Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/6879/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 29.05.2018. Зареєстровано: 30.05.2018. Оприлюднено: 01.06.2018.
Дата набрання законної сили: 20.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2018 р.
		м. Харків
		 
		Справа №639/6879/17,
		2/639/446/18
		 
		Жовтневий районний суд м. Харкова 
		у складі головуючого-судді Єрмоленко В.Б., 
		за участі секретаря: Петрової Н.М.
		 
		учасники справи:
		позивач  ОСОБА_1
		представники відповідача ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)- 
		ОСОБА_2, ОСОБА_3
		 
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в м. Харкові  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Харківської установи виконання покарань (№27)» Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної установи «Харківської установи виконання покарань (№27)» ( далі УВП № 27), Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в сумі 4000 доларів США, спричинений діями адміністрацією Харківської УВП № 27. Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що з 18.11.2014 р. вона перебувала в УВП № 27 та неодноразово, починаючи з грудня 2014 р. , зверталася до адміністрації з вимогою створити умови для жінок, які не палять та замість обладнання окремої камери ,адміністрація постійно ,в перервах між судовими засіданнями, направляла її на дільницю слідчого ізолятора у Качанівську виправну колонію № 54. Як стверджує позивач, у зв'язку з триманням її в накуреному приміщенні, у неї різко погіршало здоров'я, постійно непокоють головні болі, кашель, дере в горлі та грудній клітці, з'явилася виразка шлунку, нестабільний тиск. З питання розміщення в камері з некурящими жінками зверталася до суду, але до теперішнього часу нічого не змінилося .Вимоги були виконані 22 травня 2017 р., коли черговий раз її привезли з Качановской колонії до УВП № 27 та помістили в камеру № 406 з іншими некурящими жінками. У відповідь на її скаргу, прокуратура Харківської області дала вказівку усунути порушення вимог законодавства, але у липні 2017 р. її знову помістили в камеру , де палили. Наступного дня її доставляли в Жовтневий районний суд, звідки викликали бригаду швидкої медичної допомоги через скарги на головну біль, оскільки, як зазначає ОСОБА_1, вона у боксі містилася по різні сторони грат з чоловіком, який палив. З посиланням на норми ст.ст. 22, 27, 28, 50 Конституції, ст.ст.1163, 1164 ЦК України, ОСОБА_1 вважає, що її здоров'ю погрожує небезпека, тому вона має право вимагати усунення таку небезпеку від того, хто її створив, та вимагати компенсації заподіяного збитку. Позивач пояснила, що всупереч Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", адміністрація УВП № 27 не забороняє куріння у приміщеннях закритого типу. Знаходження некурящих осіб в одному закритому приміщенні з особами, що палять, визнане насильством над людиною, тому позивач вважає за необхідне стягнути на її користь, як компенсацію моральної шкоди зазначену суму 4000 доларів США в еквіваленті.
		   Відповідач-Державна установа «Харківська установа виконання покарань ( № 27) позовні вимоги не визнала та надала відзив, в якому стверджує, що увязнені тримаються в установі у порядку, передбаченому Законом України «Про попереднє увязнення» та Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, якими не передбачено заборони щодо паління у відповідно обладнаних житлових приміщеннях, призначених для тримання увязнених і засуджених ( камерах), а також не передбачено окремих камер для утримання тютюнозалежних осіб від осіб, які не палять. Увязнені жінки утримуються у режимному корпусі та розміщуються у камерах відповідно до вимог режиму та ізоляції, для чого обладнано 16 камер. Враховуючи наповнюваність режимного корпусу на даний час відшукати можливість створення камер для окремого тримання не виявляється можливим. За весь час перебування в установі ОСОБА_1 трималася в камерах №№ 406, 409, 412, 414, 419 режимного корпусу № 4. Ці камери обладнані природною вентиляцією за рахунок вентиляційних каналів, розташованих в стінах, які виходять в коридор, постійно проводиться провітрювання через вікна, що обладнані поворотними відкидними створами. Після постановлення судом ухвали від  31.07.2017 р., позивач поміщалась в камери №№ 406, 412, в яких перебували особі, які не палять. Інформація про наявність чи відсутність в увязнених шкідливих звичок має сумнівний характер. Адміністрація в змозі лише опитати осіб на предмет наявності чи відсутності звички палити , але вірогідність достовірності відповідей буде вісносна.Паління не входить до переліку критеріїв, за якими визначається ізоляція увязнених по камерах. Поміщення увязненої ОСОБА_1 до камер №№ 406, 412 було обгрунтованим , на той момент там перебували особи, які не палять.Доводи ОСОБА_1 про те, що через пасивне куріння у неї зявилася виразка шлунку, відбуваються стрибки тиску, запаморочення, відповідач не визнає, тому як до прибуття в установу, з анамнезу ОСОБА_1 відомо, що мала хронічні захворювання, близько 23 років тому у неї видалено жовчний міхур. За час перебування ОСОБА_1 під вартою у 2015-2018 р.р. відмічалося загострення наявних у неї хронічних захворювань, проте після проведених медикаментозних амбулаторних лікувань стан її здоровя був задовільний без тенденції до погіршення ( а.с. 63-66).
