Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/3916/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Овруцький районний суд Житомирської області    
		 
		 
		              Справа № 286/3916/17
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2018 року                м. Овруч
		 
		Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з секретарем ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017060250000663 від 06.09.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гладковичі Овруцького району Житомирської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого ПП «Сагал» водієм, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.2 КК України,  
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, а саме в незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, вчиненому за наступних обставин.
		Так ОСОБА_4 в порушення п.п.8.1 та 8.9 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року №622 (дозвільна система поширюється на бойову нарізну армійських зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, вихолощену, навчальну, несучасну стрілецьку, спортивну, мисливську нарізну, комбіновану і гладкоствольну вогнепальну зброю, бойові припаси до цих видів зброї) незаконно, з метою носіння холодної зброї, не маючи на це передбаченого законом дозволу в один із днів в період з 20 по 30 квітня 2009 року, по АДРЕСА_2 , перебуваючи в будинку нині покійного ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), отримав в подарунок від останнього два ножі, що являються холодною зброєю, які помістив в поліетиленовий пакет та, зберігаючи при собі, без передбаченого законом дозволу незаконно переніс до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 , де придбані ножі сховав в кімнаті будинку до сейфу. В подальшому, в період з 30 квітня 2009 року по 02 вересня 2017 року, ОСОБА_4 незаконно, не маючи на це передбаченого законом дозволу, зберігаючи вказані ножі при собі, неодноразово ходив на полювання, в ліс по дрова та гриби, тим самим незаконно їх переносив. В один із днів в період часу з 1 по 30 вересня 2016 року, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , взявши в житловому будинку по місцю свого проживання один із вищезазначених ножів, зберігаючи його при собі, незаконно переніс його до лісового масиву, що поблизу с. Гладковичі Овруцького району, де займався заготівлею дров та при цьому користувався вказаним ножем у власних цілях (при нарізанні їжі). Після цього, в той же день, зберігаючи даного ножа при собі, ОСОБА_4 незаконно переніс його (ножа) до домогосподарства по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 . Крім цього, в один із днів в період часу з 1 по 30 серпня 2017 року, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , взявши в житловому будинку по місцю свого проживання один із вищезазначених ножів, зберігаючи ніж при собі, незаконно переніс його до лісового масиву, що поблизу с. Гладковичі Овруцького району, куди ходив з метою полювання, при цьому даний ніж постійно носив при собі. Після цього, в той же день, зберігаючи вказаний ніж при собі, ОСОБА_4 незаконно переніс його (ножа) з лісу до домогосподарства по місцю свого проживання, що в АДРЕСА_1 . 
		14.09.2017 року, в період з 07 год. 20 хв. по 09 год. 10 хв., в житловому будинку, що по АДРЕСА_1 працівниками поліції Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області під час проведення обшуку господарства за місцем проживання ОСОБА_4 , в сейфі, що знаходився в кімнаті будинку, були виявлені і вилучені два зазначені вище ножі, які є коротко-клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії-мисливськими ножами загального призначення, які останній незаконно носив без передбаченого законом дозволу. 
		В суді обвинувачений заперечував свою вину у предявленому обвинуваченні, стверджуючи, що він являється мисливцем з 2000 року та має у власності мисливську рушницю і набої до неї. Всі документи на зброю в нього законно оформленні. Також він має у власності, як і всі мисливці, мисливські ножі. Вказану зброю з набоями та ножі він зберігав у металевому сейфі. 14 вересня 2017 року близько 7 год. 20 хв. до його домогосподарства прийшли працівники поліції і почали проводити обшук. Відкривши сейф, працівники поліції виявили в ньому мисливську рушницю з набоями, два мисливські ножі, які було вилучено. Вказані ножі приблизно 5 років тому йому подарував його односельчанин ОСОБА_6 , з яким він раніше товаришував, але ними він не користувався. 
		Суд, допитавши обвинуваченого, свідків, заявлених стороною обвинувачення та стороною захисту, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст..263 ч. 2 КК України, належними та допустимими доказами не підтверджена та він підлягає виправданню з наступних підстав.
		В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст..263 ч. 2 КК України, сторона обвинувачення посилалась на протокол обшуку в домогосподарстві обвинуваченого та покази свідків про те, що останні бачили, як обвинувачений користувався вказаними ножами (тобто носив) під час їх з ними зустрічі.
		Дослідженням всіх вищенаведених доказів сторони обвинувачення судом встановлено наступне.
