Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/452/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2018. Зареєстровано: 07.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2018.
Дата набрання законної сили: 03.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 302/452/18 
		2/302/174/18 
		Номер рядка звіту 38 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(в повному обсязі)
		 
		01.06.2018                                        смт.Міжгір'я
		                 Міжгірський районний суд Закарпатської області 
		в особі головуючого судді Гайдур А. Ю
		              при секретарі  Царь О.В.,
		            з участю:  представник позивача ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Міжгір'я справу за позовом  ОСОБА_2 до Пилипецької с/ради про продовження  строку прийняття спадщини,- 
		 
		                                       В С Т А Н О В И В:
		          
		         23.04.2018 року позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами, які вмотивував так. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3, який доводився позивачеві дідом був постійним жителем АДРЕСА_1.На день його смерті у вказаному житловому будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований. При  житті, 01.10.1997 року ОСОБА_4 склав заповіт, за яким жилий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1,  земельну ділянку в розмірі 0,20 га, заповів позивачу, земельну ділянку в розмірі 0,20 га - своїй доньці ОСОБА_5 та земельну ділянку в розмірі 0,20 га - своєму сину -  ОСОБА_6.  
		     В установлений законом шестимісячний термін позивач  не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини як спадкоємець за заповітом через те, що на день смерті  діда  був неповнолітнім, йому було 9 років та   не було відомо про наявність вищезазначеного заповіту. Дружина спадкодавця ОСОБА_7 (бабуся позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р. Тітка позивача - ОСОБА_5 (дочка спадкодавця) спадщину не прийняла та подала заяву про те, що не заперечує щодо оформлення позивачем  спадкових прав за померлим ОСОБА_4 , що підтвердила письмовою  заявою від 21.02.2018 року.  Син спадкодавця  ОСОБА_6  (стрий позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Батько позивача  як спадкоємець першої черги за законом також спадщину до майна померлого діда не приймав, приймати не бажає, про що також свідчить заяви, посвідчена секретарем Пилипецької сільської ради від  04 квітня 2018 року. Інших спадкоємців за законом до майна померлого ОСОБА_4  немає. У квітні місяці 2018 року позивач  звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4, проте у прийнятті заяви йому  було відмовлено в зв`язку з тим, що він не вступив  у володіння та управління спадковим майном відповідно до статті 548, 549 ЦК Української РСР (в ред.1963 року) пропустив передбачений статтею 549 ЦК Української РСР шестимісячний строк для прийняття спадщини, який закінчився 19 серпня 2000 року, що змусило позивача звернутися до суду з цим позовом.
		        Представник позивача заявлений позов підтримав, просить такий задовольнити.
		        В судове засідання представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши суду заперечення  на позов, яке обгрунтував так.  Позов ОСОБА_2 вважають безпідставним , необгрунтованим та таким, що не підлягає до задовольнення, оскільки  виходячи із трактування вимог ст. 1272 ЦК України ,  позивачем не наведено поважної причини  з якої він пропустив строк для прийняття спадщини.
		    Вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши письмову  позицію  представника відповідача, перевіривши матеріали в справі,  суд вважає, що позов  підлягає  до задоволення з таких підстав і мотивів. 
		        Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини у справі.
		      Відповідно до змісту заповіту складеного за життя ОСОБА_4 07.10.2001 р.  позивач є спадкоємцем по заповіту ОСОБА_4 та має право успадкувати після смерті останнього  житловий будинок з надвірними будівлями в с.Пилипець та земельну ділянку площею 0,20 га.
		       ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1. 
		       Факт  родинних стосунків між померлим ОСОБА_4  та позивачем  відповідачем не заперечений та підтверджений позивачем поданими у справу доказами -  свідоцтвами про народження ОСОБА_8 (батька позивача) та ОСОБА_2 (позивача). 
		      На час смерті ОСОБА_4  (спадкодавця по заповіту) позивачу ОСОБА_2 (спадкоємцю по заповіту)  було 9 років, тобто позивач був неповнолітнім та не був наділений повною    або неповною  цивільною дієздатністю, яка настає у фізичної особи  відповідно з 18 річного віку та 14 річного віку. 
		    Відповідно до письмової відмови приватного нотаріуса Міжгірського нотаріального округу  Корбутяк І.В. від 19.04.2018 року позивачу було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті його діда ОСОБА_4 з тих підстав, що  ним не прийнято спадщину  до майна померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_4, відповідно до норм встановлених  ЦК УРСР у ред. 1963 р. Нормами цього кодексу  не було передбачено прийняття спадщини малолітньою, неповнолітньою, недієздатною  особою, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена. 