		Згідно з положеннями ст. 12 ст. 212 ЦАК України участь позивача ОСОБА_1, яка тримається в установі попереднього увязнення, у судовому засіданні забезпечена в режимі відеоконференції між судом та Качанівською виправною колонією ( № 54).В судових дебатах позивач відмовилася приймати участь , вимагаючи її доставки до суду. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 надала всі свої обгрунтування та пояснення щодо своїх позовних вимог у підготовчому та судових засіданнях, суд вважає, що її небажання приймати участь у судових дебатах в режимі відеоконференції не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не зявився, про день і час розгляду справи повідомлений завчасно, належним чином, заперечень або відзиву не надав.
		Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази, приходить до наступного.
		ОСОБА_1 утримується в Державній установі «Харківська установи виконання покарань (№ 27)» Міністерства юстиції України з 18.11.2014 р. на підставі ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Харкова.
		Згідно наряду УДПтСУ в Харківській області увязнену 19.10.2015 р. було направлено до дільниці слідчого ізолятору при Качанівській ВК № 54 в Харківській області, звідки її повертають до установи згідно вимог суду, що підтверджується відповідною довідкою.Таким чином, перебування ОСОБА_1 в ДУ «Харківська УВК ( № 27)» обмежується декількома днями, у перервах між судовими засіданнями вона утримується у слідчому ізоляторі при Качанівській ВК № 54.
		   Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 18.06.2015 р. у задоволенні скарги захисника на порушення прав його підзахисної ОСОБА_1 щодо надання ефективної медичної допомоги відмовлено. Звернуто увагу адміністрації та медичної частини Харківської установи виконання покарань №27 на належне обстеження та , за необхідності, лікування слідчо-арештованої ОСОБА_1 у відповідності зі станом її здоровя.
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 висловлювала скарги на нудоту, печію, різь та болі у животі, змушена постійно приймати медичні препарати та ліки, які негативно впливають на роботу органів травлення та можуть викликати виразку шлунку та дванадцятипалої кишки . Крім того, ОСОБА_1 заявляла, що утримується разом з особами, які палять, що негативно відображається на стані її здоровя.
		При огляді ОСОБА_1 лікарями 25.12.2014 р. у неї виявлена гіпертонічна хвороба 1 ст., призначено амбулаторний курс медикаментозного лікування, загальний стан здоровя визнано стабільним, в цілому задовільний.18.03.2015 року позивач оглянута в умовах ХУВП №27 приватним лікарем, яка має відповідну ліцензію, що не суперечить Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоровя України від 15.08.2014 № 1348/5/572. Лікарем надано попередній діагноз: метаболічна кардіоміопатія, гіпертонічна хвороба ІІ стадії ст. 2,гіпертрофія міокарда лівого шлуночку, серцева недостатність ІІА (второй функціональній клас), дисциркуляторна енцефалопатія (гіпертонічна та посттравматичного ґенезу) ІІ ступеню з вираженими вестибуло-атактичним та цефалгичним синдромами, лікворно-венозної дистензії на фоні поширеного остеохондрозу хребта з імовірною нестабільністю в шийному відділі плечо-лопаточним періартритом зліва, постхолецистектомічний синдром, хронічний гастрит в стадії загострення (виразкова хвороба) з вираженим диспептичним та помірним больовим синдромом та явищем диспанкреатизма, менорагія , флебіт глибоких вен лівої гомілки.
		10.04.2015 р. вона обстежена в умовах Харківської обласної лікарні, у тому числі у діагностичному центрі, за результатами якого надано висновок про встановлення у ОСОБА_1А активної виразки шлунку і рубців в 12-персній кишці, що свідчить про рецидивуючий перебіг данного захворювання . ОСОБА_1 не потребувала стаціонарного лікування, відповідні рекомендації щодо спостереження та планових обстежень надані.
