Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/12631/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 23.05.2018. Зареєстровано: 24.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2018.
Дата набрання законної сили: 17.09.2018
Результат оскарження 17.09.2018 Апеляційний суд Житомирської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №295/12631/17
		Категорія 29
		2/295/481/18
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.05.2018 року м. Житомир
		 
		 
		Богунський районний суд м. Житомира в складі:
		Головуючого - судді Чішман Л.М.
		З участю секретаря Білінської Л.С.
		за участі позивача ОСОБА_1,
		представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		предстаника Житомирської обласної державної адміністрації ОСОБА_4
		 
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до Державного архіву Житомирської області, третя особа: Житомирська обласна державна адміністрація про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди , - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо отримання 20.06.2017 року грошових коштів у розмірі 63,10 грн. за здійснення позивачем копіювання архівних документів власними технічними засобами незаконними; стягнути з відповідача на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями відповідача 63,10 грн. та на відшкодування моральної шкоди 100,00 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача. В обгрунтування вимог позивач пояснив, що 20.06.2017 року звернувся до читального залу Державного архіву Житомирської області для здійснення копіювання документів Національного архівного фонду, необхідних для дослідження родоводу та мав намір здійснити безоплатне копіювання документів. Однак, відповідну форму на копіювання власними технічними засобами працівниками відповідача надано не було у звязку з чим, позивач був змушений заповнити наданий йому бланк, передбачений для платного ксерокопіювання документів технічними засобами архіву та оплатити 63,10 грн. за копіювання. Таким чином, позивач вважає, що йому було протиправно відмовлено у безкоштовному копіюванні необхідних документів, вважає такі дії працівників відповідача грубим порушенням законодавства та є незаконними. 
		29.01.2018 року від відповідача надійшли письмові заперечення на позов, проти позовних вимог відповідач заперечив у повному обсязі та пояснив наступне. 20.06.2017 року ОСОБА_1 оформив замовлення на виготовлення копій Національного архівного фонду, обєм яких становив понад 4 тисячі аркушів, а саме перепис населення «ревізькі сказки Волинської губернії» за 1795, 1850, 1858 роки населених пунктів двох повітів та метричні книги про народження, шлюб та смерть декількох сіл за 1813, 1866, 1868 роки, що не стосується населених пунктів, зазначеної у заяви мети дослідження. Разом з тим, жодних пояснень щодо виявлених архівних документів за вказаною в заяві тематикою ОСОБА_1 не надав, хоча згідно п. 15 Порядку користування, обовязки користувача документами Національного архівного фонду є підтвердження родинних звязків з особами, щодо яких проводиться пошук та надання засвідчених нотаріально доручень від замовників генеалогічних досліджень. Відповідач пояснив, що враховуючи також фізичний стан архівних справ датованих ранніми роками, керуючись вимогами щодо забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду заступником директора ОСОБА_2, яка виконувала обовязки керівника архіву у фотокопіюванні такої великої кількості документів було відмовлено. Відповідач також пояснив, що під психологічним тиском ОСОБА_1 бухгалтер ОСОБА_6 допустила технічну помилку про складанні прибуткового касового ордеру №530 від 20.06.2017 року та у підставі було зазначено «за ф/копію архівних документів власними технічними засобами». 
		29.01.2018 року від третьої особи  Житомирської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення по справі згідно яких, третя особи позовні вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки стягнення плати за користування архівними фондами в сумі 63,10 грн. відбувалось відповідно до відомчих наказів, інструкцій та оприбутковані в установленому порядку. Також третя особа зазначила, що позивачем не доведено тих обставин, за яких можливе стягнення моральної шкоди з Державного архіву Житомирської області. 
		В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та просив задовольнити.
		Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та просили відмовити в їх задоволенні. 
		Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог.
		Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. 
		Відносини, повязані із формуванням, обліком, зберіганням і використанням Національного архівного фонду, та інші основні питання архівної справи, врегульовано Законом України від 24.12.1993 №3814-XII «Про Національний архівний фонд та архівні установи».
		Згідно із ст. 28 Закону місцеві державні архівні установи створюються у порядку, передбаченому законом, для зберігання документів Національного архівного фонду, що мають місцеве значення, та здійснення управління архівною справою і діловодством на відповідній території. До місцевих державних архівних установ належать державні архіви областей, міст Києва і Севастополя, архівні відділи районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій. Місцеві державні архівні установи є структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій і у своїй діяльності підзвітні та підконтрольні центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства.
		    Згідно ст. 15 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», громадяни України мають право користуватися документами Національного архівного фонду або їх копіями на підставі особистої заяви і документа, що посвідчує особу.
		Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» архівні установи можуть надавати за плату послуги з використання фізичними та юридичними особами відомостей, що містяться в архівних документах. Архівні установи можуть виконувати на платній основі роботи, пов'язані з науково-технічним опрацюванням і забезпеченням збереженості архівних документів, що є власністю держави, територіальних громад, фізичних і юридичних осіб, провадити іншу не заборонену законом діяльність з архівної справи і діловодства. Роботи виконуються на договірних засадах з оплатою відповідно до цін і тарифів, затверджених згідно із законодавством.                     Відповідно до п.5 Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі, територіальним громадам затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.11.2013 № 2438/5 (надалі - Порядок), платні послуги користувачам надаються згідно з Переліком платних послуг, які можуть надаватися архівними установами, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 639 (зі змінами). Порядок їх надання визначено Наказом головного архівного управління України від 16 вересня 1999 р. № 59. Платні послуги надаються на договірній основі. Вартість платних послуг, що надаються кожним архівом, затверджуються його керівництвом виходячи з валових витрат, повязаних з їх наданням.                           Згідно п. 2.2.1. наказу Державного архіву Житомирської області від 26.10.2009 року № 43 «Про затвердження цін на роботи із забезпечення збереженості та науково технічного опрацювання документів підприємств, установ і організацій та цін на роботи (послуги) у сфері використання документів, що виконуються Державним архівом Житомирської області на договірних засадах», визначено, що за надання архівних документів для копіювання технічними засобами архіву встановлюється наступна ціна: за один унікальний документ - 63,91грн., за один особливо цінний документ - 31,55 грн., за один інший документ -12,45 грн.                     Проте, визначення вартості виготовлення архівних копій документів власними технічними засобами не передбачено.
		Судом встановлено, що 20.06.2017 року ОСОБА_1 було оформлено замовлення для виготовлення ксерокопії документів, загальною кількістю 3632 арк., де в примітках зазначено фото власними технічними засобами (а.с. 13).
		Позивачу було відмовлено в копіюванні документів зазначених в замовленні з посиланням на фізичний стан архівних справ та великої кількості документів НАФ. В подальшому ОСОБА_1 погодився оформити інше замовлення на копіювання лише 2 документів, що підтверджено сторонами в судовому засіданні. 
		20.06.2017 року ОСОБА_1 було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру №530 від 20.06.2018 року за фотокопію архівного документу, виготовленого власними технічними засобами, на суму 63,10 грн (а.с. 14).
		Статтею 20 вказаного Закону визначено, що дії посадових осіб архівних установ, що перешкоджають реалізації законних прав користувачів документами Національного архівного фонду, можуть бути оскаржені в порядку підлеглості або у судовому порядку.
		Посилання представника відповідача на технічну помилку допущену працівником архіву під час заповнення фінансового документа, а саме прибуткового касового ордера № 530 від 20.06.2017 року та зазначення "власними технічними засобами" замість " за надання документів", є надуманими, необгрунтованим та безпідставними. Представники відповідача не заперечували в судовому засіданні, що документи для ознайомлення позивачу були надані до справляння сплати вартості за їх надання, ОСОБА_1 після їх вивчення визначився з номерами справ та номерами аркушів в кожній зі справ, які необхідні для копіювання, про що зазначив в замовленні від 20.06.2017 року( а.с. 13), що вказує на те, що надання документів відбулось безкоштовно, а сплата коштів в сумі 63,10 грн. відбулась саме за виготовлення позивачем копій документів власними технічними засобами. 
		У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		За таких обставин, суд приходить до висновку, про те, що дії працівників Державного архіву Житомирської області щодо отримання 20.06.2017 року від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 63,10 грн. за здійснення ним копіювання архівних документів власними технічними засобами є незаконними.                              Відповідно до положень ст. ст.1166, 1167 ЦК України, які регулюють загальні підстави відшкодування шкоди, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду, 2) протиправне діяння /бездіяльність/ особи, котра її завдала, 3) причинний звязок між ними, 4) вину заподіювача шкоди.     Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків згідно зіст. 1172 ЦК України покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває у трудових правовідносинах.                                                            Встановивши незаконність дій працівника відповідача, щодо отримання плати в сумі 63,10 грн. за здійснення позивачем копіювання архівних документів власними технічними засобами, суд приходить до висновку про  завдання позивачу матеріальної шкоди та стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми як відшкодування завданої матеріальної шкоди. 
		 
		 
		 
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законом.
		Внаслідок незаконних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала в докладанні позивачем додаткових зусиль, витрачання часу для захисту свого порушеного права, що відповідає розміру заявлених позовних вимог. Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 100,00 грн.
		На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України  з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1920,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду. 
		Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( 03187 АДРЕСА_1, іден. код. НОМЕР_1) до Державного архіву Житомирської області ( 10003 м. Житомир, вул. Охрімова Гора, 2/20, ЄДРПОУ03494273) задовольнити.
		Визнати дії Державного архіву Житомирської області щодо отримання 20.06.2017 року від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 63,10 грн. за здійснення ним копіювання архівних документів власними технічними засобами незаконними.
		Стягнути з Державного архіву Житомирської області на користь ОСОБА_1 63,10 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 100,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1920,00 грн. судового збору.
		      Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		     Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		          Суддя                                                                     Л.М.Чішман

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...