Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5614/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2018. Зареєстровано: 03.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		Справа № 520/5614/15-к
		Провадження № 1-кп/520/526/18
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31.05.2018 року
		Київський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160020000113 від 25.09.2014 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Кілія Одеської області, українки, громадянки України, одруженої, маючої на утримані малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , 
		обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в с. Старі Трояни, Кілійського району, Одеської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , 
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
		 
		за участю сторін провадження: прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		                   потерпілого ОСОБА_12 
		                   представників потерпілого ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 
		захисників: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що наказом начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 18.07.2013 року № 15-о ОСОБА_4 призначена на посаду начальника управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області та їй присвоєно 11 ранг державного службовця.
		Наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 27.12.2013 року № 130-о ОСОБА_4 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу».
		Розпорядженням КМУ від 12.09.1997 року № 503-р встановлено, що посада спеціалістів державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі відноситься до шостої категорії державного службовця, а тому з урахуванням пункту 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_4 є посадовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Згідно положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівники органів доходів і зборів відносяться до працівників правоохоронних органів України.
		У своїй діяльності ОСОБА_4 керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», іншими нормативними документами України.
		Відповідно до Положення про управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, затвердженого наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 13.01.2014 року № 21, управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - управління) є самостійним структурним підрозділом.
		Начальник управління ( ОСОБА_4 ) несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на управління завдань і функцій, а саме здійсненні контролю за додержанням юридичними особами податкового та валютного законодавства та інших спеціальних законів, які входять до компетенції податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків, зборів, інших обов`язкових платежів встановлених законодавством, а також зміцненню податкової та платіжної дисципліни, підвищення відповідальності платників податків і зборів (обов`язкових платежів) за виконанням своїх обов`язків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
		Проте, нехтуючи взятими на себе обов`язками працівника контролюючого органу, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість попередження злочину та профілактики злочинності серед населення ОСОБА_4 сама скоїла умисне кримінально-каране діяння за наступних обставин.
		Так, 25.09.2014 року до Прокуратури Малиновського району м. Одеси надійшла заява Генерального директора ТОВ «Лаблогістикруп» ОСОБА_12 щодо вимагання у нього службовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області неправомірної вимоги у сумі 7000 доларів США.
		Сторона обвинувачення вказує, що 15.09.2014 року начальник відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 викликав до Інспекції ОСОБА_12 та повідомив, що до керованого їм товариства у Інспекції виникли питання з податкового кредиту та господарських відносин з контрагентами, наголосивши про проведення перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» та визнання його «транзитером», що спричинить в подальшому виникнення у контрагентів проблем з податковим кредитом та взаємовідносинами з податковими органами.
		На заперечення ОСОБА_12 , ОСОБА_5 повідомив йому, що для вирішення питання йому необхідно звернутися до начальника Управління ОСОБА_25 .
		16.09.2014 року ОСОБА_12 звернувся до начальника Управління ОСОБА_4 , яка вислухавши його, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи отримати неправомірну вигоду, відповіла, що за те, щоб Інспекція не включала ТОВ «Лаблогістикгруп» в перелік підприємств  «транзитерів», щоб в подальшому не виникли проблеми у підприємств, які мали взаємовідносини з його підприємством, та визнати ТОВ «Лаблогистикrруп» «вигодонабувачем», йому необхідно сплатити їй особисто 7000 доларів США.
		При цьому ОСОБА_4 наголосила, що в разі несплати вказаної суми у всіх контрагентів ТОВ «Лаблогістикгруп» виникнуть проблеми з підтвердженням податкового кредиту.
		На вимоги ОСОБА_4 , про сплату останній 7000 доларів США, за те, щоб Інспекція не включала ТОВ «Лаблогістикгруп» в перелік підприємств  «транзитерів», щоб в подальшому не виникли проблеми у підприємств, які мали взаємовідносини з його підприємством, ОСОБА_12 , відповів відмовою.
		У подальшому, з метою підтвердження своїх намірів та змушення ОСОБА_12 виконати висунуті ОСОБА_4 умови по сплаті останній 7000 доларів США, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створюють перешкоди для ОСОБА_12 у вигляді направлення останньому довідки про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» з питань дотримання податкового законодавства № 2583/22-02 від 26.09.2014 року, якою ТОВ «Лаблогістикгруп» визнано «транзитером».
		29.09.2014 року після отримання вищевказаної довідки, ОСОБА_12 знову був змушений звернутися до ОСОБА_4 з питанням про проведення перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп», в ході якої, його підприємство повинно бути визнано «вигодонабувачем», на що вона спрямувала його до начальника відділу ОСОБА_5 , який в свою чергу, маючи на меті отримання неправомірної вигоди надав йому реквізити ТОВ «Мітчел» та висунув вимогу сплатити обумовлену суму на вказаний рахунок.
		02.10.2014 року ОСОБА_12 на вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сплатив на рахунок ТОВ «Мітчел» 29000 гривень, що станом на день перерахування склало 2000 доларів США.
		Отримавши частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_12 , що акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» з питань дотримання податкового законодавства вже підписаний та він зможе його отримати після виконання попередніх домовленостей про передачу їм 5000 доларів США.
		20.10.2014 року близько 16 годин, ОСОБА_12 прибув до приміщення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, розташованому в м. Одесі по проспекту Академіка Глушка, 17/2, де за вимогою ОСОБА_4 залишив в обумовленому нею місці 5000 доларів США (що за офіційним курсом НБУ складає 64755 гривень), в якості неправомірної вигоди за отримання позитивного акту від 10.10.2014 року № 3126/22-02 перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» з питань дотримання податкового законодавства, де останнє визнано вже «вигодонабувачем».
		В цей же день, після отримання зазначеної неправомірної вигоди ОСОБА_4 була затримана працівниками правоохоронного органу на місці події та в її кабінеті були вилучені грошові кошти у сумі 2500 доларів США, отримані від ОСОБА_12 .
		Таким чином, ОСОБА_4 стороною обвинувачення обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		В свою чергу ОСОБА_5 стороною обвинувачення обвинувачується у тому, що наказом начальника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26.06.2014 року № 131 ОСОБА_5 призначений на посаду начальника відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та йому присвоєно 13 ранг державного службовця.
		Наказом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02.06.2014 року № 74-о ОСОБА_5 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу».
		Розпорядженням КМУ від 12.09.1997 № 503-р встановлено, що посада спеціалістів державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відноситься до шостої категорії державного службовця, а тому з урахуванням пункту 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_5 є посадовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Згідно положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівники органів доходів і зборів відносяться до працівників правоохоронних органів України.
		У своїй діяльності ОСОБА_5 керується Конституцією України, Податковим Кодексом України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», іншими нормативними документами України.
		Відповідно до Положення про відділ податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, затвердженого в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_26 від 26.06.2014 року є структурним підрозділом управління податкового аудиту і безпосередньо підпорядковується начальнику управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області. 
		Начальник відділу ( ОСОБА_5 ) несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на Відділ основних завдань і функцій, а саме здійсненні контролю за додержанням юридичними особами податкового законодавства, правильністю обчислення, та достовірністю нарахування податку на додану вартість.
		Проте, нехтуючи взятими на себе обов`язками працівника контролюючого органу, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість попередження злочину та профілактики злочинності серед населення ОСОБА_5 сам скоїв умисне кримінально-каране діяння за наступних обставин.
		Так, 25.09.2014 року до Прокуратури Малиновського району м. Одеси надійшла заява генерального директора ТОВ «Лаблогістикруп» ОСОБА_12 щодо вимагання у нього службовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області неправомірної вимоги у сумі 7000 доларів США.
		Сторона обвинувачення вказує, що 15.09.2014 року начальник відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 викликав до Інспекції ОСОБА_12 та повідомив, що до керованого їм товариства у Інспекції виникли питання з податкового кредиту та господарських відносин з контрагентами, наголосивши про проведення перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» та визнання його «транзитером», що спричинить в подальшому виникнення у контрагентів проблем з податковим кредитом та взаємовідносинами з податковими органами.
		На заперечення ОСОБА_12 , ОСОБА_5 повідомив йому, що для вирішення питання йому необхідно звернутися до начальника Управління ОСОБА_25 .
		16.09.2014 року ОСОБА_12 звернувся до начальника Управління ОСОБА_4 , яка вислухавши його, діючи умисно, з корисливих мотивів, бажаючи отримати неправомірну вигоду, відповіла, що за те, щоб Інспекція не включала ТОВ «Лаблогістикгруп» в перелік підприємств  «транзитерів», щоб в подальшому не виникли проблеми у підприємств, які мали взаємовідносини з його підприємством, та визнати ТОВ «Лаблогистикrруп» «вигодонабувачем», йому необхідно сплатити їй особисто 7000 доларів США.
		При цьому ОСОБА_4 наголосила, що в разі несплати вказаної суми у всіх контрагентів ТОВ «Лаблогістикгруп» виникнуть проблеми з підтвердженням податкового кредиту.
		На вимоги ОСОБА_4 , про сплату останній 7000 доларів США, за те, щоб Інспекція не включала ТОВ «Лаблогістикгруп» в перелік підприємств  «транзитерів», щоб в подальшому не виникли проблеми у підприємств, які мали взаємовідносини з його підприємством, ОСОБА_12 , відповів відмовою.
		У подальшому, з метою підтвердження своїх намірів та змушення ОСОБА_12 виконати висунуті ОСОБА_4 умови по сплаті останній 7000 доларів США, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створюють перешкоди для ОСОБА_12 у вигляді направлення останньому довідки про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» з питань дотримання податкового законодавства № 2583/22-02 від 26.09.2014 року, якою ТОВ «Лаблогістикгруп» визнано «транзитером».
		29.09.2014 року після отримання вищевказаної довідки, ОСОБА_12 знову був змушений звернутися до ОСОБА_4 з питанням про проведення перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп», в ході якої, його підприємство повинно бути визнано «вигодонабувачем», на що вона спрямувала його до начальника відділу ОСОБА_5 , повідомивши, що всі питання йому необхідно обговорювати з ним.
		ОСОБА_5 в свою чергу, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, надав ОСОБА_12 реквізити ТОВ «Мітчел» та висунув вимогу сплатити обумовлену суму на вказаний рахунок.
		02.10.2014 року ОСОБА_12 на вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сплатив на рахунок ТОВ «Мітчел» 29 000 гривень, що станом на день перерахування складало 2000 доларів США.
		Отримавши частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_12 , що акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» з питань дотримання податкового законодавства вже підписаний та він зможе його отримати після виконання попередніх домовленостей про передачу їм 5000 доларів США.
		20.10.2014 року близько 16 годин, ОСОБА_12 прибув до приміщення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, розташованому в м. Одесі по проспекту Академіка Глушка, 17/2, де за вимогою ОСОБА_4 залишив в обумовленому нею місці 5000 доларів США (що за офіційним курсом НБУ складає 64755 гривень), в якості неправомірної вигоди, після чого отримав від ОСОБА_5 позитивний акт перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» з питань дотримання податкового законодавства від 10.10.2014 року №3126/22-02, тобто ТОВ «Лаблогістикгруп» визнано вже «вигодонабувачем».
		В цей же день, після отримання зазначеної неправомірної вигоди ОСОБА_4 була затримана працівниками правоохоронного органу на місці події та в її кабінеті були вилучені грошові кошти у сумі 2500 доларів США, отримані від ОСОБА_12 .
