Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/4532/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2018. Зареєстровано: 31.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2018.
Дата набрання законної сили: 30.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/4532/16 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г., 
		за участю секретаря судового засідання - Співака С.В.
		 
		учасники справи:
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмір" 
		арбітражний керуючий, ліквідатор - Бакрадзе К.А. - не з'явився,
		кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп"
		представники кредитора - не з'явилися,
		кредитор - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"
		представник кредитора - Мироненко В.В., довіреність № 369 від 06.02.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ № 2136 від 18.04.2018, 
		кредитор - Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області
		представники кредитора - не з'явилися,
		 
		розглянув касаційну скаргу
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмір" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А.
		на постанову Харківського апеляційного господарського суду 
		від 30.11.2017 
		 
		у складі колегії суддів: Білоусова Я.О. - головуючий, суддя - Пуль О.А., суддя - Тарасова І.В.
		у справі за заявою
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмір" 
		про банкрутство. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмір" (далі - ТОВ "Алмір" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2016 прийнято заяву ТОВ "Алмір" про порушення справи про банкрутство до розгляду.
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Алмір".
		 
		Постановою господарського суду Харківської області від 09.02.2017 визнано ТОВ "Алмір" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника Бакрадзе Катерину Андріївну, яку зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та інші дії, передбачені Законом про банкрутство.
		 
		10.02.2017 на офіційному сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Алмір" (код ЄДРПОУ 37297900) у наступному складі:
		- Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") у розмірі 115681710,31 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів. Визначено, що витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяв з грошовими вимогами до боржника задовольняються відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство у першу чергу. Визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу, зокрема:
		- Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" (далі - ТОВ "Провід Групп") у розмірі 539000,00 грн.;
		- Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) на суму 1800,00 грн.
		 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4532/16 (суддя - Швидкін А.О.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Алмір". Визнано вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Алмір", погашеними. Провадження у справі припинено. Зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.
		 
		ПАТ КБ "Приватбанк" з ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4532/16 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4532/16 та направити справу до суду першої інстанції для продовження ліквідаційної процедури. 
		 
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 922/4532/16 (головуючий суддя - Білоусова Я.О., суддя - Пуль О.А., суддя - Тарасова І.В.) апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4532/16 скасовано. Провадження у справі № 922/4532/16 припинено. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при винесенні оскарженої ухвали від 12.09.2017 судом першої інстанції не надано оцінки наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство шляхом перевірки дотримання заявником всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України. Також, не надано оцінки аналізу рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Алмір", активам та пасивам боржника, без чого неможливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів безпідставно порушив провадження по справі, визнав боржника банкрутом та затвердив звіт ліквідатора.
		 
		Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 922/4532/16, ТОВ "Алмір" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А. звернулося з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
		 
		У поданій касаційній скарзі, скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 922/4532/16, а ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4532/16 залишити в силі. 
		 
		В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 83 Закону про банкрутство, ст. ст. 32, 34, 38, 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017). 
		 
		Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 922/4532/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2018 у матеріалах справи).
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 06.04.2018 клопотання ТОВ "Алмір" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ТОВ "Алмір" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 922/4532/16 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ТОВ "Алмір" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 922/4532/16. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Алмір" відбудеться 22.05.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.05.2018.    
		 
		Кредитор ПАТ КБ "Приватбанк" подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Алмір" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А., в якому вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 922/4532/16 - без змін.
		 
		Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника кредитора ПАТ КБ "Приватбанк", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
		 
		Згідно зі ст. 41 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
		 
		У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
		 
		Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
		 
		У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, переглянувши ухвалу господарського суду Харківської області від 12.09.2017 у справі № 922/4532/16 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дослідив обставини дотримання заявником всіх вимог ЦК України, ГК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.
		 
		Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатором ТОВ "Алмір" Бакрадзе К.А. надано рішення загальних зборів учасників ТОВ "Алмір", оформлене протоколом від 22.09.2016, з якого вбачається, що учасники товариства прийняли рішення: припинити діяльність ТОВ "Алмір" у зв'язку з ліквідацією; призначити ліквідатором Бакрадзе К.А; встановити двомісячний строк для пред'явлення вимог кредиторів з моменту оприлюднення повідомлення про припинення юридичної особи; доручити ліквідатору проведення ліквідаційної процедури, зокрема: вчинити всі необхідні заходи щодо виявлення кредиторів та дебіторів, а також повідомити їх про припинення товариства; вжити всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості; виявити юридичні особи, учасником яких є ТОВ "Алмір" та здійснити вихід з даних юридичних осіб; здійснити інвентаризацію майна і фінансових зобов'язань товариства, основних фондів та нематеріальних активів, фінансових вкладень, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, грошових коштів і бланків документів суворої звітності; здійснити оцінку майна товариства; провести формування ліквідаційної маси; здійснити заходи щодо звільнення працівників товариства відповідно до законодавства України; після завершення розрахунків з кредиторами у встановленому порядку скласти ліквідаційний баланс, який подати на затвердження учасникам товариства тощо. 
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до змісту вказаного протоколу, на зборах учасників товариства були присутні всі учасники (Глевісс Венчерз ЛТД, Експрес Таймс ЛТД, Нултон Кепітал Інк., Глобал Чемікал Сервісес Лімітед, Грандос Ентерпрайзес ЛТД, Сілвердейл Оверсіз ЛТД, Транссіа Трейдінг Лімітед, Октамар Лімітед, Нолланда Консалтінг ЛТД, Номберія Дівелопмент ЛТД, Солар Лімітед), від імені яких діяла одна особа - ОСОБА_6 на підставі довіреностей.
		 
		Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. 
		 
		Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, ч. 3 ст. 247 ЦК України. Якщо довіреність учасника на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника, передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.
		 
		Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
		 
		Ч. 1 ст. 246 ЦК України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статуту ТОВ "Алмір" та протоколу загальних зборів учасників товариства вбачається, що засновниками товариства є іноземні юридичні особи. 
		 
		Відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
		 
		Відповідно до ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол зборів учасників ТОВ "Алмір" не містить інформації, ким та коли видані довіреності ОСОБА_6 для представництва інтересів усіх засновників. Також, в матеріалах справи відсутні довіреності, видані учасниками боржника (довірителями) ОСОБА_6 для представництва їх інтересів, які б містили відомості про наявність у неї права брати участь у голосуванні на загальних зборах з питань ліквідації товариства, а отже матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження права ОСОБА_6 представляти інтереси учасників ТОВ "Алмір" під час проведення загальних зборів.
		 
		Виходячи з вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданий до матеріалів справи протокол загальних зборів ТОВ "Алмір" від 22.09.2016 не свідчить про прийняття учасниками товариства рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідатором Бакрадзе К.А. 
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 було зобов'язано ліквідатора боржника Бакрадзе К.А. надати суду: оригінали всіх документів, копії яких надавалися в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство; докази на підтвердження повноважень представників засновників ТОВ "Алмір" приймати участь у загальних зборах засновників, оформлених протоколами від 29.11.2016 та від 22.09.2016. Проте, вимоги ухвали суду не виконано.
		 
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність доказів на підтвердження волі учасників ТОВ "Алмір" щодо ліквідації товариства та призначення ліквідатором Бакрадзе К.А. 
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вказаних вимог ліквідатором 26.09.2016 передано державному реєстратору документи, необхідні для внесення в Єдиний державний реєстр запису про рішення щодо припинення юридичної особи та внесено запис про припинення юридичної особи.
		 
		Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. 
		 
		Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, з заявою про визнання кредиторських вимог звернувся ПАТ "Приватбанк", в якій просив визнати грошові вимоги ПАТ "Приватбанк" у розмірі 115 681 710,31 грн. пені на підставі укладених між банком та боржником кредитних договорів та включити їх до реєстру вимог кредиторів; ТОВ "Провід групп", в якій кредитор просив визнати кредиторські вимоги в сумі 539 000,00 грн., що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015. 
		 
		Ліквідатором зазначені вимоги визнано у повному обсязі. Крім того, ліквідатором включено до реєстру вимог кредиторів кредиторські зобов'язання перед Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у розмірі 1800,00 грн.
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або його визнання банкрутом.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Алмір", оформленим протоколом від 22.09.2016, зобов'язано ліквідатора вжити всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості.
		 
		Ліквідатором боржника подано до матеріалів справи акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами від 29.11.2016, в якому зазначено, що дебітором боржника є ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" з розміром заборгованості у сумі 500000,00 грн.
		 
		Однак, в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідних дій щодо стягнення суми дебіторської заборгованості, що свідчить про порушення ліквідатором боржника вимог ст. 111 ЦК України та невиконання рішення зборів учасників ТОВ "Алмір", оформленого протоколом. 
		 
		Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
		 
		Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
		 
		Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N 1365/26142 встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
		 
		Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов'язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.
		 
		Відповідно до п. 1 розділу ІІ вищезазначеного Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. До складу робочих інвентаризаційних комісій включаються представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.11.2016 ліквідатором Бакрадзе К.А. видано наказ про проведення інвентаризації, у якому зазначено: провести повну інвентаризацію активів та зобов'язань товариства з перевіркою їх фактичної наявності станом на 29.11.2016 та обов'язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів; інвентаризацію провести в присутності матеріально відповідальної особи; встановлено інвентаризаційній комісії в п'ятиденний строк після закінчення інвентаризації розглянути її результати та передати її результати на затвердження керівнику підприємства.
		 
