Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/5315/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2018. Зареєстровано: 25.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 26.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/18484/17    
		Провадження №2/201/59/2018
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 травня 2018 року                                 м.Дніпро
		Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська у складі: головуючого  судді Трещова В.В., з секретарем судового засідання Кириченко В.С., розглянувши за участю представників сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди
		 
		                   ВСТАНОВИВ:
		 
		     ОСОБА_1 звернувсядо судуз данимпозовом до журналістки ОСОБА_2 , про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди у зв`язку з поширенням неправдивої та недостовірної інформації.
		В обгрунтування позову зазначив, що йому 08 травня 2018 року стало відомо про поширення неправдивої та недостовірної інформації, яка розміщена в мережі Facebook на власній сторінці ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 а саме:
		- « ОСОБА_4 , известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена».
		- «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_5 и глава ОСОБА_6 - слева. В центре - священник с Кубком Лиги чемпионов. Справа - ОСОБА_7 , широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын Павелко женился на дочери Петровского. Теперь они родственники».
		- «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у Петровского - добрая женщина. Сам Петровский сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		   Позивач зазначає, що вищевказані твердження та висловлювання Відповідача у всесвітній мережі інтернет на власній сторінці в Facebook - є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності не мають підтвердження жодними доказами. Таким чином Позивач просить спростувати недостовірну інформацію, яку виклала не професійна та некомпетентна журналістка в мережі Інтернет (Facebook), а саме: 
		Позивач ніколи не притягався до кримінальної відповідальності не має судимостей, ніколи не мав будь-яких зв`язків з кримінальним світом.
		Позивач зазначив, що ніколи не був засуджений за жодною зі статтею Кримінального кодексу України, жодного кримінального провадження стосовно нього органами слідства не відкрито. Як доказ надав до суду витяг з реєстру № 100-22052013/12210 виданого ГУ УМВС України в Дніпропетровській області Управління інформаційно-аналітичного забезпечення.
		Також позивач у позові зазначив, що жодного відношення до кримінального авторитету за прізвиськом « ОСОБА_8 » - він не має, вважає, що автором статті поплюжиться його ділова репутація та незаплямоване ім`я. 
		Позивач зазначив, також, що в спірній статті, яка поширюються в мережі інтернет, Відповідач без жодних обґрунтувань та доказів, робить його причетним до так званого «кримінального світу», нібито він кримінальна особа. Дане твердження є цілком безпідставним, оскільки позивач жодного стосунку до «кримінального світу» не має та ніколи не мав. За своїм внутрішнім переконанням, позивач стверджує, що ніколи не мав на меті спілкуватися з людьми які мають проблеми із законом, оскільки його ділова репутація і внутрішні переконання не можуть собі таке позволити. 
		Щодо посилання на сторінці в Facebook на вислів ОСОБА_9 , позивач зазначив у позові, що, дійсно ОСОБА_10 , будучі на посту міністра МВД у 2009 році вже висловлювався на його адресу без жодних доказів та казав що, він  «являється кримінальним авторитетом». З такими висловлюваннями ОСОБА_9 , позивач не погодився та подав до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська позовну заяву про захист честі та ділової репутації. За результатами розгляду справи № 2-1639/2010, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку, яким зобов`язав ОСОБА_11 протягом 10 днів з дня набрання чинності цього рішення спростувати викладену ОСОБА_12 інформацію. 
		Не погодившись з рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська, Міністерство внутрішніх справ України та ЗАТ «Сьогодні Мультимедіа», подали апеляційні скарги. Дослідивши матеріали справи, Апеляційний суд Дніпропетровської області, 30 серпня 2010 року (справа № 22ц  8909/10) виніс ухвалу, відповідно до якої ухвалив:
		«Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Сьогодні Мультимедіа», Міністерства внутрішніх справ України  відхилити.
		Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року - залишити без змін».
		Отже, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року по справі № 2-1639/2010  набрало законної сили 30.08.2010 року.
