Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 213/2019/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2018. Зареєстровано: 24.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 14.08.2018
Результат оскарження 11.04.2019 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
		                Справа № 213/2019/17
		Номер провадження 1-кп/213/41/18
		В И Р О К
		Іменем України
		22 травня 2018 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю: секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю: прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		захисника: адвоката ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040630000032, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянин України, освіта вища, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимий, на момент інкримінованого злочину працював завідувачем Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, має захворювання: ГБ ІІ ст. ІІ риск ІІІ неускладнений гіпертонічний криз, цукровий діабет ІІ тип субкомпенсований. Характеризується позитивно. На обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у скоєнні злочину, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Відповідно до обвинувального акту  ОСОБА_5 відповідно до наказу №267-к від 05.09.2012 року начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі по тексті ГУ ДМСУ в області) призначений на посаду завідувача Інгулецького районного сектору в м.Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі по тексту  завідувач ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та згідно своєї посадової інструкції, затвердженої виконуючим обов`язки начальника ГУ ДМСУ в області від 27.09.2016 року, з якою він ознайомлений під підпис, окрім іншого уповноважений:
		2.1. Здійснювати керівництво діяльністю сектору, розподіляти обов`язки між особовим складом, очолювати та контролювати його роботу. Забезпечувати додержання законності в діяльності сектору і захисту його правових інтересів. 
		2.6. Організовувати прийом громадян у секторі та проводити особистий прийом громадян.
		2.15. Організовувати та здійснювати контроль за прийомом документів для оформлення і видачі іноземцям та особам без громадянства запрошень на отримання візових документів для в`їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні.
		2.22. Організовувати роботу по дотриманню у секторі Закону України «Про запобігання корупції».
		Разом з цим, завідувачу Інгулецького РС ГУ ДМСУ в області ОСОБА_5 присвоєно шостий ранг державного службовця, а його посада відноситься до категорії «Б» посад державної служби.
		Таким чином, відповідно до ст.ст.25, 26 Закону України «Про державну службу», а також приміток до ст.ст. 364 та 368 КК України, ОСОБА_5 є службовою особою, уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		Проте, у порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», інших нормативно-правових актів, які регламентують його діяльність та посадової інструкції, ОСОБА_5 одержав неправомірну вигоду за наступних обставин: 
		Так, 17.03.2017 року, приблизно о 12.00 год., ОСОБА_5 , будучи службовою особою, знаходячись у приміщенні службового кабінету Інгулецького РС ГУ ДМСУ в області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Салтиківська (Мануїльського), 9-Б, під час здійснення прийому документів від ОСОБА_8 , який звернувся з приводу видачі йому запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну його знайомому громадянину Єгипту  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_8 передати йому неправомірну вигоду у сумі 150 (сто п`ятдесят) доларів США, що еквівалентно 4035 (чотири тисячі тридцять п`ять) гривень, відповідно курсу НБУ станом на 17.03.2017 року, за обіцянку здійснити вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави - начальника чи заступника ГУ ДМСУ в області щодо видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну громадянину Єгипту  ОСОБА_9 .
		22.03.2017 року, приблизно об 11.00 год., завідував Інгулецького РС ГУ ДМСУ в області ОСОБА_5 у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Салтиківська (Мануїльського), 9-Б, використовуючи службове становище, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_8 , неправомірну вигоду у сумі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень, виходячи з курсу 28 (двадцять вісім) гривень за 1 (один) долар США, за обіцянку здійснити вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави - начальника чи заступника ГУ ДМСУ в області щодо прийняття останнім позитивного рішення та видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну громадянину Єгипту - ОСОБА_9 . 
		Відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, за ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 
		 
		В ст.7КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.Статтею 8 КПК Українивстановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до загальних принципів судочинства визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведення її вини, а обвинувальний вирок може ґрунтуватися тільки на переконливих та безспірних доказах.
		Обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 КПК України, за винятком випадків передбачених ч. 1 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого ( ч. 1ст. 92 КПК України).
		Частиною 1статті 22 КПК Українивстановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженимсудом.
		У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист (рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року).
		 
		Вислухавши обвинуваченого ОСОБА_5 , який своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав; показання свідків; перевіривши надані стороною обвинувачення та захисту докази суд прийшов до висновку, що обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.369-2 КК Українине доведено з наступних міркувань.
		У відповідності зіст.91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5  винним себе не визнав, суду пояснив, що працює Начальником Інгулецького РС, станом на 22.03.2017р. працював Завідувачем Інгулецького РС. Пояснив, що в компетенції не було права видавати запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземців, в Інгулецькому РС здійснювався прийом документів та за його ( ОСОБА_5 ) підписом у супровідному листі  направлялись документи до ГУ ДМС в Дніпропетровській області, де вирішувалось питання видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Зазначив, що впливу на осіб у ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області він не має. Зазначив, що в березні 2017р. ОСОБА_8 подав необхідні документи для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, ці документи були направлені до ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області, там було прийняте рішення про видачу запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, яке дана особа отримала в Інгулецькому РС. Зазначив, що неправомірну вигоду від ОСОБА_8 не отримував. Зазначив, що вважає дії правоохоронців провокацією злочину, вказав, що після видачі запрошення наотримання візидля в`їздув УкраїнуіноземцяОСОБА_8 неодноразово йому дзвонив, бажав зустрітись щоб «подякувати», але він ( ОСОБА_5 ) відмовляв ОСОБА_8 .
		 
		Свідок  ОСОБА_10 : суду пояснила, що вона працює провідним спеціалістом Інгулецького РС в м.Кривий Ріг ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області, в її посадові обов`язки входило в 2017 році прийом документів для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Пояснила, що було здійснено прийом документів на оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, ні його прізвище ні прізвище іноземця якого було запрошено не пам`ятає. Для того щоб оформити запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, особа надає копію свого паспорта, посвідку на постійне проживання і копію паспорта тієї особи, яку запрошують, квитанція про сплату податку за виготовлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Також заповнюється заява-бланк. Вона особисто приймає документи, зшиває ці документи у вигляді справи, проводить реєстрацію документів в журналі обліку запрошень, та направляє їх до ГУ ДМС в Дніпропетровській області. Громадянин був на прийомі у ОСОБА_5 та у неї на прийомі, цей громадянин надав усі необхідні документи, вона їх оформила і направила до ГУ ДМС в Дніпропетровській області. Інгулецький РС займається лише прийомом документів необхідних для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, перевіряє наявність документів згідно переліку  посвідка на постійне проживання/паспорт, їх копії, копія документів громадянина якого запрошують з перекладом, після чого вона направляє ці документи до ГУ ДМС в Дніпропетровській області, в якому й розглядають ці документи та приймають рішення видати запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця або відмовити. Зазначила, що жодного разу відмов в запрошенні на отримання візи для в`їзду в Україну іноземців, в її практиці не було. ГУ ДМС вирішує питання видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця приблизно 2 тижні. ОСОБА_5 жодних вказівок щодо запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця не давав, займалась прийомом документів бо це її робота. Свідок ОСОБА_10 зазначила, що не може впливати на прийняття рішень щодо видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, щодо ОСОБА_5 їй такого не відомо. Після виготовлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, та отримання його в Інгулецькому РС, співробітники Інгулецького РС телефонують особам, що їх документи готові та вони можуть їх отримати, або громадяни самі періодично дзвонять. Через деякий час вона в ГУДМС отримала готовий документ - запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, та вручила особі під підпис про отримання. Оформлення, підписання та видача запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця це безпосередньо компетенція ГУДМС в Дніпропетровській області.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_10 , вважає, що цей доказ стосується обставин прийняття документів у ОСОБА_8 у Інгулецькому РС на видачу запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Тому цей доказ є належним. Суд вважає даний доказ допустимим та достовірним.
		 
		Свідок  ОСОБА_11 суду пояснив,що був понятим при проведенні обшуку кабінету начальника Інгулецького РС. Точної дати не пам`ятає, близько півтора місяці тому об 11.00 год. він йшов через Інгулецький райвідділ, працівники правоохоронних органів запросили його бути понятим. Він прийшов до кабінету начальника паспортного, де був ще один понятий  чоловік, якого він не знає. Також були 3-4 працівники поліції і начальник паспортного  обвинувачений. Обвинуваченому зачитали документ про обшук, запитали чи є якісь речі які йому належать - не належать, обвинувачений відповів що немає і почався обшук, в ході якого у обвинуваченого були знайдені в кишені штанів гривні, суму не пам`ятає, а в барсетці долари може 500, суму не пам`ятає. При проведенні обшуку було вилучено посвідчення, мобільний телефон, грошові кошти, бланк паспорта. Обшукуваний повідомляв, що гривні його, а долари він позичав. В сусідньому кабінеті, вхід до якого був з кабінету на кріслі також знайшли конверт з грошима, який взяли працівники поліції, дістали гроші, перерахували, переписали купюри, описали, запакували. Номінали купюр не пам`ятає. Стосовно цього конверту начальнику задавались питання, він відповідав, але що не пам`ятає. Робочого столу та комп`ютера в цьому кабінеті не було. Обшук тривав півтори-дві години. фото та відео зйомка не здійснювались. Все було описано, запаковано, складався документ, він його читав і підписував. Ніяких заяв, скарг ні від кого не надходило. Адвоката не було, обшукуваний не просив адвоката. Кабінет в ході обшуку був зачинений, ніхто не заходив і не виходив. На досудовому слідстві його не викликали ні в СБУ ні до військової прокуратури, у цих органах він не був. Надходили повістки, але на день пізніше ніж треба було з`явитись. Зазначив спочатку, що його не допитували. Пізніше пояснив що працівник СБУ приїздив до нього додому, і він підписав протокол допиту. Вдома у свідка ОСОБА_11 принтера нема, протокол не розпечатували у нього вдома, його не допитували, протокол вже був надрукований. Підтвердив свій підпис в протоколі допиту свідка на ас.146-149 т.2.
		Свідок   ОСОБА_12 суду пояснив,що в травні 2017 року близько 11-12 годин на перехресті ПГЗК в Інгулецькому районі, до нього підійшли працівники СБУ з проханням бути понятим при обшуку, на що він погодився. Прийшли до Інгулецького РС, до робочого кабінету обвинуваченого, співробітники поліції або СБУ зачитали ухвалу суду, зачинили двері, нікого не впускали і не випускали і почали обшук в кабінеті. Обшук проводився у відділенні паспортного столу в кабінеті начальника, що знаходиться позаду Інгулецького райвідділу. При обшуку був присутній ще 1 понятий, працівник СБУ, слідчий та 2 працівника поліції. В столі знайшли 200грн., в барсетці 200 доларів, в другій кімнаті кабінету знайшли ще 1400 грн. на кріслі. В кармані штанів обвинуваченого були гроші в сумі близько 500 гривень купюрами по 200 і по 100 гривень. Також знайшли 2 мобільні телефони, один на столі другий в кармані начальника. В залізному сейфі знайшли бланк паспорта, та посвідчення. Гроші находили працівники СБУ чи поліції. Під час обшуку ніхто не відлучався. Протокол обшуку складався слідчим, він його проглянув, прочитав і підписав. Вилучені речі були упаковані окремо в файли, ставились підписи слідчий та 2 свідків. В ході обшуку не застосовувались аудіо та відео зйомка. Громадянин, якого обшукували адвоката не просив. Скарг чи заяв ні від кого не надходило. Також був оглянутий автомобіль обвинуваченого, але нічого знайдено не було. Свідок ОСОБА_12 пояснив, що на досудовому слідстві його не допитували. Далі зазначив, що працівник СБУ приїздив з проханням підписати протокол. Протокол був вже надрукований, свідок ОСОБА_12 прочитав і підписав протокол, де і коли не пам`ятає, але точно не за його домашньою адресою по АДРЕСА_2  оскільки туди працівник СБУ, або інші правоохоронці ніколи не приїздили. Підтвердив свій підпис в протоколі допиту свідка а.с.150-153 т.2.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вважає, що ці докази стосуються достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку в робочому кабінеті обвинуваченого. Тому ці докази є належними. Суд вважає дані докази достовірними та допустимими.
		 
		Свідок  ОСОБА_13 суду пояснив,що восени 2017 року їхав на тренування і на зупинці вул. Леніна близько 10.00 години до нього підійшли з військової прокуратури з проханням бути понятим при передачі грошей, він погодився. Зайшли до Військової прокуратури, його на вході зареєстрували, пройшли до кабінету на 2 поверсі біля вікна. Було 3-5 чоловік: 2 понятих, чоловік іншої національності (близько 30 років, можливо більше, середнього зросту, темний, зі щетиною). Інший понятий був  чоловік. Гроші лежали в конверті на столі. Звідки гроші понятим не пояснювали. Правоохоронці не зазначали, що вони надають грошові кошти, чоловік іншої національності також не казав, що надає гроші для слідчих дій. Гроші дістали з конверта, зробили їх копії (ксерокс був в цьому ж кабінеті), та переписали номери в протокол. Гроші віддали чоловіку іншої національності. Чоловіка іншої національності не оглядали. Свідок ОСОБА_13 поставив підпис та пішов. Слідча дія тривала приблизно 1 години. Раніше свідок ОСОБА_13 не брав участі в слідчих діях та після цього не брав участі в них. Його не допитували до даного судового засідання. В СБУ не був, знає де вул. Українська, але де знаходиться СБУ на вул. Українській в м. Кривому Розі не знає. На роботу (вул. Телевізійна, 2а) до нього приїздив працівник СБУ запрошував на допит без повістки, але свідок ОСОБА_13 не з`явився, на роботі нічого не підписував. Зазначив, що його не допитували. Свідок ОСОБА_13 працює з 7.00 до 18.00 годин, буває не нормований робочий день. Час, до якого працює ніде не відмічається, раніше ніж 18.00 годин з роботи він не йде. 16.05.2017року він був на роботі. Особистого транспортного засобу не має. З його місця роботи до пл. Визволення 5 хвилин не вистачить щоб доїхати. Зазначив, що підпис в протоколі допиту свідка ОСОБА_13 а.с.157-159 т.2 схожий на його, документ схожий на цей протокол допиту підписував у військовій прокуратурі.
		Свідок  ОСОБА_14 суду пояснив,що восени 2017 року в першій половині дня, він з товаришем пили каву на пл. Визволення. До них підійшли працівники прокуратури та запросили бути понятими. Він погодився, та з співробітниками Військової прокуратури прийшли до кабінету в Військовій прокуратурі, там їх зустріли співробітник та чоловік не слов`янської національності, та інший понятий. Коли свідок ОСОБА_14 зайшов в кабінет - на столі були вже розложені банкноти різним номіналом від 500 до 100 гривень, це був хабар, суму не пам`ятає, було близько 20000 гривень, гроші не рахували при ньому та не копіювали. Чиї це гроші не повідомляли, пояснили, що це хабар. Свідку пояснили, що гроші це хабар, і свідок ОСОБА_14 зрозумів, що ці гроші вже були вилучені у чоловіка не слов`янської (кавказької) національності. Гроші нікому не передавали, вони так і лежали на столі. Що з грошима зробили далі не знає. При ньому їх не копіювали, та номери не переписували, не вручали нікому. Чоловіка не слов`янської національності не обшукували. Було складено протокол та свідок ОСОБА_14 розписався і пішов. В цьому ж місяці йому зателефонував співробітник СБУ, запропонував зустрітись і надав йому чернетку протоколу допиту, а через декілька днів співробітник СБУ приїхав до нього додому з готовим протоколом, який він поверхнево прочитав та підписав. Номінали купюр він повідомляв при допиті, а щодо суми та кількості купюр не пам`ятав і не казав такого. Підтвердив свій підпис в протоколі допиту свідка а.с.143-145 т.2.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , вважає, що ці докази стосуються достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу огляду грошових коштів. Тому ці докази є належними. Суд вважає дані докази достовірними та допустимими.
		 
		Свідок  ОСОБА_15 суду пояснила, що знає ОСОБА_5 бо проживає поруч з Інгулецьким ВП, знає що він працює начальником Інгулецького РС. У лютому 2017 року вона зустріла ОСОБА_5 , який розмовляв по мобільному телефону та після чого незадоволено сказав їй, що комусь треба прописка в Кривому Розі. На що вона запропонувала прописку у своїй квартирі оскільки їй необхідні були кошти на погашення боргів за комунальні послуги. Через деякий час ОСОБА_5 їй зателефонував та запитав чи вона не передумала прописати людину, на що вона відповіла своєю згодою. Через деякий час вони зустрілись, з ОСОБА_5 був чоловік який назвався ОСОБА_16 . ОСОБА_5 сказав, що це той чоловік, якому треба прописка. Що казав ОСОБА_17 , вона не пам`ятає, погано себе почувала. Вони всі разом поїхали до виконкому у відділ реєстрації, надали свої документи і там здійснили прописку ОСОБА_16 . Свідок ОСОБА_15 склала договір оренди квартири, який в подальшому працівники поліції вилучили при обшуку. Після того як вийшли з відділу реєстрації, ОСОБА_17 щось сказав, але свідок ОСОБА_15 так і не зрозуміла, коли він віддасть гроші за квартиру. Через 2 дні їй зателефонував ОСОБА_5 щоб вона вийшла і ОСОБА_17 віддасть гроші за квартиру. Гроші їй приніс чоловік на ім`я ОСОБА_18 . Вона взяла гроші та на наступний день здійснила платежі за комунальні послуги. Чи зареєстрований ОСОБА_17 на даний час не знає, вона його не виписувала. Більше ОСОБА_16 не бачила. 
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_15 , вважає, що цей доказ стосується обставин реєстрації ОСОБА_8 у м. Кривому Розі, що дало йому право звернутись до ОСОБА_19 щодо видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Тому цей доказ є належним. Суд вважає даний доказ достовірним та допустимим.
		 
		Свідок  ОСОБА_20 суду пояснив,що був присутній при обшуку квартири. В травні 2017 року він зі знайомим ОСОБА_21 поблизу зупинки на пл. ОСОБА_22 пили каву. Під`їхали працівники поліції запросили бути понятими, з якою метою та для чого не казали, вони погодились. Проїхали на автомобілі з двома працівниками поліції на «стелу» на пл. Артема, точної адреси не знає, там вже чекали ще двоє працівників поліції. Підійшли до під`їзду, постукали, їм відкрив двері хлопець  син власника, йому зачитали ухвалу про обшук і попросили видати перелічені речі. Хлопець не заперечував і почався обшук в квартирі. Під час обшуку проводилась відео фіксація. Права працівник поліції йому роз`ясняв, хто саме не пам`ятає. Обшук почали з кухні, а далі наступні дві кімнати. При обшуку вилучили гроші в дальній кімнаті в шафі, здається 400 гривень купюрами по 200 гривень, які запакували, склали акт, в якому він підписався. Хто саме знайшов в квартирі гроші не може сказати. Коли працівники поліції знайшли гроші в квартирі обвинуваченого  свідок ОСОБА_20 був в тій кімнаті. Відкривали двері шафи, діставали речі усі які були в ньому і вилучили звідти гроші, які були або в якійсь коробочці чи шкатулці, точно вказати не може. Гроші побачив вже коли працівник поліції дістав з коробочки гроші. Окрім грошей нічого не вилучалось. Гроші опечатали в один пакет. Ніяких скарг чи заяв від присутніх не надходило. По цій справі його допитували працівники поліції на пл. Визволення в травні місяці. Він з свідком ОСОБА_21 приїхали на пл. Визволення, звідти їх забрали працівники поліції і відвезли в якусь установу. Там свідку ОСОБА_20 надали документ, який він підписав. Раніше не приймав участі у слідчих діях. Підтвердив свій підпис в протоколі допиту свідка а.с.140-142 т.2
		Свідок  ОСОБА_21 суду пояснив, що після травневих свят в 2017 році звільнився з військової служби та з знайомим ОСОБА_20 на зупинці пили каву. До них підійшли співробітники СБУ, запросили бути понятими на обшуку, вони погодились. Поїхали з ними на автомобілі на пл. Артема до квартири на 1 поверсі, точну адресу сказати не може. Двері їм відчинив старший син власника квартири, йому зачитали акт і він з іншим понятим та працівниками поліції зайшли до квартири та почали обшук з кухні. Згодом зі школи прийшов молодший син. Було 4 співробітника поліції, він, інший понятий, та сини обвинуваченого. В кухні нічого не знайшли і в наступній кімнаті теж. В останній кімнаті в білому поштовому конверті знайшли гроші, точно не пам`ятає суму, здається 500 гривень 2 купюри. Гроші вилучили, запакували у файл. Скільки було пронумеровано та опечатано пакетів, не пам`ятає, здається один, чому при допиті вказував декілька пакетів не знає. Проводилась відео фіксація, поняті назвали свої данні, поставили підписи під актом чи протоколом, що складався. Чи були скарги чи заяви від присутніх не пам`ятає. Через декілька днів в середині травня його та ОСОБА_20 запросили до якоїсь установи, точно не знає куди, десь на пл. Визволення. На вході в СБУ не пам`ятає чи записували їх. В якому кабінеті, на якому поверсі його допитували не пам`ятає. 
		Свідок  ОСОБА_23 , суду пояснив, що ОСОБА_5 його батько. 10.05.2017 року по АДРЕСА_1 , за місцем його проживання, він був вдома, та почув стук в двері та невідомий голос представився як представник водоканалу, але він двері не відчинив. Потім стали стукати та сказали що прийшов заказний лист, та він відчинив двері. Зайшли 4 співробітники правоохоронних органів, 2 понятих, показали посвідчення та ухвалу. Він хотів подзвонити батькам, але телефон у нього забрали, почали відео зйомку та обшук з кухні. В кухні нічого не знайшли та перейшли в кімнату де він проживає з братом, відкрили тумбу, оглянули та зачинили. Підійшли до його комп`ютерного столу відкрили саму нижню його шухляду, дістали гроші, перерахували та поклали назад. Після цього його зачинили в його кімнаті на 10-15 хвилин, він чув як працівники ходили по квартирі. Потім співробітники СБУ його відчинили та почали обшук з відео зйомкою в кімнаті батьків. Обшукали шафу та під шкатулкою знайшли 400 гривень і вилучили їх. Відеозйомка проводилась камерою подібною «Соні». Обшук переривався, але ніхто про це не озвучував. На камеру знімав один співробітник. Гроші постійно зберігаються вдома під простирадлом на дивані в кімнаті батьків в сумі 2000-3000 гривень  це сімейні кошти, які співробітники поліції не знайшли. В шкатулці в шафі, в якій знайшли гроші, - лежать коштовності, які належать його матері, і доступ до яких мають всі члени родини. За 3 дні до обшуку він брав шкатулку, в ній грошей не було. Співробітникам на їх питання він сказав що це його кошти, так к був наляканий. В його комп`ютерному столі була 1000 гривень - це його кошти, але їх поліція не вилучила. В той час як він перебував в своїй кімнаті, з ним був і його молодший брат, двері були просто закриті, не на замок. В цей час працівників правоохоронних органів він не бачив і не знає, що вони робили, але їх кроки по квартирі він чув. Скарг при обшуку не заявляв. З протоколом обшуку знайомився і підписав його. Підтвердив свій підпис в протоколі. На той час йому було 21 рік, він навчається в університеті. Права та обов`язки в момент проведення обшуку йому не роз`яснювались, після підпису протоколу право заявляти зауваження не роз`яснювали.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , вважає, що ці докази стосуються достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 . Тому ці докази є належними. Суд вважає дані докази допустимими.
		 
