Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/7796/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2018. Зареєстровано: 21.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2018.
Дата набрання законної сили: 18.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/7796/17  1-кп/335/140/2018 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		18 травня 2018 року     Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючого                             судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання             ОСОБА_2 ,
		процесуального прокурора                     ОСОБА_3 ,
		потерпілих                             ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		                                ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		                                ОСОБА_8 ,
		представників потерпілих                    адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_11 ,
		захисника                            адвоката ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080050001789 від 21 квітня 2017 р.,за обвинуваченням  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «ПРАВЕКСТАР», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
		21 квітня 2017 р. приблизно о 04:50 год. водій ОСОБА_11 , керуючи пасажирським мікроавтобусом «Мерседес Спринтер», д.н. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині пр. Соборного з боку вул. Української в напрямку вул. Гагаріна в м. Запоріжжі, по мокрому дорожньому покриттю зі швидкістю не менше 70 км/год., яка перевищує максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті  60 км/год. В салоні автобусу в якості пасажирів знаходилися ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ще 5 осіб. ОСОБА_11 , діючи на порушення пп. 12.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, не врахувавши дорожньої обстановки та погодних умов, продовжуючи рух по вказаному проспекту із перевищенням швидкості руху, в районі повороту на вул. Першотравневу, на заокругленні дороги праворуч, допустив занос транспортного засобу та подальше перекидання автомобіля на ліву частину кузова. В результаті необережних дій водія сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажири автобуса, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 отримали, в тому числі, середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Так, ОСОБА_4 спричинено закритий крайовий перелам великого бугра лівої плечової кістки без зміщення кісткових фрагментів, синець в області лівого плечового суглобу з переходом на ліве плече, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.
		ОСОБА_13 спричинено закриті переломи 8, 10 ребер зліва по паховій лінії, забій грудної клітини, велику скальповану рану в області лівого плечового суглобу з пошкодженням поверхневої фасції, велику скальповану рану, що довго не загоювалась, в області лівого передпліччя з переходом на тил лівої кисті, з пошкодженням сухожилля розпинателів 3, 4, 5 пальців лівої кисті, з дефектом кортикальної пластини основи 3-ї п`ясної кістки лівої кисті, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.
		ОСОБА_6 спричинено закриті перелами 6 та 7 ребер зліва по заднє-паховій лінії, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.
		ОСОБА_7 спричинено рани в області лівої кисті, лівого передпліччя з переходом на другий палець лівої кисті з частковим пошкодженням сухожилля розгибателя 2-го пальця на рівні середньої третини п`ясної кістки, що потягло за собою грубе ураження серединного нерва зліва і області зап`ястя, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.
		ОСОБА_8 спричинено закритий імпресійно-уламковий перелом тіла 11-го грудного хребця в області краніальної пластини з відривом переднє-верхнього краю та набряком кісткової речовини, що кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 визнав себе винним у інкримінованому злочині. Суду пояснив, що 21 квітня 2017 р. приблизно о 04:50 год. він керував пасажирським мікроавтобусом «Мерседес Спринтер», д.н. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині пр. Соборного з боку вул. Української в напрямку вул. Гагаріна в м. Запоріжжі. Пора доби була темна, на вулиці йшов дощ, а тому дорога була мокра. В салоні мікроавтобусу знаходились пасажири. На ділянці проспекту, де дорога заокруглюється, автобус занесло, внаслідок чого він не впорався із керуванням та автобус перекинувся на лівий бік. Підтвердив, що перевищив допустиму швидкість руху. У скоєному щиро покаявся, попросив вибачення у потерпілих. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнав в частині матеріальної шкоди, однак, підтримав думку свого захисника щодо необхідності покладення обов`язку з відшкодування шкоди на його роботодавця.
