Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2391/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; грошові вимоги кредиторів до боржника (СК5: п.43).
Надіслано для оприлюднення: 04.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2018.
Дата набрання законної сили: 24.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/2391/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
		за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
		за участю представників: арбітражного керуючого Сисуна О.І. - адвокат Губар В.Є. св. №615 від 05.06.2008, ордер №20 від 21.05.2018; ПАТ "Дельта Банк" - Чорного І.В., дов. від 30.04.2018.
		розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича
		на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018
		(головуючий суддя - Плахов О.В.; судді - Здоровко Л.М., Шутенко І.А.)
		у справі
		за заявою Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 
		до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" 
		про визнання банкрутом, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Опціон"  (Далі - ТОВ "Компанія "Опціон", боржник) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 днів до 11 грудня 2016 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мішина Сергія Ігоровича.
		 
		2. Постановою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна, визнано ТОВ "Компанія "Опціон" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоровича.
		 
		3. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (Далі - ПАТ "Дельта Банк") 21.09.2017 звернувся до місцевого господарського суду і заявою (вх. № 30762), у якій просив визнати ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у справі № 922/2391/16 про банкрутство ТОВ "Опціон" на загальну суму 5069548,70грн., окремо внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Опціон" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 5069548,70грн., внести до реєстру вимог кредиторів витрати на оплату судового збору, понесені ПАТ "Дельта Банк" при поданні заяви (вх. №   30762).
		 
		4. Заява обґрунтована тим, що на підставі  договору купівлі-продажу прав вимоги від 01.08.2014 ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги за кредитним договором №   07/059/06-КЛ, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та Закритим акціонерним товариством "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" (з усіма додатковими угодами до нього), іпотечним договором № 07059/102/06-КЛТ від 18.12.2007 та договором застави №07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007, які укладені в забезпечення виконання основного зобов'язання з ТОВ "Компанією "Опціон". 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		5. Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2017 відхилено в повному обсязі вимоги ПАТ "Дельта Банк" за заявою (вх. № 30762) про визнання ПАТ   "Дельта Банк" заставним кредитором у справі № 922/2391/16 про банкрутство ТОВ "Компанія "Опціон" на загальну суму 5069548,70 грн та про внесення окремо вимог ПАТ "Дельта Банк" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Компанія "Опціон" в забезпеченій частині в розмірі 5069548,70 грн.
		 
		6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що будь-які зобов'язання боржника  ТОВ "Компанія "Опціон", як перед ПАТ "Кредитпромбанк", так і перед АТ "Дельта-Банк", що витікають з кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.03.2006р., укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ЗАТ "ТЦП "Восток-Маклер",  відсутні, факт чого встановлено рішеннями господарського суду Харківської області, які набрали законної сили,   є обов'язковими до виконання та в силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинні до 15.12.2017р.), не  потребують доведення при розгляді заяви з грошовими вимогами ПАТ "Дельта Банк" до боржника;
		6.1. судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2010 у справі №27/369-09 за позовом ПАТ   "Кредитпромбанк" до ТОВ "Компанія Опціон", 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" про  звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "Компанії "Опціон", а саме на предмет застави за договором застави №07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007 та на предмет іпотеки за іпотечним договором №07/059/102/06-КЛТ від 18.12.2007 у задоволенні позовних вимог ПАТ   "Кредитпромбанк" відмовлено;
		6.2. крім того, місцевим господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2013 у справі № 922/976-13 за позовом ТОВ "Алгоритм" до  ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії ПАТ   "Кредитпромбанк"; ТОВ "Компанія Опціон" про визнання недійсним договору, визнано недійсним іпотечний договір № 07/059/І02/06-КЛТ від 18.12.2007 зі змінами та доповненнями, укладений між ВАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії ВАТ   "Кредитпромбанк", та ТОВ "Компанія "Опціон", посвідчений 18.12.2007 приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 5083;
		6.3. з урахуванням встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що за вищевказаним іпотечним договором у боржника відсутні будь-які зобов'язання  та відповідно у банку відсутнє право як заставного кредитора  на звернення до суду з відповідною вимогою. 
		6.4. крім того, суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведення інвентаризації майна, належного ТОВ "Компанія "Опціон", розпорядником майна, та в подальшому, ліквідатором не встановлено наявність у боржника будь-якого майна, визначеного умовами іпотечного договору та договору застави, у зв'язку з чим відповідні дані у реєстрі вимог кредиторів, затвердженому ухвалою  суду від  29.11.2016  відсутні.
		 
