Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/16433/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2018. Зареєстровано: 20.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2018.
Дата набрання законної сили: 25.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 643/16433/16-ц
		Провадження № 2/643/389/18 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		14.05.2018 року м. Харків 
		Московський районний суд м. Харкова у складі: 
		головуючого судді Погасій О.Ф., 
		за участю секретаря Бровкіної М.І., Тугайбей В.В.,
		позивача ОСОБА_1,
		представника позивача ОСОБА_2,
		представника відповідача  ОСОБА_3,
		третьої особи ОСОБА_4, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та Харківської міської ради, третя особа  ОСОБА_4, про встановлення факту родинних відносин, про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, про скасування розпорядження відділу приватизації житлового фонду, про часткове скасування рішення виконкому Харківської міської ради, про визнання членом сімї наймача та про визнання права користування квартирою, - 
		в с т а н о в и в:
		28.12.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5, Харківській міській раді про встановлення батьківства, скасування свідоцтва про право власності, визнання членом сімї наймача та визнання права користування квартирою.
		13.04.2017 р. від представника відповідача ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення проти позову (а.с.56-57 т.1).
		13.07.2917 р. ОСОБА_1 подала до суду уточнений позов до ОСОБА_5, Харківській міській раді, 3-я особа ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, скасування свідоцтва про право власності, скасування розпорядження відділу приватизації житлового фонду, визнання членом сімї наймача та визнання права користування квартирою (а.с.97-99 т.1).
		16.11.2017 р. ОСОБА_1 подала уточнений позов до ОСОБА_5, Харківської міської ради, 3-я особа ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства, скасування свідоцтва про право власності, скасування розпорядження відділу приватизації житлового фонду, скасування рішення виконкому Харківської міської ради в частині визнання наймачем квартири, визнання ОСОБА_1 членом сімї наймача та визнання права користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.196-198 т.1).
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 зазначила в позові, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_2. В свідоцтві про народження її мати зазначена ОСОБА_4, батьком вказаний ОСОБА_9 зі слів матері в порядку ч.2 ст. 55 КпШС України. Своїм батьком позивач вважає ОСОБА_10, з яким її мати ОСОБА_4 перебувала в шлюбі з 21.11.1996 року по 03.12.2001 року. Шлюб розірвано рішенням суду 03.12.2001 р. На день народження ОСОБА_1, ОСОБА_10 відбував покарання в місцях позбавлення волі. ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, в звязку з чим встановлення факту батьківства можливе згідно ст.130 СК України.
		Після смерті ОСОБА_10 позивач з матірю ОСОБА_4 стала мешкати за адресою : АДРЕСА_1 разом із бабусею ОСОБА_11
		ОСОБА_4 поховала ОСОБА_11 і залишилась з донькою проживати в спірній квартирі, яка знаходилась в комунальній власності. В квартирі була зареєстрована відповідачка ОСОБА_5  колишня дружина другого сина ОСОБА_11  ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_12, після чого ОСОБА_5 переїхала проживати за адресою : АДРЕСА_2, залишила реєстрацію за адресою спірної квартири. ОСОБА_11 мала намір зняти з реєстрації відповідача за адресою спірної квартири і приватизувати квартиру. Уповноважила ОСОБА_4 звернутися до суду від її імені із позовом про зняття з реєстрації відповідачку. Заочним рішенням суду від 31.01.2012 р. ОСОБА_5 була визнана такою , що втратила право користування житлом в спірній квартирі. 12.03.2013 р. зазначене заочне рішення скасовано, 09.04.2013р. провадження по справі закрито в звязку зі смертю позивача.
		На момент смерті ОСОБА_11 позивач ОСОБА_1 була неповнолітньою, мешкала в спірній квартирі, але самостійно в силу віку не могла захистити свої права.
		Рішенням суду за ОСОБА_5, яка не проживала фактично в спірній квартирі, визнано право користування спірним житлом , вона визнана наймачем, в результаті чого отримала свідоцтво про право власності на спірну квартиру в порядку приватизації житла.
