Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 720/707/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2018. Зареєстровано: 05.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2018.
Дата набрання законної сили: 03.10.2018
Результат оскарження 03.10.2018 Апеляційний суд Чернівецької області: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            31.05.2018   
		 
		Справа №720/707/17
		Провадження:1-кп/720/69/17
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 травня 2018 року м. Новоселиця
		 
		Новоселицкий районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоселиця кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця м. Воркута, Російська Федерація,
		проживає АДРЕСА_1 ,
		одружена, із повною середньою освітою, на утримані двоє малолітні
		дітей, тимчасово не працює, раніше не судима,
		громадянка України,
		за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 152601200000096 від 23.01.2015 року, суд, -
		встановив:
		29 квітня 2015 року приблизно о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_6 перебуваючи в громадському місці в приміщенні навчально-виховного комплексу в с. Драниця, Новоселицького району, Чернівецької області, не зважаючи на те, що в цьому закладі були наявні малолітні діти, умисно грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи неповагу до загально прийняті норми моралі та поведінки в суспільстві, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем с. Бочківці, Хотинського району, Чернівецької області, поводячи себе зухвало побили виховательку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканку с. Драниця, Новоселицького району, Чернівецької області, чим заподіяли тілесні ушкодження які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		ОСОБА_6 в судовому засіданні винною себе не визнала в повному обсязі суду пояснила, що вона є матерю двох дітей від першого шлюбу які на даний час проживають з чоловіком та на час коли сталась подія також проживали з чоловіком. Вони на тої період часу в суді судилися один з одним з приводу визначення місця проживання дітей. Рішенням Новоселицького районного суду місце проживання дітей було визначено з батьком, вона оскаржуючи рішення місцевого суду в апеляційній інстанції доказала її неправильність та ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 29 квітня 2015 року було скасовано рішення Новоселицького районного суду та було визначено місце проживання дітей разом з нею за її місцем проживання.
		Порадившись з її адвокатом вона вирішила одразу після проголошення в апеляційній інстанції рішення поїхати в с. Драниця та відібрати дітей. Приїхавши в дитячий садок приблизно о 15.00 годині в коридорі зустріла нянечку з якою поговорила одну дві хвилину після чого пішла до старшої групи де зустріла виховательку ОСОБА_4 , якій пояснила, що рішенням суду діти мають бути з нею. На тої період часу діти спали, підійшовши до ліжка вона погладила дитину, взяла на руки та хотіла її забрати. В цей час ОСОБА_4 сказала, що вона не віддасть дитину та намагалась їй заважати вийти з приміщення, хапаючи дитину за руки. Вона ухиляючись від ОСОБА_4 штовхнула її рукою в плече та відвертаючись можливо вдарила ногою але це було не навмисно. Вона не чула щоб інші діти прокинулися, та не бачила конфлікт ОСОБА_8 з ОСОБА_4 .. Заперечує проти застосування відносно неї Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Вина обвинуваченої доказується показами потерпілої, свідків та доказами наданими стороною обвинувачення до обвинувального акту.
		Потерпіла ОСОБА_4 суду показала що 29.04.2015 року приблизно о 15.00 годині в приміщення навчально-виховного закладу зайшла ОСОБА_6 та в розмові вона повідомила, що прийшла забрати дитину. Знаючи про існуюче рішення суду, що діти залишилися проживати з батьком вона відмовила їй, але обвинувачена незважаючи не це зайшла в спальню кімнату підняла доньку та забрала її на руки намагаючись вийти з приміщення, між ними виникла словесна перепалка яка перейшла в сварку в процесі якої ОСОБА_6 почала її ображати, донька почала плакати, в цей час зайшов до приміщення ОСОБА_8 якій взяв її за горло та наніс удари. ОСОБА_6 також нанесла їй удари рукою в обличчя та вдарила ногою в стегно. Конфлікт відбувався в приміщенні навчально-виховного закладу в кімнаті відпочинку. Після чого вийшли на вулиці де продовжувалось ображення зі сторони обвинуваченої та її співмешканця ОСОБА_8 у присутності людей які приходили за діточками. 
		Свідок ОСОБА_9 суду показала, що її дитина 29.04.2015 року знаходилися у НВК с. Драниця, Новоселицького району та після інциденту він не хотів йти до дитячого садку. Вдома розказав, що мати ОСОБА_10 приходила її забирати та сталося сварка, були чути крики та всі діти із-за цього прокинулися. Дитина певний період часу не ходила до дитячого садку, був порушений нормальний ритм життя дитини, погано спала вдома.
		Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вдома донька ОСОБА_12 2010 року народження розказала, що 29.04.2015 року спала та проснулась від криків від інших дітей дізналась про конфлікт виховательки з матерю Ереки.
		Свідок ОСОБА_13 суду показала, що донька ОСОБА_14 2009 року народження розказала про конфлікт. Зі слів доньки дізналась що вони всі спали та прокинулися із-за криків, бачила як вихователь плакала. Після цього інциденту дитина не ходила до дитячого садку перебувала в стресовому стані.
		Свідок ОСОБА_15 суду показала,що вонає керівникомНВК с.Драниця,Новоселицького районув тойдень батько ОСОБА_16 щоб дитинунікому невіддавати.Біля 16.00години потелефону вихователькаповідомила щоїї побилина роботі.Прийшовши нароботу побачилавиховательку ОСОБА_4 у якійноги булив сінцях,нормальна роботазакладу булапорушена,не булапроведена прогулянказ дітьми які неїли полудник. Тіхій час у літній період триває з 12.00 години до 15.00 годин у літні період до 15.30 годин.
		Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він перебував у шлюбі з обвинуваченою та від спільного проживання у них двоє дітей які проживають разом з ним в с. Драниця, Новоселицького району. 29.04.2015 року після закінчення судового засідання в апеляційній інстанції передзвонив завідуючий НВК щоб нікому не віддавали дітей, повернувшись за дітьми в дитячий садок побачив колишню дружину з двома чоловіками. Вони схопили його та тримали а обвинувачена знаходилась з донькою на руках, яка плакала та не хотіла йти з нею, тоді вона вибігла та сіла у машину. Вихователька ОСОБА_4 була вся червона, заплакана.
		З прослуханих показів малолітнього свідка ОСОБА_17 судом вбачається, що вона спала у садочку та її мати розбудила, після чого взяла її на руки та в коридорі між мамою та вихователькою почалась сварка. Вона не хотіла йти з мамою, на що вона сказала що хоче їй щось показати. Вихователька не дозволяла мамі її забирати, та вони продовжували сваритися після чого прийшов батька та мати вдарила ОСОБА_18 рукою в обличчя та в живіт кулаком. Від криків всі діти піднялися.
		З висновку експерта №75-Н від 05.05.2015 року відносно ОСОБА_4 вбачається, що при проведені судово-медичної експертизи було виявлено тілесні ушкодження у виді синців середньої третини правої передпліччя, в нижній третині стегна, в ніжній третині правої гомілки, садна (подряпина) та дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупи предметів, ознаками яких володіють руки та ноги людини або об такі, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. 
		Вироком апеляційного суду Чернівецької області від 31 серпня 2017 року по кримінальному провадження внесеному до ЄРДР за № 152601200000096 від 23.01.2015 року за ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 К України відносно ОСОБА_8 встановлено, що останній перебуваючи у громадському місці 29.04.2015 року приблизно о 15.20 годин у приміщенні НВК с. Драниця, Новоселицького району під час роботи цього закладу та незважаючи на наявність у ньому малолітніх дітей, умисно, з хуліганських спонукань грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства та ігноруючи у суспільстві загально прийняті елементарні правила поведінки і моральні засади, протиставляючи себе суспільству, за попередньою змовою з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, без будь яких підстав поводячи себе зухвало, вчинили побиття виховательки НВК ОСОБА_4 ..
		Ухвалою Новоселицького районного суду від 05.05.2017 року у Справі №720/1872/15-к виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження в частині обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.296 КК України, та зупинений розгляд справи до її розшуку.
		Постановою Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 2006 року за №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» у п. 5 зазначається, що за ознакою особливої зухвалості може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
		6.Хуліганство визнають учиненим групою осіб і кваліфікують за ч.2 ст.296 КК у разі участі в злочинних діях декількох (двох і більше) виконавців незалежно від того, яка форма співучасті (28 КК) мала місце.
		Жодних належних та допустимих доказів, які би викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні обвинуваченим, ні його захисником на надано.
		Суд оцінюючи пояснення обвинуваченої, покази потерпілої, свідків та дослідженні докази які доповнюють один одного з точки зору, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення є належними та допустимими і суд вважає, про наявність умислу в діях ОСОБА_6 , спрямованого на порушення громадського порядку та нанесення тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_4 , та правильність кваліфікації органом досудового слідства дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 296 КК України - як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, за кваліфікуючою ознакою  вчинення групою осіб.
		Щодо позиції захисту, що покази свідків є неналежними доказами оскільки надані з чужих слів а саме з пояснень дітей які не були допитані під час досудового слідства та судового слідства, суд вважає що вона є помилковою та спростовується вище наведеними доказами оскільки свідки в судовому засіданні зазначили, що після конфлікту про якій вони дізналися від свої дітей діти мали переляканий стан та не хотіли йти до дитячого садку.
		Крім того дані покази у сукупності з показами потерпілої, свідка ОСОБА_17 відновлюють у повному обсязі подію яка сталась 29.04.2015 року о 15.00 годині в приміщенні НВК с. Драниця Новоселицького району за участю обвинуваченої та потерпілої.
		При призначенні обвинуваченій покарання, суд діючи за загальними принципами, визначеними статтею 50 КК України, враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 65КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.
		Щодо обвинуваченої ОСОБА_6 суд враховує, що вона раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
		Обставини які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 з передбачених ст. 66 КК України суд вважає, що є наявність на утриманні малолітньої дитини та перебування у вагітному стані.
		Обставин яки би обтяжували покарання обвинуваченої з передбачених ст.67 КК України судом не встановлено. 
		Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України відповідно дост. 12 КК Українивідноситься до злочинів середньої тяжкості.
		При обранні виду та міри покарання суд враховує, характер та ступень тяжкості скоєного злочину, те що злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, обставини які характеризують, а саме: позитивну характеристику з місця проживання, раніше не судима, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, з дня вчинення злочину по день розгляду справи в суді змінилась обстановка пройшло більш як три роки та діти залишились проживати з батьком з чим погодилась обвинувачена, пом`якшуючі обставини: наявність на утриманні малолітніх дітей та перебування у вагітному стані,у своїй сукупності і суд вважає з врахуванням, що особі має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів вважає, що пом`якшуючи обставини, пом`якшують покарання та істотно зніжують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи обвинуваченої слід перейти до іншого, більш м`якого виду покарання не зазначеної у санкції ч.2 ст.296 КК України у виді штрафу. 
		Розглядаючи заявлений по даному провадженню цивільний позов суд виходить з того, що представником потерпілого в судовому засіданні заявлено клопотання про залишення його без розгляду.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370,371,373,376,395 КПК України, суд, -
		ухвалив:
		Визнати ОСОБА_6 винною за ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання з застосуванням вимог ст.69 КК України у виді тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян а саме 510 грн. штрафу в дохід держави.
		Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернівецької області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення через Новоселицький районний суд а засудженою в цей же строк з дня проголошення вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...