Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 624/130/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2018. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2018.
Дата набрання законної сили: 04.12.2018
Результат оскарження 02.03.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 624/130/17
		Провадження № 1-кп/626/11/2018 
		 
		 
		Красноградський районний суд Харківської області
		 
		В И Р О К
		Іменем України 
		       
		   05 червня 2018 року                             м. Красноград
		 
		Колегія суддів Красноградського районного суду Харківської області у складі: 
		головуючого судді:         ОСОБА_1 ,
		суддів:                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря:                  ОСОБА_4 , 
		прокурора:                 ОСОБА_5 ,
		потерпілих:            малюкової л.і, устінова о.і.,
		представника потерпілих:      ОСОБА_6 ,
		захисника-адвоката:         ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого:            пошукайлА в.п. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красноград кримінальне провадження №12016220720000306, по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Мажарка,Кегичівського районуХарківської області,українець,громадянин України,з середньоїосвітою,неодружений,військовозобов`язаний,який дозатримання працювавна посадімеханізатора ПОСП«Мажарка»,зареєстрований тафактично проживаючийза адресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимий,  
		- в скоєнні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, 
		В С Т А Н О В И Л А:
		ОСОБА_9 в 2009 році познайомився з ОСОБА_10 та став проживати разом з нею за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Під час спільного проживання між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 періодично виникали конфлікти на побутовому рівні, а також на ґрунті ревнощів ОСОБА_10 до інших чоловіків.
		Так, 06.09.2016 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за місцем їх мешкання відбулася сварка, після якої ОСОБА_10 пішла від ОСОБА_9 та стала проживати разом зі своїм знайомим ОСОБА_11 , з яким у неї склались близькі та інтимні відносини, за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 .
		У подальшому, від місцевих мешканців ОСОБА_9 стало відомо, про те, що його співмешканка ОСОБА_10 пішла від нього до ОСОБА_11 , з яким стала спільно проживати, у зв`язку з чим у нього на ґрунті ревнощів виник умисел на умисне вбивство двох осіб, а саме ОСОБА_10 та її співмешканця на той час ОСОБА_11 .
		Так, 10.09.2016 року ОСОБА_9 , маючи у власності мисливську рушницю моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 , 12 калібру, знаходячись за місцем мешкання своїх батьків, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою реалізації свого злочинному наміру, направленого на вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , взяв належну йому мисливську рушницю моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 , 12 калібр, після чого, будучи впевненим, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебувають за місцем мешкання останнього, за адресою АДРЕСА_1 після 20:00 години прибув за вказаною адресою.
		В цей     же час ОСОБА_9 , перебуваючи біля вказаного домоволодіння, проник на його територію через город для того, щоб його присутність за вказаною адресою не була помічена сторонніми особами, які могли запобігти скоєнню ним злочину, після чого пройшов до житлового будинку з боку внутрішнього двору домоволодіння, де через вікно в одній із кімнат будинку він побачив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		Маючи можливість, але не бажаючи відмовитись від свого злочинного умислу, ОСОБА_9 , перебуваючи у дворі домоволодіння, діючи з прямим умислом, направленим на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, через скло вікна будинку, здійснив постріли з рушниці моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 , 12 калібру в напрямку ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , від чого остання впала на підлогу. В цей час ОСОБА_11 , будучи пораненим, побачивши ОСОБА_9 через вікно, став тікати до гаражу, намагаючись сховатись від нього, однак ОСОБА_9 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, направлений на вбивство ОСОБА_11 , маючи можливість, але не бажаючи відмовитись від свого злочинного умислу, став переслідувати ОСОБА_11 , наздогнавши його в гаражі, розташованого на території домоволодіння.
		Після чого ОСОБА_9 , перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом, направленим на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_11 та бажаючи їх настання, діючи умисно, здійснив два постріли в область грудної клітини та голови ОСОБА_11 , внаслідок чого останній перестав подавати ознаки життя.
		В подальшому ОСОБА_9 , будучи не впевненим у тому, що ОСОБА_10 померла, з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_10 до кінця, проник до приміщення будинку, підійшов до останньої та розуміючи, що вона жива, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння їй смерті здійснив один постріл із рушниці моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 , 12 калібру в область голови ОСОБА_10 , тобто життєво важливий орган людини, внаслідок чого остання померла на місці.
		Впевнившись у тому, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не подають ознаки життя, ОСОБА_9 з місця події зник.
		Таким чином злочинними діями ОСОБА_9 потерпілій ОСОБА_10 були спричинені наступні тілесні ушкодження:
		- наскрізне вогнепальне шротове поранення голови (1) з пошкодженням головного мозку;
		- множинні сліпі вогнепальні шротові поранення тулубу (32) з наявністю вхідних ран на передній поверхні грудної клітини, проникаючі в обидві плевральні порожнини з утворенням двостороннього гемоторексу з пошкодженням внутрішніх органів (легень, аорти, переломами лівого 3 ребра та правих 3,4 та 7 ребер, міжреберних м`язів), де сліпо і закінчуються.
		Наскрізне вогнепальне шротове поранення голови, множинні сліпі вогнепальні шротові поранення тулубу за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		Причиною смерті ОСОБА_10 стало наскрізне вогнепальне шротове поранення голови з пошкодженням головного мозку. 
		Злочинними діями ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені такі тілесні ушкодження:
		- наскрізне вогнепальне шротове поранення голови (1) з пошкодженням головного мозку;
		- множинні сліпі вогнепальні шротові поранення лівої кисті (7), тулубу з наявністю вхідних ран, як на спині (9), так і на передній поверхні грудної клітини (31), проникаючі в обидві плевральні порожнини з утворенням двостороннього гемоторексу з пошкодженням внутрішніх органів (легень, аорти, трахеї, щитоподібної залози);
		-    перелом 5 шийного хребця, міжреберних м`язів,
		-    відкритий перелом обох кісток правого передпліччя та відкритий перелом нігтьової фаланги 3 пальця лівої кисті.
		Наскрізне вогнепальне шротове поранення голови, множинні сліпі вогнепальні шротові поранення тулубу за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		Відкритий перелом обох кісток правого передпліччя та відкритий перелом нігтьової фаланги 3 пальця лівої кисті за ступенем тяжкості відносяться до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості тілесних ушкоджень.
		Множинні сліпі вогнепальні шротові поранення на спині за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
		Причиною смерті ОСОБА_11 стало наскрізне вогнепальне шротове поранення голови з пошкодженням головного мозку.
		Таким чином, ОСОБА_9 10.09.2016 близько 20.00 години перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті ревнощів діючи з прямим умислом, направленим на позбавлення життя двох осіб, здійснив вбивство гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із застосуванням вогнепальної рушниці моделі МЦ 21-12 № 958975, 12 калібру за що передбачена кримінальна відповідальність за п.1 ч.2 ст.115 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні даного злочину, фактично визнав, не заперечуючи при цьому самого факту вбивства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , заперечував наявність у нього прямого умислу саме на навмисне їх вбивство та показав наступне.
		В 2009 році він познайомився з ОСОБА_10 та став з нею співмешкати. Інколи між ними виникали сварки та деякий час вони не мешкали разом. В черговий раз, на початку серпня 2016 року вони знову посварились та не мешкали разом близько 20 днів, а після цього помирилися та знову стали проживати разом. Однак через кілька днів, а саме з 05 на 06.09.2016 року вони знову посварилися і ОСОБА_10 зранку 06.09.2016 року пішла на роботу і вже не повернулася до нього, він намагався додзвонитися їй та помиритися, однак остання ігнорувала його дзвінки.
		Через кілька днів, а саме 10.09.2016 року, коли він знаходився на роботі, від сестри своєї співмешканки  ОСОБА_12 він дізнався, що на даний час ОСОБА_10 стала співмешкати з іншим чоловіком, а саме з ОСОБА_13 , у якого вона і зараз живе.
		Цього ж дня у вечорі, коли він повернувся з роботи близько 20-00год., він одразу ж, не переодягаючись, вирішив поїхати на полювання. Для цього він як тільки прийшов з роботи, одразу ж пішов до своїх батьків, де взяв з сейфа мисливську рушницю МЦ 21-12, № НОМЕР_1 , 12 калібру на яку у нього є відповідний дозвіл та декілька патронів до неї та на велосипеді вирушив на полювання  постріляти вуток на ставки. В той час коли він вже повертався з полювання його шлях випадково пролягав біля будинку ОСОБА_11 і тоді він згадав, що йому казала ОСОБА_14 та вирішив це перевірити. Для цього він підійшов до будинку ОСОБА_11 з тильної сторони двору, а саме зі сторони огороду та побачив, що хвіртка відчинена, в яку він зайшов на територію двору, де у вікні будинку кухні побачив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Від побаченого він дуже розхвилювався, а потім що відбувалася далі він нічого не пам`ятає, отямився тільки тоді, коли прийшов додому та почав ставити рушницю у сейф. Потім через деякий час приїхали працівники поліції та повідомили йому, що він вбив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , чого він не заперечував та поїхав з працівниками поліції до райвідділку.
		В подальшому при допиті свідків по справі він також доповнив та пригадав, що коли побачив у вікні ОСОБА_15 та ОСОБА_16 він зробив кілька пострілів у вікно в їх напрямку, однак не пам`ятає навіщо, гадає що хотів мабуть налякати. 
