Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/4866/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2018. Зареєстровано: 07.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2018.
Дата набрання законної сили: 06.03.2019
Результат оскарження 20.11.2019 Верховний Суд: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/4866/16-к 
		Номер провадження 1-кп/725/222/16 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.06.2018 
		Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:головуючого судді         ОСОБА_1  при ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження по обвинуваченню:  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Чернівці, українка, громадянка України, працююча директором Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету, раніше не судима, зареєстрована та проживаюча в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 , ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України, -
		                            
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що наказом ректора Львівського національного аграрного університету за № 645-к від 05.11.2014 призначено на посаду директора Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету та укладено з нею контракт строком на 5 років з 05.11.2014 по 04.11.2019. ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету (далі по тексту Чернівецький коледж ЛНАУ), відповідно до положень розділу 1 Контракту з керівником структурного підрозділу Львівського національного аграрного університету здійснює керівництво Коледжем на підставі єдиноначальності у відповідності з чинним законодавством України, рішеннями уряду та Статуту ЛНАУ і зобов`язується забезпечувати його високоефективну фінансово - господарську діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за ним державного майна, а також забезпечена законодавством правами і обов`язками, визначеними розділом 2 даного Контракту, необхідними для належного здійснення повноважень керівництва Коледжем, зокрема зобов`язана забезпечити стійке фінансово-економічне, господарське становище Коледжу, його виробничу та комерційну діяльність, дотримання чинного законодавства у бюджетній та податковій сфері, дотримання умов колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку, своєчасне і повне внесення платежів до бюджету та позабюджетних фондів, недопущення заборгованості із виплати заробітної плати і стипендій та оплати за енергоносії, своєчасні розрахунки з установами, організаціями, банками, постачальниками та іншими організаціями, тобто уповноважена на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже є службовою особою.
		   На початку квітня 2016 року до директора Чернівецького коледжу ЛНАУ звернувся ОСОБА_6 , щодо одержання інформації про можливість оренди приміщення спортивного залу Коледжу з метою організації у ньому занять по фітнесу у позаурочний час з особами, які не є учнями Коледжу.
		В ході розмови 15.04.2016 ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора Чернівецького коледжу ЛНАУ та достовірно знаючи, що відповідно до умов Контракту від 05.11.2014, письмового Доручення ректора від 05.11.2014 за №376, положень статті 287 Господарського кодексу України та статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», є уповноваженою службовою особою на укладання угод від імені Коледжу, в тому числі угод з оренди нерухомого майна площею до 200 квадратних метрів, маючи в силу займаної посади реальну можливість надати ОСОБА_6 та іншим особам безперешкодний доступ та можливість користуватись приміщенням спортивного залу Коледжу, усвідомлюючи те, що підпорядковані їй працівники Коледжу (сторожі) беззаперечно виконуватимуть її вказівку щодо надання вільного доступу таким особам в позаурочний час до приміщення спортивного залу, розуміючи, що процес надання в оренду приміщення є тривалим та вимагає оформлення значної кількості необхідних документів, а орендна плата підлягає перерахуванню орендарем виключно на офіційний рахунок коледжу в безготівковій формі, і бажаючи обійти вказаний порядок та незаконно збагатитись, перебуваючи у власному службовому кабінеті на другому поверсі приміщення Чернівецького коледжу ЛНАУ, по вулиці Доброго, 4, в місті Чернівці, діючи умисно та з корисливих мотивів, переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням свого службового становища в інтересах ОСОБА_6 , повідомила останнього про можливість здачі в оренду приміщення спортивного залу Чернівецького коледжу ЛНАУ (площею 66,40 квадратних метрів) в обхід офіційно визначеного законом порядку, а саме під її особисту гарантію як директора закладу, без оформлення будь-яких офіційних документів на право користування (оренди) приміщенням, з наданням їй особисто грошових коштів з розрахунку 750 гривень за один місяць оренди приміщення.
		10.05.2016 приблизно о 13 годині ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні свого службового кабінету, бажаючи завершити свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, із корисних спонукань, зустрілася з ОСОБА_6 для одержання від нього попередньо обумовлених грошових коштів. Під час розмови завірила ОСОБА_6 про вчинення нею особисто в його інтересах дій направлених на вільний допуск в приміщення коледжу та гарантувала безперешкодне користування приміщенням спортивного залу за час її роботи на посаді директора, після чого отримала від ОСОБА_6 попередньо визначені нею в якості неправомірної вигоди за надання в оренду приміщення спортивного залу грошові кошти в сумі 6000 грн., в розрахунку по 750 гривень в місяць за наступні 8 місяців до кінця 2016 року, чим довела свій злочинний умисел до кінця.