		Свідок   ОСОБА_24 суду пояснила, що працює головним спеціалістом у відділі постійного та тимчасового проживання з іноземцями та особами без громадянства ГУ ДМС в Дніпропетровській області. Пояснила, що рішення про видачу запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця чи відмову вона не приймає, таке рішення приймає начальник ГУ ДМС в Дніпропетровській області або його заступник, згідно наказу №1104 від 15.11.2013р. Документи на запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця надаються спеціалісту, який закріплений на певній дільниці до районного підрозділу за місцем реєстрації особи. Спеціаліст здійснював перевірку даних (громадянина, який надав заяву відносно іноземця, про що ставилась відмітка), завіряв копії і направляв в головне управління, де запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця оформлювалось. Заява на запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця не пишеться на чиєсь ім`я, це стандартний бланк без адресату. Керівник районного підрозділу перед тим, як направити документи до ГУДМС повинен перевірити їх, після чого підписувати супровідний та направляти їх до ГУДМС в Дніпропетровській області. Відмови у запрошеннях на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця іноземців були в її практиці за підписом її начальника, тобто ГУДМС в Дніпропетровській області. Сума держмита становить: 5,10 грн. не термінове, 10,20 грн.  термінове запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Вартість бланку 1,68 грн. в залежності від партії бланку та послуги ДМС: 56,52 грн. не термінове, і 113,04 грн. термінове. Вказані документи після реєстрації в канцелярії передавалися начальнику, потім передається за належністю, після чого документи надходять до неї. Здійснюється перевірка іноземців через Інтерпол, після чого начальник ще раз детально перевіряє справу і згідно наказу приймає рішення про надання запрошення якщо відсутні причини для відмови, а свідок ОСОБА_25 друкує запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, а начальник ставить свій підпис та закріплює печаткою. Потім приїздять спеціалісти з районних підрозділів, отримують готові документи та вручають громадянам за місцем проживання. Видача запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця по даній справі оформлена за такою ж процедурою. 
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_25 , вважає, що цей доказ стосується обставин видачі запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцяза заявою ОСОБА_8 , та загальної процедури видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Тому цей доказ є належним. Суд вважає даний доказ достовірним та допустимим.
		 
		Свідок  ОСОБА_8  судупояснив,що  його знайомі бажали приїхати в Україну, а оскільки ОСОБА_8 не має знайомих в м. Дніпро для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, він звернувся з цим питанням до свого знайомого ОСОБА_26 , який його познайомив з Ферасом з м. Кривого Рогу. Він приїхав в м.Кривий Ріг і йому повідомили що необхідна реєстрація в м. Кривому Розі для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Начальник ОСОБА_19 - обвинувачений, змінив йому прописку на м.Кривий Ріг та зробив запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. На скільки відомо свідку ОСОБА_8 , вартість запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця близько 200-300 гривень держмита, а з нього вимагали великі суми коштів, після чого він зателефонував своєму адвокату в м. Дніпро, який сказав йти до військової прокуратури. Він поїхав в Військову прокуратуру. Співробітники СБУ одягли йому сорочку, поїхали до людини, взяли близько 4000-4200 гривень за оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. В Кривий Ріг він приїхав вперше близько 6 місяців тому - восени 2017р. втрьох зі своїм знайомим та його племінником з м. Дніпро. Поговорили з Ферасом, і з ним поїхали до ОСОБА_19 . Свідку ОСОБА_8 . Ферас сказав, що запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця буде коштувати близько 80-100 евро. Вони втрьох зайшли до кабінету начальника Інгулецького РС, з яким відбулась розмова про те що для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця в ОСОБА_8 повинна бути прописка в м. Кривому Розі. Потім він вийшов з кабінету і чекав у коридорі близько 10 хвилин. Його знайомий вийшов через 10 хвилин і сказав що треба їхати. Вони сіли в авто начальника разом з ним, де була жінка, яка як потім виявилось була власницею квартири, в яку прописували свідка ОСОБА_8 . Він надав свої документи, посвідку на постійне проживання, і його в той же день зареєстрували в м. Кривому Розі. Він підписав договір оренди, згідно якого він повинен кожного року сплачувати кошти щоб його не виписали з квартири. За дану квартиру він заплатив близько 250 гривень. Після реєстрації, сіли до авто начальника Інгулецького РС, де відбулась розмова про оформлення тимчасового чи постійного проживання, за що свідку ОСОБА_8 була названа сума від 900 до 2500 євро. А за запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця 80-100 євро. Начальник Інгулецького РС повідомив які потрібні документи для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Свідок ОСОБА_8 подзвонив своєму адвокату та той рекомендував йому звернутись до Військової прокуратури. Свідок ОСОБА_8 викликав таксі та поїхав до Військової прокуратури, там на другому поверсі написав заяву, також викликались співробітники СБУ, він їм розповів як все відбувалось. Потім він поїхав додому та підготував документи, і через деякий час приїхав оформлювати запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, перед цим заїхавши до Військової прокуратури, де на нього одягнули сорочку. Під`їхали до начальника, він піднявся, постукав у двері, зайшов до кабінету начальника Інгулецького РС - обвинуваченого, надав йому свої документи і особи на яку потрібно оформити запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, і тоді обвинувачений озвучив суму йому за запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Цифра 4000-4200 обвинувачений озвучив йому до написання заяви у Військовій прокуратурі. В кабінеті обвинувачений на аркуші паперу написав 4000 або 4200 грн., не пам`ятає чи можливо в євро писав обвинувачений, після чого він звернувся до Військової прокуратури. Наступну дату оговорили 21 березня 2017р., але тоді він не зміг бо це його день народження, і він приїхав 22 березня 2017р. Приїхав та направився до Військової прокуратури, наділи «сорочку», його гроші оглянули, купюри по 500 грн., копії їх зробили, гроші повернули, і він поїхав до начальника Інгулецького РС, до кабінету, це було вдень, віддав документи, і поклав гроші в зошит чи книжку, і вони домовились з ним, що обвинувачений повідомить свідку ОСОБА_8 коли забрати запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Обвинувачений в кабінеті був один, відкрив зошит чи книгу і ОСОБА_8 поклав туди гроші. Ці кошти він передав начальнику за оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, а якщо не передав би їх, то вважав що начальник не прийняв би його документи та не зробив запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Кошти в розмірі здається 4200 гривень, точно не пам`ятає, начальник написав на аркуші паперу і після того він написав заяву до прокуратури. Не пам`ятає, яким номіналом кошти він зазначав в заяві - в євро чи в гривнях. Готове запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця він забрав у жінки в сусідньому кабінеті поряд з кабінетом начальника. Особа яку запрошували не приїхала в Україну. Постійний номер мобільного телефону свідка ОСОБА_8 НОМЕР_1 , яким він користується і на теперішній час. Він був зареєстрований раніше в м. Дніпро. В м. Дніпро сам не звертався за запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Знайомий для отримання цього документу йому потрібний, оскільки він не знав як правильно, та які документи необхідні. Посвідку на постійне проживання йому допоміг знайомий оформити, за це неправомірну вигоду він нікому не давав. Самостійно з приводу запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну ОСОБА_9 до органів ДМС у м. Дніпро він не звертався. Коли ОСОБА_8 перший раз приїхав в Кривий Ріг, то його тут зареєстрували та він зустрічався з обвинуваченим і з Ферасом, і в той день ОСОБА_18 йому називав суму за запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Другий раз коли приїхав в Кривий Ріг, то зустрічався з начальником сам, і тоді йому начальник на листку написав суму за видачу запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Свідок ОСОБА_8 точно не пам`ятає, яку суму назвав йому начальник Інгулецького РС, начальник написав її на листку паперу в доларах або в євро, суму не пам`ятає, в еквіваленті він рахував виходило 4000-4200 грн. Втретє приїхав після дня народження (народився 21 березня) приблизно 22.03.2017р., а можливо і пізніше через декілька днів. Не пам`ятає, коли він поїхав до прокуратури писати заяву, напевно після того коли начальник написав на листку суму. Заяву в Військову прокуратуру написав бо не має таких великих грошей, йому важливіше гроші залишити в родині аніж віддати комусь за запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Гроші в Військову прокуратуру приніс свої власні, він працює приватним підприємцем, свій місячний дохід не пам`ятає. Гроші, які він дав начальнику Інгулецького РС були його особисті, коли йому начальник повідомив суму грошей при собі не було, вони були вдома. Він поїхав додому, взяв кошти і поїхав з цими грошима у військову прокуратуру, показав гроші, з його грошей зробили копії, там було двоє понятих, і гроші повернули, чи робили ще щось з ними він не пам`ятає, гроші в конверт не клали, і він з співробітниками правоохоронних органів поїхали до ОСОБА_5 в Інгулецьке РС в робочий кабінет. Він в кабінеті сидів навпроти, та гроші поклав у книгу чи зошит, начальник закрив книгу і поставив у себе. Після цього вийшов з Інгулецького РС, сів в машину до співробітників правоохоронних органів та поїхали до Військової прокуратури, де зняли сорочку. Гроші не повернули. Питань з приводу цього ( де гроші, що з ними, чому не затримали ОСОБА_5 ) в прокуратурі не задавав, тому що не знає як вони працюють, лише питав що робити далі, на що співробітники прокуратури відповіли що повідомлять. Після чого він поїхав додому. За місцем реєстрації в м. Кривому Розі свідок ОСОБА_8 не був, з хазяйкою не спілкується. Не пам`ятає, чи спілкувався з начальником, чи телефонував йому після того як отримав запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Раніше з працівниками військової прокуратури чи СБУ в слідчих діях участі не приймав.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_8 , вважає, що цей доказ стосується обставин звернення ОСОБА_8 до Інгулецького РС стосовно видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, стосовно спілкування свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , стосовно достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу огляду грошових коштів, протоколів негласних слідчих дій, пояснень обвинуваченого. Тому цей доказ є належним.
		 
		Свідок ОСОБА_27 , в судовому засіданні відмовився від надання показів відповідно до ст. 63 Конституції України. Тобто цей доказ не спростовує та не підтверджує вину обвинуваченого.
		 
		Свідок  ОСОБА_28 , допитаний врежимі відеоконференції,суду пояснив,що в 2017 році працював старшим оперуповноваженим УСБУ Дніпропетровської області. Пояснив, що він в 2017 році проводив негласні слідчі дії на підставі доручення слідчого військової прокуратури та ухвал апеляційного суду в рамках скоєння злочину ОСОБА_5  начальником Інгулецького РС ГУДМС. Було проведено технічну частину заходів, заснованих на аудіо та відео обладнанні, складено протокол і направлено слідчому, який видав доручення. В даних заходах він приймав участь як оперативний співробітник, в його обов`язки входило забезпечення проведення заходів, тобто створення умов співробітникам для проведення даних заходів. За результатами заходів йому надійшов носій інформації  диск, з певним номером і серією, на якому зафіксовані заходи. На підставі цього диску він склав протокол, диск є додатком до протоколу. На якому обладнанні створено диск та відеозапис, аудіо запис на ньому - йому не відомо. В подальшому проводилось розсекречення диску в складі відповідної комісії управління, де свідок ОСОБА_28 є членом комісії і виступає як доповідач, а члени комісії приймають рішення про зняття секретності. Написи на розсекречених дисках він не здійснює, не ставить свій підпис, цим оперативний підрозділ не займається. Відмітки ставляться безпосередньо на дисках, які зберігаються в конвертах коли є засекреченими. В протоколі за результатами проведення аудіо відео контролю вказана абревіатура НЖМД та його номер  це сам жорсткий диск (обладнання в цілому), з записом яка є оригіналом проведення дій, якщо так зазначено, то так і є. Номер НЖМД було вказано у супровідному листі з дисками. Запис здійснювався на сам пристрій, тому відео на диску, доступ до цього пристрою мають тільки співробітники того підрозділу. На дисках № 55/3956, 55/4358 внизу праворуч підпис не його. Крім нього із співробітників СБУ до дисків мав доступ режимно-секретний підрозділ, який ставить підписи та номера. Хто саме ставить підписи та номера на дисках з аудіо - відеозаписами негласних слідчих дій не знає. Диски проходять через секретаріат, відповідні журнали, та ставляться підписи про зняття грифу таємності. Припускає, що це підписи секретарів. На той час в м. Дніпро працювала ОСОБА_29 , крім неї ще працювала одна дівчина секретарем. Протокол на а.с.181 т.2 складав він, матеріали надійшли на диску оригінал якого знаходиться на НЖМД. На питання що стосується НЖМД йому важко відповісти, все що зазначено в протоколі відповідає дійсності, як йому відповів підрозділ так він і зазначив. Період часу коли були розсекречені матеріали та коли він їх передав до прокуратури не пам`ятає, оскільки це було рік тому, дата вказана на супровідному листі, яка відповідає дійсності. При розсекречуванні спілкується з прокурором з групи прокурорів по даному провадженню. Чи обговорювалось питання щодо розсекречення по даному кримінальному провадженню не пам`ятає. На питання, чи знаходяться на балансі підрозділу магнітні носії інформації, не знає.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_28 , вважає, що цей доказ стосується обставин складання протоколів НСРД, стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколів НСРД. Тому цей доказ є належним, допустимим.
		 
		На запит суду, щодо можливостідопиту в судовому засіданні в якостіспеціаліста  співробітників Режимно-секретного відділу УСБУ в Дніпропетровській області, з приводу наявних в матеріалах справи дисків з НСРД, - було отримано відповідь з УСБУ в Дніпропетровській області про неможливість їх допиту (а.с. 219 т1).
		 
		Свідок  ОСОБА_30 , допитана в режимі відео конференції, суду пояснила, що працює в режимно-секретному відділі УСБУ в Дніпропетровській області, реєструє диски які надходять, акти про розсекречення, знімає грифи таємності, реєструє в журналі і надсилає за належністю. На дисках вона ставить свій підпис. Свідку ОСОБА_30 було показано диск №55/3956, та вона підтвердила, що це її підпис на диску. Хто на диски записує інформацію їй невідомо. Вона під підпис в журналі видає диск співробітнику який його приніс, а подальша доля диску їй невідома. На яке обладнання записується інформація вона не знає, вона реєструє чистий диск. При засекреченні та розсекреченні керується Порядком № 939. 
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_30 , вважає, що цей доказ стосується обставин оформлення дисків НСРД по даній справі, з показань свідка встановлено, що підписи на дисках додатках до протоколів за результатами проведеного НСРД - її. Тому цей доказ є належним, допустимим, достовірним.
		 
		Судом було досліджено документи надані стороною обвинувачення:
		Як передбачено ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		 
		16.02.2017р. до Військової прокуратури Криворізького гарнізону надійшло повідомлення від УСБУ у Дніпропетровській області про вчинення ОСОБА_5 злочину за ч.2 ст. 368 КК України (а.с.6-7 т2). Дане повідомлення містить вхідний номер та штамп Військової прокуратури Криворізького гарнізону.
		Витяг з ЄРДР №42017040630000032, згідно якого: 16.02.2017р. о 16:12 годин до ЄРДР внесено відомості за ч.3 ст. 368 КК України на підставі: матеріалів правоохоронних органів та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Вказано: ОСОБА_5 обіймаючи посаду завідувача Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області 22.03.2017р. приблизно о 11:00 год., перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Салтиківська (Мануїльського), 9-Б, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 4200 грн. за оформлення і видачу запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну громадянина Єгипту  ОСОБА_9 (а.с.1,2 т2). Первісна фабула внесена в ЄРДР невідома, оскільки суду не надана.
		16.02.2017р. слідчим військової прокуратури ОСОБА_31 було проведено допит в якості свідка ОСОБА_8 , допит розпочато о 16:00 годині, закінчено о 18:00 годин (а.с.10-15 т2). Суд зазначає, що з вказаного вбачається, що допит даного свідка було розпочато до внесення відомостей до ЄРДР. На той час навіть номер ЄРДР не було визначено, оскільки внесено до ЄРДР о 16:12 годин, а допит свідка розпочато на 12 хвилин раніше. Тобто свідка допитав слідчий, якого ще не було включено в групу слідчих, та слідча дія проведена до внесення в ЄРДР, хоча на номер наявне посилання в протоколі. 
		Також суд звертає увагу, що суду свідок ОСОБА_8 повідомив, що вперше був у Військовій прокуратурі після того, як ОСОБА_5 повідомив йому суму коштів за видачу запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземцю ОСОБА_9 , а сума за це, як він пояснив суду, йому була повідомлена 17.03.2017р. коли ОСОБА_5 написав еквівалент у євро або доларах 4200 грн. - на аркуші паперу та показав йому (свідку ОСОБА_8 ). Саме після цього ОСОБА_8 зателефонував своєму адвокату у м. Дніпро, та адвокат рекомендував йому йти до Військової прокуратури Криворізького гарнізону. 
		Таким чином надаючи оцінку достовірності показань свідка ОСОБА_8 проводячи аналіз в сукупності з оцінкою вказаного допиту від 16.02.2017р., в частині першого візиту до Військової прокуратури  суд вважає його покази недостовірними, та такими, що свідчать про приховування даної обставини.
		В справах Пантелеєнко проти України, Худобін проти РФ, ЄСПЛ вказав, що сторона обвинувачення зобов`язана дотримуватись матеріальних та процесуальних норм під час проведення відповідних заходів, що забезпечуватиме добросовісність дій органів державної влади.
		Таким чином судом встановлено, що перший допит свідка ОСОБА_8 органом досудового розслідування було проведено з істотним порушенням закону, а саме до внесення відомостей до ЄРДР.
		 
		22.03.2017р. на підставі заяви ОСОБА_8 внесено відомості до ЄРДР за №42017040630000060, за ч.3 ст. 368, вказано фабулу «неправомірна вигода» (а.с.27 т2). Згідно заяви ОСОБА_8 , дана особа повідомляє Військову прокуратуру Криворізького гарнізону, що 17.03.2017р. він був на прийомі у ОСОБА_5 , та ОСОБА_5 йому повідомив, що за 150 доларів США оформить документи на запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Заява датована 17.03.2017р., вхідний номер Військової прокуратури 22.03.2017р. (а.с.28 т2).
		За змістом ч.1ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви ,зобов`язаний внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
		Відповідно до п.1.4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 №69(із змінами),у редакції, цей строк обчислюється наступним чином: - заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення(за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об`єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв`язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо)
		З наданої суду заяви ОСОБА_8 вбачається, що він не був попереджений про кримінальну відповідальність пост.383 КК Українибез об`єктивних причин, оскільки заяву подав особисто.
		 
