Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/12157/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2018. Зареєстровано: 28.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 23.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		23 травня 2018 року 
		Київ
		справа №569/12157/15-а
		провадження №К/9901/11005/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів:  Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
		розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 569/12157/15-а
		за позовом ОСОБА_1 до Головного лікаря Центральної міської лікарні м. Рівне Кучерука Євгенія Фелімоновича, Заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи Центральної міської лікарні м. Рівне Багіна Ярослава Івановича, Центральної міської лікарні м. Рівне про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2015 року, прийняту у складі головуючого судді Кучиної Н.Г., та на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Іваненко Т.В., суддів: Зарудяної Л.О., Кузьменко Л.В., 
		в с т а н о в и в :
		У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Головного лікаря Центральної міської лікарні м. Рівне Кучерука Євгенія Фелімоновича,   заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи Центральної міської лікарні м. Рівне Багіна Ярослава Івановича,   Центральної міської лікарні м. Рівне, в якому просив:
		визнати бездіяльність відповідачів протиправною, оскільки порушує вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
		зобов'язати відповідачів вчинити дії передбачені частиною третьою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; 
		визнати бездіяльність відповідачів прямою дискримінацією по відношенню до ОСОБА_1; 
		визнати бездіяльність відповідачів прямою дискримінацією за ознаками інвалідності по відношенню до ОСОБА_4; 
		стягнути з головного лікаря ЦМЛ м. Рівне відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 15 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати; 
		стягнути із заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи центральної міської лікарні м. Рівне Багіна Ярослава Івановича відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 15 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати; 
		стягнути з Центральної міської лікарні м. Рівне відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 10 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати; 
		стягнути з головного лікаря ЦМЛ м. Рівне відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати; 
		стягнути з заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи центральної міської лікарні м. Рівне Багіна Ярослава Івановича  відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати; 
		стягнути з Центральної міської лікарні м. Рівне відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати; 
		зобов'язати відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 4 Конвенції ООН «Про права інвалідів».
		В мотивування позову зазначає, що звертаючись декілька разів із запитами   про приймання, облік та розпорядження благодійними внесками   в поліклінічному відділенні ЦМЛ позивачі так і не отримали належної відповіді
		Вважаючи дії відповідачів протиправними, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою захисту своїх прав звернулися до суду із наведеними вище вимогами.
		Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
		Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 листопада 2015 року постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2015 року скасував у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4. Провадження у справі № 569/12157/15-а в частині визнання бездіяльності відповідачів прямою дискримінацією за ознаками інвалідності по відношенню до ОСОБА_4, стягнення з головного лікаря Центральної міської лікарні м. Рівне відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 15 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати, стягнення з заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи центральної міської лікарні м. Рівне Багіна Я.І., відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 15 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати, стягнення з Центральної міської лікарні м. Рівне відшкодування завданої ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 10 мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати - закрито, у зв'язку зі смертю позивача.
		Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року скасована постанова суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені частково.
		Визнана протиправною бездіяльність Центральної міської лікарні м.Рівне щодо невчинення дій, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» при отриманні інформаційних запитів ОСОБА_1.
		Зобов'язано Центральну міську лікарню м. Рівне вчинити дії передбачені частиною третьою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо інформаційних запитів ОСОБА_1 від 16 лютого 2015 року, 23 лютого 2015 року, 02 березня 2015 року та 18 березня 2015 року.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду апеляційної інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, касаційна скарга містить вимоги: 
		винести окрему ухвалу, якою довести до відома Міністерства юстиції України інформацію щодо необхідності вжиття дій щодо дотримання міжнародних зобов'язань держави Україна статей 1, 13, 15 Європейській Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, а також практики Європейського Суду з прав людини щодо застосуванню цих статей, щодо обов'язку держави реально захищати права людини, в даному випадку провести заміну адвоката у зв'язку з його бездіяльністю; 
		винести окрему ухвалу, якою довести до відома голови та суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду щодо необхідності розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19 грудня 2015 року по адміністративній справі №569/12157/15-а.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено наступне.
		Його позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на положеннях Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV та Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», вважає, що суд послався на застарілу постанову пленуму Верховного Суду України про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року, яка не може регулювати правовідносини встановлені новими законами, крім того ця постанова не враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої не кожна моральна шкода може бути підтверджена документами.
		Крім того, суд проігнорував інформацію про те, що саме в компетенції відповідачів надавати подібні довідки, а саме за сприяння відповідачів в лікарні вимагають сплати примусових благодійних внесків як попередню умову надання медичних послуг, а відповідно і довідок. Суд посилаючись - «що позивачем не надано жодних доказів про спричинення неналежними діями відповідача моральної шкоди, а тому задоволенню вказані вимоги не підлягають», проігнорував вимогу того, що саме суд був зобов'язаний з'ясувати всі обставини у справі у відповідності до вимог частин третьої та четвертої статті 11 КАС України, «Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи».
