Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 715/1815/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Самоправство.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2018. Зареєстровано: 28.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 25.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 травня 2018 року                         м. Чернівці
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
		Судді-доповідача             ОСОБА_1 
		суддів                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі             ОСОБА_4 
		за участю сторін судового провадження:
		прокурора                  ОСОБА_5     
		обвинувачених              ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисників                 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №4201626000000054 від 30.03.2016 року щодо
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, лікаря загальної практики сімейної медицини Стерченської лікарської амбулаторії, із повною вищою освітою, одруженого, не судимого у вчиненні злочинів, 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , румуна, громадянина України, не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, інваліда ІІІ-ї групи, не судимого, 
		обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.3 ст.191 КК України,- 
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2017 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 356 КК України та призначено йому покарання:
		- за ст. 356 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доході громадян що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, в дохід держави;
		- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доході громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, в дохід держави з позбавленням права обіймати керівні посади в сфері медицини строком на 1 (один) рік.
		ЄУНСС: 715/1815/16-к            Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_10 
		Провадження: № 11-кп/794/57/18         Доповідач: ОСОБА_1 
		Категорія: ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, 
		ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 191 КК України 
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складення покарань призначено ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доході громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень, в дохід держави з позбавленням права обіймати керівні посади в сфері медицини строком на 1 (один) рік.
		ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 366, ст. 356 КК України та призначено йому покарання:
		- за ст. 356 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень, в дохід держави;
		- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень, в дохід держави.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складення покарань призначено ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень, в дохід держави.
		Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в розмірі 3238 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень, 47 копійок.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в розмірі 3238 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень, 47 копійок.
		Вирішено долю речових доказів.
		Згідно довироку суду,  ОСОБА_6 , працюючи завідувачем Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , який відповідно до наказу №8 § 1 від 19.03.2015 року по КЗ «Глибоцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», був водієм санітарного автомобіля марки «ГАЗ-2705», д.н.з. НОМЕР_1 Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, як особа, яка як виконавець, не підлягає кримінальній відповідальності за службове підроблення, проте який шляхом надання засобів і знарядь для вчинення злочину та сприянням у приховуванні злочину, тобто будучи пособником, вчинили службове підроблення офіційних документів  дорожніх листів про використання санітарного автомобіля марки «ГАЗ-2705» д/н НОМЕР_1 , в період з 19 березня 2015 року по 29 лютого 2016 року, а також самоправно, тобто самовільно, всупереч установленому закону порядку, знаючи що для ремонту спеціалізованого автомобіля необхідні спеціальні знання та навики, правомірність вказаних дій оспорюється окремими громадянами, зокрема керівником Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_11 , громадянами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та громадською організацією «Антикорупційна Комісія Народної Ради Чернівецької області», з метою використання водієм ОСОБА_7 надбавки до посадового окладу і доплати за ненормований робочий день за керування санітарним автомобілем на ремонт вказаного автомобіля, та використання отриманих прав на паливні матеріали у виді скретч-карток на заправку автомобіля, правом користування яким мав ОСОБА_7 марки «Мітсубісі» з метою його використання у службових цілях, а також з метою використання отриманих прав на паливні матеріали у виді стрейч-карток для розрахунку за ремонт вказаного автомобіля із особами, які його здійснювали, вчинили самоправство, завдавши значної шкоди державним інтересам, інтересам Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини та інтересам Глибоцької районної ради Чернівецької області у виді нецільового використання коштів та матеріальних цінностей, отриманих за рахунок державної медичної субвенції, інших субвенцій та коштів районного бюджету на суму паливних матеріалів 13599,00 грн., та коштів у виді підвищеного посадового окладу за керування санітарним транспортом в розмірі 2888,50 грн. і коштів у виді доплати за ненормований робочий день для водіїв санітарних автомобілів в розмірі 25% за травень - червень 2015 року на загальну суму 739,80 грн., а всього на загальну суму 17227,30 грн., при наступних обставинах.
		Вказані кошти обвинувачені витратили на придбання запчастин автомобіля марки «ГАЗ-2705» д/н НОМЕР_2 .
		Всього для придбання запчастин і на ремонт автомобіля марки «ГАЗ-2705» д/н НОМЕР_2 завідувач Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_6 із водієм Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_7 використали приблизно 20 тис грн. власних коштів. Вартість матеріалів та запчастин, які були офіційно надані КЗ «Глибоцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» становить 2667,00 грн.
		Кошти в сумі 17318,20 грн. обвинувачені добровільно повернули. (Кожокар 27 квітня 2016 року повернув кошти в сумі 12549,00 грн., а ОСОБА_6 23 червня 2016 року повернув кошти в сумі 4769,20 грн.), ця сума перевищує завдану злочинами шкоду - 17227,30 грн.
		На вказаний вирок адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурор ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.
		В своїйапеляційній скарзізахисник ОСОБА_9 ,який дієв інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , просить скасувати вирок суду першої інстанції, як незаконний і необґрунтована ний, та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що районний суд не врахував того, що в період подій , які кваліфіковані судом, як самоправство , його підзахисний був службовою особою, а значить не являється суб`єктом злочину, передбаченого ст. 356 КК України.
		Вказує, що, в порушення ст. 374 КПК України, судом не наведено у вироку жодного доказу на підтвердження обставин вчинених ОСОБА_6 самоправних дій в період з 19 березня 2015 року по 29 лютого 2016 року. Крім того, такі докази судом досліджені не були.
		 
