Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/4111/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2018.
Дата набрання законної сили: 16.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем  України
		 
		16 травня 2018 року
		м. Київ
		 
		Справа № 911/4111/16
		Провадження № 12-69гс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача УркевичаВ. Ю.,
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
		за участю секретаря судового засідання Королюка І. В.,
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство «Обухівське» (представники - Школьна К. В., Несвіт В. Б.),
		відповідач - Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області (представник - не з'явився), 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (представник - адвокат ЛуцикА. А.),
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 911/4111/16 Господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське» до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л», про визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації права власності й запису в Поземельній книзі за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» і Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Гончаров С. А., Тищенко А. І.).
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1. У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Обухівське» (далі - ПАТ «Обухівське») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання недійсним наказу від 12 березня 2016 року № 10-3624/15-16-сг про надання ОСОБА_5 у власність земельної ділянки площею 3,6178 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, скасування державної реєстрації права власності та запису в Поземельній книзі.
		2. Позов мотивовано тим, що зазначена земельна ділянка є частиною земельної ділянки загальною площею 1687,9 га, розташованої на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, належної позивачу на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 19 лютого 1996 року (як правонаступнику Відкритого акціонерного товариства «Обухівське», яке є правонаступником радгоспу-комбінату «Обухівський»), тому передача її у власність ОСОБА_5 є незаконною, а оспорюваний наказ - недійсним.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Господарський суд Київської області рішенням від 24 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
		4. Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що оспорюваний наказ видано відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції відповідача, оскільки право на земельну частку (пай) за членами сільськогосподарських акціонерних товариств визнано законом і це право не залежить від волі юридичної особи (сільськогосподарського акціонерного товариства), а передача земельної ділянки у власність особі, яка має право на земельну частку (пай), у порядку приватизації не потребує ані погодження попереднього користувача (сільськогосподарського акціонерного товариства), ані попереднього вилучення земельної ділянки в такого користувача рішенням уповноваженого органу.
		5. Київський апеляційний господарський суд постановою від 05 липня 2017 року рішення Господарського суду Київської області від 24 лютого 2017 року скасував і прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним наказ ГУ Держгеокадастру від 12 березня 2016 року № 10-3624/15-16-сг, скасував у Поземельній книзі запис про надання земельної ділянки у приватну власність, а також стягнув з відповідача судовий збір.
		6. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції керувався тим, що оскільки в порядку приватизації у приватну власність працівників чи пенсіонерів сільськогосподарського підприємства можуть бути передані лише земельні ділянки, щодо яких припинено право постійного користування цього сільськогосподарського підприємства у встановленому законом порядку, то передача у власність ОСОБА_5 спірної земельної ділянки є незаконною, а оспорюваний наказ - недійсним. Також, за твердженням суду, підлягає задоволенню й вимога про скасування в Поземельній книзі запису про надання цієї земельної ділянки у приватну власність як учиненого на виконання недійсного наказу.
		7. Разом з тим апеляційний суд зауважив, що в позивача немає підстав для звернення з позовом до суду безпосередньо до ОСОБА_5, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні ПАТ «Обухівське».
		Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
		8. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (далі - ТОВ «Роза-Л») звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року, а рішення Господарського суду Київської області від 24 лютого 2017 року залишити в силі.
		9. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оспорюваний наказ був виданий у законний спосіб на підставі чинного проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське», затвердженого розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08 грудня 2015 року № 365, а позовна вимога про скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_5 мала б бути пред'явлена до неї безпосередньо як до відповідача, оскільки спрямована на позбавлення цієї особи права власності на цю земельну ділянку.
		10. Разом з тим у листопаді 2017 року ГУ Держгеокадастру звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій також просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року, а рішення Господарського суду Київської області від 24 лютого 2017 року залишити в силі.
		11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що законодавством не передбачено вимоги щодо попереднього вилучення земельних ділянок з користування ПАТ «Обухівське» як передумови передачі їх у власність його працівникам (пенсіонерам) у порядку приватизації, а тому оспорюваний наказ є законним і виданим у межах повноважень ГУ Держгеокадастру.