		Згідно ухвали слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2017 року в межах кримінального провадження №12017060250000663 від 06.09.2017 року дозволено проведення обшуку в домогосподарстві, що належить ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення нарізної вогнепальної зброї, що має значення для встановлення істини в кримінальному провадженні.
		 а.с.п. 202-203
		Відповідно до протоколу обшуку від 14.09.2017 року під час його проведення в домогосподарстві ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено два мисливських ножі, які згідно висновку експерта №1/1691 від 27.09.2017 року визнано коротко-клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії  мисливськими ножами загального призначення, які виготовлені промисловим способом. 
		 а.с.п. 204-29, 211-216
		Однак під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 відмовився від свої показань, які він давав під час досудового розслідування та пояснив, що з обвинуваченим він ніколи не зустрічався, а показання давав не подумавши про наслідки. Те, що говорив раніше  то була неправда. Його примусив так говорити слідчий, який радив говорити так як написано в протоколі. Ножі він бачив в кабінеті на допиті. Він давав неправдиві показання, тому що на нього тиснули. На суді минулого разу йому було погано, тому він оговорив працівника поліції ОСОБА_8 . Йому скотчем заклеювали рот, але хто це робив, він не знає. 
		Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 відмовився від свої показань, які він давав під час досудового розслідування та пояснив, що ОСОБА_10 він добре знає і вони перебувають в нормальних стосунках. Корчемлюка він останній раз бачив давно (років три назад). В 2017 році він в лісі бачив чоловіка з рушницею і ножем, але це був не ОСОБА_10 . Давав показання проти ОСОБА_10 тому, що йому сказали давати такі показання в поліції. В суді він казав неправду, бо на нього був тиск. Йому пропонували гроші, але він не взяв.
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що згідно ухвали суду в вересні 2017 року він разом з іншими працівниками поліції прибули до домогосподарства ОСОБА_4 для проведення обшуку. Вони ознайомили ОСОБА_4 з ухвалою суду і розпочали обшук. Під час обшуку на сейфі був виявлений ніж, а коли відкрили сейф, то в ньому виявили ще один ніж. ОСОБА_4 пояснив, що ці ножі належать йому. Дані ножі не були записані в посвідчення мисливця і їх було вилучено. При цьому були присутні поняті. 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він приймав участь при проведенні обшуку у ОСОБА_10 . Зайшовши в будинок, вони ознайомили ОСОБА_4 з ухвалою суду і ОСОБА_13 запропонував останньому видати незаконні речі. ОСОБА_4 повідомив, що таких немає та вони провели обшук. Під час обшуку вони виявили два ножі (один на сейфі, а другий в сейфі), які були вилучені. ОСОБА_4 казав, що ходив з ножем на полювання (він чув цю розмову).
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого знає наглядно як дільничий офіцер. Він також брав участь у проведнні обшуку. ОСОБА_13 ознайомив ОСОБА_10 з ухвалою суду і запропонував видати заборонені речі. ОСОБА_4 повідомив, що заборонених речей немає і тоді вони провели обшук. На сейфі вони виявили ніж, а в сейфі ще один ніж. Ножі було вилучено. ОСОБА_4 під час розмови казав, що брав ніж на полювання. 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого знає давно по роботі. У вересні вони проводили обшук у обвинуваченого і під час обшуку було виявлено два ножі. Один ніж був в чохлі. Обвинувачений пояснив, що йому їх подарували, і що він брав ножі на полювання. 
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_10 він знає приблизно років три, він у нього працює. ОСОБА_4 зарекомендував себе з хорошої сторони. Він знає, що той є мисливцем. Іноді вони разом ходили на полюванні. При ОСОБА_10 ножів він не бачив. 
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що того дня до нього приїхали працівники поліції і попросили бути понятим при проведенні обшуку. В домогосподарстві ОСОБА_4 працівник поліції зачитав ухвалу про обшук і вони зайшли в хату. Під час обшуку вони на сейфі знайшли патронтаж і ніж, біля сейфа була рушниця. Другий ніж був в сейфі. Ножі вилучили. ОСОБА_10 казав, що він іноді брав ніж на полювання. Раніше він цього ножа не бачив у ОСОБА_4 . Цього ножа він колись бачив у ОСОБА_18 (покійного). 
		Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що того дня до них приїхали працівники поліції і попросили бути понятими при проведенні обшуку. В домогосподарстві ОСОБА_4 працівник поліції зачитав ухвалу про обшук і вони зайшли в хату. Під час обшуку працівники поліції знайшли рушницю і два ножі. Один ніж був на сейфі, а другий був в сейфі. Працівники поліції ножі вилучили. Раніше цих ножів вона не бачила.
