Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/1409/15-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2018.
Дата набрання законної сили: 31.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		31 травня 2018 р.
		м. Київ
		 
		справа № 712/14091/15-к
		провадження № 51-3956км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря 
		судового засідання  ОСОБА_4 ,
		 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 ,
		його представника ОСОБА_7 , 
		засудженого ОСОБА_8 ,
		його захисника ОСОБА_9 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисників  ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26квітня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250000000415 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_8 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Теленешти Республіки Молдова, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останнє 27 грудня 2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 198 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитового строку тривалістю 2 роки, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.10.2015 року іспитовий строк скасовано,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
		 
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2016 року ОСОБА_8  засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		На підставі ст. 71 КК України  ОСОБА_8  за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Соснівським районним судом м. Черкаси від 27 грудня 2013 року, та визначено  ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_8 зарахованоу строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 09 жовтня 2015 року по 19 січня 2016 року на момент постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Цим вироком задоволено цивільні позови та ухвалено стягнути з ОСОБА_8 шкоду, завдану кримінальним правопорушенням на користь потерпілих: ОСОБА_6 в сумі 200 000 грн; ОСОБА_11 в сумі 507147,46 грн; ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в сумі530 326,22 грн; ОСОБА_14 в сумі 200 000 грн.; ОСОБА_15 в сумі 57004,35 грн. 
		Вирішено питання судових витрат і речових доказів.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26квітня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишено без змін. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_8 зарахованоу строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення з 19 січня по 26 квітня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
		 
		Так, 04 жовтня 2015 року, приблизно о 04 год., ОСОБА_8 керуючи автомобілем «Volkswagen Passat CC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог: пунктів 2.3 а); 31.4.5 г) Правил дорожнього руху України (далі  ПДРУкраїни), перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу та експлуатував його із встановленими на задню вісь шинами різних моделей, з різними малюнками протектора, пункту 2.9 а)ПДРУкраїни перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по вулиці Котовського у м. Черкаси, від вулиці Ільїна, порушив вимоги пункту 8.7.3 е)ПДРУкраїни, перетинаючи перехрестя із вулицею Благовісна, на червоний сигнал світлофору, який забороняє рух, скоїв зіткнення із автомобілем «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_15 , який рухався по вулиці Благовісна від вулиці Святотроїцька та перетинав перехрестя із вулицею Котовського у напрямку вулиці Пушкіна на зелений сигнал світлофору, який відповідно до п. 8.7.3 а)ПДРУкраїни, дозволяв рух транспортних засобів, після чого виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся із автомобілем «ЗАЗ - Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_16 , який зупинив транспортний засіб по вулиці Котовського у м. Черкаси перед перехрестям із вулицею Благовісна від вулиці Гоголя на червоний сигнал світлофору. Внаслідок чого пасажири автомобілю «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_2  ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 отримали тілесні ушкодження, які спричинили їх смерть, пасажир ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а також отримали тілесні ушкодження різного ступеню водій автомобілю «ЗАЗ - Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_16 та його пасажири  ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 .
		Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , порушив вимоги п. 2.10 а), д)ПДРУкраїни та зник з місця пригоди, не повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду органи міліції.
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8 порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимогкримінального процесуального закону, а саме, що судом першої інстанції було розглянуто кримінальне провадження в порушення вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки в дебатах він не погоджувався з цивільними позовами потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди, не визнавав вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння і тому судом безпідставно ця обставина врахована, як обтяжуюча. Крім того зазначає про те, що його не було належно ознайомлено з матеріалами провадження. А також вказує, що суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст. 71 КК України, оскільки вважає, що за попереднім вироком він вже відбув покарання. 
		 
		Захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у касаційних скаргах, які є аналогічними, порушують питання про скасування судових рішень щодо  ОСОБА_8 іпризначення нового розгляду в суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимогкримінального процесуального закону, а саме, що судом першої інстанції було розглянуто кримінальне провадження в порушення вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки ОСОБА_8 не визнавав вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, та у судових дебатах не погодився з цивільними позовами потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди. Також захисник ОСОБА_9 вказує про те, що з матеріалів провадження не зрозуміло, з яких даних суд зробив висновок про причинний зв`язок порушення ОСОБА_8 п.п. 2.3 а), 2.9 а), 8.7.3. е), 31.45 г) ПДР України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Крім того просить змінити ОСОБА_8 міру запобіжного заходу тримання під вартою на домашній арешт з цілодобовим носінням електронного засобу, оскільки в умовах СІЗО він не може отримувати належну медичну допомогу після отриманих тяжких тілесних ушкоджень після дорожньо-транспортної пригоди.
		 
		На касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_11 подали заперечення в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджують про безпідставність заявлених вимог і просить залишити їх без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26квітня 2016 року  без зміни. 
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Засуджений ОСОБА_8 та його захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 касаційні скарги підтримали та просять її задовольнити.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 просять касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10  залишити без задоволення, оскільки вважають їх безпідставними.
		 
		Прокурор ОСОБА_5 , вважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 є необґрунтованими та просить залишити їх без задоволення.
		 
		Мотиви Суду 
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла такого висновку. 
		 