		Крім цього, ОСОБА_5 працюючи на посаді директора Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, тобто будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах інженера з ремонту Коледжу ОСОБА_8 , діючи умисно та всупереч інтересам установи і власній посадовій інструкції та контракту, з метою забезпечення списання бюджетних грошових коштів, виділених бухгалтерією в якості авансу на закупівлю паливно-мастильних матеріалів для орендованого Коледжем автомобіля, перебуваючи у приміщенні коледжу по вулиці Доброго, 4 в місті Чернівці, у період часу з 06.04.2016 по 30.06.2016, використовуючи службову та матеріальну залежність секретаря ОСОБА_9 , надала останній вказівку виготовити на робочому комп`ютері наказ за номером «6/1-в» з назвою «Про відрядження в м. Тлумач», у який внести завідомо неправдиву інформацію про відрядження ОСОБА_5 в місто Тлумач 05.04.2016 і необхідності списання для вказаних цілей пального на автомобіль марки «SangYong Rexton» з номерним знаком НОМЕР_1 . Після роздрукування вказаного наказу ОСОБА_5 дала вказівку ОСОБА_9 здійснити реєстрацію вказаного наказу в «Книзі реєстрації розпоряджень про відрядження» шляхом вчинення запису між записами про реєстрацію наказів за № 5 та № 6. 
		Далі ОСОБА_5 достовірно знаючи, що 05.04.2016 ніяких виїздів на орендованому службовому транспорті «SangYong Rexton», з номерним знаком НОМЕР_1 в м. Тлумач Івано-Франківської області не здійснювала та перебувала постійно на території міста Чернівці, усвідомлюючи, що вказаний наказ є завідомо підробленим, діючи з метою надання йому юридичної сили та завершеного вигляду, перебуваючи у вказаний вище період часу в приміщенні власного службового кабінету, поставила власноручно в графі «директор» підпис, чим здійснила службове підроблення офіційного документа Коледжу. 
		Крім цього, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що в бухгалтерію, окрім підробленого нею наказу № 6/1-в від 05.04.2016, необхідно надати і подорожній лист, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та в інтересах інженера з ремонту Коледжу ОСОБА_8 , користуючись службовою підпорядкованістю та матеріальною залежністю завідувача навчально-виробничими майстернями Коледжу ОСОБА_10 , діючи умисно та з метою забезпечення списання бюджетних грошових коштів, виділених бухгалтерією в якості авансу на закупівлю паливно-мастильних матеріалів для орендованого Коледжем автомобіля «SangYong Rexton» з номерним знаком НОМЕР_1 , перебуваючи у приміщенні коледжу по вулиці Доброго, 4 в місті Чернівці, у період часу з 06.04.2016 по 30.06.2016, надала вказаний підроблений наказ ОСОБА_10 та зобов`язала заповнити бланк «Подорожнього листа службового легкового автомобіля» із зазначенням в ньому завідомо неправдивих відомостей про показання одометра при виїзді 05.04.2016 та поверненні автомобіля і витрати пального під час проїзду, після чого зареєструвати в «Журналі обліку руху дорожніх листів». 
		Далі ОСОБА_5 достовірно знаючи, що 05.04.2016 ніяких виїздів на орендованому службовому транспорті «SangYong Rexton» з номерним знаком НОМЕР_1 в м. Тлумач Івано-Франківської області не здійснювала та перебувала постійно на території міста Чернівці, усвідомлюючи, що відомості вказані у «Подорожньому листі службового легкового автомобіля» за №11/242 від 05.04.2016 є завідомо недостовірними, діючи з метою надання вказаному документу юридичної сили та завершеного вигляду, перебуваючи у вказаний вище період часу в приміщенні власного службового кабінету, затвердила його своїм особистим підписом та скріпила гербовою печаткою Чернівецького коледжу ЛНАУ, чим здійснила повторне службове підроблення офіційного документа Коледжу. 