		22.03.2017р. матеріали досудових розслідувань у провадженнях №42017040630000032 (за матеріалами  повідомленням УСБУ) та №42016040630000060 (за заявою ОСОБА_8 ) за ч.3 ст. 368 КК України, об`єднані в одне провадження (а.с.31-32 т2).
		Відповідно до Довідки №03-08/1512 від 16.06.2017р., та відповіді на запит №03-08/1527 від 20.06.2017р. - ОСОБА_5 15.05.2017р. поступив до терапевтичного відділення КЗ Криворізька міська лікарня №11 ДОР, з Діагнозом ГБ ІІ ст. ІІ риск ІІІ Неускладнений гіпертонічний криз. Цукровий діабет ІІ тип субкомпенсований. Незважаючи на призначене лікування стан хворого не стабілізується. ОСОБА_5 повинен був знаходитись під постійним наглядом лікаря та рекомендовано постільний режим, у зв`язку з отриманням внутрішньовенної та внутрішньо м`язово ін`єкцій медикаментозних препаратів антигіпертензивної, кардіологічної та судинної дії, які повинні проводитись медперсоналом. Транспортування та пересування в інше місто, будь-які емоційні впливи на хворого можуть погіршити стан здоров`я. Станом на 19.06.2017р. знаходився ще в лікарні (а.с.104,140,141-142,143,144,145 т3). Також до відповіді лікаря додано Виписний епікриз ОСОБА_5 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 також перебував на стаціонарному лікуванні до цього - в квітні 2017р. з 10.04.2017р. по 24.04.2017р. (а.с.145 т3).
		16.06.2017р. слідчим СУ ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_32 в м. Дніпро було повідомлено ОСОБА_5 про підозру за ч.3 ст. 368 КК України в кримінальному провадженні №42017040630000032 (а.с.113-118 т3). В цей же день, але вже в м. Кривому Розі Дніпропетровської області слідчим ГУНП в Дніпропетровській області було проведено допит ОСОБА_5 , про що складено протокол допиту підозрюваного. Допит проводився з 09:59 годин до 10:06 годин в присутності захисника підозрюваного.
		Згідно до частин 1, 3ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Підозрюваний, обвинувачений має право: 1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують; 2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення; 3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату; 4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання.
		Суд зазначає, що відповідно до Повідомлення про підозру - підозра була повідомлена в м. Дніпро в 09:55 годин. Допит підозрюваного проводився вже у лікарні в м. Кривий Ріг в цей же день з 09:59 годин. Суд зазначає:
		- по-перше: згідно вказаних вище довідок лікаря (а.с.104,140,141-142,143,144,145 т3) ОСОБА_5 16.06.2017р. перебував на стаціонарному лікуванні у м. Кривому Розі в КЗ Криворізька міська лікарня №11 ДОР, тому суд ставить під сумнів достовірність Повідомлення ОСОБА_5 про підозру в м. Дніпро, і як наслідок ставить під сумнів допустимість цієї процесуальної дії.
		- по-друге: згідно вказаних вище довідок лікаря (а.с.104,140,141-142,143,144,145 т3) транспортування та пересування в інше місто, будь-які емоційні впливи на хворого могли погіршити стан здоров`я ОСОБА_5 . Не дивлячись на ці заборони було проведено допит ОСОБА_5 в якості підозрюваного, та йому повідомлялось про підозру, що тягнуло за собою емоційні впливи на хворого. Підозрюваного ОСОБА_5 ознайомлювали з матеріалами кримінального провадження (доступ до матеріалів досудового розслідування) в палаті №417 ендокринологічного відділення КЗ Криворізька міська лікарня №3 ДОР (а.с.263-268 т3), тобто також в період лікування на стаціонарі.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
		У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначає, що ст. 3 Конвенції захищає одну із фундаментальних цінностей демократичного суспільства, згідно з цією статтею забороняється будь-яке катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження, незалежно від обставин справи чи поведінки потерпілого (рішення у справі «Лабіта проти Італії»). Суд також установлює, що розрізнення між поняттями «катування» та «нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження» було введено для того, щоб «позначити особливий рівень жорстокості умисного нелюдського поводження, що призводить до тяжких і жорстоких страждань» (рішення у справі «Ірландія проти Великобританії»).
		Відповідно до ст. 3 Конвенції поводження визнається нелюдським при досягненні мінімального рівня жорстокості. Оцінка цього мінімального рівня є відносною: вона залежить від усіх обставин справи, таких як тривалість такого поводження, його фізичні та психічні наслідки, а також у деяких випадках стать, вік та стан здоров`я потерпілої особи (рішення у справі «Валашінас проти Литви»). Суд вважає поводження за «нелюдське», оскільки, inter alia, воно було умисним, застосовувалося впродовж кількох годин поспіль і призводило або до справжніх тілесних ушкоджень, або до гострих фізичних чи душевних страждань (рішення у справі «Кудла проти Польщі»).
		За наявності застереження лікарів про недопустимість емоційного впливу на хворого, за обставин перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні, яке було повторним стаціонарним лікуванням за останні місяці, з Діагнозом ГБ ІІ ст. ІІ риск ІІІ Неускладнений гіпертонічний криз. Цукровий діабет ІІ тип субкомпенсований, слідчий вирішив повідомити про підозру ОСОБА_5 , та його було допитано в якості підозрюваного, суд вважає наявними в таких діях правоохоронних органів порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки проведення процесуальних дій з хворою особою, щодо якої наявні застереження лікарів, з якою не дозволено проведення процесуальних дій, якій це не рекомендовано, та вказано, що ці дії можуть призвести до погіршення стану здоров`я  це свідчить про «погане, нелюдське поводження», жорстоке поводження з підозрюваною особою, яка перебувала на стаціонарному лікуванні, - про її катування. Також наявне порушення права на захист, оскільки підозрюваний мав бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення, а враховуючи його безпорадний, хворобливий стан, навіть за наявності присутності захисника це право порушується.
		В п. 57 рішення Європейського суду з прав людини за 2010 рік у справі «Леонід Лазаренко проти України» Суд в обґрунтування порушення п. 1 ст. 6 у поєднанні з підп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції зазначив, що «національні суди проігнорували обмеження права заявника на захист під час первісної стадії попри те, що заявник зазначав про це у касаційній скарзі до Верховного Суду України, та те, що відповідно до національного законодавства воно становило істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке передбачало скасування вироку. Цей недолік не міг бути виправлений ані юридичною допомогою, наданою заявнику пізніше, ані змагальним характером подальшого провадження (п. 58 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Салдуз проти Туреччини»; пункти 39-41 рішення ЄСПЛ від 31 березня 2009 року у справі «Плонка проти Польщі»).
		Відтак, при вирішенні питання про процесуальні наслідки порушення права особи на захист, суд керується положеннями, закріпленими уст. 87 КПК, відповідно до ч.1 якої недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому ч. 2 аналізованої норми передбачає, що одним із діянь, у разі існування яких суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, є, зокрема, порушення права особи на захист.
		 
		Відповідно до наказу Генерального прокурора України № 12 «гн» від 29.08.2014р. (із змінами): П.7 Слідчим військових прокуратур здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК України, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 статті 216 КПК України, які проходять службу та\або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу. П.8 Територіальним прокурорам, які здійснюють нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, своєю постановою підслідність таких кримінальних правопорушень визначати за слідчими військових прокуратур. 
		В п.15вказаного наказу,зазначено,що військовим прокурорам усіх рівнів у разі виявлення за наслідками здійснення наглядової перевірки кримінального правопорушення у воєнній сфері, не підслідного слідчим прокуратури, або надходження заяв та повідомлень про такі кримінальні правопорушення організовувати внесення відомостей про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого з дотриманням правил підслідності скеровувати кримінальне провадження до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, про що інформувати територіального прокурора.
		Таким чином Військова прокуратура Криворізького гарнізону законно внесла відомості до ЄРДР за №42017040630000032 та №42017040630000060, після чого була зобов`язана направити матеріали за підслідністю. 
		05.04.2017р. постановою Військової прокуратури Криворізького гарнізону визначено підслідність кримінального провадження №42017040630000032 за ч.3 ст. 368 КК України  за слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а процесуальне керівництво прокуратура Дніпропетровської області (а.с.43-44 т2).
		Сторона захисту просила визнати всі зібрані Військовою прокуратурою Криворізького гарнізону докази з 16.02.2017р. по 05.04.2017р. недопустимими на підставі п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України.
		Європейський суд з прав людини у рішенні "Коем проти Бельгії" від 22.06.2000 р. зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.
		Суд зазначає, що діючим КПК України не встановлено чітких строків для того, щоб прокурор виявив недотримання підслідності та направив справу за підслідністю, тому суд не може погодитись, що Військова прокуратура 2 місяці проводила досудове розслідування в порушення норм закону. Щодо визнання доказів отриманих з 16.02.2017р. по 05.04.2017р недопустимими на підставі п.2 ч.3 ст. 87 КПК України, суд зазначає, що даний пункт стосується отримання доказів шляхом реалізації повноважень не передбачених цим Кодексом, а в даному випадку органом досудового розслідування (Військовою прокуратурою Криворізького гарнізону) здійснювались повноваження передбачені КПК України.
		 
		Згідно Протоколу огляду речей (транспортного засобу, багажу) від 23.05.2017р. проведеного з 15:40 до 16:45 годин, в присутності понятих оглянуто мобільні телефони Nokia ІМЕІ НОМЕР_2 , картка оператора мобільного зв`язку Київстар НОМЕР_3 , та Samsung ІМЕІ НОМЕР_4 , картка оператора мобільного зв`язку Київстар НОМЕР_5 , вилучені 10.05.2017р. при обшуку службового кабінету ОСОБА_5 , при огляді встановлено, що наявні контакти, в тому числі « ОСОБА_33 » НОМЕР_6 , ОСОБА_34 НОМЕР_6 (а.с.160-172,173 т2).
		Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні вказаний Протокол огляду речей від 23.05.2017р., вважає, що цей доказ стосується підтвердження факту, що обвинувачений користувався мобільними номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_5 , та стосується підтвердження факту знайомства ОСОБА_5 з ОСОБА_27 та ОСОБА_15 , суд вважає даний протокол огляду речей належним, допустимим та достовірним. Крім того суд зазначає, що обвинувачений визнавав факт знайомства з вказаними особами та не оспорював це.
		 
		Відповідно Протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.06.2017р., на підставі ухвали слідчого судді від 24.05.2017р. про надання доступу до інформації про зв`язок абонентів мобільного зв`язку ПАТ Київстар № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 (а.с.181 т2), слідчий встановив та вилучив оптичний носій інформації диск DVD-R Київстар вх: 20772, вих. 12311/з/кт (а.с.182-184,185,186 т2). 
		На виконання доручення слідчого, в якому слідчий просив провести аналіз за період часу з 16.02.2017р. по 10.05.2017р. (а.с.187 т2), - співробітниками СБУ було проведено аналіз з встановленням ймовірного місцезнаходження та розмов ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 , ОСОБА_10 , ОСОБА_36 (а.с.188-191 т2). В аналізі вказано про спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_8 20.03.2017р., 06.04.2017р.
		В судовому засіданні було оглянуто файли, що знаходяться на диску DVD-R Київстар вх: 20772, вих. 12311/з/кт (а.с.186 т2). Всього на диску 3 файли: «bs», «список» та файл «(20772)  22.06.2017 09.28.38», з якого видно, що ОСОБА_8 дзвонив ОСОБА_5 20.03.2017р. (3 рази, та 1 раз йому ОСОБА_5 дзвонив, це рядки таблиці № 698,699,700,701), 06.04.2017р (2 вихідні дзвінки та 1 вхідний, це рядки таблиці № 1092,1102,1111), 11.04.2017р. ( ОСОБА_8 дзвонив 1 раз, рядок таблиці №1185), та 12.04.2017р. ( 2 вхідні дзвінка від ОСОБА_8 , це рядки таблиці №1197,1198).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні доручення та аналіз, які стосуються наявності або відсутності спілкування шляхом мобільного зв`язку між обвинуваченим та свідками по даній справі, в тому числі ОСОБА_8 , приходить до висновку, що ці докази є належними. Диск DVD-R Київстар вх: 20772, вих. 12311/з/кт є належним, допустимим та достовірним доказом.
		Щодо достовірності та допустимості вказаного аналізу, суд зазначає, що аналіз було виконано на підставі доручення слідчого. Аналіз не включає в себе всіх відомостей щодо телефонних дзвінків між обвинуваченим та ОСОБА_8 , а саме не вказано про дзвінки 11.04.2017р. та 12.04.2017р., хоча слідчий просив провести аналіз по 10.05.2017р., що свідчить про неповноту вказаної в аналізі інформації. 
		Аналізуючи, дані докази в сукупності з поясненнями свідка ОСОБА_8 , наданими суду, а саме в частині того, що свідок ОСОБА_8 повідомляв суду, що після 22.03.2017р. не дзвонив ОСОБА_37 , та аналізуючи в сукупності з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_5 , який суду пояснював, що після 22.03.2017р. ОСОБА_8 йому неодноразово дзвонив, бажав зустрітись з метою надання «подяки» але він відмовлявся. Враховуючи наявність в даному кримінальному провадженні ознак провокації злочину, суд вважає дії правоохоронних органів, щодо не зазначення в аналізі всіх дат та часу телефонних дзвінків між обвинуваченим та свідком ОСОБА_8 , намаганням приховати дану інформацію від суду. Показання свідка ОСОБА_8 щодо відсутності спілкування та телефонних дзвінків між ним та обвинуваченим є недостовірними, з вказаних вище обставин, оскільки таке спілкування було.
		 
		Грифи секретності з клопотань про проведення негласних слідчих дій, ухвал слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2017р. за результатом розгляду цих клопотань, з постанови про проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину №20т, протоколів за результатами проведення негласної слідчої дії №83т, 55/3-2950, 55/3-2790, 55/3-3482, 55/3-3483, 55/3-3484, дисків 55/4320, 55/3966, 55/4359, 55/4358, 55/4356  знято, надано реквізити «не таємно», «розсекречено» (а.с.196,197-198,211-214,215-216,217 т3).
		 
		02.03.2017р. Постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину військовий прокурор Криворізького гарнізону вирішив провести у ході досудового розслідування у даному провадженні  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_27 . Проведення даної негласної слідчої дії поклав на слідчого військової прокуратури Криворізького гарнізону ОСОБА_31 та за його дорученням на уповноважених оперативних працівників оперативних підрозділів УСБУ у Дніпропетровській області. Отримані докази використати в кримінальному провадженні. Звернутись до слідчого судді для надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо, відео контролю зазначених осіб з метою фіксації розмов, інших звуків, рухів та дій цих осіб, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж… Проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту розпочати та проводити після отримання ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення відповідних негласних слідчих дій протягом строку їх дії (а.с.171-173 т3).
		Відповідно дост.273 КПК України, у її системному аналізі ізст.246 КПК України, встановлено, що під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, рішення про проведення якого приймає виключно прокурор, заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби можуть бути використані також на підставі рішення прокурора, яке приймається у формі постанови з дотриманням вимогст.251 КПК України.
		Крім того, за приписамист.271 КПК України, прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, зобов`язаний також викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової)дії провокування особи на вчинення злочину. Враховуючи таку можливість, у ч.3ст.271 КПК Українипрямо зазначено, що під час підготовки та проведення заходів із контролю за вчинення злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Слід також зазначити про те, що в разі, коли під час проведення спеціального слідчого експерименту виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, він має здійснюватися в межах, які допускаютьсяКонституцією України, на підставі рішення слідчого судді за поданням прокурора згідно з вимогами ст.ст. 246-249 КПК України, що передбачено ч.8ст.271 КПК України.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні Постанову про проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину, вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказів протоколів за результатами проведення НСРД та додатків до них. Тому цей доказ є належним.
		В порушення вказаних вимог ст. 271 КПК України постанова прокурора не містить викладу мотивування обставин, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		Відповідно до ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів із контролю за вчинення злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, що в даному випадку зроблено не було, оскільки суд дійшов висновку про наявність ознак провокації злочину.
		 
		02.03.2017р. військовий прокурор Криворізького гарнізону звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_5 (а.с.205-206 т3). Дане клопотання 03.03.2017р. ухвалою слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області №13-900т/2017, було задоволено, надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що полягає у фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації, та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонента НОМЕР_3 , оператора мобільного зв`язку Київстар, яким користується ОСОБА_5 з 03.03.2017р. строком на 30 днів (а.с.223,224 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, та ухвалу слідчого судді Апеляційного суду, вважає, що ці докази стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказів протоколів за результатами проведення НСРД та додатків до них. Тому ці докази є належними.
		05.04.2017р. старшим оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області за результатами проведення ВОТЗ УСБУ у Дніпропетровській області негласної слідчої дії, на підставі слідчого доручення на виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області №13-900т/2017 від 03.03.2017р. про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_5 , складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, розпочато: 14:00 годин, закінчено 15:30 годин. Матеріали проведення негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ВОТЗ УСБУ у Дніпропетровській області на диску DVD-R (обл. №55/4359). На вказаному диску виявлено папку «098-6192628 (13-900т)», в якій мається електронний файл. Згідно стенограми електронного файлу «098-6192628 (13-900т)» вказаній у даному протоколі видно розмови ОСОБА_5 ( НОМЕР_8 ) та ОСОБА_8 ( НОМЕР_1 ), розмова 20.03.2017р. стосується необхідності ОСОБА_5 надання коду, надання інформації про ПІБ  ОСОБА_9 . ОСОБА_8 в СМС повідомленні направляє ОСОБА_5 необхідну інформацію. Також домовляються про зустріч зранку в середу після дня народження ОСОБА_8 . 
		Наявна стенограма розмови від 29.03.2017 (09:42, 13:00 годин) та 30.03.2017р. (08:35годин) між ОСОБА_5 ( НОМЕР_8 ) та ОСОБА_27 ( НОМЕР_9 ), в ході розмови ОСОБА_5 цікавився чи потрібно йому терміново, ОСОБА_27 вказує що сьогодні потрібно, що передзвонить. В 13:00 годині передзвонив ОСОБА_27 обвинуваченому, повідомив, що потрібно, спитав чи зробить, ОСОБА_5 відповів що так. Розмова, що як в минулий раз, ОСОБА_5 відповів що нічого не змінилось. Домовились передзвонити на наступний день. 30.03.2017р. вони знов розмовляли, ОСОБА_5 питав коли він буде, ОСОБА_38 пояснив, що йому не передзвонили, якісь проблеми в інституті та с посвідкою. ОСОБА_38 повідомив що хтось щось сьогодні буде вирішувати (а.с.190-192 т3).
		Сторона захисту заявила клопотання про визнання даного диску 55/4359 недопустимим доказом, оскільки він та файли на ньому не є оригіналами.
		Суд зазначає, що клопотань про проведення експертиз для вирішення питання чи є це копія або оригінал сторонами не заявлялось. Підстав сумніватись, що це оригінал в суду немає, таким чином відсутні підстави для визнання диску 55/4359 недопустимим доказом з підстав вказаних стороною захисту.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні Протокол за результатами проведення НСРД (а.с.190-192 т3), вважає, що цей доказ стосується розмов обвинуваченого з свідком ОСОБА_8 щодо оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця ОСОБА_9 . Тому цей доказ є належним. 
		Аналізуючи даний протокол за результатами проведення НСРД (а.с.190-192 т3) в сукупності з Постановою прокурора про контроль за вчиненням злочину, та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області №13-900т/2017 від 03.03.2017р, суд вважає, що даний доказ є допустимим. Сторони по справі не оспорювали, що ОСОБА_5 знайомий з ОСОБА_27 та з ОСОБА_8 , та що між ними відбувались телефонні дзвінки, розмови, також не оспорювали зміст телефонних розмов вказаних в Протоколі за результатами проведення НСРД (а.с.190-192 т3), тому суд вважає даний доказ достовірним.
		Аналізуючи доказ Протокол за результатами проведення НСРД (а.с.190-192 т3), в частині достатності та взаємозв`язку з іншими доказами для підтвердження винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, суд зазначає, що даний Протокол за результатами проведення НСРД від 05.04.2017р., розпочатий о 14:00 годин, не містить в собі, у вказаній стенограмі, розмов, що могли б вказувати на неправомірні дії з боку ОСОБА_5 . В розмові з ОСОБА_8 йшлось про необхідність надання документів для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця ОСОБА_9 , будь-яких слів та виразів, натяків про неправомірну вигоду не вказано. В розмові ОСОБА_5 з ОСОБА_27 взагалі незрозуміло про що ця розмова та кого і чого вона стосується, посилань на ОСОБА_8 в розмові немає. Таким чином суд вважає, що даний документ не містить в собі доказів винуватості або не винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому злочині.
		 
