Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 29/5005/6381/2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2018. Зареєстровано: 25.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2018.
Дата набрання законної сили: 10.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 травня 2018 року 
		м. Київ
		Справа №  29/5005/6381/2011 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.
		за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
		 
		за участю представників: ТОВ " МРС "- Александрової Т.В., Чумаченка А.В., ТОВ "Ольга" - Білоцерковця Н.В., ТОВ "ФК "Поліс" - Савченка Б.Г.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Р.С."
		на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 
		у справі № 29/5005/6381/2011 
		за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Р.С."
		про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, 
		в межах справи № 29/5005/6381/2011 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011 порушено провадження у справі № 29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "Ольга" в порядку, передбаченому ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013).
		 
		Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 ТОВ "Ольга" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
		 
		12.09.2017 до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшла заява до ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С." про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, укладеного між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.".
		 
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 у справі № 29/5005/6381/2011 (суддя - Камша Н.М.)  відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Ольга." про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, укладеного між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.". 
		Направлено повідомлення до Національної поліції України для перевірки наявності в діях державного реєстратора, приватного нотаріуса та посадових осіб ТОВ "Кротон Компані" ознак кримінальних правопорушень при скасуванні обтяжень, зміні записів про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відчуженні нерухомого майна.
		 
		Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 (колегія суддів: Вечірко І.О. - головуючий, Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 у справі   № 29/5005/6381/2011 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Ольга." про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, укладеного між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.".
		Прийнято в цій частині нове рішення.
		Задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Ольга." про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, укладеного між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.".
		Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.02.2017 , укладений між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., зареєстрований в реєстрі за № 529.
		Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "М.Р.С." звернулося з касаційною скаргою та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 у справі №29/5005/6381/2011 
		Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. 
		Зокрема, ТОВ "М.Р.С." у касаційній скарзі посилається на те, що одночасне пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосуванням реституції, є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними. Відтак, на думку ТОВ "М.Р.С.", судом апеляційної інстанції було помилково застосовано одночасно ст. 216 і ст. 388 ЦК України до спірних прововідносин з огляду на те, що нерухоме майно вже було витребувано на підставі ст. 388 ЦК України судом від ТОВ "М.Р.С." та ТОВ "Буд Монтаж Інвест". 
		Заявник касаційної скарги вважає, що визнавши недійсним оспорюваний правочин, суд апеляційної інстанції незаконно не застосував наслідки його недійсності (реституції), встановлені імперативною нормою ч. 1 ст. 216 ЦК України, чим порушив права ТОВ "М.Р.С." та ТОВ "Буд монтаж Інвест", які сплатили за спірне майно грошові кошти на користь  ТОВ "Кротон Компані".
		Окрім того, ТОВ "М.Р.С." посилається на правову позицію, викладену у постанові  Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2723цс16, про те, що положення ч. 1 ст. 216 ЦК України не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення переданого  на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі; не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна , які були вчинені після недійсного правочину.
		У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ольга" проти поданої ТОВ "М.Р.С." касаційної скарги заперечує та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Обґрунтовуючи свою позицію посилається на наступне:
		- судом апеляційної інстанцій не було застосовано спосіб захисту, передбачений ч. 1 ст. 216 ЦК України, що виключає одночасне застосування  ст. ст. 216 і 388 ЦК України;
		- апеляційний суд правомірно не застосував наслідки недійсності правочину, оскільки ТОВ "Ольга" не є стороною оспорюваного договору-купівлі продажу;
		- висновки Верховного Суду України у справі № 6-2723цс16 не підлягають застосуванню у справі про банкрутство ТОВ "Ольга" в силу значних відмінностей у правовідносинах між сторонами спорів.
		 
		Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з огляду на наступне.
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, вирішуючи в межах даної справи про банкрутство спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.". Ухвала місцевого суду мотивована тим, що ліквідатором обрано неналежний, неефективний спосіб захисту порушеного права, а визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017 (стороною якого не є банкрут) не поновить порушених прав ТОВ "Ольга", а захистити порушене право ліквідатор може лише шляхом звернення до господарського суду із віндикаційним позовом, а не з позовом про визнання правочину недійсним. 
		 
		 
		Апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку та прийняв рішення про задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Ольга" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, укладеного між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.".
		 
		Відповідно до ст.41 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Ольга" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або   визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013. 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом судового розгляду є вимога ліквідатора ТОВ "Ольга" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, укладеного між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.".
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним. 
		 
		Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення.
		 
		Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		 
		Статтею 207 ГК України  встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 09.02.2017 між ТОВ "Кротон Компані" (продавець) та ТОВ "М.Р.С." (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця на умовах купівлі-продажу належну йому на праві приватної власності нежитлову будівлю літ. Е-10, загальною площею 4 043,6 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, а покупець прийняв у власність це нерухоме майно і сплатив за нього обумовлену цим договором грошову суму. Відповідно до п. 2 вказаного договору, нежитлова будівля належить продавцю на праві приватної власності на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 30.04.2014 у справі № 643/5721/14-ц, провадження № 2/643/2778/14, право власності зареєстроване 05.06.2014 Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 18722463101, номер запису про право власності 18102317.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у даній справі, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017, витребувано у ТОВ "Кротон Компані" багатофункціональний комплекс літ. Е-10, розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд.  120, загальною площею 4 043,6 м. кв. Визнано право власності на багатофункціональний комплекс літ. Е-10, розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, загальною площею 4 043,6 м. кв. за ТОВ "Ольга". Зобов'язано ТОВ "Кротон Компані" повернути ТОВ "Ольга" вищезазначене майно.
		 
