зазначені обставини підтверджені позивачем як в позовній заяві, так і в касаційній скарзі, поданій до суду касаційної інстанції. Так, позивач вказує, що відповідальна особа органу ДМС не роз'яснила йому його прав щодо порядку формування анкети-заяви і відмовила у її формуванні. 
		40.          Однак, такі твердження позивача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. 
		41.          Більш того, Суд зазначає, що відсутність обізнаності позивача в нормативному регулюванні процедури отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон, на думку Суду, не може слугувати підставою для зобов'язання органу ДМС видати такий документ з вільним, як того бажає позивач, застосуванням транслітерації латинськими буквами прізвищ та імен позивача та його малолітньої дитини.
		42.          Таким чином, Суд погоджує позицію судів попередніх інстанцій, що безпосередньо під час формування заяви-анкети визначається написання прізвища заявника латинськими літерами. При цьому, як вірно зазначено судами, посвідчення водія не відноситься до документів, які посвідчують особу та одночасно підтверджують громадянство України, а отже зазначений документ не може слугувати підставою для врахування транслітерації прізвища для внесення у паспорт для виїзду за кордон. 
		43.          Враховуючи зазначене, Суд погоджує висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, щодо відсутності ознак протиправності в діях співробітників Відділу централізованого оформлення документів у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області, які б відобразились у неоформленні ОСОБА_3 паспорта для виїзду за кордон, з огляду на відсутність підписаної ним заяви-анкети встановленого зразка.
		44.          Також посилання скаржника на наявність у відповідача обов'язку написання його прізвища згідно із традиціями російської мови є необґрунтованими, оскільки  ОСОБА_3 є громадянином України, тобто під час визначення транслітерації його прізвища має використовуватись саме форма написання державною мовою - українською, як це безпосередньо передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року за №55 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
		45.          Щодо посилань позивача про необґрунтованість постановлених судами відмов у задоволенні його клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції суди попередніх інстанцій, керуючись положеннями ст. 122-1 КАС України (у відповідній редакції), перевіряли обґрунтованість заявленого стороною у справі клопотання та на власний розсуд приймали відповідне рішення з урахуванням всіх наведених у заявленому клопотанні обставин. При цьому, прийняте з цього приводу судове рішення не підлягає оскарженню. 
		46.          Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку всім доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
		47.          Частиною першою статті 350   КАС України   (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		48.          Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_4 без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		49.          З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
		50.          Керуючись статтями 341,   343,   349-354,   356,   359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		51.          В задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_4 - відмовити.
		52.          Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року - залишити без змін.
		53.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Суддя-доповідач Н.А. Данилевич          
		Судді                                                                                                     В. М. Бевзенко 
		 
		                                                                                                    В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...