Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 568/879/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2018. Зареєстровано: 28.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 19.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №568/879/17
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		11 травня 2018 р.                          м.Радивилів Рівненської області
		 
		Радивилівський районний суд Рівненської області в складі: 
		одноособово суддя Мельник Д.В.,
		секретар судового засідання Єрмійчук Я.Р.,
		 
		за участю:
		позивач ОСОБА_1,
		представник позивача ОСОБА_2,
		представник відповідача ОСОБА_3,
		третя особа ОСОБА_4,
		представник третьої особи ОСОБА_5,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору завідувач Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,- 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		     ОСОБА_1 звернулася з позовом до Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області про поновлення її на роботі вихователя даного дошкільного навчального закладу, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.09.2017 року до дня поновлення на роботі та відшкодування їй моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав в розмірі 50 000 гривень. 
		     Позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті свої позовні вимоги підтримала повністю. ОСОБА_1Є пояснила, що 10.10.2017 року була звільнена з посади вихователя навчального закладу «Дивосвіт» за вчинення аморального проступку. На її думку звільнення є незаконним, будь-яких аморальних проступків вона не вчиняла. 
		     Представник позивачки ОСОБА_2 позов підтримав та вважає підстави звільнення ОСОБА_1 надуманими. Будь-яких аморальних вчинків позивачка не вчиняла, тому її необхідно поновити на роботі та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.09.2017 року до дня поновлення на роботі та відшкодування їй моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав в розмірі 50 000 гривень. 
		     Представник відповідача навчального закладу «Дивосвіт» ОСОБА_3 позов не визнав. Представник вважає, що наказ про звільнення ОСОБА_1Є за вчинення аморального проступку є законним та містить всі необхідні реквізити. Підставою звільнення були факти про те, що у соціальних мережах розповсюджено ряд світлин неприглядного виду, які засвідчують аморальну поведінку ОСОБА_1Є як вихователя. Крім того, 20.08.2017 року ОСОБА_1 вчинила бійку в громадському місці в селі Сестрятин Радивилівського району. Також підставою її звільнення було і те, що вона не повідомила керівництво навчального закладу про сумісне із основною роботою навчання у вищому навчальному закладі та у професійному ліцеї. Профком закладу дав свою згоду на звільнення ОСОБА_1Є за вчинення аморального проступку.
		     ОСОБА_4, як третя особа по справі, позов не визнала. Вона, як керівник навчального закладу «Дивосвіт» також вважає, що наказ про звільнення ОСОБА_1Є за вчинення аморального проступку є законним. Підставою звільнення були факти про те, що у соціальних мережах розповсюджено ряд світлин із зображенням оголеної ОСОБА_1, які засвідчують її аморальну поведінку як вихователя. Крім того, 20.08.2017 року ОСОБА_1 вчинила бійку в громадському місці в селі Сестрятин Радивилівського району із завідуючою фельдшерським пунктом ОСОБА_6 Про дану бійку їй письмово повідомив депутат Радивилівської районної Ради ОСОБА_7 Також підставою її звільнення було і те, що вона не повідомила керівництво навчального закладу про сумісне із основною роботою навчання у вищому навчальному закладі та у професійному ліцеї. Профком закладу дав свою згоду на звільнення ОСОБА_1Є за вчинення аморального проступку.
		     Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали суду подібні показання про те, що вони є членами професійного комітету навчального закладу «Дивосвіт». 10.10.2017 року було проведено засідання профкому, на якому вони одноголосно надали згоду на звільнення ОСОБА_1Є з роботи за вчинення аморального проступку. Підставами її звільнення були оголені фотографії ОСОБА_1 в соціальних мережах та вчинення нею бійки в селі Сестрятин Радивилівського району. 
		     Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали суду показання про те, що були присутні на святкових заходах 20.08.2017 року в селі Сестрятин Радивилівського району. Вони не були очевидцями будь-яких конфліктів ОСОБА_1 із учасниками заходу чи жителями села. Свідки характеризують ОСОБА_1Є з позитивної сторони. 