		Позивач зазначає, що судом було встановлено преюдиційний факт. Преюдиційні факти-це факти,встановлені рішеннямчи вирокомсуду,що набрализаконної сили.Преюдиційність ґрунтуєтьсяна правовійвластивості законноїсили судовогорішення івизначається йогосуб`єктивнимиі об`єктивнимимежами,за якимисторони таінші особи,які бралиучасть усправі,а такожїх правонаступникине можутьзнову оспорюватив іншомупроцесі встановленісудовим рішеннямобставини.Суб`єктивнимимежами єте,що вдвох справахберуть участьодні йті саміособи чиїх правонаступники,чи хочаб однаособа,щодо якоївстановлено ціобставини.Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
		Отже, Відповідач в статті не дослідив, що вже ОСОБА_10 спростував своє висловлювання стосовно нього, оскільки судовим рішенням вже встановлено факт висвітлення неправдивою та недостовірної інформації стосовно позивача, яка знову принижує його честь, гідність та ділову репутацію. 
		Позивач зазначив у позові, що, він є засновником та керівником Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського «СОЛІДАРНІСТЬ», код ЄДРПОУ 26438886, який займається благодійністю та надає благодійну допомогу незахищеним верствам населення, дітям сиротам та позбавленим батьківського піклування, закладам освіти та охорони здоров`я, організаціям захисту зазначених осіб Всеукраїнського та місцевого рівня. Завдякизазначеній діяльності, він - є відомою на Дніпропетровщині та за її межами людиною, та маю гарну ділову та незаплямовану репутацію.
		Завдяки його благодійної роботи, його цінують та поважають різні прошарки населення оскільки при звернені до благодійного фонду отримують необхідну благодійну допомогу як фінансову так і майнову. Завдяки допомоги фонду існують та підтримуються дитячі будинки, інтернати, тощо. З часу проведення на території України антитерористичної операції, він бере активну участь у наданні благодійної допомоги захисникам вітчизни, доправляє бійцям АТО шоломи, бронежилети, харчування, тощо. Також не забуває і про повернених з передової бійців, яким надає різноманітну допомогу, в тому числі допомагає ліками, житлом, сприяє виїзду поранених за кордон на лікування.
		На підтвердження своїх високих моральних якостей та ділової репутації позивач вказує на отримання ним з різних міст країни різноманітних листів подяки, за особисті заслуги, нагородження медалями та різноманітними грамотами, позивач надає наступні докази у копіях:
		- грамота за заслуги перед Українським народом за підписом Голови Верховної Ради України А. Парубій;
		- благословенна грамота Патріарха Київського і всієї Русі- України  ФІЛАРЕТА;
		- грамота від Митрополита Дніпропетровського і Павлоградського за допомогу в проведенні фестивалю «Мама+Я»;
		- подяка спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва; 
		- подяка за активну участь у наданні благодійної допомоги особовому складу військової частини НОМЕР_1 під час виконання бойових завдань у складі антитерористичної операції;
		- подяка міського голови Дніпропетровської міської ради І.І. Куліченка;
		- подяка ГО «Жіночий клуб «ДОБРОБУТ» за надання благодійної допомоги;
		- подяка дитячого будинку «Ромашка» за надання матеріальної допомоги дітям-сиротам;
		- диплом Благодійного регіонального фестивалю МАМА+Я;
		- переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпропетровська 2013»;
		- переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпра 2016»;
		- переможець в номінації меценат року у конкурсі «Найкращі спортивні досягнення Дніпра 2017»;
		- почесна грамота за надання адресної фінансової допомоги до 26.04.2016 року 30-х роковин Чорнобильської катастрофи на соціальний захист інвалідів  ліквідаторів;
		- подяка всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих»;
		- подяка почесному меценату від дітей - сиріт Благодійного фестивалю «Мама+Я»;
		- почесна грамота за надання адресної фінансової допомоги до 26.04.2017 року 31-х роковин Чорнобильської катастрофи на соціальний захист інвалідів  ліквідаторів;
		- подяка Українського товариства глухих за надану допомогу;
		- подяка за надану допомогу від Комунального закладу «Михайлівська загальноосвітня школа I-II ступенів» Михайлівської районної ради Запорізької області;
		- докази того, що Міністр оборони України нагородив позивача нагрудним знаком «ЗНАК ПОШАНИ»;
		- докази того, що Голова Дніпропетровської обласної ради та голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації В.М. Резніченко, нагородили позивача медаллю за особисті заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області; 
		- докази того, що Дніпропетровський міський голова Філатов А.Б., нагородив позивача пам`ятною медаллю «ЗАХИСНИК ВІТЧИЗНИ»;
		   Позивач вважає, що Відповідач не мав жодних правових та моральних підстав у правовій державі на розповсюдження невірної та недостовірної інформації, щодо нього, оскільки розповсюджена інформація не підкріплена жодним доказом.
