Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 33/77 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.01.2010. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			№ 33/7718.05.09  
				 
			
			Колегія суддів у складі Головуючого судді Мудрого С. М., суддів Шевченка Е.О., Мандриченка О.В., розглянувши справу 
			за позовом Національної академії Служби безпеки України
			до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1»
			2) приватного підприємства «Будмаш»
			3) товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи»
			третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
			Служба безпеки України 
			треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
			ОСОБА_1
			ОСОБА_2
			ОСОБА_3
			ОСОБА_4 
			ОСОБА_5 
			ОСОБА_6
			ОСОБА_7
			ОСОБА_8
			ОСОБА_9
			ОСОБА_10
			ОСОБА_11
			ОСОБА_12
			ОСОБА_13
			ОСОБА_14
			ОСОБА_15
			ОСОБА_16
			ОСОБА_17
			ОСОБА_18
			ОСОБА_19
			за участю Прокуратури м. Києва
			про про визнання недійсними угод
			 
			За участю представників сторін: 
			від прокуратури Висоцька О.О.;
			від позивача ОСОБА_20 - представник за довіреністю б/н від 18.05.2009 року;
			від відповідача 1 ОСОБА_21 - представник за довіреністю № 109 від 25.05.2007 року;
			від відповідача 2 ОСОБА_21 - представник за довіреністю № 227 від 18.06.2007 року;
			від відповідача 3 ОСОБА_22 - представник за довіреністю б/н від 02.03.2009 року;
			від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
			ОСОБА_23. - представник за довіреністю № 22/469-Д від 24.03.2009 року;
			ОСОБА_24 представник за довіреністю № 22/293-Д від 16.09.2005 року.
			від третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів:
			ОСОБА_1 - не зявилась;
			ОСОБА_2 - не зявилась;
			ОСОБА_3 паспорт серія НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ ПМУУВМС України в Полтавській області від 13.08.1996 р.;
			ОСОБА_4 - не зявилась; 
			ОСОБА_5 - не зявилась; 
			ОСОБА_25 представник за довіреністю № 2844 від 22.12.2008 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26
			ОСОБА_7 - паспорт серія НОМЕР_2, виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 23.09.97 р.;
			ОСОБА_8 - представник за довіреністю № 3467 від 28.07.2006 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_27, паспорт серія НОМЕР_3 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05.04.1002 р. ;
			ОСОБА_9 - паспорт серія НОМЕР_4, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 03.06.1999 р.;
			ОСОБА_10 - не зявилась;
			ОСОБА_11 - не зявилась;
			ОСОБА_12 - паспорт серія НОМЕР_5, виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області від 24.09.99 р.; 
			ОСОБА_13 паспорт серія НОМЕР_6, виданий Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області від 07.09.1995 р.;
			ОСОБА_28 - представник за довіреністю № 3419 від 11.12.2008 року, посвідченою приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_29;
			ОСОБА_15 не зявився; 
			ОСОБА_16 - паспорт серія НОМЕР_7, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.06.1997 р.;
			ОСОБА_17 не зявилася;
			ОСОБА_18 - паспорт серія НОМЕР_8, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.04.2001 р.;
			ОСОБА_19 паспорт серія НОМЕР_9, виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 11.10.2003 р.
			 ВСТАНОВИВ:
			Національна академія Служби Безпеки України звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр-1», приватного підприємства «Будмаш», товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи»про визнання недійсними угод.
			Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 квітня 2003 року між Службою безпеки України в особі ректора Національної академії СБ України (замовник) та приватним підприємством «Будмаш»(генпідрядник-інвестор) та кооперативом «Будова-Центр-1»(інвестор) укладено угоду № 60, п.1.1. якої передбачено, що враховуючи неспроможність Генпідрядника-інвестора завершити свої зобовязання за договором № 52 від 08.09.200 року та усіма додатковими угодами до нього щодо інвестування будівництва житла у повному обсязі та з метою виконання програми будівництва житла для військовослужбовців СБ України та членів їх сімей, сторони за ініціативою генпідрядника-інвестора та замовника і за узгодженням з інвестором прийшли до згоди про продовження інвестування будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло для військовослужбовців та членів їх сімей по АДРЕСА_1 (далі обєкт) на умовах, передбачених цією угодою.
