Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 796/3/2017 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2018.
Дата набрання законної сили: 21.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		21 травня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 796/3/2017
		 
		провадження № 61-9804ав18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
		відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником - ОСОБА_6, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі судді Шахової О. В., від 29 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 
		2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, 
		ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 402 784,28 грн та витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом у розмірі 4 427,84 грн. Зазначила, що спірні правовідносини щодо стягнення боргу за кредитним договором регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому дана справа не підвідомча третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 вказаного закону, що є підставою для скасування оскарженого рішення третейського суду. Крім того, ОСОБА_4 посилалась на те, що справа розглянута за відсутності відповідачів, про існування рішення третейського суду їй стало відомо лише 22 вересня 2017 року.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просила скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року заяву ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто особі, яка її подала.
		 
		Ухвала суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, а тому підлягає поверненню. 
		 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 грудня
		2017 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржена ухвала Апеляційного суду міста Києва постановлена із порушенням норм процесуального права.
		 
		Заявник зазначає, що про рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 листопада 2011 року ОСОБА_4 стало відомо 22 вересня 2017 року під час ознайомлення її представника з матеріалами справи, а тому строк оскарження вказаного рішення закінчується 21 грудня2017 року, отже заява до Апеляційного суду міста Києва подана у межах строку, передбаченого пунктом 2 частини п'ятої статті 454 ЦПК України.
		 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
		 
		Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		21 грудня 2017 року ОСОБА_4 подала до Апеляційного суду міста Києва заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року, посилаючись на те, що оскаржене рішення третейського суду було прийнято за відсутності відповідачів, копія рішення на їх адресу не надходила. Заявник заначила, що про прийняте рішення третейського суду вона дізналась у вересні 2017 року.
		 
		18 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшли пояснення президента Асоціації українських банків ОСОБА_7, в яких зазначено, що за даними канцелярії Асоціації українських банків рекомендовані листи від 19 серпня 2011 року та від 21 вересня 2011 року з ухвалою від 11 серпня 2011 року про порушення провадження та розгляд третейської справи, рішенням третейського суду від 30 серпня 2011 року у справі № 776/11 були доставлені до поштового відділення, що обслуговує адресу відповідачів, яка зазначена у позові, паспорті та кредитному договорі ОСОБА_4 Відправлені конверти повернулися на адресу Асоціації українських банків без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		 
		До зазначених пояснень було долучено ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2012 року, роздруковану із Єдиного державного реєстру судових рішень (справа № 2604/3124/2012, реєстраційний номер рішення - 26229983), яка свідчить, що до Дніпровського районного суду міста Києва було подано заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2011 року у справі № 776/11 про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 402 784 грн та витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом у сумі 4 427,84 грн. Заяву ПАТ «Укрсоцбанк» було задоволено.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2012 року встановлено, що відповідачі до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. 
		 
		В апеляційній скарзі, яка подана до Верховного Суду, ОСОБА_4 зазначила свою адресу і адресу ОСОБА_5 - 49000, АДРЕСА_1, яка аналогічна тій адресі, на яку направлялась кореспонденція Постійно діючогоТретейського судупри Асоціації українських банків.
		 
		Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави дляпоновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
		 
		Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
		 
		Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом. 
		 
		Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою цієї статті, повертається.
		 
		Повертаючи заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків заявнику, апеляційний суд, із урахуванням вказаних норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що заяваСтремовської С. В.подана після закінчення строку, передбаченого пунктом 1 частини п'ятої статті 454 ЦПК України (більше, ніж через сім років з дня прийняття рішення третейським судом). Цей встановлений процесуальним законом строк є присічним, можливість його поновлення нормами ЦПК України не передбачена. 
		 
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права Апеляційним судом міста Києва.
		 
		Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скаргибез задоволення, а оскарженої ухвали - без змін.
		 
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4, поданої її представником - ОСОБА_6, залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                         Є. В. Синельников
		 
		О. В. Білоконь
		 
		С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...