		7. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 апеляційну скаргу ПАТ  "Дельта Банк" задоволено частково.
		7.1. Ухвалу  господарського суду Харківської області від 23.11.2017р. у справі №922/2391/16 скасовано частково, в частині невнесення грошових вимог ПАТ  "Дельта Банк" на суму 2067362,63грн.
		7.2. Задоволено заяву ПАТ  "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника (вх.№30762 від 21.09.2017) частково.
		7.3. Окремо внесено вимоги, що забезпечені заставою, до першої черги, а саме вимоги : ПАТ "Дельта Банк"  в сумі 2067362,63грн.
		7.4. Окремо внесено відомості щодо майна ТОВ "Компанія "Опціон", яке є предметом застави, а саме: виробниче обладнання в кількості 375 одиниць, згідно Додатку №1 до Договору застави №07/059/303/06- КТЛ від 18.12.2007р. (в редакції від 24.04.2008р.), який є його невід'ємною частиною. Заставна вартість - 2067362,63грн.
		7.5. Внесено до першої черги задоволення вимог кредиторів  судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі  - 3200,00грн.          
		7.6. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2017р. у справі №922/2391/16 залишено без змін.
		 
		8. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та постановленні оскаржуваної ухвали не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		8.1. апеляційний господарський суд виходив з дійсності договору застави, який у судовому порядку оскаржений не був, крім того, посилання місцевого господарського суду на встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2010 у справі №27/369-09 обставини щодо припинення та погашення додаткових зобов'язань, укладених в забезпечення кредитного договору,  зокрема договору застави рухомого майна № 07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007,  у зв'язку з тим, що боржник, як юридична особа припинив свою діяльність, суд другої інстанції визнав безпідставними та такими, що не узгоджуються з правовою позицією викладеною у постановах  Верховного Суду України від 10.02.2016р. у справі №6-216цс14, від 10.02.2016р. у справі №6-84цс15, від 06.07.2016р. у справі №   3-578гс164
		8.2. суд другої інстанції відзначив, що  укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного Єдиного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, сам факт ліквідації боржника за основним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави, укладеного на забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, та звільнення заставодавця від відповідальності перед кредитором.
		8.3. крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки наявному у матеріалах справи Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.09.2017р. №53449390, який було додано банком до заяви з грошовими вимогами до боржника із якого вбачається, що застава майна боржника, а саме: виробничого обладнання в кількості 375 одиниць, згідно Додатку №1 до Договору застави №07/059/303/06- КТЛ від 18.12.2007р. (в редакції від 24.04.2008р.), яких є його невід'ємною частиною . Заставна вартість - 2067362,63грн. є дійсною, обтяжувачем зазначено ПАТ "Дельта Банк", на підставі договору купівлі- продажу права вимоги, 975, 01.08.2014.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		9. Ліквідатор ТОВ "Компанія "Опціон" арбітражний керуючий Сисун Олександр Ігоревич звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2017.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		10.  Підставою для скасування постанови суду другої інстанції скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права: зокрема, ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 15.12.2017.
		10.1. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції надано не вірну правову оцінку обставинам відсутності будь-яких зобов'язань боржника -  ТОВ "Компанія "Опціон", як перед ПАТ "Кредитпромбанк", так і перед АТ "Дельта-Банк", що витікають з кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.03.2006, укладеного між ПАТ   "Кредитпромбанк" та ЗАТ "ТЦП "Восток-Маклер", факт чого встановлено рішеннями господарського суду Харківської області;  
		10.2. крім того, ліквідатором зазначено про відсутність  майна, визначеного в договорі іпотеки та застави під час проведення інвентаризації майна боржника.
		10.3. також, скаржник просить постановити окрему ухвалу, в порядку ч. 10 ст. 246 Господарського процесуального кодексу у чинній редакції, щодо порушень, допущених Харківським апеляційним господарським судом під час розгляду даної справи.
		 
		Короткий зміст вимог інших учасників у справі
		 
		11. До Касаційного господарського суду надійшов відзив ПАТ "Дельта Банк" на касаційну скаргу з проханням залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду другої інстанції без змін.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі  Верховного Суду від 26.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №922/2391/16. 
		Призначено  до  розгляду  касаційну  скаргу  арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича на  24  травня  2018 року  о 12 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		 
		13. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.
		 
		14. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		16. Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 15.12.2017та частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).
		 
