Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-4261/2008 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.01.2010. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		РІШЕННЯ  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		«30» жовтня 2008р.    м.Одеса 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: 
		головуючого - Троїцької Л.Л.,  
		суддів - Сидоренко І.П., Фальчука В.П.,  
		при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Суворівського районного суду м.Одеса від 15 липня 2008р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні дитиною, - 
		 ВСТАНОВИЛА: 
		 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. 
		Вимоги обґрунтував тим, що у грудні 2005р. вони з ОСОБА_2 познайомились у м.Одеса та проживали разом без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4. У свідоцтві про народження батьком дитини вказаний він. Проте в подальшому вони з відповідачкою розійшлися і дитина залишилась проживати з матір'ю. Після цього ОСОБА_2 стала чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, ігноруючи його дзвінки та не відчиняючи йому двері. Вважав, що відповідачка безпідставно робить перешкоди у спілкуванні з сином, оскільки він має роботу, веде власну справу, має самостійний дохід та власну квартиру у м.Одеса, має можливість належним чином виховувати сина та надати йому освіту. Він є законослухняним громадянином своєї держави та не має негативних характеристик на території України. 
		Відповідачка не виявляє бажання вирішити питання мирним шляхом. 
		На підставі викладеного, позивач просив суд визначити спосіб його участі у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування з можливістю спільного проживання та відпочинку на території Великобританії (а.с.2-4). 
		В процесі розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги (а.с.42-44). 
		Рішенням Суворівського районного суду м.Одеса від 15 липня 2008р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. 
		Суд зобов'язав ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу у відвідуванні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений судом час. 
		Суд встановив, що позивач має право: 
		- на побачення з малолітнім сином: у віці від 1-го до 3-х років, щотижня у п'ятницю, суботу та неділю з 10.00 до 17.00 за місцем проживання відповідачки, або спільно з нею в спеціально обладнаних для зустрічей з дітьми громадських місцях, парках, дитячих розважальних центрів тощо; у віці від 3-ох до 10-ти років, щотижня у п'ятницю, суботу та 
		Справа №22ц - 4261 /2008р.    Категорія ЦП : 46 
		Головуючий у першій інстанції- Кисельов В.К. Доповідач - Троїцька Л.Л. 
		 неділю з 10.00 до 17.00 у власному помешканні в м.Одеса, або в спеціально обладнаних для зустрічей з дітьми громадських місцях, парках, дитячих розважальних центрів тощо. 
		  -    Забирати з собою малолітнього сина у віці від 3-ох до 10-ти років для спільного відпочинку на території України тривалістю не більше 4-ох тижнів. 
		  -    Забирати з собою малолітнього сина у віці від 1-го до 6 років до Сполученого Королівства Великобританії щорічно на 14 днів у липні або серпні, грудні або січні для спілкування з сім'єю позивача за письмовою згодою ОСОБА_2, або спільно з нею. 
		  -    Забирати з собою малолітнього сина у віці від 6-ти до 10-ти років до Сполученого Королівства Великобританії щорічно на час канікул у липні або серпні, грудні або січні тривалістю не більше 14 днів без письмової згоди відповідачки, а на строк тривалістю більше 14 днів тільки за її письмовою згодою. 
		Суд зобов'язав ОСОБА_2 надати всі необхідні документи ОСОБА_3 у разі оформлення візи до Сполученого Королівства Великобританії відповідно до порядку побачень, встановленого судом. 
		Про дні відвідування малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_3 зобов'язаний судом своєчасно попередити відповідачку, або її родичів, шляхом направлення відповідного листа за її місцем проживання з вказівкою дат та часу відвідування. У разі зміни місця проживання ОСОБА_2, або її відмовою у прийнятті вищевказаного листа, неотримання листа у поштовому відділенні, вищевказані обставини не є перешкодою для відвідування дитини. 
		У разі, якщо дитина хворіє та за станом здоров'я лікар не рекомендуватиме перевезення його до помешкання позивача, то спілкування переноситься на час після одужання дитини, але в цей період позивач має право відвідувати дитину за місцем проживання відповідачки, попередньо узгодивши час відвідування. 
		Суд також зобов'язав ОСОБА_3 повертати сина ОСОБА_2 після закінчення часу на відвідування дитини, спільного відпочинку та перебування на території Сполученого Королівства Великобританії, а ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_3 про зміну свого місяця проживання. 
		В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. 
		Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні та відвідуванні малолітнього ОСОБА_4. При вирішенні питання щодо визначення способів участі позивача у вихованні дитини суд врахував те, що дитина є малолітня та на теперішній час не може самостійно, без участі матері, за себе піклуватись. При цьому суд керувався вимогами ст.ст.150, 153, 155, 157, 159, 160 СК України. 
		Між тим, рішення суду першої інстанції с нротирічним і не відповідає вимогам ст.215 ЦПК України. 
		Так, в мотивувальній частині рішення суд прийшов до висновку про неможливість задовольнити позовні вимоги позивача, в яких він просить допустити виїзд малолітньої дитини до Великобританії, з урахування віку та переїзду на велику відстань, що може негативно вплинути на стан його здоров'я. 