		02.03.2017р. військовий прокурор Криворізького гарнізону звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_27 (а.с.201-202 т3). Дане клопотання 03.03.2017р. ухвалою слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області №13-905т/2017, було задоволено, надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що полягає у фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації, та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонента НОМЕР_6 , оператора мобільного зв`язку Київстар, яким користується ОСОБА_27 з 03.03.2017р. строком на 30 днів (а.с.219,220 т3). 
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, та ухвалу слідчого судді Апеляційного суду, вважає, що ці докази стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказів протоколів за результатами проведення НСРД та додатків до них. Тому ці докази є належними.
		05.04.2017р. старшим оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області за результатами проведення ВОТЗ УСБУ у Дніпропетровській області негласної слідчої дії, на підставі слідчого доручення на виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області №13-905т/2017 від 03.03.2017р. про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_27 , складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, розпочато: 12:05 годин, закінчено 13:30 годин. Матеріали проведення негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ВОТЗ УСБУ у Дніпропетровській області на диску DVD-R (обл. №55/4358). На вказаному диску виявлено папку «098-2399706 (13-905т)», в якій мається електронний файл. Згідно стенограми папки «098-2399706 (13-905т)»: 24.03.2017р. відбулась телефонна розмова між ОСОБА_27 ( НОМЕР_9 ) та ОСОБА_5 ( НОМЕР_7 ) ОСОБА_27 бажав зустрітись, домовились на наступний день. 28.03.2017р. о 09:17 годин вони знов розмовляли по телефону: ОСОБА_5 вказав, що бачив, що вже прийшло. ОСОБА_27 повідомив, що особі терміново потрібна прописка, змінити адресу, бажано на наступний день. ОСОБА_5 відповів що зрозумів. Наявна стенограма розмови від 29.03.2017 (09:42, 13:00 годин) та 30.03.2017р. (08:35годин) між ОСОБА_5 ( НОМЕР_8 ) та ОСОБА_27 ( НОМЕР_9 ), в ході розмови ОСОБА_5 цікавився чи потрібно йому терміново, ОСОБА_27 вказує що сьогодні потрібно, що передзвонить. В 13:00 годині передзвонив ОСОБА_27 обвинуваченому, повідомив, що потрібно, спитав чи зробить, ОСОБА_5 відповів що так. Розмова, що як в минулий раз, ОСОБА_5 відповів що нічого не змінилось. Домовились передзвонити на наступний день. 30.03.2017р. вони знов розмовляли, ОСОБА_5 питав коли він буде, ОСОБА_38 пояснив, що йому не передзвонили, якісь проблеми в інституті та с посвідкою. ОСОБА_38 повідомив що хтось щось сьогодні буде вирішувати (а.с.187-189 т3).
		Сторона захисту заявила клопотання про визнання даного диску 55/4358 недопустимим доказом, оскільки це не є оригінал.
		Суд зазначає, що клопотань про проведення експертиз для вирішення питання чи є це копія або оригінал сторонами не заявлялось. Підстав сумніватись, що це оригінал в суду немає, таким чином відсутні підстави для визнання диску 55/4358 недопустимим доказом з підстав вказаних стороною захисту немає.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні Протокол за результатами проведення НСРД (а.с.187-189 т3), вважає, що цей доказ стосується розмов обвинуваченого з свідком ОСОБА_27 , але з цих розмов не вбачається відношення до даної справи, та до оформлення ОСОБА_8 запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця.
		Відповідно до ст.85 КПК України належним є доказ який прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин що мають значення для кримінального провадження.
		В даному випадку Протокол за результатами проведення НСРД (а.с.187-189 т3) з додатком DVD-R (обл. №55/4358) не є належним доказом, оскільки не містить в собі підтвердження вини або невинуватості ОСОБА_5 . З стенограми розмов у цьому протоколі не вбачається відношення до даної справи, та він не має іншого значення для даної справи.
		 
		02.03.2017р. військовий прокурор Криворізького гарнізону звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_5 (а.с.199-200 т3). Дане клопотання 03.03.2017р. ухвалою слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області № 13-897т/2017, було задоволено, надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що полягає у фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації, та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонента НОМЕР_5 , оператора мобільного зв`язку Київстар, яким користується ОСОБА_5 з 03.03.2017р. строком на 30 днів (а.с.225,226 т3). 
		05.04.2017р. старшим оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області за результатами проведення ВОТЗ УСБУ у Дніпропетровській області негласної слідчої дії, на підставі слідчого доручення на виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області №13-897т/2017 від 03.03.2017р. про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мобільного телефону НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_5 , складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, розпочато: 10:00 годин, закінчено 12:00 годин. Матеріали проведення негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ВОТЗ УСБУ у Дніпропетровській області на диску DVD-R (обл. №55/4356). На вказаному диску виявлено папку «067-1835871 (13-897т)», в якій мається електронний файл. Згідно Стенограми папки «067-1835871 (13-897т)»: 24.03.2017р. відбулась телефонна розмова між ОСОБА_27 ( НОМЕР_9 ) та ОСОБА_5 ( НОМЕР_7 ) ОСОБА_27 бажав зустрітись, домовились на наступний день. 28.03.2017р. о 09:17 годин вони знов розмовляли по телефону: ОСОБА_5 вказав, що бачив, що вже прийшло. ОСОБА_27 повідомив, що особі терміново потрібна прописка, змінити адресу, бажано на наступний день. ОСОБА_5 відповів що зрозумів (а.с.185-186 т3).
		Сторона захисту заявила клопотання про визнання даного диску 55/4356 недопустимим доказом, оскільки це не є оригінал.
		Суд зазначає, що клопотань про проведення експертиз для вирішення питання чи є це копія або оригінал сторонами не заявлялось. Підстав сумніватись, що це оригінал в суду немає, таким чином відсутні підстави для визнання диску 55/4356 недопустимим доказом з підстав вказаних стороною захисту немає.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні Протокол за результатами проведення НСРД (а.с.187-189 т3), вважає, що цей доказ стосується розмов обвинуваченого з свідком ОСОБА_27 , але з цих розмов не вбачається відношення до даної справи, та до оформлення ОСОБА_8 запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця.
		Відповідно до ст.85 КПК України належним є доказ який прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин що мають значення для кримінального провадження.
		В даному випадку Протокол за результатами проведення НСРД (а.с.187-189 т3) з додатком DVD-R (обл. №55/4358) не є належним доказом, оскільки не містить в собі підтвердження вини або невинуватості ОСОБА_5 . З стенограми розмов у цьому протоколі не вбачається відношення до даної справи, та він не має іншого значення для даної справи.
		 
		22.03.2017р. складено протокол огляду грошових коштів, розпочатий о 10:25, закінчено о 10:35 годин, в приміщенні Військової прокуратури Криворізького гарнізону, в присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . В ході даної слідчої дії вказано, що було оглянуто грошові кошти в сумі 4200 грн., які надав для огляду ОСОБА_8 та які належать йому. Оглядом встановлено, що вказані грошові кошти складають 14 купюр, а саме: 5 купюр номіналом по 500 грн. (СГ4750736; СГ4750732; СГ4750733; СГ4750735; СГ4750734), 1 купюра номіналом 100 грн. (МК5259016), 8 купюр номіналом по 200грн (ЕХ4233801; ХЄ0490744; ПБ6909986; УМ2216801; КМ3656084; УП0237579; АВ1798807; ВВ4159819). Вказано, що після огляду вказані грошові кошти ксерокопійовано та завірено підписами понятих, серії та номери звірені. До протоколу додані ксерокопії грошових купюр на яких відсутні будь-які підписи (а.с.33-42 т.2).
		В судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були понятими при огляді грошових коштів 22.03.2017р. Аналізуючи покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 : свідки вказали що їм не пояснювали звідки взяті кошти (хоча в протоколі огляду вказано, що їх надав ОСОБА_8 ), обидва свідка вказали, що коли вони увійшли до кабінету гроші вже були на столі (тобто при свідках ОСОБА_8 гроші не надавав слідчому), обидва свідка вказали, що чоловіка не слов`янської національності слідчий не обшукував та не оглядав, з їх пояснень також вбачається, що гроші при них не рахувались (не знали скільки було грошей), та їх увагу не звертали на цю суму, на кількість купюр та їх номінал, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вказали, що номери купюр вони не звіряли (ксерокопія з оригіналом, та з номерами у протоколі). Також обидва свідка зазначили, що на ксерокопії грошей підпис не ставили. Також з їх пояснень видно, що їм не пояснювали для чого проводиться дана слідча дія, оскільки свідок ОСОБА_14 взагалі вважав, що це гроші  хабар вилучений у чоловіка не слов`янської національності; а свідку ОСОБА_13 пояснили, що він необхідний як понятий при передачі грошей.
		Покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 різняться в тому, що ОСОБА_13 вказує, що гроші лежали на столі в конверті та при ньому були відкопійовані та переписані у протокол, і вручались чоловіку не слов`янської національності. Свідок ОСОБА_39 вказував, що коли він увійшов до кабінету гроші були розкладені на столі і так і лежали на столі поки він не пішов, з грошима нічого не робили в присутності свідка ОСОБА_40 , він розписався в протоколі та пішов.
		Відповідно до ст. 17 ч.4 КПК України, та ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		В даному випадку за вказаних обставин, аналізуючи в сукупності Протокол огляду грошових коштів, та покази свідків, суд вважає, що вказаним протоколом огляду грошей не підтверджується що оглядались саме ті кошти які записані у протокол (поняті не звіряли номери записаних та відкопійованих купюр, гроші не рахували). Щодо вручення грошових коштів після огляду ОСОБА_8 , - то покази понятих в цій частині різняться, тобто наявні сумніви щодо проведення таких дій, а всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. Зазначений протокол огляду грошових коштів містить дії, які фактично не проводились, містить твердження про які понятим не повідомлялись.
		В справах Пантелеєнко проти України, Худобін проти РФ, ЄСПЛ вказав, що сторона обвинувачення зобов`язана дотримуватись матеріальних та процесуальних норм під час проведення відповідних заходів, що забезпечуватиме добросовісність дій органів державної влади.
		З налізу вказаних доказів, суд зазначає, що процесуальна дія огляду грошових коштів була проведена не добросовісно.
		Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінюючи доказ повинен перевірити його допустимість та достовірність.
		Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини
		За наявності вказаних суперечностей, допущених порушень, враховуючи, що всі сумніви повинні тлумачитись на користь обвинуваченого, суд визнає протокол огляду грошових коштів від 22.03.2017р. недопустимим доказом, оскільки процедура огляду була проведена з порушеннями, поняті не підтвердили суму грошових коштів що оглядалась, вони не звіряли кошти, їх номінал, кількість і номери, протокол містить вказівки на дії які фактично не було проведено, тобто даний доказ здобуто з істотним порушенням закону, і використання даного протоколу в якості доказу вини обвинуваченого потягне за собою порушення права на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		02.03.2017р. військовий прокурор Криворізького гарнізону звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, про аудіо-, відеоконтроль особи з метою фіксації розмов, інших звуків, рухів та дій ОСОБА_5 , пов`язаних з вимаганням неправомірної вигоди (а.с.203-204 т3). Дане клопотання 03.03.2017р. ухвалою слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області № 13-901т/2017, було задоволено, надано дозвіл на аудіо-, відеоконтроль особи з метою фіксації розмов, інших звуків, рухів та дій ОСОБА_5 , пов`язаних з вимаганням неправомірної вигоди з 03.03.2017р. строком на 30 днів (а.с.221,222 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, та ухвалу слідчого судді Апеляційного суду, вважає, що ці докази стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказів протоколів за результатами проведення НСРД та додатків до них. Тому ці докази є належними.
		20.03.2017р. старшим оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області за результатами проведення 17.03.2017р. ВОД УСБУ у Дніпропетровській області негласної слідчої дії, на підставі слідчого доручення на виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області №13-901т/2017 від 03.03.2017р. про проведення аудіо відео контролю за ОСОБА_5 складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, розпочато: 10:00 годин, закінчено 16:40 годин. Матеріали проведення негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ВОД УСБУ у Дніпропетровській області на диску DVD-R (обл. №55/3966), оригінали яких знаходяться в ВОД УСБУ у Дніпропетровській області на НЖМД №55/397 «таємно». На вказаному диску виявлено два електронних файли: 2017.03.17 (311МБ) та 2017.03.17 (568МБ). Згідно Стенограми електронного файлу 2017.03.17 (311МБ): А зайшов в кабінет АВ, привітались. АВ спитав: покажіть, що у вас там, А відповів  запрошення. АВ спитав на кого. А передав документи. Далі АВ вказує, що це документ А, а потрібно « ОСОБА_41 », та що потрібні копії документів. АВ вказує, що можна копії документів зробити у співробітниць. Вийшли з кабінету. АВ зайшов в кабінет співробітниці, А очікує в коридорі. АВ погукав ОСОБА_42 в кабінет співробітниці. Йде розмова про необхідні документи, вказує де можна зробити переклад документа. Вийшли з кабінету, зайшли в кабінет АВ, та АВ надав А візитку. Домовились про зустріч до 13:00 години, або в 4 годині. Вказано фразу АВ «Там же ш вопрос да решается но там же ш все не так дешево, я ж тога еще говорил этому… ммм … да как же его», далі вказано «Феразу да Феразу». А вийшов з кабінету. Згідно Стенограми електронного файлу 2017.03.17 (568МБ) А зайшов в кабінет АВ, привітались. А вказує що зробив документи та кладе на стіл АВ. А сів. АВ вийшов з кабінету з документами. АВ повертається і повідомляє, що співробітниця і зараз все зробить, а А щоб розписався. АВ ставить запитання скільки ще буде людей. А відповідає, що може 10, 5, 3, поступово. АВ каже, що 10 не можна в одне місце. А повідомляє, що це не родич а через родичів та особа з Єгипта, а він ОСОБА_43 . Далі розмова про погоду. АВ каже «Нормально? Ох погода як погода. Смотри я впринципе разговаривал, можно решать но это все не дешево». А питає приблизно. АВ відповідає «Я тебе и не примерно, я тебе точно могу» в цей момент бере ручку та листок паперу та щось пише, далі каже «Это все вот так вот будет» та показує папір А, після чого порвав папір та викинув. АВ «ну там точно сказали». А питає про строки. АВ «тебе ж по срочному надо», А зазначає що не знає, АВ відповідає «я точно могу сказать 10 дней это делается. А питає «хорошо, а там долар был ни евро», АВ відповідає «да не евро, долар». А відповів «хорошо». АВ « оно так ниче не меняется... это в гривнах не… это стабильно. Понял?» Далі йде розмова, що у ОСОБА_42 є питання, але він звернеться з ним пізніше, особа одружилась та йому потрібна його посвідка по дружині. Далі розмова про те в якому місті. Домовились, що ОСОБА_42 відправить документи Ферасу. Далі розмова про ОСОБА_18 . А каже « Помните когда первый раз с вами разговаривали. Мы встретились я как-то рассказал ну я не знаю шо надо от меня шо там вы сказали шо уточните вот это все, ну поэтому как-то ну там» «если бы я был в курсе то вопросов небыло б». АВ каже «Понимаеш все сделали» розводить руками «не то шо не переживаю, я же ему тоже звоню и человек тоже спрашивает». АВ каже «Я ж то ж я не себе». А «я понял». АВ «Я с вас там ниче не брал». Далі АВ спілкується по телефону. А питає «а эти надо сразу или могу». АВ каже «не да мне ж надо отдать» при цьому вказує руками вгору. Далі йде розмова про те коли треба з`явитись, про те, що потрібен код для сплати квитанцій, про строк запрошення, та АВ дає А свій номер телефону « НОМЕР_8 », щоб ОСОБА_42 відправив йому код. Далі А підписує бумаги, обумовлюють час у вівторок, та А уходить. (а.с.174-180 т3).
		23.03.2017р. старшим оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу ГВ БКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області за результатами проведення 22.03.2017р. ВОД УСБУ у Дніпропетровській області негласної слідчої дії, на підставі слідчого доручення на виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області №13-901т/2017 від 03.03.2017р. про проведення аудіо відео контролю за ОСОБА_5 складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, розпочато: 10:00 годин, закінчено 12:40 годин. Матеріали проведення негласної слідчої (розшукової) дії надійшли з ВОД УСБУ у Дніпропетровській області на диску DVD-R (обл. №55/4320), оригінали яких знаходяться в ВОД УСБУ у Дніпропетровській області на НЖМД №55/397 «таємно». На вказаному диску виявлено електронний файл 2017.03.22 (240МБ). Згідно Стенограми електронного файлу 2017.03.20 (240МБ): А йде по коридору, заходить в кабінет АВ. Привітались. АВ каже «давай (нерозбірливо». А розстібує куртку, достає гроші, перераховує. АВ каже «бывает, бывает», при цьому дивиться як А рахує кошти та бере зі столу книгу. А встає, підходить до столу та кладе гроші у відкриту книгу. АВ закриває книгу з грошима. АВ каже «почему в (нерозбірливо». А каже «ну в просто». АВ «ну я понял». А «в следующий раз в доларах будет это да. АВ «ну это (нерозбірливо)». А «там даже чуть больше». АВ «потому что да курс» при цьому разводить руки. А «по курсу 28 я поставил» АВ «хорошо да я понял». А «и этот». АВ «что». А «как в прошлый раз вот (передает документ)». АВ «еще одного надо?». А «еще один». АВ «хорошо, нада ж паспорт твой я ж отослал им уже». А «мой». АВ «да». А «давайте тога когда приеду получу вот этого». АВ «угу». А «перевод паспорта тоже нужно делать». АВ «да». А «сделаю все снова, получу этого и я отдам». АВ «хорошо». Далі А запитує у АВ про зміну статусу по браку, щодо студента, які необхідні документи. АВ вказує, що за місцем реєстрації дружини. Далі АВ питає у А «это оставляєш? ( берет со стола документ». А «да». Далі обговорюють коли будуть приблизно готові документи  5 квітня, середа  четвер. Коли прощалися А «ну как в прошлый раз». АВ «да». А «только в долларах». АВ «ну желательно, но как получится ладно как получится так и получится. Попрощалися, А вийшов з кабінету в коридор (а.с.181 -184 т3).
		В судовому засіданні було переглянуто відеозаписи з файлів 2017.03.17 (311МБ) та 2017.03.17 (568МБ) з Диску №55/3966.
		В судовому засіданні було переглянуто відеозапис з файлу 2017.03.22 (240МБ) з Диску №55/4320.
		Сторона захисту заявила клопотання про визнання вказаних дисків 55/4320 та 55/3966 недопустимими доказами, оскільки це не є оригінали, оригінали містяться на НЖМД №55/397 «таємно», який не відкрито стороні захисту як доказ та не надано суду, не розсекречено.
		Стороною обвинувачення надано відповідь УСБУ в Дніпропетровській області від 23.04.2018р. №55/3-4115, згідно якого НЖМД 55/397 «таємно» не є первинним носієм інформації та оригіналом отриманої аудіо-, відеоінформації. Вказано, що отримані при проведенні НСРД по даній справі аудіо-, відеоматеріали знаходяться виключно на магнітних носіях інформації DVD-R 55/4320 та 55/3966 (а.с.12,13,14 т4).
		Аналізуючи Протоколи за результатами проведення НСРД від 20.03.2017р. та від 23.03.2017р. (а.с.181-183 та 174-180 т.3), з додатками, а саме DVD-R 55/4320 та 55/3966 (додатки до матеріалів справи в конверті), в сукупності з відповіддю УСБУ в Дніпропетровській області від 23.04.2018р. №55/3-4115, поясненнями свідка ОСОБА_28 , враховуючи, що жодна зі сторін не заявляла клопотання про призначення експертиз відеозаписів на дисках DVD-R 55/4320 та 55/3966 стосовно їх оригінальності та чи є ці диски першоносієм інформації, суд керується вимогами ст. 17 ч.4 КПК України та ст. 62 Конституції України, згідно яких, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд не може проявляти упередженість та збирати докази в кримінальному судочинстві, не вправі за власної ініціативи призначати експертизи. Суд приходить до висновку, що основним документами є Протоколи за результатами проведення НСРД (а.с.181-183 та 174-180 т.3), та в них вказано, що вони складені на підставі перегляду відеозаписів з дисків DVD-R 55/4320 та 55/3966, оригінали яких знаходяться в ВОД УСБУ у Дніпропетровській області на НЖМД №55/397 «таємно»; свідок ОСОБА_28 вказав, що як було вказано у супровідному листі з ВОД УСБУ так він в протокол і записав; згідно відповіді УСБУ в Дніпропетровській області - НЖМД №55/397 не є первинним носієм інформації та оригіналом отриманої аудіо - , відеоінформації, - з цієї відповіді можливо зробити висновок, що НЖМД 55/397 все ж таки стосується НСРД по даній справі, але яким чином стосується - відповідь СБУ не роз`яснює, крім того вказано, що НЖМД 55/397 містить гриф «таємно», який не знято. Також у відповіді СБУ вказано «аудіо, відеоматеріали … знаходяться виключно на …. DVD-R…», тобто це не є пряма відповідь, це є ухиленням від прямої відповіді на поставлене запитання щодо оригінальності відеоматеріалу. Відповідь СБУ не містить твердження, що диски з відеозаписами НСРД по даній справі є первинним носієм інформації та містять оригінал отриманої аудіо, відеофнормації, а вказують лише, що станом на 23.04.2018р. отримані при НСРД відеоматеріали містяться виключно на цих дисках. 
		Відповідно ст. 17 ч.4 КПК України та ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В даному випадку наявні об`єктивні сумніви вважати DVD-R 55/4320 та 55/3966 оригіналом отриманої при НСРД відеоінформації, оскільки в самих протоколах за результатами проведення НСРД вказано, що оригінали на НЖМД 55/397 знаходяться, а відповідь УСБУ прямої відповіді на запитання не надала, експертизи з даного питання сторони не просили призначити. Таким чином сумніви, що вказані диски є першоносієм та містять оригінали отриманої при НСРД відеоінформації, суд тлумачить на користь обвинуваченого, та вважає, що диски DVD-R 55/4320 та 55/3966 не є першоносієм та не містять в собі оригінали отриманої при НСРД відеоінформації.
		Відповідно до ч. 3ст. 107 КПК Україниу матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
		Відповідно до ст. 99 КПК України, до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
		Тобто до суду повинні надаватись оригінали доказів.
		Відповідно до ст. 266 КПК України, Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		З вказаного видно, що технічні засоби, що застосовувались, первинні носії отриманої інформації повинні зберігатись до набрання вироком законної сили. Відсутні вказівки про допустимість виготовлення їх копій та надання до суду в якості доказу.
		Відповідно до ч.3 ст. 254 КПК України, виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
		Суд не вважає, що копія матеріалів НСРД одержана відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, а виготовлення копій, визнання їх речовим доказом суперечить ст. 254 КПК України.
		Європейський Суд з прав людини у рішенні «Яременко проти України» від 12.09.2008 р., зазначив: «хоча стаття 6 (Конвенції) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких норм стосовно прийнятності доказів як таких, що передусім є питанням, яке регулюється національним законодавством (рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988 р. та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 9.06.1998 р.) Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства"і"Аллан проти Сполученого Королівства").
		З огляду на вказані обставини, враховуючи засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (п. 10 ч. 1 ст.7, ст.17 КПК України), що полягають у тому, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ч. 4ст. 17 КПК України),в ході оцінки допустимості наданих доказів - результатів НСРД, суд зобов`язаний перевірити підстави та умови проведення НСРД, за результатами проведення яких отримано фактичні дані, що є змістом наданих доказів.
		Відтак, неналежна перевірка судом доказів на предмет їх допустимості є порушенням вимог ч.2ст.370 КПК України, якою закріплено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 КПК України.
		Згідно зіст.252 КПК України,фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших заходів. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Відповідно до п. 4.1. Інструкції, протокол про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) складається слідчим, якщо вона проводиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.
		Відповідно дост. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, який повинен містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
		Відповідно дост. 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у вилученні таких додатків.
		Згідно зіст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається під час проведення процесуальної дії або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Разом з тим, надані суду протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, додатки до них не відповідають вимогам цих нормКПК України, зокрема, в них та в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про первинний носій інформації, його технічні характеристики, з якого перенесено аудіо- та відеозапис розмов, які фіксувались в ході проведення НСРД.
		Стороною обвинувачення суду не надано і відсутній в матеріалах кримінального провадження протокол огляду та вручення ОСОБА_8 засобів спецтехніки (як зазначав суду ОСОБА_8 - рубашка, сорочка ), якими фіксувались негласні слідчі (розшукові) дії, з обов`язковим зазначенням їх виду та номеру, який складається при врученні відповідних технічних засобів, звуко - та відеозаписуючої апаратури, особі, яка мала надавати неправомірну вигоду, з метою документально закріпити факт її вручення цій особі, зафіксувати її придатність до використання, а також протокол вилучення у неї цих технічних засобів після проведення негласних слідчих (розшукових) дій та їх огляду, що позбавляє суд можливості перевірити, яким саме технічним засобом ОСОБА_8 проводив фіксування розмов з обвинуваченим, правомірність таких дій, чи дійсно спецзасіб надавався ОСОБА_8 органом досудового розслідування.
		Крім того, із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що вони розпочаті не з місця, де був виданий технічний засіб та було розпочато негласну слідчу дію, отже, ОСОБА_8 на власний розсуд визначав, які події будуть ним фіксуватися, сам вирішував коли включати фіксацію і коли виключати; надані суду відеозаписи є вибірковими, що не відповідає вимогамКПК Українищодо порядку збирання доказів. Крім того, ОСОБА_8 суду пояснив, що вперше звернувся до Військової прокуратури після вимоги ОСОБА_5 про неправомірну вигоду, та пояснив, що це було 17.03.2017р. коли останній написав суму на аркуші паперу, і лише після цього він подзвонив адвокату та поїхав до прокуратури. Аналізуючи дані пояснення ОСОБА_8 з вказаними протоколом за результатами проведення НСРД від 20.03.2017р., виникає питання, яким чином ОСОБА_8 здійснював зйомку, хто надів засоби фіксування, якщо вперше до Військової прокуратури він звернеться лише після подій які відзняв. Тобто наявні суперечності, а всі суперечності трактуються на користь обвинуваченого.
		За таких обставин, їх сукупного аналізу, наявних порушень, суд вважає необхідним визнати недопустимими доказами диски DVD-R 55/4320 та 55/3966.
		Враховуючи,що Протоколиза результатамипроведення НСРД(а.с.181-183та 174-180т.3),складені напідставі відеоінформаціїз файлів,що містяться на дисках DVD-R 55/4320 та 55/3966, які визнані судом недопустимим доказом, враховуючи концепцію ЄСПЛ «Плоди отруйного дерева» (рішення ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини») тобто якщо первісний доказ отримано з порушенням, то і наступні докази, отримані на підставі цього доказу є недопустимими, суд вважає вказані Протоколи за результатами проведення НСРД від 20.03.2017р. та 23.03.2017р. (а.с.181-183 та 174-180 т.3) недопустимими доказами.
		Враховуючи, що суд визнав диски DVD-R 55/4320 та 55/3966 та Протоколи за результатами проведення НСРД від 20.03.2017р. та 23.03.2017р. недопустимими доказами, суд не аналізує інформацію що наявна на відеозаписах, які переглядались в судовому засіданні, не порівнює достовірність викладеного у стенограмі у протоколах з переглянутим, не аналізує достатність відеоінформації на дисках та у стенограмі протоколів в частині підтвердження вини обвинуваченого. Достовірність показів ОСОБА_8 , щодо вручення неправомірної вигоди обвинуваченому, та вимагання, за даних обставин не є достовірними, оскільки нічим не підтверджуються.
		 