		17. Частинами 1, 2 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
		 
		18. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
		 
		19. Частиною 8 ст. 23 Закону про банкрутство визначено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
		 
		20. Як регламентовано ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
		 
		21. Тобто суд самостійно розглядає кожну заявлену або включену кредиторську вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє грошові вимоги кредитора.
		 
		22. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду даної справи, звертаючись до господарського суду 21.09.2017 із заявою (вх. № 30762 ПАТ   "Дельта Банк" просив визнати його заставним кредитором на загальну суму 5069548,70 грн та внести окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Опціон" вимоги забезпечені заставою майна у тій же сумі та витрати на оплату судового збору, понесені ПАТ "Дельта Банк" при поданні заяви, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі  договору купівлі-продажу прав вимоги від 01.08.2014 ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги за кредитним договором №   07/059/06-КЛ, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" (з усіма додатковими угодами до нього), іпотечним договором № 07059/102/06-КЛТ від 18.12.2007 та договором застави №07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007, які укладені в забезпечення виконання основного зобов'язання з ТОВ "Компанією "Опціон". 
		 
		23. Господарським судом першої інстанції було встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2010 у справі №27/369-09 за позовом ПАТ "Кредитпромбанк" до ТОВ "Компанія Опціон", 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" про  звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "Компанії "ОПЦІОН", а саме на предмет застави за договором застави № 07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007 та на предмет іпотеки за іпотечним договором № 07/059/102/06-КЛТ від 18.12.2007 в задоволенні позовних вимог ПАТ "Кредитпромбанк" відмовлено.
		 
		24. Вищевказаним рішенням суду було встановлено, що зобов'язання ЗАТ "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" щодо виконання укладеного між ним та позивачем кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.06.2006  є припиненим та погашеним. Таким чином, зобов'язання ТОВ "Компанії "Опціон", що витікають з укладених між позивачем та відповідачем іпотечного договору № 07/059/102/06-КЛТ від 18.12.2007 та договору застави рухомого майна № 07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007  є припиненими. 
		 
		25. Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2013 у справі № 922/976-13 за позовом ТОВ "Алгоритм" до  ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії ПАТ "Кредитпромбанк"; ТОВ "Компанія Опціон" про визнання недійсним договору  визнано недійсним іпотечний договір № 07/059/І02/06-КЛТ від 18.12.2007, із змінами та доповненнями, укладений між ВАТ "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії ВАТ "Кредитпромбанк", та ТОВ "Компанія "Опціон", посвідчений 18.12.2007 приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 5083.
		 
		26. Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви ПАТ   "Дельта Банк", місцевий господарський суд погодився з доводами розпорядника майна боржника арбітражного керуючого  Сисуна О.І., щодо відсутності будь-яких зобов'язань у боржника - ТОВ "Компанія "Опціон", як перед ПАТ "Кредитпромбанк", так і перед ПАТ "Дельта-Банк", що витікають з кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.03.2006, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ЗАТ "ТЦП "Восток-Маклер", факт чого встановлено рішеннями господарського суду Харківської області, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання та в силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинні до 15.12.2017, не  потребують доведення при розгляді заяви з грошовими вимогами ПАТ "Дельта Банк" до боржника. 
		 
		27. Суд другої інстанції повторно переглядаючи справу в апеляційному порядку, частково підтримав висновками суду першої інстанції стосовно правомірності відмови у задоволенні заяви банку в частині відмови у визнанні вимог ПАТ "Дельта Банк" щодо окремого внесення до реєстру вимог, як забезпечених на підставі  договору іпотеки № 07/059/І02/06-КЛТ від 18.12.2007, з огляду на визнання вказаного договору недійсним в судовому порядку.
		 
		28. Разом з тим, суд другої інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції, який вважав зобов'язання ТОВ "Компанії "Опціон", що витікають з  договору застави рухомого майна № 07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007 припиненими в силу встановлених обставин у рішенні господарського суду Харківської області від 01.10.2010 у справі №27/369-09.
		 
		29. При цьому, апеляційний господарський виходив з того, що наведений договір застави є дійсним, в судовому порядку оскаржений не був, крім того, посилання місцевого господарського суду на встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2010 у справі №27/369-09 обставини щодо припинення та погашення додаткових зобов'язань, укладених в забезпечення кредитного договору, зокрема договору застави рухомого майна № 07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007, у зв'язку з тим, що основний боржник, як юридична особа припинив свою діяльність, визнав безпідставними та такими, що не узгоджуються з правовою позицією викладеною у постановах  Верховного Суду України від 10.02.2016р. у справі №6-216цс14, від 10.02.2016р. у справі №6-84цс15, від 06.07.2016р. у справі №3-578гс16.
		 