		З урахуванням викладеного, стороною обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що наказом начальника Державної податкової служби у Київському районі вона була призначена на посаду начальника управління ДПІ у Київському районі м. Одеси. Наказом ГУ Міндоходів їй було присвоєно спеціальне звання, 11 ранг державного службовця. У своїй діяльності вона керувалась Конституцією України, Податковим Кодексом України та іншими законами України. Відповідно до положення Управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі, управління податкового аудиту є та було самостійним структурним підрозділом, тому начальник управління несе персональну відповідальність за виконання або за неналежне виконання покладених на управління функцій і здійснення контролю за додержанням юридичними особами податкового та валютного законодавства. 05.09.2014 року до ДПІ у Київському районі від головного управління Міндоходів надійшов лист ДСК №110 про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість щодо відпрацювання підприємств, які скористалися податковим кредитом. В цьому списку також було підприємство «Лаблогістикгруп» зі статусом «вигодонабувач» за період лютий-червень 2014 року. В ДПІ у Київському районі були також інші управління, які також були самостійними підрозділами. Від інших управлінь до її управління податкового контролю юридичних осіб надійшли службові записки щодо відпрацювання цього ж підприємства. Вони посилалися на аналіз баз даних, що саме це підприємство скористалось схемним кредитом і потребує відпрацювання стосовно цього питання. Дані службові записки та телеграма були розписані начальником ОСОБА_27 на заступника начальника Косовського та він розписав вже на неї, в подальшому, для відпрацювання. Вона, в свою чергу, розписала на начальника і керівника відділу, а начальник керівника відділу вже на своїх підлеглих. 26.09.2014 року інспектором ОСОБА_28 була складена довідка як податкова інформація, що підтверджувала факт порушень з боку ТОВ «Лаблогістикгруп» податкового законодавства, шляхом використання схемного податкового кредиту, була зібрана податкова інформація та її результати були викладені в цій довідці. Перевірка проводилась на підставі п. 78 Податкового кодексу України і, у зв`язку з тим, що підприємством не було надано документів в строк, передбачений законом України. Згідно наказу про перевірку, начальником ОСОБА_27 було доручено перевірку за період лютий-червень 2014 року і, в свою чергу, контроль за виконанням цього наказу був покладений на заступника начальника Косовського. Перевірку проводив співробітник відділу податкового аудиту ОСОБА_29 . За результатами перевірки було складено акт перевірки, згідно якого було встановлено порушення та донараховано суму податкових зобов`язань у розмірі 458 тисяч гривень. Ніякого впливу щодо початку проведення перевірки та результатів перевірки вона не мала. Положення про відділ не дозволяє їй самостійно організовувати та проводити перевірки юридичних осіб, тому наказ про проведення перевірки підписується начальником ДПІ та контроль за виконання даного наказу покладається на його заступників. Що стосується потерпілого ОСОБА_12 та розмов з ним, які були зроблені шляхом проведення НСРД, то 29.09.2014 року до неї в кабінет без запрошення увійшов громадянин, якого вона раніше ніколи не бачила, як потім з`ясувалося це був генеральний директор ТОВ «Лаблогістикгруп» ОСОБА_12 та почав казати, що він до неї раніше вже приходив, що вона його викликала, але її не було на роботі, у зв`язку із хворобою. Не маючи бажання вести з ним розмови вона направила його до начальника відділу податкового аудиту, тому що підприємство було на відпрацюванні у цьому відділі. Цей відділ займався відпрацюванням юридичних осіб, які були задіяні в схемах податкового кредиту. 10.10.2014 року знову без запрошення до неї в кабінет зайшов ОСОБА_12 , який почав казати, що йому надали на ознайомлення акт перевірки та почав задавати питання, які їй не були зрозумілі. Вона повідомила йому, що це їх робота контролювати за податками і сказала йому, щоб він не ображався на податкову і на неї, на що він відповів, що не ображається та пішов з кабінету. 20.10.2014 року, після отримання акту перевірки, ОСОБА_12 знову зайшов до неї в кабінет та повідомив, що прийде 24 жовтня за податковим повідомленням-рішенням, яке було виписане в результаті донарахувань, на що вона йому нічого не відповіла та займалась далі своїми робочими справами. Як вбачається з відеозаписів, очевидно, що ОСОБА_12 провокував, постійно намагався спровокувати її на розмову, яку вона зовсім не розуміла та ніяк не відповідала, при цьому, вона ніколи не вимагала і ніколи не розмовляла з ним на цю тему, а саме щодо грошових коштів. Ніяким чином не порушувала вимоги податкового законодавства та положення управління. 
		Відповідаючи на запитання учасників судового провадження, ОСОБА_4 пояснила, що її затримали в коридорі, не в кабінеті, біля кабінету начальника. До неї підійшли два чоловіки та сказали пройти кабінет. Вона пройшла за ними в кабінет, двері до її кабінету були відчинені. Коли вона зайшла в кабінет та почали проводити слідчі дії, при ній відкрили шафу та знайшли грошові кошти. Звідки взялися грошові кошти вона не знає. Вона не витирала руки серветками, їй було дуже погано, вона пила воду та вмивала обличчя. Серветки лежали на столі, вона взяла серветки та витирала обличчя. Люмінесцентна фарба не могла бути на серветках, в матеріалах справи експертиза відсутня, тому це неможливо. На руках люмінесцентного порошку не було і не могло бути. Ніякого відношення до квитанції, відповідно до якої ТОВ Лаблогістикгруп» були нараховані грошові кошти в сумі 29000 гривень на рахунок ТОВ «Мічел», вона не має. ОСОБА_5 був начальником відділу податкового аудиту, тому всі документи, які надходили до управління податкового аудиту розписувались на начальника відділу, згідно положення, потім начальник відділу на своїх підлеглих, тому начальник відділу ОСОБА_5 був її підлеглим і вона розписувала всі документи на нього стосовно цього відпрацювання, і тому всі питання по тому коли буде перевірка, які документи принести на перевірку, були у нього, тому вона сказала ОСОБА_12 , що всі питання до ОСОБА_5 . Не знає чи є на другому поверсі приміщення, які не обладнані світлом, не була у всіх приміщеннях в ДПІ. Не отримувала особисто або через сторонніх осіб будь-які кошти, матеріальні або не матеріальні блага від потерпілого ОСОБА_12 . Не вимагала надання відповідної неправомірної вигоди від потерпілого ОСОБА_12 щодо його комерційної діяльності пов`язаної з ТОВ «Лаблогістикгруп». Не брали змиви з рук. Під час проведення обшуку в кабінеті вона вимагала, просила взяти змиви з рук, на що їй відповіли, що змиви з рук у неї не будуть брати. Не має відношення до підприємства ТОВ «Мічел», навіть не чула. Вперше почула під час досудового розслідування. Не отримувала від ОСОБА_12 неправомірну вигоду. Не надавала та не могла надавати будь-яких вказівок щодо результатів чи ходу перевірки ОСОБА_5 , чи його підлеглому ОСОБА_30 , який був безпосередньо виконавцем. Не перебувала в змові з ОСОБА_5 на вчинення будь-яких протиправних дій щодо даної перевірки. ОСОБА_12 зайшов до неї перший раз до кабінету без запрошення та почав казати, що йому надали акт перевірки на ознайомлення. Серветки лежали у неї на столі. Співробітники правоохоронних органів коли зайшли до неї в кабінет одразу не повідомили їй з якого приводу проводиться огляд. Їй було відмовлено в надані правового захисту, з яких причини не пам`ятає, але це було в грубому тоні, ніхто адвоката не впустив, хоча адвокат був в приміщенні ДПІ. В прокуратурі вночі до неї впустили адвоката, тобто приблизно через 6-8 годин. На початку процесуальних дій адвоката не було. Затримання відбулось в кабінеті на роботі, тобто вона не могла вже вільно пересуватись. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що згідно наказу ДПІ у Київському районі від 26.06.2014 року його було призначено на посаду начальника відділу податкового аудиту. У своїй діяльності керувався Конституцією України, законами України з питань податкового законодавства, Податковим кодексом та іншими нормативними актами. Відповідно до положення про відділ податкового аудиту його відділ є структурним підрозділом управління податкового аудиту. Він як начальник відділу несе персональну відповідальність за невиконання або за неналежне виконання покладених на відділ основних завдань і функцій, а саме здійснення контролю за додержанням юридичними особами податкового законодавства, правильності обчислення та достовірності нарахування податку на додану вартість. 05.09.2014 року від головного управління Міндоходів в Одеській області, згідно з Наказом на відпрацювання, надійшов лист, а саме термінова телеграма щодо відпрацювання підприємств, які скористались схемним податковим кредитом від постачальників інших регіонів, у тому числі, це було підприємство ТОВ «Лаблогістикгруп» за період лютий-червень 2014 року. Директором ТОВ «Лаблогістикруп» на той час був потерпілий ОСОБА_12 . До його відділу від відділу юридичних осіб надходили службові записки щодо відпрацювання даного підприємства шляхом проведення перевірки. Дана перевірка, на підставі наказу, який був підписаний начальником ДПІ у Київському районі, покладається на заступника начальника ДПІ у Київському району. Перевірка була проведена його підлеглим ОСОБА_28 . На підставі даної перевірки був складений акт перевірки на суму 458 тисяч гривень податку на додану вартість. Стосовно підприємства ТОВ «Лаблогістикгруп» проводилась перевірка. Дана перевірка була законна та здійснювалась на підставі усіх доведених до ДПІ у Київському районі листів щодо термінового відпрацювання даного підприємства. За рамки податкового законодавства він не виходив, тому керувався лише тими нормами закону та посадовою інструкцією, яка знаходиться в матеріалах справи і в ДПІ у Київському районі. Ніякого вимагання з його боку не було. Дана перевірка проводилась його підлеглим, ніякого впливу на підлеглого він не мав, що підтверджується показами свідка ОСОБА_31 ОСОБА_12 приходив до ДПІ виключно для консультації щодо даної перевірки. Консультував ОСОБА_12 він, у зв`язку з тим, що він був керівником відділу та ОСОБА_31 на той момент не було в приміщенні ДПІ Київського району, питання стосувалися лише податкового законодавства та моменту перевірки. Всіх інших розмов, за які стверджував ОСОБА_12 , не було та вони не відповідають дійсності. В жодній розмові, яка фіксувалася, не має доказу того, що він щось вимагав та отримував. Розмови стосувалися тільки акту перевірки та донарахування, сплати до бюджету податку на додану вартість на держаний рахунок, на якій сплачуються податки та збори. ОСОБА_12 своєю розмовою постійно намагався його спровокувати, але він на це нічого не відповідав. Відповідно до посадової інструкції та податкового законодавства він був зобов`язаний консультувати директорів чи бухгалтерів юридичних осіб з приводу законодавства. Всі питання, які стосувались його професійної діяльності, він на них відповідав, на інші він не відповідав, тому що не розумів та вони були не по суті справи. 
		Відповідаючи на запитання учасників судового провадження обвинувачений пояснив, що не пам`ятає чи бачився він з ОСОБА_12 15.09.2014 року та 16.09.2014 року. Не надавав ОСОБА_12 рахунок ТОВ «Мічел». Коли ОСОБА_12 спитав за курс, він відповів що цією інформацією він не володіє, на це питання не відповів. Не має відношення та впливу до висновку, відповідно до якого ТОВ «Лаблогістикгруп» було визнано «транзитером» та до висновку, відповідно до якого ТОВ «Лаблогістикгруп» є «вигодонабувачем», так як це доводиться з ДФС України, всі списки на відпрацювання доводяться до ГУ ДФС в Одеській області, а потім вже на район, тому ніякого впливу він як керівник та працівники ДПІ в Київському районі не мають, так як це доводиться терміновою телеграмою і всі суми, всі періоди зафіксовано. Консультував ОСОБА_12 з приводу акту перевірки. Був наказ, ОСОБА_12 його підписав, термін проведення перевірки, документи, які необхідні для проведення перевірки, строки проведення перевірки, лише про це йшла мова. Не пам`ятає коли та за яких обставин познайомився з ОСОБА_12 .. Особисто він з ним не знайомився, лише за тих обставин, які стосуються роботи. Майже всі спілкування були в службовому кабінеті, або в приміщенні ДПІ в Київському районі, на іншій території він з ним не спілкувався. Відповідно до Податкового кодексу, зустрічна звірка не є перевіркою, вона оформлюється для зібрання доказової бази для подальшого проведення податкової перевірки. Це податкова інформація яка слугує, в подальшому, для відпрацювання. 20 жовтня 2014 року ОСОБА_12 приходив до його кабінету, в його кабінеті знаходилось 7 чоловік. ОСОБА_12 приходив до ОСОБА_32 та отримав акт перевірки. ОСОБА_12 він не проводив з кабінету. Не знайомив ОСОБА_12 з дівчиною ОСОБА_33 . Всі суми, які він міг обговорювати з ОСОБА_12 , це суми донарахування по акту перевірки. Свій особистий номер телефону не давав ОСОБА_12 , лише робочий. Проводив перевірку співробітник його відділу, він контролював відпрацювання даної перевірки. Усі суми були відпрацьовані та донараховані. Ніякі вказівки щодо відпрацювання він не надає, він лише розписує пошту та телеграму. Вказівки щодо відпрацювання не надає. Особисто він ніколи не викликав ОСОБА_12 . Відповідно до його посадової інструкції та податкового кодексу, він зобов`язаний надавати консультації з приводу податкового законодавства. 20.10.2014 року він не викликав ОСОБА_12 , неправомірну вигоду він не отримував від ОСОБА_12 , що підтверджується протоколом обшуку. В цей день в його кабінеті проводили обшук, він був присутній, будь-які грошові кошти не знайшли, лише особисті кошти його та його співробітників. Особисто його оглядали, лампою проводили по рукам, всі речі оглядались. Ніякої змови з ОСОБА_4 у нього не було, він підпорядковується керівникам та начальнику відділу стосовно відпрацювання телеграм. Ніякого відношення до підприємства ТОВ «Мічел» він не має, реквізитів у нього не було, раніше не чув про це підприємство, побачив під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, реквізити ОСОБА_12 не надавав. 
		Потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працював директором «Лаблогістикгруп» в м. Одесі. Компанія займалась постачанням, продажем та гарантійним обслуговуванням лабораторного обладнання. Засновником компанії був громадянин Німеччини, та ще одна людина з української сторони. Його викликали на початку 2014 року до Податкової інспекції Київського району м. Одеси обвинувачені та сказали, здається це був ОСОБА_5 , що у нього є проблеми з податковим кредитом, а саме з ПДВ. Він сказав, що якщо у нього є проблеми, то він згоден в суді довести, що закони не порушував, податки сплачував і ніяких з цим питань не може бути. Податкова звернулась до суду, щоб з нього зняти податковий кредит, тобто те ПДВ, яке він отримав від постачальника. Його компанія в двох інстанціях довела, що проблем немає, що сплачували податки нормально і на цьому питання закінчилось. Все почалось на початку 2014 року, йому неодноразово почали телефонувати, писати листи, на які відповідав юрист, його викликали казали, що проблеми з податковим кредитом. Приблизно в кінці літа сказали знову, що у нього проблеми з податковим кредитом, на що він сказав, що якщо є проблеми з податковим кредитом, то він згоден йти до суду та довести те, що він сплачує податки та проблем немає. І тут він почув, що до суду можна піти, але до суду піде не він, а його клієнти, та сказали, що його роблять «транзитером», є такий сленг у податківців, тобто що проблема виникає не у нього, а у його клієнтів, та податковий кредит знімають не з нього, а з його клієнтів, серед яких було багато відомих підприємств. В контракті було прописано, що якщо є проблема з податковим кредитом, то компанія постачальник має його відшкодувати відразу, має сплатити всі витрати на адвокатів, тобто зрозуміло, що поки будуть судові тяжби, то з ним ніхто працювати не буде. Потім у них почались проблеми з податковим кредитом. Якщо б він не заплатив грошові кошти, то його б компанію не зробили винуватою формально, а фактично компанія би закрилася, тому обвинувачені з нього вимагали хабар саме за те, щоб зняти податковий кредит не з компанії контрагента, а з його, тобто з нього зробити, з «транзитера» - «вигодонабувача». Він довго вирішував, що йому робити, поїхав до клієнтів порадився з ними. У нього вимагали та він дав хабар у розмірі 7000 доларів США за те, щоб його компанію зробили «вигодонабувачем». Він прийняв рішення звернутися до органів, написав заяву про те, що з нього вимагають хабар. Першу частину, а саме 2000 доларів, він перерахував на рахунок підприємства, реквізити якого йому надали, а ще 5000 доларів США готівкою він передав в приміщенні податкової інспекції Київського району, йому вказали на приміщення біля кабінету ОСОБА_4 , де він їх мав залишити. Він їх там залишив. Після цього йому видали акт, він став «вигодонабувачем». Вони пішли до суду, виграли дві інстанції. Компанію визнали невинною в цій ситуації, всі обвинувачення були зняті. 
		Відповідаючи на запитання учасників судового провадження потерпілий пояснив, що йому зателефонували з податкової, сказали, що його викликає ОСОБА_4 . Дзвінки були системні, його викликали і до цього, він приходив і казав, що якщо будуть якісь питання, то потрібно писати листи. Йому пропонували «товаришувати». Точно не пам`ятає з якого року він почав спілкуватися з ОСОБА_4 , але вона його почала викликати і раніше, тобто до подій. Особисто ОСОБА_4 сама не телефонувала, телефонували від її імені. ОСОБА_5 йому сказав, що можуть бути проблеми, сказав це питання вирішувати потрібно з керівництвом. Суму йому озвучила ОСОБА_4 . З ОСОБА_5 спілкувався з технічних питань, про умови казала ОСОБА_4 . Спочатку він спілкувався з приводу цього питання з заступником начальника податкової інспекції, а він вже направив його до ОСОБА_4 . У нього вимагали грошові кошти, він пішов написав заяву, на нього повісили аудіо, відео фіксування, підписав папери і після цього надав хабара. А вже з ким розмовляв, в який кабінет заходив, хто йому телефонував, якого числа - це йому тяжко згадати. Йому показали на калькуляторі цифру 7000, він запитав «Чого?», йому відповіли, що не гривень. Це була ОСОБА_4 ОСОБА_5 йому передав реквізити на папірці, він на них перерахував грошові кошти у відділені банку, потім 5000 доларів США готівкою він передав в приміщенні податкової інспекції, а саме йому вказали на технічне приміщення, де зберігались папери, папки, йому сказали залишити там. До того приміщення він пройшов з дівчиною, з якою сказав пройти ОСОБА_5 , яка вказала йому на це приміщення. Коли він вийшов, вона у нього спитала чи знайде вона їх, він вказав рукою де вони лежать. Не пам`ятає назву компанії, на рахунок якої перерахував грошові кошти. Він поставив умову, що всю суму грошей одразу не надасть, після того як йому покажуть прототип документу, щоб він розумів за що платить грошові кошти, а потім передасть решту суми грошових коштів. Після кожного питання, яке виникало при спілкуванні з ОСОБА_5 , останній казав, що йому треба узгодити, і після того коли узгоджував щось відбувалося. На вул. Осіпова на нього вдягали техніку. Точно не пам`ятає чи передав він банківську платіжку ОСОБА_5 . Грошові кошти були особисто його. Не пам`ятає чи бачив як помічались грошові кошти. Вони були помічені, переписані номери, деталі він не пам`ятає. Він пішов до кабінету ОСОБА_5 , там йому показували документи, а саме акт проведення перевірки, після цього ОСОБА_5 зайшов з дівчиною, яка вказала де залишити грошові кошти. Після того як він залишив грошові кошти, він зайшов до кабінету ОСОБА_4 , перепитав за податковий період. Не пам`ятає чи було вікно в приміщенні, де він залишив грошові кошти. Дівчину потім бачив в прокуратурі на очній ставці, але вона сказала, що ні разу в житті його не бачила. Нікого ні на що не провокував, а навпаки, його системно до цього штовхали декілька років. Робив це, щоб викрити злочин. Знайомився з матеріалами кримінального провадження. Коли він перераховував грошові кошти на реквізити підприємства, він розумів, що викриває злочин. Особисто ОСОБА_4 в руки не передавав грошові кошти. Дав хабар ОСОБА_4 через її колег. Хабар давав тільки з метою викриття злочину, а не для того, щоб отримати вигоду. Не пам`ятає хто саме з податкової інспекції підписував запит щодо надання документів. Не пам`ятає чи продовжувала працювати компанія після складання акту перевірки та після затримання обвинувачених. Не пам`ятає з якого моменту перестав працювати в компанії.
		Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знайома, перебувала в робочих стосунках. Потерпілого ОСОБА_12 побачила перший раз під час допиту, в приміщенні податкової не бачила. На момент подій працювала головним державним інспектором відділу організації супроводження перевірок юридичних осіб. Фактична адреса податкової інспекції в Київському районі: пр-т. Ак. Глушко, 17/2. Начальником відділу була ОСОБА_35 , ОСОБА_4 була начальником управління аудиту. 20 жовтня 2014 року вона сиділа на робочому місці, ввечері прийшли співробітники міліції та сказали нікому нікуди не йти. Співробітники міліції проводили з нею слідчі дії, освічували руки приладом, світіння не було виявлено. Знаходилась в приміщенні податкової інспекції в той день приблизно до 10 години вечора. Не відомо про обставини затримання ОСОБА_4 на робочому місці під час обшуку. Не бачила як виводили ОСОБА_4 в кайданках. Не пам`ятає чи чула під час проведення слідчих дій голоси ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Всі приміщення податкової інспекції обладнанні вікнами, крім туалету. Точно не знає, чи є в будівлі приміщення для зберігання побутових речей для прибирання, темного підсобного приміщення на 2 поверсі немає. ОСОБА_5 не пропонував передати з її допомогою ОСОБА_4 неправомірну вигоду від ОСОБА_12 . Не заводила в підсобне приміщення і не пропонувала ОСОБА_12 покласти десь неправомірну вигоду. 
		Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченими ОСОБА_4 , Гюржи знайомий, мав робочі стосунки, з ОСОБА_12 познайомився в ході своєї роботи. Проводив перевірку підприємства «Лаблогістикгруп», директором якого був ОСОБА_12 . Окрім нього в службовому кабінеті № 203 працювали ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 . Робочий стіл ОСОБА_5 знаходився, станом на 20.10.2014 року, в правому кутку біля вікна. Біля його робочого місця знаходились робочі столи ОСОБА_40 та ОСОБА_38 . На момент подій ОСОБА_5 був його безпосереднім начальником, ОСОБА_4 також його начальник. ОСОБА_12 спілкувався тільки з ним, так як він його запрошував до інспекції та особисто вручав наказ про початок перевірки та направлення, а потім видавав акт. Перевірка проводилась позапланова, документальна. Під час роботи з ОСОБА_12 він постійно перебував з останнім, не відлучався. Коли ОСОБА_12 приходив, він спускався за ним, а потім вони піднімались до кабінету, до виходу не проводжав, ОСОБА_12 сам виходив. Не бачив як хтось зі співробітників виходили разом з ОСОБА_12 або одразу за ним. Не бачив як ОСОБА_5 передавав ОСОБА_12 квитанції, на які потрібного перераховувати грошові кошти, або аркуші, на яких були би вказані рахунки, на які треба перераховувати грошові кошти. Не чув щоб ОСОБА_5 ініціював прибуття ОСОБА_12 до податкової інспекції, він особисто викликав ОСОБА_12 . Він не проводив ОСОБА_12 до кабінету ОСОБА_4 , не бачив як хтось зі співробітників проводив, та не бачив як ОСОБА_12 просив когось провести до кабінету ОСОБА_4 . Під час проведення обшуку йому світили руки, руки не світилися, в його присутності іншим людям, в тому числі і ОСОБА_5 , руки світили, не бачив чи вони світилися, так як йому сказали відвернутися. У його присутності ні у кого грошові кошти, які освічувалися та потім світилися, не вилучалися. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не впливали на результати його роботи, не могли давати вказівки щодо результатів роботи. Не відомо нічого про отримання грошових коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від ОСОБА_12 . Не відомо нічого про ТОВ «Мічел». Податкова не веде списки транзитерів та вигодонабувачів. Немає на 2 поверсі темного приміщення без вікон, тільки туалет, підсобного приміщення немає. В інспекції працювали до 5 осіб з ім`ям ОСОБА_41 . 
		Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні пояснив, що працює першим заступником в податковій інспекції Київського району. З обвинуваченими ОСОБА_4 , Гюржи знайомий, мав робочі стосунки. По факту отримання неправомірної вигоди йому нічого не відомо. Був присутній при проведенні обшуку в службових кабінетах, так як на момент подій був начальником інспекції. Проводився обшук правоохоронними органами в службових кабінетах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Були виявлені грошові кошти у валюті долар США, точну суму не пам`ятає, в кабінеті ОСОБА_4 . Не пам`ятає, що пояснювала ОСОБА_4 , не пам`ятає чи здійснювалось світіння рук та грошових коштів. В кабінеті ОСОБА_5 нічого не було виявлено. Не відомо було про проведення перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп». Не відомо звідки з`явились грошові кошти в кабінеті ОСОБА_4 , з нею не спілкувався з цього приводу, з ОСОБА_5 також. З ОСОБА_43 не знайомий. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не доповідали йому про проблеми з проведенням перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп». До функцій керівника відділу входить контроль та координація роботи управління. Не відомо про ТОВ «Мічел» та про переказ грошових коштів ОСОБА_12 на цей рахунок. Не пам`ятає чи наполягала ОСОБА_4 на присутності адвоката при проведенні обшуку. При проведенні обшуку не бачив звідки конкретно дістали грошові кошти. Бачив як їх викладали на стіл, не пам`ятає чи називали номера купюр. Не пам`ятає чи вилучалась квитанція для перерахування грошових коштів на ТОВ «Мічел». Терміни «транзитер» та «вигодонабувач» більше застосовуються як сленг. Немає списків транзитерів та вигодобувачей. Нічого не відомо про тиск на Дімітрова для складання певних процесуальних документів, ОСОБА_44 не скаржився на тиск. В інспекції складаються акти про результати перевірки. Всі акти можливо оскаржити в суді. Якщо підприємство на вимогу податкової не подає документи, це дає право, згідно податкового законодавства, вийти на перевірку підприємства. Якщо підприємство не надає документи - вважаються такі як відсутні. Коли зайшов до кабінету ОСОБА_4 там був повний кабінет співробітників правоохоронних органів, не пам`ятає хто ще там знаходився. Він періодично заходив як в кабінет ОСОБА_4 , так і в кабінет ОСОБА_5 . При проведенні обшуку в кабінеті ОСОБА_4 декілька разів виходив звідти, з кабінету ОСОБА_5 також. Він міг підписувати наказ про проведення перевірки підприємства «Лаблогістикгруп». Від управління аудиту пишеться службова записка на ім`я начальника про необхідність проведення перевірки, тобто це не може бути за ініціативою його підлеглих. 