		Відповідно п. 4.2. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби, Міністерства Фінансів України та Міністерства юстиції України від 16.11.2012, протокол складається в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, а згідност. 252 КПК Українипротокол передається прокурору протягом 24 годин з моменту закінчення проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Частиною 6ст. 246 КПК Українипередбачено, що проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи органів безпеки.
		Оскільки в судовому засіданні встановлено факт складення протоколів негласних слідчих дій оперуповноваженими через значний проміжок часу після завершення таких дій без доручення слідчого на такі дії. 
		Під час судового розгляду кримінального провадження з достовірністю встановлено, що письмового доручення у кримінальному провадженні слідчий не давав, що підтверджується його відсутністю в матеріалах справи, в судовому засіданні таке доручення стороною обвинувачення також не було надано. За таких обставин, проведення НСРД не безпосередньо слідчим, а оперативним працівником підрозділу органів безпеки, за відсутністю відповідного письмового доручення, складання протоколів НСРД не безпосередньо після їх вчинення, та не направлення прокурору протягом 24 годин після закінчення їх проведення, - суд констатує порушення вимог ст.ст.246,252 КПК Українипри проведенні негласних слідчих розшукових дій.
		 
		24.04.2017р. слідчим військової прокуратури Криворізького гарнізону у службовому приміщенні військової прокуратури Криворізького гарнізону, відповідно до Постанови про проведення контролю за вчиненням злочину №20т від 02.03.2017р., було складено Протокол зарезультатами проведеннянегласної слідчоїдії  контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину у завідувача Інгулецького РС в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , із застосуванням аудіо, відео контролю відповідно до Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області №13-901т/2017 від 03.03.2017р. Розпочато 10:00 годин, закінчено 11:00 годин. Вказано: 11.03.2017р. було отримано добровільну згоду ОСОБА_8 на проведення контролю за вчиненням злочину у ОСОБА_5 17.03.2017р. за попередньою домовленістю зі ОСОБА_5 . ОСОБА_8 близько 12:00 годин прибув до робочого кабінету ОСОБА_5 (вул. Салтиківська (Мануїльського), 9б), де вони обговорили питання оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду громадянину Єгипта  ОСОБА_9 від ОСОБА_8 . В ході зустрічі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 необхідність надати переклад паспорту. В цей же день о 13 годині ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 необхідні документи. ОСОБА_5 написав ОСОБА_8 на аркуші паперу трьохзначну цифрову комбінацію «150», пояснивши, що це його винагорода за сприяння у вирішенні вказаного питання. Після цього ОСОБА_5 порвав та викинув вказаний аркуш паперу, надиктував ОСОБА_8 свій номер мобільного, домовились на 21.03.2017р. до 13:00 годин. 22.03.2017р. з 09:00 до 09:30 годин у службовому кабінету військової прокуратури Криворізького гарнізону слідчим в присутності понятих були оглянуті грошові кошти в сумі 4200 грн., які після огляду, в присутності понятих від ксерокопійовано, було проведено огляд ОСОБА_8 та йому вручено ці гроші. В цей же день близько 11:00 годин ОСОБА_8 прибув до робочого кабінету ОСОБА_5 , перерахував вказані вище гроші та передав їх ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_8 поцікавився можливістю оформлення нового запрошення, на що отримав підтвердження, що для цього потрібен новий переклад паспорту та аналогічну грошову винагороду. Наприкінці зустрічі домовились, що приблизно 4  5 квітня 2017р. документи мають бути готові (а.с.193-195 т3).
		Суд зазначає, що даний протокол містить сукупний аналіз подій, зроблений слідчим на підставі контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину у завідувача Інгулецького РС із застосуванням аудіо, відео контролю, тобто на підставі відеоінформації з дисків DVD-R 55/4320 та 55/3966 та Протоколів за результатами проведення НСРД від 20.03.2017р. та 23.03.2017р. Враховуючи, що суд дійшов висновку про визнання вказаних дисків та протоколів недопустимими доказами, то за концепцією ЄСПЛ «Плоди отруйного дерева» (рішення ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини»), даний протокол також є недопустимим доказом.
		Суд звертає увагу, що в даному документі слідчий вказує, що огляд грошей проводився 22.03.2017р. з 09:00 до 09:30 годин, що суперечить протоколу огляду грошових коштів (а.с. 33 т2) де вказано з 10:25 до 10:35 годин, що ставить під сумнів ці події. Також суд звертає увагу, що 05.04.2017р. матеріали провадження були направлені за підслідністю до обласної прокуратури та ГУНП в Дніпропетровській області, тобто незрозуміло на підставі чого слідчий військової прокуратури складав даний протокол, оскільки справа вже була не в його віданні, він не був у групі слідчих (а.с.51 т2).
		Крім того, відповідно до ч.4ст.271 КПК України, про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту складається протокол, який повинен відповідати вимогам ст. ст.104,106,252 КПК України. До нього додаються речі й документи, отримані під час цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Протягом не пізніше двадцяти чотирьох годин після закінчення цієї негласної слідчої (розшукової) дії протокол із відповідними додатками передається прокурору, який вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення експерименту речей і документів, які планується використовувати в кримінальному провадження (ст. 252 КПК України).
		Суд зазначає, що даний протокол не було передано із відповідними додатками прокурору у передбачений законом строк, для вжиття відповідних заходів, що свідчить про порушення вимог вказаних норм.
		 
		Відповідно до Ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 11.04.2017р., слідчому було дозволено проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , з метою виявлення та вилучення документів щодо оформлення ОСОБА_5 іноземним громадянам запрошення на отримання візи для в`їзду на територію України та документи щодо оформлення останнім іноземним громадянам посвідок на тимчасове або постійне перебування на території України, паспортів, або їх копій іноземних громадян, печатки, штампи, незаповнені бланки з відбитками печаток, чернові записи, банківські картки (а.с.89 т2). 10.05.2017р. було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3 . В ході обшуку виявлено та вилучено: Договір оренди квартири від 13.02.2017р. між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 на 4 аркушах (а.с.90-94 т2).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні Протокол обшуку квартири по АДРЕСА_3 , вважає, що цей доказ є належним, допустимим та достовірним.
		Згідно Договору оренди квартири від 13.02.2017р. (було вилучено в ході обшуку по АДРЕСА_3 ) укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , останній приймає у строкове платне користування квартиру по АДРЕСА_3 , а саме за 800 грн. на місяць, завдаток 9600грн. (а.с.95-98 т2).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні Договір оренди квартири від 13.02.2017р., квитанцій про оплату комунальних послуг, вважає що ці докази стосуються достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказів показань ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , пояснень ОСОБА_5 . Тому ці докази є належними.
		Враховуючи наявність даного договору оренди, підтверджуються пояснення свідка ОСОБА_15 , щодо оренди та реєстрації ОСОБА_8 в її квартирі по АДРЕСА_3 , на законній підставі. 
		Згідно Квитанцій про оплату за комунальні послуги ОСОБА_15 мала заборгованість за комунальні послуги за адресою:  АДРЕСА_3 , та сплатила за водопостачання та водовідведення 2200грн, за утримання будинку 4550 грн., вивіз відходів 1430грн, та інші (а.с.195-208 т2), що підтверджує покази свідка, що вона бажала укласти з ОСОБА_8 договір оренди квартири по  АДРЕСА_3 , оскільки мала заборгованість за квартиру, та їй потрібні були кошти.
		Вказаними квитанціями підтверджуються пояснення свідка ОСОБА_15 про наявність заборгованості за комунальні послуги, та що після отримання грошей від ОСОБА_8 вона оплатила комунальні послуги.
		Відповідно матеріалів стосовно реєстрації ОСОБА_8 по АДРЕСА_3 , видно, що реєстрація відбулась 13.02.2017р. на підставі заяви ОСОБА_8 про реєстрацію даної особи, за згодою ОСОБА_15 , зі сплатою адміністративних послуг в сумі 13.60грн. (а.с.231-239 т2). Будь-яких порушень закону щодо реєстрації ОСОБА_8 за вказаною адресою судом не встановлено.
		Суд зазначає, що в ході виконання даного обшуку не здобуто доказів, які б підтверджували вину обвинуваченого в інкримінованому злочині.
		 
		Відповідно до Ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 11.04.2017р., слідчому було дозволено проведення обшуку у всіх службових приміщеннях Інгулецького районного сектору за адресою вул. Салтиківська (Мануїльського), 9б (а.с.69 т2). 10.05.2017р. було проведено обшук у робочому кабінеті ОСОБА_5 у Інгулецькому РС, за адресою: вул. Салтиківська (Мануїльського), 9б. В ході обшуку виявлено та вилучено: 200 доларів США, 2100 грн., мобільний телефон Samsung A3 2016 з сім-картою Київстар № НОМЕР_7 , Nokia RM-1035 з сім-картою Київстар № НОМЕР_8 , чистий бланк паспорта НОМЕР_10 , службове посвідчення обвинуваченого (а.с.70-76 т2).
		В судовому засіданні були допитані в якості свідків поняті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які підтвердили всі дії вказані у протоколі обшуку робочого кабінету обвинуваченого, підтвердили виявлені та вилучені речі. 
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні Протокол обшуку робочого кабінету ОСОБА_5 , в сукупності з поясненнями понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , допитаних в суді в якості свідків, вважає, що ці докази є належними, допустимими та достовірними.
		 
		Відповідно до Ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 11.04.2017р., слідчому було дозволено проведення обшуку в автомобілі Toyotacorolla НОМЕР_11 (а.с.79-80 т2). 10.05.2017р. було проведено обшук вказаного автомобіля. В ході обшуку нічого не виявлено та не вилучено (а.с.81-85 т2). 
		В судовому засіданні були допитані в якості свідків поняті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які підтвердили всі дії вказані у протоколі обшуку автомобіля обвинуваченого, підтвердили, що нічого не було виявлено та нічого не вилучалось.
		Суд зазначає, що в ході виконання даного обшуку не здобуто доказів, які б підтверджували вину обвинуваченого в інкримінованому злочині.
		 