		З урахуванням того, що ніякої загрози для життя та здоровя слідчо-арештованої,яка утримується в умовах ХУВП №27 , не існувало, у задоволенні скарги відмовлено.
		У вересні 2015 р. ОСОБА_1 та її захисник звернулися до Жовтневого районного суду м.Харкова та разом з іншими вимогами просила зобовязати начальника Харківської УВК № 27 встановити вентиляцію в камері №419, перевести до камери для тих, хто не курить. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивували тим, що в камері № 419, де вона утримується, відсутня система вентиляції, при цьому вона не палить, проте у камері утримується особами, які курять, що негативно впливає на її здоров'я, а саме внаслідок цього, а також у зв'язку з поганим харчуванням вона захворіла на виразку шлунку.
		Судом встановлено, що, в режимному корпусі №4, де утримується ОСОБА_1, при будівництві в міжцегловій кладці було закладено природну систему вентиляції. Зазначена система вентиляції виконує свою функцію при відкритій віконній рамі. Примусова вентиляція в камерах для утримання ув'язнених не вимагається чинним законодавством. Матеріали особової справи ОСОБА_1 не містять даних про те, що вона зверталася до адміністрації про переведення до іншої камери.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 18.09.2015 р. у задоволенні скарги ОСОБА_1 та її захисника на порушення прав особи, яка тримається під вартою в Харківській установі виконання покарань УДПтС України в Харківській області №27 відмовлено.Про факти, повідомлені в судовому засіданні ОСОБА_1А.(щодо відмови працівників Харківської установи виконання покарань УДПтС України в Харківській області №27 у прийнятті її заяв (звернень) та їх належної реєстрації і розгляду), інформувати прокуратуру Харківської області для перевірки та у разі підтвердження - вирішення питання про вжиття заходів реагування.
		20.09. 2015 р., 30.09.2015 р. ОСОБА_1 подала заяви на імя в.о. начальника Харківської УВП № 27 в яких вона повідомляє про погіршення стану здоров'я через те, що в камері постійно палять, тютюновий дим її нервує , вона відчуває брак кисню, болі в серці та вимагає створити камеру для некурящих в корпусі № 4. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що начальник установи надав вичерпну відповідь на всі запитання ОСОБА_1 
		 
		Прокуратурою Харківської області від 18.09.2015 р. № 16-52-15 на звернення ОСОБА_1 від 10.08.2015 р. щодо умов тримання її під вартою, не встановлено порушень вимог закону України «Про попереднє увязнення», Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби, затв. Наказом Міністерства юстиції України 20.03.2013 № 445/22977 щодо медичного обслуговування . З питань паління інших увязнених, керівництву УДПтС України в Харківській області підготовлено та направлено лист щодо можливості вирішення питання окремого розміщення осіб, які палять, від осіб, які не палять в камерах.
		Прокуратура Харківської області від 23.05.2017 р. № 16-52-15 надано відповідь ОСОБА_1 на звернення від 26.04.2017 з питань конвоювання з дільниці слідчого ізолятора, розташованої на території Державної установи «Качанівська ВК ( № 54), а також створення окремої камери для осіб, які не палять, в Державній установі «Харківська УВП ( № 27). Позивач проінформована, що питання конвоювання в судове засідання до Київського районного суду м.Харкова були предметом розгляду в Комінтернівському районному суді м.Харкова, ухвалою якого від 16.03.2016 р. у задоволенні клопотання відмовлено. З питань створення окремої камері для осіб, які не палять, встановлено, що адміністрація установи, всупереч вимогам ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого випливу на здоровя населення» не вживається відповідних заходів щодо обмеження негативного впливу тютюну на здоровя увязнених, які не палять, шляхом створення спеціальних місць для куріння, камер для окремого тримання тютюнозалежних від осіб, які не палять, вжиття заходів впливу до тютюнозалежних осіб тощо. 22.05.2017 р. начальнику ДУ «Харківська УВП ( № 27) прокуратурою внесено вказівку про усунення порушень вимог законодавства щодо обмеження негативного впливу тютюну на здоровя увязнених, які не палять, та тримаються в камерах установи.
