Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 418/968/16-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2018.
Дата набрання законної сили: 24.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		24 травня 2018 р.
		м. Київ
		 
		справа № 418/968/16-к
		 
		провадження № 51-1699км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря 
		судового засідання ОСОБА_4 ,
		 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 25 квітня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130490000292 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 ,        ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Дзержинське Міловського району Луганської області, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше судимого 03 лютого 2011року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
		ОСОБА_7 ,           ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Дзержинське Міловського району Луганської області, проживаючого за адресою:      АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
		 
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Міловського районного суду Луганської області від 30 січня 2017 року засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожного за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку кожному тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		 
		Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 25 квітня 2017 року зазначений вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінено, перекваліфіковано їх дії з ч. 3 ст.185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України та призначено кожному покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
		На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку кожному тривалістю 2 роки з покладенням обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		 
		Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджено за те, що вони 07 грудня 2016 року близько 18:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи за попередньою змовою, шляхом вільного доступу проникли до сараю домоволодіння АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали кукурудзяне зерно вагою 40,6 кг загальною вартістю 150 грн 22 коп., належне ОСОБА_8 .
		Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України апеляційний суд вказав, що на час вчинення злочину, вартість викраденого майна, яка тягнула кримінальну відповідальність становила 137 грн 80 коп. При цьому, ухвалюючи вирок, місцевий суд не врахував вимоги ст. 5 КК України відповідно до якого закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання таким законом чинності.
		На час постановлення вироку був прийнятий Закон України «Про державний бюджет на 2017 рік» відповідно до якого був збільшений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно збільшено розмір вартості викраденого майна, який тягне кримінальну відповідальність до 160 грн. Із урахуванням того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викрали майно на суму 150 грн 22 коп., що на час постановлення вироку не становило розміру вартості викраденого майна, яка тягнула кримінальну відповідальність, то в їхніх діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а є склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч.1 ст.162 КК України, оскільки відповідно до ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції вимог ст. 5 КК України. Звертає увагу, що безпідставна перекваліфікація дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч.1 ст.162 КК України потягла призначення покарання, яке внаслідок м`якості не відповідає тяжкості вчинених ними злочину та даним про їх особу. Зазначає вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і призначення нового розгляду в цьому суді.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Прокурор ОСОБА_5 просив касаційну скаргу задовольнити, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку. 
		 
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК України.
		Зокрема, відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з постановленим вироком місцевого суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою на це судове рішення, порушуючи питання про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок м`якості та неправильності застосування закону про кримінальну відповідальність при вирішенні питання про покладення обов`язків при звільненні останніх від відбування покарання з випробуванням.
		 
		При цьому суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вказав на те, що на час ухвалення вироку місцевим судом був прийнятий Закон України «Про державний бюджет на 2017 рік» відповідно до якого був збільшений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно збільшено розмір вартості викраденого майна, який тягне кримінальну відповідальність до 160 грн. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний закон поліпшує становище особи, а тому відповідно до ст. 5 КК України має бути застосований при визначенні наявності складу злочину в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викрали майно на суму 150 грн 22 коп., а на час постановлення вироку розмір вартості викраденого майна, який тягне кримінальну відповідальність, був визначений у сумі 160 грн, апеляційний суд указав на відсутність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7  складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та перекваліфікував їх дії на ч. 1 ст. 162 КК України.
		Разом із тим, на час вчинення злочину, ухвалення вироку та перегляду цього судового рішення в апеляційному порядку ст. 185 КК України, яка встановлює злочинність та караність діяння за вчинення крадіжки, не змінювалася.
		 
		Закон України «Про державний бюджет на 2017 рік» не є законом про кримінальну відповідальність, а тому його прийняття у цьому конкретному випадку не поліпшувало становище ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що відповідає рішенню Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року справа №1-3/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі).
		 
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції неправильно застосував вимоги ст. 5 КК України та передчасно дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України та призначення покарання за цією частиною статті Кримінального кодексу України.
		 
		З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		 
		При новому апеляційному розгляді суду належить перевірити доводи апеляційної скарги, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, із урахуванням усіх обставин прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у належно мотивованому процесуальному документі згідно з вимогами закону. 
		 
		Керуючись статтями 433, 436, 441, 442КПК України, п.15 «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		касаційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області задовольнити.
		Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 25 квітня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7  скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова є остаточною йоскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...