Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 235/10491/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2018.
Дата набрання законної сили: 17.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		17 травня 2018 року
		м. Київ
		справа № 235/10491/15-к
		провадження № 51-3046 км18
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора    ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 , 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої  ОСОБА_7 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000858, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Дніпропетровська, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією частини всього майна, яке є її власністю.
		Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_7 позбавлено 9 рангу 4 категорії посади державного службовця.
		Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у провадженні.
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2017 року вирок суду першої інстанції змінено. Виключено з вироку суду обвинувачення про внесення ОСОБА_7 із корисливих мотивів 03вересня 2015 року на пленарне засідання сесії Шевченківської селищної ради пропозиції про розгляд проекту погодження відведення земельної ділянки ОСОБА_8 . У решті вирок залишено без зміни.
		Згідно з вироком суду, зміненим ухвалою апеляційного суду ОСОБА_7 , яка обіймала посаду голови Шевченківської селищної ради м. Покровська, Донецької області та займала відповідальне становище, вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
		04 вересня 2015 року, ОСОБА_8 звернувся до спеціаліста - землевпорядника Шевченківської селищної ради ОСОБА_9 із приводу прискорення відведення в тимчасове використання земельних ділянок для ведення городництва, які перебувають в комунальній власності Шевченківської селищної ради м. Покровська Донецької області, про що ОСОБА_9 , повідомив голові ради - ОСОБА_7 , а остання висловилась про можливість вирішення цього питання за умови передачі їй неправомірної вигоди в сумі 4000 грн.
		ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 про умови, висунуті ОСОБА_7 .
		Будучи поставленим в умови, при яких відмова від передачі ОСОБА_7 необхідної суми неправомірної вигоди унеможливлювала погодження та прискорення відведення в тимчасове користування земельних ділянок для ведення городництва, які перебувають у комунальній власності ради, ОСОБА_8 вимушено погодився на передачу вищезазначеної неправомірної вигоди. Водночас, ОСОБА_9 пояснив останньому, що вказані вимоги є незаконними та неправомірними і порадив звернутися в правоохоронні органи та, при цьому, виявив бажання сам взяти участь у заходах по викриттю злочинної діяльності  ОСОБА_7 
		13 жовтня 2015 року, близько 08.00 год. ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, знаходячись у службовому кабінеті  ОСОБА_7 що розміщений за адресою: АДРЕСА_2 , передав останній раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 4000 грн., а ОСОБА_7 , у свою чергу, підписала акт погодження про відведення в тимчасове користування ОСОБА_8 земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності Шевченківської селищної ради.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження в зв`язку з відсутністю в її діянні складу злочину. Аналізуючи наявні у кримінальному провадженні докази, стверджує, що вона, в силу свого службового становища не могла вирішувати питання про узгодження проектів землеустрою, оскільки не була посадовою особою органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій, при обґрунтуванні доведеності її винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, послалися на докази, які є недопустимими в зв`язку з невідкриттям їх стороні захисту. Вважає, що апеляційний суд, виключивши із обвинувачення корисливий мотив вчинення злочину, не зважив на відсутність суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України та, відповідно, в зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину, безпідставно кримінальне провадження не закрив.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу засудженої та просив її задовольнити. 
		Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі  ОСОБА_7 доводів, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_7 , не погоджуючись із її засудженням за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оспорює правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, вказує на неповноту судового розгляду, наводить власну оцінку доказам, ніж ту, що дав суд першої інстанції. 
		Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку, згідно зі ст. 409 КПК України. 
		Слід зазначити, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оціненим судом, і є обґрунтованим. 
		Апеляційний суд виходив із показань самої ОСОБА_7 , яка не заперечувала факту отримання грошових коштів, однак стверджувала, що хотіла їх витратити на придбання майна для селищної ради; показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 про обставини передачі неправомірної вигоди за погодження акту про відведення земельних ділянок, що перебувають у власності Шевченківської селищної ради в тимчасове користування, які, при цьому, об`єктивно узгоджуються із даними протоколів: огляду від 13 жовтня 2015 року, огляду місця події від 13 жовтня 2015 року; освідування особи від 13 жовтня 2015 року; протоколів за результатами аудіо, відеоконтролю особи від 19 жовтня 2015 року, від 21 жовтня 2015 року; висновку експерта № 1243 ф/х від 22 жовтня 2015 року та з іншими доказами, достовірність яких у колегії суддів сумніву не викликає. 
		Проаналізувавши всі досліджені у справі докази в їх сукупності, в тому числі й ті, на які посилається засуджена у касаційній скарзі, давши належну оцінку доводам сторони захисту про недопустимість деяких із них, місцевий суд обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину і правильно кваліфікував дії останньої за ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Твердження засудженої про необхідність скасування судових рішень у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, правильність встановлення яких підтвердив суд апеляційної інстанції. Також цей суд спростував посилання сторони захисту стосовно істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених, на їх думку, у справі органами досудового розслідування при проведенні досудового слідства, збиранні й дослідженні доказів, а також при їх оцінці місцевим та апеляційним судами.
		Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України. 
		Під час перевірки матеріалів справи також було з`ясовано, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними як стосовно встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 , так і стосовно відсутності в справі порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнули би за собою безумовне скасування судових рішень. 
		Не встановлено таких процесуальних порушень і касаційним судом, оскільки усім доводам, викладеним в апеляціях, які за своїм змістом, є аналогічними доводам касаційної скарги засудженої, апеляційний суд дав вичерпні та вмотивовані відповіді. 
		При цьому, дано належну оцінку твердженням сторони захисту про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в діях ОСОБА_7 через відсутність у останньої повноважень на вирішення питання про узгодження проектів землеустрою та обґрунтовано визнано їх безпідставними. 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 була наділена повноваженнями на погодження акту про відведення в тимчасове користування земельних ділянок Шевченківської селищної ради, а тому посилання касаційної скарги щодо неправильного застосування судами обох інстанцій закону України про кримінальну відповідальність та помилковості кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 368 КК України є безпідставними і такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження і вимогам кримінального закону.
		Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, детально перевірив викладені в апеляційних скаргах засудженої та захисників доводи стосовно недопустимості, на їх думку, доказів, які є аналогічними доводам касаційної скарги ОСОБА_7 та обґрунтовано визнав їх безпідставними, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення. 
		При цьому, апеляційний суд, погодившись з рішенням суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, правильно прийняв рішення про необхідність виключення з обвинувачення останньої внесення нею з корисливих мотивів 03 вересня 2015 року на пленарне засідання сесії Шевченківської селищної ради пропозиції про розгляд проекту погодження відведення земельної ділянки ОСОБА_8 , так як з зазначеним питанням ОСОБА_8 звернувся до  ОСОБА_9 04 вересня 2015 року і всі домовленості про надання неправомірної вигоди відбувалися пізніше, а розгляд питання про розробку проекту землеустрою відбувся 03 вересня 2015 року, тобто до того, як ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_9 і до всіх наступних дій, що стосувалися обставин вчинення злочину. 
		В ході апеляційного розгляду кримінального провадження були ретельно перевірені доводи захисників та засудженої про порушення вимог ст. 290 КПК України, в зв`язку з невідкриттям стороною обвинувачення постанови про визначення групи прокурорів, і обґрунтовано залишено їх без задоволення, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази, а в даному випадку доказами є відомості, які відображені в протоколі огляду житла і вилучення грошей, які були відкриті стороні захисту, а не постанова про створення слідчої групи. 
		З такими висновками апеляційного суду погоджується і колегія суддів та вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляцій сторони захисту ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України і погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.
		Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог засудженої слід відмовити. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів
		ухвалила:
		Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...