		     Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків та дослідивши інші докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
		     Згідно наказу №62 від 10.10.2017 року та відповідного запису в трудовій книжці, позивачку ОСОБА_1 звільнено з посади вихователя Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району на підставі п.3 ч.1ст.41 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України),- вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (а.с. 3, 45). Зі змісту досліджених документів вбачається, що підставами звільнення ОСОБА_1 були слідуючі факти.      По  перше, ОСОБА_1 ввела в оману та не повідомила у встановленому порядку керівництво та профком навчального закладу про те, що під час працевлаштування та роботи в даному закладі одночасно перебувала на денній формі навчання у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені ОСОБА_13янчука у місті Рівне. Крім того, ОСОБА_1 навчалася на денній формі навчання у Радивилівському професійному ліцеї та отримувала стипендію з державного бюджету.
		     По  друге, під час проведення 20.08.2017 року урочистих заходів у селі Сестрятин Радивилівського району, ОСОБА_14, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, в неадекватному стані, вчинила бійку в громадському місці вищевказаного села та висловлювалася лайкою на адресу місцевих жителів.
		     По  третє, у соціальних мережах (інтернет-спільнотах), у тому числі на особистій сторінці (профілях) ОСОБА_14, широко розповсюджено цілий ряд світлин, які засвідчують аморальну поведінку вихователя під час перебування в різних громадських місцях у неприглядному вигляді.
		     У своїй постанові за № 6-3135цс16 від 22.03.2017 року, Верховний Суд України висловив правову позицію щодо додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, передбачених ст.41 КЗпП України. Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію. Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обовязків, так і не повязаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
		     Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		     На підтвердження своїх заперечень щодо позову ОСОБА_1 відповідачем були надані письмові докази, щодо її роботи вихователем та одночасного навчання в інституті педагогічної освіти та у професійно-технічному ліцеї (а.с.48-51). Судом не досліджено даних, які б свідчили про незаконність, аморальність дій ОСОБА_1 щодо її роботи вихователем та одночасного навчання. 
		     Дослідивши письмові докази по справі, а саме депутатське звернення, письмове звернення жителів села Сестрятин Радивилівського району та інші документи, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 бійки 20.08.2017 року у вищевказаному селі не підтверджується конкретними фактами зафіксованими в офіційних документах (а.с. 94,95,110). У своїй постанові по справі № 5-10 кс13 від 25.04.2013 року Верховний суд України вказав, що офіційними документами є ті з них, які складаються та видаються посадовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і які засвідчують певні факти і події, що мають правове значення. Ці документи мають бути належним чином складені за формою і містити необхідні реквізити. Судом під час розгляду даної цивільної справи не досліджено офіційних документів, які б містили факти аморальної поведінки ОСОБА_1 як вихователя навчального закладу. 
		     Крім того, для доведення своїх вимог щодо аморальності поведінки ОСОБА_1 як вихователя, відповідачем було надано паперові копії електронного доказу, а саме знімки вмісту екрана монітора (скриншоти) із зображенням особи жіночої статі в купальному костюмі, схожої на ОСОБА_1 Оригінали електронного доказу відповідачем не надані (а.с.55-75). У своїй письмовій заяві на адресу суду, позивачка просить вищевказані докази визнати недостовірними та не брати їх до уваги при вирішенні справи(а.с.116).
		     Відповідно до ч.5 ст.100 ЦПК України, якщо оригінал електронного доказу не надано, а учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої паперової копії оригіналу, такий доказ не береться до уваги судом. Вважаючи на викладене, суд вважає недостовірними надані відповідачем паперові копії електронного доказу, а саме знімки вмісту екрана монітора (скриншоти) із зображенням особи жіночої статі в купальному костюмі, схожої на ОСОБА_1 та не бере їх до уваги при вирішенні справи.
