Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-890/10 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2018. Зареєстровано: 02.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2018.
Дата набрання законної сили: 18.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		                                        Справа 2-890/10
		                                        6/303/130/18
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ 
		31 травня 2018 року                           м. Мукачево
		Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області 
		в особі головуючого-судді            Куцкір Ю.Ю. 
		при секретарі                 Славич М.В.
		з участю старшого державного виконавця         Халус Є.М.        
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево подання старшого державного виконавця Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла, -
		ВСТАНОВИВ:
		   Старший державний виконавець Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла.
		   Подання мотивоване тим, що на виконанні у Мукачівському МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області знаходиться виконавчий лист №2-890 від 11.02.2010 року виданий Мукачівським міськрайонним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: Крістіни, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 800 гривень щомісячно на кожну дитину і до досягнення їх повноліття. Вказує на те, що боржник ухиляється від сплати аліментів, на виклики державного виконавця не зявляється. Тому просить дозволити примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 для виконання виконавчого листа №2-890 від 11.02.2010 року. 
		   В судовому засіданні старший державний виконавець Халус Є.М. подання підтримала та просила суд його задоволити.
		   Вивчивши подання з доданими до нього документами суд приходить до наступного висновку.
		   Судом встановлено, що згідно виконавчого листа №2-890/10 виданого 12.02.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 800 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 03.02.2010 року і до досягнення їх повноліття. 
		   02.03.2010 року головним державним виконавцем МВ ДВС Мукачівського МРУЮ відкрито виконавче провадження №17908021 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 
		   Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №1918714 від 02.04.2013 року ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить ? квартири АДРЕСА_2. 
		   29.03.2013 року старшим державним виконавцем Мукачівського МВ ДВС Мукачівського МРУЮ винесено постанову про привід боржника ОСОБА_2. 
		   Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 04.04.2013 року ОСОБА_2 за адресою вул.Л.Толстого, 22/2 з травня минулого року не проживає, його місцезнаходження невідоме. 
		   27.04.2018 року старшим державним виконавцем було направлено виклик до виконавця на 03.05.2018 ркоу о 09 год. 30 хв., який той одержав згідно повідомлення Укрпошти 02.05.2018 року, але не зявився. 
		   Згідно розрахунку заборгованості по аліментам від 04.05.2018 року №436 заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 30.04.21018 року становить 158400 гривень. 
		   Згідно з вимогами ст.30Конституції України кожному гарантується недоторканність житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду.
		   Положеннями ст.311ЦК передбачено право на недоторканність житла.
		   Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.311ЦК житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
		   Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
		   Відповідно до вимог ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948року,ст.8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. 
		   Згідно з вимогами п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.18Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
		   Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюєтьсяна випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
		   Відповідно до вимог ст.439ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
		   Відповідно довимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		   В силу вимог ст.ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		   Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях( ч. 6 ст. 81 ЦПК).
		   З аналізу вищенаведених вимог закону вбачається, що державному виконавцю слід довести, що житло належить боржнику або він має право користування ним, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.
		   Встановлено, що в матеріалах справи наданих старшим державним виконавцем до суду відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце вчинення виконавчих дій, необхідність зявитись за місцем реєстрації щодо встановлення майнового стану.     
		   Більше того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту перебування боржника у спірній квартири та свідомого ухилення від допуску виконавця до житла.
		   Доводи старшого державного виконання щодо перешкоджання боржника у виконанні рішення суду та ненадання доступу до житла не підтвердженні належними та достовірними доказами та базуються на припущеннях.
		   Будь-яких інших доказів на підтвердження факту умисного створення перешкод з боку ОСОБА_2 для проведення виконавчих дій старшим державним виконавцем суду не представлено.
		   Суд приймає до уваги те, що примусове проникнення до житла людини є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язане з обмеженням конституційного права людини на недоторканість житла чи іншого володіння. Крім того, боржнику належить тільки ? частина квартири АДРЕСА_2, а тому при примусовому проникненню до житла можуть бути порушені права іншим співвласників. 
		   При вирішенні питання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник перешкоджає виконанню рішення суду, що унеможливлює його примусове виконання, чим порушує права стягувача.
		   Таким чином, подані до суду матеріали про примусове проникнення до житла, що належить боржнику, не свідчать про те, що ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту нерухомого майна, останній чинив цьому перешкоди та не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій.
		   Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги недостатність проведених виконавчих дій, відсутність даних про належне сповіщення боржника про проведення виконавчих дій, відомостей, що підтверджують факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, суд вважає, що у задоволенні подання старшого державного виконавця про примусове проникнення до квартири за №2 по вул.Л.Толстого, 22 в м.Мукачево слід відмовити. 
		   Керуючись ст. 30 Конституції України, ст.439 ЦПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		   У задоволенні подання старшого державного виконавця Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, для виконання виконавчого листа №2-890 від 11.02.2010 року виданого Мукачівським міськрайонним судом про стягнення аліментів  відмовити.     
		   На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 15-ти днів з дня її вручення.
		 
		Головуючий                                            Ю.Ю. Куцкір

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...