		   Така недостовірна інформація з боку Відповідача, яка розповсюджена зокрема в мережі Facebook, викликала несприятливі негативні наслідки для позивача, оскільки дану недостовірну інформацію переглянута багатьма користувачами Facebook. В очах оточуючих, в тому числі його сім`ї, друзів, знайомих, колег по роботі, сформувалося негативне враження його поведінки та оцінки його людських, ділових та професійних якостей, що безумовно принижує честь, гідність та його ділову репутацію та носить негативний характер на його ділову репутацію.
		Позивач зазначив, також, що він є дуже релігійною людиною, ніколи не ображав та не принижував честь та гідність іншої людини, завжди поважає чесність та порядність.
		Висвітлення його особи в негативному світлі, твердження про його причетність до «кримінального світу», поширення інформації що він «кримінальний злодій» та «кримінальний авторитет», безпосередньо торкається його честі, гідності та ділової репутації, оскільки в очах законослухняних громадян ці факти ганьблять його моральні якості та етичні принципи, знижують суспільну оцінку його моральних, духовних та професійних якостей як члена суспільства.
		Висвітлена в мережі Інтернет на сторінці Facebook недостовірна інформація спричинила позивачу, його родині та Благодійній організації«Міжнародний благодійнийфонд ОлександраПетровського «СОЛІДАРНІСТЬ»,код ЄДРПОУ26438886 несприятливі наслідки, а саме в якості благодійної допомоги було перераховано на розрахунковий рахунок фонду 50000 грн. ,але потім у зв`язку з тим, що він нібито має відношення до «кримінального світу» фонду було запропоновано повернути зазначену суму пожертвування. «Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського «СОЛІДАРНІСТЬ» - повернув 50000 гривень. Отже, дії Відповідача паплюжили ділову репутацію позивача, спричинили несприйнятливі наслідки для його родини, друзів, фонду, тощо. Внаслідок чого позивачу завдано моральної шкоди, яка оцінюється ним в розмірі 50000 грн., та які він, просить перерахувати Національній спілки журналістів України (код ЄДРПОУ 00027140). Отримання в якості компенсації вказаної грошової суми є його принциповою позицією. Позивач вважає, що вказані кошти є об`єктивною компенсацією тих страждань, сорому та приниження ділової репутації, яких завдали йому та його сім`ї, вищевказані недостовірні відомості в мережі Інтернет опубліковані журналістами.
		В позові позивач просив Визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію, громадянина ОСОБА_1 , відомості, про те що ОСОБА_1 відомий в кримінальних колах як « ОСОБА_8 », «керівник організованої злочинної групировки», «кримінальний авторитет», які опубліковані на власній сторінці ОСОБА_2 в Facebook :
		- « ОСОБА_4 , известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена».
		- «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_5 и глава ОСОБА_6 - слева. В центре - священник с Кубком Лиги чемпионов. Справа - ОСОБА_7 , широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын Павелко женился на дочери Петровского. Теперь они родственники».
		- «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у Петровского - добрая женщина. Сам Петровский сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1 , опубліковану на власній сторінці ОСОБА_2 в Facebook не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили та стягнути з відповідача 50000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.
		   Представником відповідача було надано суду відзив на дану позовну заяву, в якому зазначено наступне :
		дійсно в мережі «Facebook» на власній сторінці відповідач розмістила повідомлення відносно ОСОБА_1 , яке доступно за посиланням: «https://www.facebook.com/profile.php?id=100007726120008&ref=br_rs», а саме:
		   «Петровский, известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена».
