Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/5110/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 червня 2018 року 
		Київ
		справа №805/5110/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/36022/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (суддя Кірієнко В.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року (судді: Ястребова Л.В. (головуючий), Василенко Л.А., Компанієць І.Д.) у справі №805/5110/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Краматорський м'ясопереробний завод" до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, 
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Приватне акціонерне товариство "Краматорський м'ясопереробний завод" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2012 № 0012991203/19921/10/05-15-12-03, яким позивачу визначено штраф у розмірі 20% у сумі 59  491,55 грн за затримку сплати орендної плати з юридичних осіб та № 0012981203/19920/10/05-15-12-03, яким визначено штраф у розмірі 10% у сумі 2  037,76 грн за затримку сплати орендної плати з юридичних осіб.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно норм Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у Товариства були відсутні зобов'язання сплачувати оренду земельної ділянки, а тому відповідальність (штрафи,фінансові санкції) за невиконання/неналежне виконання обов'язків по сплаті орендної плати до нього не застосовуються.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
		4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорськ Донецької області - у населеному пункті, на території антитерористичної операції, а отже на позивача як платника земельного податку, поширюються пільги, встановлені статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ. Також суди вказали, що контролюючим органом було порушено терміни проведення камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки та при прийнятті рішення врахували постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1059/16-а, що набрала законної сили, в якій адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Краматорський м'ясопереробний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2014 №0000151503/15213/05-15-15-03-13 та №0000141503/15212/05-15-15-03-13, зобов'язання надати податкову пільгу за період з 15.04.2014 по 08.06.2016, зобов'язання повернути на особовий рахунок позивача суму орендної плати, що була перерахована позивачем за користування земельною ділянкою за період з 15.04.2014 по 08.06.2016 задоволено та зобов'язано контролюючий орган надати Товариству податкову пільгу зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 15.04.2014 по 08.06.2016. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Краматорський м'ясопереробний завод» зареєстроване як юридична особа та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.
		Позивачем до контролюючого органу були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 13 лютого 2014 року № 9006415631 на суму 136  625,50 грн, за 2015 рік від 11 лютого 2015 року № 9012568178 на суму 170  643,78 грн, за 2016 рік від 18 лютого 2016 року № 9019243914 на суму 244  531,84 грн. 
		Також судами встановлено, що 9 червня 2016 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за 2016 рік, в якому позивачем зменшено податкові зобов'язання з плати за землю за періоди з червня по грудень 2016 року на загальну суму 137  888,81 грн, 7 червня 2016 року позивачем подано уточнюючий розрахунок за 2015 рік, в якому зменшено податкові зобов'язання з плати за землю за періоди з січня по грудень 2015 року на загальну суму 170  643,78 грн та уточнюючий розрахунок за 2014 рік, в якому зменшено податкові зобов'язання з плати за землю за періоди з травня по грудень 2014 року на загальну суму 91  083,66 грн. 
		29 листопада 2016 року контролюючим органом була проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача по платі за землю за 2014, 2015, 2016 роки, щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за результатами якої було складено акт від 29 листопада 2016 року № 1902/05-15-12-03-00443393 та встановлено несвоєчасну сплату Товариством самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю за 2014 - 2016 роки.
		На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення. 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що позивач порушив строки сплати самостійного визначених податкових зобов'язань з плати за землю, а відповідно має нести відповідальність за несвоєчасну сплату. Доводів в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права скаржник в касаційній скарзі не наводить. 
		8. Приватним акціонерним товариством "Краматорський м'ясопереробний завод" відзиву (заперечення) на касаційну скаргу надано не було.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		9.1. Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14.
		Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
		9.2. Підпункт  14.1.147 пункту  14.1 статті  14.
		Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		9.3. Пункт 57.1 статті 57.
		Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		9.4. Пункт 286.2 статті 286.
		Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
		9.5. Пункт 287.3 статті 287.
		Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
		10. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин):
		10.1. Стаття 1. 
		Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.
		10.2. Стаття 6. 
		Під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
		10.3. Стаття 10. 
		Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
		10.4. Пункт 5 статті 11.
		Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
		11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
		11.1. Пункт 1. 
		На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
		11.2. Пункт 3. 
		Визнано такими, що втратили чинність:
		розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";
		розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053".
		11.3. Пунктом 16 Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р визначено, що м. Краматорськ відноситься до населених пунктів, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		13. Під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
		14. Підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками є здійснення суб'єктом господарювання діяльності саме на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення.
		15. Інших умов (підстав) для звільнення платника податку від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності нормами Закону № 1669-VІІ не передбачено.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		17. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
		18. Висновок судів попередніх інстанцій, що на позивача як платника орендної плати за землю поширюються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, є обґрунтованим з огляду на здійснення Товариством, на час виникнення спірних правовідносин, діяльності у період проведення антитерористичної операції (та на території проведення антитерористичної операції (м. Краматорськ Донецької області).
		19. Суд зазначає, що в касаційній скарзі контролюючим органом не наведено доводів (обґрунтувань) в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права, доводи касаційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в касаційній скарзі наведено не було.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		20. Згідно зі статті   86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 
		21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 14, 57, 286, 287 Податкового кодексу України, норми Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року слід залишити без задоволення.
		22. Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року у справі №  805/5110/16-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...