		Однак не дивлячись на такі покази обвинуваченого, його вина саме в умисному вбивстві двох осіб, за обставин викладених в описовій частині вироку повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, а саме показами потерпілих, свідків, письмовими та речовими доказами, дослідженими в суді.
		Так, потерпіла ОСОБА_17  в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою загиблої ОСОБА_18 , яка близько 7 років проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_19 , мешканцем с.Мажарка Кегечівського району Харківської області, з яким почала мешкати десь з 16 років. При цьому перші два роки все було начебто гаразд, а останні 5 років ОСОБА_20 постійно скаржилась на систематичне побиття з боку Пошукайла Вячеслава та погрози вбивством. Дані факти їй відомі як особисто, оскільки вона була присутня при таких погрозах, а також ОСОБА_20 постійно казала про це, як в телефонних розмовах, так і при особистому спілкуванні. Такі побиття та погрози позбавлення життя, були кожного разу, коли ОСОБА_20 трохи запізнювалась на роботі. В правоохоронні органи ОСОБА_20 не зверталась, т.я. боялася його і її також прохала, щоб вона теж не зверталася нікуди з цього приводу, оскільки вважала, що від цього буде ще гірше. Також від мешканців села їй відомо про насильство та побиття і колишніх двох дружин ОСОБА_21 . Також їй відомо, що десь за місяць до вбивства на початку серпня 2016 року, ОСОБА_21 в черговий раз побив ОСОБА_20 і вона прийшла мешкати до неї. За цей час ОСОБА_21 постійно дзвонив ОСОБА_20 та просив повернутися і приблизно через місяць, вона все ж таки погодилась та вирішила повернутися до нього, після цього ОСОБА_20 прожила у Пошукайла декілька днів, до 06.09.2016 року, оскільки зранку 6 вересня 2016 року до неї додому прийшла ОСОБА_20 у якої на спині були подряпини та синці на різних частинах тіла та попросилась знову пожити у неї. Під час розмови, ОСОБА_20 повідомила, що ОСОБА_19 учора 05.09.2016 року в черговий раз її побив з-за того, що увечері вона запізнилася з роботи, а потім при ній зателефонувала до ОСОБА_19 та увімкнула на мобільному телефоні «гучну мову», після чого остання почала запитувати у ОСОБА_19 , чи можна їй повернутися до дому, на що він відповів, що якщо вона буде слухатися його особисто та його матір, то вона зможе повернутися до нього і на цьому телефонна розмова між ними була закінчена. Після цієї розмови ОСОБА_20 вирішили, що більше не поверниться до ОСОБА_22 . Також їй відомо що всі ці погрози ОСОБА_22 вбивством, ОСОБА_20 записувала на телефон, які давала прослуховувати їй особисто.
		В подальшому 6 вересня 2016 року, близько 21:00 години, коли вона повернулася додому, то ОСОБА_18 вже у неї вдома не було, а зателефонувавши останній, та повідомила, що вона знаходиться у їх знайомого - ОСОБА_23 , з яким і в подальшому буде співмешкати. В ранці 7 вересня 2016 року, до неї прийшла ОСОБА_18 , та повідомила при розмові, що вона дійсно вже спільно проживає з ОСОБА_13 та до ОСОБА_21 вже не поверниться. 
		Через кілька днів, а саме вранці 10.09.2016 року їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_19 та запитав чи правда, що її сестра ОСОБА_20 вже мешкає з ОСОБА_13 , однак щоб уникнути будь-яких конфліктних ситуацій, знаючи агресію ОСОБА_19 , вона не казала де знаходиться сестра. Після чого останній став казати що йому вже все відомо і почав погрожувати, що він їх всіх перестріляє зі своєї рушниці, а саме: « ОСОБА_24 їх постріляю, я їх вб`ю», а через декілька хвилин зателефонував знову та сказав, що це наче б то був жарт.
		В цей же день 10.09.2016 року після 14:00 години, коли вона перебувала вдома, до неї у гості прийшла ОСОБА_20 , під час бесіди з якою вона повідомила про телефонний дзвінок ОСОБА_21 та його погрози, одна та ніяк не відреагувала на це, а близько 16:00 години, ОСОБА_18 , пішла до ОСОБА_23 , і це був останній раз коли вона бачила сестру живою. 
		Після чого перебуваючи на роботі в цей же день 10.09.2016 року після 20:00 години один зі співробітників ферми повідомив їй, що хтось з мешканців села чув постріли на території подвір`я ОСОБА_23 . В цей час згадавши попередні погрози ОСОБА_19 вбивством, вона припустила що це дійсно міг стріляти саме він та відразу зателефонувала своєму чоловіку ОСОБА_25 , який повідомив що у нього все гаразд, після чого почала телефонувати ОСОБА_18 , однак вона не брала телефон. Зателефонувавши знову своєму чоловіку, він повідомив, що їх батько перебуваючи на вулиці також чув декілька пострілів. Після чого вона сказала щоб він йшов до будинку ОСОБА_23 та перевірив чи все там гаразд, т.я. вони мешкають неподалік. Однак через деякий час в телефонному режими від чоловіка вона дізналася, що її сестру ОСОБА_20 вбито, після чого вона відразу прибула до будинку ОСОБА_23 . Також повідомила, що її сестра ОСОБА_20 користувалася телефоном «Бравіс» з № НОМЕР_2 . В судових дебатах за вбивство своєї рідної сестри просила призначити найсуворіше покарання, у вигляді довічного позбавлення волі. 
		Потерпілий ОСОБА_26  показав суду, що він є батьком загиблого ОСОБА_23 , який був розлучений та мав сина ОСОБА_27 14 років, якого виховував самостійно. Під час розмови з сином ОСОБА_28 за 2-3 дні до вбивства, останній повідомив йому, що познайомився з ОСОБА_18 , яка переїхала до нього та вони разом мешкають. Також йому відомо що остання раніше мешкала з ОСОБА_19 з яким у неї постійно виникали сварки.
		10.09.2016 року у вечорі він з дружиною лягли відпочивати, а їх онук ОСОБА_27 пішов гуляти, однак вночі близько 01-00год. йому подзвонив онук і повідомив, що б вони швидко приїхали до них додому. Коли вони приїхали до будинку ОСОБА_28 , то біля будинку було багато людей та поліції і до них одразу підбіг онук та сказав, що батька вбили, також підійшов їх родич ОСОБА_29 та також сказав, що ОСОБА_30 застрелив ОСОБА_20 та ОСОБА_28 . Будь-яких конфліктних ситуацій між ОСОБА_21 та їх сином ОСОБА_28 раніше ніколи не було. В судових дебатах за вбивство свого сина просив призначити винятковий вид покарання, у вигляді довічного позбавлення волі. 
		Свідок ОСОБА_31  повідомив суду, що увечері 10.09.2016 року після 20-00год., коли вже було темно, він чув кілька пострілів в проміжку часу кілька хвилин, ці постріли були на подвір`ї ОСОБА_11 , також він чув як ОСОБА_11 між цими пострілами кричав: « ОСОБА_32 , ти дурний, чи що?», потім ще почув кілька пострілів. Після цих криків він зрозумів, що це кричав ОСОБА_33 , а ОСОБА_32 - це був ОСОБА_19 . 
		Свідок ОСОБА_34  повідомив суду, що 10.09.2016 року десь після 20-00год. він знаходився у себе дома в будинку, коли почув кілька хлопків, які були схожі на вистрели, однак особливого значення цьому не придав, т.я. подумав що це діти граються петардами. Однак хвилин через 10 йому подзвонила дружина та повідомила що ОСОБА_35 у ОСОБА_36 , після чого він взяв ліхтарик та вийшов на вулицю, де біля воріт ОСОБА_23 побачив ОСОБА_37 , який почав стукати у хвіртку ОСОБА_15 , однак їм ніхто не відчинив, тоді ОСОБА_38 самостійно відчинив хвіртку та зайшов у двір, а він залишився біля двору. Однак через декілька хвилин ОСОБА_39 вибіг з двору та повідомив, що ОСОБА_20 вбили, і щоб він викликав міліцію. Після чого він зателефонував голові сільської ради та повідомив про скоєне, а через декілька хвилин після чого приїхав їх сусід співробітник поліції - ОСОБА_40 і вони всі разом зайшли у двір, де в будинку виявили труп ОСОБА_18 , а потім у гаражі знайшли ще один труп ОСОБА_23 .
		Свідок ОСОБА_41  пояснив, що загибла ОСОБА_18 була рідною сестрою його жінки ОСОБА_12 , йому відомо що ОСОБА_20 та ОСОБА_32 співмешкали разом близько 7 років, а 6 вересня 2016 року ОСОБА_20 зранку прийшла до них додому та розповіла його жінці, що ОСОБА_32 її учора в вечорі черговий раз дуже побив, в зв`язку з чим вона вже не може це терпіти і більше з ним жити не буде. Також йому відомо, що ОСОБА_42 постійно знущався з ОСОБА_20 , в тому числі і бив її.