		Свідок ОСОБА_45 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченими особисто не знайомий, бачив на вул. Глушко. На вул. Осипова до нього підійшли співробітники та попросили бути свідком, потім прийшли в кабінет, переписували номери купюр, привели потерпілого, помітили грошові кошти. Не бачив як мітили, бачив як ксерили, 5000 доларів, записували номера грошових купюр. Потім поїхали на вул. Глушко, де був проведений обшук, знайшли 2500 доларів в кабінеті в шухляді, не пам`ятає в якій саме. Дівчина довго витирала руки серветками та їх забрали. Через декілька днів або тиждень їх викликали для допиту. Відповідаючи на запитання учасників процесу свідок пояснив, що події відбувались в листопаді 2014 року, точну дату не пам`ятає. Огляд та помітка грошових коштів відбувались за участю двох понятих. Обшук проводився в кабінеті обвинуваченої. Не пам`ятає чи світили, переписували номера купюр, грошові кошти, які були вилучені. Не пам`ятає, що саме ОСОБА_4 пояснювала під час проведення обшуку. При ньому поводився обшук ще в одному кабінеті, не пам`ятає в якому саме. Не пам`ятає чи заявляв хтось на місці про наявність порушень. Не пам`ятає, що ще крім грошових коштів було вилучено в кабінеті у ОСОБА_4 . Була виявлена квитанція, але він її не читав, не пам`ятає звідки була вилучена. Під час проведення обшуку велась відео зйомка, не оглядали відео зйомку. Не пам`ятає чи роз`ясняли йому права. Не пам`ятає момент вилучення грошових коштів та чи світили руки. Не пам`ятає чи ставив підпис на пакетах та чи щось підписував. Спочатку був обшук, де було багато людей, потім проводився обшук в кабінеті ОСОБА_4 . В гаманці ОСОБА_4 були також грошові кошти, їх показували, суму не пам`ятає. Не пам`ятає чи викладували кошти з гаманця на стіл. Інший понятий не його знайомий. Підписував протокол обшуку, відомості відповідали дійсності на момент підписання.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду, а саме:
		- заяву ОСОБА_12 від 25.09.2014 року до прокурора Малиновського району м. Одеси, в якій останній просить прийняти заходи у відповідності до діючого законодавства відносно посадових осіб, які вимагають у нього грошові кошти; 
		- протокол огляду від 20.10.2014 року з фототаблицями, згідно якого оперуповноважений з УБОЗ ГУМВС України в Одеській області, на підставі постанови прокуратури Малиновського району Одеської області «Про проведення негласної слідчої (розшукової)  контроль за вчиненням злочину» від 17.10.2014 року по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014160020000113 від 25.09.2014 року, в присутності понятих, за участю заявника ОСОБА_12 , провів огляд отриманих у ОСОБА_12 грошових коштів у розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США номіналом 100 (сто) доларів в кількості 50 (п`ятдесят) штук (серійні номери зазначені у протоколі). Вказані грошові кошти на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів і кількості 50 (п`ятдесят) штук, з метою документування протиправних дій з боку співробітників ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області були передані громадянину ОСОБА_12 ;
		- протокол обшуку від 20.10.2014 року з додатками у вигляді відеокасет №1, №2, згідно якого слідчий в ОВС 2 СВ СУ прокуратури Одеської області, на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2014 року, в присутності понятих, за участю інших осіб, присутніх під час проведення процесуальної дії (учасники зазначені в протоколі), провів обшук в приміщенні Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в ході проведення якого виявлено та вилучено відповідні речі та документи (перелік міститься в протоколі);
		- відповідь Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» №46 від 16.07.2014 року на письмовий запит «Щодо надання пояснень та їх документального підтвердження» №26133/10/15-51-22-02 від 08.07.2014 року, в якій зазначається, зокрема, що вказаний запит складено з порушенням норм чинного законодавства України, а отже, це звільняє ТОВ «Лаблогістикгруп» від обов`язку надання контролюючим органам пояснення та їх документальних підтверджень на зазначений вище запит;
		- доповідну записку №2582/11 від 16.07.2014 року на виконання термінової телеграми ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.06.2014 року №5835 «Щодо відпрацювання підприємств» щодо контролю за упередженням фактів формування обсягів сумнівного податкового кредиту суб`єктами господарювання з ознаками ризиковості;
		- відповідь Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» №38 від 04.07.2014 року на письмовий запит №24019/10/15-51-15-02 від 16.06.2014 року, в якій зазначається, зокрема, що вказаний запит складено з порушенням норм чинного законодавства України, а отже, це звільняє ТОВ «Лаблогістикгруп» від обов`язку надання контролюючим органам пояснення та їх документальних підтверджень на зазначений вище запит;
		- лист першого заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №24019/10/15-51-15-02 від 16.06.2014 року на адресу Директора ТОВ «Лаблогістикгруп», в якому, крім того, зазначається, що ненадання вищезазначених пояснень та документального підтвердження відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-IV (зі змінами та доповненнями) є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки;
		- доповідну записку №2780/11 від 08.08.2014 року на виконання термінової телеграми ГУ Міндоходів в Одеській області від 08.07.2014 року №6803/7/15-32-20-02-10 «Щодо відпрацювання підприємств» щодо відпрацювання підприємств, які задіяні у міжрегіональних схемах формування податкового кредиту;
		- відповідь Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» №48 від 28.07.2014 року на письмовий запит №26356/10/15-51-15-02 від 10.07.2014 року, в якій зазначається, зокрема, що вказаний запит складено з порушенням норм чинного законодавства України (не зазначено конкретного переліку документів, що запитуються, а також запит підписаний не уповноваженою на те посадовою особою), а отже, це звільняє ТОВ «Лаблогістикгруп» від обов`язку надання контролюючим органам пояснення та їх документальних підтверджень на зазначений вище запит;
		- лист в.о. начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №26516/10/15-51-15-02 від 11.07.2014 року на адресу Директора ТОВ «Лаблогістикгруп», в якому, крім того, зазначається, що ненадання вищезазначених пояснень та документального підтвердження відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-IV (зі змінами та доповненнями) є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки;
		- доповідну записку №2914/11 від 20.08.2014 року на виконання термінової телеграми ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.07.2014 року №7572/7/15-32-20-02-10 «Щодо відпрацювання підприємств» щодо використання реально діючими платниками схем мінімізації податкових зобов`язань за участю ризикових постачальників інших регіонів;
		- відповідь Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» №50 від 12.08.2014 року на письмовий запит №27712/10/15-51-15-02 від 28.07.2014 року, в якій зазначається, зокрема, що вимоги, зазначені у вказаному запиті не можуть підлягати виконанню, оскільки не відповідають чинному законодавству України, а тому, у відповідності до п. 73.3 ст. 73 ПК України, ТОВ «Лаблогістикгруп» звільняється від обов`язку надавати пояснення та їх документальні підтвердження на зазначений вище запит;
		- відповідь Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» №63 від 22.09.2014 року на письмовий запит №31249/10/15-51-15-02 від 15.09.2014 року, в якій зазначається, зокрема, що правові підстави для обов`язкового задоволення вказаного запиту відсутні, а запитані документи не можуть бути надані з об`єктивних причин;
		- доповідну записку №3282/11 від 30.09.2014 року на виконання термінової телеграми ГУ Міндоходів в Одеській області від 05.09.2014 року №9201/7/15-32-20-02-10 «Щодо відпрацювання підприємств» щодо використання реально діючими платниками схем мінімізації податкових зобов`язань за участю ризикових постачальників інших регіонів;
		- доповідну записку №3329/11 від 02.10.2014 року на виконання термінової телеграми ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2014 року №7746/7/15-32-15-02-19 «Щодо відпрацювання підприємств» щодо аналізу фінансово-господарської діяльності та повноти дотримання податкового законодавства суб`єктів господарювання, за якими відповідно до інформації баз даних ГУ Міндоходів в Одеській області у червні 2014 року встановлено розбіжності при формуванні податкового кредиту та податкових зобов`язань;
		- відповідь Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» №59 від 09.09.2014 року на письмовий запит №29381/10/15-51-15-02 від 19.08.2014 року, в якій зазначається, зокрема, що вказаний запит складено з порушенням норм чинного законодавства України, а отже, це звільняє ТОВ «Лаблогістикгруп» від обов`язку надання контролюючим органам пояснення та їх документальних підтверджень на зазначений вище запит;
		- акт від 05.12.2014 року №№6139, 6140, 6141 здачі приймання висновків судового експерта №№6139, 6140, 6141 за матеріалами кримінального провадження №42014160020000113, згідно якого вартість криміналістичних експертиз спеціальних хімічних речовин складає 3552,00 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) гривні;
		- висновки від 05.12.2014 року №№6139/17, 6140/17, 6141/17 криміналістичних експертиз спеціальних хімічних речовин по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №4201460020000113, згідно яких на наданих на дослідження двадцяти п`яти купюрах номіналом 100 доларів США кожна (серії та номера купюр зазначені у протоколі) та на серветках, якими ОСОБА_4 витирала руки, на момент дослідження, є сліди спецбарвника  люмінесцентного порошку, який має загальнородову приналежність зі зразками спецбарвника (люмінесцентним порошком), наданим для порівняльного дослідження;
		- висновок від 23.12.2014 року №6461/03 судово-технічної експертизи документів за матеріалами кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160470007525, згідно якого надані на експертизу двадцять п`ять грошових банкнот кожна номіналом 100 доларів США (серія та номер купюр зазначені в протоколі), виготовлені кожна на підприємстві, що здійснює випуск державних грошових знаків і цінних паперів США та є грошовими банкнотами Федеральної резервної системи США;
		- акт від 23.12.2014 року №6461/03 здачі приймання висновку судового експерта №6461/03 за матеріалами кримінального провадження №12014160470007525, згідно якого вартість судово-технічної експертизи документів складає 2460,00 (дві тисячі чотириста шістдесят) гривень;
		- довідку про витрати на проведення експертизи №534 по справі №522/598/14-к, згідно якої вартість проведення експертизи складає 1104,84 (одна тисяча сто чотири) гривні (вісімдесят чотири) копійки;
		- висновок експерта №534 від 20.04.2015 року з додатком у вигляді ілюстративної таблиці, згідно якого на наданих фрагментах серветок, якими згідно постанови про призначення експертизи нібито витирала руки ОСОБА_4 , виявлені сліди люмінесцентної речовини з люмінесценцією блакитного кольору при 366нм. Механізм утворення слідів хімічних речовин не входить до компетенції експертів відділу спеціальних видів експертизи, тому відповісти на питання «Чи не було на наданих серветках на дослідження ознак, що на них підсипали люмінесцентний порошок?» не є можливим;
		- ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 року, якою надано тимчасовий доступ до адміністративного приміщення Головного офісу ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29, з можливістю вилучення зазначених у клопотанні документів;
		- ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 року, якою накладено арешт на гроші у сумі 29000 гривень, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня) ТОВ «Мічел» (код ЄРДПОУ 39202936) в Головному офісі ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29;
		- виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за 02.12.2014 року ТОВ «Мічел»;
		- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Мічел», ідентифікаційний код юридичної особи: 39202936, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, провулок Лабораторний, 1;
		- статут ТОВ «Мічел»;