		   З подібними заявами щодо створення окремої камери для тих, хто не палить, ОСОБА_1 зверталася також до відповідача адміністрації установи виконання покарань ( № 27) 20.01.2017 р., 14.04.2017 р., після чого до суду.У скарзі позивач просила зобов'язати Харківську установу виконання покарань №27 створити камеру для осіб які не палять; визнати дії адміністрації Харківської установи виконання покарань №2, такими що порушують її права; зобов'язати Харківську установу виконання покарань №27 виплатити їй моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 
		   Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 31.07.2017 р. скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобовязано адміністрацію Харківської установи виконання покарань №27 УДПтСУ в Харківській області, з урахуванням стану здоров'я слідчо - заарештованої ОСОБА_1 перевести останню в камеру до осіб, які не палять. У задоволенні інших вимог скарги відмовлено. 
		Законом України «Про попереднє ув'язнення» встановлено, що тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України , вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
		Статтею 10 Закону України «Про попереднє увязнення» встановлено обовязок осіб, взятих під варту додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув'язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації.
		Відповідно до п. 4.3. підрозділу 4 розділу І Правил внутрішнього розпорядку ув'язненим та засудженим забороняється курити під час проходження коридорами та територією СІЗО. Обмежень щодо паління в камері законодавством не визначається, , п. 4.6. підрозділу 4 розділу І Правил встановлено кількість пачок цигарок, які ув'язненні мають право зберігати при собі.
		Ув'язнені і засуджені розміщуються в камерах відповідно до вимог режиму та ізоляції, визначених статтями 7 і 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення», відповідно до плану покамерного розміщення. 
		   З наданої відповідачем довідки, пояснень відповідача випливає, що камери №№ 406, 409, 412, 414, 419 режимного корпусу № 4 , в яких перебувала ОСОБА_1 обладнані природною вентиляцією , які здійснюються за рахунок вентиляційних каналів, постійно проводиться провітрювання камер через вікна, які обладнані поворотно відкидними створами . Кожна камера має 2-3 вікна, з можливістю провітрювання, висота стелі-4,4 кв.м. Механічної примусової вентиляції в корпусі немає. Під час перебування в установі виконання покарань № 27, ОСОБА_1 утримувалась в камері № 406 кількістю місць-6 разом з трьома особами, в камері № 409 пл. 39,3 кв.м. при кількості 15 місць , утримувалось 10 осіб, в камері № 412 пл. 39,5 кв.м. при кількість спальних місць -8, утримувалось 4 особи, камера № 414 пл. 37,2 кв.м. має 14 місць, а утримувалось 5 осіб, камера № 419 пл. 40 кв. передбачає 16 місць, утримувалось 14 осіб.
		Проведеним дослідженням повітря житлових і громадських приміщень в одній із камір, в якій перебувала ОСОБА_1 встановлено, що виміряні рівні температури, відносної вологості та швидкість руху повітря відповідають вимогам ДБН В2.5-67:2013 та свідчать про достатній рівень існуючої вентиляції.
		Протоколом проведення досліджень метеорологічних факторів № 3746/ВФФ від 27.03.2018 р., 
		протоколом дослідження повітря житлових і громадських приміщень № 3745/ВАП/29 від 29.03.2018 р. санітарної-гігієнічної лабораторії КП «Санепідсервіс» не виявлено перевищення ГДК у відповідності до РД 52.04.186-89 «керівництво по контролю забруднення атмосфери», «методичних вказівок за здійсненням державного санітарного нагляду за пристроєм та утриманням житлових будівель» № 2295-81. Відповідачем надана фотокопія приміщень всіх камер, де перебувала ОСОБА_1, з яких вбачається, що у камері маються великі вікна та вентиляція.
		Відповідно до наданої довідки Харківської УВК № 27, книги обліку кількісної перевірки осіб, які тримаються в УВП ( № 27), ОСОБА_1 з 11.09.2017 р. по 18.09.2017 р. утримувалась в камері № 406 разом з двома особами.За поясненнями цих осіб, в камері ніхто не палив. За час розгляду справи ОСОБА_1 утримувалась також в камері № 412 разом з трьома особами. Зазначені особи у своїх поясненнях стверджували, що в камері не курили, тютюнових виробів не мали. Між тим, як зазначив представник відповідача, благодійна організація привозила до установи допомогу, у тому числі тютюнові вироби, і ОСОБА_1 за власним бажанням отримала 40 пачок цигарок.
		За положеннями ч.1ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що особі, яка взята під варту, держава повинна забезпечити тримання в умовах, що відповідають принципу поваги до людської гідності, а спосіб і метод виконання покарання не повинні завдавали їй душевного страждання чи мук, які б перевищували невідворотний рівень страждання, притаманний увязненню, і щоб здоровя і добробут особи з огляду на практичні потреби увязнення були належним чином забезпечені, включаючи, серед іншого, надання їй необхідної медичної допомоги.
