Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/848/18-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2018. Зареєстровано: 05.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2018.
Дата набрання законної сили: 04.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  802/848/18-а 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Воробйова І.А. 
		          Суддя-доповідач:  Біла Л.М. 
		04 червня 2018 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Білої Л.М. 
		суддів:  Гонтарука В. М.  Граб Л.С. , 
		 
		розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року (місце складання м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, 
		В С Т А Н О В И В :
		в березні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.01.2018 відповідачем протиправно винесено постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим написом №559 від 20.05.2014, оскільки державним виконавцем винесено постанову не із суми, яка фактично стягнута, а виходячи із загальної суми заборгованості.  
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову №50001178 від 30.01.2018 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 в розмірі 21 495, 13 грн. від 30.01.2018. Стягнуто на користь ОСОБА_2 704,80 (сімсот чотири  гривні 80 копійок) судового збору сплаченого згідно квитанції  від  21.03.18 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відповідно до п. 6 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме: реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого провадження, тому винесення постанови про стягнення виконавчого збору на суму меншу ніж 10% до суми стягнення не допускається.
		04 червня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили, при цьому, 04 червня 2018 року до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.  
		З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до  п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
		За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 20 травня 2014 року приватним нотаріусом Київського МНО Кобелєвою А.М. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. За рахунок коштів отриманих від реалізації задовольнити вимоги стягувача ПАТ "КБ"Надра" на загальну суму 214 951, 32 грн.
		03 лютого 2016 року на виконання даного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №50001178.
		22.01.2018 відбулись електронні торги, на яких реалізовано житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 182 756, 80 грн.
		30.01.2018 заступником начальника Вінницького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Собчуком В.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 21 495, 13 грн.
		Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до  суду для її скасування.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір визначено від загальної суми боргу, а не із суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
		Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження (далі - Закон №  1404-VIII в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
		Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII).
		Згідно з Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Законом України "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року № 489/20802 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
		Так, у п. 8 розділу III  Інструкції вказано, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 27  Закону № 1404-VIII.
		Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
		Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.
		У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виконавчий збір стягується із суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, а не від загальної суми боргу.
		Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
		Як вбачається із оскаржуваної постанови, стягненню підлягає виконавчий збір в сумі 21495,13 грн., що становить 10 % від суми боргу, а саме 214 951, 32 грн. Однак, майно на яке звернуто стягнення відповідно до виконавчого напису реалізовано за ціною 182 756, 80 грн. і колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що саме з цієї суми має визначатись розмір виконавчого збору.
		Винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 21495,13  грн. вказує на намагання відповідача стягнути з позивача збір, в тому числі і за кошти, які не були фактично стягнуті, повернуті стягувачу при примусовому виконанні рішення органами державної виконавчої служби.
		Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону №  1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
		Тобто, постанову про стягнення виконавчого збору, крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить за умови повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження у відповідних випадках.
		В той же час, з матеріалів справи слідує, що постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону  №  1404-VIII винесено лише 30.03.2018, тобто через два місяці після винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору. 
		Оцінюючи доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.
		Так, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не дотримано вимог ч. 3 ст. 126 КАС України, оскільки повістка про виклик до суду надійшла до відповідача 28.03.2018, тоді як судове засідання було призначено на 29.03.2018.
		З даного приводу колегія суддів зауважує, що норми ст. 287 КАС України визначають особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
		Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
		Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
		За приписами ч. 2 ст. 269 КАС України копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні. 
		В матеріалах справи міститься телефонограма від 27.03.2018, відповідно до якої відповідача повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 29.03.2018 о 16 год. 00 хв. (а.с. 33) та розписка про вручення представнику відповідача 28 березня 2018 року копії ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі та копії позовної заяви (а.с. 34а), що вказує на належне повідомлення Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про дату, час, та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.  268 КАС України. 
		Крім того, згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
		Не вбачає суд апеляційної інстанції і порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 261 КАС України щодо надання відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву менше 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, оскільки положеннями ч. 4 ст. 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, а відтак надання п'ятнядцятиденного строку для подання відзиву на позовну заяви призвело б до порушення строку розгляду судом даної категорії справ.
		На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та  процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення, а  рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
		Постанова суду складена в повному обсязі  04 червня 2018 року.
		          
		Головуючий  Біла Л.М.    Судді    Гонтарук В. М.    Граб Л.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...