		- протокол огляду помічення грошових коштів від 20.10.2014 року, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області, спільно зі старшим оперуповноваженим з ОВС УБОЗ ГУМВС України в Одеській області, на підставі постанови прокуратури Малиновського району Одеської області «Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину» від 17.10.2014 року по кримінальному провадженню №420141600020000113 від 25.09.2014 року, керуючись ст. 273 КПК України проведено огляд та помічення грошових коштів у розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 50 (п`ятдесят) штук (серійні номери зазначені в протоколі). Всі купюри грошових коштів в сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США помічено шляхом розпилу аерозолю спеціального невидимого люмінесцентного препарату «Світлячок М» на всі сторони купюр. При освітленні зазначених купюр лампою з глибоким ультрафіолетовим випромінюванням всі зазначені помітки світяться жовто-зеленим кольором. Вказані грошові кошти належать громадянину ОСОБА_12 і в подальшому будуть передані ОСОБА_12 для участі у проведенні заходів для отримання фактичних даних про вимагання та отримання від нього неправомірної вигоди посадовими особами ДПІ в Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC» №290т, №291т, №292т, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 25.09.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 16 години 30 хвилин, яка відбулась між начальником відділу управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 в приміщенні ДПІ у Київському районі м. Одеси. Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №293т, №294т, №299т, №300т, №301т, №302т, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 29.09.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 15 години 20 хвилин, яка відбулась між начальником управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_12 в кабінеті №202 ДПІ у Київському районі м. Одеси. В ході розмови начальник управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_4 направляє гр. ОСОБА_12 до начальника відділу податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_5 . Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , а також між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «SP micro SDHC 8GB» №303т, №304т, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 02.10.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 10 години 20 хвилин, яка відбулась між начальником відділу управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 у внутрішньому дворі ДПІ у Київському районі м. Одеси. Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №305т, №306т, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 06.10.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 15 години 50 хвилин, яка відбулась між начальником відділу управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 у приміщенні ДПІ у Київському районі м. Одеси. Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №307т, №308т, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 10.10.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 15 години 30 хвилин, яка відбулась між начальником відділу управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 у кабінеті №203 ДПІ у Київському районі м. Одеси. В ході розмови начальник відділу податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_5 надає ОСОБА_12 проект акту перевірки та направляє гр. ОСОБА_12 до начальника управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_4 для погодження передачі 5 тисяч доларів США. Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , а також між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №309т, №310т, 311т, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 13.10.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 16 години 40 хвилин, яка відбулась між начальником відділу управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 у кабінеті №203 ДПІ у Київському районі м. Одеси. Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №317т, №318т, 319т, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 16.10.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 10 години 30 хвилин, яка відбулась між начальником відділу управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 на прохідній та у внутрішньому дворі ДПІ у Київському районі м. Одеси. Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол про результати отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року з додатками у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №320т, №321т, №322, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року №6315т, №6316т, №6317т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, з дотриманням вимог ст. 104-107, 258, 260, 270 КПК України, із застосуванням СТЗ проведено отримання та обробку інформації. В ході проведення заходів 20.10.2014 року були зафіксовані факт зустрічі та розмови близько 16 години 30 хвилин, яка відбулась між начальником відділу управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_12 , й, в подальшому, між начальником управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_12 у приміщенні ДПІ у Київському районі м. Одеси. Стенограма розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , а також між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 мовою оригіналу (російською) зафіксована у вказаному протоколі;
		- протокол контролю за вчиненням злочину від 04.11.2014 року, згідно якого оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області, на підставі постанови прокуратури Малиновського району Одеської області «Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину» від 17.10.2014 року по кримінальному провадженню №42014160020000113 від 25.09.2014 року, керуючись ст. 271 КПК України, здійснено контроль за вчиненням злочину. За результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: НСРД №1, НСРД №6, НСРД №9, НСРД №10 встановлено, що начальник управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_4 спільно з начальником відділу податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_5 вимагали у генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» ОСОБА_12 7000 (сім тисяч) доларів США в якості неправомірної вигоди за визнання ТОВ «Лаблогістикгруп» вигодоотримувачем, а не транзитером. 02.10.2014 року за вказівкою ОСОБА_5 , який передав ОСОБА_12 реквізити ТОВ «Мічел», ОСОБА_12 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Мічел» перший транш неправомірної вигоди в розмірі 29000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень. 20.10.2014 року, о 16 годині 30 хвилин в кабінеті №203 ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, відбулася зустріч ОСОБА_12 з ОСОБА_5 , в подальшому в розмові з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на їх вимогу та за вказівкою останніх ОСОБА_12 залишив грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США номіналом по 100 доларів США кожна в кількості 50 (п`ятдесят) штук (раніше оглянуті та помічені спеціальною хімічною речовиною) у підсобному приміщенні ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, яке розташоване біля робочого кабінету ОСОБА_4 за №202, після чого ОСОБА_12 видали акт перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп». При цьому працівниками ВОТР УБОЗ ГУМВС України в Одеській області проведено негласні слідчі (розшукові) дії по аудіо- та відео контролю за особою та місцем скоєння злочину. Під час затримання на гарячому, в ході проведення обшуку в кабінеті начальника управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_4 було виявлено та вилучено 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США та платіжне доручення на суму 29000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень, що підтверджує перерахування ОСОБА_12 грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Мічел». Також в ході обшуку в кабінеті ОСОБА_5 (каб. №203) було виявлено та вилучено документацію щодо проведення перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп»;
		- довідку №2583/22-02 від 26.09.2014 року, про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаблогістикгруп», код ЄДРПОУ 37608624 щодо господарських відносин з ТОВ «Стартап Технолоджи», код за ЄДРПОУ 39072671 та ТОВ «Броклідер інформ», код за ЄДРПОУ 38887648, ТОВ «Транс-Інвестгруп», код за ЄДРПОУ 38506872, ТОВ «ЛХС-Ліберком», код за ЄДРПОУ 38865027, ТОВ «Директива Пром», код за ЄДРПОУ 38944103, ТОВ «Топ севен», код за ЄДРПОУ 36630345, ТОВ «Тех-трейдінг», код за ЄДРПОУ 38748848 за період лютий-червень 2014 року, згідно якої звіркою ТОВ «Лаблогістикгруп» встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення операцій з придбання від контрагентів  постачальників ТОВ «Стартап Технолоджи», ТОВ «Броклідер інформ», ТОВ «Транс-Інвестгруп», ТОВ «ЛХС-Ліберком», ТОВ «Директива Пром», ТОВ «Топ севен», ТОВ «Тех-трейдінг» на суму ПДВ 458709,23 грн., та здійснення постачання на користь контрагентів  покупців, а саме ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України», ТОВ «Котекна Україна Лімітед», ІП «СЖС Україна», ТОВ «Сок Трейд», ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», ТОВ «Аналітприбор», ПП «Технотест», ПАТ «АДМ Іллічівськ», ДП «Інтертек Україна», ПАТ «Детвілер ущільнюючі технології Україна», ПАТ «Фармстандарт-Біолік», ПАТ «Міроновський хлібопродукт», ТОВ «Балтик контрол Юкрейн» на загальну суму ПДВ 438294,88 грн. за період лютий-червень 2014 року. Звіркою ТОВ «Лаблогістикгруп» не можливо встановити відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Стартап Технолоджи», ТОВ «Броклідер інформ», ТОВ «Транс-Інвестгруп», ТОВ «ЛХС-Ліберком», ТОВ «Директива Пром», ТОВ «Топ севен», ТОВ «Тех-трейдінг» за період лютий-червень 2014 року;
		- наказ начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №667-п від 03.10.2014 року, про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, згідно якого начальнику управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_4 доручено організувати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Лаблогістикгруп» код за ЄДРПОУ 37608624 з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Стартап Технолоджи», код за ЄДРПОУ 39072671 та ТОВ «Броклідер інформ», код за ЄДРПОУ 38887648, ТОВ «Транс-Інвестгруп», код за ЄДРПОУ 38506872, ТОВ «ЛХС-Ліберком», код за ЄДРПОУ 38865027, ТОВ «Директива Пром», код за ЄДРПОУ 38944103, ТОВ «Топ севен», код за ЄДРПОУ 36630345, ТОВ «Тех-трейдінг», код за ЄДРПОУ 38748848 за період лютий-червень 2014 року. Контроль за виконанням цього наказу покладено на заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_46 ;
		- видаткову накладну №257 від 21.07.2014 року, згідно якої покупець ТОВ «Котекна Україна Лімітед» отримав від постачальника ТОВ «Лаблогістикгруп» товар у вигляді автоматичного рефрактометра AR2008 на суму 75400,06 гривень;
		- видаткову накладну №267 від 25.07.2014 року, згідно якої покупець ТОВ «Котекна Україна Лімітед» отримав від постачальника ТОВ «Лаблогістикгруп» товар у вигляді термостату HS 600 на суму 17198,73 гривень;
		- видаткову накладну №275 від 07.08.2014 року, згідно якої покупець ТОВ «Котекна Україна Лімітед» отримав від постачальника ТОВ «Лаблогістикгруп» товар у вигляді сушильної шафи Memmert UF55 на суму 23806,05 гривень;
		- видаткову накладну №309 від 09.09.2014 року, згідно якої покупець ІП «СЖС Україна» отримав від постачальника ТОВ «Лаблогістикгруп» товар у вигляді екстракційного апарату R 106 S за методом Сокслета на 6 позицій, 100мл, 9.043028 у кількості двох штук на загальну суму 39879,96 гривень;
		- акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаблогістикгруп», код ЄДРПОУ 37608624, з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «Стартап Технолоджи», код за ЄДРПОУ 39072671 та ТОВ «Броклідер інформ», код за ЄДРПОУ 38887648, ТОВ «Транс-Інвестгруп», код за ЄДРПОУ 38506872, ТОВ «ЛХС-Ліберком», код за ЄДРПОУ 38865027, ТОВ «Директива Пром», код за ЄДРПОУ 38944103, ТОВ «Топ севен», код за ЄДРПОУ 36630345, ТОВ «Тех-трейдінг», код за ЄДРПОУ 38748848 за період лютий-червень 2014 року, згідно якого перевіркою встановлено: порушення п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітних (податкових) періодів всього на суму 458709,23 грн., в тому числі за періоди: лютий 2014 року  49870,48 грн., березень 2014 року  36808,23 грн., квітень 2014 року  21587,19 грн., травень 2014 року  129500,12 грн., червень 2014 року  220943, 21 грн.;
		- наказ №1 від 08.04.2011 року, згідно якого ОСОБА_12 призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп»;
		- копію аркуша з реквізитами ТОВ «Мічел», код ЄДРПОУ 39202936, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «УКРСОЦБАНК» м. Київ, МФО 300023;
		- квитанцію №12601116 від 02.10.2014 року, згідно якої платник ОСОБА_12 здійснив операцію щодо перерахування на рахунок р/р НОМЕР_1 ТОВ «Мічел» 29000 гривень;
		- положення про відділ податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, яким закріплено загальні положення, основні завдання і функції, керівництво, права керівника начальника відділу, відповідальність начальника відділу, взаємовідносини, підписане начальником відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ОСОБА_5 , погодженого підписом начальника управління податкового аудиту ОСОБА_4 ;
		- положення про управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, яким закріплено загальні положення, основні завдання і функції, керівництво, права начальника управління, відповідальність начальника управління, взаємовідносини, підписане начальником управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_4 ;
		- наказ начальника інспекції №15-о від 18.07.2013 року, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду начальника управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області та їй присвоєно 11 ранг державного службовця;
		- довідку ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, згідно якої ОСОБА_5 , на підставі наказу №131 від 26.06.2014 року перебував на посаді начальника відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області;
		- рішення про результати розгляду первинної скарги №/10/15-32-10-02-07 від 21.01.2015 року, згідно якого податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.10.2014 року №0004122202 залишено без змін, а первинну скаргу директора ТОВ «Лаблогістикгруп» ОСОБА_12  без задоволення;
		- постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року, згідно якої податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 24.10.2014 року №0004122202 скасовано;
		- ухвалу Одеського Апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року, згідно якої постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року залишено без змін.
		Крім того, в судовому засіданні було безпосередньо оглянуто грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 20.10.2014 року в приміщенні Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, у вигляді двадцяти п`яти купюр номіналом в сто доларів США кожна в загальній сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США, які згідно обвинувального акту були предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, переглянуто матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, а також слідчих (розшукових) дій в тій частині, в якій це було можливо, а також досліджено повідомлення про неможливість проведення експертизи №15-п від 02.03.2015 року.