		10.09.2016 року у вечорі після 20-00 години йому подзвонила дружина та спитала чи все у них дома гаразд, т.я. співробітники ферми чули постріли в селі, а сьогодні в день до них додому приходив ОСОБА_30 та погрожував повбивати всю сім`ю ОСОБА_16 , а до ОСОБА_20 вона не може додзвонитися. На що він повідомив, що у нього все гаразд після чого за проханням дружини він пішов до будинку ОСОБА_23 , щоб перевірити. В той час коли він підходив до будинку ОСОБА_15 , то до його двору з іншої сторони підходив інший сусід ОСОБА_43 , який повідомив йому, що чув у цьому дворі постріли. Тоді він підійшов до калитки та постукав, однак ніхто не відчинив. В цей час йому знову зателефонувала дружина та поцікавилась чи прийшов він до ОСОБА_28 та сказала, якщо ніхто не відчиняє, щоб він заходив самостійно. Після чого він зайшов у двір та побачив відкриті двері у будинок, біля яких були каплі крові, а коли зайшов у будинок, то на кухні побачив вбиту ОСОБА_44 , після чого він вибіг з двору та сказав ОСОБА_45 , щоб той зателефонував голові сільради та у поліцію, а він в цей час подзвонив дружині та повідомив, що ОСОБА_20 вбита. В цей час з двору навпроти вийшла сусідка ОСОБА_46 та спитала що трапилось, якій вони повідомили, що ОСОБА_20 вбили, на що вона одразу зателефонувала своєму сину ОСОБА_47 , який працює в Кегичівському відділку поліції, який приїхав через кілька хвилин, т.я. був неподалік, йому він показав труп ОСОБА_20 і той зателефонував до райвідділку та повідомив про вбивство. Після чого вони з ОСОБА_48 пішли шукати ОСОБА_28 , а через кілька хвилин вийшли з двору та повідомили, що ОСОБА_28 теж застрелений, після чого ОСОБА_46 знову зателефонував до райвідділку та повідомив, що тут два трупи.
		Свідок ОСОБА_49  підтвердив покази даних свідків та пояснив, що дійсно 10.09.2016 року близько 21-00год. йому подзвонила мати та повідомила, що начебто в домоволодінні ОСОБА_23 , який живе навпроти неї вбито ОСОБА_18 , а оскільки він був поруч та є діючим співробітником поліції, то одразу ж через кілька хвилин приїхав на місце, де біля двору вже були інші сусіди. По приїзду він запитав що трапилось, зайшов до будинку, де виявив труп ОСОБА_18 без ознак життя, про що одразу повідомив до райвідділку, а під час подальшого огляду території двору в гаражі було виявлено ще один труп ОСОБА_23 , також без ознак життя на що він повторно повідомив до райвідділку про другий труп, після чого всі залишились чекати біля двору сілдчо-оперативну групу та щоб ніхто нічого не чіпав.
		Допитаний свідок ОСОБА_50  показав суду, що він є працівником поліції Кегичівського ВП ГУ НП, 10.09.2016 року о 20-00год., він заступив на нічне чергування в складі групи швидкого реагування в якості водія. Майже одразу після початку зміни їх було направлено на сімейну сварку в с.м.т.Кегичівку. Там вони затримали чоловіка, який вчини сварку з дружино та помістили його до службового автомобіля і разом з ним поверталися з лікарні до Кегичівського ВП для оформлення відповідних документів. Однак під час прямування до відділку близько 21год. від чергового надійшло повідомлення, що в с.Мажарка Кегичівського району сталося вбивство і їм необхідно прямувати саме туди, також повідомив що на в`їзді в село їх там вже буде чекати співробітник поліції ОСОБА_51 , який покаже де живе ОСОБА_19 - особа яка начебто скоїла це вбивство, після чого вони по дорозі забрали начальника Кегичівського відділу прокуратури і слідчого та разом з затриманим чоловіком попрямували до с.Мажарка. При в`їзді в село їх дійсно вже чекав ОСОБА_51 , який їх і провів до місця мешкання ОСОБА_9 . Коли вони разом з групою зайшли до будинку то в ньому знаходилось рідні ОСОБА_9  мати, сестра та брат, також сам ОСОБА_9 , який сидів у вітальні на стільці. Коли вони зайшли, то ОСОБА_9 не говорючі нічого, підвівся зі стільця та протягнув свої руки вперед, щоб на них можливо було надіти кайданки, що і було зроблено. Після чого він вивів ОСОБА_9 з будинку та посадив його до службового автомобіля, де в цей час вже знаходився чоловік, якого було затримано раніше, і він як водій залишився чекати в автомобілі. За час перебування в службовому автомобілі та очікування оперативно-слідчої групи з м.Харкова він чув, що ОСОБА_9 та другий затриманий чоловік розмовляли між собою, при цьому ОСОБА_9 розповідав тому чоловікові, що він когось застрелив, більше ніякий чітких фраз він не чув, оскільки вони між собою спілкували не гучно.
		Свідки ОСОБА_52 та ОСОБА_51  інші співробітники Кегичівського ВП ГУНП, також підтвердили суду, що коли вони прибули на адресу батьків обвинуваченого ОСОБА_9 та зайшли в будинок, побачили, що мати ОСОБА_9 плакала, а сам ОСОБА_22 сидів на стільці с похиленою головою біля плити, після чого мовчки встав та протягнув руки, щоб йому наділи кайданки.
		Свідок ОСОБА_53  в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_9 неодноразово застосовував насильство щодо ОСОБА_18 , бив її, душив, ображав, в зв`язку з чим вона неодноразово від нього тікала, але згодом поверталася, так як їй не було де жити. Також кілька років тому, був випадок, коли до неї зранку прибігла ОСОБА_20 та попрохала пожити у неї, т.я. ОСОБА_32 її ображає та знову побив, на що вона погодилась, однак у цей же вечір до них додому прийшов ОСОБА_9 та в її присутності знову побив ОСОБА_20 в її будинку, а також ображав її різними словами. Крім цього вона неодноразово особисто чула, погрози вбивством в бік ОСОБА_20 , а саме як ОСОБА_32 говорив ОСОБА_20 : «Якщо ти не житимеш зі мною, то ти не житимеш ні з ким, я тебе вб`ю». Також від інших мешканців села їй відомо, що у ОСОБА_9 було ще дві попередні дружини, які теж страждали від систематичних побоїв з його сторони.
		Свідок ОСОБА_54  голова сільради також повідомив суду, що ОСОБА_9 з ОСОБА_18 мешкали близько 7 років в його будинку, особисто скарг від неї не надходило, однак від мешканців села він чув про постійні конфлікти між ними. 10.09.2016 року близько 21-00год. йому зателефонував мешканець села ОСОБА_43 та повідомив що у ОСОБА_23 він чув постріли, а коли зайшли до будинку то виявили вбиту ОСОБА_18 , після чого він одразу ж повідомив про це до чергової частини. 
		Судом достовірно встановлено, що пояснення допитаних в судовому засіданні потерпілих, свідків стабільні, логічно-послідовні і не суперечать іншим доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження, в ході судового розгляду також встановлено відсутність будь-яких даних, що свідчать про те, що будь-хто з допитаних у даному кримінальному провадженні осіб, мав неприязні стосунки із обвинуваченим і з цієї причини міг обумовити останнього. 
		Крім вищезазначених показів потерпілих та свідків, факт вчинення ОСОБА_9 даного вбивства, також підтверджується і іншими належними та допустимими доказами, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, та які дослідженими судом, а саме письмовими та речовими доказами:
		-даними протоколуогляду місця події від 10.09.2016 року, згідноякого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке фактично належало ОСОБА_11 , де було виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення злочину, загальна обстановка в будинку та гаражі, а саме: в приміщенні гаражу, що розташований на території даного домоволодіння виявлено труп ОСОБА_11 з численними вогнепальними пораненнями та біля трупу виявлено одну гільзу від мисливської рушниці, а біля входу в даний гараж виявлено ще дві гільзи від мисливської рушниці.
		Крім того, в самому житловому будинку на кухні виявлено труп ОСОБА_10 також з численними вогнепальними пораненнями та біля трупу виявлено одну гільзу від мисливської рушниці, а з зовнішньої сторони будинку біля вікна виявлено ще дві гільзи від мисливської рушниці.
		Загалом під час даного огляду виявлено два трупи: ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , 6 гільз від мисливської рушниці «ТАХО ПАТРИОТ»та «ТАКНОUKRAINE», 3 контейнери від набоїв до рушниці, сліди бурого кольору, сліди босих ніг, 20 фрагментів уламків дробу, мобільний телефон ОСОБА_10 .
		Також до даного протоколу огляду додано детальну фототаблицю та загальну схему подвір`я з усіма розташовуваними там будівлями на яких зображено загальний вид подвір`я ОСОБА_11 , місця виявлення трупів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , місця знаходження гільз від мисливської рушниці, а також інші загальні відомості(т.2 а.с.76-94).
		В судовому засіданні після дослідження даного протоколу, обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив суду, що вказане домоволодіння дійсно належало ОСОБА_11 і саме до цього будинку він приїхав у вечорі 10.09.2016 року, маючи при собі мисливську рушницю 12-го калібру. При цьому зайшов на територію подвір`я з задньої частини двору  зі сторони огороду та навпроти вікна на кухні побачив ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , саме в тому місці де в подальшому було виявлено труп ОСОБА_10 з вогнепальними пораненнями.
		- даними протоколу огляду місця події від 11.09.2016 року, згідноякого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке фактично належало ОСОБА_11 , де було додатково виявлено та зафіксовано загальна обстановка в будинку та на подвір`ї, а саме: в будинку виялвлені плями бурого кольору схожі на кров, розбите вікно на кухні через яке здійснювались постріли і в приміщення якої були виявлено труп ОСОБА_10 , а також інші двері будинку розбитим склом на них, з відповідною фототаблицею(т.2 а.с.100-104).