			П. 7.3 угоди № 60 від 21 квітня 2003 року визначено, що з моменту набрання чинності цією угодою припиняє дію договір № 52 від 08.09.200 р. та всі додаткові угоди до нього, що укладені між інвестором та генпідрядником-інвестором.
			Фактично цивільні права та обовязки за спірною угодою № 60 від 21 квітня 2003 року виникли та здійснюються Національною академією Служби безпеки України та відповідачами, тому визначення в тексті угоди повноважень СБ України, як замовника, є помилковими. 
			До угоди № 60 від 21 квітня 2003 року були укладені додаткові угоди, а саме № 2 від 22.04.2003 року, № 3 від 22.04.2003 року (з додатками 1 та 2), № 4-19/3-148 від 06.08.2004 року, № 5-19/3-6 від 03.11.2004 року (з додатками 1,2,3), № 6-19/3-125 від 29.11.2005 року, № 7 від 26.05.2006 року не підписана ТОВ «Будова-центр-1». Додаткові угоди № 2,3 та 6-19/3-125 підписані тільки двома сторонами договору.
			Дані угоди не відповідають Указу Президента України «Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей»від 01.07.1993 року за № 240/93, а саме п.5.4. угоди № 60 від 21 квітня 2003 року встановлено, що за взаємною згодою замовника та інвестора, інвестор має право надавати замовнику в обмін на результат будівництва нові квартири в інших районах м. Києва та регіонах України, що знайшло розвиток в додатковій угоді № 3 від 22.04.2003 року, тобто відповідач-1 з моменту укладення угоди передбачав отримати додаткові комерційні вигоди. Це свідчить про те, що угода № 60 від 21 квітня 2003 року укладена з метою суперечною інтересам держави та суспільства і повинна бути визнана судом недійсною. Також позивач не мав права збільшувати частку житла, яка передається у власність інвестора до 50 %, як це зроблено угодою № 60 від 21 квітня 2003 року, що є підставою для визнання її недійсною. При підписанні п. 5.4. спірної угоди з боку замовника представником були перевищені надані йому повноваження щодо розпорядження квартирами та нежитловими приміщеннями, які є загальнодержавною власністю. В п. 5.2. вищеназваної угоди встановлено, що всі нежилі приміщення, передбачені проектом, включаючи підземну автостоянку, експлуатаційні приміщення та інше отримує у власність інвестор.
			Враховуючи той факт, що взаємовідносини по договору між сторонами тривають до цього часу, відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України на нього поширюється дія цього кодексу.
			З метою залучення додаткових джерел фінансування на виконання спірної угоди № 60 від 21 квітня 2003 року між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-3 була укладена та набула чинності інвестиційна угода № 77 від 21.05.2003 року, відповідно до якої замовник зобовязується, залучивши підрядні організації, збудувати прибудову житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією під житло по АДРЕСА_1, а інвестор-2 (відповідач-3) про інвестувати за рахунок власних та залучених коштів фізичних та юридичних осіб 3000 кв. м. загальної площі обєкту. До інвестиційної угоди № 77 від 21.05.2003 року укладені додаткові угоди № 1 від 27.08.2003 року, № 2 від 03.11.2004 року, № 3 від 03.11.2004 року, № 4 від 09.11.2005 року.
			Розподіл площі житла обєкту будівництва між позивачем та відповідачем-3 вступає в протиріччя із угодою № 60 від 21 квітня 2003 року, тому, що відповідно до п.5.5. цієї угоди № 60 співінвестор отримує житлову площу в рахунок долі інвестора. Ця угода є удаваною, оскільки сторони уклали не новий інвестиційний договір, а уклали договір про уступку права вимоги. З цих підстав суттєвою умовою договору уступки є ціна, яка не погоджена сторонами. Тобто договір не містить суттєвої умови, що є самостійною підставою для визнання його недійсним.
			Дані угоди не відповідають Положенню про організацію будівництва «під ключ», затвердженого Держбудом СРСР, Держпланом СРСР і Держснабом СРСР 03.02.1987 року № 3-Д, оскільки між сторонами повинен бути укладений договір підряду. Спірні угоди не відповідають Закону України «Про інвестиційну діяльність», оскільки укладались з метою приховати іншу угоду (удавана угода), а саме договори на уступку права вимоги, що є підставною для визнання даних угод недійсними. 
