Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/15719/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 22.05.2018. Зареєстровано: 23.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження 1- кп/200/284/18 
		Справа 200/15719/17
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська 
		у складі: Головуючого-судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		з участю:
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017040010000276 відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого збірником ТОВ «Арт-пром», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,-
		ВСТАНОВИВ
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 71 (по стройовій частині) від 25.03.2016 року, солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду кулеметника кулеметного відділення командного пункту військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 . 
		За ведених обставин, солдат ОСОБА_4 , будучі військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний суворо дотримуватися у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов`язку. 
		Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року № 1932-XII зі змінами, визначено, що особливий період  це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. 
		Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. 
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 106 (строковій частині) від 23.05.2016 року, солдата ОСОБА_4 було відряджено до військової частини польова пошта НОМЕР_2 з метою виконання службових (бойових) завдань у районах антитерористичної операції.
		Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) № 152 від 27.07.2017 року солдат ОСОБА_4 вибув з відрядження з військової частини польова пошта НОМЕР_2 , у зв`язку з чим останній, того ж дня, повинен був прибути до військової частини НОМЕР_1 та приступити до виконання службового обов`язку. 
		Однак, 27.07.2017 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , без поважних причин, в умовах особливого періоду, не з`явився вчасно на службу з відрядження, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав та про своє місцезнаходження командуванню, в органи військового чи цивільного управління не повідомляв. 
		28.08.2017 року солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону та повідомив про себе, внаслідок чого злочин було припинено
		Таким чином, 27.07.2017 року солдат ОСОБА_4 не з`явився вчасно на службу з відрядження до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та незаконно перебував за межами військової частини НОМЕР_1 до 28.08.2017 року. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України визнав повністю та пояснив, що він на підставі контракту був зарахований на посаду кулеметника військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 23.05.2016 року його було відряджено до військової частини польова пошта НОМЕР_2 та він виконував службові обов`язки в районах антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. В липні 2017 року він повинен був повернутися до військової частини НОМЕР_1 , але напередодні йому зателефонувала його дівчина та повідомила, що в неї помер батько, у зв`язку з чим він поїхав до своєї дівчини та допомагав вирішувати сімейні питання. 28.08.2017 року він самостійно повернувся до військової частини, де він проходив службу та звернувся до військової прокуратури. В скоєному щиро кається. 
		А також письмовими доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні: 
		-копією контракту, укладеного між командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 та військовослужбовцем ОСОБА_4 на проходження військової служби у Збройних силах України;
		-наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 71 (по стройовій частині) від 25.03.2016 року про зарахування солдата ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду кулеметника кулеметного відділення командного пункту військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 ;
		-наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 106 (строковій частині) від 23.05.2016 року та посвідченням про відрядження, згідно яких солдата ОСОБА_4 було відряджено до військової частини польова пошта НОМЕР_2 з метою виконання службових (бойових) завдань у районах антитерористичної операції;
		-довідкою начальника штабу військової частини НОМЕР_3 , згідно якої відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.07.2017 року солдат ОСОБА_4 вибув з військової частини;
		-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2017 року про призначення службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття до місця служби з відрядження солдата ОСОБА_4 ;
		-актом проведення службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття до місця служби з відрядження кулеметника кулеметного відділення командного пункту військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 . 
		Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, визначивши відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються
		Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого доведена повністю, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи. Умисні дії ОСОБА_4 , що виразилися у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 407 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховуючи тяжкість та обставини скоєного, пом`якшувальні покарання обставини - щире каяття обвинуваченого та з`явлення із зізнанням; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, задовільно характеризується по місцю проходження служби, не знаходиться на обліку у лікаря психіатра та нарколога, приймав участь в антитерористичній операції, вважає, що обвинуваченому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. 
		Відповідно до ст. 86 КК України, законом про амністію, особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
		У зв`язку з промовою прокурора та обвинуваченого ОСОБА_4 в судових дебатах та останньому слові обвинуваченого про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», у зв`язку з тим, що він приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від відбування покарання, оскільки він дійсно, відповідно до довідки № 1410 від 12.07.2017 Міністерства оборони України, у період з 19.01.2017 року по 20.04.2017 року та з 21.04.2017 року по 25.04.2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується вищевказаної довідкою, обвинувачується у злочині, який не є особливо тяжким. 
		Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року суд, -
		УХВАЛИВ
		Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. 
		На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за даним вироком суду. 
		   На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Суддя Бабушкінського районного суду ОСОБА_1 
		м. Дніпропетровська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...