		Таким чином, вислухавши покази обвинувачених, потерпілого та свідків, дослідивши надані сторонами провадження докази, взявши до уваги доводи сторони обвинувачення та захисту, повно та всесторонньо оцінивши всі обставини у сукупності, суд обґрунтовано приходить до висновку, що безпосередньо під час розгляду справи по суті в суді, стороною обвинувачення не доведено наявності в діях обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, виходячи з наступного.
		Так, згідно пред`явленого обвинувачення, яке сформульовано у обвинувальному акті та яке було підтримано прокурором під час судового розгляду, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, вимагали та одержали для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища. Згідно обвинувального акту, неправомірна вигода полягала у отриманні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 7000 доларів США від потерпілого ОСОБА_12 за не включення інспекцією ТОВ «Лаблогістикгруп» в перелік підприємств  «транзитерів», щоб в подальшому не виникали проблеми у підприємств, які мали взаємовідносини з ТОВ «Лаблогістикгруп», а також у визнанні вищевказаного підприємства «вигодонабувачем».
		Згідно обвинувального акту, першочергово потерпілий ОСОБА_12 на вимоги ОСОБА_4 про передачу грошових коштів відповідав відмовою, при цьому з метою підтвердження своїх намірів та змушення ОСОБА_12 виконати висунуті ОСОБА_4 умови по сплаті останній 7000 доларів США, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створювали перешкоди для ОСОБА_12 у вигляді направлення останньому довідки про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп» з питань дотримання податкового законодавства № 2583/22-02 від 26.09.2014 року, якою ТОВ «Лаблогістикгруп» визнано «транзитером».
		Суд критично ставиться до вищевказаних доводів сторони обвинувачення виходячи з наступного.
		Так, в судовому засіданні наявними в матеріалах кримінального провадження доповідними записками від 16.07.2014 року, 08.08.2014 року, 20.08.2014 року, 30.09.2014 року та 02.10.2014 року, встановлено наявність термінових телеграм ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.06.2014 року (щодо контролю за упередженням фактів формування обсягів сумнівного податкового кредиту суб`єктами господарювання з ознаками ризиковості), 08.07.2014 року (щодо відпрацювання підприємств, які задіяні у межрегіональних схемах формування податкового кредиту), 25.07.2014 року (щодо використання реально діючими платниками схем мінімізації податкових зобов`язань за участю ризикових постачальників інших регіонів), 30.07.2014 року (щодо аналізу фінансово-господарської діяльності та повноти дотримання податкового законодавства суб`єктів господарювання, за якими відповідно до інформації баз даних ГУ Міндоходів в Одеській області у червні 2014 року встановлено розбіжності при формуванні податкового кредиту та податкових зобов`язань), 05.09.2014 року (щодо використання реально діючими платниками схем мінімізації податкових зобов`язань за участю ризикових постачальників інших регіонів), якими в цілому засвідчується загальна політика ГУ Міндоходів в Одеській області, спрямована на відпрацювання підприємств, в тому числі й ТОВ «Лаблогістикгруп». На відпрацювання вказаних телеграм, від управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області до ТОВ «Лаблогістикгруп» направлялися неодноразові запити про надання належним чином завірених копій документів щодо формування податкового кредиту, в порядку передбаченому чинним законодавством, однак за підписом потерпілого ОСОБА_12 , який обіймав посаду генерального директора даного підприємства, 04.07.2014 року, 16.07.2014 року, 28.07.2014 року, 12.08.2014 року, 09.09.2014 року та 22.09.2014 року на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області направлялися відповіді про неможливість виконання запитів та надання запрошуваної інформації в зв`язку з порушенням чинного законодавства при їх складанні. При цьому, у запитах вищевказаного управління наголошувалося, що ненадання необхідних пояснень та документального підтвердження відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.
		Так, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема наступної підстави: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначенихстаттями 77та78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті75.1.2пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
		Згідно дослідженої в судовому засіданні довідки від 26.09.2014 року №2583/22-02 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Лаблогістикгруп», складеної ОСОБА_28 вбачається, що звіркою встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення операцій з придбання від контрагентів  постачальників ТОВ «Стартап Технолоджи», ТОВ «Броклідер інформ», ТОВ «Транс-Інвестгруп», ТОВ «ЛХС-Ліберком», ТОВ «Директива Пром», ТОВ «Топ севен», ТОВ «Тех-трейдінг» на суму ПДВ 458709,23 грн., та здійснення постачання на користь контрагентів  покупців, а саме ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України», ТОВ «Котекна Україна Лімітед», ІП «СЖС Україна», ТОВ «Сок Трейд», ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», ТОВ «Аналітприбор», ПП «Технотест», ПАТ «АДМ Іллічівськ», ДП «Інтертек Україна», ПАТ «Детвілер ущільнюючі технології Україна», ПАТ «Фармстандарт-Біолік», ПАТ «Міроновський хлібопродукт», ТОВ «Балтик контрол Юкрейн» на загальну суму ПДВ 438294,88 грн. за період лютий-червень 2014 року. 
		Таким чином, отримання термінових телеграм від головного управління, ненадання підприємством первинних документів та виявлення порушень при складанні вищевказаної довідки стало підставою для прийняття 03.10.2014 року наказу № 667-п про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп», контроль за виконанням якого було покладено на заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.
		В судовому засіданні встановлено, що позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Лаблогістикгруп» проводив співробітник відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_47 .
		Так, за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лаблогістикгруп», 10.10.2014 року ОСОБА_28 було складено акт №3126/22-02, згідно якого перевіркою встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. На підставі даного акту 24.10.2014 року було складено податкове повідомлення-рішення №0004122202, відповідно до якого ТОВ «Лаблагістикгруп» було донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 458709 грн. та штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 229354 грн. 
		Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні Положення «Про відділ податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси», а також Положення «Про управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області», обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мали повноважень самостійно організовувати та проводити перевірки юридичних осіб. Наказ про проведення перевірки виписується та підписується Начальником ДПІ, та контроль за виконанням даного Наказу покладається на його заступників. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що до обов`язків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відносилось право та обов`язок включення підприємств до списків «вигодонабувачів» або «транзитерів», про що зазначено у обвинувальному акті.
		Суд наголошує, що вищевикладені, встановлені в судовому засіданні факти в повній мірі підтверджуються показаннями, наданими безпосередньо в судовому засіданні обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , свідками ОСОБА_48 та ОСОБА_28 .
		Так, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що згідно її службових повноважень, вона позбавлена можливості самостійно організовувати та проводити перевірки, здійснювати будь-який вплив як щодо початку перевірки, так і щодо її результатів. Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Лаблогістикгруп» проводилася згідно з наказом начальника ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 667-п від 03.10.2014 року, за результатами проведення якої було складено акт перевірки № 3126/22-02, згідно якого виявлено порушення та донараховано суму податкових зобов`язань у розмірі 458709 грн. Згідно показань свідка ОСОБА_49 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не впливали не результати його роботи та не могли давати вказівок щодо його роботи. Податкова інспекція не веде списки «транзитерів» та «вигодонабувачів». Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні повідомив, що йому нічого не відомо про тиск на ОСОБА_49 щодо складання ним процесуальних документів, останній на тиск не скаржився. Податкова інспекція не веде списки «транзитерів» та «вигодонабувачів». Якщо підприємство не подає на вимогу контролюючого органу документів, це може бути підставою для проведення перевірки. При цьому, проведення перевірки є ініціативою начальника податкової інспекції, а не підлеглих.
		На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що викладені твердження сторони обвинувачення в частині складання та надсилання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_12 довідки від 26.09.2014 року № 2583/22-02, якою ТОВ «Лаблогістикгруп» визнано «транзитером» в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, так як вказана довідка була складена головним державним інспектором відділу податкового аудиту окремих платників ОСОБА_28 , в свою чергу зазначені у обвинувальному акті дані про визнання ТОВ «Лаблогістикгруп» «транзитером» у даній довідці відсутні, що таким чином спростовує викладені у обвинувальному акті та встановлені на думку сторони обвинувачення факти. Суд знову ж таки наголошує, що вищезазначену довідку, яка в подальшому стала однією з підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, складав співробітник відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_36 , який вищевказану перевірку й проводив, та за результатами якої складав вищезазначений акт №3126/22-02, на підставі якого в подальшому 24.10.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004122202. Водночас, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно своїх посадових обов`язків, не лише не мали повноважень на прийняття рішення про визнання підприємств «транзитерами» або «вигодонабувачами», але й не мали можливості здійснювати будь-який вплив на прийняття податкових повідомлень-рішень, так як дані рішення приймаються за результатами проведення перевірок, на підставі дослідження наданих документів, а враховуючи той факт, що в матеріалах кримінального провадження наявні численні відповіді ТОВ «Лаблагістикгруп» за підписом потерпілого ОСОБА_12 про відмову в наданні запитуваних документів, які, зокрема, підтверджували б законність проведених господарських операцій, судом встановлено, що в даному випадку податкові органи фактично були поставлені в умови, які унеможливлювали прийняття іншого рішення. Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявне рішення про результати розгляду первинної скарги ОСОБА_12 від 24.11.2014 року (рішення від 21.01.2015 року №/10/15-32-10-02-07), згідно якого предметом оскарження було податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 24.10.2014 року за № 0004122202, за результатами розгляду якого вищевказана скарга ОСОБА_12 була залишена без задоволення. Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах кримінального провадження наявна постанова Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року, якою після дослідження усіх наданих ТОВ «Лаблогістикгруп» документів, в наданні яких податковим органам генеральним директором ТОВ «Лаблогістикгруп» ОСОБА_12 було відмовлено, податкове рішення-повідомлення №0004122202 було скасовано та в подальшому, законність, обґрунтованість та вмотивованість такого рішення були підтверджені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду Одеської області від 09.07.2015 року. Викладене свідчить про те, що представники ТОВ «Лаблогістикгруп» мали процесуальну можливість оскаржити дії податкових органів до суду, що останніми фактично й було в подальшому зроблено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		   Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України (далі  ВСУ) «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року, давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади. 
		Відповідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.09.2013 року, кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний склад злочину, передбачений статтею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб`єкта злочину  службової особи, визначення якої дається у примітці до статті 364 КК, предмета злочинубудь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.
		Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення не доведено наявності повноважень у обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вчинення дій, пов`язаних з наданою владою та службовим становищем в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, що в свою чергу свідчить про відсутність об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Крім того, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні та в повній мірі підтверджені матеріалами кримінального провадження обставини, суд зазначає, що стороною обвинувачення не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт вимагання та отримання неправомірної вигоди обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , й в цілому, яким би підтверджувалась наявність умислу обвинувачених на вчинення такого кримінального правопорушення.
		Так, суд зазначає, що суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України полягає в наявності прямого умислу та корисливого мотиву на вчинення такого кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Відповідно до п. п. 4,5 п. 3.2 рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі, та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
		Згідно ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		   Як вбачається з обвинувального акту, 25.09.2014 року до прокуратури Малиновського району м. Одеси надійшла заява Генерального директора ТОВ «Лаблогістикгруп» ОСОБА_12 щодо вимагання у нього службовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області неправомірної вигоди у сумі 7000 доларів США. Водночас, згідно долученої до матеріалів клопотання заяви ОСОБА_12 від 25.09.2014 року до прокурора Малиновського району Одеської області по факту вимагання у нього грошових коштів, жодних відомостей, щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення саме посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області немає, що таким чином свідчить про недоведеність в судовому засіданні стороною обвинувачення викладених у обвинувальному акті обставин, та таким чином, свідчить про неналежність доказу у вигляді заяви ОСОБА_12 від 25.09.2014 року на підтвердження обставин вимагання у нього посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області грошових коштів. Крім того, сам по собі факт подання заяви саме до прокуратури Малиновського району м. Одеси, в той час як згідно обвинувального акту у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачуються працівники ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, ТОВ «Лаблогістикгруп» зареєстроване також в Київському районі м. Одеси, ставить під великий сумнів дійсні наміри потерпілого ОСОБА_12 . 