		При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатором наданий інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 29.11.2016, який не містить жодної інформації, зокрема, про наявність чи відсутність у товариства товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку та по факту.
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до витягу із Державного реєстру обтяжень, на підставі договору заставі від 25.12.2013 №Г21.1.2.0/5-9702 ТОВ "Алмір" передало ПАТ КБ "Приватбанк" у заставу майнові права на товар у вигляді нафтопродуктів, а 10.01.2017 накладено податкову заставу на майно платника податків згідно акту опису майна №5 від 05.01.2017.
		 
		Вказані відомості жодним чином не відображені ні в інвентаризаційному описі, ні в актах інвентаризації, що свідчить про неналежне проведення суцільної інвентаризації товариства боржника.
		 
		Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Алмір" ліквідатором надані акти інвентаризації наявності грошових коштів, які знаходяться в касі підприємства та на розрахункових рахунках, та розрахунків з постачальниками, покупцями та іншими дебіторами і кредиторами, які складені 29.11.2016 без участі матеріально відповідальної особи , одноособово Бакрадзе К.А.  
		 
		При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів звернення та отримання від керівника ТОВ "Алмір" ОСОБА_7 будь-яких первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності та інших документів, необхідних для проведення інвентаризації.
		 
		Завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до звіту ліквідатора, боржник не має можливості надати контролюючому органу первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для призначення на проведення перевірки, внаслідок відсутності на підприємстві вказаних документів. Згідно акту прийому-передачі від 22.09.2016 директором підприємства вказані документи ліквідатору передані не були.
		 
		Тобто, протягом усього часу здійснення ліквідатором повноважень дії останнього полягали лише у направленні запитів про наявність майна боржника за відсутності відомостей про те, які дії здійснив ліквідатор з метою розшуку та відновлення первинної документації боржника (у т.ч. шляхом звернення до правоохоронних органів). Разом з тим, первинна документація боржника може містити дані про існування як активів, так і дебіторської заборгованості. 
		 
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що наявні в матеріалах справи інвентаризаційні описи та акти інвентаризації, складені ліквідатором Бакрадзе К.А. за відсутності доказів отримання та дослідження первинних документів ТОВ "Алмір" від керівника товариства, не свідчать про здійснення ліквідатором боржника належної та повної інвентаризації активів та зобов'язань ТОВ "Алмір", а її проведення здійснено в порушення вимог чинного законодавства.
		 
		Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів ТОВ "Алмір" зобов'язано ліквідатора, зокрема, виявити юридичні особи, учасником яких є ТОВ "Алмір" та здійснити вихід з даних юридичних осіб; здійснити заходи щодо звільнення працівників товариства відповідно до законодавства.
		 
		Однак, ліквідатором не надано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство жодних документів, які б свідчили про виконання ним рішення загальних зборів ТОВ "Алмір" від 22.09.2016 в цій частині.
		 
		Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення вимог Закону про банкрутство, ліквідатором ТОВ "Алмір" саме при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.
		 
		Суд апеляційної інстанції вірно вказав на те, що відсутність у боржника активу, достатнього для покриття судових витрат, саме на момент звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство, в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство. 
		 
		Відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		 
		Відповідно до п. п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
		 
		Згідно з ч. 10 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		 
		Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази подання до податкових органів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування звітів за останній звітний період та доказів проведення контролюючим органом позапланової перевірки, що свідчить про порушення вимог ст. 111 ЦК України. 
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що зі Статуту ТОВ "Алмір" вбачається, що товариство первісно було зареєстровано Реєстраційною службою Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області 20.09.2013 за №1 444 105 0004007241. Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення до податкових органів та інших державних органів за місцем первинної реєстрації з метою отримання інформації щодо діяльності товариства на наявності у нього матеріальних та нематеріальних активів.     
		 
		Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 ЦК України).
		 
		Ч. 11 ст. 111 ЦК України встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.
		 
		Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатором ТОВ "Алмір" не надано проміжного ліквідаційного балансу, а надано лише фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2016, який поданий до органів статистики 29.11.2016, та який не відповідає вимогам ч. 8 ст. 111 ЦК України.
		 
		Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про подання ліквідатором ТОВ "Алмір" проміжного ліквідаційного балансу до податкових органів. 
		 
		Суд апеляційної інстанції встановив, що при затвердженні проміжного ліквідаційного балансу боржника рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Алмір", інтереси кожного з учасників товариства представляла ОСОБА_6 на підставі довіреностей, номер та дата яких не зазначена у протоколі від 29.11.2016, та вказані довіреності відсутні в матеріалах справи, що свідчить про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження у неї прав діяти в інтересах учасників товариства та приймати відповідні рішення. 
		 
