Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16038/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2018. Зареєстровано: 23.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2018.
Дата набрання законної сили: 17.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16038/17                                                                   Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		  17 травня 2018 року                                                                                            м. Київ
		Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		          Судді-доповідача                                             - Троян Н.М.,
		          суддів                                                                      - Бужак Н.П., Костюк Л.О., 
		          за участю секретаря                                                 - Рейтаровської О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -      
		В С Т А Н О В И Л А:
		У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу №676 від 21 листопада 2017 року на суму 96 000 грн.
		На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в його діях відсутнє порушення вимог частин першої та третьої ст. 24 КЗпП, а також відповідачем протиправно застосовано до нього штраф у розмірі, визначеному у постанові №676 від 21 листопада 2017 року.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
		В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, якою адміністративний позов задовольнити.
		Зокрема, апелянт посилався на те, що при прийнятті на роботу ОСОБА_3 повідомив керівника та особу, яка відповідає за ведення кадрового обліку про те, що ним трудова книжка втрачена та просив оформити нову трудову книжку, оскільки за останнім місцем роботи підприємство ліквідоване.
		Відтак, у зв'язку з тим, що підприємство як останнє місце роботи працівника було ліквідоване, позивач, враховуючи безробітність ОСОБА_3 та його скрутне становище став на захист цього громадянина.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що у відповідності до статті 265 Кодексу законів про працю України та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, ним правомірно накладено штраф на позивача.
		Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції, на підставі звернення ОСОБА_3 від 06.10.2017 № К-4861 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Київській області Замулою Т.Ю. проведено інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю на ТОВ «Екосистеми України».
		За результатами інспекційного відвідування складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державнеого соціальне страхування №10-33/1131 від 07.11.2017, а також припис № 10-33/779 від 07.11.2017.
		21 листопада 2017 року першим заступником начальника Головного управління Андрієнко B.C. винесено постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №676 на TOB «Екосистеми України» у розмірі 96  000 грн (а.с. 6-7).
		У відповідності до вказаної постанови в порушення вимог частини першої та частини третьої ст. 24 КЗпП України не оформлено трудовий договір з працівником у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження.
		Крім того, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Так, у вказаній постанові зазначено, що згідно наказу від 05.05.2017 №44-к ОСОБА_3 прийнято на посаду заступника генерального директора з 05.05.2017, відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу (а.с. 22).
		У подальшому, TOB «Екосистеми України» повідомило Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві про прийняття на роботу ОСОБА_3 05.05.2017, але дане повідомлення не було прийнято Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві.
		Крім того, на день проведення інспекційного відвідування повідомлення про прийняття на роботу від податкового органу не надходило.
		Поруч з цим, відповідно до табелю обліку робочого часу за травень 2017 року ОСОБА_3 відпрацював 17 днів/124 години. Відповідно до відомості про нарахування заробітної плати за травень 2017 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату у розмірі 3 200 грн, до виплати 2 576 грн (а.с. 6 зворот).
		Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття ОСОБА_3 на посаду заступника генерального директора ТОВ «Екосистеми України», позивачем не перевірено трудову книжку вказаного працівника, відтак саме з вини позивача останнім не було встановлено того факту, що ОСОБА_3 не звільнився з останнього місця роботи. Крім того, позивачем в порушення вимог частини першої та частини третьої ст. 24 КЗпП України не оформлено трудовий договір з працівником ОСОБА_3 у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження.
		На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі по тексту - Положення № 386/2011), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 Положення).
		Підпунктом 3 пункту 3 Положення № 386/2011 визначено, що органи Держпраці України відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема, державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
		Згідно з частинами першою-другою ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
		- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
		- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
		- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
		- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
		- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
		У відповідності до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		При цьому, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлених частиною другої статті 265 Кодексу законів про працю України, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі по тексту - Порядок №509).
		Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
		Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем при прийнятті на роботу ОСОБА_3 не було витребувано у останнього трудову книжку.
		Відповідно до частин першої та третьої ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
		При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Стеттю 48 КЗпП встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
		Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
		Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
		До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
		Таким чином, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, який громадянин зобов'язаний подати при укладенні трудового договору.
		Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 повідомив неправдиві відомості, ввівши в оману позивача при оформленні його документів для прийняття на роботу на посаду заступника генерального директора TOB «Екосистеми України», колегією суддів не приймається до уваги, оскільки саме на роботодавця покладається обов'язок укладення трудового договору під час прийняття на роботу на підставі трудової книжки.
		Крім того, згідно п. 1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
		Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що на момент прийняття ОСОБА_3 на посаду заступника генерального директора ТОВ «Екосистеми України», позивачем не перевірено трудову книжку вказаного працівника, тому з вини позивача не було встановлено обставин, які б свідчили, що ОСОБА_3 не звільнився з останнього місця роботи.
		Крім того, позивачем в порушення вимог частини першої та частини третьої ст. 24 КЗпП України не оформлено трудовий договір з працівником ОСОБА_3 у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження, у зв'язку із чим відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову від 21.11.2017 №676.
		З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
		Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
		За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
		Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України»  - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                               Н.М. Троян 
		 
		Судді:                                                                                                  Н.П. Бужак, 
		 
		                                                                                                            Л.О. Костюк
		 
		Повний текст виготовлено: 22 травня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...