		Місцевим та апеляційним судами встановлено, що на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у даній справі № 29/5005/3681/2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луніною Т.А. було зареєстровано за ТОВ "Ольга" право власності на багатофункціональний комплекс літ. Е-10 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 76142611 від 17.12.2016). Після реєстрації за ТОВ "Ольга." права власності на багатофункціональний комплекс літ. Е-10 було припинено право власності ТОВ "Кротон Компані" за записом номер 5967483 та створено новий запис номер 18102317.
		 
		У справ, що розглядається, судами було з'ясовано, що починаючи з 15.12.2016 банкрут - ТОВ "Ольга" спірний об'єкт нерухомості не відчужував, що не заперечується учасниками провадження у даній справі та не спростовується матеріалами справи. 
		 
		Місцевим та апеляційним господарськими судами було досліджено відповідні докази та матеріали, зокрема, щодо вчинення несанкціонованих дій щодо  зняття обтяжень з нерухомого майна, та встановлено, що в результаті вчинення технічного внесення змін до запису про право власності 08.02.2017 було припинено право власності ТОВ "Ольга." на багатофункціональний комплекс літ. Е-10 що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120. 
		 
		Так, з інформаційної довідки № 81001165 від 22.02.2017 вбачається, що в існуючий запис номер 18102317 Державного реєстру внесені зміни, зокрема, щодо власника багатофункціонального комплексу літ. Е-10, який розташований  за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова,120, замінено з ТОВ "Ольга." на ТОВ "Кротон Компані", а також внесено зміни щодо підстав набуття ним права власності - видалено посилання на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у справі № 29/5005/6381/2011 та додано посилання на рішення Московського районного суду м. Харкова від 30.04.2014 у справі № 643/5721/14-ц.
		 
		За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомості про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача.
		Враховуючи викладене, дослідивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що  підстави для внесення змін 08.02.2017  до запису в Державному реєстрі щодо зміни власника багатофункціонального комплексу літ. Е-10 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 були відсутні. Відтак, встановив, що на час укладення 09.02.2017 договору купівлі-продажу багатофункціонального комплексу літ. Е-10 між ТОВ "Кротон Компані" і ТОВ "М.Р.С.", власником вказаного майна було ТОВ "Ольга."
		Апеляційним судом також було з'ясовано, що оплата за придбаний за договором від 09.02.2017 багатофункціональний комплекс літ. Е-10 була проведена ТОВ "М.Р.С." в грудні 2016 року, тобто до укладення вказаного договору та в період, коли в Державному реєстрі право власності на зазначене майно було зареєстровано за ТОВ "Ольга.".
		Надавши оцінку наведеним вище обставинам, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ТОВ "Кротон Компані" на підставі оспорюваного ліквідатором банкрута договором купівлі-продажу було відчужено належне на праві власності ТОВ "Ольга" майно - багатофункціональний комплекс літ. Е-10, відносно якого існували заборони щодо його відчуження.
		Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		 
		Встановивши, що оспорюваний договір купівлі-продажу не відповідає зазначеним вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки предметом договору є реалізація майна, яке не належало продавцю - ТОВ "Кротон Компані", апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вказаний договір купівлі-продажу від 09.02.2017 підлягає визнанню судом недійсним.
		 
		Разом з тим, спростовуючи висновки місцевого господарського суду про неефективність обраного ліквідатором ТОВ "Ольга" способу захисту, суд апеляційної інстанції виходив з  наступного.
		 
		Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		 
		Статтею 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено, що кожному гарантується право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		 
		Стаття 6 Конвенції визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		 
		Стаття 15 ЦК України  встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		Таким чином, вказана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		 
		Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.           
		 
		Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним. 
		 
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод     (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		 
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		 
		Виходячи з системного аналізу наведених норм, Касаційний господарський суд погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції щодо обраного ліквідатором ТОВ "Ольга" способу захисту. 
		 
		Зазначене також відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 12.06.2013 у справі №6-32цс13 про те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей   55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		 
		 
		Аргументи касаційної скарги щодо порушення та неправильного застосування апеляційним судом норм ч. 1 ст. 216 ЦК України та посилання на правову позицію, викладену у постанові  Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2723цс16, відхиляються колегією суддів, оскільки, як було встановлено судами, ліквідатором банкрута не було заявлено вимогу про двосторонню реституцію у зв'язку з тим, що  ТОВ "Ольга" не є стороною оспорюваного правочину, а судом апеляційної інстанцій, відповідно, не було застосовано ч. 1 ст. 216 ЦК України. 
		 
		 
		Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами обставин справи, враховуючи передбачений ч. 2  ст. 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів, колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції правильно скасував ухвалу місцевого господарського суду та дійшов законного і обґрунтованого  висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Ольга" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2017, укладеного між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.".
		 
		При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд відповідно до ст. ст. 47, 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.
		 
		Згідно ч. 3 ст. 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2015) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		 
		Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
		 
		Відтак, наведені ТОВ "М.Р.С." у  касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі  ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 312 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017), оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції при розгляді в межах даної справи про банкрутство спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
		 
		Водночас, колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними ТОВ "Ольга" у відзиві на касаційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на встановлених у справі фактичних обставинах та нормах чинного законодавства. 
		 
		Враховуючи викладене, Касаційний  господарський суд у складі Верховного Суду  дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 29/5005/6381/2011 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається. 
		 
		Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на ТОВ "М.Р.С.".
		 
		Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Р.С." залишити без задоволення.
		 
		Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 
		у справі № 29/5005/6381/2011 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                     Ткаченко Н.Г.  
		                                                        
		Судді                                                                                                                   Білоус В.В.
		 
		                                                                                                                            Пєсков В.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...