Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1775/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2018.
Дата набрання законної сили: 01.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 червня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  905/1775/15 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Суховий В.Г. - головуючий, Міщенко І.С., Чумак Ю.Я.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 (Склярук О.І., Геза Т.Д., Будко Н.В.), якою переглянуто ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.09.2017 (Паляниця Ю.О.)
		за заявою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця"
		про поворот виконання судового рішення
		у справі № 905/1775/15 Господарського суду Донецької області
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до Державного підприємства "Донецька залізниця", Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за участю Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором
		ВСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - Позивач) звернулося до Державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №ККPOSKD.991040.033 від 07.11.2013 в сумі 7 684 903,63 доларів США.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.10.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 26.01.2016, позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №ККPOSKD.991040.033 від 07.11.2013, що складається з заборгованості за кредитом в сумі 6 960 965,85 доларів США, поточної заборгованості по сплаті відсотків в сумі 54 066,68 доларів США, простроченої заборгованості по сплаті відсотків в сумі 546 674,21 доларів США. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
		Господарським судом Донецької області на виконання рішення 22.02.2016 видано відповідні накази.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2016 за заявою Відповідача здійснено заміну Відповідача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця".
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2016 скасовано, у задоволені заяви Відповідача відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2016 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України від 21.06.2017 постанову Вищого господарського суду України від 11.01.2017 скасовано, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 залишено в силі. 
		Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося в Господарський суд Донецької області із заявою, в якій (з урахуванням заяви про уточнення) просило, в порядку повороту виконання рішення, видати наказ про повернення з рахунків Позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" грошових коштів в сумі 206 680 341,81 грн (еквівалент 7 561 706,74 доларів США станом на 24.01.2017).
		Обґрунтовуючи заяву, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" послалося на те, що грошові кошти в суму 206 680 341,81 грн, які стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Департаментом ДВС Міністерства юстиції України на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 19.10.2015 у зв'язку з прийняттям в порядку норм статті 25 ГПК України ухвали господарського суду Донецької області від 10.08.2016 та заміною Відповідача на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", підлягають поверненню заявнику з огляду на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016, яка залишена без змін постановою Верховного Суду України від 21.06.2017, відповідну ухвалу скасовано.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.09.2017 відмовлено у задоволені заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо видачі наказу про повернення з рахунків Позивача грошових коштів в сумі 206 680 341,81 грн (еквівалент 7 561 706,74 доларів США станом на 24.01.2017) в порядку повороту виконання рішення.
		Ухвала суду обґрунтована тим, що за відсутності визначених частиною 1 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) умов, стягнення з Позивача грошових коштів, отримання яких зумовлено чинним судовим рішенням (рішенням Господарського суду Донецької області від 19.10.2015), суперечить частині 2 статті 19 Конституції України та гарантій мирного володіння майном у розумінні статті 1 ратифікованого Україною Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року. Крім того, за приписами статті 528 ЦК України, яка передбачає можливість виконання зобов'язання боржника іншою особою та встановлює наслідки такого виконання, які несумісні із частиною 1 статті 122 ГПК України, що застосовується лише у відносинах між кредитором-Позивачем та боржником-Відповідачем. Дійсно, скасування ухвали про заміну первісного боржника-Відповідача в порядку норм статті 25 ГПК України на Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" зумовлює відсутність у останнього статусу безпосереднього боржника у визначеному судовим рішенням грошовому зобов'язанні та наявність статусу саме іншої особи у такому зобов'язанні. За таких обставин, питання про можливість стягнення з Позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" сплачених останнім сум в межах зазначених вище правовідносин повинно вирішуватися в порядку окремого позовного провадження, а не в межах статті 122 ГПК України.
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.09.2017 скасовано, заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо видачі наказу про повернення з рахунків Позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" грошових коштів в сумі 206 680 341,81 грн (еквівалент 7 561 706,74 доларів США станом на 24.01.2017) в порядку повороту виконання рішення задоволено. В порядку повороту виконання рішення суду стягнуто з Позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" кошти в сумі 206 680 341,81 грн (еквівалент 7 561 706,74 доларів США станом на 24.01.2017).
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, враховуючи постанову Верховного Суду України від 21.06.2017, за відсутністю обставин правонаступництва у справі щодо боржника, сплачена Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в якості правонаступника боржника грошова сума підлягає поверненню особі, що її сплатила, а тому, в даному випадку, необхідно застосувати інститут повороту виконання судового рішення, який покликаний в спірному випадку відновити права скаржника, порушені в результаті судового акту, скасованого в подальшому Верховним Судом України.
		Позивач подав касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати, а ухвалу Господарського суду Донецької області залишити в силі.
		В касаційній скарзі Позивач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, з тих підстав, що суд першої інстанції, пославшись на норми статті 528 ЦК України, статей 25, 122 ГПК України, дійшов вірного висновку, що питання про можливість стягнення з Позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" сум, сплачених останнім в межах правовідносин, які склались у даній справі, повинно вирішуватись в порядку окремого позовного провадження.
		Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі без змін.