		- даними протоколу огляду місця події від 12.12.2016 року, згідноякого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке фактично належало ОСОБА_11 , де було додатково виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення злочину, а саме: на дерев`яних дверях гаражу, що розташований на території даного домоволодіння виявлено скрізьну пробоїну на висоті 110см. від землі, діаметром 3см., який з внутрішньої сторони є більшим(фото №3 фототаблиці). Біля гаражу знаходиться склопакет, як пояснив потерпілий ОСОБА_55  це пошкоджений склопакет з кухні(фото №4). В самому будинку на кухні на вікні мається москітна сітка з двома рваними отворами(фото №7), також на кухні маються двері з характерними пошкодженнями(фото №9) та пошкодження стін кімнат будинку(фото №10, 11). Також описано загальний вид заднього двору даного домоволодіння та загальний вид вікна кухні зі сторони огороду(фото №5, 6)(т.3 а.с.11-19). 
		В судовому засіданні після дослідження даного протоколу обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив суду, що саме до цього будинку ОСОБА_23 він приїхав у вечорі 10.09.2016 року, маючи при собі мисливську рушницю «МЦ 21-12» калібр 12, № НОМЕР_1 . При цьому зайшов на територію подвір`я з задньої частини двору  зі сторони огороду, що зображено на фото №5 та у вікні на кухні, що зображено на фото №6 він побачив ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , після чого він сильно перехвилювався та нічого не пам`ятає, що відбувалося в подальшому.
		- даними протоколу огляду місця події від 11.09.2016 року, згідноякого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , де в бур`янах було знайдено та вилучено велосипед марки «Україна» та протоколом огляду від 09.12.2016 року цього ж велосипеду(т.2 а.с.95-99, т.2 а.с.117-120).
		Як пояснив сам ОСОБА_9 саме на цьому велосипеді він поїхав на полювання, приїхав до домоволодіння ОСОБА_11 та в подальшому поїхав до батьків, однак залишив його на іншому подвір`ї.
		- даними протоколу огляду місця події від 11.09.2016 року, згідноякого оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке належить батькові обвинуваченого  ОСОБА_56 , в якому виявлено та зафіксована, загальна обстановка в будинку та виявлено мисливський сейф в якому знаходилось дві мисливські рушниці «МЦ 21-12» калібр 12, № НОМЕР_1 та «ИЖ-18» калібр 16 № НОМЕР_3 , мисливські патрони в кількості 69 штук, всі ці речі були вилучені працівниками поліції. Крім того в ході огляду також було знайдено і вилучено ще мобільний телефон «Самсунг», посвідчення мисливця та документи на зброю з відповідною фототаблицею(т.2 а.с.105-112).
		Після дослідження даного протоколу обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що дві вилучені рушниці належать саме йому, одна мисливська рушниця 16-го калібру, а інша мисливська рушниця 12-го калібру «МЦ 21-12» з якою він 10.09.2016 року їздив на полювання та з якою приїхав до домоволодіння ОСОБА_11 у вечорі цього ж дня та поставив у сейф після скоєного. Вилучені патрони, документи на зброю, відстрілочні картки та мобільний телефон «Самсунг» також належать саме йому;
		- даними протоколу огляду місця події від 13.09.2016 року, згідноякого в приміщенні Кегичівського відділку поліції за добровільною згодою ОСОБА_9 у нього було вилучено його одежу: а саме светер, брюки, футболку, 1 пара капців(т.2 а.с.123-116).
		Як пояснив сам ОСОБА_9 , саме в цих речах він пішов на роботу зранку 10.09.2016 року, прийшов з роботи у вечорі та не переодягаючись в них же поїхав на полювання, знаходився на території домоволодіння ОСОБА_11 , приїхав в них додому та в них же був затриманий працівниками поліції вдома у батьків.
		- згідно відповіді ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 є власником гладкоствольної рушниці «МЦ 21-12» калібр 12, № НОМЕР_1 та гадкоствольної рушниці «ИЖ-18» калібр 16 № НОМЕР_3 (т.2 а.с.121).
		В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що дійсно він є власником даних мисливських рушниць і саме з гладкоствольною мисливською рушницею «МЦ 21-12» калібр 12, № НОМЕР_1 він був на полюванні та у дворі ОСОБА_11 у вечорі 10.09.2016 року.
		- відповідно до висновків експертизи зброї та експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № НОМЕР_4 від 01.02.2017 року встановлено, що надана на дослідження рушниця №1 відноситься до категорії мисливської вогнепальної зброї та є самозарядною гладкоствольною мисливською рушницею 12 калібру моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 , призначеною для стрільби мисливськими патронами 12 калібру. Надана рушниця справна та для стрільби мисливськими патронами 12 калібру придатна.
		Після останньої чистки та змазки з каналу ствола мисливської рушниці 12 калібру моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 проводився постріл (постріли) патроном (патронами), спорядженими бездимним порохом.
		Надані на дослідження 6 (шість) гільз мисливських патронів 12 калібру, які були знайдені на місці злочину, були відстріляні з наданої на дослідження мисливської рушниці моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 .
		Надані на дослідження 3 пижі-контейнери були вистріляні з гладкоствольної зброї 12 калібру(т.2 а.с.144-161).
		Після дослідження даної експертизи в судовому засіданні та огляду мисливської рушниці і знайдених гільз на місці злочину, обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що вказана мисливської рушниця моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 належить саме йому, саме з нею від їздив на полювання після роботи 10.09.2016 року, а потім у вечорі цього ж дня приїхав до домоволодіння ОСОБА_11 і робив з неї постріли, щоб налякати Устінова та Кушнір, яку в подальшому вилучили працівниками поліції з сейфа в будинку його батьків. При цьому в цей дені 10.09.2016 року він свою рушницю МЦ 21-12 нікому в користування не давав, а вона весь час знаходилась тільки у нього особисто. Що стосується 6-ти гільз відстріляних з мисливських патронів 12-го калібру знайдених на місці злочину на території домоволодіння ОСОБА_11 та біля двох трупів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , то вони дуже схожі на ті патрони які були знайдені та вилучені у нього в сейфі, оскільки вони є тієї ж самої марки та фірми «ТАХО ПАТРИОТ» та «ТАКНО UKRAINE», які він придбав собі для полювання.
		- відповідно до висновків експертизи зброї №12742 від 23.12.2016 року встановлено, що надані на дослідження 54 (п`ятдесят чотири) патрони відносяться до категорії бойових припасів та є мисливськими патронами 12 калібру, призначеними для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру та придатні для стрільби з мисливської рушниці 12 калібру моделі МЦ21-12 № НОМЕР_1 (т.2 а.с.173-189). 
		При цьому у дослідницькій частині даної експертизи було встановлено, що вказані патрони мають таке ж саме маркування та модель, як і гільзи, що були знайдені та вилучені на місці злочину, а саме «ТАХО ПАТРИОТ» та «ТАКНО UKRAINE».
		Після дослідження даної експертизи в судовому засіданні та огляду даних патронів, обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що вказані патрони належить саме йому, він їх придбав у магазині для полювання, які в подальшому вилучили працівниками поліції з сейфа в будинку його батьків, вказані патрони мають маркування «ТАХО ПАТРИОТ» та «ТАКНО UKRAINE».
		- згідно висновків судової експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу №9795/9895/9896 від 18.01.2017 року на поверхнях представлених на дослідження фуфайки та шортів ОСОБА_11 , а також на поверхні матеріалу «топу» ОСОБА_10 в місцях наскрізних пошкоджень (на кільцях обтирання) є сліди металу - свинцю, що входить до складу сплавів, використовуваних для виготовлення боєприпасів.
		Крім того, об`єктами дослідження даної експертизи окрім речей одягу ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , також були і речі самого ОСОБА_9 , а саме брюки, светра, фуфайка(футболка) та взуття-капці ОСОБА_9 (т.2 а.с.162-169).
		Після дослідженняданої експертизита наведеногов експертизіодягу,обвинувачений ОСОБА_9 пояснив,що самев цьомуодязі він знаходився на території домоволодіння ОСОБА_11 , приїхав в них додому та в них же був затриманий працівниками поліції вдома у батьків. Що стосується одягу ОСОБА_10 , то вона начебто була саме в такому «топі», який було оглянуто.
		- відповідно до протоколу за результатами здійснення негласних слідчих(розшукових) дій від 20.02.2017 року, в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали апеляційного суду Харківської області проводилось зняття інформації з телекомунікаційних мереж, а саме зняття інформації з мобільного телефону, який належить матері обвинуваченого ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.с.21-26).
		З розшифровки даних телефонних розмов вбачається, що мати обвинуваченого, ОСОБА_58 під час телефонних розмов з іншими особами повідомляла їм, що під час спілкування зі своїм сином ОСОБА_59 він їй повідомляв, що неодноразово попереджав ОСОБА_20 та ОСОБА_28 щоб вони не гралися, а потім убив їх.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив, що номер мобільного телефону, зазначений у даному протоколі - НОМЕР_5 дійсно належить його матері ОСОБА_60 . 