		Крім того вказує, що 21 жовтня 2015 року він звернувся до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з проханням надати безоплатну вторинну правову допомогу по адміністративній справі №569/12157/15-а, що передбачає: складання та подання апеляційної скарги на вищевказану постанову суду, а у разі потреби касаційної скарги, та представлення інтересів в суді усіх інстанцій, Європейському суді з прав людини. 20 листопада 2015 року отримав лист Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з копією наказу від 13 листопада 2015 року щодо надання йому вторинної правової допомоги, у вигляді призначеного адвоката.
		Адвокат телефоном повідомив, що знаходиться зараз не в місті Рівне, а коли з'явиться повідомить додатково. До цього часу послуг адвоката він не отримав.
		На підставі вищеописаного 21 листопада 2015 року звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду з клопотанням відкласти розгляд справи на інший день з метою дати можливість адвокату зв'язатись зі ним, ознайомитись з матеріалами справи.
		З аналогічним клопотанням звернувся 09 грудня 2015 року до Житомирського апеляційного адміністративного суду - «Для реалізації конституційних та законом визначених прав на правову допомогу прошу відкласти розгляд справи до вирішення питання заміни адвоката та надання послуг».
		На підставі вищеописаного 19 грудня 2015 року звернувся до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з проханням замінити адвоката, копія заяви надіслана на електрону адресу Житомирського апеляційного адміністративного суду судді Іваненко Т.В..
		Листом Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29 грудня 2015 року відмовив йому в заміні адвоката.
		Таким чином, незрозуміла відмова в заміні адвоката та бездіяльність адвоката, порушує його конституційні (ст.55) та законом визначені права на кваліфіковану правову допомогу - Закон України «Про безоплатну правову допомогу», статтею 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Такі дії та бездіяльність є дискримінаційними та порушують статті 1,6,13,14 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод людини і громадянина. Реакція Житомирського апеляційного адміністративного суду на його клопотання від 19 грудня 2015 року та 09 грудня 2015 року йому не відома, до цього часу рішення суду по їх розгляду він не отримав.
		Керуючись обов'язком держави в особі судових органів державної влади, реально захищати права людини відповідно до статей 1, 6, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, а також практики Європейського Суду з прав людини щодо застосування цих статей просить винести окрему ухвалу із вказаних питань.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 лютого 2015 року на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» поданий інформаційний запит позивача до ЦМЛ м. Рівне. Запитувана інформація була наступною: «Про суму «благодійних внесків», які було стягнуто з ОСОБА_1 у грудні 2013 року, як попередню умову надання медичних послуг (сплачено у реєстратуру поліклініки)».
		Листом від 17 лютого 2015 року за №1-6/459 ЦМЛ м. Рівне, за підписом головного лікаря Кучерука Є.Ф. повідомили, що інформацією про отримання благодійних внесків не володіють, відповідний облік в центральній міській лікарні м. Рівне не ведеться. Виконавцем відповіді значиться Брагін Я.І.
		На підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», позивачами 23 лютого 2015 року був поданий інформаційний запит, до ЦМЛ м. Рівне. Запитувана інформація була такою: «Про суму «благодійних внесків», які було стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у 2013, 2014 роках, як попередню умову надання медичних послуг (сплачено у лабораторію поліклініки)».
		Листом від 24 лютого 2015 року за №1-6/536 ЦМЛ м. Рівне, за підписом головного лікаря Кучерука Є.Ф., повідомила, що інформацію про облік благодійних внесків надати не може, оскільки відповідний облік в центральній міській лікарні м. Рівне не ведеться. Виконавцем відповіді значиться Багін Я.І.
		На підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», 02 березня 2015 року був поданий повторний інформаційний запит до ЦМЛ м. Рівне. Запитувана інформація була такою: «Про суму «благодійних внесків», які було стягнуто з ОСОБА_1 у грудні 2014 року, як попередню умову надання медичних послуг (сплачено у реєстратуру поліклініки)».
		Листом від 03 березня 2015 року за №1-6/608 ЦМЛ м. Рівне, за підписом головного лікаря Кучерука Є.Ф. повідомлено, що інформацію, про облік благодійних внесків надати не може, оскільки відповідний облік в центральній міській лікарні м. Рівне не ведеться. Виконавцем відповіді значиться Багін Я.І.
		На підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», позивачем 18 березня 2015 року був-поданий інформаційний запит, до ЦМЛ м. Рівне. Запитувана інформація була такою: « 1). Хто володіє інформацією про облік благодійних внесків, які збираються на території Рівненської центральної міської лікарні; 2). Хто збирає (приймає) «благодійні внески» у реєстратурі поліклініки, та у лабораторному відділені Рівненської центральної міської лікарні та, яким чином, зібрані на території Рівненської центральної міської лікарні «благодійні» потрапляють на рахунки Рівненської центральної міської лікарні».