		Відзив мотивований тим, що поворот виконання судового рішення слід розглядати як систему юридичних дій, які вчиняються з метою повернення сторін у попереднє становище, яке існувало до винесення судового рішення та його виконання, тобто спрямований на усунення помилки правозастосування, а тому суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що всі дії боржника, які здійснюються в рамках судового процесу і спрямовані на добровільне виконання пред'явленої йому вимоги по судовому акту слід розглядати в якості виконання такого судового акту; що стосується посилання скаржника на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі №908/1042/15-г, то її скасовано постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017, а ухвалою Верховного Суду від 15.02.2018 відмовлено в перегляді постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017.
		Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу Позивача, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) не перешкоджає перегляду оскаржуваної постанови Донецького апеляційного господарського суду у касаційному порядку.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 19.10.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 26.01.2016, позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №ККPOSKD.991040.033 від 07.11.2013, що складається з заборгованості за кредитом в сумі 6 960 965,85 доларів США, поточної заборгованості по сплаті відсотків в сумі 54 066,68 доларів США, простроченої заборгованості по сплаті відсотків в сумі 546 674,21 доларів США. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
		Господарським судом Донецької області на виконання рішення 22.02.2016 видано відповідні накази.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2016 за заявою Відповідача здійснено заміну Відповідача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця".
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2016 скасовано, у задоволені заяви Відповідача відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2016 залишено без змін.
		Господарські суди першої та апеляційної інстанцій дослідили, що на підставі платіжної вимоги №275/24-1 від 18.01.2017 Міністерства юстиції України Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на виконання наказу Господарського суду Донецької області від 22.02.2016 (виконавче провадження ВП №51241983), сплачено кошти в сумі 229 821 222,72 грн, з яких: 206 680 341,81 грн заборгованості за кредитним договором, яка була перерахована на рахунки Позивача; 20 668 034,18 грн виконавчого збору, 344,38 грн витрат на проведення виконавчих дій.
		Кошти в сумі 2 472 502,35 грн повернуто 25.01.2017 Державною казначейською службою України на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як надлишок стягнутих коштів.
		Судами також встановлено, що платіжним дорученням № 346 від 24.01.2017 Міністерство юстиції України перерахувало Позивачу 206 680 341,81 грн. Крім того, Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" платіжними дорученнями № 348 від 24.01.2017 Міністерству юстиції України перераховано 344,38 грн (витрати на проведення виконавчих дій) та платіжним дорученням №347 від 24.01.2017 Печерському УК/м. Київ перераховано 20 668 034,18 грн (погашення виконавчого збору).
		Постановою Верховного Суду України від 21.06.2017 постанову Вищого господарського суду України від 11.01.2017 скасовано, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016 залишено в силі. 
		Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося в Господарський суд Донецької області із заявою, в якій (з урахуванням заяви про уточнення) просило, в порядку повороту виконання рішення, видати наказ про повернення з рахунків Позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" грошових коштів в сумі 206 680 341,81 грн (еквівалент 7 561 706,74 доларів США станом на 24.01.2017).
		Відмовляючи в повороті виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку має місце скасування саме ухвали Господарського суду Донецької області, прийнятої на підставі статті 25 ГПК України, а не відповідного рішення, яке передбачає стягнення грошових коштів, що, не дивлячись на визначення належного боржника, не охоплюється статтею 122 цього кодексу. Ототожнення в даному випадку ухвали в порядку статті 25 ГПК України з рішенням/постановою за результатами розгляду позовних вимог про їх задоволення (повне або часткове) є безпідставним.
		За змістом статті 122 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. 
		По суті наведеного положення правової норми поворот виконання судового рішення слід розглядати як систему юридичних дій, які вчиняються з метою повернення сторін у попереднє становище, яке існувало до винесення судового рішення та його виконання, тобто спрямований на усунення помилки правозастосування.
		При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі дії боржника, які здійснюються в рамках судового процесу і спрямовані на добровільне виконання пред'явленої йому вимоги по судовому акту слід розглядати в якості виконання такого судового акту.
		Як вже зазначалось вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" сплатило на користь Позивача грошові кошти як добровільне виконання судового рішення Господарського суду Донецької області від 19.10.2015.
		Разом з тим, встановлено, що постановою Верховного Суду України від 21.06.2017 залишено в силі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2016, якою відмовлено у задоволенні заяви Відповідача про його заміну правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця".
		Отже, за відсутності обставин правонаступництва у справі щодо боржника, сплачена Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в якості правонаступника боржника грошова сума підлягає поверненню особі, що її сплатила.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно застосував інститут повороту виконання судового рішення, який покликаний в спірному випадку відносити права особи, порушені в результаті судового акту, скасованого судом вищестоящої інстанції.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Доводи Позивача в касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції, пославшись на норми статті 528 ЦК України, статей 25, 122 ГПК України, дійшов вірного висновку, що питання про можливість стягнення з Позивача на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" сплачених останнім суд в межах правовідносин, які склались у даній справі, повинно вирішуватись в порядку окремого позовного провадження, колегією суддів відхиляється з підстав, наведених у даній постанові суду.
		Посилання скаржника на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017 у справі № 908/1042/15-г не може бути взято до уваги, оскільки зазначену постанову скасовано постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 908/1042/15-г, а ухвалою Верховного Суду від 15.02.2018 відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду.
		З урахуванням викладеного, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
		Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 315, 317 ГПК України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" залишити без задоволення.
		Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі №905/1775/15 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                Суховий В.Г.
		Судді                                                                                          Міщенко І.С.
		                                                                                                    Чумак Ю.Я.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...