		Сторона обвинувачення обґрунтовує свою позицію про вимагання та одержання неправомірної вигоди обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема, протоколом контролю за вчиненням злочину від 04.11.2014 року, здійснюваного на підставі постанови прокуратури Малиновського району Одеської області «Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину» від 17.10.2014 року, ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року № 6315Т, № 6316Т, № 6317Т та від 17.10.2014 року № 7950т про дозвіл на проведення НСРД, а також :
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4615т з додатками у вигляді карток пам`яті «Transcend micro SDHC №290т», «Transcend micro SDHC №291т», «Transcend micro SDHC №292т»;
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4616т з додатками у вигляді карток пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB №293т з адаптером», «Transcend micro SDHC 8GB №294т з адаптером», «Transcend micro SDHC 8GB №299т з адаптером», «Transcend micro SDHC 8GB №300т з адаптером», «Transcend micro SDHC 8GB №301т з адаптером», «Transcend micro SDHC 8GB №302т з адаптером»;
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4617т з додатками у вигляді карток пам`яті «SP micro SDHC 8GB №303т», «SP micro SDHC 8GB №304т»;
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4618т з додатками у вигляді карток пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB №305т», «Transcend micro SDHC 8GB №306т»;
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4619т з додатками у вигляді карток пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB №307т», «Transcend micro SDHC 8GB №308т»;
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4620т з додатками у вигляді карток пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB №309т», «Transcend micro SDHC 8GB №310т», «Transcend micro SDHC 8GB №311т»;
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4621т з додатками у вигляді карток пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB №317т», «Transcend micro SDHC 8GB №318т», «Transcend micro SDHC 8GB №319т»;
		- протоколом за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4628т з додатками у вигляді карток пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB №3220т», «Transcend micro SDHC 8GB №321т», «Transcend micro SDHC 8GB №322т».
		   Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії  це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		   Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК України, виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
		   Згідно ч. 1 ст. 247 КПК України (в редакції від 22.08.2014 року), розгляд клопотань, який віднесений згідно з положенням цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 260 КПК України, аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
		   Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 270 КПК України, аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно зчастиною першоюцієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченомустаттями 246,248,249 цього Кодексу.
		   Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 271 КПК України, контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:
		контрольована поставка;
		контрольована та оперативна закупка;
		спеціальний слідчий експеримент;
		імітування обстановки злочину.
		Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу. 
		Згідно п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК України, прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених ст. 251 цього Кодексу, зобов`язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		   Відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України (в редакції від 22.08.2014 року), проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		   Відповідно доп.п.4.7.1,5.9,5.10,5.30Розділів IV,VІнструкції проорганізацію проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій тавикористання їхрезультатів укримінальному провадженні,затвердженої Наказомпро затвердженняІнструкції проорганізацію проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій тавикористання їхрезультатів укримінальному провадженні№ 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року, додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію (ст. 105 КПК України). Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації. До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядкуст. 290 КПК України. 
		   Згідно ч. ч. 1, 12ст. 290 КПК України,визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		   З наданих прокурором суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим та прокурором, в порушення вимогст. 290 КПК України, не було надано обвинуваченим та стороні захисту, й відповідно не відкрито суду під час судового розгляду,доступу до постанови прокуратури Малиновського району Одеської області «Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину» від 17.10.2014 року, що таким чином позбавляє суд можливості перевірити наявність такої постанови, а також законність та обґрунтованість її прийняття. З урахуванням викладеного, стороною обвинувачення не надано суду доказів про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину, яка була б проведена в межах кримінального провадження щодо тяжкого злочину, на підставі постанови та доручення прокурора, який здійснював процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням в рамках цього кримінального провадження, в межах визначеного строку на проведення цієї слідчої дії, з використанням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошей), з належною фіксацією її ходу та результатів. Крім того,суд зазначає,що взв`язку зневідкриттям стороноюобвинувачення сторонізахисту тане наданнямсуду всудовому засіданніпостанови проконтроль завчиненням злочину,суд позбавленийможливості перевірити,чи булидотримані,за наявностітакої постанови,прокурором вимогип.1ч.7ст.271КПК України,в частинівикладення обставин,які бсвідчили провідсутність провокуванняособи навчинення злочину. Приведене в сукупності виключає використання в якості допустимого доказу протокол контролю за вчиненням злочину від 04.11.2014 року, протокол огляду від 20.10.2014 року з долученими фототаблицями, а також протокол огляду помічення грошових коштів від 20.10.2014 року.
		   Як вбачається з долучених до матеріалів кримінального провадження протоколів за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 №32/4615т, №32/4616т, №32/4617т, №32/4618т, №32/4619т, №32/4620т, №32/4621т, №32/4628т, оперуповноваженим УБОЗ ГУМВС України в Одеській області на виконання доручення органу досудового розслідування оперативному підрозділу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 40 КПК України від 25.09.2014 року №556т, на підставі ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року № 6315Т, № 6316Т, № 6317Т та від 17.10.2014 року № 7950т про дозвіл на проведення НСРД, проведено негласні слідчі (розшукові) дії у вигляді аудіо-, відео контролю особи за місцем його фактичного перебування та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину. Разом з тим, суд не може визнати в якості допустимих та належних доказів зазначені протоколи виходячи з наступного. Так, суд зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, на підставі яких ОСОБА_12 видавалася техніка для запису зустрічей з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відомості про ідентифікацію цієї техніки, дані про повернення цієї техніки ОСОБА_12 . Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні доручення органу досудового розслідування №556т від 25.09.2014 року, №610т від 17.10.1014 року, клопотання слідчого, прокурора щодо звернення до відповідного Апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та, відповідно, ухвал Апеляційного суду Одеської області від 25.09.2014 року № 6315Т, № 6316Т, № 6317Т та від 17.10.2014 року № 7950т про дозвіл на проведення НСРД. Суд зазначає, що вищевказані процесуальні документи не були відкриті, суду для безпосереднього дослідження не надані, що позбавляє суд можливості встановити чи у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону були проведені вказані негласні слідчі (розшукові) дії стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 
		Суд також зазначає на недопустимості доказів у вигляді додатків до вищевказаних протоколів, а саме карток пам`яті «Transcend micro SDHC №290т», «Transcend micro SDHC №291т», «Transcend micro SDHC №292т», «Micro SD №293т з адаптером», «Micro SD №294т з адаптером», «Micro SD №299т з адаптером», «Micro SD №300т з адаптером», «Micro SD №301т з адаптером», «Micro SD №302т з адаптером», «Micro SD №303т», «Micro SD №304т», «Micro SD №305т», «Micro SD №306т», «Micro SD №307т», «Micro SD №308т», «Micro SD №309т», «Micro SD №310т», «Micro SD №311т», «Micro SD №317т», «Micro SD №318т», «Micro SD №319т», «Micro SD №3220т», «Micro SD №321т», «Micro SD №322т», так як останні на порушення вимог кримінального процесуального законодавства України належним чином упаковані не були, не скріплені печатками та підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію, та й в цілому, були отримані та виготовлені в результаті порушення кримінального процесуального порядку. Зокрема, вказані картки пам`яті були надані суду в розпакованих конвертах, з виключно лише зазначенням номеру карток, при цьому без відповідної печатки та підписів осіб, які брали участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, що з урахуванням того факту, що протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, до яких вказані картки пам`яті долучалися як додатки, були визнані судом недопустимими доказами в рамках даного кримінального провадження, свідчить про порушення процедури отримання й відповідно останніх. Суд наголошує увагу й на тому, що при перегляді більшості зазначених карток в судовому засіданні, їх відтворення було неможливим через різні причини. Зокрема, відтворення карток пам`яті №291т, 292т було неможливим через те, що картки пам`яті були пустими. Картки пам`яті №№299т, 302т, 303т, 305т, 307т, 309т, 317т, 320т та 322т взагалі не відкривалися. Картки пам`яті №№ 293т, 310т, 318т не можливо було дослідити в зв`язку з неякісним звуком, що унеможливлювало встановлення змісту розмов дійових осіб, а картка пам`яті № 301т містила аналогічне, досліджене раніше, відео.
		   Суд окремо зазначає, що при вирішенні питання допустимості доказів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, судом враховується практика Верховного Суду України та практика Європейського суду з прав людини. Так, згідно постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16.03.2017 року, невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів. Частина дванадцята статті 290 КПК фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обв`язку щодо відкриття матеріалів, яка полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, невідкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
		   В свою чергу, ЄСПЛ у справі "Мірілашвілі проти Росії" від 11.12.2008 в п.200-п.209 зазначив наступне:«У змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.Суд констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов`язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим».
		   Згідно п. 63 рішення ЄСПЛ у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.
		   Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що визнання недопустимими доказів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій в даному випадку є законним, належним чином обґрунтованим, та таким, що в повній мірі відповідає практиці Верховного Суду України та практиці Європейського суду з прав людини.
		   В частині вирішення питання допустимості доказу у вигляді протоколу обшуку від 20.10.2014 року, суд зазначає наступне. Як вбачається з вказаного протоколу обшуку, слідча (розшукова) дія у вигляді обшуку проводилася на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2014 року. Водночас, дана ухвала слідчого судді до матеріалів кримінального провадження долучена не була, на підставі чого суд позбавлений можливості перевірити, чи взагалі такий дозвіл надавався, у випадку надання дозволу на проведення обшуку, чи здійснювався він за вказаною в ухвалі слідчого судді адресою, чи було проведено слідчу (розшукову) дію в межах строку дії ухвали слідчого судді тощо. Крім того, в протоколі обшуку відсутні відомості щодо повної адреси, за якою вказана слідча (розшукова) дія проводилася. В цілому, протокол обшуку не відповідає вимогам ст. 104 КПК України, оскільки в протоколі обшуку зазначено, що під час проведення слідчої (розшукової) дії проводилася відеофіксація, при цьому в протоколі відсутня інформація про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. Суд також наголошує увагу, що додатки у вигляді відеозапису процесуальної дії долучені до протоколу обшуку з порушенням ч. 3 ст. 105 КПК України, а саме останні не засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків, а містять лише два підписи без наявності будь-якого найменування. Суд бере до уваги й ту обставину, що відтворення і демонстрація 1-ї частини відеозапису обшуку 20.10.2014 року в приміщеннях ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в судовому засіданні виявилася неможливою по незалежним від суду причинам, а саме в зв`язку з неякісним зображенням та звуком. При цьому, друга частина відеофіксації не містить жодних відомостей щодо того, звідки зазначені у протоколі обшуку грошові кошти було виявлено, яким чином відбувалося вилучення серветки, якою на думку сторони обвинувачення обвинувачена ОСОБА_4 витирала пальці та долоні, що в свою чергу ставить під сумнів достовірність фактів, сформульованих стороною обвинувачення. На підставі викладеного, суд визнає недопустимими доказами протокол обшуку від 20.10.2014 року, та долучені до нього додатки у вигляді відеокасет №1 та №2.
		   Стороною обвинувачення в обґрунтування винуватості обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 долучається також лист з реквізитами ТОВ «Мічел», код ЄДРПОУ 39202936 р/р НОМЕР_1 , на звороті якого наявний запис  29000 грн., який, на думку сторони обвинувачення, був наданий потерпілому ОСОБА_12 обвинуваченим ОСОБА_5 . При цьому, в матеріалах кримінального провадження наявне повідомлення про неможливість проведення експертизи від 02.03.2015 року № 15-П, якою можна було б встановити належність запису у вигляді 29000 грн. обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 або потерпілому ОСОБА_12 . Таким чином, суд приходить до переконання, що наданий стороною обвинувачення доказ у вигляді листа з реквізитами ТОВ «Мічел» та записом 29000 грн. є неналежним доказом на підтвердження того, що вказаний запис був здійснений та в подальшому переданий обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_12 , так як вказаний факт стороною обвинувачення жодним належним та допустимим доказом не підтверджений. В цілому, стороною обвинувачення не було надано жодних доказів про можливу причетність обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ТОВ «Мічел», та таким чином про наявність вимоги останніх щодо перерахування грошових коштів у розмірі 29000 грн. на рахунок даного підприємства.