		Листом від 20 травня 2015 року за №1-6/803 ЦМЛ м. Рівне повідомила: «На Ваш запит від 18 березня 2015 року поданий в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» адміністрація центральної міської лікарні м. Рівне надає відповіді на поставлені питання: 1. Благодійні фонди. 2. Представники благодійного фонду «Допомога і підтримка». 3. Кошти потрапляють на рахунки благодійних фондів. У виключних випадках, при обґрунтованому зверненні, кошти можуть бути перераховані на рахунок лікарні».
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не могли надати позивачу конкретну інформацію про сплачені благодійні внески, позаяк  такою інформацією вони не володіють. Доказів того, що вказана інформація є недостовірною не надано. Відповідь про облік благодійних внесків благодійними фондами є належною відповіддю на запитувану позивачем інформацію.
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що Центральною міською лікарнею м. Рівне порушено строк надання відповіді на запит позивача від 18 березня 2015 року, а також вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Верховний Суд висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Згідно п. 3 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
		Стаття 19 Закону № 2939-VI встановлює вимоги до запиту на інформацію. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
		За змістом статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що на запит позивача від 18 березня 2015 року надано відповідь 20 травня 2015 року за вих. № 1-6/803, що є порушенням п'ятиденного строку, встановленого статтею 20 Закону № 2939-VI.
		Крім того, суд апеляційної інстанції встановив що в поліклінічному відділенні ЦМЛ в м. Рівне проводився збір благодійних внесків та дійшов висновку, що ЦМЛ м. Рівне зобов'язана мати інформацію про те, хто обліковує та яким чином використовуються зібрані благодійні кошти. Так у листі від 20 травня 2015 року ЦМЛ м. Рівне повідомило, що благодійні внески збирають благодійні фонди, представники благодійного фонду «Допомога і підтримка», кошти потрапляють на рахунки благодійних фондів, а у виключних випадках на рахунки лікарні.
		З огляду на встановлені апеляційним судом обставини колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що за статусом або характером діяльності ЦМЛ м. Рівне мала бути відома запитувана інформація або мало бути відомо хто нею володіє, отже ЦМЛ в м. Рівне мала діяти на підставі приписів частини третьої статті 22 Закону № 2939-VI, тобто направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача, тобто направити до відповідних благодійних фондів.
		Стосовно доводів касаційної скарги щодо відповідальності саме посадових осіб лікарні за ненадання публічної інформації, оскільки вказана інформація на думку заявника перебувала в компетенції відповідачів, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
		Разом із тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що за статусом або характером діяльності ЦМЛ м. Рівне мала бути відомо запитувана інформація або мало бути відомо хто нею володіє. Таким чином в цьому випадку судом не встановлено, що Головний лікар та/або його заступник, як розпорядники інформації володіли саме запитуваною позивачем інформацією. 
		У відповідності до частини третьої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
		Отже колегія суддів вважає вірним висновок апеляційного суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише до Центральної міської лікарні м. Рівне.
		Щодо позовних вимог про відшкодування з головного лікаря ЦМЛ м. Рівне, заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи Центральної міської лікарні м. Рівне, Центральної міської лікарні м. Рівне моральної шкоди ОСОБА_1 у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з кожного, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 ( з внесеними змінами) моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків, крім того у кожній справі суду необхідно з'ясовувати характер правовідносин сторін та чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої  шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Враховуючи наведені положення для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди вказана шкода повинна бути не лише передбачена Законом, в даному випадку Законом України «Про доступ до публічної інформації», а і підтверджена доказами, які повинні бути надані заявником разом із такою вимогою.
		Між тим, судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б ґрунтувалися на доказах спричинення неналежними діями відповідача моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення такої вимоги.
		Стосовно вимог касаційної скарги щодо винесення окремої ухвали щодо неналежного виконання адвокатом позивача своїх обов'язків колегія суддів зазначає, що частина третя статті 249 КАС України передбачає право суду постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. Враховуючи, що за матеріалами справи суд позбавлений можливості достовірно встановити та підтвердити наявність зазначеного порушення адвокатом, колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали. 
		Крім того, відповідно до частини восьмої 8 статті 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Позивач наполягає на винесенні окремої ухвали, якою довести до відома голови та суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду щодо вирішення раніше заявлених клопотань про відкладення розгляду справи. Враховуючи,  що розгляд прави в апеляційній інстанції закінчено постановленням судового рішення, колегія суддів не вбачає можливості вирішення зазначених позивачем клопотань в суді апеляційної інстанції, а тому не вбачає підстав для прийняття окремої ухвали. 
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            
		Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                             О. В. Білоус
		                                                                                                                           Т. Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...