Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/2282/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2018.
Дата набрання законної сили: 15.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД
		КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД
		 
		справа № 750/2282/15-к 
		провадження № 51-1867км18
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 травня 2018року  м.Київ
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючогоОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,виправданоїОСОБА_6 ,захисникаОСОБА_7 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь урозгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, наухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2017року щодо 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Верхній Майдан Надвірнянського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 .
		Обставини справи
		 
		1.Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалась у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 190 Кримінального кодексу України (далі  КК) за таких обставин:
		ОСОБА_6 , 10 липня 2014 року, працюючи на посаді завідувача сектору централізованого оформлення документів №1 відділу з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, діючи умисно з корисливих мотивів, окрім бланків квитанцій з реквізитами банківських рахунків для сплати обов`язкових платежів за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надала ОСОБА_8 бланки квитанції з реквізитами банківського рахунку Чернігівського обласного благодійного фонду пенсіонерів органів внутрішніх справ «Безпека руху» (далі  благодійний фонд). При цьому ОСОБА_6 умисно приховала, що сплата коштів на рахунок благодійного фонду не є обов`язковою для оформлення закордонного паспорта. 10 липня 2014 року ОСОБА_8 у відділенні банку здійснив усі зазначені ОСОБА_6 платежі, у тому числі й платіж в сумі 350 грн на рахунок благодійного фонду, після чого надав їй квитанції про оплату. 
		14 липня 2014 року ОСОБА_6 здійснила аналогічні дії щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які того ж дня сплатили на рахунок благодійного фонду кошти в загальній сумі 1000 грн, після чого віддали ОСОБА_6 квитанції про оплату.
		16 липня 2014 року президент благодійного фонду ОСОБА_13 зняв готівкові кошти з рахунку благодійного фонду, з яких 12000 грн передав ОСОБА_6 . 
		31 липня 2014 року ОСОБА_6 видала ОСОБА_8 оформлений закордонний паспорт, після чого знову сказала йому здійснити платежі на рахунок благодійного фонду та надала для цього бланк квитанції на суму 700 грн. Цього ж дня ОСОБА_8 здійснив вказану оплату та надав ОСОБА_6 квитанцію, яку вона згодом передала ОСОБА_13 . 
		1 серпня 2014 року ОСОБА_13 зняв готівкові кошти з рахунку благодійного фонду, з яких 8000 грн передав ОСОБА_6 . 
		7 листопада 2014 року ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_14 , що для прискорення оформлення закордонного паспорта вона повинна сплатити їйособисто 100 доларів США в день отримання паспорта, а також разом зіншими бланками квитанцій на оплату надала їй бланк квитанції з реквізитами банківського рахунку благодійного фонду, не повідомивши, що цей платіж неєобов`язковим. ОСОБА_14 того ж дня здійснила всі платежі та надала ОСОБА_6 квитанції про оплату.
		12 листопада 2014 року ОСОБА_13 зняв готівкові кошти з рахунку благодійного фонду, з яких 15600 грн передав ОСОБА_6 . 
		14 листопада 2014 року ОСОБА_14 звернулася до ОСОБА_6 заотриманням паспорта. ОСОБА_6 відвела ОСОБА_14 до кабінету, детаотримала паспорт. Після цього на виконання домовленості щодо сплати коштів за прискорення оформлення паспорта ОСОБА_14 надала ОСОБА_6 100доларів США. 
		2.Деснянський районний суд м. Чернігова вироком від 16 січня 2017 року виправдав ОСОБА_6 за пред`явленим їй обвинуваченням узв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
		3.Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 13 червня 2017року цей вирок залишив без змін.
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		 
		4.У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункт 1 частинипершої статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		5. Він вважає істотним порушенням кримінального процесуального закону те, що суд першої інстанції всупереч положенням частини восьмої статті 95 КПК послався увироку на позасудові пояснення свідка ОСОБА_8 , надані захиснику. Також прокурор зазначає, що цей суд у порушення статті 99 КПК визнав недопустимим доказом рукописні записи про взаєморозрахунки між обвинуваченою та свідком ОСОБА_13 , пославшись на те, що вони не є офіційними документами. Прокурор наполягає, що всупереч положенням частини другої статті 419 КПК у своїй ухвалі апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на ці доводи прокурора, викладені вапеляційній скарзі. 
		6.Учасників кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення досуду касаційної інстанції не надходило.
		Оцінка суду
		 