		Відповідно до Ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 11.04.2017р., слідчому ОСОБА_32 та іншим слідчим слідчої групи у даному кримінальному провадженні, було дозволено проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення предметів злочину, а саме: неправомірної вигоди отриманої від ОСОБА_8 ; паспортів або їх копій іноземних громадян, документів щодо оформлення ОСОБА_5 іноземним громадянам запрошення на отримання візи для в`їзду на територію України та документи щодо оформлення останнім іноземним громадянам посвідок на тимчасове або постійне перебування на території України, електронні засоби зберігання та передачі інформації, які могли бути використані та використовувались у злочинній діяльності останнього, а саме: комп`ютерна техніка, ноутбуки, планшети, жорсткі диски, карти пам`яті, флеш-накопичувачі, мобільні телефони, сім-картки мобільних операторів і т.ін, печатки, штампи, незаповнені бланки з відбитками печаток, чорнові записи, банківські картки та інші предмети та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні (а.с.108 т2). 
		10.05.2017р. слідчим ОСОБА_44 було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності понятих ОСОБА_20 , ОСОБА_45 , за участю інших осіб ОСОБА_23 , та неповнолітнього ОСОБА_7 . Обшук розпочато о 14:45, закінчено о 15:40 годин. Застосовано технічний засіб фіксації  відеокамера Sony. В ході обшуку виявлено та вилучено: в спальній кімнаті де мешкають ОСОБА_5 та ОСОБА_46 в шафі  грошові кошти в сумі 400 грн., номіналом по 200 грн. ( купюри ПБ6909986, ХЄ0490744). (а.с. 109-112 т2).
		В судовому засіданні було переглянуто відеозаписи (файли: VTS_01_1, VTS_01_2, VTS_01_3, VTS_01_4) з Диску DVD-R, що є додатком до протоколу обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.113 т2). 
		З файлу VTS_01_1 видно: ОСОБА_23 вручено та оголошено ухвалу суду про обшук (час перебігу відео з 00:00:00 годин до 00:01:43годин VTS_01_1), після чого слідчий представився ОСОБА_23 , пояснив, що присутні оперативні працівники СБУ, та двоє понятих. Слідчий встановив особи понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_45 (час перебігу відео з 00:01:53 до 02:24 VTS_01_1). Встановлена особа представника власника квартири  ОСОБА_23 ( 00:02:29  00:03:02 VTS_01_1). В період часу 00:03:51 на відео видно неповнолітню особу, ОСОБА_23 пояснив слідчому, що це його молодший брат ОСОБА_7 (00:03:51, 00:05:07-00:05:19 VTS_01_1). Слідчий запропонував ОСОБА_23 добровільно видати речі вказані в ухвалі слідчого судді, ОСОБА_23 зазначив, що таких речей немає (00:04:56 - 00:05:05 VTS_01_1). Слідчий зазначив, що обшук почнеться з кухні, вказав, що кухню перевірять, кімнати перевірять, складуть протокол, та зазначив «все красиво  получите копию», все що буде знайдено в присутності понятих буде занесено до протоколу (00:05:30  00:05:52 VTS_01_1). Всі проходять до кухні та починається обшук кухні (00:07:00 VTS_01_1). З відеозапису видно, що понятим та учасникам обшуку права та обов`язки не оголошувались. Не було роз`яснено право на захист. ОСОБА_23 було заборонено здійснювати телефонні дзвінки (на відео 00:02:14, та 00:02:49 VTS_01_1). З відеозапису видно, що всього під час обшуку були присутні: слідчий, двоє оперативників СБУ які безпосередньо обшукували квартиру, одна особа що здійснювала зйомку, двоє понятих, та діти обвинуваченого  ОСОБА_23 , та неповнолітній ОСОБА_7 . З відеозапису вбачається, що учасникам обшуку не було повідомлено про відео зйомку слідчої дії та яким пристроєм її здійснюють і хто здійснює. В судовому засіданні свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_45 підтвердили, що зйомка велась  вони це бачили, але суд з дослідженого відео не встановив, що про це слідчий когось повідомив. 
		Обшук розпочато з кухні, 2 оперативники відкривають шухляди, обшукують шафи (з 00:07:03 VTS_01_1). Оперативник у кепці відкрив дверцята шафи (00:07:15 VTS_01_1), - подивився та закрив (вміст не чіпав, не витягував) (00:07:17 VTS_01_1), аналогічна ситуація (00:07:21  00:07:25 VTS_01_1), відкрили дверцята холодильника та одразу закрили їх (00:07:42). Слідчий спитав чий ноутбук, телефон (00:08:28 VTS_01_1. Оперативник спитав у слідчого чи потрібно щось оглядати, - на щось вказує, слідчий відповідає не потрібно (00:08:51 VTS_01_1). О 00:08:56 обшук кухні завершили, виходять з кухні.
		Заходять до кімнати де проживають діти обвинуваченого (00:09:13 VTS_01_1). Оперативник в сірій кофті починає обшукувати тумбочку з дзеркалом, оператор знімає лише його (00:09:23 VTS_01_1). Біля вказаної тумбочки поряд видно крісло, на якому лежить багато речей. Камера підіймається та видно оперативника в кепці, що він оглядає речі біля комп`ютерного столу, та камера знову показує оперативника в сірій кофті (00:09:58 VTS_01_1). Видно руку оперативника у кепці  видно, що він оглядає вказані речі на кріслі: підняв верхню річ та поклав її на місце, оглянув сумку (00:10:24 VTS_01_1), оглянув подушку (00:11:06 VTS_01_1), речі що були знизу не дивився. Оперативник у сірій кофті там же  продовжує оглядати тумбочку, оперативник у кепці перейшов оглядати комп`ютерний стіл, поверхню стола (00:11:13 до 00:11:40). Камера показує оперативника у сірій кофті, іншого оперативника видно, що він почав оглядати те, що знизу комп`ютерного стола, але що там не видно, періодично його взагалі не знімає камера (00:11:48 до 00:13:00 VTS_01_1). Оперативник у кепці питає чи потрібно оглядати вміст сумки, отримує згоду слідчого (00:13:01 VTS_01_1), та оглядає вміст сумки, яку оглядав до цього о 00:10:29. Оперативника у кепці періодично камера зовсім не знімає (00:13:28  00:14:17 VTS_01_1). Оперативник у сірій кофті оглядає речі на кріслі, оперативник у кепці все ще оглядає зміст сумки. Оперативник у кепці знов підходить до комп`ютерного столу та оглядає комп`ютерну мишу (00:15:07-00:15-19 VTS_01_1). На відео видно праворуч два ліжка. Оперативник у сірій кофті оглядає ближнє ліжко (00:16:09 VTS_01_1), а саме шухляду під ліжком, там виявляються пакети з речами, які він ощупує та закриває шухляду (00:16:13-00:16:33 VTS_01_1). 00:16:50 всі виходять з цієї кімнати.
		В даній кімнаті відео зйомка показувала більшу частину часу одного оперативника. Що відбувалось при огляді комп`ютерного столу не видно. Ліжка не оглядались (постіль, матраци). В судовому засіданні ОСОБА_23 повідомив, що в його комп`ютерному столі оперативник знайшов його 1000 грн., але подивився і поклав на місце. З переглянутого відео обшуку неможливо дане твердження підтвердити чи спростувати, оскільки обшук комп`ютерного столу оперативним працівником не показано на відео. Суд зазначає, що всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. 
		На часі 00:17:02 на першому файлі VTS_01_1 відео закінчується.
		Файл VTS_01_2. Відео розпочинається о 00:00:00 з наступної кімнати, видно, що всі заходять у кімнату, де проживають ОСОБА_5 з дружиною. Оперативник у сірій кофті починає обшукувати речову сумку та поверхнево оглянувши її зміст відсуває її, та починає оглядати речі під телевізором (00:00:22 -00:00:30 VTS_01_2), в цей час оперативник у кепці знаходиться біля шафи. Слідчий встановлює дані понятих. Оператор починає знімати лише оперативника у сірій кофті, який оглядає речі під телевізором, іншого оперативника не видно (00:00:30  00:01:39 VTS_01_2). Слідчий сидить за столом (00:01:40 VTS_01_2). 00:01:48 оператор відходить назад та вказує загальний план кімнати: ОСОБА_23 дивиться за оперативником у сірій кофті, який оглядає речі під телевізором, та на нього ж дивиться понятий ОСОБА_20 , оперативник у кепці оглядає шафу, слідчий за столом, іншого понятого не видно. З 00:01:50 до 00:04:42 (VTS_01_2) видно лише оперативника в сірій кофті та періодично ОСОБА_23 . В 00:04:43 на секунду камера вказала, що оперативник у кепці оглядає шафу за прозорими дверцятами там де посуд. 00:04:47 (VTS_01_2) оперативник у сірій кофті починає оглядати речі біля телевізора праворуч, камера вказує лише його. Видно, що оперативник у сірій кофті (00:05:48 VTS_01_2) намагався оглянути/обшукати речі між шафою та стіною, в кутку, не дістаючи, дотягуючись промацав, відсунув обігрівач  там видно коробки, але їх не оглядали, та що за ними не оглядається (00:05:48 VTS_01_2). О 00:05:58 оперативник у сірій кофті починає обшукувати шафу, починає з нижньої лівої тумбочки з дверцятами, камера вказує по цей момент лише його… О 00:07:23 оперативник у сірій кофті починає огляд лівої середньої тумбочки з дверцятами, о 00:07:43 йому починає допомагати оперативник у кепці, після чого знову його не знімають та оперативника в кепці не видно. Оперативник у сірій кофті знайшов документи на автомобіль (00:08:27 VTS_01_2), документи які оглянув кладе на прасувальну дошку (до 00:17:02 VTS_01_2). 
		На часі 00:17:02 відео на другому файлі VTS_01_2 закінчується на кадрі спини оперативника у сірій кофті.
		Файл VTS_01_3. Відео розпочинається о 00:00:00 з цієї ж кімнати з спини оперативника у сірій кофті, та він продовжує оглядати середню частину шафи ліворуч біля стіни. Слідчий сидить за столом та оглядає те, що йому передають оперативники (00:02:01 VTS_01_3). Оперативник у кепці допомагає оперативнику у сірій кофті оглядати речі з шафи (00:02:38 VTS_01_3). З 00:07:12 оператор показує вже тільки оперативника у кепці, який обшукує шафу ліворуч на полицях. О 00:08:36 оперативник у кепці зазначає «номер телефона» та віддає оператору лист (аркуш) паперу, оператор повертає камеру в сторону слідчого, видно понятого ОСОБА_20 , що він в цей момент повернутий в бік слідчого. 00:08:47 оператор повертає камеру назад до оперативника у кепці. 00:08:48 зображення розпливчасте, видно дверцята шафи, руки оперативника в кепці, в правій руці коробка, в лівій щось схоже на гроші, та він промовляє «деньги какие-то» та кидає їх на полицю (00:08:53 VTS_01_3), та оглядає зміст коробки. Бере гроші та з коробкою йде до слідчого (00:09:04 VTS_01_3), ОСОБА_23 каже «это мои лежали деньги», слідчий вказує, щоб поклали на стіл біля нього. Оперативник не озвучив, що це за гроші, які купюри, сума, номінал. Після цього (00:09:18 VTS_01_3) оперативник у кепці каже понятим «они отут на коробочке лежали в углу» та вказує рукою на шафу. Слідчий також не озвучив суму грошей, номінал, кількість купюр. Оперативник у кепці продовжує огляд тумбочки зліва в шафі (00:09:25 VTS_01_3), знаходить купюру 1 гривня (00:09:56 VTS_01_3), та не запитуючи у слідчого каже «это учитывая малозначность тогда возвращаю обратно» при цьому кладе назад гроші (до 00:10:07 VTS_01_3). З 07 хвилини оператор показує лише оперативника в кепці. О 00:11:37 оперативник в кепці відкриває верхню ліву тумбочку шафи, та йому починає допомагати оперативник в сірій кофті. О 00:12:18 оперативник у кепці питає у слідчого «а смотреть нада?», кладе пакет, поверхнево оглянувши, в шафу. О 00:13:02 оглядається зміст коробки, яка була зверху шафи. О 00:13:05 оперативник у кепці відкриває середні верхні дверцята шафи, та о 00:13:07 зачиняє ліві дверцята (праву не відчиняв), та о 13:09 махає рукою оперативнику в сірій кофті, щоб зачиняв наступні дверцята, які оперативник в сірій кофті мав намір відкрити, та він їх зачиняє повністю не відчинивши та не оглянувши. Зверху шафи видно пакети, та якісь інші речі, які згідно відео не діставались та не оглядались. О 13:17 оперативник в сірій кофті питає «под диваном есть что-то?, может (показує руками якийсь жест)». Вирішують не чіпати. О 13:41 оперативник у кепці відкриває крайні праві нижні дверцята шафи. Верхні не відкривали, не оглядали. Праворуч від шафи, біля ліжка видно купу речей, які не оглядались. О 00:14:01 видно, що оперативник у кепці дивиться, що у крайній правій верхній шухляді за дверцятами лежать речі (на відео схоже на папки), торкається руками та припиняє їх огляд. Переходить до огляду шафи праворуч нижче. О 00:15:42 оперативник у кофті каже слідчому «все». Голос звідкись «в коридоре можно еще», та відповідь слідчого «ну посмотри». 00:16:02 оперативники йдуть у коридор, та оглядають речі. 
		На часі 00:17:02 відео на третьому файлі VTS_01_3 закінчується.
		Файл VTS_01_4. Відео розпочинається о 00:00:00 (VTS_01_4) з обшуку в коридорі, оглядаються речі в шафі. О 00:00:42(VTS_01_4) повертаються до слідчого. Туалет, ванна не обшукувались. О 00:00:56(VTS_01_4) слідчий повідомив, що відеозапис призупиняється для складання протоколу. О 00:00:57(VTS_01_4) слідчий зачитує протокол. О 00:03:39 (VTS_01_4) на столі біля слідчого видно прозорий пакет з грошима та біркою. О 00:04:03(VTS_01_4) слідчий запитав чи є пропозиції та зауваження, та ОСОБА_23 відповів «немає», у присутніх також відсутні пропозиції та зауваження, та слідчий попросив присутніх підписувати, слідча дія завершена, відео зйомка припиняється.
		Суд звертає увагу, що майже весь час оператор знімав оперативника в сірій кофті, а зйомку оперативника в кепці почав за декілька хвилин до віднайдення грошей (00:07:00 VTS_01_3). Перед тим, як були знайдені гроші, оперативник у кепці дав папір оператору і оператор відвернув камеру. Суд звертає увагу, що гроші на відеозаписі (00:08:48 VTS_01_3) видно вже в руці оперативника. Як він їх знайшов, та як вони лежали не видно, понятих не погукали подивитись де та як вони лежать. Всім учасникам гроші показали вже в руках оперативника. Після того, як оперативник віддав гроші слідчому, він вголос зазначив понятим «они отут на коробочке лежали в углу» та вказав рукою на шафу. Далі в цій кімнаті знайшли грошову купюру  1 гривню, але не вилучили (00:09:56 -00:10:07 VTS_01_3), слідчому про неї оперативник у кепці не повідомив, хоча це гроші, та відповідно ухвали слідчого судді обшук був спрямований на віднайдення неправомірної вигоди, тобто грошей. Також не було вилучено ноутбук та телефони, хоча в ухвалі про обшук наявна на них вказівка. Суд звертає увагу, що обшук було проведено поверхнево, не всі приміщення квартири обшукувались (туалет, ванна), не всі шухляди/ящики оглядались, деякі дверцята відчиняли та одразу зачиняли, в деяких шухлядах руками торкнулись речей (навіть не мацали, не м`яли, - а торкнулись) та закрили дверцята шафи, ліжка не оглядали, постіль на них не дивились що під нею, під матрацами, ліжко в кімнаті де знайшли гроші не забажали підіймати, речі за ліжком не оглядали. Речі зверху шафи праворуч не доставали та не оглядались. Оперативника у кепці більшу частину відеозапису при обшуку не було видно. В кімнаті де знайшли гроші, поки знімали оперативника в сірій кофті, - оперативник у кепці обшукував шафу, але що він там дивився, знаходив, оглядав, обшукував у шафі з відео не видно бо його не знімали. Про те, що ведеться відеозйомка учасникам обшуку не повідомили, права та обов`язки не роз`яснювались. Оперативник у кепці до та після виявлення грошей  коли щось знаходив одразу віддавав слідчому, а коли знайшов гроші, озвучив це та кинув їх на полицю, - наче бажав справити враження що йому вони не цікаві, а потім знову їх взяв та віддав слідчому.
		Аналізуючи данийпротокол обшукуза місцеммешкання обвинуваченого,з показамипонятого ОСОБА_20 ,який вказував,що приобшуку знайшли 400 гривень купюрами по 200 гривень, хто саме знайшов не пам`ятає, гроші були або в якійсь коробочці чи шкатулці, та гроші побачив вже коли працівник поліції дістав їх. На відеозаписі можна точно визначити понятого ОСОБА_20 (00:02:00 VTS_01_1),та навідеозаписі вмомент колипоявились грошіданий понятийвідвернувся вінший бік(00:08:45VTS_01_3),тобто моментяк діставалиськошти,та яквони опинилисьв руціоперативника понятийможе лишеприпускати,а припущеннясуд неможе прийматив якостідоказу вини.З оглянутихфайлів відеозапису,на якихзафіксовано обшуку кімнатіде проживають ОСОБА_5 та йогодружина,тобто дебуло вилученогроші не видноіншого понятого ОСОБА_21 ,як виглядаєданий понятийвидно навідео привстановленні йогоособи (00:02:18VTS_01_1),на відеоне видноде цейпонятий стоявколи булизнайдені гроші,чи дививсяв цеймомент наоперативника,на шафу,та чивзагалі буву кімнаті.З показаньпонятого ОСОБА_21 ,допитаного вякості свідкасудом,видно,що в останній кімнаті квартири обвинуваченого, в біломупоштовому конверті знайшли гроші, точно не пам`ятає суму, здається 500 гривень 2 купюри. Також свідок плутався у кількості опечатаних в ході обшуку пакетів. З вказаних пояснень суд вбачає, що один понятий не бачив, як в руках оперативника опинились гроші, що видно з відеозапису та що він сам пояснив вказавши що гроші побачив коли працівник поліції дістав їх, іншого понятого не видно на відео де він був, а суду він вказав, що було 500 грн 2 купюри в білому конверті, що ставить під сумнів чи дійсно він був у кімнаті при її обшуку та щось бачив. Також суд звертає увагу, що після того, як оперативник показав на відеозаписі гроші та передав слідчому, він для понятих усно зауважив - вказав де він їх знайшов, та показав рукою те місце в шафі, і на відео видно, що ОСОБА_20 , навіть підійшов ближче, щоб подивитись куди вказує та говорить оперативник у кепці.
		Відповідно ст. 17 ч.4 КПК України та ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		В даному випадку дуже підозріла ситуація, коли камера відвертається і одразу знаходяться грошові кошти в руці оперативника; коли при обшуку в квартирі оглядаються не всі речі; коли камера знімає лише одного з оперативників; коли оперативник сам вирішує гроші яким номіналом вилучати  а які ні, не вилучали ноутбук, телефони; коли не всі приміщення в квартирі обшукуються; підозріла ситуація коли оперативник обшукував шафу коли його не знімала камера, а пізніше в шафі знайшлись гроші; коли на відеозаписі не видно одного з понятих в кімнаті де знайшли гроші.
		Суд вважає, що за наявності вказаних суперечностей, та неоднозначності віднайдення грошей, та сукупності всіх порушень, протокол обшуку квартири по АДРЕСА_1 від 10.05.2017р., слід визнати недопустимим доказом.
		 
		Постановою про приєднання предметів до кримінального провадження як доказів від 17.07.2017р. визнано: клопотання військового прокурора від 02.03.2017р. про проведення негласних слідчих дій, ухвали слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2017р., постанови про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину №20т, протоколи за результатами проведення негласної слідчої дії №83т, 55/3-2950, 55/3-2790, 55/3-3482, 55/3-3483, 55/3-3484, диски 55/4320, 55/3966, 55/4359, 55/4358, 55/4356  визнано доказами у даній справі (а.с.209-210 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні даний доказ суд вважає, що ці докази стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказів протоколів за результатами проведення НСРД та додатків до них. Тому ці докази є належними.
		10.05.2017р. складено Протокол тимчасового доступу до речей та документів, на підставі ухвали від 11.04.2017р. Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, в ході тимчасового доступу вилучено оригінал матеріалів особової справи ОСОБА_5 (а.с.57-61т2). 11.05.2017р. складено Протокол огляду документів, що були вилучені під час тимчасового доступу, а саме: матеріали особової справи ОСОБА_5 , вказано кожний документ особової справи, в т.ч. документи щодо призначення на посаду (а.с.62-63 т2), та ці матеріали визнані документами Постановою від 11.05.2017р. (а.с.64-65 т2). 
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні даний доказ, вважає, що ці докази стосується повноважень обвинуваченого як завідуючого Інгулецького РС, та стосуються особи обвинуваченого, тобто мають відношення до справи, - тому ці докази є належними.
		Постановою від 11.05.2017р. слідчим визнано в якості речових доказів: 200 доларів США, 2100 грн., 400 грн. ( дві купюри номіналом по 200 грн., серії ПБ 6909986, ХЄ 0490744), мобільний телефон Samsung A3 2016 з сім-картою Київстар № НОМЕР_7 , Nokia RM-1035 з сім-картою Київстар № НОМЕР_8 , які були вилучені при обшуку в робочому кабінеті обвинуваченого по  АДРЕСА_4 , та за місцем проживання обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.114-115,122 т2), 26.05.2017р. постановою слідчого вирішено передати до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області для зберігання грошові кошти 200доларів США, гроші 2100 грн., грошові кошти 400 грн. (а.с.134-136 т2).
		Відповідно до ст.85 КПК України належним є доказ який прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню та інших обставин що мають значення для кримінального провадження.
		В даному випадку 200 доларів США, 2100 грн., не є неправомірною вигодою, є особистими коштами обвинуваченого, не мають відношення до даної справи, тому вони не є належним доказом, оскільки не містить в собі підтвердження вини або невинуватості ОСОБА_5 . 
		Мобільні телефони Samsung НОМЕР_12 з сім-картою Київстар № НОМЕР_7 , Nokia RM-1035 з сім-картою Київстар № НОМЕР_8 , вказують на наявні в телефонних книгах обвинуваченого контактів, підтверджують користування цими мобільними номерами, - тому це є належні докази.
		В судовому засіданні було оглянуто грошові кошти, вилучені 10.05.2017р. під час обшуку від 10.05.2017р. за адресою АДРЕСА_1 , а саме 400 грн. ( дві купюри номіналом по 200 грн., серії ПБ 6909986, ХЄ 0490744), які знаходились у експертному пакеті, всередині також знаходилась попередня бірка опечатування з підписами понятих, слідчого (а.с. 11 т4).
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що протокол огляду грошових коштів від 22.03.2017р. та протокол обшуку від 10.05.2017р. за адресою АДРЕСА_1 , є недопустимими доказами, то і вилучені під час цих дій речі також є недопустимими доказами, та не можуть використовуватись як доказ вини обвинуваченого. Таким чином, 400 грн. ( дві купюри номіналом по 200 грн., серії ПБ 6909986, ХЄ 0490744) вилучені 10.05.2017р. під час обшуку від 10.05.2017р. за адресою АДРЕСА_1 , є недопустимим доказом.
		16.05.2017р. складено висновок експерта №29/2.3-325, відповідно до якого дві банкноти номіналом по 200 грн. (ПБ6909986 та ХЄ0490744) вилучені 10.05.2017р. за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , - відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу (а.с.130-132 т2), вартість проведеної експертизи склала 865,90 грн. (а.с. 129 т2). Про дану експертизу ОСОБА_5 та захисника повідомлено 19.06.2017р. (а.с.125,133 т2).
		Відповідно до вимог ч. 5ст.101 КПК Українивисновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
		Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що дві купюри номіналом по 200 грн., серії ПБ 6909986, ХЄ 0490744 є недопустимим доказом, то висновок експерта про їх дослідження також не може бути прийнятим як допустимий доказ.
		 
		11.05.2017р. слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту, та 11.05.2017р. клопотання було задоволено частково: накладено арешт на службове посвідчення обвинуваченого та чистий бланк паспорту, вилучені 10.05.2017р. під час обшуку від 10.05.2017р. за адресою вул. Салтиківська (Мануїльського), 9б. В частині клопотання про накладення арешту на гроші 200доларів США, гроші 2100 грн., мобільні телефони, грошові кошти 400 грн.  не накладено арешт, оскільки це не є тимчасово вилученим майном, оскільки дозвіл на їх вилучення надано ухвалою про дозвіл на проведення обшуку з метою їх відшукання (а.с.121 т2).
		 