		Узагальнений виклад позицій учасників справи, наведених у запереченнях на касаційні скарги
		12. У грудні 2017 року позивач подав відзив на касаційні скарги ТОВ «Роза-Л» і ГУ Держгеокадастру, в якому зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, оскільки гарантовані законодавством права на земельні ділянки (паї в порядку приватизації) фізичних осіб - працівників та пенсіонерів ПАТ «Обухівське», у тому числі й ОСОБА_5, повинні бути реалізовані виключно з дотриманням прав ПАТ «Обухівське» як належного користувача цих земельних ділянок.
		Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
		13. Вищий господарський суд України ухвалами від 17 жовтня та 08 листопада 2017 року прийняв касаційні скарги ТОВ «Роза-Л» і ГУ Держгеокадастру (відповідно) до провадження та призначив справу до розгляду на 14 листопада 2017 року. У подальшому цей суд ухвалами від 14 листопада й 12 грудня 2017 року розгляд справи відкладав.
		14. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
		15. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції цього Закону касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		16. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 07 лютого 2018 року прийняв касаційні скарги ТОВ «Роза-Л» і ГУ Держгеокадастру до провадження та призначив справу до розгляду, а ухвалою від 26 березня 2018 року - передав цю справу разом з касаційними скаргами ТОВ «Роза-Л» і ГУ Держгеокадастру на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також оскільки підставою оскарження позивачем постанови Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року є порушення ним правил суб'єктної юрисдикції.
		17. Оскільки однією з підстав оскарження ТОВ «Роза-Л» постанови Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року є, за твердженням позивача, порушення судом апеляційної інстанції правил суб'єктної юрисдикції, ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 10 квітня 2018 року прийняла справу та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій
		18. Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
		19. Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		20. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у згаданій редакції)).
		21. Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу (у вказаній редакції), за змістом пунктів 1, 6 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, і справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
		22. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
		23. Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
		24. Натомість відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), положення якої кореспондуються із частиною першою статті 19 цього Кодексу в редакції,чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		25. Разом з тим згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 19 цього Кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду. 
		26. Відтак, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
		27. При цьому, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
		28. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		29. Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 
		30. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
		31. Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
		32. Згідно із частинами другою та третьою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною нормою та статтями 118, 122 Земельного кодексу України. При цьому, порядок паювання земель та виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлено відповідно Указом Президента від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» і Законом України від 05 червня 2003 року № 899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
		33. Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
		34. З огляду на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру, яким надано земельну ділянку у власність фізичній особі, скасування державної реєстрації відповідного права власності та запису в Поземельній книзі, такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи. При цьому доводи суду апеляційної інстанції, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості й знаходиться у володінні та користуванні ПАТ «Обухівське», не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків такої фізичної особи. 
		35. Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.
		36. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
		37. Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційних скарг, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій і закриття провадження в цій справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		38. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		39. Згідно із частиною другою статті 313 Господарського процесуального кодексу України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		40. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційні скарги ТОВ «Роза-Л» і ГУ Держгеокадастру підлягають частковому задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю. 
		Щодо судових витрат
		41. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		Висновок щодо застосування норм права
		42. За змістом статей 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності.
		43. Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		44. Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
		Керуючись статтями 300-302, 306, 308, 313-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» і Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області задовольнити частково.
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05 липня 2017 року та рішення Господарського суду Київської області від 24 лютого 2017 року скасувати.
		3. Провадження у справі № 911/4111/16 закрити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складено 21 травня 2018 року.
		Головуючий суддя   В. С. КнязєвСуддя-доповідач               В. Ю. УркевичСудді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко  С. В.Бакуліна  Н. П. Лященко  В. В. Британчук О. Б. Прокопенко  Д. А. Гудима Л. І. Рогач  В. І. Данішевська І. В. Саприкіна  О. С. Золотніков  О. М. Ситнік  О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...