Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/6495/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2018. Зареєстровано: 28.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 09.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 6/754/201/18 
		Справа № 754/6495/18 
		У Х В А Л А 
		Іменем України
		24 травня 2018 року                                     м.Київ
		Деснянський районний суд м. Києва у складі: 
		головуючого судді Скрипки О.І., 
		за участю секретаря     Моторенко К.О. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойченко Світлани Валеріївни про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_2, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойченко С.В. звернулась до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника.
		Вимоги подання заявник обґрунтовує тим, що у відділі на виконанні знаходиться виконавче провадження № 49487514 з примусового виконання виконавчого листа № 356/1612/14-к, виданого 02.03.2015 р. Березанським міськрайонним судом Київської області, про конфіскацію на користь держави всього майна, яке є особистою власністю ОСОБА_2
		Так, державним виконавцем 27.11.2015 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем виявлено на праві власності за боржником ј частину квартири № АДРЕСА_1, іншого майна не розшукано. Неодноразовими виходами державного виконавця перевірити майновий стан та описати ј частині вищевказаної квартири не виявилось можливим, оскільки до квартири державного виконавця не допущено. 
		Як зазначає заявник, крім боржника у квартирі зареєстровано ще три особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Боржник відбуває покарання згідно вироку Деснянського районного суду м.Києва від 22.02.2016 року.
		Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що за вказаним виконавчим листом необхідно конфіскати на користь держави все майно, належне боржнику шляхом продажу через електронні торги, заявник просить надати дозвіл про примусове проникнення до житла боржника.
		В судове засідання в день надходження подання державний виконавець не з'явилась, матеріали провадження суду не надала.
		Відповідно до ч.2 ст.439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
		З урахуванням вказаної норми, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників судового розгляду. 
		У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
		Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні подання відмовити з наступних підстав.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів, у Деснянському РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві на виконанні знаходиться виконавче провадження № 49487514 з примусового виконання виконавчого листа № 356/1612/14-к, виданого 02.03.2015 року Березанським міськрайонним судом Київської області, про конфіскацію на користь держави всього майна, яке є особистою власністю ОСОБА_2, яке було відкрито 27.11.2015 року. 
		Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 1036330446 від 05.04.2018 року про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи ОСОБА_2 - інформацію не знайдено.
		Також, згідно відповіді Державної фіскальної служби України № 1036335253 від 05.04.2018 року, інформація стосовно ОСОБА_2 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку у ДРФО відсутня.
		Відповідно до Державної фіскальної служби України № 1036359589 від 05.04.2018 року про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями - код типу божника: ОСОБА_2 за результатами обробки запиту на обліку в органах ДПС не перебуває.
		Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 05.04.2018 року, відомості про об'єкт нерухомого майна боржника ОСОБА_2 за вказаними параметрами запиту відсутні. 
		Як вбачається з відповідей Регіонального сервісного центру в м.Києві МВС України від 13.02.2018 року № 31/26-98/3 та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2018 року № 10/01/4885, транспортні засоби та цінні папери за боржником не зареєстровані.
		Згідно відповіді КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 31.01.2018 року № 062/14-1047 (И-2018), за ОСОБА_2 на праві власності зареєстрована ј частина квартири № АДРЕСА_1.
		Як свідчить витяг з реєстру територіальної громади м.Києва № 29463950 від 18.04.2018 року, у вищевказаній квартирі зареєстровано 4 особи: боржник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
		Відповідно до актів від 05.04.2018 року та від 07.05.2018 року, складеного головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойченко С.В. вбачається, що 05.04.2018 року державного виконавця не було допущено до квартири двома жінками, які назвались матір'ю та сестрою боржника, а 07.05.2018 року двері квартири боржника задля перевірки майнового стану боржника, не відчинили.
		Згідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
		Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.
		Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
		Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
		Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.
		Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
		Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
		Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
		При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
		За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.
		Також, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
		Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
		Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу державного виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).
		Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.
		Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.
		Однак, відомості про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, яка б направлялася на його адресу, зазначену у виконавчому документі, в матеріалах подання відсутні, а також відсутні дані про направлення боржнику будь-яких повідомлень та викликів державного виконавця. Крім того, державним виконавцем у поданні зазначено, що боржник відбуває покарання згідно вироку суду від 22.02.2016 року. Однак, на підтвердження вказаної обставини державним виконавцем не надано жодних доказів, а також відсутні докази направлення боржнику повідомлень та викликів за місцем відбуття покарання.
		За таких обставин судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження, а відповідно і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань, тому суд вважає подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. 439 ЦПК України, ст.ст.18, 28 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
		у х в а л и в:
		 
		В задоволенні подання головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бойченко Світлани Валеріївни про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_2 - відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Повний текст ухвали складено 24 травня 2018 року.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...