		В результаті вчинення ОСОБА_5 службового підроблення офіційних документів коледжу, а саме наказу № 6/1 від 05.04.2016 «Про відрядження в місто Тлумач» та Подорожнього листа службового легкового автомобіля за №11/242 від 05.04.2016, остання забезпечила безпідставне списання з бухгалтерського обліку Коледжу грошових коштів в сумі 614,78грн., попередньо виданих інженеру з ремонту Коледжу ОСОБА_8 в якості авансу для закупівлі паливно-мастильних матеріалів на орендований службовий автомобіль марки «SangYong Rexton».
		Крім цього, 26.05.2016 у кримінальному провадженні № 12016260000000281 ОСОБА_5 , з урахуванням зібраних доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. В повідомлені про підозру викладені підтверджені доказами обставини отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди від заявника ОСОБА_6 , у тому числі події пов`язані із зустріччю між вищевказаними особами на початку квітня 2016 року та висловлення ОСОБА_5 заявнику пропозиції про надання їй неправомірної вигоди за здачу в оренду приміщення спортзалу в обхід офіційно встановленому порядку із наданням їй особисто грошових коштів. 
		Після отримання зазначеного письмового повідомлення про підозру та ознайомлення із викладеними у ньому встановленими органом досудового розслідування фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що в квітні 2016 року нею здійснено службове підроблення офіційних документів Коледжу, зокрема створений наказ № 6/1-в від 05.04.2016 «Про відрядження в м. Тлумач», що підтверджував факт відсутності її на робочому місті у вказану дату, діючи умисно, в особистих інтересах, переслідуючи мету створення собі неправдивого алібі та спростувати викладені в повідомленні про підозру обставини, бажаючи скомпрометувати особу заявника та ввести орган досудового розслідування, прокурора і в наступному суд в оману, перебуваючи 30.06.2016 в приміщенні прокуратури Чернівецької області по вулиці Мирона Кордуби, 21 в місті Чернівці, подала уповноваженій службовій особі зазначеної державної установи власноруч підписану друковану заяву, зареєстровану в цей же день в прокуратурі області під № 447, у якій в спростування викладених у підозрі фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, вказала що на початку квітня у неї ніяких розмов з ОСОБА_6 щодо оренди приміщення для заняття фітнесом не було та і не могло бути, оскільки 05.04.2016 вона перебувала у відрядженні в м. Тлумач в Тлумацькому коледжі ЛНАУ, і в підтвердження викладених у заяві даних ОСОБА_5 долучила до неї належним чином завірену відповідальними особами Коледжу копію із заздалегідь підробленого наказу № 6/1-в від 05.04.2016 «Про відрядження в м. Тлумач», чим довела свій злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого офіційного документу до кінця.
		Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні вину свою в пред`явленому їй обвинуваченні не визнала повністю. В своїх показах пояснила, що обіймаючи посаду директора Чернівецького коледжу ЛНАУ з 05.11.2014 року по теперішній час зобов`язана забезпечувати високо - ефективну фінансово-господарську діяльність навчального закладу, використання та збереження закріпленого за ним державного майна. В зв`язку з цим повинна розглядати та приймати рішення щодо пропозицій, які б сприяли розвитку матеріально-технічної бази коледжу для забезпечення якісного навчального процесу та зайнятості студентства в позаурочний час, тобто створювати умови та надавати їм можливості себе розвивати не тільки у навчанні, а і в спорті. Стосовно обвинувачення її в отриманні неправомірної винагороди від гр. ОСОБА_11 в сумі 6000 гривень за здавання в оренду вказує,що воно є надуманим та безпідставним. Так, в лютому 2016 року вона дізналась від керівника фізичного виховання коледжу ОСОБА_12 , що до коледжу звернувся гр. ОСОБА_11 з метою отримати приміщення тренажерного залу в оренду для зібрання групи здоров`я для зайняття фітнесом. Вона повідомила ОСОБА_13 , щоб він продумав умови на яких би ми могли це зробити та запросив його на зустріч. В середині лютого 2016 року відбулась перша зустріч з ОСОБА_11 , на якій ОСОБА_14 показав йому тренажерний зал коледжу, щоб ОСОБА_11 побачив , що він знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту, що тренажери не ремонтувались ще за радянських часів. Крім того повідомив йому, що свої заняття ОСОБА_11 зможе проводити лише в позаурочні години та в певні дні, щоб не заважати навчальному процесу. ОСОБА_6 заявив, що це його влаштовує і він готовий зробити ремонт в рахунок орендної плати а також закупити нові тренажери. Поцікавився розміром орендної плати та порядком укладання договору. На ці пропозиції вона йому дала відповідь, що розмір орендної плати приблизно визначить ОСОБА_15 разом з бухгалтером., із розрахунку сум коштів, необхідних для підтримання тренажерного залу для студентів в порядку та придбання спортивного інвентарю, а також визначить за яким розкладом він зможе проводити свої заняття. А ще враховуючи те що ОСОБА_11 запропонував зробити за свій кошт ремонт в приміщенні тренажерної зали, закупити нові тренажери і дасть можливість студентам коледжу ними користуватись а також поставити кавовий апарат у підсобному приміщенні і дозволить ним користуватись викладачам фізвиховання - це буде носити характер взаємозаліку.