		Згідно повідомлення ПАТ Державний ощадний банк України від 13.07.2017р. №103.13-19/1/346/5503, з 17.03.2017р. встановлено офіційний курс гривні до доларів США у розмірі 2697,9001грн. за 100 доларів США. З 20.03.2017р. 2690,9264грн за 100 доларів США. З 21.03.2017р. 2688,7865 грн. за 100 доларів США. З 22.03.2017р. 2685,1060 грн. за 100 доларів США (а.с.166 т3). Даний доказ не є належним, оскільки свідок ОСОБА_8 , хоча і вказував, що обвинуваченим та ОСОБА_27 йому називались суми неправомірної вигоди в іноземній валюті, суду розмір неправомірної вигоди в іноземній валюті назвати не зміг, навіть в гривнях точну суму не пам`ятав. Даний доказ не підтверджує вину або невинуватість обвинуваченого, не стосується кваліфікації.
		 
		05.04.2017р. з Військової прокуратури до Прокуратури Дніпропетровської області направлено за підслідністю матеріали даного кримінального провадження, додаток вказано: матеріали кримінального провадження №42017040630000032 в 1 томі на 48 аркушах (а.с.45 т2). 
		07.04.2017р. з Прокуратури Дніпропетровської області матеріали направлено до СУ ГУНП в Дніпропетровській області, та додатком вже вказано: кримінальне провадження в 1 томі на 54 аркушах, постанова про доручення досудового розслідування іншому органу на 2х аркушах, постанова про призначення групи прокурорів на 2х аркушах, оптичний носій інформації диск DVD-R (обл.№55/4320) 1шт. (а.с.48 т2). 
		Суд вказує, що незрозуміло звідки в Прокуратурі Дніпропетровської області в цей період часу виник диск DVD-R (обл.№55/4320), якщо з Військової прокуратури Криворізького гарнізону, згідно супровідному листу від 05.04.2017р., цей диск не направлявся, і на той час Прокуратура Дніпропетровської області не витребувала диск і не отримувала його із супровідним листом. Направлення вказаного диска 07.04.2017р. суперечить супровідному листу Прокуратури Дніпропетровської області від 28.07.2017р. (а.с.169 т3), згідно якому диск DVD-R (обл.№55/4320) направлявся в СУ ГУНП в Дніпропетровській області 28.07.2017р. разом з іншими дисками по цій справі та протоколами і постановами вже у розсекреченому вигляді.
		 
		26.05.2017р. слідчим витребувано з ГУ ДМС в Дніпропетровській області копії матеріалів справи щодо оформлення візи для в`їзду в Україну громадянину Єгипту  ОСОБА_9 ; посадові інструкції обвинуваченого та заступника начальника ГУ ДМС в Дніпропетровській області начальника у справах іноземців та осіб без громадянства ОСОБА_36 , накази про їх призначення, табелі обліку робочого часу, інформацію чи є дані особи державними службовцями та/або уповноваженими на виконання функцій держави (а.с.44 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні даний доказ суд вважає, що цей доказ підтверджує правомірність витребування та отримання слідчим документів, тому він є належним.
		Відповідно до Внутрішнього опису документів, складений Провідним спеціалістом Інгулецького РС у м. Кривий Ріг ГУ ДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , справа містить такі документи: супроводжувальний лист на 1 арк, заява, ксерокопія посвідки на постійне проживання, ксерокопія паспорта, гарантійний лист, ксерокопія паспорта, заява, квитанція (а.с.46 т3).
		Згідно супровідного листа підписаного Завідувачем Інгулецького РС у м. Кривий Ріг ГУ ДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , адресованого в.о. начальника ГУ ДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_47 , 20.03.2017р. за вихідним №1228 було направлено матеріали справи у відношенні гр. Йорданії ОСОБА_8 , зареєстрований у АДРЕСА_3 , який клопоче щодо оформлення запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцягр. Єгипту  ОСОБА_9 (а.с.47 т3).
		Відповідно Заяви фізичної особи для оформлення запрошення іноземцю чи особі без громадянства на отримання візи для в`їзду в Україну від 20.03.2017р., номер заяви 221/210317, ОСОБА_8 просив оформити запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця ОСОБА_9 , для багаторазового в`їзду в Україну на 90 днів. Адреса зазначена АДРЕСА_3 . Заяву прийнято провідним спеціалістом Інгулецького РС ОСОБА_10 . Відомостей, що є підставою для відмови в оформленні запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцяне встановлено. Прийнято рішення оформити запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцяпро що наявний підпис заступника начальника ГУ ДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_36 від 31.03.2017р. Вказано, що запрошення наотримання візидля в`їздув УкраїнуіноземцяЗІ 039108 отримано: Інгулецький РС ОСОБА_10 05.04.2017р. (а.с.48-49 т3). Наявна копія посвідки на постійне проживання ОСОБА_8 (а.с.50-51 т3), паспорт громадянина Йорданії ОСОБА_8 з перекладом (а.с.52-55 т3). Наявний гарантійний лист ОСОБА_8 від 20.03.2017р., в якому він підтверджує, що бере на себе зобов`язання зі сплати всіх витрат громадянина  ОСОБА_9 , обов`язки з перебуванням вказаної особи на території України, гарантує, що має достатньо коштів (а.с.56 т3). Наявна копія паспорта  ОСОБА_9 (а.с.57 -58 т3). Наявна заява ОСОБА_8 , за якою він просить надати йому платну послугу з оформлення та видачі запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в`їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства, в сумі 114,72 грн. (а.с.59 т3), та квитанція про сплату вказаної суми (а.с.60,61 т3).
		За наслідками розгляду вказаної справи, заяви ОСОБА_8  31.03.2017р. виписане (видане) Запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну Юніс Сабрі Абделазіз Мохамед, приймаюча сторона  ОСОБА_8 . Підпис на запрошенні наотримання візидля в`їздув УкраїнуіноземцяГУ ДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_36 (а.с.62 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні документи з матеріалів справи щодо оформлення візи для в`їзду в Україну громадянину Єгипту  ОСОБА_9 , вважає дані докази є належними, узгоджуються з показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_25 , докази є достовірними та допустимими, з яких видно, що в Інгулецькому РС від ОСОБА_8 було прийнято документи для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, та супровідним листом за підписом начальника Інгулецького РС направлено до ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області, де за підписом Заступника начальника Головного управління  начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Дніпропетровській області вирішено видати запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. 
		 
		Відповідно до Табелю обліку використання робочого часу за лютий 2017р. в Інгулецькому РС у м. Кривому Розі  17.03.2017р., 22.03.2017р. у ОСОБА_5 вказано робочими днями (а.с.79-87 т3). З 10.04.2017р. по 24.04.2017р. ОСОБА_5 перебував на лікарняному (а.с.88-89 т3). 08.02.2017р. ОСОБА_5 перебував у відпустці (а.с.90 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні вказані докази, вважає їх належними та допустимими, оскільки табель робочого часу підтверджує робочі дні обвинуваченого, та знаходження його на роботі.
		Вказаним підтверджується, що 17.03.2017р. та 22.03.2017р. ОСОБА_5 був на роботі в Інгулецькому РС.
		 
		26.05.2017р. постановою слідчого призначено у даному кримінальному провадженні «службову перевірку» стосовно зберігання у службовому кабінеті ОСОБА_5 чистого бланка паспорта громадянина України НОМЕР_13 . Проведення службової перевірки доручено керівництву ГУ ДМС в Дніпропетровській області (а.с.1-2 т3). Листом від 12.06.2017р. №1201/8916 ГУ ДМС в Дніпропетровській області повідомлено слідчого, що ними встановлені грубі порушення ОСОБА_5 . Інструкції про порядок замовлення, закупівлі, постачання, обліку, зберігання, знищення та списання бланків паспортних документів…», інформацію про що вони передали до дисциплінарної комісії (а.с.4-43 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні вказані докази, вважає їх належними та допустимими, оскільки за дорученням слідчого проводилась перевірка законності зберігання обвинуваченим в робочому кабінеті чистого бланка паспорта, виявленого та вилученого в ході обшуку 10.05.2017р.
		 
		Відповідно до Посадової інструкції заступника начальника Головного управління  начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Дніпропетровській області, затвердженої 23.10.2014р., п.2.8 здійснює координацію структурних та територіальних підрозділів Головного управління щодо оформлення і видачі іноземцям та особам без громадянства запрошень для в`їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні…; 23.10.2014р. з даною інструкцією ознайомлено ОСОБА_36 (а.с.70-75 т3). 
		Наказом №328-к від 23.10.2014р. оголошено вважати ОСОБА_36 таким, що приступив до виконання обов`язків заступника начальника Головного управління  начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Дніпропетровській області, порядком переведення, як такого, що успішно пройшов стажування на цій посаді (а.с.76 т3). 
		Відповідно Довідки №1201/91 від 30.05.2017р. ОСОБА_36 працює в ГУ ДМС в Дніпропетровській області на посаді заступника начальника Головного управління - начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Дніпропетровській області з 23.10.2014р. Має 5 ранг державного службовця, дана посада відноситься до категорії «Б» посад державної служби (а.с.91 т3).
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні вказані наказ про призначення на посаду Заступника начальника Головного управління  начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Дніпропетровській області ОСОБА_48 , його посадову інструкцію, та довідку, вважає, що ці докази стосуються встановлення повноважень осіб, до компетенції яких віднесено вирішення питань видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, а саме начальнику ГУ та заступнику. Дані докази є належними, достовірними та допустимими.
		 
		Відповідно до ч.2 ст. 369-2 КК України, передбачена кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди. Примітка до цієї статті вказує, що особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1- 3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції.
		Суд зазначає, що ЗУ « Про засади запобігання і протидії корупції» втратив чинність з 01.09.2016р., і таким чином на законодавчому рішенні не встановлено хто в розумінні ст. 369-2 КК України є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а ч.4 ст. 3 КК України, забороняє застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.
		Вказане не дає суду можливості встановити що начальник або заступник ГУ ДМСУ в області  є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні ст. 369-2 КК України.
		 
		Відповідно до Посадової інструкції завідувача Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг ГУ ДМС в Дніпропетровській області, затвердженої 27.09.2016р., належить до професійної групи «керівники». П.1.3 безпосередньо підпорядкований начальнику головного управління. П.2.1 здійснює керівництво діяльністю сектору, розподіляє обов`язки між особовим складом, очолює та контролює його роботу. Забезпечує додержання законності в діяльності сектору і захист його правових інтересів. П.2.15 організовує та здійснює контроль заприйомом документів для оформлення і видачі іноземцям та особам без громадянства запрошень на отримання візових документів для в`їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні… (а.с.63-69 т3).
		Наказом №267-к від 05.09.2012р. оголошується наказ Державної міграційної служби України від 05.09.2012р. №803-к «Про призначення керівників територіальних підрозділів». Вважати ОСОБА_5 таким, що приступив до виконання обов`язків завідувача Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з 05.09.2012р. (а.с.77 т.3). 
		Наказом №90-к від 05.05.2017р. оголошується наказ Державної міграційної служби України від 03.05.2017р. №213-к «Про призначення керівників територіальних підрозділів». Вважати ОСОБА_5 таким, що приступив до виконання обов`язків начальника Інгулецького районного відділу у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з 05.05.2017р., увільнивши його з посади завідувача Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с.78 т.3).
		Відповідно Довідки №1201/92 від 30.05.2017р. ОСОБА_5 працює в ГУ ДМС в Дніпропетровській області з 08.08.2012р.; на посаді завідувача Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з 05.09.2012р. по 04.05.2017р. З 05.05.2017р. працює на посаді начальника Інгулецького районного відділу у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. Має 6 ранг державного службовця. Посада завідувача Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області відноситься до 5 категорії посад державної служби згідно ЗУ «про державну службу» від 16.12.1993р. Посада начальника Інгулецького районного відділу у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області відноситься до категорії «Б» посад державної служби згідно ЗУ «про державну службу» від 10.12.2015р. (а.с.92 т3). Згідно відповіді ГУ ДМС в Дніпропетровській області посада начальника Інгулецького районного відділу у місті Кривому Розі ГУ ДМС в Дніпропетровській області відноситься до посад державної служби категорії «Б» (а.с.45 т3), також додано запитувані документи.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні вказані наказ про призначення на посаду завідувача Інгулецького районного сектору в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , його посадову інструкцію, та довідку, вважає, що ці докази стосуються встановлення повноважень осіб, до компетенції яких віднесено вирішення питань видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Дані докази є належними, достовірними та допустимими.
		Аналізуючи вказані документи, суд приходить до висновку, що вирішення питання про видачу запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземціввіднесено до компетенції начальника та заступника начальника Головного управління ДМС в Дніпропетровській області. Завідувач Інгулецького РС не має повноважень, не вирішує питання видачі або відмови у видачі вказаних запрошень на отримання візи для в`їзду в Україну іноземців, а в Інгулецькому РС здійснюється лише прийом документів відповідно до встановленого переліку, та направлення документів до ГУ ДМС в Дніпропетровської області для прийняття рішення про видачу або відмову у видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземців.
		 
		Суд вбачає, що по даній справі наявні ознаки провокації злочину, з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 88 КПК України докази вчинення обвинуваченим інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення можуть бути визнані допустимими, якщо: 1) сторони погоджуються, щоб ці докази були визнані допустимими; 2) вони подаються для доказування того, що підозрюваний, обвинувачений діяв з певним умислом та мотивом або мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення; 3) їх подає сам підозрюваний, обвинувачений;4) підозрюваний, обвинувачений використав подібні докази для дискредитації свідка. Докази щодо певної звички або звичайної ділової практики підозрюваного, обвинуваченого є допустимими для доведення того, що певне кримінальне правопорушення узгоджувалося із цією звичкою підозрюваного, обвинуваченого.
		Аналізуючи вказане в ст. 88 КПК України, в сукупності з показаннями обвинуваченого, свідків, матеріалами кримінального провадження, в тому числі повідомленнями (листами) співробітників СБУ в яких вони вказували про здійснення ОСОБА_5 систематичного вимагання від іноземних громадян незаконної грошової винагороди за оформлення документів, та що начебто свідчить про відсутність провокації, і підтверджує що обвинувачений постійно здійснює протиправні дії, суд вважає такі відомості не доведеними суду, такими що не підтверджуються дослідженими доказами, та вважає це недопустимим доказом підтвердження попередньої злочинної діяльності обвинуваченого, оскільки належних та допустимих доказів таких дій суду не надано, обвинувачений раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався.
		 
		Дослідивши фактичні обставини справи та зокрема проаналізувавши показання свідка ОСОБА_8 , мешканця м. Дніпро, щодо бажання оформити запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземця ОСОБА_9  не за своїм місцем проживання а в іншому місті, а саме в м. Кривому Розі, показання обвинуваченого, показання понятих, та ряд інших встановлених в ході судового розгляду обставин, суд приходить до переконання, що ініціатива вчинення злочину похідною була з сторони працівників правоохоронних органів. ОСОБА_8 не був ініціатором виявлення та документування можливих протиправних дій ОСОБА_5 . Ця ініціатива походила виключно зі сторони правоохоронців, за повідомленням яких було в лютому первісно внесені відомості до ЄРДР, та які проявляли зацікавленість даним кримінальним провадженням, виходили за межі доручень слідчого, крім того ОСОБА_8 приховував від суду інформацію, що був у Військовій прокуратурі в лютому, тобто до моменту коли (як пояснював сам ОСОБА_8 ) ОСОБА_8 на аркуші паперу повідомив ОСОБА_5 суму неправомірної вигоди, ще до подання заяви про злочин. Крім того ОСОБА_8 приховав намагання зустрітись з ОСОБА_5 після начебто передачі неправомірної вигоди ОСОБА_5 22.03.2017р. ОСОБА_8 поводить себе не як власник коштів, які в березні 2017р. були використані в якості неправомірної вигоди, та по день ухвалення вироку йому не повернуті; те, що кошти при проведенні огляду грошових коштів 22.03.2017р. надав ОСОБА_8 не підтвердили і поняті, вказане в сукупності свідчить, що кошти вказані в протоколі про огляд грошей від 22.03.2017р. надані ОСОБА_8 правоохоронцями, що підтверджує їх зацікавленість, та провокацію злочину, та робить зрозумілим байдужість ОСОБА_8 щодо тривалого не повернення йому коштів, в сумі 4200 грн., які як він зазначив суду є значними для нього. В рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово наголошувалось, що такі дії правоохоронних органів суперечать вимогам закону. Зокрема, такі правові позиції Європейського суду з прав людини викладено у справах «Раманаускас проти Литви`рішення від 5 лютого 2008 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» рішення від 09 червня 1998 року.
		Провокаціязлочину єнедопустимою зогляду направову позиціюВерховного СудуУкраїни,викладену вузагальненні цьогосуду від01.01.2008року про«Практику розглядусудами справпро злочиниу сферіобігу наркотичнихзасобів,психотропних речовин,їх аналогівта прекурсорів»,в якомуВерховний судУкраїни вказуєна обов`язковістьзастосування судовоїпрактики ЄСПЛпри проведенідосудового слідства,а відтаксудам прирозгляді такихсправ необхідноперевіряти,чи небуло збоку працівниківміліції таїхніх довіренихосіб підбурюваннята організаціїпридбання ізбуту наркотичногозасобу.Суспільним інтересомне можнавиправдати використаннядоказів,здобутих шляхомпідбурювання до такої діяльності з боку працівників правоохоронних органів.
		В судовому засіданні встановлено з пояснень свідка ОСОБА_8 , та обвинуваченого ОСОБА_5 , що першим з метою оформлення запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцязвернувся ОСОБА_8 до обвинуваченого, та поставив питання що необхідно для видачі запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. ОСОБА_8 звертався як особисто до ОСОБА_5 , так і через спільного знайомого ОСОБА_27 щодо цього питання. В розмові вказував, що бажає спілкуватись особисто  напряму з ОСОБА_5 , без ОСОБА_27 , після чого отримав номер телефону обвинуваченого. Суду не зміг пояснити в чому була необхідність їхати в м. Кривий Ріг для оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, якщо фактично він мешкає в м. Дніпро і там є Районні сектори і можливо оформити запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця. Між м. Дніпро та м. Кривий Ріг майже 200 км відстань. Вказане свідчить про цілеспрямовані дії на завчасно сплановане провокування злочину.
		 