		7. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника ОСОБА_7 тавиправданої ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, щоскаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
		Щодо посилання у вироку на пояснення свідка ОСОБА_8 .
		8.Прокурор вважає, що пояснення свідка ОСОБА_8 в силу положень частини восьмої статті 95 КПК єнедопустимим доказом, і використання цих показань на обґрунтування висновків вплинуло на оцінку судом інших доказів у справі, щоперешкодило суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення.
		9.Суд погоджується з тим, що відповідно до точного змісту частини восьмої статті 95 КПК пояснення, надані стороні, не можуть використовуватися як джерело доказів усправі.
		10.Однак Суд відзначає, що суд першої інстанції у вироку зазначив: «В ході дослідження письмового пояснення ОСОБА_15 та перегляду у судовому засіданні відеозапису, який був наданий захисником…, а також прослуховування його свідчень на минулому судовому засіданні у іншому складі суду, встановлено…»
		11.Таким чином, відповідно до змісту вироку суд першої інстанції послався невиключно на оскаржені пояснення свідка, а в сукупності з показаннями того жсвідка, які він давав під час минулого судового розгляду, тобто під час змагального процесу за повної можливості для всіх сторін піддати свідка перехресному допиту.
		12.З матеріалів справи Суд встановив, що зміст оскаржених прокурором пояснень свідка співпадає зі змістом показань цього свідка під час минулого судового розгляду. Таким чином, суд першої інстанції, посилаючись на показання свідка в минулому судовому розгляді та пояснення, надані захиснику, фактично посилався на одні й ті ж показання. 
		13.За таких обставин Суд вважає, що згадка оскаржених пояснень у сукупності зпосиланням на його судові показання не суперечить частині восьмій статті 95 КПК іне може розглядатися як істотне порушення процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Тому Суд відхиляє цей довід прокурора.
		Визнання недопустимими рукописних записів свідка ОСОБА_13 .
		14.Прокурор також вважає, що суд, порушуючи частину другу статті 84 та статтю 99 КПК, не визнав доказом рукописні записи, що були надані стороною обвинувачення напідтвердження взаєморозрахунків між ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_13 . Як свідчать оскаржені судові рішення, суд першої інстанції визнав недопустимим доказом ці рукописні записи, мотивуючи своє рішення тим, що вони не є офіційним документом та суперечать положенням статуту фонду, який очолював ОСОБА_13 . Апеляційний суд підтримав це рішення суду першої інстанції.
		15.Суд не погоджується з рішеннями судів у цій частині. Згідно з частиною другою статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є, серед іншого, документи. Відповідно до частини першої статті 99 КПК документом є спеціально створений зметою збереження інформації матеріальний об`єкт, що містить зафіксовані задопомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		16.Суд першої інстанції, виключивши згадані рукописні записи, не навів правового обґрунтування такого рішення. Крім того, суд першої інстанції не мав правових підстав визнавати цей доказ недопустимим. Відповідно до статті 94 КПК він мав оцінити достовірність наданого обвинуваченням документа та його значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню, виходячи з усієї сукупності доказів і навівши ґрунтовні мотиви свого рішення, однак незробив цього.
		17.Апеляційний суд, порушуючи вимоги статті 419 КПК, не надав належного обґрунтування, на якій підставі він відхиляє цей довід прокурора в апеляційній скарзі, алише процитував позицію суду першої інстанції. Таке порушення є істотним, оскільки воно могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі, атому ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати і призначити новий розгляд всуді апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від3жовтня 2017 року № 2147-VIII, Верховний Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2017року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню непідлягає. 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...