		На питання щодо порядку укладання договору оренди тренажерного залу вона пояснила ОСОБА_11 , що договір потрібно укладати за погодженням з Львівським НАУ (базовим закладом), а можливо і за участі ОСОБА_16 , але їй потрібно час для з`ясування цього порядку, проте, попросила ОСОБА_11 надати відповідні документи, а саме копію паспорту, копію свідоцтва СПД, платника податку для оформлення відповідного договору, він повідомив, що таких документів він надати не може, оскільки свідоцтва СПД в нього немає. Тоді, ОСОБА_11 запитав, чи можливо укласти договір без цих документів. На це, вона пояснила, що можливо укласти просту угоду про користування приміщенням або у вигляді надання йому гарантійного листа, а кошти він може вносити в бухгалтерію як спонсорську допомогу коледжу.
		ОСОБА_11 погодився з цими умовами і сказав що розпочне зайняття з березня 2016р.
		Другий візит ОСОБА_11 до коледжу з цього приводу був в березні 2016 року. В них відбулась коротка бесіда в якій ОСОБА_11 запитав її як і в якому розмірі йому вносити орендну плату, якщо він почне користуватись тренажерним залом. Вона пояснила, що він може це зробити у вигляді матеріальної допомоги коледжу і з цим питанням йому краще визначитись із ОСОБА_17 , оскільки він більше обізнаний щодо спортивного напрямку діяльності коледжу, а вона особисто відношення до грошей, що витрачаються на спортивні потреби коледжу не маю.
		Потім, ОСОБА_11 заходив в коледж 5 травня 2016 року розмова з ОСОБА_11 відбулась на тему : коли він зможе приступати до ремонту зали і яким чином буде проплата.
		Остання зустріч з ОСОБА_11 відбулась в приміщенні ОСОБА_18 10 травня 2016 року. Приблизно о 13:00 ОСОБА_6 з`явився до неї в кабінет, сказав що хоче поговорити з приводу оренди зали та заплатити на перед орендну плату, але йому потрібно укласти офіційний документ. На це, вона його направила до ОСОБА_17 скласти відповідну угоду або гарантійний лист. Після цього, ОСОБА_11 повернувся до неї в кабінет, сказав, що ОСОБА_17 просив його прийти на наступний день, оскільки немає лаборантки, яка може надрукувати листа або угоду. Потім сказав, що узгодив з ОСОБА_17 розклад, по якому буде займатись ( Пн., Ср., Пт, з 15-17). Цю інформацію вона записала в робочий щоденник для внесення в договір на контроль ОСОБА_19 момент коли вона відволіклась щоб зателефонувати ОСОБА_17 і з`ясувати всі питання ОСОБА_11 щось поклав їй в робочий щоденник, (потім побачилачщо це гроші, коли відкрила щоденник), який лежав відкритим на її робочому столі, різко його закрив і направився до виходу. В цей момент, в кабінет ввійшли 8 чоловік з відеокамерою, назвалися представниками правоохоронних органів (представили службові посвідчення) і повідомили про факт скоєння нею протиправного діяння - отримання незаконної винагороди. 
		Після цього, 26 травня 2016 року було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 368 КК України. В квітні 2016 р. ніяких перемовин з ОСОБА_11 щодо передачі в оренду тренажерного залу вона не вела, оскільки на початку квітня 2016р перебувала у відрядженні та з 10.04.по 26.04.16р. включно на лікарняному
		Ніякої окремої незаконної винагороди за надання в оренду приміщення в нього ніхто не вимагав і, фактично ніяких приміщень ОСОБА_20 в оренду не передавалось, а йшлося про наміри укласти договір оренди тренажерного залу, щоб покращити матеріальну базу коледжу.