			Відповідачами також не виконано зобовязання щодо терміну введення обєкту будівництва в експлуатацію.
			Таким чином, угоди № 60 від 21 квітня 2003 року та № 77 від 21.05.2003 року з відповідними додатковими угодами до них є такими, що не відповідають вимогам закону, а тому мають бути визнані судом недійсними з моменту укладення.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2007 року порушено провадження у справі, присвоєно справі № 33/77 та призначено до розгляду на 29.05.2007 року. 
			При цьому, позивачем заявлено клопотання щодо забезпечення позову, яке відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 14.05.07 року було частково задоволено.
			Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2007 року задоволено додаткове клопотання позивача про доповнення ухвали суду від 14.05.2007 року додатковими реквізитами сторін.
			У судовому засіданні 29.05.2007 року представник відповідача-1 заявив клопотання про залучення у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Службу безпеки України та про витребування доказів у Служби безпеки України. Суд задовольнив клопотання представника відповідача-1 про залучення у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Службу безпеки України. Представником відповідача-3 заявлено клопотання про надання позивачем документів, доданих до позовної заяви. Суд задовольнив клопотання представника відповідача-3.
			Керуючись ст.ст. 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи подані клопотання відповідача-1 та відповідача-3 та необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 19.06.2007 року.
			В судовому засіданні 19.06.2007 року оголошено перерву до 03.07.2007 року.
			03.07.2007 року в судовому засіданні представник відповідача-3 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу у задоволення позовних вимог. Представники відповідачів подали спільну заяву відповідачів про колегіальний розгляд справи №33/77. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошується перерва до вирішення заяви щодо колегіального розгляду справи.
			Ухвалою Голови господарського суду м. Києва від 04.07.2007 року по справі №33/77 клопотання відповідачів про призначення колегіального розгляду справи задоволено. 
			Розгляд справи №33/77 доручено здійснити колегіально в складі головуючого судді Мудрого С.М., суддів Шевченка Е.О., Мандриченка О.В.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року справу №33/77 прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено розгляд справи на 18.09.2007 року. 
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2007 року задоволено клопотання представника позивача про доповнення резолютивної частини ухвали про забезпечення позову від 14.05.2007 року.
			18.09.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до 22.10.2007 року.
			У судовому засіданні 22.10.2007 року судом наголошено, що через загальний відділ діловодства надійшла заява представника прокуратури про участь у справі 33/77
			Представниками відповідача через загальний відділ діловодства надійшла заява про скасування ухвали про забезпечення позову. 
			Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву для надання додаткових доказів по справі до 24.10.2007 року.
			У судовому засіданні 24.10.2007 року представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів та усне клопотання про відкладення розгляду справи.
			Представник відповідача-1 заявив усне клопотання про зняття заборони на укладення господарських договорів. 
			Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву у звязку із поданим клопотанням представника позивача до 07.11.2007 року.
			07.11.2007 року в судовому засіданні розглянуто клопотання позивача, щодо призначення будівельно-товарознавчої експертизи та доручення її проведення Київській міській службі Української інвестиційної експертизи, як єдиній установі, що має необхідну технічну та інформаційно-наукову базу, а також подані суду питання, які позивач вважає за необхідне поставити на розгляд експертної установи.
			Представники відповідачів не заперечували проти задоволення заявленого клопотання та погодились направити її до зазначеної установи.
			05.10.2007 року через загальний відділ діловодства надійшла спільна заява відповідачів про скасування ухвали про забезпечення позову у справі № 33/77.
			Колегія судів частково задовольняє клопотання представників відповідачів про скасування заходів забезпечення позову.
			13.11.2007 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшло заперечення щодо клопотання про призначення судової експертизи б/н від 12.11.2007 року товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр-1", відповідно до якого заперечує доручення проведення експертизи "Київській міській службі Української інвестиційної експертизи", як такій, що не належить до науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України. При цьому просить передати справу для експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, оскільки його віднесено до регіональної зони обслуговування згідно наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз", та надав ряд питань, які просить суд поставити на вирішення експерта. 
			Представник відповідача подав свої питання, які необхідно поставити експерту для вирішення. 
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2007 року задоволено клопотання позивача, та призначено будівельно-товарознавчу експертизу. ЇЇ проведення доручено здійснити Київській міській службі Української інвестиційної експертизи.