		     Таким чином, під час розгляду справи по суті судом не встановлено обставин вчинення ОСОБА_1 аморального проступку як при виконанні трудових обовязків, так і не повязаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).
		     Позивачка ОСОБА_1Є була звільнена з посади вихователя Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району без достатніх підстав та підлягає поновленню на роботі з 10.10.2017 року.
		     Згідно ст. 235 КзПП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		     Таким чином, оскільки звільнення позивача мало місце без законної підстави, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.10. 2017 року по 11.05.2018 рік.
		     Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу провадиться відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8.02.1995 року. Відповідно до п. 2 вищевказаного Порядку, у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. До моменту незаконного звільнення з роботи (до 10.10.2017 року) позивачка ОСОБА_1Є перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Відповідно до п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, в інших випадках, коли працівник не мав заробітку, не з вини працівника, нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, а розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
		     Згідно письмової довідки посадових осіб Бугаївської сільської Ради Радивилівського району Рівненської області №02-26/19 від 09.01.2018 року, сесредньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на посаді вихователя згідно тарифікаційного списку працівників дитячих дошкільних закладів станом на 10.10.2017 рік становить 2 827 гривень 35 копійок (а.с.133). Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час її вимушеного прогулу з 10.10.2017 року по 11.05.2018 рік становить 19 791 гривня 45 копійок та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		     Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, суд приходить до висновку, що порушення законних прав позивача з вини відповідача, внаслідок незаконного звільнення з роботи, призвели до моральних страждань ОСОБА_1, погіршення її матеріального стану, нервових переживань. З урахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, тривалості негативних наслідків морального характеру, ступені вини відповідача та обставин справи, а також виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості, суд вважає, що розмір морального відшкодування позивачу належить визначити в сумі 5000 гривень. 
		     Відповідно до положень ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.     
		     Відповідно до п. 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільняються від сплати судового збору під час розгляду цивільної справи позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.          Норми ч.6 ст. 141 ЦПК України вказують, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави. Таким чином, підлягає стягненню з Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» в дохід держави судовий збір в розмірі 640 гривень.
		     Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позивачкою ОСОБА_1 не сплачено судовий збір в розмірі 640 гривень за подання до суду позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідача за незаконне звільнення з роботи. Вважаючи на частковість задоволення вищевказаних вимог, підлягає стягненню з позивачки ОСОБА_1 в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди судовий збір в розмірі 64 гривні. З навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області в дохід держави, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 576 гривень.
		     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 235, 237-1 Кодексу Законів про працю України, ст.ст. 76 - 81, 100, 141, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України,-                          
		В И Р І Ш И В:
		 
		      Позов ОСОБА_1 до Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору завідувач Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.
		     Поновити ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 21.07.2011 року) на роботі на посаді вихователя Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 25320243) із 10.10. 2017 року.
		     Стягнути з Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 25320243) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 21.07.2011 року) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.10. 2017 року по 11.05.2018 рік в розмірі 19 791(девятнадцять тисяч сімсот девяносто одна) гривня 45 копійок .
		     Стягнути з Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 25320243) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 21.07.2011 року) завдану внаслідок порушення її трудових прав моральну шкоду в розмірі 5 000 (пять тисяч) гривень. 
		     В решті позовних вимог в задоволенні відмовити.
		     Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2 827 (дві тисячі вісімсот двадцять сім) гривень 35 копійок.
		     Стягнути з Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 25320243) в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
		     Стягнути з Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 25320243) в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди судовий збір в розмірі 576 (пятсот сімдесят шість) гривень.
		     Стягнути з позивачки ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 21.07.2011 року) в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди судовий збір в розмірі 64 (шістдесят чотири) гривні.
		     Рішення може бути оскаржене повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обовязки до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		     Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		     Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		     Повний текст рішення складений 21.05.2018 року.
		 
		Суддя Д.В.Мельник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...