		 
		 
		Також звертає увагу і на те, що діями ОСОБА_6 не було завдано жодної значної шкоди ані державним інтересам ні громаді Глибоцького району.
		Крім того, вважає, що дії ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366 КК України кваліфіковані судом невірно, оскільки дорожній лист не є офіційним документом, а відтак не є об`єктом вказаного злочину.
		Такі ж самі доводи наведені в апеляційній скарзі захисником ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		Прокурор ОСОБА_5 , в поданій апеляційній скарзі, просить вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11.12.2017 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнати винуватими, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ч.2 ст.28, ч.3 ст.191 КК України, та за їх вчинення призначити їм покарання у межах санкцій статей вказаних злочинів, при цьому остаточне покарання визначити за правилами ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів. 
		Вважає, що суд, всупереч п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року « Про судову практику у справах про злочини проти власності», перекваліфікував дії обвинувачених зі ст.191 КК України на ст.356 КК України та при цьому не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. 
		Також у своїй апеляційній скарзі вказує і на те, що суд першої інстанції невірно виключив з обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кваліфікуючу ознаку : «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб».
		Зазначає, що встановлені у справі матеріальні наслідки перебували у причинному зв`язку саме зі зловживанням службовим становищем обвинуваченими особистих інтересах та інтересах один одного. Службове підроблення було безпосередньо засобом вчинення іншого злочину  заволодіння чужим майном.
		Крім того, вважає, що вирок суду є незаконним через невідповідність призначеного судом покарання ст.191 КК України ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду та вимоги поданих апеляційних скарг, захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримали подані апеляційну скаргу та просили їх задовольнити, посилаючись на доводи в них викладені, прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, при цьому заперечила проти задоволення апеляційних скарг захисників, дослідивши матеріаликримінального провадженнята обговорившинаведенні вапеляційних скаргахдоводи, надавши слово усім учасникам у дебатах, а обвинуваченим і останнє слово, колегія суддів приходить до наступного.
		Статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Тобто воно повинно бути ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які 
		 
		підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, та в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Проте таких вимог судом першої інстанції дотримано не було.
		В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що працював на посаді завідувача Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Коли у 2015 році вони отримали автомобіль на лікарню, то виявили, що він повністю несправний. Прийняли рішення ремонтувати його за власні кошти, оскільки такі не виділялись. Скретч-картки, які отримували, вирішили використовувати на придбання запчастин для автомобіля. Що стосується дорожніх листів, то пояснив, що у них все зазначено правильно, усі виклики відповідали дійсності.
		Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що ремонтував несправний автомобіль. Всього на ремонт було витрачено понад 17000 грн. Скретч-картки, які отримував, витрачав на запчастини та на заправку автомобіля. В особистих цілях їх не використовував, лише у службових. 
		Свідок ОСОБА_14 в суді апеляційної інстанції показав, що працює лікарем сімейної медицини. У 2015 році він разом із ОСОБА_15 ремонтували службовий автомобіль, марки якого він пам`ятає. Гроші на ремонт не виділялись. На виклики їздили на різних автомобілях. 
		Свідок ОСОБА_16 в суді апеляційної інстанції показала, що вона працює старшим інспектором з кадрів Глибоцького районного центру медико-санітарної допомоги. Щодо обставин справи їй нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_17 в суді апеляційної інстанції, показала, що працює бухгалтером в лікарні. Вона видавала талони і приймав дорожні листи. По обставинах кримінального правопорушення їй нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_18 в суді апеляційної інстанції показав, що працює механіком. Глибоцького районного центру первинної медико-санітарної допомоги. Автомобіль Газ 2705 отримував він особисто, після того , як у них забрали новий автомобіль. Коли він отримав цей автомобіль, то той навіть до смт. Глибока не доїхав та прийшлось тягнути його на буксирі й ремонтувати. Особисто він підписував дорожні листи раз у місяць. 
		Свідок ОСОБА_19 ,будучи допитаним у суді апеляційної інстанції, показав, що у 2015-2016 р.р. на прохання ОСОБА_20 проводив ремонтні роботи автомобіля «Газ 2705»., який знаходиться у власності лікарні. Машина була і дуже поганому стані. Кожокар купляв запчастини, проте за чиї кошти: власні чи лікарні, він не знає. Повідомив, що талонами на бензин з ним ніхто не розраховувався.
		Свідок ОСОБА_21 в суді апеляційної інстанції показав, що являється другом Кожокаря, якому він допомагав ремонтувати двигун автомобіля Газ 2705. Усі деталі купував Кожокар.
		Свідок ОСОБА_22 в суді апеляційної інстанції показала, що працює бухгалтером ТОВ «Лівайн-Торг», яке за своїм видом діяльності здійснює продаж скретч-карток на паливо. Зауважила, що з будь-якою організацією заключається договір, підписується накладна, по якій отримуються ці картки, якими можна заправлятись на заправках. Право власності на паливо переходить з моменту сплати грошей. 
		Свідок ОСОБА_11 в суді апеляційної інстанції показала, що працює сімейним лікарем. Знала, що на балансі лікарні є автомобіль, проте він знаходився на ремонті. Вона зверталась до головного лікаря, яка їй повідомила, що автомобіль знаходиться на ремонті. За які кошти був відремонтований автомобіль їй невідомо, коли вона приймала посаду, то машина була у справному стані. Будь-яких збитків їй не завдано, потерпілою вона визнана не була.
		Свідок ОСОБА_23 показала, що у 2015 році не було змоги купити новий автомобіль, тому вибирали такий, що за своїм технічним станом був в більш-менш нормальному стані. Всі водії самостійно за власний рахунок приводила автомобілі до ладу. Бензин закупляли у виді скретч- карток. Жодних скарг на дії обвинувачених не надходили, всі виклики відбувались. Саме завдяки зусиллям Кожокаря автомобіль привели до справного стану. Повідомила й те, що дорожні листи не є затвердженою формою документа, тобто не є офіційним документом. Усі збитки відшкодовані повністю.
		Із письмових доказів, досліджених апеляційною інстанцією, зокрема, із витягу з ЄРДР від 30.03.2016 року встановлено, що за заявою ОСОБА_13 було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.366 КК України щодо внесення завідомо неправдивих відомостей у документи посадовими особами Тереблеченської ЛКА загальної практики сімейної медицини (.т.1 а.с.8);
		Із витягу з ЄРДР на а.с.8 т.1 вбачається, що правова кваліфікація була змінена на ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.3 ст.191 КК України.
		Із заяви ОСОБА_24 від 25.03.2016 року встановлено, що заявник звернулась до прокурора Чернівецької області по факту смерті дитини (а.с.9, т.1)
		Із дослідженої заяви ОСОБА_12 вбачається, що вона звернулась до ОСОБА_13 з вказаною заявою з приводу того, що автомобіль амбулаторії не виїжджає на виклики, а водій отримує зарплату. Проте вказана заява підписана ОСОБА_11 (т.1 а.с. 10-12).
		Також в матеріалах провадження міститься заява ОСОБА_11 до ОСОБА_24 з тих самих обставин.(т.1 а.с. 17-18).
		Із статуту КЗ «Глибоцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» встановлено перелік посадових обов`язків головного лікаря (т.1, а.с.22-35).
		Із протоколу огляду транспортного засобу на а.с. 57-60, т.1 та фото таблиць до нього встановлено стан транспортного засобу .
		Із дорожніх листів встановлено, період за який відбувались виклики (т.2 а.с.13-210).
		Із акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЗ «Глибоцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №04-40/19 від 29.06.2016 року (т.3 а.с.13-36) вбачається, що було проведено ревізію дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті
		 