		   «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_5 и глава ОСОБА_6 - слева. В центре - священник с Кубком Лиги чемпионов. Справа - ОСОБА_7 , широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын Павелко женился на дочери Петровского. Теперь они родственники».
		   «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у Петровского - добрая женщина. Сам Петровский сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		   Дане повідомлення було перепостом (дублікатом) та реакцією на публікацію, що була розміщена на інтернет-порталі «Цензор.НЕТ» та інформації, що була розміщена на сторінці у мережі «Facebook» головного редактора інтернет-порталу «Цензор.НЕТ» - ОСОБА_13 , а також на сайті «Новини Дніпра». Також ця інформація додатково знаходилась на сайті «Інфорезіст» (inforesist.org) та на сайті порталу «Радіо Свобода». Ці повідомлення (новини, статті) мали наступний характер:
		   -на сайті інтернет-порталу «Цензор.НЕТ» (censor.net.ua), стаття під назвою - Глава ФФУ, нардеп від БПП Павленко притягнув свату, кримінальному авторитету Наріку, Кубок європейських чемпіонів, - Сініцин. ФОТО факт. Дана стаття на інтернет-порталі опублікована 24 квітня 2018 року об 11 годині 30 хвилин та доступна за посиланням: «https://censor.net.ua/photo_news/3062954/glava_ffu_nardep_ot_bpp_pavelko_pritaschil_svoemu_svatu_kriminalnomu_avtoritetu_nariku_kubok_evropeyiskih», де зазначено, що:
		   «По центру якийсь піп. Київського патріархату, причому. Тримає Кубок європейських чемпіонів. У місті Дніпро. ОСОБА_14 . Більш відомий як Нарік. Його ж називають головним кримінальним авторитетом Дніпра».
		   -на сайті Новини Дніпра (dnepr.news), у загальному доступі опублікована стаття під назвою  «У мережі обурилися фотографією депутата-порошенковца з Дніпра з кримінальним авторитетом». Дана стаття опублікована 25.04.2018 року об 11 годині 05 хвилин та доступна за посиланням «http://dnepr.news/news/v-seti-vozmutilis-fotografiey-deputata-poroshenkovca-iz-dnepra-s-kriminal-nym-avtoritetom», де автором статті зазначено, що:
		«В социальных сетях вызвала резонанс фотография, на которой изображен народный депутат из ОСОБА_15 (" ОСОБА_5 ") в компании криминального авторитета Александра Петровского (Налекрешвили), известного в уголовных кругах как Алик Нарик».
		-на офіційній сторінці Юрія Бутусова в мережі «Facebook», опублікована стаття під назвою  «Нарик» - головний меценат Дніпра та доступна за посиланням «https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/2146005728773045». В даній статті зазначено, що:
		«В 2017-м бывший криминальный авторитет "Нарик" решил идти в большую политику, стал публичной фигурой. В 90-х и 2000-х группировка "Нарика" забила столько гвоздей в гробы своих врагов, что Петровский стал главной фигурой криминального мира Днепра. С криминальным миром Петровского по-прежнему связывают близкие контакты с ОСОБА_16 , кличка "Умка", днепровским "вором в законе"».
		   Роблячи перепост (дублікат) даних новин та реакція на їх публікації мали інформаційний характер та були зроблені лише виходячи з цього, що інтернет-портал «Цензор.НЕТ» та інформації, що була розміщена на сторінці у мережі «Facebook» головного редактора цього інтернет-порталу «Цензор.НЕТ» - ОСОБА_13 мають в Україні статус перевірених джерел, є авторитетними журналістами відповідач вважає, що перепровіряння інформації, що опублікована на них, не потрібна. Також ця інформація додатково знаходилась на сайті «Інфорезіст» (inforesist.org) та на сайті порталу «Радіо Свобода», сайті «Новини Дніпра».
		Відповідач вважала та вважає, що ці видання мають статус достовірних джерел і тільки тому вона використала їх як підставу для своєї публікації.
		   У відзиві відповідач просила у задоволенні позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди  відмовити у повному обсязі. 