		      ОСОБА_4  помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., тобто, спадщина до майна померлого ОСОБА_4 відкрилась до 01.01.2004 року, тому до застосування підлягають норми ЦК УРСР 1963 року.
		       Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7) відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
		   Відповідно до вимог  ст. 525 ЦК УРСР ( в ред. 1963 р.) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 ЦК УРСР.
		     Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4  є день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
		    Відповідно до статті 524 ЦК УРСР ( в ред.1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
		    Стаття 527 ЦК УРСР ( в ред.1963 р. ) передбачає, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.
		    Згідно приписів статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені ), дружина і батьки ( усиновителі ) померлого.
		   Відповідно до статті 548 ЦК УРСР  для  придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
		  Згідно статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчиненні протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
		    Позивач протягом визначених законодавцем 6 місяців з дня відкриття спадщини після смерті діда  ОСОБА_4  не вчинив дій, передбачених ст. 549 ЦК УРСР ( в ред.1963 р.), а саме не вступив у фактичне володіння та управління майном померлого та не подав до нотаріальної контори про прийняття спадщини протягом шести місяців. 
		   Частина 1 статті 550 ЦК УРСР передбачає, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 ЦК УРСР ( шість місяців з дня відкриття спадщини), може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
		      Позивач ОСОБА_2  народився ІНФОРМАЦІЯ_5 р., тобто на час смерті діда ОСОБА_4  йому було 9 років. У зв'язку з малолітнім віком позивач не знав  про зміст заповіту ОСОБА_4 та не міг усвідомлювати, які дії має вчинити для прийняття ним спадщини по заповіту. Окрім цього, у зв'язку з своїм малолітнім віком не мав  права вчиняти такі дії, як особа яка не була наділена повною або частковою цивільною дієздатністю. 
		     Інші спадкоємці по заповіту ОСОБА_4 -   ОСОБА_2 та ОСОБА_10  (діти спадкодавця) також не прийняли спадщину  по заповіту, відповідно до вимог ст. ст. 549, 550 ЦК УРСР та подали нотаріусу, суду письмові заяви із змісту яких вбачається, що не заперечують щодо прийняття спадщини по заповіту  ОСОБА_4  його внуком ОСОБА_2,   із заявою  про продовження строку для прийняття спадщини до суду звертатися не бажають, від спадкових прав до майна померлого ОСОБА_4 відмовляються.  
		    Спадкоємців на обов'язкову частку у майні померлого ОСОБА_4 немає, що підтверджено, довідкою з  Пилипецької с/ради Міжгірського району  від 29.01.2018 р. за вих. № 129, з якої вбачається що на момент смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним на день його смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований.
		      Тому, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що в силу об'єктивних, непереборних обставин, пов'язаних з істотними труднощами, незалежними від волі позивача (спадкоємця),  позивач  ОСОБА_2 пропустив шестимісячний  строк  для звернення із заявою до нотаріуса   про прийняття  спадщини за заповітом  померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року  діда ОСОБА_4 з поважних   причин , а тому позов  є підставним, обгрунтовним і підлягає  до  задоволення. 
		          Заперечення відповідача суд до уваги не бере, оскільки таке не грунтується на діючому законодавстві на час відкриття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_4, спадкове майно по заповіту не є спірним. Окрім цього, Пилипецька с/рада з часу відкриття спадщини не звернулася до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою  за майном померлого  ОСОБА_4, в порядку передбаченому ст.ст. 334, 335 ЦПК України.   
		          Судових витрат до стягнення чи повернення позивачем не заявлено. 
		          Керуючись ст.ст.  263-265 ЦПК України, суд, -
		 
		                                        В И Р І Ш И В:
		          
		          Позов  ОСОБА_2  задовольнити.
		        Визначити ОСОБА_2  додатковий   строк  у  один  місяць з дня набрання  рішенням законної  сили  для  подання заяви  про прийняття спадщини, що  відкрилася після   смерті його діда   ОСОБА_4, який помер   ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис  № 6.
		        Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		        Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
		         Дата складання повного судового рішення 06.06.2018 року.
		 
		Суддя:  А.  Ю.  Гайдур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...