		30. Підтримуючи висновки апеляційного господарського суду та відхиляючи доводи касаційної скарги про невірну правову оцінку обставин відсутності будь-яких зобов'язань боржника -  ТОВ "Компанія "Опціон" перед ПАТ "Дельта-Банк", що витікають з кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.03.2006, укладеного між ПАТ   "Кредитпромбанк" та ЗАТ "ТЦП "Восток-Маклер", факт чого встановлено рішеннями господарського суду Харківської області, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		 
		31. Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України  у редакції чинній до 15.12.2017 обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		 
		32. Аналогічні положення містить і стаття 75 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції.
		 
		33. За загальним правилом визначеним ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. 
		 
		34. Водночас стаття 35 названого Кодексу визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов'язку доказування.
		 
		35. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:
		а) обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;
		б) обставини, визнані господарським судом загальновідомими;
		в) преюдиціальні факти.
		 
		36. Частини 3, 4 наведеної статті вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.
		 
		37. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. 
		 
		38. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
		 
		39. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
		 
		40. Господарський процесуальний кодекс України  перелічує такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт:
		40.1. обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі (за винятком встановлених рішенням третейського суду);
		40.2. встановлені вироком у кримінальному провадженні (постановою суду у справі про адміністративне правопорушення) питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно особою, при розгляді господарської справи про правові наслідки дій чи бездіяльності цієї винної особи
		 
		41. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. 
		 
		42. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини
		 
		43. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
		 
		44. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.
		 
		45. Водночас, у статті 572 Цивільного кодексу України    та частині 2    статті 1 Закону України "Про заставу" передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		 
		46. Відповідно до     статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених     статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах     добросовісності, розумності та справедливості.
		 
		47. Інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін зобов'язання, насамперед інтересів кредитора, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов'язання.
		 
		48. Таким чином, укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником, у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного Єдиного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язку заставодавця із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.
		 
		49. Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, відсутність тотожності обставин та  різний суб'єктний склад у даній справі та у справі господарського суду Харківської області №27/369-09 а також, враховуючи встановлені судом другої інстанції обставини про те,  що договір застави рухомого майна № 07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007 недійсним в судовому порядку не визнавався, відтак, припинення та погашення додаткового зобов'язання, укладеного в забезпечення кредитного зобов'язання, а саме, договору застави рухомого майна  № 07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007 не відбулось, суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду про підставність задоволення заставних кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" за наведеним договором застави та внесення таких вимог, до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Компанія "Опціон", як таких, що забезпечені заставою останнього.
		 
		50. Крім наведеного слід додати, що відповідно до змісту    статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень",  обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
		 
		51. У частині 2 наведеного Закону передбачено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
		 
		52. Отже, суд другої інстанції з посиланням  на відомості, що містяться у Витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.09.2017 №53449390, який було додано банком до заяви з грошовими вимогами до боржника встановив, що застава майна боржника, а саме: виробничого обладнання в кількості 375 одиниць, згідно Додатку №1 до Договору застави №07/059/303/06- КТЛ від 18.12.2007 (в редакції від 24.04.2008р.), який є його невід'ємною частиною . Заставна вартість - 2067362,63грн. є дійсною, обтяжувачем зазначено ПАТ "Дельта Банк", на підставі договору купівлі- продажу права вимоги, 975, 01.08.2014.
		 
		53. Аргументи касаційної скарги про не надання належної оцінки судом другої інстанції фактичній відсутності майна, визначеного в договорі застави під час проведення інвентаризації майна боржника, не спростовують висновків суду другої інстанції та спрямовані на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ст. 300 ГПК України у чинній редакції.
		 
		54. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (у редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		55. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України у чинній редакції).
		 
		56. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, постановлення окремої ухвали, в порядку ч. 10 ст. 246 Господарського процесуального кодексу у чинній редакції, щодо порушень, допущених Харківським апеляційним господарським судом під час розгляду даної справи та скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, відтак остання залишається без змін.
		 
		57. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №922/2391/16 залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №922/2391/16 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                             С.В. Жуков
		Судді                                                                                                                  В.В. Білоус
		                                                                                                                          Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...