		заробітної плати, та встановлено зайву виплату заробітної плати , яка в ході ревізії була відшкодована.
		Із акту прийому-передачі та додатку до нього, які містяться на а.с.23-24 т.3 вбачається, що Глибоцькому центру ПМСД передано транспортний засіб ГАЗ 2705 НОМЕР_1 та його технічний стан.
		Як встановлено із рішення сесії Чернівецької обласної ради №157-34/15 від 29.09.2015 року, транспортний ГАЗ 2705 був переданий на баланс Глибоцького центру ПМСД (т.3, а.с.28, 55)
		Із висновку експерта №583-А від 12.08.2016 року встановлено суму матеріальних збитків (т.3, а.с.97-102).
		Із листа та доданих до нього договорів вбачається, що передача товару (палива) здійснюється учасником на АЗС шляхом заправки автомобілів при пред`явленні скретч-карт (т.3 а.с.112-113, 114-115).
		Із листа Головного лікаря Глибоцького центру ПМСД (т.4 а.с.33) встановлено, що ОСОБА_7 здійснювалась доплата за керування санітарним транспортним засобом.
		Із договору №160 та додатків до нього від 18.11.2015 року вбачається, що що на Глибоцький центр ПМСД було виділено лише 2667 грн. на ремонт авто (т.6 а.с.160-162).
		Аналізуючи вищенаведені докази в своїй сукупності та взаємозв`язку колегія суддів вважає, що жоден із них не доводить винуватість ані ОСОБА_6 ні ОСОБА_7 за ст.356 КК України, зважаючи на таке.
		Частина перша статті другої кримінального закону визначає, що єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні всіх ознак злочину передбаченому КК України.
		Склад злочину  це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння, як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
		Об`єктивними ознаками злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними  суб`єкт і суб`єктивна сторона.
		Відсутність хоча б однієї з цих ознак, складу злочину не утворюють.
		Суд першої інстанції, формулюючи обвинувачення в самоправстві, визнав обвинуваченого ОСОБА_6 спеціальним суб`єктом (службовою особою), тоді як суб`єктом злочину може бути лише приватна особа, якій виповнилося 16 років (загальний суб`єкт).
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ст.ст. 477, 478 КПК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст.356 КК України, щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника, порушуються не інакше, як за заявою потерпілого. 
		Разом з тим, особи, зазначені у вироку, та чиїм, на думку районного суду, правам та інтересам заподіяно шкоду, визнані потерпілими не були. Крім того, із такою заявою вони до правоохоронних органів не звертались й у суді обвинувачення за ст.356 КК України не підтримували.
		 
		 
		 