		Крім показань обвинуваченого, який повністю визнав вину у інкримінованому злочині, його вина у вчиненні злочину була доведена під час судового засідання та підтверджена такими доказами:
		- Показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що 21 квітня 2017 р. вранці, коли ще було темно, він їхав на роботу в якості пасажира мікроавтобусу «Мерседес Спринтер» під керуванням ОСОБА_11 . ОСОБА_4 сидів в мікроавтобусі з лівого боку. На вулиці йшов дощ. Після того, як водій проїхав зупинку громадського транспорту «площа Пушкіна» на «дамбі» мікроавтобус почало кидати, після чого він перекинувся на лівий бік. При цьому, водій перевищив швидкість та не гальмував. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він потрапив в лікарню, йому були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, знаходився в лікарні 2 місяці. На лікування витратив значну суму шкоди, яка не була відшкодована. Цивільний позов підтримав. Просив призначити ОСОБА_11 покарання із застосуванням позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
		- Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що 21 квітня 2017 р. приблизно о 04:30 год. він сів в мікроавтобус, що їхав за маршрутом № 81, та поїхав на роботу, їхав по проспекту Соборному. Він сидів в салоні у 3 ряду біля вікна, поряд із ним сидів чоловік. На вулиці йшов дощ. На площі ОСОБА_14 водій випередив інший мікроавтобус. В районі повороту мікроавтобус занесло, декілька разів кинуло та потім перекинуло на лівий бік. Він втратив свідомість. Коли прокинувся, людей вже діставали с мікроавтобусу, а йому наклали джгут та відвезли до лікарні, де зробили 3 операції. Він отримав значні тілесні ушкодження, внаслідок яких продовжує лікуватися, потребує ще операцію. ОСОБА_11 відшкодував йому лише вартість мобільного телефону. Суму в розмірі приблизно 46000 грн. виплатив його роботодавець. Позов підтримав, просив його задовольнити. Покарання просив призначити ОСОБА_11 на розсуд суду.
		- Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що 21 квітня 2017 р. приблизно о 04:00 год. вона вийшла з дому та пішла на зупинку громадського транспорту біля Залізничного вокзалу № 1. До зупинки підійшов мікроавтобус за маршрутом № 81, в який вона сіла на одиночне сидіння біля водія, їхала в бік ТРЦ «Україна». Під`їжджаючи до зупинки «площа Пушкіна» водій спитав, чи виходить хтось на зупинці, але ніхто не виходив, а тому він прискорився. Потім вона відчула товчок передніми колесами, і тоді автомобіль занесло. Водій крутив кермо, колеса не гальмували, потім крутив кермо праворуч, вдарився о бордюр, але мікроавтобус занесло і він перекинувся на лівий бік. Внаслідок ДТП вона вдарилась лівим боком та головою, отримала тілесні ушкодження, зокрема, перелами, з приводу яких лікувалась амбулаторно. Цивільний позов не заявляла. Покарання просила призначити на розсуд суду.
		- Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , за якими 21 квітня 2017 р. приблизно о 04:30 год. вона сіла в мікроавтобус маршруту № 81 на вулиці Новокузнецькій, де сиділа на другому сидінні за водієм ліворуч. Коли водій під`їхав до площі ОСОБА_14 , він призупинився, а після цього набрав швидкість, в`їхав в зливну яму на дорозі, і мікроавтобус почало заносити праворуч, він вдарився о бордюр і перекинувся на лівий бік. Внаслідок ДТП в неї були пошкодження лівої частини тіла, кісті руки. Перше сидіння впало саме на неї. З мікроавтобусу її витягли останньою, вона не могла самостійно йти, швидка допомога її забрала у лікарню № 5, після чого її направили до лікарні № 9, де зробили операцію. Лікарі вважали за необхідне ампутувати руку, але вона відмовилась. Тривалий час рухалась на костилях. Через деякий час в неї виявився сахарний діабет, що пов`язує саме з подією ДТП. Крім того, в неї було пошкоджено одяг, телефон. Цивільний позов підтримала. При призначенні покарання просила підтримати думку прокурора.
		- Показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка у судовому засіданні пояснила, що 21 квітня 2017 р. приблизно о 04:50 год. вона їхала в маршрутці № 81 в напрямку Критого ринку, де вона працює. Сиділа праворуч на 3-му одиночному сидінні. Від`їжджаючи від площі ОСОБА_14 , водій набрав швидкість. Мікроавтобус занесло і він перекинувся. Її відкинуло в лівий бік, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження. У лікарні їй зробили рентген та спочатку нічого не виявили, але через 2 дні вона не змогла самостійно встати, після чого зробила МРТ, яке виявило перелам хребта. Внаслідок цього вона отримала ІІІ групу інвалідності. На даний час вона обмежена в русі, не може нахилятися, присісти. Цивільний позов підтримала. Просила призначити покарання на розсуд суду та позбавити ОСОБА_11 прав керування транспортними засобами.
		- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 квітня 2017 р., згідно з яким слідчий в присутності понятих, водія ОСОБА_11 оглянув місце ДТП в районі ЛЕП № 4 по проспекту Соборному на «дамбі», та встановив погодні умови  дощ, мокре покриття, а також розташування автомобіля «Мерседес Спринтер», д.н. НОМЕР_1 , що лежав на проїзній частині пр. Соборного на лівій боковій частині кузову, при цьому розташований на відстані 1,0 м від переднього колеса та 3,1 м від заднього колеса до краю дороги. У протоколі огляду також зафіксовані пошкодження автомобіля та інша слідова інформація, складено схему ДТП, фототаблицю (т. 2 а.с. 96107).
		- Висновком експерта № 1316М від 18 травня 2017 р., за яким закритий крайовий перелам великого бугра лівої плечової кістки без зміщення кісткових фрагментів, синець в області лівого плечового суглобу з переходом на ліве плече у ОСОБА_4 в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Рана в нижній третині лівого плеча з розтрощенням м`яких тканин у ОСОБА_4 сама по собі кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли бути спричинені в результаті ударів о виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах ДТП. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи (т. 2 а.с. 109110).
		- Висновком експерта № 1330 М від 25 травня 2017 р., за яким закритий імпресійно-уламковий перелом тіла 11-го грудного хребця в області краніальної пластини з відривом переднє-верхнього краю та набряком кісткової речовини у ОСОБА_8 кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли бути спричинені в результаті ударів о виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах ДТП. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи (т. 2 а.с. 111112).
		- Висновком експерта № 1336 від 26 травня 2017 р., за яким рани в області лівої кисті, лівого передпліччя з переходом на другий палець лівої кисті з частковим пошкодженням сухожилля розгибателя 2-го пальця на рівні середньої третини п`ясної кістки, що потягло за собою грубе ураження серединного нерва зліва і області зап`ястя у ОСОБА_7 в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Садна в області лівого плечового суглоба, в області лівої кисті, в області лівого тазостегнового суглоба у ОСОБА_7 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли виникнути в умовах дорожньо-транспортного руху. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному освідуваною (т. 2 а.с. 113114).
		- Висновком експерта № 1180 від 26 травня 2017 р., згідно з яким закриті перелами 6 та 7 ребер зліва по заднє-паховій лінії у ОСОБА_6 кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Синці на нижній повіці лівого ока, в області лівого стегна у ОСОБА_6 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи (т. 2 а.с. 115116).
		- Висновком експерта № 1303М від 18 травня 2017 р., за яким закриті переломи 8, 10 ребер зліва по паховій лінії, забій грудної клітини у ОСОБА_5 в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Велика скальпована рана в області лівого плечового суглобу з пошкодженням поверхневої фасції у ОСОБА_5 кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Велика скальповану рану, що довго не загоювалась, в області лівого передпліччя з переходом на тил лівої кисті, з пошкодженням сухожилля розпинателів 3, 4, 5 пальців лівої кисті, з дефектом кортикальної пластини основи 3-ї п`ясної кістки лівої кисті у ОСОБА_5 кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день. Струс головного мозку, рану в лівій скроневій області, синець в області лівого ока, множинні садна в області лівої половини обличчя у ОСОБА_5 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли бути спричинені в результаті ударів о виступаючі предмети всередині салону автомобіля в умовах ДТП. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи (т. 2 а.с. 117119).
		- Висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 5 травня 2017 р. № 9-249, згідно з яким на момент проведення дослідження робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Мерседес Спринтер», д.н. НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані, ходова частина  в непрацездатному стані. Відмова ходової частини виникла після дорожньо-транспортної пригоди (т. 2 а.с. 120128).
		- Висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 10 травня 2017 р. № 9-263, згідно з яким водій мікроавтобуса «Мерседес Спринтер», д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 12.1, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху. Дії водія ОСОБА_11 вказаним вимогам Правил не відповідають. Невідповідність у діях водія ОСОБА_11 вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість у водія ОСОБА_11 уникнути заносу та перекиданню керованого ним транспортного засобу залежала від виконання ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху (т. 2 а.с. 132135).
		- Протоколом огляду DVD-R диска від 22 квітня 2017 р. та безпосередньо даними, що містяться на цьому диску, на якому містяться відеозаписи з камер зовнішнього відеоспостереження ділянки дороги, на якій сталася ДТП. Оглядом встановлено, що відеозаписи містять дату, час, місце ДТП, її механізм, зокрема, занос мікроавтобуса та його перекидання на лівий бік (т. 2 а.с. 137139). 
		Проаналізувавши надані докази, які суд визнав належними, допустимими та достовірними, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю доведена, та його дії кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, у відповідності до ст. 12 КК України, віднесено до злочину невеликої тяжкості, спричинених наслідків  в результаті злочину завдано тілесних ушкоджень потерпілим, моральні страждання. Матеріальну шкоду ОСОБА_11 відшкодував частково потерпілому ОСОБА_5 на суму 934,00 грн., що підтверджується квитанцією про переказ (т. 2 а.с. 162). Також потерпілому ОСОБА_5 було відшкодовано частково матеріальну шкоду ТОВ «Приміські сполучення», підтвердженням чого є розписки (т. 2 а.с. 150, 151). 
		Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, станом на час ДТП та на даний час працевлаштований, за місцем роботи в ТОВ «Приміські сполучення» характеризувався позитивно, на обліку в лікарів-психіатра та нарколога не перебуває. 
		За сімейним станом обвинувачений одружений, на утриманні дітей або непрацездатних осіб не має. 
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_11 , є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Також при призначенні покарання судом враховуються роз`яснення, надані у пунктах 2022 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за якими при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. 
		У кожномувипадку призначенняпокарання зачастинами 1та 2ст. 286і ст.287КК необхіднообговорювати питанняпро доцільністьзастосування довинного додаткового покарання -позбавлення права керувати транспортними засобами абообіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан  чиексплуатацію транспортнихзасобів,відповідно. 
		Тому, при призначенні покарання суд також враховує, що злочин ОСОБА_11 вчинив з необережності, однак, внаслідок порушення ним одразу трьох пунктів Правил дорожнього руху України, зокрема, допустив перевищення швидкості руху. В цей же час, ОСОБА_11 був водієм маршрутного транспортного засобу, тобто здійснював діяльність з перевезення пасажирів, а тому повинен був усвідомлювати наслідки, що можуть настати у зв`язку із керуванням джерелом підвищеної небезпеки та невиконанням ним приписів вказаних Правил. Поряд із цим після скоєння злочину ОСОБА_11 усвідомив протиправність своєї поведінки, попросив вибачення у потерпілих. Проте, активних дій, спрямованих на подолання негативних наслідків скоєного кримінального правопорушення, не вчиняв. 
		Вирішуючи питання щодо виду покарання, яке слід застосувати в даному випадку, суд враховує, що на час розгляду провадження ОСОБА_11 зазначив, що офіційно працевлаштований в ТОВ «ПРАВЕКСТАР», надав довідку про заробіток, який становить біля 3300 грн. на місяць (т. 1 а.с. 189), з огляду на що суд доходить висновку, що його матеріальний стан позбавляє його можливості реально виконати покарання у вигляді штрафу або виправних робіт.
		З огляду на викладене, суд вважає необхідним та достатнім обрати ОСОБА_11 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України. 
		При цьому, враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також те, що ОСОБА_11 уперше притягається до кримінальної відповідальності, суд вважає за неможливе застосувати до нього максимальний строк покарання у вигляді обмеження волі, визначений санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, як на цьому наполягав прокурор.