		   Досліджуючи висновки№6139/17,6140/17,6141/17криміналістичних експертизспеціальних хімічнихречовин поматеріалах кримінальногопровадження,внесеного доЄРДР за№ 4201460020000113від 05.12.2014року,якими встановлено,зокрема,що насерветках,якими ОСОБА_4 витирала руки,на моментдослідження,є слідиспецбарвника люмінесцентного порошку,який маєзагальнородову приналежністьзі зразкомспецбарвника (люмінесцентнимпорошком),наданим дляпорівняльного дослідженнясуд виходитьз наступного.Як вбачаєтьсяз дослідженогов судовомузасіданні додаткудо протоколуобшуку від20.10.2014року увигляді відеокасети№ 2(втій частині,в якійвідеозапис відтворювався),ідентифікувати належністьсерветок,вилучених надослідження таїх відповідністьсерветкам,якими навідеозаписі обвинувачена ОСОБА_4 витирала рукине можливо,так якв моментїх вилучення,камера буланалаштована вракурсі,який унеможливлюваввідтворення даногопроцесу.З урахуваннямтого,що судомвизнано недопустимими протоколобшуку від20.10.2014року тадолучені донього додаткиу виглядівідеокасет,беручи доуваги,що стороноюобвинувачення небуло наданосуду належнихта допустимихдоказів,які бсвідчили проналежність вилученихсерветок обвинуваченій ОСОБА_4 ,враховуючи прицьому показаннясамої обвинуваченої ОСОБА_4 ,згідно якихвилученою серветкоюостання рукине витирала, суд приходить до переконання, що зазначені вище висновки експерта є недопустимими та неналежними для підтвердження тієї обставини, що на серветках, якими ОСОБА_4 витирала руки є сліди спецбарвника. При цьому, суд звертає увагу, що в другій частині висновків №6139/17, 6140/17, 6141/17 зазначено, що на наданих на дослідження ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_5 люмінесцентного порошку, на момент дослідження, не має. Крім того, суд наголошує, що будь-які висновки експерта про наявність люмінесцентного порошку на руках обвинуваченої ОСОБА_4 в матеріалах кримінального провадження відсутні. В цілому вищевказані висновки складені по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 4201460020000113, в той час як номер ЄРДР в рамках кримінального провадження якого обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являється № 42014160020000113. Аналогічними мотивами суд керується при вирішенні питання допустимості та належності висновку експерта №534 від 20.04.2015 року.
		   Щодо наявного в матеріалах кримінального провадження висновку судово-технічної експертизи документів від 23.12.2014 року №6461/03 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань №12014160470007525, суд знову ж таки наголошує, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в рамках кримінального провадження за № 42014160020000113. З урахуванням викладеного, суду не зрозуміло, яке відношення обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають до кримінального провадження №12014160470007525, в рамках якого й була проведена вищезазначена судово-технічна експертиза документів, а відтак, вказаний висновок експерта №6461/03 від 23.12.2014 року не може бути належним на підтвердження винуватості обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42014160020000113.
		   Суд критично ставиться до доводів сторони обвинувачення в частині залишення потерпілим ОСОБА_12 грошових коштів у розмірі 5000 доларів США в якості неправомірної вигоди за вимогою та в обумовленому місці ОСОБА_4 , оскільки в матеріалах кримінального провадження, а саме протоколі за результатами отримання та обробки інформації отриманої при аудіо-, відео контролю особи за місцем її знаходження та аудіо-, відео контролю за місцем вчинення злочину від 03.11.2014 року №32/4628т, який визнаний судом недопустимим, зазначається, що місце, в якому згідно обвинувального акту потерпілий ОСОБА_12 залишив грошові кошти, було вказано дівчиною на ім`я ОСОБА_41 , що в свою чергу прямо суперечить фактичним обставинам справи, викладеним в обвинувальному акті. Крім того, суд знову ж таки зазначає, що згідно обвинувального акту потерпілим ОСОБА_12 було залишено грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, при цьому як вбачається з визнаного недопустимим судом протоколу обшуку від 20.10.2014 року, в кабінеті ОСОБА_4 було вилучено лише 2500 доларів США, водночас будь-яких відомостей про решту грошових коштів, ні в обвинувальному акті, ні в матеріалах кримінального провадження немає. Вищевказані факти в сукупності вказують на суперечність викладених та встановлених на думку сторони обвинувачення фактичних обставин справи.
		З урахуванням вищевикладеного в сукупності, враховуючи, що в судовому засіданні не було встановлено наявності дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які б полягали у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від потерпілого ОСОБА_12 , що знову ж таки свідчить про відсутність об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд також вказує на недоведеності стороною обвинувачення в судовому засіданні наявності в діях обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суб`єктивної сторони складу такого злочину, зокрема наявності умислу обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вчинення кримінального правопорушення, в якому останні обвинувачуються. 
		   Беручи до уваги, що судом в діях обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, попри будь-яку відсутність факту вимагання в матеріалах кримінального провадження, суд зазначає й на помилковості кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за кваліфікуючою ознакою вимагання, згідно норм чинного законодавства в цілому, виходячи з наступного.
		   Згідно постанови ВСУ від 21.01.2016 року у справі №5-124 кс15, із законодавчого визначення та судової практики випливає, що така ознака, як вимагання хабара, може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа  хабароодержувач; 2) пропозиція про давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця. При цьому, вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності, тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього.
		   Суд критично ставиться до показань потерпілого ОСОБА_50 , який наполягає на тому, що був поставлений обвинуваченими в умови, за яких не надання потерпілим неправомірної вигоди спричинило б настання шкідливих наслідків.
		   Зокрема, з урахуванням обставин, як вони викладені в обвинувальному акті, враховуючи показання потерпілого, надані останнім в судовому засіданні, суд приходить до переконання, що дії потерпілого ОСОБА_12 були спрямовані не на захист своїх прав та законних інтересів, а на отримання, на думку потерпілого та сторони обвинувачення, неправомірного рішення податкового органу, в цілях його подальшого оскарження в суді. При цьому, дії потерпілого ОСОБА_12 були спрямовані таким чином, щоб податковий орган, в зв`язку з відсутністю у нього належних документів, так як потерпілий, згідно матеріалів кримінального провадження відмовлявся у їх наданні на офіційні запити податкового органу, був поставлений саме в такі умови, які б виключали можливість прийняття ним іншого рішення. 
		Суд також враховує й те, що у потерпілого були усі законні підстави оскаржити до суду будь-яке рішення податкового органу, яке стосувалось роботи ТОВ «Лаблогістикгруп», яке він на той час очолював. Тобто, потерпілий фактично мав можливість скористатися судовим захистом, а не вдаватися до надання, як вбачається з обвинувального акту, неправомірної вигоди.
		Таким чином, суд приходить до переконання, що факт вимагання грошових коштів обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не просто не доведений в судовому засіданні, але й в цілому бути наявним, згідно матеріалів кримінального провадження, не міг.
		Згідно п. 71 рішення ЄСПЛ у справі "Раманаускас проти Литви" від 05.02.2008 року, Суд зауважує, що заявник протягом усього провадження у справі стверджував про підбурювання його до вчинення злочину. Відповідно, органи державної влади та суди повинні були принаймні ретельно перевірити, чи перевищили правоохоронні органи межі, визначені у зв`язку з використанням моделі симулювання (див. п. 14), тобто чи підбурювали вони заявника до вчинення злочину. Про це також було зазначено і в рішенні Конституційного Суду Литовської Республіки від 8 травня 2000 р. Із цією метою вони повинні були, зокрема, встановити причини, з яких було розпочато використання цієї моделі, ступінь співучасті поліції у вчиненні злочину та характер підбурювання чи тиску, який чинили на заявника. Ці вимоги є особливо важливими з огляду на те, що V.S., який представив A.Z. заявнику і, як убачається з матеріалів справи, відігравав значну роль у подіях, що спричинили передання хабара, ніколи не викликали як свідка у справі, оскільки місце його перебування не було встановлено. Заявник повинен був мати можливість надати свої доводи щодо кожної з цих обставин. 
		Згідно п. 65 рішення у справі "Таранекс проти Латвії", звертаючись до цієї справи, Суд зазначає, що, на відміну від того, що було зазначено Урядом, виявляється, що всі телефонні дзвінки та приватні зустрічі, в ході яких заявник нібито попросив агента виплатити хабар відбулися за ініціативою або навіть наполяганням агента, а не заявника. Суд приділяє особливе значення події 18 грудня 2001 року, коли агент наполягав на очікуванні прибуття заявника, якого не було в офісі, а також відмовився отримати копію рішення від іншої особи та наполягав на обговоренні із заявником. 
		З урахуванням викладеного, враховуючи, що обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час судового розгляду зазначалося, що дії ОСОБА_12 були провокативними й сам факт інкримінованого ним злочину являється провокацією, беручи до уваги практику ЄСПЛ, суд надає належну правову оцінку вказаним доводам обвинувачених.
		Так, суд враховує, що згідно матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, які були визнані судом в ході судового розгляду недопустимими, вбачається, що ОСОБА_12 сам, з власної ініціативи, прибував до приміщення ДПІ в Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області. Будь-які розмови, щодо можливого надання неправомірної вигоди, як зазначається стороною обвинувачення, від обвинувачених не лунали. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, на яких було б зафіксовано активну поведінку обвинувачених по відношенню до ОСОБА_12 , яка, зокрема, проявлялася б у викликах останнього у службові кабінети, вимаганні неправомірної вигоди, вчиненні будь-яких дій, з метою примушування ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду, й, навпаки, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 жодних дискусій з ОСОБА_12 вести не бажали, при цьому ОСОБА_12 з власної ініціативи на прохідній викликав обвинуваченого ОСОБА_5 , намагався вивести обвинуваченого ОСОБА_5 з службового кабінету, домовитися про зустріч з обвинуваченою ОСОБА_4 тощо.
		Таким чином, суд розглядає дії потерпілого ОСОБА_12 як провокативні, та такі, які були спрямовані виключно на провокування обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинити кримінально-протиправні дії, чого потерпілим, згідно повного та об`єктивного дослідження судом в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження в кінцевому результаті досягнуто не було.
		   На підставі викладеного, враховуючи, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не було доведено наявності в діях обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, враховуючи, що матеріали кримінального провадження не містять жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимагали та отримали будь-які грошові кошти від ОСОБА_12 , в цілому з матеріалів кримінального провадження не зрозуміло, в чому ж полягала дія в інтересах особи, яка згідно обвинувального акту надавала неправомірну вигоду, та яке відношення до такої дії мали обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд приходить до переконання про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та, відповідно, про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у його вчиненні. 
		    Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Стаття 8 Конституції Українидекларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		У відповідно дост. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Таким чином, аналіз усіх досліджених в судовому засіданні доказів дозволяє суду дійти обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не доведена вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, й навпаки, дії потерпілого ОСОБА_12 суд розглядає як провокативні та такі, які містять факт підбурювання останнім обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вчинення протиправних, кримінально-караних діянь. В свою чергу показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд вважає послідовними, правдивими та такими, які в повній мірі відповідають встановленим в судовому засіданні фактичним обставинам справи.
		   Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		   За таких обставин, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд вважає, що відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід постановити виправдувальний вирок.
		   Питання пред`явленого цивільного позову суд вирішує відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України.
		Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
		Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню згідно положень ст. 124 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування та судового розгляду підлягають скасуванню.
		Спеціальна конфіскація, відповідно до ч. 5 ст. 96-2 КК України у даному кримінальному провадженні не застосовується.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 100, 124, 129, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати невинуватою у пред`явленому обвинувачені за ч. 3ст. 368 КК Українита виправдати її, у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили  не застосовувати.
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч. 3ст. 368 КК Українита виправдати його, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід обраний у вигляді застави відносно ОСОБА_5  скасувати.
		Внесену заставувідносно ОСОБА_5 у розмірі24360,0(двадцятьчотири тисячітриста шістдесят)  гривень від 22.10.2014 року  повернути заставодавцю  ОСОБА_51 , в 5 (п`ятиденний) термін з дня набрання вироком законної сили. 
		Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2014 року на гроші у сумі 29000 гривень, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня) ТОВ «Мічел» (код ЄРДПОУ 39202936) в Головному офісі ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29  скасувати.
		Речові докази по кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили, а саме: 
		- додатки до протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у вигляді карт пам`яті «Transcend micro SDHC» №290т, №291т, №292т, карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №293т, №294т, №299т, №300т, №301т, №302т, карт пам`яті «SP micro SDHC 8GB» №303т, №304т, карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №305т, №306т, карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №307т, №308т, карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №307т, №308т, карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №317т, №318т, 319т, карт пам`яті «Transcend micro SDHC 8GB» №320т, №321т, №322, а також відеокасети №1, №2, долучені як додатки до протоколу обшуку від 20.10.2014 року  зберігати при матеріалах кримінального провадження №42014160020000113 від 25.09.2014 року; 
		- грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку 20.10.2014 року в приміщенні Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, у вигляді двадцяти п`яти купюр номіналом в сто доларів США кожна в загальній сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США  повернути власнику  ОСОБА_12 .
		Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином від 29.05.2015 року  залишити без розгляду.
		Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням криміналістичних експертиз спеціальних хімічних речовин у сумі 3552,00 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) гривні, судово-технічної експертизи документів у сумі 2460,00 (дві тисячі чотириста шістдесят) гривень, судової експертизи матеріалів, речовин і виробів у сумі 1104,84 (одна тисяча сто чотири) гривні (вісімдесят чотири) копійки  відшкодувати за рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. 
		 
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...