		Суд касаційної інстанції відповідно до вимог частини 1ст. 433 КПК Україниперевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тобто оцінка доказів і встановлення фактичних обставин справи, судом не перевіряється.
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 
		Як убачається з матеріалів провадження  ОСОБА_8 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, не оспорювавобставин його вчинення та, як і інші учасники судового провадження, не заперечував проти його розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому засудженому були роз`яснені наслідки розгляду провадження в скороченому порядку, а саме те, що він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження в суді апеляційної інстанції, про що свідчить його розписка (т. 1 а.с. 100).Суд переконався в добровільності та істинності позиції засудженого, який свою вину, а також заявлені до нього потерпілими цивільні позови, визнав у повному обсязі. Указане підтверджується як журналами судових засідань від 05 та 18 січня 2016 року, так і технічним носієм інформації, на якому зафіксовано судовий процес у суді першої інстанції. Також, з даних аудіозапису судового засідання убачається, що засуджений ОСОБА_8 у судових дебатах погоджувався з цивільними позовами потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди, однак просив їх зменшити для того щоб він міг їх сплатити. 
		 
		Твердження захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та засудженого ОСОБА_8 та про те, що останній під час вчинення кримінального правопорушення не був в стані алкогольного сп`яніння, є необґрунтованими, оскількипід час розгляду справи в суді першої інстанції головуючий запитував у ОСОБА_8 : «Чи визнає він свою вину? Останній сказав, що визнає все, крім того факту, що він «був випивший», оскільки він пив пиво ще напередодні у ввечері перед цим. Головуючий уточнив, чи означає це заперечення обвинуваченим факту свого перебування у стані сп`яніння під час ДТП? ОСОБА_8 відповів, що просто він не був випивший, а таквсе вірно». Потім говорить його захисник ОСОБА_24 про те, що він, тобто ОСОБА_8 , просто пив пиво і думав, що він не був п`яний». Після цього ОСОБА_8 зазначає, що вину визнає повністю.
		 
		Тому, доводи касаційних скаргзасудженого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про те, що скорочений розгляд провадження щодо ОСОБА_8 відбувся з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону,а також твердження захисника ОСОБА_9 , що цим було порушено право засудженого на захист, є неспроможними.
		 
		Вирок суду першої інстанції постановлений з урахуванням ст.ст. 370, 374 КПК України, зокрема, в ньому належним чином наведено формулювання обвинувачення  ОСОБА_8 , визнане судом доведеним за ч. 3 ст. 286 КК України, надано оцінку доказам, на яких ґрунтується висновок суду про винуватість засудженого.
		 
		Що стосується тверджень касаційної скарги засудженого про безпідставність призначення покарання за сукупністю вироків, то вони єнеобґрунтованими. 
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2013 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2ст. 198 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитового строку тривалістю 2 роки. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2015 року іспитовий строк скасовано. 
		 
		Таким чином, з урахуванням вказаної ухвали від 22 жовтня 2015 року, судом першої інстанції обґрунтовано призначено  ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків, тобто за ст. 71 КК України, а апеляційним судом в цій частині залишено без зміни.
		Крім цього, при перевірці кримінального провадження встановлено, що такі ж, як і в касаційній скарзі твердження засуджений та його захисник висловлювали у своїх апеляційних скаргах. Апеляційним судом при перевірці матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку рішення прийнято правильно. 
		Ухвала апеляційного суду є достатньо вмотивованою та повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КК України.
		 
		Доводи засудженого про те, що його не було ознайомлено з матеріалами кримінального провадження та не надано копій відповідних документівне відповідають дійсності, оскільки у матеріалах провадження містяться розписки про повне його ознайомлення та отримання копій документів, які він просив надати йому у заяві від 29.06.2016 року (т. 2 а.с. 122, 189-190, 194). 
		 
		Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, колегією суддів не встановлено.
		 
		Разом із тим, з доводами захисників і засудженого про те, що вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння безпідставно визнано обставиною, яка обтяжує покарання, колегія суддів погоджується, проте не з мотивів, зазначених у касаційних скаргах.
		 
		Як убачається з вироку, ОСОБА_8 засуджено за ч. 3ст. 286 КК Україниза те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив, крім інших, положення пунктів п. 2.9 а) ПДР України, про що зазначено у формулюванні обвинувачення. Отже, ця обставина увійшла в об`єктивну сторону складу злочину фактично як кваліфікуюча ознака, з огляду на бланкетність диспозиції усіх частин ст. 286 КК України, а тому суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує (ч. 4ст. 67 КК України).
		 
		Тому на підставі п. 2 ч. 1ст. 398 КПК Українисудові рішення підлягають зміні шляхом виключення з нього посилання як на обставину, що обтяжує покарання, вчинення  ОСОБА_8 злочину в стані алкогольного сп`яніння. Проте, дане виключення не впливає на розмір та вид призначеного покарання. 
		 
		Покарання засудженому ОСОБА_8 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та даних про особу засудженого. Призначене покарання, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Керуючись статтями 433, 436, 441, 442КПК, п.15 «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		Касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 задовольнити частково.
		 
		Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26квітня 2016 року щодо ОСОБА_8 змінити: виключити з судових рішень посилання на обставину, що обтяжує покарання - вчинення  ОСОБА_8 злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		В решті судові рішення залишити без зміни. 
		 
		Постанова є остаточною йоскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...