			Ухвалою від 22.11.2008 року доручено здійснити проведення будівельно-технічної експертизи у справі №33/77 Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
			На адресу Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення Київського науково дослідного інституту судових експертиз №14602 від 12.12.2007 року, в якому викладено прохання розглянути можливість вирішення питань №№ 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.7 5.8, 5.9, 5.10, 5.11, 5.12, 5.13, 5.14 Ухвали Господарського суду м. Києва від 07.11.2007 року фахівцями Київської міської служби Української інвестиційної експертизи, а питання №5.1. фахівцями Київського НДІ судових експерти.
			14.01.2008 року до Господарського суду м. Києва повернулась справа №33/77 для розподілу питань між двома експертними установами.
			21.01.2008 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача вих. № 29 від 18.01.2008 року про уточнення переліку питань і визначення квартир, які підлягають оцінці в ході призначеної експертизи.
			04.02.2008 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача вих. № 29/102 від 01.02.2008 року з проханням прискорити вирішення питання щодо призначення експертизи та доручення її проведення експертам "Київдержекспертиза".
			12.02.2008 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла заява відповідача-1 Вих. № 52 від 11.02.2008 року щодо визначення експертної установи, оскільки заперечує проти задоволення клопотання позивача про доручення її проведення Київській міській службі Української державної інвестиційної експертизи та просить вирішити це питання в судовому засіданні.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2008 року провадження у справі №33/77 поновлено. Розгляд питання про визначення експертної установи призначено на 26.02.2008 року.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.2008 року провадження у справі зупинено та призначено Будівельно-товарознавчу експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та спеціалізованій державній експертній організації Центральна служба Української державної будівельної експертизи.
			11.08.2008 року від товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Центр-1”до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява про застосування строку позовної давності.
			18.08.2008 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява № б/н про залучення ОСОБА_1 до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи на стороні відповідача 1.
			У відповідь листом вих. № 06-37.1/2097 від 08.09.2008 року Господарський суд м. Києва повідомив ОСОБА_1 про те, що справа № 33/77 направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення будівельно-товарознавчої експертизи, у звязку з чим вищезазначена заява буде розглянута після повернення справи до Господарського суду м. Києва.
			18.08.2008 року, 29.09.2008 року, 06.10.2008 року, 10.10.2008 року, 16.10.2008 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли заяви № б/н про залучення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-3.
			У відповідь листами вих. № 06-37.1/2191 від 22.09.2008 року, № 06-37.1/2221 від 30.09.2008 року, № 06-37.1/2268 від 08.10.2008 року, № 06-37.1/2321 від 14.10.2008 року, № 06-37.1/2343 від 17.10.2008 року Господарський суд м. Києва повідомив вищезазначених осіб про те, що справа № 33/77 направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення будівельно-товарознавчої експертизи, у звязку з чим вищезазначена заява буде розглянута після повернення справи до Господарського суду м. Києва.
			24.10.2008 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла справа № 33/77 з висновками судової будівельно-технічної експертизи.
			04.11.2008 року справа № 33/77 була направлена до Вищого господарського суду України у звязку із поданням ОСОБА_30 та ОСОБА_31 касаційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.05.2007 року.
			03.12.2008 року, 04.12.08 року, 11.12.2008 року, 15.12.2008 року, 24.12.2008 року, 29.12.2008 року загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли заяви № б/н про залучення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-3.
			У відповідь листами вих. № 06-37.1/2794, № 06-37.1/2795 від 08.12.2008 року, № 06-37.1/2849 від 12.12.2008 року, № 06-37.1/3042 від 29.12.2008 року, № 06-37.1/2903 від 18.12.2008 року, № 06-37.1/3010 від 25.12.2008 року, № 06-37.1/36 від 30.12.2008 року Господарський суд м. Києва повідомив вищезазначених осіб про те, що справа № 33/77 направлена до Вищого господарського суду України, у звязку з чим вищезазначені заяви будуть розглянуті після повернення справи до Господарського суду м. Києва.
			Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008 року касаційну скаргу ОСОБА_30 та ОСОБА_31 задоволено, скасовано п.3 ухвали Господарського суду м. Києва від 14.05.2007 року у справі № 33/77 з урахуванням змін та доповнень до неї, внесених ухвалами Господарського суду м. Києва від 21.05.2007 року, від 16.07.2007 року та від 07.11.2007 року в частині п.3 ухвали Господарського суду м. Києва від 14.05.2007 року у справі № 33/77.