		- відповідно до протоколу огляду предметів від 23.11.2016 року, було оглянуто мобільний телефон «Самсунг GТ-С3322і» з СІМ картою мобільного оператора МТС НОМЕР_6 вилучений у ОСОБА_9 та мобільний телефон «Бравіс» з СІМ картою мобільного оператора МТС НОМЕР_7 , який належав ОСОБА_10 . З роздруківки вхідних телефонних СМС-повідомлень, які надійшли на телефон ОСОБА_9 з мобільного телефона ОСОБА_10 на передодні вбивства, а саме 8 та 9 вересня 2016 року вбачається, що ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_9 , що вона буде мешкати з Вадимом ( ОСОБА_15 ) та просить залишити у спокої її та її рідних, а також просить повернути їй всі її речі та документи. Також в цей же самий час з телефону ОСОБА_9 на номер ОСОБА_10 надсилались певні СМС-повідомлення, зміст яких зводиться до з`ясування стосунків між собою та їх особистих взаємовідносин(т.3 а.с.1-10).
		В ході огляду даних мобільних телефонів обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив, що оглянутий мобільний телефон «Самсунг» з тим номером належить йому, а інший телефон «Бравіс» з відповідним номером, зазначеним вище, належав ОСОБА_10 . Також останній не заперечував відправку та отримання СМС-повідомлень між ним та ОСОБА_10 , однак їх зміст не пам`ятає. 
		- з рапорту ст.інспектора-чергового Кегичівського ВП ОСОБА_61 та журналу єдиного обліку заяв і повідомлень Кегичівського ВП вбачається, що 10.09.2016 року близько 21-30год. ОСОБА_49 повідомив поліції, що ОСОБА_9 вбив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в с.Мажарка, Кегичівського району(т.3 а.с.67, 163-165). 
		-згідно висновківсудово-медичнихекспертиз №246-КРт/16від 28.10.2016року та№408-КРт/16від 31.10.2016року КрасноградськогоХОБСМЕ на трупі ОСОБА_62 виявлено наступні ушкодження: наскрізне вогнепальне дробове поранення голови з ушкодженням головного мозку(1); множинні сліпі вогнепальні дробові поранення тулуба (32) з наявністю вхідних ран на передній поверхні грудної клітки, проникаючі в обидві плевральні порожнини з утворенням двостороннього гемотораксу, ушкодженням внутрішніх органів, (легенів, аорти, переломами лівого 3 ребра і правих 3, 4 і 7 ребер, міжреберних м`язах). 
		Усі наявні тілесні ушкодження прижиттєві. 
		Наявність кільцеподібного осадження по краях вхідної рани на голові (відбиток дульного зрізу ствола) і крововиливи, може свідчити про те, що ушкодження утворилося в результаті пострілу з гладкоствольної зброї впритул, коли Кушнір була обернена передньою поверхнею голови до нападаючого. По ступеню тяжкості це ушкодження має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. 
		Множинні сліпі вогнепальні дробові поранення тулуба з наявністю вхідних ран на передній поверхні грудної клітки могли утворитися при пострілі з гладкоствольної зброї в межах некомпактної дії дробу. При цьому ОСОБА_16 була обернена передньою поверхнею тулуба до нападаючого. По ступеню тяжкості ці ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		Причиною смерті ОСОБА_10 стало наскрізне вогнепальне дробове поранення голови з ушкодженням головного мозку(т.2 а.с.133-136, 137-139).
		- згідно висновків комплексно-комісійної судово-балістичної, медико-криміналістичної та судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро СМЕ №537-КЕ/16/13646/13647 від 10.02.2017 року на трупі ОСОБА_62 виявлено такі ушкодження: 
		- наскрізне вогнепальне поранення голови;
		- чисельні сліпі шротові частково проникаючі у праву та ліву плевральну порожнини шротові поранення грудної клітини із ушкодженням внутрішніх органів та кісток;
		Ці ушкодження сформувалися внаслідок 2-х пострілів з гладкоствольної вогнепальної зброї, заряд якої був споряджений шротом.
		Наскрізне поранення голови виникло внаслідок пострілу у дотик в ліву очну ділянку і, зважаючи на його характер та наявність слідів на місці події, було спричинено останнім пострілом (т.з. «контрольний» постріл). У момент пострілу ОСОБА_10 була розташована горизонтально й повернута у бік джерела пострілу обличчям.
		Формування ушкоджень грудної клітини по передній її поверхні стало результатом одного (першого) пострілу з неблизької дистанції в напрямку справа наліво спереду назад.
		Вогнепальні ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_10 утворені в результаті пострілу множинним снарядом (шротом), а не кулями спеціального призначення.
		Щодо моменту настання смерті, то відповідно до огляду трупа ОСОБА_10 на місці події пройшов період часу в межах 4-6 годин, а від огляду його трупу у секційному залі з урахуванням переміщення трупу, пройшов термін від 12 до 16 годин, тобто смерть ОСОБА_10 настала в проміжку часу з 20 до 22год.
		Не можна виключити, що формування вогнепальної травми тулубу у Кушнір виникло внаслідок пострілу «через вікно» в її напрямку.
		Відповідно до п.4.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р.:
		-травма грудної клітини ОСОБА_10 є такою, що має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
		- ушкодження голови ОСОБА_10 є такими, що мають ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
		   Після отримання ушкоджень внаслідок першого пострілу ОСОБА_10 могла виконувати самостійні цілеспрямовані дії, можливо у обмеженому обсязі.
		   Розташування ушкоджень на одязі ОСОБА_10 відповідає таким, що були визначені на її трупі(т.2 а.с.195-234).
		- згідно висновків судово-медичних експертиз №245-КРт/16 від 28.10.2016 року та №409-КРт/16 від 31.10.2016 року Красноградського ХОБСМЕ на трупі ОСОБА_11 виявлено наступні ушкодження: наскрізне вогнепальне дробове поранення голови (1) з ушкодженням головного мозку; множинні сліпі вогнепальні дробові поранення: лівій кисті (7), тулуби з наявністю вхідних ран як на спині (9), так і на передній поверхні грудної клітки (31), проникаючі в обидві плевральні порожнини з утворенням двостороннього гемотораксу, ушкодженням внутрішніх органів, де сліпо і закінчуються (легенів, аорти, трахеї, щитовидної залози, переломом 5 шийного хребця, міжреберних м`язах); відкритий перелом обох кісток правого передпліччя і відкритий перелом нігтьової фаланги 3 пальці лівої кисті.
		Усі наявні тілесні ушкодження прижиттєві.
		Наявність кільцеподібного осадження по краях вхідної рани на голові (відбиток дульного зрізу ствола) і крововиливи, може свідчити про те, що ушкодження утворилося в результаті пострілу з гладкоствольної зброї впритул, при цьому потерпілий був у вертикальному або близькому до нього положенні і повернений задньою поверхнею голови, до нападаючий. По ступеню тяжкості це ушкодження має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		Множинні сліпі вогнепальні дробові поранення тулуба з наявністю вхідних ран на передній поверхні грудної клітки та пошкодження в області обох рук могли утворитися одномоментно, при пострілі з неблизького відстані, при цьому обидві руки Устинова могли бути перешкодою (при спробі самооборони останнього), ОСОБА_63 був у вертикальному або близькому до нього положенні і звернений передньою поверхнею тулуба до нападнику. За ступенем тяжкості множинні сліпі вогнепальні дробові поранення тулуба мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя.
		Відкритий перелом обох кісток правого передпліччя і відкритий перелом нігтьової фаланги 3 пальці лівої кисті мають ознаки тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості. 
		Множинні сліпі вогнепальні дробові поранення на спині також могли утворитися при пострілі з неблизької відстані, ОСОБА_15 був у вертикальному або близькому до нього положенні і обернений задньою поверхнею тулуба до нападаючого. 
		По ступеню тяжкості ці ушкодження мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. 
		Причиною смерті ОСОБА_64 стало наскрізне вогнепальне дробове поранення голови з ушкодженням головного мозку(т.2 а.с.129-132, 140-143).
		- згідно висновків комплексно-комісійної судово-балістичної, медико-криміналістичної та судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро СМЕ №532-КЕ/16/1271/1272 від 10.02.2017 року на трупі ОСОБА_11 виявлено наступні ушкодження: 
		   - вогнепальна шротова часткова ампутація правого передпліччя;
		   - чисельні сліпі шротові частково проникаючі у праву та ліву плевральну порожнини шротові поранення грудної клітини із ушкодженням внутрішніх органів та кісток;
		   - вогнепальні шротові поранення другого і третього пальців лівої кісті із частковою ампутацією їх дистальних відрізків;
		   - дотичні та сліпі шротові вогнепальні поранення попереково-нижньо грудного відділу тулубу (задня поверхня);
		   - поодинокі шротові поранення живота по передній поверхні, лівого стегна та лівої гомілки;
		Ці ушкодження сформувалися внаслідок не менш ніж кількох пострілів з гладкоствольної вогнепальної зброї, заряд якої був споряджений шротом.
		Наскрізне поранення голови виникло внаслідок пострілу у дотик в потиличну ділянку і зважаючи на його характер та наявність слідів на місці події, було спричинено останнім пострілом (т.з «контрольний» постріл). У момент пострілу ОСОБА_11 був розташований горизонтально або близько до цього й обернутий у бік джерела пострілу потиличною ділянкою. Формування часткової ампутації на рівні правого передпліччя та ушкоджень грудної клітини по передній її поверхні стало результатом одного пострілу через перепону, якою було передпліччя правої верхньої кінцівки ОСОБА_11 . Постріл відносно правого передпліччя ОСОБА_11 відбувався впритул або близької дистанції в межах дії усіх додаткових факторів пострілу.
		Встановити який з пострілів, внаслідок якого у ОСОБА_11 виникли ушкодження, був першим або другим за наявними даними не можливо.