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що їй зателефонував чоловік і сказав, що у них провели обшук. Спитала чого і він відповів, що і сам нічого не зрозумів. Протокол забирала вона, через пару днів. За ножі їй нічого не відомо. 
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 він знає давно, бо працював в тому селі дільничим офіцером. Бірківського також знає по роботі. Відносно нього ніколи фізичне насильство не застосовував. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_9 він знає по роботі. До нього будь-якого насильства ніколи не застосовував. Бірковського також знає по роботі. Тиску також до нього ніколи не застосовував.
		Вказані свідки як з боку обвинувачення, так і з боку захисту підтвердили факт проведення обшуку в домогосподарстві обвинуваченого та вилучення ножів, однак жодним чином не підтвердили факт носіння холодної зброї останнім.
		Відповідно до вимог ст..2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
		Згідно ч.1,2 та 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей і документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи обєктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.
		Відповідно до ст..25 КПК України прокурор, слідчий зобовязані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч.2 ст.9 КПК України покладає обовязок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального правопорушення, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		За ч.1 ст.92 КПК України обовязок доказування обставин, передбачених ст..91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише у встановлених цим Кодексом випадках на потерпілого.
		Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Зокрема, як вбачається із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див. п. 40 рішення у справі № 34006/06 від 25 лютого 2016 року «Зякун проти України», п. 54 рішення у справі № 75520/01 від 06 грудня 2007 року «Козинець проти України», п. 33 рішення у справі № 17969/09 від 10 грудня 2015 року «Тихонов проти України»).
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1статті 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		В справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		Статтею 86 КПК України зазначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Частиною 2 ст. 263 КК України встановлено кримінальну відповідальність за незаконне носіння, виготовлення, ремонт або збут кинжалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
		Згідно змісту диспозиції ч. 2 ст.263 КК України субєктивна сторона незаконної дії з холодною зброєю характеризується тільки прямим умислом, коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і бажає їх настання.
		Таким чином, в даному випадку носіння холодної зброї в аспекті ст. 263 ч. 2 КК України може мати місце лише при наявності умислу на вчинення цих дій, а в даному кримінальному провадженні це не доведено.
		В основу предявленої ОСОБА_4 підозри слідчим та прокурором були покладені лише визнавальні свідчення підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування, які він не підтвердив в суді та від яких категорично відмовився, посилаючись на те, що ці обставини були ним вигадані, а також свідчення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 які в судовому засіданні відмовились від своїх показань, посилаючись на те, що дані показання були дані під примусом. 
		Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин носіння ОСОБА_4 холодної зброї під час досудового розслідування не встановлено та суду не надано.
		Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.2 КК України, стороною обвинувачення не надано, клопотань про допит інших свідків та дослідження інших доказів сторона обвинувачення не заявила.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. У відповідності до ч. 4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Статтею 368 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто наявність всіх елементів, що становлять факт кримінального правопорушення (об`єкт, суб`єкт, об`єктивна й суб`єктивна сторона). Недоведеність вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, означає, що сторона обвинувачення не зуміла переконливо для суду всебічно, повно й неупереджено доказати факт (подію) вчиненого кримінального правопорушення, або відсутність факту (події) кримінального правопорушення. Встановлення в суді відсутності факту (події) кримінального правопорушення зобов`язує суд ухвалити виправдовувальний вирок. Обвинувальний вирок може бути ухвалений за умови, що висновки суду про винуватість обвинуваченого повністю підтверджені матеріалами кримінального провадження, які перевірені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 373 КПК України виправдовувальний вирок постановляється за наявності однієї з таких підстав: не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, оцінивши кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, встановивши, що докази, якими сторона обвинувачення обґрунтувала пред`явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України не доводять винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, суд вважає, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
		Згідно вимог ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати по проведенню експертизи в сумі 593,22 гривень слід віднести на рахунок держави.
		Вилучені 14.09.2017 року під час проведення обшуку в будинку ОСОБА_4 два ножі слід повернути власнику.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 369-371,373,374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4  визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України, та виправдати останнього у зв`язку з недоведеністю його винуватості.
		Процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі 593,22 гривень віднести на рахунок держави.
		Речові докази  два мисливських ножі  повернути власнику ОСОБА_4 .
		Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
		На вирок суду до Апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
		Копії вироку вручаються обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення. 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...