		22.03.2017р. з 10:00 до 10:20 годин слідчим військової прокуратури Криворізького гарнізону було допитано в якості потерпілого по провадженню №42017040630000032 ОСОБА_8 , про що складено протокол допиту потерпілого, та в ході допиту ОСОБА_8 надав слідчому копію паспорта ОСОБА_49 (а.с.22-24, 29-30 т2). Матеріали справи не містять підтверджень вручення пам`яток ОСОБА_8 як потерпілому по обом провадженням, крім того в подальшому стороною обвинувачення ОСОБА_8 заявлений в якості свідка по провадженню №42017040630000032, суду прокурор повідомив, що ОСОБА_8 не бажав та не бажає бути потерпілим, - що є підозрілим, оскільки згідно позиції обвинувачення ОСОБА_8 надав особисті кошти 4200 грн. слідству для огляду та в подальшому вручив як неправомірну вигоду, суду вказував, що це великі для нього кошти, але з приводу їх повернення ні на досудовому слідстві ні в суді не звертався, позови не заявляв, результатом розгляду справи не цікавиться, до суду з`явився лише за примусовим приводом і лише у супроводі співробітника СБУ, - не вважає та не бажає бути потерпілим…Те, що ОСОБА_8 з`явився до суду у супроводі працівника СБУ, та який був присутнім при допиті ОСОБА_8 у відкритому судовому засіданні, та разом з ним пішов, - підтверджує наявність впливу співробітників даного органу на свідка та підбурювання його до вчинення правопорушення яке в іншому випадку не було б вчинено.
		22.03.2017р. та до цього, згідно матеріалами справи, ОСОБА_8 звертався до ОСОБА_5 з питання оформлення запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцягр. Єгипту  ОСОБА_9 , та саме стосовно оформлення цього запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцяпроводився огляд грошей слідчим військової прокуратури - для подальшого вручення як неправомірної вигоди. На момент проведення допиту ОСОБА_8 о 10:00 годин 22.03.2017р. (тобто до огляду грошей, та до зустрічі в цей день з ОСОБА_5 )  розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_5 з приводу оформлення запрошення наотримання візидля в`їздув УкраїнуіноземцяОСОБА_49 не було (згідно стенограм телефонних розмов), тому незрозуміло з яких мотивів ОСОБА_8 надав слідчому копію паспорта ОСОБА_50 при допиті перед оглядом грошових коштів для вручення їх в якості неправомірної вигоди за запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця ОСОБА_9 , та начебто перед врученням неправомірної вигоди.
		Суд вважає такі дії свідчать про провокацію злочину, оскільки паспорт ОСОБА_49 фігурує у справі ще до розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з приводу вказаної особи, до вимагання або інших неправомірних дій, та до вручення неправомірної вигоди по  ОСОБА_9 .Видно явне готування до підбурювання ОСОБА_5 до неправомірної вигоди за оформлення запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну вже на ОСОБА_50 , оскільки як видно з матеріалів справи, та пояснень сторін, про вказану особу ОСОБА_8 запитував у ОСОБА_5 22.03.2018р. після його допиту в Військовій прокуратурі 22.03.2018р. в якості потерпілого, та після огляду грошей 22.03.2018р. у військовій прокуратурі, коли проводились слідчі дії пов`язані з видачею запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцяна в`їзд  ОСОБА_9 , тобто після того як надав військовій прокуратурі копію паспорта ОСОБА_49 . Вказане свідчить про готування органом досудового розслідування наступного епізоду обвинуваченому (підбурювання до вчинення нового злочину), ще до закінчення розслідуваного. Це підтверджує також і пояснення обвинуваченого ОСОБА_51 , щодо того, що після 22.03.2017р. ОСОБА_8 неодноразово йому дзвонив та бажав зустрітись щоб «подякувати», але ОСОБА_5 відмовлявся від зустрічі, вказане також пояснює те, чому ОСОБА_5 в той же день  22.03.2017р. не намагались затримати, це свідчить про дійсні наміри здійснити підбурювання та провокацію ще одного злочину, а оскільки це не вдалось, - справу передали за підслідністю та із запізненням у 49 днів провели обшуки. Згідно обвинувачення - 22.03.2017р. відбулась передача неправомірної вигоди ОСОБА_5 в сумі 4200 грн. в робочому кабінеті по вул. Салтиківська (Мануїльського), 9б, для впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Обшуки по даному кримінальному провадженню відбулись 10.05.2017р. Тобто через 49 днів. Такий значний проміжок часу між цими двома діями підтверджує бажання органу досудового розслідування підбурити обвинуваченого на новий злочин.
		Основними завданнями у діяльності правоохоронних органів  виявити та попередити злочини, в даному випадку орган досудового розслідування цього не зробив, з незрозумілих підстав 22.03.2017р. після отримання неправомірної вигоди (з позиції обвинувачення) обвинуваченого затримано не було, що свідчить про порушення закону та провокування подальшої злочинної діяльності.
		В період з 22.03.2017 по 10.05.2017р., тобто після начебто передачі неправомірної вигоди, ОСОБА_8 неодноразово дзвонив ОСОБА_5 , хоча в судовому засіданні цього не визнав, але це підтверджується з Інформації про зв`язок абонентів мобільного зв`язку обвинуваченого (а.с.186 т2  файл «( НОМЕР_14 )  22.06.2017 09.28.38» на диску), та цим підтверджується позиція ОСОБА_5 , що ОСОБА_8 йому дзвонив та бажав зустрітись побалакати, та подякувати  що свідчить про наявність провокації злочину, та спонукання ОСОБА_5 до вчинення злочину. 
		ОСОБА_8 суду пояснив, що запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну ОСОБА_9 він отримав, але ОСОБА_9 до України не приїздив, запрошення не було реалізоване. Суд вважає, що вказане також підтверджує наявність провокації злочину, відсутність дійсного наміру у ОСОБА_8 на отримання запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця ОСОБА_9 , а наявність дій правоохоронних органів на провокацію злочину, оскільки запрошення не було реалізоване, ОСОБА_9 до України не приїздив.
		 
		Крім тогов данійсправі вбачаєтьсянаявність зацікавленостіоргану досудовогорозслідування, які здійснювали оперативне супроводження по даному провадженню, та здійснювали дії з власної ініціативи без доручення слідчого, що свідчить про наявність провокації злочину.
		Згідност. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів безпеки здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.
		Згідно ч.2ст.41 КПК України, під час виконання доручень слідчого, прокурора, співробітник оперативного підрозділу не має права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою, отже, обсяг повноважень оперативного працівника, який за письмовим дорученням слідчого, прокурора здійснює НСРД у кримінальному провадженні, має бути цим дорученням чітко визначений.
		Згідно ч. 4 ст. 7 Закону УкраїниПро оперативно-розшукову діяльність» оперативні підрозділи проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченомуКримінальним процесуальним кодексом України.
		Згідно п. 3.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні затвердженої спільним наказом ГПУ МВС СБУ УДПСУ МФУ МЮУ від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 Порядок надання доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлюється цією Інструкцією.
		Відповідно до п. 3.3 Інструкції слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України).
		21.02.2017р. до Військової прокуратури Криворізького гарнізону, з СБУ у Дніпропетровській області направлено лист, в якому повідомлялось, що «в ході виконання заходів в рамках кримінального провадження…» встановлено, що ОСОБА_5 використовує своє службове становище, вимагає від іноземних громадян незаконну грошову винагороду за оформлення документів. Вказано номери телефонів, які використовує. Вказано, що до вимагання причетний ОСОБА_27 , який виконує функцію посередника. Вказано яку банківську картку використовує обвинувачений. До листа вказано додатком: інформаційні довідки про власників приміщень по  АДРЕСА_5 ,  АДРЕСА_4 (а.с.25-26 т2, а.с. 247-252 т3). Суд зазначає, що згідно матеріалів справи, відсутні вказівки/доручення слідчого, прокурора якими вони б надавали завдання співробітникам УСБУ в Дніпропетровській області, виконувати вказані заходи в рамках даного кримінального провадження станом на 21.02.2017р. Також суд зазначає, що даний лист УСБУ не містить вхідного номера та штампу Військової прокуратури Криворізького гарнізону про отримання, тобто незрозуміло яким чином надійшов даний лист до прокуратури, чи офіційно надійшов та офіційно реєструвався, як потрапив до матеріалів даної справи. На відміну від цього листа - повідомлення з СБУ (а.с.6 т2) в Військовій прокуратурі реєструвалось, тобто процедура реєстрації вхідної кореспонденції там існує. З вказаного вбачається упередженість, зацікавленість органу досудового розслідування, оскільки видно, що дії оперативними співробітниками СБУ зроблені без відповідних вказівок слідчого/прокурора, тобто з власної ініціативи. Вказані дії свідчать про порушення вимог ст. 41 КПК України. Щодо відсутності відміток про реєстрацію вхідної кореспонденції, - це свідчить про халатне відношення до дотримання правил діловодства та процедурних моментів. 
		Листом №55/3-3746 від 11.04.2017р. УСБУ повідомило слідчому, що при виконанні його доручення від 10.04.2017р., було встановлено, що 11.04.2017р. у приміщенні свого робочого кабінету ОСОБА_5 планує зустріч з ОСОБА_8 для передання останньому запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцядля оформлення візи для в`їзду на територію України громадянину Єгипту  ОСОБА_9 (за яке попередньо отримав незаконну грошову винагороду 4200 грн.), та отримати від заявника незаконну грошову винагороду 4200 грн. за оформлення наступного запрошення наотримання візидля в`їздув Українуіноземцягромадянину Іраку ОСОБА_52 (а.с.238 т3), додатком до даного листа вказано відповідь регіонального сервісного центру, відповідно до якого автомобіль Toyota Corolla НОМЕР_11 зареєстрований за ОСОБА_5 (а.с.239 т3). Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доручення слідчого на яке наявне посилання в цьому листі. За відсутності такого доручення, суд зазначає, що вбачається зацікавленість органу досудового розслідування, оперативного підрозділу, який на власний розсуд, без вказівок слідчого збирає інформацію, докази, документи, та без реєстрації надає слідчому. Даний лист не містить вхідного номера ГУНП в Дніпропетровській області, тобто незрозуміло як потрапило до ГУНП в Дніпропетровській області, та чи реєструвалось офіційно. Такі дії свідчать про порушення вимог ст. 41 КПК України.
		На виконання доручення слідчого від 22.06.2017р. (а.с.187 т2) було проведено аналіз з встановленням ймовірного місцезнаходження та розмов ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 , ОСОБА_10 , ОСОБА_36 за період по 10.05.2017р. (а.с.188-191 т2). В аналізі вказано про спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_8 20.03.2017р., 06.04.2017р., але не вказано про дзвінки 11 та 12 квітня 2017р. Тобто наявне приховування інформації стосовно дат їх спілкування, бо в дорученні вказувалось зробити аналіз по 10.05.2017р. Незрозумілим є в даному аналізі  повідомлення співробітників СБУ, щодо особи ОСОБА_53 , що він пілот літака та знаходиться за кордоном, - оскільки згідно доручення  про дану особу слідчий не запитував інформацію, не просив з ним зв`язатись, допитати. Такі дії свідчать про порушення вимог ст. 41 КПК України.
		11.05.2017р. слідчим надано доручення оперативному підрозділу УСБУ в Дніпропетровській області на проведення слідчих дій, а саме: допитати понятих в якості свідків, провести огляд вилучених мобільних телефонів, витребувати характеризуючи матеріали на обвинуваченого (а.с.137 т2, мається відмітка про отримання доручення). На виконання даного доручення 23.05.2017р. слідчому направлено протоколи допитів, характеризуючі матеріали, протоколи огляду мобільних телефонів, та диск DVD-R з записом слідчої дії від 10.05.2017р. (а.с.137,138-139 т2). Лист щодо виконання доручення не містить вхідного номера ГУНП, незрозуміло як він потрапив до матеріалів справи. Суд зазначає, що диск DVD-R з записом слідчої дії від 10.05.2017р. не просив слідчий надсилати, диск було направлено за ініціативою оперативного підрозділу, що свідчить про зацікавленість. Аналізуючи матеріали даної справи суд приходить до висновку, що вказаний диск  це диск із записом обшуку по АДРЕСА_1 , але ж відео зйомка велась на камеру та одразу записувалась на диск, а диск є додатком до протоколу обшуку і є невід`ємною його частиною, та цей диск повинен був одразу долучатись до протоколу, а не через 13 днів.
		24.05.2017р. слідчим надано доручення співробітникам СБУ встановити порядок отримання та зберігання бланків суворої звітності; встановити офіційний порядок видачі іноземцям запрошення на отримання візи для в`їзду в Україну іноземця, вручити повістки свідкам: ОСОБА_54 , ОСОБА_55 ; витребувати інформацію про зареєстрованих по  АДРЕСА_3 ; встановити чи мала 13.02.2017р. ОСОБА_15 заборгованість за комунальні послуги (а.с.192 т2 наявна відмітка про отримання доручення). На дане доручення з СБУ направлена відповідь з додатками, вказано: вручено повістки свідкам: ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 . Отримані характеризуючи матеріали на ОСОБА_5 . Вказано, що отримані матеріали по зареєстрованим особам та по заборгованості по  АДРЕСА_3 (а.с.193-194 т2). Дана відповідь не містить будь-яких поміток про отримання її ГУНП, відсутній вхідний номер та штамп. Суд звертає увагу, що співробітники СБУ без відповідних повноважень, без доручення слідчого вручили повістки свідкам не вказаним у дорученні, та яким слідчий не виписував повістки. Вказане свідчить про зацікавленість та упередженість співробітників СБУ у даному провадженні, про порушення вимог ст. 41 КПК України.
		20.06.2017р. з СБУ направлено слідчому додатковий лист, щодо виконання доручення від 24.05.2017р., та до якого надали відповідь щодо зареєстрованих осіб по  АДРЕСА_3 , та надали інформаційну довідку щодо власника квартири по АДРЕСА_1  власник якої ОСОБА_5 (а.с. 209,210,211-213). Дана відповідь не містить будь-яких поміток про отримання її ГУНП, відсутній вхідний номер та штамп. Суд звертає увагу, що в дорученні від 24.05.2017р. слідчий не просив інформацію про власника квартири по АДРЕСА_1 . 
		Вказане свідчить про зацікавленість та упередженість співробітників СБУ у даному провадженні, що вони не обмежувались розслідуванням злочинної діяльності за принципом «пасивного характеру». Такі дії поза межами доручення слідчого свідчать про порушення вимог ст. 41 КПК України. Аналізуючи вказане в сукупності з дослідженими по справі доказами, а саме протоколом допиту ОСОБА_8 в лютому 2017р., в сукупності із діями з нагляду за наданням ОСОБА_8 свідчень в суді, в сукупності з приховуванням ОСОБА_8 факту перебування у Військовій прокуратурі в лютому 2017р.  тобто до подання заяви, - суд приходить до висновку, що орган досудового розслідування мав вплив на ОСОБА_8 щодо підбурення його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинено, а також для доведення правопорушення, забезпечення доказів та кримінального переслідування ОСОБА_5 (відповідна позиція в рішенні ЄСПЛ Таранекс проти Латвії 2015р.). Негласні операції (НСРД) повинні проводитись пасивним шляхом за відсутності тиску на обвинуваченого, а в даній справі вбачається наполегливе спонукання ОСОБА_8 до вчинення ОСОБА_5 злочину. 
		 
		Аналізуючи вищевикладені обставини, що свідчать про провокацію злочину, суд дійшов висновку про те, що на момент початку кримінального переслідування обвинуваченого (внесення відомостей в ЄРДР), ні оперативні підрозділи, ні слідчі органи не володіли достовірною інформацією, належним чином підтвердженою, про те, що обвинуваченим вже здійснюється чи розпочата будь-яка злочинна діяльність. В межах даного кримінального провадження суд вважає необхідним звернути увагу на правові позиції Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовані ним у справах «Веселов та інші проти Росії» від 02 жовтня 2012 року, «Банникова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, «Ваньян проти Росії», «Худобін проти Росії» від 26 жовтня 2006 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, «Малінінас проти Литви» від 1 липня 2008 року, «Тейкшейра проти Португалії» від 9 червня 1998 року та інші, щодо оцінки доказів, отриманих внаслідок провокації та підбурювання до злочину з боку працівників правоохоронних органів.
		Такі докази є недопустимими, незалежно від їх доказового змісту.
		Згідно правових позицій ЄСПЛ, сформульованих у вищевказаних рішеннях, право на справедливий судовий розгляд, з якого випливає вимога про належне відправлення правосуддя, застосовується до всіх категорій кримінальних злочинів, від невеликої тяжкості до особливо тяжких. Право на справедливий суд не може бути принесено в жертву доцільності. Суспільний інтерес не може слугувати виправданням для використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки такі докази з самого початку піддавали обвинуваченого ризику остаточного позбавлення права на справедливе судочинство.
		ЄСПЛ, яким розроблено критерії перевірки обґрунтованості до підбурювання, зобов`язує суд звертати увагу на те, чи було б вчинено злочин без втручання органів влади та зазначає, що провокація з боку правоохоронного органу має місце при участі співробітників правоохоронних органів та агентів, які діють за їх вказівкою, - які не обмежуються розслідуванням злочинної діяльності в пасивній формі, але використовують вплив такого роду, що провокує вчинення злочину і який ні в якому випадку не був би вчинений, з метою фіксування злочину, тобто отримання доказів і в порушення кримінального переслідування.
		Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції, провокація злочину має місце, коли відсутні підстави для проведення відповідних заходів. Належними підставами здійснення цих заходів ЄСПЛ визнає конкретні і фактичні дані, що вказують на можливе вчинення особою злочину. Адже, коли від людини вимагають, вона іде до правоохоронців. В даній справі ОСОБА_8 був допитаний в якості свідка за 12 хвилин до внесення відомостей в ЄРДР 16.02.2017р., та згідно його ж свідчень в суді, на той час вимагання неправомірної вигоди не було. З показань ОСОБА_8 вбачається, що вимагання неправомірної вигоди було 17.03.2017р. коли начебто на листку папера йому було вказано суму неправомірної вигоди, та з його слів слідує  в цей день він вперше звернувся до Військової прокуратури. Тобто ОСОБА_8 був в правоохоронному органі ще до вимагання, що свідчить про провокацію злочину правоохоронцями. Суду не доведено, що якщо б не було втручання правоохоронців то ОСОБА_5 було б вчинено злочин, жодних належних та допустимих доказів щодо неправомірних дій ОСОБА_5 до даної провокації злочину суду не надано.
		 
		Під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не доведено відсутності підбурювання та провокації злочину з боку органів досудового розслідування.
		 
		До пояснень свідка ОСОБА_8 , в частині що ним передавалась неправомірна вигода ОСОБА_5 , та що у нього вимагалась неправомірна вигода, - суд відноситься критично, оскільки в суді дані обставини не знайшли свого підтвердження, судом встановлено порушення закону органом досудового розслідування, встановлені ознаки провокації злочину.
		 
		Матеріали справи містять порушення допущені співробітниками УСБУ, оскільки аналізуючи показання свідків допитаних в суді, та протоколи їх допитів в частині дат та місця проведення допитів, судом встановлено, що свідок ОСОБА_13 в день його допиту був на роботі, та свідок повідомив, що взагалі не їздив в СБУ на допит. Хоча згідно протоколу допиту ОСОБА_13 допитувався в УСБУ в м. Кривому Розі. Свідок ОСОБА_11 повідомив, що до нього додому співробітник СБУ приїхав вже з надрукованим протоколом, тобто фактично його не допитували, а він просто підписав протокол. Свідок ОСОБА_12 повідомив, що підписував готовий бланк протоколу, але зазначив, що це було не за його домашньою адресою по АДРЕСА_2 . Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_12 його допитали по АДРЕСА_2 . Свідок ОСОБА_14 вказав, що до нього додому приїхав співробітник СБУ вже з готовим протоколом та він його підписав. Свідок ОСОБА_20 зазначив, що його привезли в якусь установу, йому винесли готовий документ який він підписав. Тобто наявні численні порушення які ставлять під сумнів законність дій які проводились, оскільки свідки вказують, що їх не допитували, вказують, що допитували але не там, вказують що протоколи допиту складались без фактичного допиту та надавались лише на підпис. Про вказане суд вважає необхідним повідомити правоохоронні органи.
		 
		Суд, дослідивши в судовому засіданні всі надані докази по даному кримінальному провадженню в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 р.).
		Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 р.) 
		Сумнівний характер вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину по ч.2ст.369-2 КК Українине узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
		Відповідно до п.23постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р.№ 5(зі змінами) "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постанови вироку", усі сумніви відносно доведеності звинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують звинувачення і усі можливості збирання доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Судом в умовах змагальності процесу досліджені в повному обсязі усі докази, представлені обвинуваченням задля підтвердження висунутого звинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.369-2 КК України, проте належних, достовірних, допустимих доказів, які були б достатніми для висновку про доведення винуватості ОСОБА_5 поза розумними сумнівами у скоєнні цього злочину, в ході судового розгляду не встановлено, і можливість збирання доказів вичерпана, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них інших доказів і доповнень до судового розгляду.
		Статтею 370КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
		Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
		За таких обставин суд зобов`язаний виправдати ОСОБА_5 у пред`явленому йому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.369-2 КК України, за недоведеністю його винуватості, відповідно до п.3 ч.1 ст. 373 КПК України.
		Відповідно до ч.2 ст.124,ч.1 ст.126 КПК України, при ухваленні виправдувального вироку судові витрати на проведення судових експертиз з обвинувачених не стягуються.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положеньст.100 КПК України.
		Відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, строк дії відсторонення від посади закінчився, арешт підлягає скасуванню, цивільні позови не заявлялись, досудова доповідь не складалась (клопотання не заявлялись).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,373,374,392 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні злочину за ст. 369-2 ч.2 КК України, та виправдати в зв`язку з недоведеністю його винуватості.
		Щодо речових доказів і документів: Службове посвідчення ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 . Бланк паспорта НОМЕР_10 - повернути в ГУ ДМС України в Дніпропетровській області. Клопотання військового прокурора від 02.03.2017р. про проведення негласних слідчих дій, ухвали слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.03.2017р., постанови про проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину №20т, протоколи за результатами проведення негласної слідчої дії №83т, 55/3-2950, 55/3-2790, 55/3-3482, 55/3-3483, 55/3-3484, диски 55/4320, 55/3966, 55/4359, 55/4358, 55/4356  залишити в матеріалах кримінального провадження. Матеріали особової справи ОСОБА_5 - повернути в ГУ ДМС України в Дніпропетровській області. 200 доларів США, 2100 грн., мобільний телефон Samsung A3 2016 з сім-картою Київстар № НОМЕР_7 , Nokia RM-1035 з сім-картою Київстар № НОМЕР_8 , Паспорт громадянина України для виїзду за межі країни НОМЕР_15 - повернути ОСОБА_5 400 грн. (дві купюри номіналом по 200 грн., серії ПБ 6909986, ХЄ 0490744) - конфіскувати.
		Щодо процесуальних витрат: витрати на залучення експерта в сумі 865,90грн. компенсувати за рахунок держави.
		Щодо заходів забезпечення кримінального провадження: арешт накладений на службове посвідчення та чистий бланк паспорта  скасувати; запобіжний захід не обирався, підстави для обрання відсутні.
		Щодо поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження: строк дії відсторонення від посади закінчився, підстави для продовження відсутні. 
		Матеріали кримінального провадження №42017040630000032- вважати другим та третім томом даної справи.
		Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...