		Ізольованість ушкоджень пальців на лівій кісті ОСОБА_11 свідчать про велику можливість їх формування внаслідок пострілу у праве передпліччя ОСОБА_11 при умові приведення лівої кісті до фокусу ушкодження передпліччя.
		Поранення на спині - попереку є результатом одного пострілу, який було виконано з неблизької дистанції під кутом до площини тулубу (відносно трупу ОСОБА_11 ) знизу-догори й ззаду-наперед. Умов для формування таких ушкоджень могло буди або горизонтальне розташування тіла, або переміщення ОСОБА_11 від джерела пострілу з різким нахилом уперед.
		Формування поодиноких ушкоджень живота та лівої нижньої кінцівки ОСОБА_11 могло бути як результатом окремого пострілу у його бік, так і наслідком пострілів, які було проведено у іншій бік.
		   Вогнепальні ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_11 утворені в результаті пострілу множинним снарядом (шротом), а не кулями спеціального призначення.
		   Щодо моменту настання смерті, то відповідно до огляду трупа ОСОБА_11 на місці події пройшов період часу в межах 4-6 годин, а від огляду його трупу у секційному залі з урахуванням переміщення трупу, пройшов термін від 12 до 16 годин, тобто смерть ОСОБА_11 настала в проміжку часу з 20 до 22год.
		Відповідно до п.4.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р.: 
		- ушкодження рук та грудної клітини гр. ОСОБА_11 є такими, що мають ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя
		- ушкодження голови гр. ОСОБА_11 є такими, що мають ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
		- ушкодження живота, нижніх кінцівок та спини ОСОБА_11 є такими, що мають ознаки ЛЕГКИХ тілесного ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я за критерієм небезпеки для життя.
		Після отримання ушкоджень внаслідок перших двох пострілів ОСОБА_11 міг виконувати самостійні цілеспрямовані дії, можливо у обмеженому обсязі.
		Розташування ушкоджень на одязі ОСОБА_11 відповідає таким, що були визначені на його трупі(т.2 а.с.235-276).
		- відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №247 від 15.12.2016 року, ОСОБА_9 хронічними психічними захворюваннями, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності чи будь-яким іншим хворобливим станом психіки у період часу, до якого відноситься правопорушення, у якому він підозрюється, не страждав і в даний час не страждає. В даний час виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості. 
		У період часу, до якого відноситься правопорушення, у якому він підозрюється, ОСОБА_9 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_9 за своїм психічним станом також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.
		При цьому відповідно до мотивувальної частини даної експертизи, експертами було встановлено, що висловлювання ОСОБА_9 про те, що він не пам`ятає подій криміналу, «прийшов в себе через кілька годин після того, що сталося» не є ознаками будь-якого психічного розладу, а носять симулятивний характер(т.3 а.с.57-61).
		- згідно з висновком судово-психологічної експертизи №8157 від 23.04.2018 року, яка була проведена в ході судового розгляду за клопотанням обвинуваченого та його захисника, експерт проаналізувавши всі письмові матеріали кримінального провадження в 3-х томах, дослідивши аудиозаписи всіх судових засідань, проаналізувавши покази надані в суді, як самим ОСОБА_9 так і всіх потерпілих та свідків, а також провівши особисту бесіду з ОСОБА_9 в умовах СІЗО дійшов наступних висновків.
		Під час психодіагностичного дослідження встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_9 притаманні такі індивідуально-психологічні особливості, як: загострене самолюбство, завищена самооцінка; впертість, вибагливість до оточуючих; схильність до ревнощів та фіксації на захисті власного «Я»; імпульсивність, напруженість інстинктивних потягів; прагнення до домінування у відносинах; дратівливість, образливість та підозрілість.
		Аналіз матеріалів справи показує, що в момент вчинення ОСОБА_9 дій, в яких він обвинувачується, ситуація для нього не була суб`єктивно безвихідною і не виникла раптово. Так, обвинувачений ОСОБА_9 на передодні події погрожував співмешканці ОСОБА_10 розправою, якщо вона не повернеться до нього, в день події, він за власним бажанням дістався помешкання ОСОБА_11 , маючи при собі зброю, мав можливість не починати дії, в яких він обвинувачується, аж до моменту вчинення їм першого пострілу з рушниці через вікно будинку ОСОБА_11 та піти, але натомість він відкрив вогонь по ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і маючи сумніви в тому, що вони померли, переслідував їх та добивав останніх.
		Зазначені нижче дії обвинуваченого також свідчать на користь відсутності у нього стану фізіологічного афекту, стану вираженого емоційного збудження, вираженого емоційного напруження або будь-якого іншого емоційного стану, що міг би суттєво деструктивно вплинути на свідомість та поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 під час скоєння ним інкримінованих йому дій, а саме:
		- збереження довільності поведінки обвинуваченого, її цілеспря-мованість та доцільність;
		- відсутність ознак звуження свідомості у обвинуваченого під час події - він добре орієнтувався на місці події та вів прицільний вогонь по потерпілим, до заряджав рушницю, коли закінчилися набої, оцінював ушкодження, нанесені потерпілим, та здійснював постріли з метою гарантованого спричинення смерті; посилання ОСОБА_9 на забування скоєних ним дій, як можливої ознаки звуження свідомості, носить суб`єктивний характер і не підтверджується наявними в кримінальній справі матеріалами та результатами дослідження його індивідуально-психологічних особливостей;
		- відсутність психічних автоматизмів у діях обвинуваченого - відносно невелика кількість та прицільна точність спричинених обвинуваченим ушкоджень потерпілим у життєво важливі органи, збереження дрібної моторики рук(перезаряджав рушницю);
		   - відсутність ознак постафективної астенізації - фізичного та емоційного виснаження в період після вчинення обвинуваченим інкримінованих йому дій, а саме - він поїхав велосипедом додому, де потім залишив його, оглядав свій город, та згодом пішов до своїх батьків, де поставив рушницю до сейфа та спілкувався з родичами.
		Вищезазначене свідчить про те, що емоційний стан, який виник у ОСОБА_9 , а саме переживання емоції ревнощів, за своїми динамікою та ознаками інтенсивності не набув ступеня фізіологічного афекту, стану вираженого емоційного збудження, вираженого емоційного напруження або будь-якого іншого емоційного стану, що міг би суттєво деструктивно вплинути на свідомість та поведінку ОСОБА_9 в ситуації, що розглядається по справі.
		Узагальнюючи все вище перелічене експерти дійшли до висновку, що обвинувачений ОСОБА_9 , на момент скоєння дій, які йому інкримінуються, у стані фізіологічного афекту, стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що могли б розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання, або в іншому емоційному стані, що міг би суттєво вплинути на його свідомість і поведінку, не перебував(т.3 а.с.154-160).
		- згідно довідки Кегичівської ЦРЛ (за місцем мешкання ОСОБА_9 ), останній з приводу втрати пам`яті раніше до лікарні не звертався(т.3 а.с.51).
		В судовому засіданні ОСОБА_9 підтвердив це та пояснив, що раніше у нього ніколи не було випадків втрати пам`яті, а це трапилося вперше 10.09.2016 року, коли він побачив у вікні кухні, як ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обіймаються. 
		- відповідно до довідок Кегичівської ЦРЛ, ОСОБА_9 на обліку у лікарів нарколога чи психіатра раніше не перебував та не перебуває, крім того мав у розпорядженні на законних підставах дві мисливські рушниці з відповідними дозволами, що передбачає собою регулярне та постійне проходження медичних оглядів для можливості зберігання даної зброї(т.3 а.с.52-53, 218-219).
		В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що він дійсно на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває та ніколи не перебував, при цьому оскільки він зберігає мисливську зброю, то постійно кожні кілька років проходить відповідні медичні огляди, за час проходження яких у нього ніяких зауважень від лікарів не було, в тому числі від лікарів психіатра чи нарколога, проходження яких для отримання дозволу на зберігання зброї є обов`язковим. 
		При проведені судово-психологічної вказані відомості також бралися експертами до уваги.
		Таким чиномдаючи оцінку показам обвинуваченого стосовно того, що він не пам`ятає подій безпосереднього вбивства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а саме здійснення 6 прицільних пострілів з мисливської рушниці на території домоволодіння ОСОБА_11 в свою колишню співмешканку ОСОБА_10 та її знайомого ОСОБА_11 , внаслідок свого сильного душевного хвилювання та своєї знервованості, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, в зв`язку з чим колегія суддів до таких його показів відноситься критично, оскільки вони суперечать зібраним та дослідженим по справі доказам, в тому числі проведеним судово-психіатричній та психологічній експертизам, в зв`язку з чим вважає їх неправдивими. 
		Також суд критично ставиться і вважає неправдивими покази обвинуваченого в частині того, що він спочатку поїхав на полювання, а потім коли повертався додому випадково опинився біля будинку ОСОБА_11 , а в подальшому не пам`ятає як робив постріли. 
		Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 показав, що він є мисливцем та його мисливський стаж складає близько 20 років. Для полювання у нього мається спеціальний камуфляжних костюм та спеціальні резинові чоботи, щоб заходити у воду. Саме в такому вбранні він завжди ходить на полювання та бере з собою рушницю та патронаж для набоїв. 