		Однак, резолютивна частина рішення містить висновки про право ОСОБА_3 забирати з собою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці від 1 до 6 років до Сполученого Королівства Великобританії щорічно на 14 днів у липні або серпні, грудні або січні для спілкування дитини з сім'єю позивача за письмовою згодою ОСОБА_2, або спільно з нею;  від 6-ти до 10-ти років - щорічно забирати дитину на час канікул у 
		 липні або серпні, грудні або січні тривалістю не більше 14 днів без письмової згоди відповідачки, а на строк тривалістю більше 14 днів тільки за її письмовою згодою. При цьому суд також зобов'язав ОСОБА_2 надати всі необхідні документи ОСОБА_3 у разі оформлення візи до Сполученого Королівства Великобританії відповідно до порядку побачень встановленого судом. 
		Крім того, встановлюючи порядок побачень з дитиною від 3 до 10 років, суд не врахував, що вимоги позивача є передчасні, оскільки в цей період часу графік життя дитини може бути змінений. 
		Висновки суду про те, що після 10 річного віку місце проживання дитини вирішується за спільною згодою батьків та самою дитиною, протиріччать заявленим вимогам позивача, який не звертався до суду з підстав ст.160 СК України. 
		При викладених обставинах, суд приходить до висновку, що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3. 
		Згідно ч.1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. 
		Відповідно до ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо). 
		Частини 1, 2, 3 ст.157 СК України передбачають, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. 
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. 
		Аналізуючи вказані норми матеріального права та виходячи з заявлених позовних вимог, з урахуванням конкретних обставин, а саме, те що позивач є громадянином Великобританії і не може постійно перебувати на території України, побажання самих батьків дитини, колегія вважає доцільним задовольнити частково вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання ОСОБА_2 не перешкоджати батьку дитини в спілкуванні з дитиною у віку від 1 до 3 років та встановити наступний порядок спілкування: 
		починаючи з 21.11.2008р. до виконання трьох років дитині кожного місяця з 21 числа на протязі 10 днів з понеділка по суботу з 16 годин 30 хвилин до 20 годин, а в неділю з 09 годин 30 хвилин до 12 годин 30 хвилин і з 16 годин 30 хвилин до 20 годин. 
		Вказані побачення проводити за місцем проживання ОСОБА_2 або в спеціально обладнаних для зустріч з дітьми громадських місцях, парках, дитячих розважальних центрів тощо, в присутності ОСОБА_2 або в присутності інших її родичів. 
		Зобов'язати ОСОБА_3 своєчасно попереджати ОСОБА_2 або її родичів про час приїзду до України. 
		У разі, якщо дитина хворіє, переносити спілкування на час після одужання дитини з попереднім узгодженням місця та часу відвідування з ОСОБА_2 
		Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_3 про зміну місця проживання та номеру телефону. 
		У задоволенні інших позовних вимог - відмовити. 
		Справа № 22ц - 4261 /2008р.    
		Категорія ЦП : 46 
		Головуючий у першій інстанції- Кисельов В.К.  
		Доповідач - Троїцька Л.Л. 
		 При цьому колегія враховує малолітній вік дитини, стан його здоров'я, підтверджений медичною довідкою лікарсько-консультативною комісією дитячої поліклініки №2 Суворівського району м.Одеса від 20.10.2008р. 
		У зв'язку з викладеним, колегія вважає передчасними інші вимоги позивача про спілкування з дитиною у віці від 3 до 6 та з 6 до 14 років, оскільки в цей період часу графік життя дитини може бути змінений в зв'язку з перебуванням у дитячому садку та школі. 
		Що стосується вимог про можливість забирати сина до Сполученого Королівства Великобританії на час шкільних канікул та святкових днів, то ці питання також не можуть бути вирішені судом на майбутнє без врахування стану здоров'я дитини в кожному конкретному випадку. 
		Після виконання дитині 3-річного віку, при наявності спору між батьками, ОСОБА_3 не позбавлений можливості згідно вимог ст.158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно СТ.159 СК України знову звернутись до суду. 
		Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 ВИРІШИЛА: 
		 Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково. 
		Рішення Суворівського районного суду м.Одеса від 15 липня 2008р. скасувати. 
		Позовні вимоги  ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період знаходження ОСОБА_3 на території України. 
		Встановити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порядок спілкування з малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: 
		починаючи з 21.11.2008р. до виконання трьох років дитині кожного місяця з 21 числа на протязі 10 днів з понеділка по суботу з 16 годин 30 хвилин до 20 годин, а в неділю з 09 годин 30 хвилин до 12 годин 30 хвилин і з 16 годин 30 хвилин до 20 годин. 
		Вказані побачення проводити за місцем проживання ОСОБА_2 або в спеціально обладнаних для зустріч з дітьми громадських місцях, парках, дитячих розважальних центрів тощо, в присутності ОСОБА_2 або в присутності інших її родичів. 
		Зобов'язати ОСОБА_3 своєчасно попереджати ОСОБА_2 або її родичів про час приїзду до України. 
		У рам, якщо дитина хворіє, переносити спілкування на час після одужання дитини з попереднім узгодженням місця та часу відвідування з ОСОБА_2 
		Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_3 про зміну місця проживання та номеру телефону. 
		У задоволенні інших позовних вимог - відмовити. 
		Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...