Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/3648/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 червня 2018 року 
		Київ
		справа №822/3648/17
		адміністративне провадження №К/9901/48672/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді - доповідача - Олендера І.Я., 
		суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2018 року (суддя - Петричкович А.І.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року (судді: Сушко О.О. (головуючий), Смілянець Е.С, Залімський І.Г.) у справі       №822/3648/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про стягнення податкового боргу,
		У С Т А Н О В И В:
		Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
		В обґрунтування позовних вимог контролюючий орган зазначив про наявність у відповідача податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з позовом про його стягнення.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, задоволено адміністративний позов. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький податковий борг у розмірі 330 359,12 грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що платник податків, який самостійно визначив податкові зобов'язання у поданих ним податкових деклараціях має сплати в повному обсязі відповідні суми у встановлені податковим законодавством строки. Несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу.    
		Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		У доводах касаційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, оскільки відсутність бюджетного фінансування відповідача зумовлює неможливість виконання сплати податкового зобов'язання з земельного податку.
		Контролюючим органом подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на те, що позивачем були використані всі заходи по стягненню податкової заборгованості у встановленому податковим законодавством порядку, при цьому, відповідач не звільнений від обов'язку сплати податків, не має пільг щодо їх сплати та самостійно задекларував податкові зобов'язання з земельного податку, що свідчить про правомірність звернення контролюючого органу до суду про стягнення узгодженого податкового боргу відповідача.
		Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 15 серпня 2017 року становить 75 154,84 грн.
		Контролюючим органом надіслано позивачу податкову вимогу №145-17 від                      15 серпня 2017 року, відповідно до якої сума податкового боргу склала 75 154,84 грн.
		У свою чергу, на момент розгляду справи за позивачем наявний податковий борг у розмірі 330 359,12 грн із земельному податку з юридичних осіб, що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю, податковим повідомленням-рішенням №0014471205 від 1 серпня 2017 року, карткою платника, розрахунками суми позовних вимог станом на 8 листопада 2017 року.
		Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
		Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		За змістом пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
		У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
		За змістом підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
		Абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		Контролюючим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом надіслання податкової вимоги від №145-17 від 15 серпня 2017 року.
		Вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Відповідно до абзацу 1 пункту  95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
		Згідно пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		З наведених обставин та з урахуванням того, що заходи по погашенню відповідачем податкового боргу не призвели до його погашення, доказів про сплату податкового боргу відповідачем під час вирішення справи судами попередніх інстанцій не надано, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача спірної суми податкової заборгованості.
		Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача щодо відсутності необхідного бюджетного фінансування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, зважаючи на те, що недостатнє фінансування чи неприбутковість установи та організації, не є підставою для звільнення від сплати податків, які самостійно узгодив  відповідач податковими деклараціями з плати за землю.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від                     2 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №822/3648/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...