		Більш того, із проаналізованих заяв свідка ОСОБА_13 від 25.03.2016 року та приєднаних до неї заяв свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 вбачається, що вона була подана майже через місяць після подій, інкримінованих ОСОБА_6 .
		Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам кримінального провадження, а тому обвинувальний вирок районного суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід скасувати, а кримінальне провадження в цій частині закрити, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України.
		Переглядаючи вирок районного суду за ст.366 КК України, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції, в порушення ст. ст.337 КПК України, вийшов за межі висунутого обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Так, із обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_6 й ОСОБА_7 інкриміновано діяння, передбачене ч.2 ст.28, ч.1 ст. 366 України, тобто службове підроблення, зокрема, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		При цьому, районним судом дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст.366 КК України, а саме службове підроблення - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, а ОСОБА_7 за ч. ч.5 ст.27, ч.1 ст.366 КК України , тобто пособництво у службовому підроблені. 
		Вищезазначені порушення є однією з підстав для скасування вироку районного суду і в цій частині.
		Як було встановлено в суді апеляційної інстанції із пояснень обвинувачених та показань свідків, будь-яких завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів внесено не було. Усі виїзди зазначені у подорожніх листах дійсно відбувались. Крім того, із пояснень свідка ОСОБА_23 встановлено, що дорожній лист являється документом для внутрішнього користування та не є офіційним документом.
		Вказане також підтверджується й тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05.07.2011 р. було внесено ряд зміні в окремі законодавчі акти та виключено термін «дорожній лист», тобто вони перестали були офіційними документами. Підприємства, які експлуатують транспортні засоби, мають права не підписувати водіям дорожні листи. 
		За вказаного слідує, що в даному випадку відсутній і предмет цього злочину, що свідчить про відсутність в діях обвинувачених складу інкримінованого злочину.
		Одночасно, слід зауважити, що органом досудового розслідування не підтверджено того факту, що виїзди на виклики громадян не здійснювались.
		Те, що на виклик виїжджав інший автомобіль не може бути безумовною підставою для визнання таких відомостей недостовірними та такими, що утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 України, з огляду на те, що такий транспортний засіб був несправний та тривалий час знаходився на ремонті, що підтвердили обвинувачені і свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 . 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що й обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України не знайшло свого підтвердження у суді, а відсутність об`єктивної сторони злочину свідчить про відсутність складу в цілому, тому і в цій частині вирок районного суду слід скасувати.
		Також органомдосудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються утому,що  ОСОБА_6 , як завідувач Тереблечанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчимим та адміністративно-господарськими функціями, всупереч інтересам служби, за попередньою злочинною змовою із ОСОБА_7 , в період часу з березня 215 року по лютий 2016 року, діючи умисно, в особистих інтересах та інтересах один одного, з метою незаконного отримання та списання паливно-мастильних матеріалів, незаконного нарахування та отримання водієм ОСОБА_7 надбавки до посадового окладу і доплати за ненормований робочий день за керування санітарним автомобілем, здійснили як співвиконавці службове підроблення офіційних документів, на підставі яких заволоділи бензином А-92 на суму 13599грн, коштами у виді підвищеного посадового окладу за керування санітарним транспортним засобом в розмірі 20% на загальну суму 2888,50 грн. та коштами у виді доплати за травень-червень 2015 року на загальну суму 739,80грн., а всього на загальну суму 17227,30 грн., якими розпорядились на власний розсуд, чим спричинили районному бюджету Глибоцької районної ради матеріальної шкоди на вказану суму.
		Проте і таке обвинувачення не знайшло свого підтвердження в апеляційній інстанції та спростовується показаннями обвинувачених, які зазначили, що будь-якої вигоди не мали, усі отримані у законному порядку кошти витрачати на ремонт автомобіля. Грошових коштів пішло значно більше, ніж 17000грн. 
		Також невинуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджується показаннямисвідків  ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які будучи безпосередньо допитані в апеляційній інстанції показали, що будь-яка організація, з якою укладено договір, купує не паливно-мастильні матеріали, а лише скретч-картки на бензин.
		Як з`ясовано апеляційним судом, органом досудового розслідування обвинуваченим інкримінується заволодіння саме паливними матеріалами, а не скетч-картками, при цьому, корисливого мотиву не встановлено та не доведено.
		Так само органом досудового розслідування не встановлено та не підтверджено належними та допустимими доказами незаконність нарахування та отримання водієм ОСОБА_7 надбавки до посадового окладу і доплати за ненормований робочий день за керування санітарним автомобілем.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, шляхом повторного допиту свідків та дослідження матеріалів кримінального провадження, було
		 
