Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2603/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2018.
Дата набрання законної сили: 21.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А 
		 
		 
		21 травня 2018 року
		 
		м. Київ
		Справа № 910/2603/17
		Провадження № 12-134гс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача КібенкоO.Р., 
		суддів БакуліноїС.В., БританчукаВ.В., ГудимиД.А., ДанішевськоїВ.І., 
		Золотнікова О.С., Князєва В.С., ЛобойкаЛ.М., Лященко Н.П., ПрокопенкаО.Б., РогачЛ.І., СаприкіноїІ.В., СитнікО.М., ТкачукаО.С., Уркевича В.Ю., ЯновськоїО.Г.,
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи Господарського суду міста Києва № 910/2603/17
		 
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про стягнення 27 676,77 грн
		за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 29 травня 2017 року
		та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 року,
		 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		У лютому 2017 року Приватне акціонернетовариство«Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі  ПрАТ «АС «Інго Україна») звернулося до Господарського судуміста Києваз позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі  В/ч НОМЕР_1 ) про стягнення 27 676,77 грн.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутнє судове рішення, яким встановлена вина у заподіянні шкоди транспортному засобу марки Skoda, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок саме неправомірних дій ОСОБА_1 , що керував автомобілем УАЗ, д.р.н. НОМЕР_3 .
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від24 липня 2017 року вказане рішення залишено без змін, однак з інших підстав. Апеляційним господарським судом зазначено, що докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) сталася внаслідок управління Меньшиковим О.М. несправним транспортним засобом, який належить Військовій частині НОМЕР_1 , а відсутність у матеріалах даної справи судового рішення, яким названий вище громадянин був би притягнутий до відповідальності за скоєння ДТП, не може бути достатньою підставою для відмови в позові. В силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент постановлення ухвали, таке рішення є обов`язковим для суду, проте, не єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди.Крім того, суд за заявою відповідача застосував до даних правовідносин наслідки спливу позовної давності, оскільки визнав, що обчислення цього трирічного строку для позивача має здійснюватись від дати скоєння ДТП, тобто з 14 лютого 2014 року.
		У серпні 2017 року ПрАТ «АС «Інго Україна» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, яка ухвалою від 24 жовтня 2017 року повернута скаржнику на підставі пункту 1 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент звернення, внаслідок відсутності доказів на підтвердження наявності статусу адвоката у особи, якою її підписано від імені ПрАТ «АС «Інго Україна» .
		У листопаді 2017 року ПрАТ «АС «Інго Україна» звернулося повторно до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило рішення та постанову у справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов. Скарга мотивована тим, що 15 лютого 2017 року позивач вчасно, дотримуючись положень статті 257 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України), звернувся до суду з даним позовом, і ним не пропущено строк позовної давності, який, на його думку, обраховується з моменту ДТП, що сталося 14 лютого 2014 року. Скаржник також посилається на положення статті 253 цього ж Кодексу, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		У відзиві на касаційну скаргу В/ч НОМЕР_1 просить рішення суду першої інстанції залишити в силі, а скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що надані позивачем матеріали містять розбіжності та суттєві недоліки і не містять належних і допустимих доказів, що підтверджують неправомірність поведінки 
		ОСОБА_1 у ДТП.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, яким Господарський процесуальний кодекс України (далі  ГПК України) викладено в новій редакції, і розпочав роботу Верховний Суд.
		15 лютого 2018 року справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 31 та підпункту 6 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України. 
		Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 26 березня 2018 року на підставі підпункту 11 пункту 1 розділу ХІ 
		«Перехідні положення» і статті 294 ГПК України відкрила касаційне провадження та призначила справу до розгляду.
		Ухвалою від 14 травня 2018 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі приписів пункту 7 Перехідних положень ГПК України передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивувавши своє рішення тим, що вважає за необхідне під час розгляду цього спору відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, в раніше прийнятих постановах Верховного Суду України 
		від 25 грудня 2013 року у справі № 6-112цс13, від 17 лютого 2016 року у справі 
		№ 6-2471цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-2809цс15.
		У цих постановах Верховний Суд України вказав, що під час вирішення спору про стягнення на користь страхової компанії, що виплатила страхове відшкодування за договором добровільного страхування, і до якої на підставі статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги, строк позовної давності має обраховуватися з моменту настання страхового випадку. 
		Разом з тим, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від такого висновку на тій підставі, що за договором майнового страхування цивільне право у страхової компанії виникає лише після виплати страхового відшкодування, а тому, обраховуючи позовну давність із моменту ДТП, обмежуються права такої особи на захист. Права страхової компанії слід вважати порушеними після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, а не з моменту ДТП. 
		Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, справа № 910/2603/17 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
		Відповідно до частини четвертої статті 301 ГПК України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. 
		Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Виходячи із того, що у даній справі ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглядатиметься без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами. 
		Керуючись пункту 7 Перехідних положень та статтями 8, 233-235, 301, 302, 303ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		У Х В А Л И Л А:
		1. Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу №910/2603/17 за позовом ПрАТ «АС «Інго Україна» до В/ч НОМЕР_1 про стягнення 27 676,77 грн за касаційною скаргою ПрАТ «АС «Інго Україна» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 року.
		2. Призначити справу до розгляду без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами на 13 червня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		3. Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач О.Р. Кібенко 
		 
		Судді:  С.В. Бакуліна  Л.М. Лобойко
		 
		 В.В. Британчук  О.Б. Прокопенко
		 
		 Д.А. Гудима  Л.І. Рогач
		 
		 В.І. Данішевська І.В. Саприкіна
		 
		 О.С. Золотніков  О.М. Ситнік
		 
		 В.С. Князєв  О.С. Ткачук
		 
		  Н.П. Лященко В.Ю. Уркевич
		 
		  О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...