		Однак цього разу 10.09.2016 року він поїхав на полювання у звичайній одежі в якій прийшов з роботи, а саме був одягнутий у штани, футболку, светер та звичайні тряпчані капці, тобто яка не пристосована для полювання. В такій звичайній одежі він раніше ніколи на полювання не ходив, також в цей день він не взяв з собою патронаж, а поклав набої до кишені. Крім того, в судовому засіданні, в тому числі з показів самого ОСОБА_9 , було встановлено, що саме в день вбивства, тобто 10.09.2016 року останній дізнався, що його співмешканка ОСОБА_18 мешкає з іншим чоловіком ОСОБА_13 , після чого в цей же день висловлював погрози вбити їх, а саме постріляти з рушниці. Також і до цих подій ОСОБА_9 неодноразово в присутності сторонніх людей, казав ОСОБА_18 : «Якщо ти не житимеш зі мною, то ти не житимеш ні з ким, я тебе вб`ю».
		Таким чином, з урахуванням наведеного, а також враховуючи жорстокість, цинізм та характер скоєного вбивства, його поведінку під час безпосереднього вбивства та після нього, колегія суддів вважає, що коли ОСОБА_9 брав вдома мисливську рушницю, то він направився не на полювання, а одразу ж попрямував до домоволодіння ОСОБА_11 , щоб здійснити свій умисел направлений на вбивство ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . 
		Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертні висновки не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованими.
		Також під час судового розгляду були оглянуті речові докази по справі, а саме: мисливська рушниця 12 калібру моделі НОМЕР_8 , яка належить обвинуваченому ОСОБА_9 та з якої було вбито ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ; гільзи знайдені на місці злочину; вилучені набої з сейфу обвинуваченого; одяг вилучений у обвинуваченого ОСОБА_9 , предмети одягу постраждалих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ; мобільні телефони обвинуваченого ОСОБА_9 та постраждалої ОСОБА_10 . 
		Всі вище перелічені докази, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_9 у вчиненому злочині також є узгодженими, співпадають між собою та не викликали сумніву у всіх сторін кримінального провадження, тому оцінені судом як належні та допустимі письмові та речові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.
		Окрім всіх вище перелічених показів потерпілих, свідків, досліджених письмових та речових доказів, які узгоджуються між собою винність ОСОБА_9 у вчиненні ним інкримінованого злочину також підтверджуються і показами свідка ОСОБА_65 , відповідно до яких останній будучи допитаний в судовому засіданні повідомив суду, що увечері 10.09.2016 року він в с.Кегичівка посварився зі своєю дружиною, яка викликала працівників поліції. Близько 20-00 години приїхала оперативна група та запропонувала йому поїхати з ними до лікарні, щоб пройти огляд на стан сп`яніння, на що він погодився. Після того, як він пройшов огляд у лікарні йому сказали сідати у машину у спеціально відведене місце для затриманих, т.я. у них якийсь терміновий виклик. Під час того, як вони їхали, від працівників поліції він дізнався, що вони їдуть в с.Мажарка Кегичівського району, оскільки там сталося подвійне вбивство. Коли вони туди приїхали, то зупинились біля якогось будинку, а хвилин через 5-10 до нього в машину посадили якогось чоловіка, як він потім дізнався, що це був ОСОБА_19 . З даним чоловіком у нього зав`язалась розмова під час якої він повідомив, що посварився з дружиною. В свою чергу ОСОБА_9 йому розповів, що він вбив свою дружину і її коханця, а саме спочатку він стояв біля вікна та спостерігав через нього за дружиною, а потім почув звук автомобіля і з його слів зрозумів що це приїхав коханець. Потім, коли цей чоловік зайшов до будинку і почав обійматися з його дружиною, побачивши це, він зробив прицільний постріл у вікно через яке спостерігав за ними, від якого жінка впала на підлогу, потім цей чоловік нахилився на його дружиною і він ще стріляв по коханцю, але не влучив, після чого коханець почав тікати. Потім він побіг за коханцем, який закрився гаражі та тримав двері з середини, на що він( ОСОБА_21 ) зробив постріл скрізь дерев`яні двері і коханець впав, після чого відкрив двері та ще зробив постріли у нього. Також він повідомив, що стріляв із п`яти зарядної рушниці, оскільки після того як він добив коханця, він заходячи до будинку, до зарядив шостий набій у рушницю, підійшов до дружини і вистрелив в неї. При цьому додав, що їй було 24 роки, а причиною чому він її застрелив, з його слів було те, що вона постійно йому зраджувала. Під час допиту в залі судового засідання свідок ОСОБА_65 показав на ОСОБА_9 , як на чоловіка з яким він спілкувався в салоні поліцейського автомобіля і який йому це все розповів. 
		Після допиту даного свідка ОСОБА_9 підтвердив, що дійсно, коли у вечорі після вбивства до нього приїхали співробітники поліції, то його посадили до службового автомобіля в якому знаходився якийсь чоловік з яким у нього була якась розмова, однак оскільки минув значний час, то на даний момент він не пам`ятає зміст розмови, яка з відбувалася з тим чоловіком.
		Також покази даного свідка не суперечать і іншим дослідженим доказам по справі, в тому числі повністю узгоджуються з протоколами огляду місця події від 10.09.2016р. та 12.12.2016р., а саме щодо характеру вбивства  постріли з мисливської рушниці та спричинення вогнепальних поранень ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , кількості здійснених пострілів в них, місця здійснення цих пострілів та місця розташування трупів після пострілів, а також інших загальних відомостей скоєння злочину. Як пояснив свідок ОСОБА_65 вказані відомості йому повідомив безпосередньо сам ОСОБА_9 одразу ж після скоєння даного подвійного вбивства.
		При цьому відповідно до загальних положень ст.97 КПК України, в тому числі ч.6 даної статті показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті. 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про належність та допустимість показів даного свідка, в зв`язку з чим не вбачає оцінювати ці покази критично, як на це посилався захисник у судових дебатах. Крім того, сам обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що він не заперечує, обставини викладені в обвинувальному акті, щодо вбивства двох осіб. 
		Під час судового розгляду, суд допитав всіх заявлених потерпілих, свідків та дослідив всі надані докази, як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, які вони вважали за необхідне надати суду, розглянув всі заявлені клопотання сторін, після чого всі учасники процесу пояснили, що будь-яких інших клопотань та доповнень не мають, в зв`язку з чим можливо завершити судове слідство та постановити вирок по дослідженим доказам, наданих суду. 
		З урахуванням наведеного та досліджених висновків експертиз, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність тверджень обвинуваченого про можливу кваліфікацію його дій за ст.116 КК України, тобто умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. 
		Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я людини», умисне позбавлення життя двох або більше осіб кваліфікується за п.1 ч.2 ст.115 КК за умови, що їх убивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих.
		Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п.1 ч.2 ст.115 КК не має. 
		За таких обставин, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, оцінюючи їх належність і допустимість, а також їх достатність і взаємозв`язок, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_9 у скоєнні 10.09.2016 року саме умисного вбивства двох осіб  ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за наведених вище обставинах та кваліфікує його дії за п.1 ч.2 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто умисне вбивство двох осіб.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.ст.50, 64-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він раніше не судимий; має постійне місце мешкання, до моменту затримання мав постійне місце роботи в ПАОП «Мажарка» трактористом, де зарекомендував себе з позитивної сторони, на обліку у лікарів наркологи чи психіатра не перебував.
		При цьому відповідно до наявних у справі довідок-характеристик з місця проживання за підписом голови Мажарської сільської ради ОСОБА_54 слідує, що: «Громадянин ОСОБА_9 проживає та зареєстрований в селі Мажарка Кегичівського району Харківської області. На даний час працює в ПОСП «Мажарка» механізатором. До адміністративної відповідальності не притягувався. Останні сім років проживав у громадянському шлюбі з ОСОБА_10 1992 р.н., яка постійно потерпала від побоїв та погроз фізичної розправи. Неодноразово їй доводилося тимчасово проживати у сусідів та рідних. Відомі випадки погроз рушницею та ножем двом попереднім дружинам ОСОБА_9 , але вони не зверталися про захист до сільської ради та правоохоронних органів». ОСОБА_9 завжди має свою думку на події, які відбуваються навколо нього, інші думки його не цікавлять, вважає що тільки він правий. Також мав місце випадок нанесення тілесних ушкоджень сусіду у непорозумінні з земельних питань в зв`язку з чим інші мешканці села намагались не створювати конфліктних ситуації з ОСОБА_9 та вступати з ним в суперечки (т.3 а.с.49, 89, 99).
		В судовому засіданні допитаний голова сільської ради підтвердив надані ним характеристики.
		Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_9 суд визнає, що останній раніше не судимий.
		Відповідно до ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину мають суворо додержувати вимоги ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості, та індивідуалізації покарання.
		У відповідності до вимог ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно ст.65КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		При цьому санкцією ч.2 ст.115КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
		Відповідно до ст.64КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
		Відповідно до п.3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7«Про практикупризначення судамикримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення. 
		При визначенні обвинуваченому ОСОБА_9 міри покарання, суд відповідно до вимог ст.65КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, враховує що вчинений ним злочин відповідно до ст.12 КПК України відносяться до особливо тяжких та дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, а також враховує його ставлення до своїх дій та їх наслідків, відсутність будь-яких притаманних людині проявів співчуття, жалю до потерпілих осіб. Суд зважає на особливо цинічне ставлення ОСОБА_9 до життя людини, нехтування ним такою найвищою цінністю, яке ним було проявлено під час вчинених злочину.