		Також, суд апеляційної інстанції вказав на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано, якими належними та допустимими доказами підтверджується закриття боржником всіх рахунків в банках, оскільки докази звернення ліквідатора ТОВ "Алмір" до ДПІ для отримання довідки з переліком всіх рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття до заяви про порушення провадження у справі не додано.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі надано довідки: ПАТ КБ "Приватбанк" від 03.11.2016 про закриття 3-х рахунків, ПАТ "Акцент-Банк" від 26.10.2016 про закриття 2-х рахунків, ПАТ КБ "Приватбанк" про залишок коштів на рахунку №26009057008770 в сумі нуль гривень.
		 
		При цьому, суд апеляційної інстанції вірно вказав на те, що за відсутності доказів про наявність всіх відкритих рахунків або їх відсутність, руху коштів на них, залишку коштів на рахунках ТОВ "Алмір" на дату прийняття рішення про припинення діяльності боржника, неможливо дійти до висновку про обґрунтоване співвідношення активу та пасиву за даними проміжного ліквідаційного балансу боржника.
		 
		При порушенні провадження у справі та винесенні постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен встановити активи і пасиви боржника, їх наявність або відсутність, розмір та безспірність вимог кредитора.
		 
		Враховуючи відсутність проміжного ліквідаційного балансу, доказів належного проведення інвентаризації всіх активів та зобов'язань боржника, виконання ліквідатором рішення загальних зборів учасників ТОВ "Алмір", суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що ліквідатором вчинені не всі дії, визначені нормами чинного законодавства, необхідні для порушення провадження у справі про банкрутство.
		 
		За відсутності доказів дотримання вимог ЦК України щодо ліквідації товариства, зокрема: рішення засновників про припинення юридичної особи; вжиття всіх необхідних заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, у тому числі за місцем попередньої реєстрації; повідомлення податкових органів про ліквідацію товариства; складання проміжного ліквідаційного балансу, на підставі якого можна з'ясувати питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, ненадання доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, відсутні правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
		 
		Ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство визначено перелік документів, які надаються до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
		 
		При цьому, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, документи, які підтверджують дотримання ліквідаційною комісією (ліквідатором) всіх вимог ЦК України, ГК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, не можуть бути надані суду після порушення справи, а тим більше після визнання боржника банкрутом, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором боржника як на момент звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, так і на момент прийняття ухвали господарського суду Харківської області від 12.09.2017 не надано проміжного ліквідаційного балансу, доказів звернення та отримання від керівника ТОВ "Алмір" ОСОБА_7 будь-яких первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності та інших документів, необхідних для проведення інвентаризації, доказів вжиття заходів щодо виявлення майна боржника за місцем попередньої реєстрації товариства, довідки органів приватизації стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу, переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим, бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату, документів, які б підтверджували право ОСОБА_6 діяти від імені та в інтересах засновників ТОВ "Алмір" тощо. 
		 
		Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява про порушення провадження у праві про банкрутство подана з порушенням приписів ст. 11 Закону про банкрутство.
		 
		При цьому, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що ухвала про затвердження звіту ліквідатора є завершальним (підсумковим) документом у справі про банкрутство, та враховуючи здійснення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, суд при затвердженні звіту ліквідатора зобов'язаний надати правову оцінку всьому здійсненому провадженню, починаючи з порушення провадження у справі. 
		 
		Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що при винесенні ухвали від 12.09.2017 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу судом першої інстанції не надано оцінки наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство шляхом перевірки дотримання заявником всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України. Також, не надано оцінки аналізу рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Алмір", активам та пасивам боржника, без чого неможливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів. 
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що господарський суд першої інстанції без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів безпідставно порушив провадження у справі, визнав боржника банкрутом та затвердив звіт ліквідатора. 
		 
		Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) та ст. 83 Закону про банкрутство.
		 
		Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору та не досліджено належним чином усіх доказів по справі, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом, відповідно до приписів ст. ст. 43, 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм надано належну юридичну оцінку.
		 
		Поряд з цим, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		В постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 908/433/17, від 22.03.2018 у справі №911/3730/16 викладено наступний висновок щодо  застосування ч.2 ст.95 Закону про банкрутство: призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і, відповідно до ч. 6 ст. 95 Закону про банкрутство, несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
		 
		В постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 927/557/17 зроблено висновок про те, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство, порушеної у порядку ст. 95 Закону про банкрутство, відсутність доказів надання ліквідатором товариства контролюючим органам, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, відсутність звернення до боржника та до суду єдиного, визначеного самим боржником, кредитора, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
		 
		Зазначені висновки Верховного Суду мають враховуватися при розгляді касаційної скарги ТОВ "Алмір" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).
		 
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Алмір" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А. та залишення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 922/4532/16 без змін. 
		 
		У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмір" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А. залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 922/4532/16  залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          В.Я. Погребняк
		Судді                                                                                                      Л.Й. Катеринчук
		                                                                                                     В.Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...