		   В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові. 
		   Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
		   Вислухавши представників, дослідивши матеріали справи та надані докази суд приходить до наступного.
		Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		У відповідності до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		У відповідності до вимог ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У відповідності до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У відповідності до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
		Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		У відповідностідо вимог ст.55Конституції Україниправа ісвободи людиниі громадяниназахищаються судом. Кожномугарантується правона оскарженняв судірішень,дій чибездіяльності органівдержавної влади,органів місцевогосамоврядування,посадових іслужбових осіб. Коженмає правозвертатися зазахистом своїхправ доУповноваженого ВерховноїРади Україниз правлюдини. Кожномугарантується правозвернутись ізконституційною скаргоюдо КонституційногоСуду Україниз підстав,установлених цієюКонституцією,та упорядку,визначеному законом. Коженмає правопісля використаннявсіх національнихзасобів юридичногозахисту звертатисяза захистомсвоїх праві свободдо відповіднихміжнародних судовихустанов чидо відповіднихорганів міжнароднихорганізацій,членом абоучасником якихє Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		У відповідностідо вимогч.ч.1,2ст.124Конституції Україниправосуддя вУкраїні здійснюютьвиключно суди. Делегуванняфункцій судів,а такожпривласнення цихфункцій іншимиорганами чипосадовими особамине допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		У відповідностідо вимогп.1),п.3).ч.1ст.129Конституції України одними з основних засад судочинства є:1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
		У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованність будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Нормами частини 4 статті 82 Цивільно процесуального кодексу України, встановлено підстави звільнення від доказування, а саме  «обставини встановлені рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.»
		Статтею 3 Конституції Українивизначено, що  «людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
		Згідно зістаттею 28 Конституції Україникожен має право на повагу до його гідності.
		Статтею 32 Конституціївизначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 Статтею 269 Цивільного кодексу Українивизначено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.
		Нормами статті 275 Цивільного кодексу Українивстановлено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб, захист особистого немайнового права може здійснюватися відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Згідно зістаттею 276 Цивільного кодексу Україниорган державної влади, фізична особа або юридична особа, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення, якщо такі дії не вчинюються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
		Відповідно достатті 277 Цивільного кодексу України, визначено, що  «Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена».
		Під правом на спростування недостовірної інформації, слід розуміти право фізичної особи вимагати від особи, яка порушила особисте немайнове право фізичної особи шляхом поширення недостовірної інформації, визнання цієї інформації неправдивою у формі, яка є ідентичною чи адекватною до форми поширення неправдивої інформації.
		Згідно зі статтею 297 Цивільного кодексу України, зазначено, що  «Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі».
		Відповідно до статті 299 Цивільного кодексу України, визначено, що  «Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації».
		Право фізичної особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її особистого немайнового права передбачено у частині 1 статті 23 та статті 280 Цивільного кодексу України.
		Моральна шкода полягає у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України).
		У пункті 4, 11, 15, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи» вказано:
		„4. Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		11. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.
		15. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		27. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5.
		Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак якщо при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо), то це може тягти за собою відшкодування моральної шкоди.
		Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, - Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків передбачених законодавством.
		Судом встановлено, та визнано представниками сторін у судовому засіданні, що відповідачем було поширено негативну інформацію щодо позивача, яка була нею розміщена в мережі Facebook навласній сторінці ОСОБА_17 = НОМЕР_2 &ref=br_rs), а саме:
		- « ОСОБА_4 , известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена».
		- «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_5 и глава ОСОБА_6 - слева. В центре - священник с Кубком Лиги чемпионов. Справа - ОСОБА_7 , широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын Павелко женился на дочери Петровского. Теперь они родственники».
		- «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у Петровского - добрая женщина. Сам Петровский сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		   При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з того, що на позивача покладається у даній категорії справ лише тягар доведення самого факту розповсюдження про нього негативної інформації відповідачем, а на відповідача покладається тягар доведення правдивості такої інформації.
		   У даній справі суд приходить до висновку про те, що позивачем було доведено факт розповсюдження відповідачем негативної інформації щодо нього. Крім того, цей факт не оспорюється відповідачем у відзиві та визнано представником відповідача у судовому засіданні.