		достеменно встановлено, що ОСОБА_7 виїжджав на виклики, зазначені у дорожніх листах.
		Підстав недовіряти показанням свідків у колегії суддів немає, оскільки усі вони були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
		За вказаного колегія суддів не може погодитись із позицією сторони обвинувачення в цій частині. 
		Також, як встановлено колегією суддів із письмових матеріалів справи, зокрема, з заяви про відмову від обвинувачення від 21.12.2016 р. (т.5 а.с. 110) та такої ж заяви від 03.11.2017 року (т.6 а.с.121) й клопотання аналогічного змісту на а.с.130 , т.6 вбачається, що Глибоцька районна рад Чернівецької області, як потерпіла сторона у даному кримінальному провадженні, відмовилась від підтримання обвинувачення за ч.2ст.28, ч.3 ст.191 КК України, оскільки завдана матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі, претензій до вказаних осіб немає, цивільний позов не заявлявся.
		Вказані обставини свідчать про відсутність об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 К України, а відтак обвинувачення і в цій частині є нікчемним і підлягає закриттю.
		Апеляційний суд, у відповідності до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
		Оскільки в апеляційній скарзі прокурора не наведено жодного обґрунтування на підтвердження своїх апеляційних вимог щодо винуватості ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 191 КК України, крім того, жодних клопотань про дослідження доказів заявлено не було, а тому апеляційний суд позбавлений можливості дати будь-яку оцінку діям обвинуваченим за вказаним обвинуваченням, в тому числі прийняти рішення щодо визнання обвинувачених винними у вчиненні вказаних злочинів, як про це йдеться в апеляційній скарзі прокурора. 
		Також не можуть бути визнані законними вимоги прокурора в частині незаконності вироку районного суду через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки ані ОСОБА_6 ні ОСОБА_7 не були визнані винуватими за ч.3 ст. 191 КК України та за цим злочином покарання їм не призначалось.
		Згідно з положеннями ст.62 Конституції особа вважається невинуватою в скоєнні злочину й не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Ісі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Презумпція невинуватості є одним з основних принципів сучасного кримінального провадження. Крім того, це положення закріплено в п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального правопорушення вважається невинним доти, доки його вина не буде встановлена в законному порядку.
		 
		 
		 
		Таким чином, на переконання апеляційного суду, та з наведеного вище, вбачається, що в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч.1 ст. 366 КК України.
		Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, вирок районного суду підлягає скасуванню, з закриттям кримінального провадження на підставі ст. 417 КПК України.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		За таких підстав, апеляційні скарги: захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , задовольнити повністю, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5  без задоволення, а обвинувальний вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2017 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366, ст. 356 КК України, ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 366, ст. 356 КК України скасуванню, із закриттям кримінального провадження.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 100, 284, 404, 405, 407, 409, 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області,-
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , задовольнити повністю, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		Вирок Глибоцькогорайонного судуЧернівецької областівід 11грудня 2017року щодо ОСОБА_6 зач.1ст.366,ст.356КК України, ОСОБА_7 зач.5ст.27,ч.1ст.366,ст.356КК Українискасувати і кримінальне провадження закрити, у зв`язку з відсутністю в їх діях складу вказаних кримінальних правопорушень.
		Судові витрати в розмірі 3238 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень 47 копійок компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
		Речові докази: табелі обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку Тереблечанської АЗПСМ за березень 2015 по березень 2016; заправочні відомості за березень 2015 по березень 2016; дорожні листи від № 1 по № 198; книгу медичного огляду водія по Тереблеченській ЛА; журнал видачі подорожніх листів Тереблечанської ЛА; журнал розпоряджень Тереблечанської ЛА; посадові інструкції завідувача амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_6 за 2015р. та 2016р.; посадові інструкції лікаря загальної практики сімейної медицини ОСОБА_6 за 2015 р. та 2016р.; посадові інструкції водія амбулаторії загальної практики сімейне медицини ОСОБА_7  залишити в матеріалах справи; заяву ОСОБА_7 за 30.03.2016р.; повідомлення заяви ОСОБА_25 від 19.06.2015, 04.04,2016, 05.10.2015; повідомлення від 12.11.2012 року; заяви ОСОБА_6 за 27.08.2015 р., 06.01.2016 р., 31.03.2016р, 01.12.2014 р.; заяви ОСОБА_7 за 18.03.2015 р., 01.05.2015 р. - залишити по місцю зберігання.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
		Суддя-доповідач        /підпис/              ОСОБА_1 
		 
		Судді                /підпис/                 ОСОБА_2 
		 
		                   /підпис/                 ОСОБА_3 
		Згідно з оригіналом:
		суддя Апеляційного суду
		Чернівецької області                        ( ОСОБА_1 )
		(25.05.2018р.- дата засвідчення копії)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...