Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21702/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2018. Зареєстровано: 23.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2018.
Дата набрання законної сили: 22.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"22" травня 2018 р.           Справа№ 910/21702/17
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Зеленіна  В.О.
		суддів:            Зубець Л.П. 
		          Мартюк А.І. 
		  
		 при секретарі Вінницькій Т.В.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Галушко С.І. адвокат за ордером КР №006355 від 21.05.2018;
		від відповідача: Луценко С.О. адвокат за довіреністю №358 від 30.01.2018;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП"
		на рішення Господарського суду міста Києва від  07.02.2018 (повне рішення складено 12.02.2018)
		у справі №910/21702/17 (головуючий суддя Чинчин О.В.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" 
		до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
		про розірвання договору поруки
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про розірвання договору поруки №4Р13468И/П від 17.11.2016, який укладений між позивачем та відповідачем, з 26 листопада 2016 року.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2018  у справі №910/21702/17 у позові відмовлено повністю.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" 02.03.2018 (згідно відтиску календарного штемпелю на конверті) подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.  
		Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки внаслідок виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поруки у відповідача виник обов'язок передати оригінали документів, якими забезпечувалось виконання зобов'язання за кредитними договорами, однак, не отримавши необхідні документи для стягнення грошових коштів з боржника та не маючи можливості використовувати правочини, які забезпечували виконання зобов'язань з боку боржника, позивач втратив зацікавленість в подальшому виконанні договору поруки та зазнав значних збитків.
		21.03.2018 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2018  відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 24.04.2018.
		У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.04.2018 по 22.05.2018.
		Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. 
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін. 
		Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
		17.11.2016 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП", як Поручителем, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", як Кредитором, було укладено Договір поруки №4Р13468И/П (далі - Договір) (а.с.11), предметом якого є надання поруки Поручителем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "РІНІКС" своїх зобов'язань за:
		- кредитним договором №4Р13468И від 02.08.2013 р. з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору; 
		- кредитним договором №4Р13470И від 02.08.2013 р. з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору; 
		- кредитним договором №4Р14171И від 19.02.2014 р. з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору. 
		Відповідно до п. 2 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
		Згідно п. 4 договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
		Пунктом 5 договору встановлено, що у випадку невиконання боржником обов'язку п.1. цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.
		Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 6 договору).
		За умовами п. 7 договору, у випадку порушення поручителем зобов'язання передбаченого  п. 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізити "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору.
		Відповідно до п. 8 договору, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у  частині виконаного зобов'язання.
		У відповідності до п. 9 договору, у випадку невиконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього Договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим Договором.
		Згідно з п. 10 договору, кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.
		Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за цим Договором (п. 11 Договору).
		Даний договір укладено/підписано із використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 29.12.2015, укладеної сторонами (п. 17 договору).
		На виконання умов договору поруки  позивач сплатив відповідачу грошові кошти в загальній сумі 64 352 719,18 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №33 від 18.11.2016 на суму 37 692 360,59 грн., №34 від 18.11.2016 на суму 20 852 766,92 грн. та №35 на суму 5 807  591,67 грн. (а.с.12-14).
		Факт отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.
		Також позивачем надано копію Угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа  від 29.12.2013 (а.с.15-16), укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк "Приватбанк", відповідно до умов якої, представники сторін на умовах Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", Свідоцтво про акредитацію центру сертифікації ключів серії СА № 26; атестат відповідності виданий Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2011 за № 4262; Експертний висновок № 05/1-2057 від 30.05.2011, проходять ідентифікацію та отримують посилений сертифікат відритого ключа електронного цифрового підпису, посилений сертифікат відкритого ключа електронної цифрової печатки. Сторони при накладанні електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа користується програмним забезпечення, що надається АЦСК (п. 1 Угоди).
		З матеріалів справи також вбачається, що 17.11.2016 між відповідачем, як банком, та позивачем, як позичальником, було укладено Кредитний договір №4Н16124Г, відповідно до якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 600 000 000,00 грн. (а.с.69-74), та платіжним дорученням №17 від 18.11.2016 надав кредит у розмірі 2479406444,51 грн. (а.с.75).
		Також у матеріалах справи наявний ряд інших, укладених між сторонами, договорів поруки (а.с.76-79), за якими позивач сплатив грошові кошти, що підтверджується копіями платіжних доручень  (а.с.80-97), крім цього позивачем надані копії платіжних доручень про сплату процентів за кредитним договором (а.с.98-114). Заборгованість позивача за кредитним договором станом на 20.11.2017 складає 2 661 966 428,89 грн., що підтверджується довідкою відповідача від 21.11.2017 (а.с.115).
		08.08.2017 позивач за вих. №1 направив відповідачу лист-вимогу, у якій вимагав надати оригінали документів, що засвідчують обов'язок боржників, у тому числі ТОВ "РІНІКС" (а.с.48-49). Докази отримання відповідачем вказаного листа у матеріалах справи відсутні. 