		В цей же час, з урахуванням особи обвинуваченого, конкретних обставин злочину, наявності пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, того, що обвинувачений за час досудового розслідування та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а також, що обвинувачений вчинив злочин з необережності, суд вважає, що забезпечити виправлення обвинуваченого можливо без реального відбування ним покарання, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов`язків органами з питань пробації протягом іспитового строку, який втілює у собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту суспільства і враховує позицію потерпілої в її баченні справедливості. 
		Також суд вважає за необхідне, враховуючи всі вищевказані обставини справи, думку прокурора та потерпілих, застосувати до ОСОБА_11 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, що також відповідає положенням ст. 77 КК України.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а про судові витрати  відповідно до ст. 124 КПК України.
		Так, за вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Відтак, з обвинуваченого на користь державного бюджету слід стягнути судові витрати на залучення експертів, що документально підтверджені.
		Запобіжний захід до обвинуваченого у кримінальному провадженні не застосовувався.
		Вирішуючи цивільні позови потерпілих суд виходить з наступного.
		Так, потерпілий ОСОБА_5 в своєму цивільному позові з урахуванням збільшення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_11 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 350000 грн., а також матеріальну шкоду в розмірі 13700 грн. на придбання медикаментів. В обґрунтування позову вказував, що внаслідок ДТП відбулися негативні зміни у житті, зокрема, потерпілому було спричинено психологічний стрес та фізичний біль, після чого він був змушений лікуватися, переживати фізичні незручності, тимчасову відірваність від активного соціального життя тощо. На даний час потерпілий потребує оперативного втручання на сухожиллі лівої кисті та передпліччі, видалення сторонніх тіл в області обличчя, санаторного лікування. (т. 1 а.с. 70-72, т. 2 а.с. 152-153).
		Потерпілий ОСОБА_4 згідно з поданим ним цивільним позовом, який збільшив в процесі судового розгляду, просив стягнути матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП у розмірі 12960 грн., упущену вигоду в розмірі 9100 грн., моральну шкоду в розмірі 80000 грн. В обґрунтування позову зазначав, що внаслідок отриманих травм потерпілий переніс дві операції, тривалий час знаходився на лікарняному. На лікування витратив 9320,07 грн. Також потерпілий змушений проходити реабілітацію та оздоровчі процедури, на які витратив 3640 грн. Крім того, тривалий час з 21.04.2017 по 10.06.2017 він не працював, і до виконання трудових обов`язків в ТОВ «Спаринт-Авто» зміг приступити лише 16.07.2017. В середньому заробітна плата ОСОБА_4 складає 6000 грн. За період лікарняних ОСОБА_4 виплачено 1300 грн. та 1600 грн. Отже, сума упущеної вигоди загалом складає 9100 грн. Вказує, що внаслідок ДТП йому були спричинені моральні страждання, що виразились у фізичному болі, переживаннях, відчутті страху, обмеженні руху, вимушеній зміні життя тощо (т. 1 а.с. 7-81, т. 2 а.с. 710).
		Потерпіла ОСОБА_8 в своєму цивільному позові з урахуванням збільшення позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_11 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 15609,94 грн., що складає вартість лікарських препаратів, матеріалів медичного призначення, обстежень, реабілітації, упущену вигоду 19200 грн., вартість пошкоджених речей 700,00 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 грн. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що внаслідок ДТП вона зазнала травми, була змушена пройти ряд вартісних обстежень МРТ, після чого її госпіталізували, вона несла витрати на лікування та придбання медикаментів. На даний час має проходити курс масажу. Також під час ДТП була пошкоджена куртка, яку оцінює в 700 грн. Потерпіла винаймала кіоск на ринку та працювала продавцем, хоча і неофіційно, але мала стабільний дохід. З 21.04.2017 не працює, і протягом 6 місяців упущена вигода склала 19200 грн. Також потерпілій було спричинено моральну шкоду, яка полягає у спричиненні їй тілесних ушкоджень, через які вона відчувала постійний біль, протягом двох місяців не вставала з ліжка, у зв`язку із чим м`язи втратили тонус. На сьогодні потерпіла не може повноцінно пересуватись та сидіти, не може виконувати фізичні навантаження (т. 1 а.с. 106109, т. 2 а.с. 44).