			12.01.2008 року загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява № б/н про залучення Пивовар Ольги Олександрівни до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-3.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2009 року провадження у справі № 33/77 поновлено, розгляд справи призначено на 02.03.2009 року, а також залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.
			12.02.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява № б/н про залучення ОСОБА_15 до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 року до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 залучено ОСОБА_15.
			26.02.2009 року, 27.02.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшли заяви № б/н про залучення ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року розгляд справи відкладено до 30.03.2009 року у зв'язку із залученням до участі у справі третіх осіб: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18.
			У судове засідання 30.03.2009 року представники сторін з'явилися, представник відповідача-1 подав суду письмове клопотання про зобов'язання позивача надати суду докази здійснення оплати експертизи.
			Представники позивача на клопотання представника відповідача-1 подали суду копію платіжного доручення № 1578 від 14 жовтня 2008 року про оплату експертизи, письмові пояснення по справі та через загальний відділ діловодства подали заяву про зміну предмету позову у справі 33/77.
			Представник відповідача-3 надав суду письмові відомості стосовно осіб, які є інвесторами на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2009 року.
			Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заявив усне клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що рішенням колегії СБУ передано функції замовника по договору Службі безпеки України. 
			Представники позивача заперечували проти припинення провадження у справі, подали суду письмові пояснення по справі.
			Представник відповідача-1 та відповідача-2, а також представник відповідача-3 підтримали вищезазначене клопотання. Представник прокуратури заперечував проти клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
			Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_25, ОСОБА_11., ОСОБА_13, ОСОБА_17 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.
			26.03.2008 року загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява № б/н про залучення ОСОБА_19 до участі у справі № 33/77 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-3.
			Враховуючи залучення до участі у справі третьої особи, а також необхідність витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 18.05.2009 року.
			У судове засідання 18.05.2009 року зявились представники прокуратури, позивача, відповідача-1,відповідача-2, відповідача-3, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19
			Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_17 у судове засідання не зявились, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.
			Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача через загальний відділ діловодства подав документи на вимогу ухвали суду від 30.03.2009 року та пояснення по справі у яких просив припинити провадження у справі.
			Представник відповідача-1 та відповідача-2, а також представник відповідача-3 підтримали вищезазначене клопотання. Представник прокуратури заперечував проти клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
			Суд відмовив у задоволення клопотання представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про припинення провадження у справі у звязку з його необґрунтованістю.
			Представник позивача надав пояснення по справі та просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
			Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
			21 квітня 2003 року між Службою безпеки України в особі ректора Національної академії СБ України (замовник) та приватним підприємством «Будмаш»(генпідрядник-інвестор) та кооперативом «Будова-Центр-1»(інвестор) укладено угоду № 60, п.1.1. якої передбачено, що враховуючи неспроможність Генпідрядника-інвестора завершити свої зобовязання за договором № 52 від 08.09.200 року та усіма додатковими угодами до нього щодо інвестування будівництва житла у повному обсязі та з метою виконання програми будівництва житла для військовослужбовців СБ України та членів їх сімей, сторони за ініціативою генпідрядника-інвестора та замовника і за узгодженням з інвестором прийшли до згоди про продовження інвестування будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло для військовослужбовців та членів їх сімей по АДРЕСА_1 (далі обєкт) на умовах, передбачених цією угодою.
			До угоди № 60 від 21 квітня 2003 року були укладені додаткові угоди, а саме № 2 від 22.04.2003 року, № 3 від 22.04.2003 року (з додатками 1 та 2), № 4-19/3-148 від 06.08.2004 року, № 5-19/3-6 від 03.11.2004 року (з додатками 1,2,3), № 6-19/3-125 від 29.11.2005 року, № 7 від 26.05.2006 року не підписана ТОВ «Будова-центр-1». Додаткові угоди № 2,3 та 6-19/3-125 підписані тільки двома сторонами договору.
