Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 795/305/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2018.
Дата набрання законної сили: 04.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова  
		Іменем  України 
		 
		4 червня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 795/305/18-ц
		 
		провадження № 61-17049ав18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати         Касаційного цивільного суду: 
		Гулька Б. І. (суддя-доповідач), ЛуспеникаД. Д., ЧернякЮ. В., 
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_4;
		представник заявника - ОСОБА_5;
		сторони третейського розгляду: публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_6;
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області у складі     судді Лакізи Г. П. від 19 лютого 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 
		В С Т А Н О В И В :
		У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Заява мотивована тим, що 9 листопада 2017 року вона отримала із Новозаводського районного суду м. Чернігова заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, з тексту якої їй вперше стало відомо про наявність її боргу перед ПАТ «Альфа-Банк» та рішення третейського суду   про стягнення з неї кредитної заборгованості за договором від 28 квітня 2012 року. Копію рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року вона отримала лише 20 грудня 2017 року, тобто з цієї дати їй фактично стало відомо про його існування. Ні про наявність боргу, ні про судові засідання третейського суду вона не повідомлялась, банком будь-яких вимог щодо повернення кредиту їй не пред'являлись, а тому вона не знала про заборгованість, вважаючи, що всі кредитні питання перед банком виконані. 
		Посилаючись на те, що рішення третейського суду є незаконним, при його ухваленні вона участі не приймала, а про його існування їй стало відомо лише 20 грудня 2017 року, ОСОБА_4 просила апеляційний суд поновити строк на оскарження та скасувати рішення Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року.
		Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19 лютого 2018 року клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року залишено без задоволення. Заяву ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто ОСОБА_4
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, установлених частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, а тому підлягає поверненню.      При цьому підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку на оскарження рішення третейського суду відсутні, так як заявник повідомлялася про третейський розгляд, а   його рішення оскаржується зі спливом значного проміжку часу і лише з процесуальних питань, а не по суті обґрунтованості чи необґрунтованості стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому суд послався на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну прецедентну практику Європейського суду з прав людини. 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 лютого 2018 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким її заяву задовольнити. 
		Заявник зазначала, що висновок апеляційного суду про те, що вона у належний спосіб повідомлялася про розгляд третейським судом справи є помилковим, оскільки належне повідомлення особи про слухання справи є повідомлення про вручення, яке у матеріалах справи відсутнє. При цьому банк знав про її нову адресу, що вбачається зі змісту заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, проте вимог про стягнення кредитної заборгованості, чи повідомлень про початок розгляду справи третейським судом на її нову адресу не надсилались. Таким чином, банк у порушення вимог діючого законодавства вирішив кредитний спір у неналежний спосіб, замість звернення до компетентного суду. Про існування оскаржуваного рішення третейського суду вона фактично дізналась лише 20 грудня         2017 року за наслідками розгляду адвокатського запиту її представника і при його ухваленні вона участі не приймала. 
		Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
		Підстав для розгляду апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи касаційний суд не вбачає, апеляційна скарга таких доводів не містить. 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		13 лютого 2018 року ОСОБА_4 звернулася до апеляційного     суду Чернігівської області із заявою про поновлення процесуального    строку та скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року, посилаючись на те, що вона участі при розгляді третейським судом справи не приймала, а про його існування їй стало відомо лише 20 грудня 2017 року за наслідками розгляду адвокатського запиту її представника. 
		Судом встановлено, що оскаржуване рішення третейського суду ухвалене   18 квітня 2013 року, ОСОБА_6 була стороною у справі, розглянутій третейським судом, а саме відповідачем. Із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулася 13 лютого 2018 року, тоді як преклюзивний строк його оскарження закінчився 17 липня 2013 року. 
		Відповідно до частин першої, п'ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
		Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
		Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається.
		Аналогічна норма містилися і в частині другій, третій статті 389-1 ЦПК України 2004 року, чинного на час прийняття рішення третейського суду. 
		Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Отже, строк, передбачений пунктом 1 частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви. 
		Посилання апеляційної скарги про те, що строк на оскарження рішення третейського суду не пропущено, оскільки його оскарження відбулося в межах дев'яноста днів з моменту коли вона дізналася про його існування правового значення для правильного вирішення справи не має, так як заявник є стороною у справі, яка розглянута третейським судом, а саме відповідачем, а тому преклюзивний строк для неї на оскарження рішення третейського суду від 18 квітня 2013 року закінчився 17 липня 2013 року, тобто дев'яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом.
		Іншого порядку обчислення строку на оскарження рішення третейського суду процесуальне законодавство не містить. 
		Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права апеляційним судом Чернігівської області, так як інші доводи апеляційної скарги стосуються оскарженню рішення третейського суду, проте зазначене не є предметом перегляду. 
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
		Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 лютого 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                         Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                          Д.Д. Луспеник
		 
		                                                                                                          Ю.В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...