		Оцінюючи критично, у сукупності з іншими доказами та фактичними обставинами справи викладені у відзиві на позов доводи відповідача, суд приходить до наступного. Посилання відповідача на те, що нею було отримано негативну інформацію про позивача з інших джерел, які для неї є авторитетними і тому, на її думку не підлягають перевірці , як на підставу правомірності її дій в частині розповсюдження негативної інформації щодо позивача суд вважає безпідставними, оскільки розповсюдження негативної інформації про позивача спричинило шкоду його честі, гідності та діловій репутації, спричинило моральну шкоду. Крім того, відповідачем всупереч вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження правдивості негативної інформації щодо позивача. Будь яка негативна інформація щодо особи є недостовірною, поки не буде доведено іншого належними та допустимими доказами у встановленому законом порядку. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованність позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та необхідності їх задоволення у повному обсязі.
		Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту його прав у вищевказаній частині вимог, суд приходить до висновку про те, що саме такий спосіб захисту як визнання такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію позивача розповсюджені відповідачем відомості, а також зобов`язання відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію, шляхом аналогічним її розповсюдженню відповідає змісту порушеного права та сприянню відновлення його прав.
		Оцінюючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цих вимог, оскільки судом було встановлено факт розповсюдження відповідачем негативної інформації про позивача, та інформації, яка не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію, честь та гідність позивача, з якого витікає і факт спричинення позивачу моральної шкоди завданої позивачу відповідачем. Однак, оцінюючи критично, у їх сукупності та взаємозв`язку докази розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню, врахувавши, також, майновий стан відповідача, яка є журналістом і, вочевидь, має значно скромніший матеріальний стан ніж позивач, суд вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 5000 гривень, оскільки така сума відшкодування моральної шкоди на переконання суду є необхідною та достатньою у даному випадку. До такого висновку суд приходить і з врахуванням позиції самого позивача, оскільки останній у позові просив перерахувати кошти на користь третіх осіб, що свідчить про те, що метою позивача не є саме отримання коштів від відповідача, оскільки зі змісту позову витікає саме факт принциповості його позиції щодо стягнення коштів, як справедливої сатисфакції, а не отримання цих коштів, що вочевидь відповідає і життєвій позиції самого позивача, описаної ним же у позові. 
		Оцінюючи позовні вимоги в частині перерахування стягненої моральної шкоди Національній спілці журналістів суд приходить до висновку про те, що питання про перерахування стягнутих за рішенням суду коштів не відноситься до компетенції суду, оскільки вирішується по суті відповідними органами виконавчої служби після набрання чинності рішенням суду.
		Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
		На підставі викладеного, керуючись ст.265 ЦПК України, суд, -
		 
		                    ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації задовольнити у повному обсязі.
		Визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію, громадянина ОСОБА_1 , відомості, про те що ОСОБА_1 відомий в кримінальних колах як « ОСОБА_8 », «керівник організованої злочинної групировки», «кримінальний авторитет», які опубліковані на власній сторінці ОСОБА_2 в Facebook :
		- « ОСОБА_4 , известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. Пик активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 году он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена».
		- «А это фотография свежая, 23 апреля 2018 года. Депутат ОСОБА_5 и глава ОСОБА_6 - слева. В центре - священник с Кубком Лиги чемпионов. Справа - ОСОБА_7 , широко известный как один из главарей криминального мира по кличке "Нарик", который является одним из спонсоров Федерации футбола Украины. Сын Павелко женился на дочери Петровского. Теперь они родственники».
		- «Дети за отцов не отвечают, говорят, дочь у Петровского - добрая женщина. Сам Петровский сейчас тоже, говорят, старается легализоваться, жертвует часть из "отжатого", "выбитого" и награбленного в легальный бизнес, щедро жертвует на церкви. Но я о другом».
		Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати зазначену недостовірну інформацію відносно громадянина ОСОБА_1 , опубліковану на власній сторінці ОСОБА_2 в Facebook не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2643 гривні.
		 
		На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:                                     В.В. Трещов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...