			З метою залучення додаткових джерел фінансування на виконання угоди № 60 від 21 квітня 2003 року між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-3 була укладена та набула чинності інвестиційна угода № 77 від 21.05.2003 року, відповідно до якої замовник зобовязується, залучивши підрядні організації, збудувати прибудову житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією під житло по АДРЕСА_1, а інвестор-2 (відповідач-3) про інвестувати за рахунок власних та залучених коштів фізичних та юридичних осіб 3000 кв. м. загальної площі обєкту. 
			До інвестиційної угоди № 77 від 21.05.2003 року укладені додаткові угоди № 1 від 27.08.2003 року, № 2 від 03.11.2004 року, № 3 від 03.11.2004 року, № 4 від 09.11.2005 року.
			Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
			Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
			Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
			Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
			Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
			Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
			Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
			Як встановлено судом, вищезазначені договори від імені Служби безпеки України були підписані ректором Національної академії СБ України Сідаком В.С., який діяв на підставі довіреності від 17.02.2003 року за № 29/537 термін дії якої три роки.
			Службою безпеки України також видались довіреності іншим особам, які підписували додаткові угоди до оспорюваних договорів, а саме:
			-довіреність № 22/85-Д від 26.07.2004 року на імя ОСОБА_32, термін дії якої з 23.07.2004 року по 22.08.2004 року;
			- довіреність № 22/326-д від 15.03.2006 року на імя ОСОБА_33;
			-довіреність № 22/315-Д від 08.11.2005 року на імя ОСОБА_34;
			-довіреність № 76/Д від 10.03.2004 року видана на імя ОСОБА_35, термін дії якої до 31.12.2004 року. 
			Згідно з ч.1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. 
			Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
			Відповідно до Указу Президента України від 01.07.1993 року за №240/93 "Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей" замовниками будівництва було визначено виключно міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, які мають військові формування. 
			Дія вказаного нормативно-правового акта Президента України не поширювалася на Позивача, оскільки Позивач не є стороною за оспорюваними правочинами та не має статусу органу державної влади, отже не набував статусу суб'єкта правовідносин у сфері інвестування житлового будівництва для військовослужбовців, а виконував функції замовника лише на підставі довіреності. 
			Відповідно до статті 9 Закону України «Про службу безпеки України»систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
			Згідно зі статутом Національної академії Служби безпеки України, який знаходиться в матеріалах справи, Національна академія Служби безпеки України створена постановою Кабінету Міністрів № 914 від 17.11.1995 року, заснована на державній власності і підпорядкована Службі безпеки України. Академія є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Національного банку України, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, інші печатки, штампи, бланки, власну символіку, прапор.
			Позивач уклав договір оренди земельної ділянки (рішення київської міської Ради № 119/119 від 11.2002 року), який поновлений рішенням Київської міської ради № 293/293 від18.09.2008 року, під реконструкцію гуртожитку позивача та зазначене будівництво, позивачеві також наданий і продовжений дозвіл на виконання будівельних робіт, але згідно зі статутом Національної академії Служби безпеки України та Закону України «Про службу безпеки України»вона підпорядкована Службі безпеки України і входить в систему Служби безпеки України та діє на підставі довіреностей від імені Служби безпеки України та в межах повноважень, наданих Службою безпеки України. 
			Згідно зі частиною 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
			Сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську дієздатність. 
			Оспорювані правочини укладено безпосередньо Службою безпеки України в особі ректора Національної академії СБ України Сідака В.С., який діяв на підставі довіреності від 17.02.2003 року за № 29/537, Служба безпеки України є виключним замовником інвестиційного будівництва житла для військовослужбовців в цілому Служби безпеки України оскільки є центральним органом державної виконавчої влади, яка має військові формування.
			Як встановлено судом, до компетенції Позивача у встановленому законодавством порядку не віднесено питання контролю, нагляду або регулювання взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності, також позивачеві не надавались відповідні довіреності на виконання цих функцій, позивач також не має статусу органу державної влади, який має право на звернення до суду щодо визнання недійсним правочину, укладеного Службою безпеки України.
			Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивач не є стороною за оспорюваними правочинами та відповідно його право не порушено, тому суд відмовляє позивачеві в задоволенні його позовних вимог.
			Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
			Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача. 
			На підставі викладеного, керуючись ст. 49 та ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
			 ВИРІШИВ:
			 В позові відмовити повністю. 
			 
			Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
			 
			 Головуючий суддя С.М.Мудрий
			 
			суддя Шевченко Е.О.
			 
			суддя Мандриченко О.В.

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...