Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/769/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано судом: 05.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2018.
Дата набрання законної сили: 30.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №810/769/17                               Головуючий у І інстанції - Щавінський В.Р.
		                                                                                                Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  30 травня 2018 року                                                                                   м. Київ
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		                     Головуючого-судді:                              Кучми А.Ю.
		                                           суддів:                               Аліменка В.О., Безименної Н.В.
		                    за участю секретаря:                              Тищенко Н.В.,      
		розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Васильківської районної державної адміністрації Київської області в особі голови адміністрації Одинця Владислава Івановича про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
		                                                  В С Т А Н О В И Л А:
		ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської районної державної адміністрації Київської області в особі голови адміністрації Одинця Владислава Івановича про визнання протиправним та скасування розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 13.01.2017 №07-К «Про звільнення ОСОБА_2»; поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації; стягнення з Васильківської районної державної адміністрації Київської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.01.2017 по день прийняття рішення у даній справі.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
		Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що станом на момент виходу основного працівника на роботу (19.10.2016) ОСОБА_2 вже була звільнена (23.08.2016), тобто трудовий договір було розірвано, таким чином строковий трудовий договір було розірвано до спливу його строку і звільнення за такою причиною вдруге неможливо.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ від 13.01.2017 №07-К є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки чинним законодавством не передбачено звільнення працівника заднім числом. У зв'язку з її поновленням на роботі на підставі рішення суду вона вважається такою, що допущена до роботи 13.01.2017 відповідно до ст.24 КЗпП України, у зв'язку з чим трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, а тому дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
		Позиція відповідач обґрунтована тим, що трудовий договір між позивачем та відповідачем мав строковий характер та був укладений на період відпустки по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку основного працівника, основний працівник вийшов на роботу, а тому звільнення позивача відбулось правомірно, оскільки вона була призначена на займану посаду тимчасово.
		Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2015 ОСОБА_2 подала на ім'я голови Васильківської районної державної адміністрації заяву про призначення її на посаду начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації як таку, що успішно пройшла стажування на дану посаду, на період відпустки по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку основного працівника.
		Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації від 10.06.2015 №139-К ОСОБА_2 призначено на посаду начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника як таку, що успішно пройшла стажування, з 10.06.2015 з оплатою згідно штатним розписом.
		Розпорядженням голови Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 23.08.2016 №261-К ОСОБА_2 звільнено з посади начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації за власним бажанням на підставі ст.39 КЗпП України. Підставою для винесення даного розпорядження стала заява ОСОБА_2 від 25.03.2016 №46, погодження Київської обласної державної адміністрації від 20.04.2016 №11-22/12060.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 по справі №810/2972/16 визнано протиправним та скасовано розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 23.08.2016 №261-К про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації Київської області та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації Київської області з 23.08.2016 та стягнуто суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за 73 дні у розмірі 15952,69 грн.
		На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 відповідачем було видано розпорядження від 13.01.2017 №06-К «Про поновлення на посаді ОСОБА_2», яким скасовано розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації від 23.08.2016 №261-К «Про звільнення ОСОБА_2», поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації з 23.08.2016 та зобов'язано виплатити ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі місячного окладу без урахування обов'язкових податків та зборів.
		04.10.2016, тобто у період оскарження позивачем у судовому порядку розпорядження про її звільнення, ОСОБА_4, начальником служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації, було подано на ім'я голови Васильківської районної державної адміністрації заяву, в якій вона просила допустити її до виконання службових обов'язків, як таку, що достроково вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19.10.2016.
		Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації від 05.10.2016 №309-К допущено ОСОБА_4, начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації, до виконання своїх службових обов'язків як таку, що достроково вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19.10.2016.
		У зв'язку з тим, що основний працівник ОСОБА_4 припинила відпустку по догляду за дитиною та приступила з 19.10.2016 до виконання своїх службових обов'язків, розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 13.01.2017 №07-К «Про звільнення ОСОБА_2» звільнено ОСОБА_2 з посади начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації у зв'язку з закінченням строку призначення на посаду державної служби 18.10.2016.
		Позивач, вважаючи вищевказаний наказ протиправним, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
		Стаття 21 КЗпП України дає визначення, що таке трудовий договір.
		Статтею 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст.4 Закону України «Про відпустки» установлено такі види соціальних відпусток як відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		При укладанні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, поверненням на роботу працівниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною).
		На період перебування основного працівника у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тощо за ним зберігається та посада, з якої він йшов у зазначену відпустку. Однак, на період відсутності цього працівника роботодавець може прийняти на роботу іншого працівника по строковому трудовому договору до виходу з відпустки основного працівника.
		Як вбачається з матеріалі справи, ОСОБА_2 на підставі її особистої заяви від 23.04.2015 була призначена в порядку переведення на посаду начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника як таку, що успішно пройшла стажування, з 10.06.2015.
		З аналізу вищевикладеного вбачається, що з позивачем було укладено строковий трудовий договір, часом закінчення якого за погодженням сторін є вихід на роботу основного працівника з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		04.10.2016 ОСОБА_4 було подано на ім'я голови Васильківської районної державної адміністрації заяву про припинення її відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19.10.2016.
		Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації від 05.10.2016 №309-К допущено ОСОБА_4, начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації, до виконання своїх службових обов'язків як таку, що достроково вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19.10.2016.
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк, на який укладався із позивачем строковий трудовий договір, сплив з виходом на роботу основного працівника - ОСОБА_4
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
		Аналогічні норми містить також у ст.85 Закон України «Про державну службу».
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 повідомила відповідача про припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 04.10.2016, та стала до роботи 19.10.2016, тобто у визначений строк, передбачений ст. 85 Закон України «Про державну службу».
		З аналізу норм чинного законодавча вбачається, що одним із різновидів строкового трудового договору є виконання роботи на посаді працівника, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Строк такого договору закінчується із виходом на роботу основного працівника.
		Таки чином, вихід на роботу основного працівника є безумовною та достатньою підставою звільнення працівника, який виконував роботу на час його відсутності, в даному випадку - перебування у відпустці по догляду за дитиною.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивача правомірно звільнено з посади начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації у зв'язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби 18.10.2016, яке мало місце в момент виходу з відпустки основного працівника, на посаді якого працювала позивач.
		Суд апеляційної інстанції не приймає доводів апелянта, що станом на момент виходу основного працівника на роботу (19.10.2016) ОСОБА_2 вже була звільнена (23.08.2016), тобто трудовий договір було розірвано, таким чином строковий трудовий договір було розірвано до спливу його строку, тому оскаржуване розпорядження про її звільнення заднім числом є протиправним, оскільки звільнення позивача відбулося не заднім числом, а з настанням фактичних обставин, а саме виходом на роботу основного працівника та поновлення на роботі позивача.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного розпорядження від 13.01.2017 №07-К «Про звільнення ОСОБА_2» діяв в межах повноважень та в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні, натомість позивачем не надано доказів порушення відповідачем норм чинного законодавства при винесення оскаржуваного розпорядження.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
		Повний текст постанови виготовлено 04.06.2018.
		Головуючий-суддя:                                                                                 А.Ю. Кучма
		                      Судді:                                                                                 В.О. Аліменко
		                                                                                                               Н.В. Безименна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...