		Потерпіла ОСОБА_7 пред`явила цивільний позов до ОСОБА_11 , в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду на суму 6251,62 грн., що складає вартість оперативного втручання, лікарських препаратів, матеріалів медичного призначення, 5400 грн. за пошкоджені речі, 100000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що внаслідок ДТП їй були завдані тілесні ушкодження, внаслідок яких вона перенесла операцію. В момент ДТП потерпіла випала з вікна маршрутного мікроавтобусу та опинилася на асфальті, внаслідок чого пошкодила одяг, а саме зимове пальто на хутрі вартістю 3000 грн., зимову шапку вартістю 200 грн., теплу кофту вартістю 200 грн., кофтинку вартістю 100 грн., зимові чоботи вартістю 400 грн., мобільний телефон вартістю 1500 грн. Крім того, потерпілій були заподіяні моральні страждання, які полягають у фізичному болі, нервових переживаннях, відчутті страху, внаслідок ДТП загострився сахарний діабет, що значно ускладнювало одужання. На даний час пошкоджена рука має обмежену функціональність, і не може бути відновлена повністю (т. 1 а.с. 130133, т. 2). 
		У судовому засіданні потерпілі (цивільні позивачі) та їх представники підтримали позовні вимоги та просили позови задовольнити.
		Обвинувачений ОСОБА_11 (цивільний відповідач) та його захисник адвокат ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначали, що вважають доведеним право потерпілих на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, проте, моральну шкоду вважали недоведеною. Зауважили, що позовні вимоги звернуті до неналежного відповідача, оскільки в силу вимог ст. 1172 Цивільного кодексу України відповідальність за шкоду має нести роботодавець ОСОБА_11 , а саме ТОВ «Приміські сполучення».
		Представник третьої особи ТОВ «Приміські сполучення» адвокат ОСОБА_15 у поданій ним заяві зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог потерпілих в частині матеріальної шкоди, але вважає недоведеними вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпілі підміняють майбутні витрати на відновлення здоров`я із моральною шкодою. 
		Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Країна» у поданих письмових поясненнях просив врахувати, що між страховою компанією та ТОВ «Приміські сполучення» було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3010289, внаслідок чого забезпеченим транспортним засобом став «Мерседес Спринтер», д.н. НОМЕР_1 . ТОВ «Приміські сполучення» та потерпіла ОСОБА_8 подали до страхової компанії повідомлення про ДТП. Проте, страхове відшкодування може бути сплачено лише після ухвалення судом вироку та набрання ним законної сили. 
		Відповідно до вимог частини першої статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Як визначено положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Протиправність поведінки водія ОСОБА_11 , його вина, а також причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою, підтверджені вищезазначеними доказами, які підтверджують обставини вчиненого кримінального правопорушення (зокрема, висновками експертиз, показаннями як потерпілих, так і самого обвинуваченого, внаслідок аналізу яких суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого діяння).
		Що стосується наявності шкоди, завданої життю та здоров`ю потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 внаслідок вчиненого злочину, то ці обставини учасниками кримінального провадження не оспорюються. Спірним у даному випадку є розмір заподіяної шкоди.
		Разом із тим, вирішуючи цивільні позови в межах кримінального провадження, та з урахуванням змісту цивільних позовів, суд звертає увагу на такі обставини.
		Станом на час ДТП 21.04.2017 ОСОБА_11 працював в ТОВ «Приміські сполучення» на посаді водія, і злочин вчинив під час виконання своїх посадових обов`язків, що підтверджується долученою до матеріалів провадження копією наказу № 104/10-К від 18.10.2013 «Про прийняття на роботу», за яким ОСОБА_11 було прийнято на роботу на посаду водія автотранспортного засобу категорії «D» та з 18.10.2013 за ним було закріплено автомобіль «Mercedes-Benz», тимчасовий номер НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 146), заявою ОСОБА_11 про прийняття на роботу (т. 2 а.с. 147), копією трудової книжки ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 148). 