		Позивач скаржиться на порушення статті 3 Конвенції, обгрунтовуя свої доводи катуванням та жорстковим поводженням, оскільки в камері утримувались особи, які палять, що вплинуло на її стан здоровя.
		Стаття 3 Конвенції категорично забороняє катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
		Жорстоке поводження підпадатиме під дію статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод лише у разі досягнення певного мінімального рівня жорстокості. Оцінка цього мінімуму є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як тривалість поводження, його фізичні та психічні наслідки, а в деяких випадках мають враховуватися також стать, вік і стан здоровя потерпілого. 
		Таким чином, оцінюючи умови тримання, необхідно враховувати сукупний вплив цих умов, а також тривалість тримання у цих умовах.
		ОСОБА_1 утримується на дільниці слідчого ізолятору при Качанівській ВК № 54 в Харківській області, звідки її повертають до установи згідно вимог суду, який розглядає кримінальне провадження. Термін перебування в УВП № 27 до тижня.
		Після постановлення ухвали суду від 31.07.2017 р. щодо переведення увязненої в камеру для осіб, які не палять, адміністрація стала фіксувати факт утримання ОСОБА_1 з некурящими особами відповідними поясненнями тих, хто перебуває з нею в камері для підтвердження або спростування заяв позивача, що її справді тримали в одній камері з курцями.
		   За твердженням заявника, через перебування в камері разом з особами, які палять, вдихаючи тютюновий дим курцыв ( пасивне куріння) погіршився її стан здоровя, у неї зявилась  виразка шлунку, непокоють головні болі, кашель, дере в горлі та грудній клітці, відбувається  нестабільний кров'яний тиск.
		Згідно медичної довідки ОСОБА_1, вона з часу прибуття до установи, тобто з 18.11.2014 р., перебуває на диспансерному обліку, під наглядом лікарів, періодично та планово обстежується і проходить амбулаторне лікування, якщо у цьому виникає необхідність. 25.12.2014 р. у ОСОБА_1 виявлена гіпертонічна хвороба 1 ст., призначено амбулаторний курс медикаментозного лікування, загальний стан здоровя визнано стабільним, в цілому задовільний.18.03.2015 року позивач оглянута в умовах ХУВП №27 приватним лікарем. У квітні 2015 р., було проведено повне обстеження та консультації в умовах КЗОЗ м.Харкова і поставлено діагноз: виразкова хвороба ( вперше виявлена), активна фаза, виразка шлунку, хронічний гастродуоденіт, дуодено-гастральний рефлюкс, діафрагмальна кила 4 см., рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки, післяхолецистектомічний синдром, хронічний панкереатит, адипоз печінки, вегето-судинна дистонія. Лікарями призначено амбулаторне лікування. Періодичне загострення наявних у неї хронічних захворювань відмічається щороку (з 2015 р.-2018 р.), призначається курс медикаментозного лікування, стан її здоровя без тенденції до погіршення за висновком лікарів.
		   З огляду на викладене, позивач не довела, що умови тримання під вартою призвели до загострення у нього тієї чи іншої проблеми зі здоров'ям. Навпаки, як свідчать відповідні документи, ОСОБА_1 регулярно призначаються медичні обстеження, огляди, консультації вузьких спеціалістів, вона отримує адекватне лікування, а хвороби, на які вона посилається, виникли та діагностовані до її увязнення, мають хронічний характер та періодично загострюються. Жодного доказу того, що проблеми зі здоровям, повязані з пасивним курінням суду не надано (див., a contrario, справу "Островар проти Молдови" (Ostrovar v. Moldova), № 35207/03 пп. 15-17, від 13 вересня 2005 року, справа "Вергельський проти України" № 19312/06 п.п. 75-77, 89-91, від 12 березня 2009 р.).
		За таких обставин, суд приходить до висновку про необгрунтованість та недоведеність поданої ОСОБА_1 позовної заяви, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 15,16 ЦК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Харківської установи виконання покарань (№27)» Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди- відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи: 
		Позивач  ОСОБА_1, 03.06.1967р.н. (утримується під вартою у Державної установи «Харківської установи виконання покарань (№27)». Відповідачі  Державної установи «Харківської установи виконання покарань (№27)» Міністерства юстиції України, місце розташування м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, код ЄДРПОУ 08564587;Державної казначейської служби України, місце розташування 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6).
		Повне судове рішення буде складено до 25.05.2018 р. 
		 
		 
		 
		СУДДЯ -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...