		Також, колегія суду, враховує фактичні обставини вчинення ОСОБА_9 даного злочину, а саме вбивства двох людей, що відбулося майже одночасно, в проміжку часу в кілька хвилин, а саме предмет вчинення вбивства, кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень завданих обвинуваченим в життєво важливі органи потерпілих, який спочатку робив прицільні постріли в потерпілих з певної відстані, а потім наздоганяв їх і коли впевнився що не довів свій умисел до кінця, добивав їх шляхом прицільних пострілів в голову в упор кожному, тобто робив «контрольні» постріли з мисливської рушниці, патрони якої були заряджені шротом(дробом), що являє собою підвищену вбивчу силу, і як мисливцю з 20 літнім стажем йому це було добре відомо.
		При врахуванні обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до п.3 Постанови ПленумуВерховного СудУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами Українизаконодавства прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності» №12від 23.12.2005року щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Так, колегія суддів вважає, що формальне визнання ОСОБА_9 вини в скоєнні вищенаведеному злочині, під час судового розгляду даного кримінального провадження не свідчить про те, що він щиро розкаюється у вчиненому ним злочині передбаченому п.1 ч.2 ст.115 КК України, оскільки його поведінка під час вчинення ним вбивства двох людей за обставин викладених вище, а також його подальша поведінка, в тому числі в судовому засіданні, не свідчить про критичне ставлення обвинуваченого до скоєного. Також під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_9 хоча й визнавав свою провину у пред`явленому йому обвинуваченні та давав певні показання суду, але його зухвала поведінка в судовому засіданні при допиті його стороною обвинувачення, потерпілими та судом, яка зокрема полягала і в тому, що він не бажав давати відповіді на запитання пов`язані з безпосереднім моментом вбивством, а саме здійснення 6 прицільних пострілів в потерпілих, посилаючись на те, що не пам`ятає ніяких обставин вчинення даного вбивства, оскільки дуже хвилювався, що повністю спростовується проведеними по справі відповідними експертизами. В зв`язку з чим таке його ставлення до скоєного та його поведінка не свідчить про критичну оцінку обвинуваченим вчинених ним злочину та висловлення будь-якого жалю з приводу вчиненого. 
		Така ж позиція з приводу щирого каяття викладена і в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року (справа №759/7784/15-к), відповідно до якої суд роз`яснив, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи та поведінці обвинуваченого в судовому засіданні відсутні такі дані на підтвердження щирого його каяття.
		Таким чином, поведінка ОСОБА_9 впродовж усього періоду розгляду кримінального провадження не дала підстав вважати, що йому дійсно жаль від скоєного ним діяння, зокрема про це й свідчить відсутність спроб та намагань з боку обвинуваченого будь-яким чином виправити ситуацію, що склалася (відшкодування шкоди, надати будь-яку допомогу правоохоронним органам в установленні невідомих обставин справи, щирого вибачення перед потерпілими - рідними вбитих ним двох осіб). 
		Таким чином, колегією суддів не встановлено обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_9 , а саме такого, як щире каяття.
		При цьому посилання захисту та самого ОСОБА_9 , як на обставину що пом`якшує покарання  наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина, не підтверджується дослідженими доказами по справі, оскільки жодного доказу, які були надані сторонами кримінального провадження та досліджені в судовому засіданні, не підтверджує взагалі наявність цієї дитини, оскільки про це відомо виключно зі слів обвинуваченого, а також не встановлено і факту знаходження цієї дитини на утриманні ОСОБА_9 .
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до змісту ч.2 ст.50, ст.65КК України та п.1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Таким чином, зважаючи на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , викладені вище, у поєднанні із тяжкістю та жорстокістю вчиненого злочину, за обставин викладених в описовій частині вироку суду та конкретними обставинами і характером вчиненням умисного вбивства двох осіб, обставинами вчинення цього злочину, поведінки обвинуваченого до, в момент та після вчинення вбивства, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 становить особливу соціальну небезпечність для суспільства.
		Із урахуванням наведеного, а також враховуючи позицію прокурора та категоричну всіх трьох потерпілих по справі, які просили призначити обвинуваченому найсуворіше покарання у вигляді довічного позбавлення волі, колегія суддів приходить до висновку, що покарання на визначений строк не досягне своєї мети, направленої на виправлення та недопущення вчинення ним злочинів у майбутньому. Саме тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 такий винятковий вид покарання в межах санкції п.1 ч.2 ст.115 КК України, як довічне позбавлення волі. При цьому, на переконання колегії суддів, призначення покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі на певний строк не буде співмірним з тими переживаннями та тяжкими наслідками, які настали для потерпілих: ОСОБА_17 , ОСОБА_26 та ОСОБА_66 .
		Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_9 саме такого покарання, у виді довічного позбавлення волі колегія суддів, також серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15рп/2004 у справі № 1-33/2004. 
		Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9Конституції України є частиною національного законодавства України. 
		Відповідно до ст.3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст.6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст.2Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст.3Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст.27Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я. 
		Так, ОСОБА_9 будучи молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, не вважаючи життя людини найвищою цінністю, жорстоко та безжально, шляхом здійснення по кілька пострілів з мисливської рушниці, холоднокровно вбив, свою фактичну дружину з якою мешкав останні сім років, яка в момент вбивства не створювала для нього будь-якої небезпеки, не чинила щодо нього ніяких протиправних дій та будь якого опору, а також аналогічним чином застрелив і другу людину  свого односельця ОСОБА_11 . При цьому вбиваючи потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 діяв цинічно та зухвало, а саме він за власним бажанням та навмисно дістався помешкання ОСОБА_11 , маючи при собі мисливську зброю, мав можливість не починати дії, в яких він обвинувачується, аж до моменту вчинення їм першого пострілу з рушниці через вікно будинку ОСОБА_11 та піти, але натомість він відкрив прицільний вогонь по ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і після перших пострілів з певної відстані маючи при цьому сумніви в тому, що вони померли, переслідував їх та добивав останніх, роблячи при цьому «контрольні» постріли в притул в голову кожному потерпілому, чим поставив життя вказаних осіб нижче від своїх бажань. 
		За вказаних обставин, навіть не зважаючи, що останній раніше не судимий, однак з урахуванням вищевикладеного, колегія судів приходить до переконання, що ізоляція ОСОБА_9 до довічного позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображає співмірність злочину та кари, і тільки таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. На думку колегії суддів, призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк не забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та не слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст.2 КПК України. 
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно залишити раніше обрану  тримання під вартою. 
		Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 10.09.2016 року відповідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.09.2016 року(т.3 а.с.193-197).
		Поряд з цим оскільки відповідно до положень п.ґ ч.5 ст.72 КК України(в редакції, яка діяла до 21.06.2017 року) у строк попереднього ув`язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження, то починаючи з 10.09.2016 року і до 20.06.2017 року включно, ОСОБА_9 необхідно рахувати цей строк тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки весь цей час останній перебував в установі попереднього ув`язнення(№27).
		В подальшому, тобто з 21.06.2017 року такий строк необхідно рахувати за загальним правилом, тобто день за день.
		Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Судові витрати по справі відсутні, оскільки ряд проведених експертиз, які проводились в рамках даного кримінального провадження, відповідно до обвинувального акту, не було долучено прокурором в якості доказу в підтвердження винуватості ОСОБА_9 , а інші виконані за рахунок державного бюджету. 
		Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_67 відповідно до заяви самої потерпілої та положень п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд залишає без розгляду.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-370, 373-376 КПК України, колегія суддів, - 
		З А С У Д И Л А:
		ОСОБА_68 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 до набрання вироком чинності, залишити раніше обрану - тримання під вартою.
		Строк тримання під вартою ОСОБА_9 рахувати з 10 вересня 2016 року.
		Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України(в редакції, яка діяла до 21.06.2017 року) зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення починаючи з 10.09.2016 року до 20.06.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		В подальшому, тобто з 21.06.2017 року, такий строк рахувати за загальним правилом, один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Речові докази по справі: 
		- мисливську рушницю12калібру моделіМЦ 21-12№ НОМЕР_1 ,мисливську рушницю16калібру моделіИЖ -18№ НОМЕР_3 ,що переданона зберігання в камеру схову Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області  залишити там же на зберіганні до вирішення питання про їх повернення (перереєстрації) власником, відповідно до норм діючого законодавства;
		-38шротин,3пижі-контейнери,6гільз 12калібру,69відстріляних гільз,6шротин,що переданона зберігання в камеру схову Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області  знищіти;
		- предмети одягу підозрюваного ОСОБА_9 (светр, футболку, джинси, капці), предмети одягу потерпілого ОСОБА_11 (шорти, футболку), предмети одягу потерпілої ОСОБА_10 (футболку, шорти), змиви, фрагменти лінолеуму, фрагменти сережку, нігтьові зрізи трупа ОСОБА_10 та трупа ОСОБА_11 , що знаходяться на зберігання в камері схову СУ ГУНП в Харківської області  знищіти;
		- два DUD диска №2185, №2184 на яких зафіксовано проведення розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- картку відстрілу пернатої дічі № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_9 ; картку №856543 до членського квитка УТМР мисливця-рибалки №539768, 2016 рік на ім`я ОСОБА_9 , мисливсько - рибальський квиток № 535168 на ім`я ОСОБА_9 , посвідчення мисливця на ім`я ОСОБА_9 , контрольну картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання ХК № 037932 на ім`я ОСОБА_9  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- велосипед марки «Україна», який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області  повернути матері ОСОБА_9  ОСОБА_69 .
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_70  залишити без розгляду.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		 
		Головуючий: - підпис
		 
		Судді: - підписи
		 
		Копія вірна: головуючий судя                 ОСОБА_71

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...