		Мікроавтобус «Мерседес Спринтер» перебував на час ДТП у володінні ТОВ «Приміські сполучення», що підтверджується договором найму (оренди) транспортного засобу від 06.09.2013 (т. 2 а.с. 64), технічним паспортом на автомобіль (т. 2 а.с. 65), полісом № АК/3010289 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.03.2017, укладеним між ПАТ «СК Країна» та ТОВ «Приміські сполучення» (т. 1 а.с. 228).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		За роз`ясненнями, наданими у пункті 6 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187ЦК).
		Таким чином, оскільки володільцем транспортного засобу станом на час вчинення ДТП було саме ТОВ «Приміські сполучення» на підставі договору оренди транспортного засобу, та враховуючи, що водій ОСОБА_11 перебував із ТОВ «Приміські сполучення» у трудових відносинах, тому в даному випадку відповідальність має нести саме ТОВ «Приміські сполучення», а не водій.
		Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то згідно положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		В цейже час,як роз`ясненоу пункті8постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №4від 31березня 1995року Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП).
		Відтак, як моральну, так і матеріальну шкоду у даному випадку має відшкодовувати потерпілим (цивільним позивачам) ТОВ «Приміські сполучення».
		Натомість, потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 пред`явили вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди безпосередньо до обвинуваченого ОСОБА_11 .
		Отже, позовні вимоги цими потерпілими заявлені до неналежного відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позовів.
		Разом із тим, у судовому засіданні судом з`ясовувалось питання щодо звернення цивільних позивачів із вимогами до ТОВ «Приміські сполучення», на що представник потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7  адвокат ОСОБА_10 вказала, що зверталась до ТОВ «Приміські сполучення» із усними зверненнями, за телефоном. В цей же час, письмових претензій або позовів ці потерпілі до ТОВ «Приміські сполучення» не заявляли.
		Потерпілому ОСОБА_5 з боку ТОВ «Приміські сполучення» було добровільно відшкодовано частину матеріальної шкоди, що він особисто підтвердив в судовому засіданні.
		Крім того, захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_12 заявлялось клопотання про залучення ТОВ «Приміські сполучення» та ПАТ «Страхова компанія «Країна» до участі у справі як відповідачів за цивільними позовами потерпілих. Проте, ухвалою суду від 26.12.2017 у задоволенні цього клопотання було відмовлено, оскільки із даним клопотанням відповідно до ст. 51 ЦПК України мають право звертатись лише позивачів (т. 1 а.с. 237238). Поряд із цим, позивачі такого клопотання перед судом не заявили, і своїм правом замінити відповідача не скористались.
		Суд також враховує і роз`яснення, надані у п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 № 3 (зі змінами), за яким не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред`явленого обвинувачення. 
		Так, в даному випадку, злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, посягає на суспільні відносини з питань безпеки на транспорті, додатковим об`єктом злочину є життя та здоров`я особи. При цьому, кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому. Отже, розмір матеріальної та моральної шкоди, що заподіяний потерпілим внаслідок отримання таких тілесних ушкоджень, а так само і визначення особи, що має відповідати за такими вимогами, не випливає безпосередньо з пред`явленого обвинувачення. 
		Підсумовуючи все вищевикладене, цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження не підлягають задоволенню. Поряд із цим суд вважає за необхідне роз`яснити право потерпілим звернутися з цими позовними вимогами до ТОВ «Приміські сполучення» до суду в порядку цивільного судочинства.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. 
		Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_11 залишити без задоволення.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_11 залишити без задоволення.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_11 залишити без задоволення.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_11 залишити без задоволення.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_11  на користь державного бюджету України судові витрати на залучення експертів при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи № 9-263 від 10 травня 2017 р. у розмірі 790 (сімсот дев`яносто) гривень 96 копійок, та судової інженерно-транспортної експертизи № 9-249 від 5 травня 2017 р. у розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) гривень 44 копійки, а всього стягнути 1977 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят сім) гривень 40 копійок.
		 
		Речові докази по справі: 
		-відеозапис, що зафіксував подію ДТП, на цифровому носії «DVD+R» диску «VIDEX 4.7 Gb» з відеофайлами з камер спостережень, долучений до матеріалів кримінального провадження,  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-автомобіль «Мерседес Спринтер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишений на відповідальному зберіганні на території Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області,  повернути законному володільцю.
		 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		   Суддя            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...