Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1896/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2018. Зареєстровано: 31.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2018.
Дата набрання законної сили: 23.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  914/1896/15 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С. Чумака Ю.Я.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
		 
		за участю представників:
		 
		Фірми "Агроексім" - Загороднюк О.В.,
		 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" - не з'явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фірми "Агроексім"
		 
		на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 (у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Орищин Г.В.)
		 
		у справі за позовом Фірми "Агроексім"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"
		 
		про стягнення 718 032,87 Євро, що станом на 09.06.2015 становить 16 912 939,70 грн.,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11.06.2015 Фірма "Агроексім" звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (далі - ТОВ "Яблуневий Дар") про стягнення 718 032, 87 євро, що станом на 09.06.2015 становить 16 912 939,70 грн, заборгованості за поставлений товар, з яких 669 552 євро сума основного боргу, 3% річних в сумі 11 721,92 євро, 36 758,95 євро пені. 
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежними виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за контрактом № 18/02-14 від 18.02.2014.
		 
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Яблуневий Дар" на користь Фірми "Ароексім" заборгованість у загальному розмірі 718 032, 87 євро, що станом на 09.06.2015 становить 16 912 939,70 грн, з яких 669 552 євро основного боргу, 11   721,92 євро 3 % річних, 36 758,95 євро пені.
		 
		Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що матеріалами справи підтверджений факт поставки позивачем відповідачу товару за контрактом № 18/02-14 від 18.02.2014, в той час як доказів його оплати позивачем не надано.
		 
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 скасовано в частині стягнення 393   110,87 євро (9   259   548,86 грн), з яких 344   630,00 євро основного боргу, 11   721,92 євро 3% річних, 36   758,95 євро пені. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні 344   630,00 євро основного боргу, 11   721,92 євро 3% річних, 36   758,95 євро пені. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 в частині стягнення 324 922,00 євро, що в еквіваленті станом на дату подання позову становить 7   653   390,85 грн - залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки рішенням суду в іншій справі було встановлено, що саджанців вишні "нотка" були поставлені відповідачу неналежної якості, то у позивача відсутні підстави вимагати оплати їх вартості у даній справі. Крім того, розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та пені у валюті суперечить вимогам законодавства.
		 
		Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 15.10.2017 Фірма "Агроексім" звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 - залишити в силі.
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції на підставі неналежних доказів, дійшов висновку про те, що позивачем були поставлені саджанці вишні "нотка" неналежної якості.
		 
		ТОВ "Яблуневий дар" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		Сторони були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		18.02.2014 між Фірмою "Агроексім" (продавець) та ТОВ "Яблуневий Дар" (покупець) укладено контракт № 18/02-14, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує саджанці вишні в кількості 300 000,00 штук та саджанці яблуні в кількості 324 000,00 штуки (далі - товар) загальною вартістю 781 200,00 євро. Ціна товару встановлюється в євро згідно з умовами постачання в розмірі 1,2 євро за 1 саджанець вишні та 1,3 євро за 1 саджанець яблуні. Товар постачається продавцем на умовах СРТ: Україна, Львівська область, м. Городок відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 (п. 3.2 контракту).
		 
		Відповідно до п. 7.3 контракту № 18/02-14 від 18.02.2014 покупець здійснює оплату загальної вартості цього контракту на суму 781 200,00 євро на підставі інвойсів (рахунків) декількома приблизно рівними частинами (траншами) не пізніше ніж 30.10.2014.
		 
		Відповідно до п. 8.2 контракту № 18/02-14 від 18.02.2014 за несвоєчасну оплату товару в термін, що обумовлений п. 7.3 контракту, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі 0,03% від суми несплати за кожен день прострочення.
		 
		Судами встановлено, що наявними в матеріалах справи інвойсами підтверджено, що позивач у період з 31.03.2014 по 30.05.2014 здійснив поставку партій товару на загальну суму 669 562 євро (287 200 штук саджанців вишні та 249 940 штук саджанців яблука). 
		 
		Водночас відповідачем не надано доказів здійснення покупцем оплати отриманого товару. 
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України)  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
		 
		Статтями 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		 
		У відповідності зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		 
		Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		 
		Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		 
		Згідно з ч. 1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
		 
		За змістом ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. 
		 
		У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
		 
		Встановивши, що саджанці яблук були поставлені відповідачу на підставі контракту №   18/02-14 від 18.02.2014 належної якості, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача їх вартості. 
		 
		Водночас висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для стягнення 344   630,00 євро основного боргу за поставлені на підставі контракту №   18/02-14 від 18.02.2014 саджанці вишні сорту "нотка" є передчасними, враховуючи наступне.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову у вказаній частині, апеляційний суд мотивував свої висновки тим, що у рішенні Господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі № 914/2313/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2017, було зазначено, що саджанці вишні сорту "нотка" за контрактами №18/02-14 від 18.02.2014 та №21/10-13 від 21.10.2013 поставлялись неякісними ТОВ "Яблуневий дар". 
		 
		Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що в межах вказаної справи №   914/2313/15 було встановлено, що лише частина поставлених за контрактами №18/02-14 від 18.02.2014 та №21/10-13 від 21.10.2013 саджанців вишні були неналежної якості.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив і не дав правову оцінку умовам контракту №18/02-14 від 18.02.2014, укладеному між Фірмою "Агроексім" та ТОВ "Яблуневий Дар", щодо приймання поставленого товару покупцем за якістю та не врахував вимоги ст.ст. 673-680 ЦК України, в залежності від встановлених обставин.
		 
		З урахуванням наведеного, вибірково пославшись на обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі №   914/2313/15, апеляційний суд ухилився від встановлення обставин у даній справі.
		 
		Зі змісту ст. 84 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, при цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та визначенні правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.
		 
		Оскільки постанова суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення 344 630,00 євро основного боргу за контрактом №18/02-14 від 18.02.2014  щодо оплати саджанців вишні сорту "нотка" не відповідає вказаним вище вимогам, то вона підлягає частковому скасуванню з направленням справи у вказаній частині на новий апеляційний розгляд.
		 
		Щодо вимог про стягнення 11   721,92 євро 3 % річних, 36 758,95 євро пені, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
		 
		Згідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. 
		 
		В силу ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
		 
		Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. 
		 
		Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України. 
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів  сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		 
		Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань").
		 
		Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні. 
		 
		Вказану правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 01.04.2015 у справі №909/660/17.
		 
		В силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		 
		Аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня.
		 
		Відповідно, у національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню і інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.
		 
		Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14.
		 
		Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у стягненні 3% річних та пені, розрахованих у іноземній валюті.
		 
		Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 344 630,00 євро основного боргу за поставлені на підставі контракту №   18/02-14 від 18.02.2014 саджанці сорту вишні "нотка", а справа у цій частині підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		В іншій частині постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Фірми "Агроексім" задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 914/1896/15 скасувати в частині відмови у стягненні 344 630,00 євро основного боргу і справу у вказаній частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		3. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 914/1896/15 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя           І.С. Берднік
		 
		Судді          І.С. Міщенко
		 
		          Ю.Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...