		Звертаючись до суду із позовом позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що відповідно до п.10 договору поруки відповідач повинен був передати належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, проте станом на день звернення до суду не виконав свої зобов'язання. Таким чином, позивач, не отримавши необхідні документи для стягнення грошових коштів з боржника, не маючи можливість використовувати правочини, які забезпечували виконання зобов'язань з боку боржника, втратив зацікавленість в подальшому виконанні договору поруки та зазнав значних збитків. За таких підстав, просив суд розірвати Договір поруки №4Р13468И/П від 17.11.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк".
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем  не надано доказів звернення до відповідача з відповідними вимогами про надання необхідних документів, передбачених п.8 Договору поруки, не доведено  наявності вини відповідача у ненаданні вказаних документів, що не свідчить про доведеність істотного порушення умов договору зі сторони відповідача. Також матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що невиконання відповідачем зобов'язань з передання копій документів, значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
		Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. 
		Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
		Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору поруки від 17.11.2016 №4Р13468И/П, який за правовою природою є договором поруки. 
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
		Згідно з частиною першою ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Нормами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
		Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		За приписами ч. ч. 1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. 
		Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Як зазначено вище, у пункті 10 Договору поруки сторони домовились, що відповідач зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.
		Тобто, у даному випадку умовами укладеного між сторонами Договору поруки чітко встановлено обов'язок відповідача надати не кредитну справу або оригінали договорів, а саме належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язок боржників.
		Крім того, законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме кредитної справи чи оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 ЦК України та ч. 3 ст. 556 ЦК України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
		За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
		Таким чином, позивач має право вимагати виконання зобов'язання щодо передачі йому впродовж 5 робочих днів належним чином посвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором. Однак, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з вимогою передати копії документи, оскільки лист-вимога від 08.08.2017 містить вимоги передати оригінали документів, а не їх копії. 
		Слід також зазначити, що положеннями ст.556 ЦК України передбачено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
		Наслідки, передбачені у вищезгаданій ст. 556 ЦК України, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання, що узгоджується з положенням п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Натомість часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №    6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі №    6-932цс15).
		Позивачем не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач погасив повністю всі зобов'язання боржника за кредитним договором, а не їх частину. Крім того, в договорі поруки відсутня вказівка на суму конкретних зобов'язань боржника, за виконання яких поручився позивач.
		Також, як зазначалось вище, зі змісту договору поруки вбачається, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 5, п. 6 договору поруки).
		Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення банком письмових вимог, адресованих позивачу, як поручителю, щодо погашення заборгованості за боржника  за кредитним договором.
		Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Враховуючи, що позивачем не доведено, що зі сплатою ним 64 352 719,18 грн. у відповідача виник обов'язок щодо передачі позивачу оригіналу документів, які підтверджують повне виконання зобов'язання ТОВ "РІНІКС" перед відповідачем за кредитними договорами, не вчинення таких дій не може вважатися порушенням Договору поруки.
		Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Отже, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов  лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що сам лише факт невиконання відповідачем зобов'язань з передання копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами, значною мірою позбавило позивача  того, на що він розраховував при укладенні Договору поруки, що є необхідною умовою для задоволення вимог про розірвання такого договору.
		Позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих, що не передання відповідачем вказаних вище кредитних договорів є істотним порушенням, внаслідок якого позивач позбавився можливості вимагати від боржника (ТОВ "РІНІКС") повернення (сплати) коштів, сплачених позивачем за договором поруки. Зокрема позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих звернення до боржника щодо повернення сплачених позивачем коштів, звернення до нього з претензією, позовом, з яких би вбачалось, що саме внаслідок не передачі відповідачем кредитних договорів позивач не може отримати від боржника належні йому кошти.  
		Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
		Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
		За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду  міста Києва від 07.02.2018 у справі № 910/21702/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІОН ІНВЕСТ ГРУП" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 у справі № 910/21702/17 - без змін.
		2. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи  №910/21702/17.
		3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		          Повний текст постанови складено 23.05.2018.
		 
		Головуючий суддя                                                            В.О. Зеленін 
		 
		Судді                                                                                Л.П. Зубець
		 
		                                                                                А.І. Мартюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...