		Рішенням суду від 03.07.2015р. по справі за позовом ОСОБА_5 зі спірної квартири була виселена ОСОБА_4 При примусовому виконанні рішення суду державним виконавцем складено акт 25.03.2016р. про те, що в спірній квартирі постійно мешкає ОСОБА_1 Оскільки ОСОБА_5 в цей день вселилась в квартиру, є сторонньою людиною для ОСОБА_1, то остання вимушена була виселитись із спірної квартири. Таким чином з грудня 2003 р. до 25.03.2016р. ОСОБА_5 в спірній квартирі не мешкала, її особистих речей в квартирі не було.
		Позивач вважає, що ОСОБА_5 отримала у власність спірну квартиру безпідставно, а тому розпорядження про передачу житла у власність, свідоцтво про право власності на квартиру є незаконними. Незаконним вважає також рішення виконкому Харківської міської ради про визнання відповідачки наймачем житла. Захистити свої права і інтереси вона може лише у випадку встановлення факту батьківства ОСОБА_10 відносно неї. Лише після встановлення такого факту та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, позивачка може отримати право укладення договору найму спірного житла.
		Позивач просить встановити юридичний факт того, що ОСОБА_10, померлий ІНФОРМАЦІЯ_6. є батьком ОСОБА_1, скасувати розпорядження відділу приватизації та свідоцтво про право власності на спірне житло на імя ОСОБА_5; скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради в частині визнання ОСОБА_5 наймачем, та визнати ОСОБА_1 членом сімї наймача ОСОБА_11 та визнати за нею право користування спірною квартирою.
		Ухвалою суду від 22.06.2017 р. з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 22.06.2017 р., до участі в справи було залучено ОСОБА_4 в якості третьої особи (а.с.88,94 т.1).
		За ухвалою суду від 25.07.20017 р. про витребування доказів (а.с.102 т.1) була витребувана копія рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_10
		Ухвалою суду від 12.09.2017 р. у задоволенні заяви ОСОБА_5 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та Харківської міської ради, третя особа  ОСОБА_4, про встановлення факту батьківства, відмовлено (а.с.131 т.1).
		За ухвалою суду від 12.09.2017 р. про витребування доказів (а.с.132 т.1) з КП «ХМБТІ» була витребувана копія свідоцтва про право власності на квартиру № АДРЕСА_1.
		23.11.2017 р. від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.208-210 т.1).
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, обставини , на які вона посилається в позові, просила позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, підтримав позов, просив його задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, направила до суду заперечення проти позову, в яких зазначила, що позивач не надала суду достовірні докази батьківства. ОСОБА_10 не виявляв бажання встановлення батьківства відносно позивача, або зареєструвати позивача та її матір за своїм місцем проживання. Вважає позов не обґрунтованим, і просила в задоволенні позову в повному обсязі відмовити.(123-124, 208-210 т.1).
		Представник відповідача ОСОБА_5  ОСОБА_7, яка діє за довіреністю, надала до суду письмові заперечення проти позову, в яких просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки вважає позов не обґрунтованим.
		Представник відповідача ОСОБА_5- ОСОБА_3, який діє за довіреністю, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав заперечення відповідача ОСОБА_5, просив в задоволенні позову відмовити.
		Представник відповідача Харківської міської ради Саньков Ю.В., який діє за довіреністю, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за відсутності представника Харківської міської ради та ухвали рішення згідно чинного законодавства. (т.1 а.с. 95).
		Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, просила їх задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що ОСОБА_1 її дочка. В свідоцтві про народження дитини відомості про батька вказані з її слів, оскільки вона не перебувала в шлюбі з батьком дитини, а батько дитини відбував покарання за вироком суду. Вона, як мати одиначка, отримувала соціальну допомогу на утримання дитини до 18 річного віку, а потім до 22 річного віку дитини, на період її навчання. Наполягала на тому, що біологічним батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. За життя ОСОБА_10 вона не бажала встановлювати факт батьківства, оскільки ОСОБА_10 судимий і після звільнення з місця позбавлення волі зловживав спиртними напоями, не утримував дитину і не займався її вихованням. Вважає, що відповідач ОСОБА_5 незаконно заволоділа спірною квартирою, порушує права ОСОБА_1 
		Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, перевіривши письмові докази, приходить до наступного.
		Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, матірю зазначена ОСОБА_4, батьком вказаний ОСОБА_9 за слів матері дитини, оскільки ОСОБА_4 не перебувала в шлюбі.
		У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розяснено, що оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених ст. 53 чинного на момент виникнення спірних правовідносин КпШС 1969 року, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
		Згідно ст.53 КпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
		На момент народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, діяв КпШС 1969 року. Позивачем не надано доказів, що достовірно підтверджують визнання ОСОБА_10 батьківства, в сукупності, зокрема спільне проживання і ведення спільного господарства ОСОБА_10 і матірю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
		Позивач ОСОБА_1 посилається на доказ факту батьківства  рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.12.2001 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_10, а саме на те, що в резолютивній частині рішення зазначено : дочку ОСОБА_1 1995 року народження залишити на вихованні матері ОСОБА_4 
		ОСОБА_10 і ОСОБА_4 перебували в шлюбі з 21.11.1996р. по 03.12.2001 року.
		Але суд не приймає рішення суду про розірвання шлюбу, як доказ факту батьківства, оскільки факт батьківства не був предметом розгляду суду, в установчій частині суду не зазначено, що сторони по справі мають спільних дітей, а факт того, що ОСОБА_4 є матірю ОСОБА_1 1995 року народження, ніхто не оспорює.
		Суд не приймає, як доказ факту батьківства, надані позивачем копії листів з амбулаторної картки ОСОБА_1 і ОСОБА_4, де відомості про батька дитини внесені зі слів (а.с. 13-15 т.1).
		Надані позивачем ксерокопії поздоровлень з днем народження, і ксерокопію фотографії, суд також не приймає , як доказ батьківства, оскільки вони не свідчать про те, що ОСОБА_10 визнавав за життя батьківство відносно ОСОБА_1
		Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником спірної квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 на підставі розпорядження відділу приватизації житлового фонду Харківської міської ради № 337-Ц2 від 29 квітня 2015 року (т.1 а.с.65).
		ОСОБА_1 і ОСОБА_4 є власниками по 1/5 частині, кожна, квартири АДРЕСА_4 з 23 грудня 2016р., згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с. 211).
		Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.08.2014 року за ОСОБА_5 визнано право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобовязано Харківську міську раду укласти з ОСОБА_5 договір найму. Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2014 р., рішення Московського районного суду м. Харкова від 01.08 2014р. змінено, в частині зобовязання укласти договір найму скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено, в іншій частині рішення суду залишено без змін. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 р. рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2014 року в нескасованій частині та рішення апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2014 року залишено без змін. Зазначені рішення судів набрали законної сили.( т.2 а.с. 17-26).
		Згідно довідки з місця проживання про склад сімї та прописку від 22.05.2015р. на імя ОСОБА_5 відкрито особовий рахунок 18.03.2015р. за адресою квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру, виданого за рішенням РІК № 171 від 18.03.2015р. (т.2 а.с. 15).
		Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За клопотанням позивача, в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 пояснили, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_10 , але з їх пояснень не вбачається спільне проживання і ведення спільного господарства ОСОБА_10 з матірю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. 
		Позивачем не надано доказів позовних вимог, а саме того, що вона була членом сімї наймача ОСОБА_11. Відсутні докази і підставі вважати незаконними рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 171 від 18.03.2015р. в частині визнання ОСОБА_5 наймачем квартири АДРЕСА_1; розпорядження відділу приватизації про передачу житла у власність і свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.04.2015р. , видане ОСОБА_5
		На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
		Понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору, віднести на рахунок позивача.
		Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4, до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, та Харківської міської ради, юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7, про встановлення факту родинних відносин; про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно  квартиру № АДРЕСА_1, видане відділом приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради № 5-15-319224-Ц2 від 29.04.2015 р.; про скасування розпорядження відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 29.04.2015 р. № 337-Ц2; про скасування рішення виконкому Харківської міської ради № 171 від 18.03.2015 року в частині визнання ОСОБА_5 наймачем квартири № АДРЕСА_1; про визнання членом сімї наймача та про визнання права користування квартирою, відмовити у повному обсязі. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської областішляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду  якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Згідно п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя О.Ф. Погасій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...