		Навпаки, активна наполегливість ОСОБА_21 щодо отримання цього залу, який перебуває в занедбаному стані, і намагання заплатити орендну плату при наведених вище обставинах, свідчить про наявність в діях самого ОСОБА_11 ознак іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст. 370 КК України - провокація підкупу.
		На початку квітня 2016 року за ініціативи ЛНАУ ( декана Янишина та зав.кафедри ОСОБА_22 ) вона була зайнята збором документів для відкриття нового напрямку «Економіка та підприємництво» (Спеціалізації "Маркетингова діяльність" та "Комерційна діяльність"), для цього - 05.04.2016 року перебувала у відрядженні в м.Тлумач Івано-франківської області в Тлумацькому коледжі Львівського НАУ з метою отримання зразків акредитаційних матеріалів по ліцензуванню вказаного напрямку та вказаних спеціалізації. Ціллю відрядження було саме обмін досвідом у відкритті нового напрямку., та допомога директору  ОСОБА_23 у оформленні трудових строкових договорах, враховуючи що 18.03.2016р в нашому коледжі проходила атестація пед. працівників із залученням представників ЛНАУ які внесли пропозицію до протоколу щодо переведення працівників за строковими договорами ( з коледжів ЛНАУ в мене було перше засідання). Вона розробила типові договори та проект наказу з допомогою юристів та інспекторів МОН та юриста коледжу та погодила з керівництвом ЛНАУ. До неї звертались директори коледжів ЛНАУ щодо допомоги в цьому питанні в тому числі і директор Тлумацького коледжу у якого атестація проходила остання серед коледжів ЛНАУ а саме 30.03.2016р.
		Вона заздалегідь домовилась з директором Тлумацького коледжу про зустріч, а саме директор повідомив про дні і часи в які він буде вільний (в т.ч. 05.04.16) і зможе з нею зустрітись.
		04.04.16 в кінці робочого дня вона повідомила секретаря  ОСОБА_9 про відрядження , а саме, що 05.04.16р її до обіду не буде, оскільки вона виїжджає в м. Тлумач. Попросила зробити наказ на відрядження. Наказ на підпис секретар дала після того як вона повернулась з відрядження на наступний день (приблизно 06.04.16р чи 07.04.16р). Як вона його зареєструвала в книзі реєстрації наказів не перевіряла. Також, 04.04.16 повідомила ОСОБА_24 (водія) про відрядження в м.Тлумач 05.04.16р. ,а пізно ввечері 04.04.16р. подзвонила і його попросила заїхати за нею на вул..П.-Кільцеву в м.Чернівці.нераніше 11.00.Вони  виїхали з м. Чернівці (на автомобілі «Санг - йонг рекстон», на цьому авто вона здійснювала відрядження постійно та використовувала його в службових цілях відповідно договору оренди) приблизно між 11.00 та 12.00 годинами та повернулись приблизно біля 16.00 години 05.04.2016р. Зустріч з директором Тлумацького коледжу відбулась 05.04.16р. приблизно в 13:30. З будь-якими іншими посадовими особами коледжу в той день не зустрічалась. По закінченню відрядження списанням пального займалась бухгалтерія та механік ОСОБА_10 . Відповідні документи на списання пального були підписані нею, після відрядження. Не підписувати супровідні документи в неї не було підстав, оскільки відомості щодо витрат пального на це відрядження та інша інформація відповідали дійсності. Кінцеве оформлення цих документів відбулось приблизно 07.04.16р чи 08.04.16р. Своєчасності видання цих документів не придавала особливого значення, оскільки це відрядження було на невелику відстань, не займало багато часу, а отже не потребувало виплати відрядних або будь-яких інших значних витрат.
		Враховуючи вище наведене, вважає що в її дія немає ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст..366 ККУ, оскільки неправдивих відомостей в офіційні документи по відрядженню в м.Тлумач не вносились.
		Ії звернення до Прокурора Чернівецької області, як до органу, який здійснює нагляд за законністю дій правоохоронних органів, з відповідною заявою від 30.06.2016 року було обумовлено безпідставністю пред`явленої підозри у вчиненні нею злочину передбаченого ч.1.ст.368 ККУ , а саме отримання неправомірної винагороди відгр.. ОСОБА_11 за наданняв орендутренажерного залу.Вона  стверджую, що в квітні 2016 року ніяких зустрічей та розмов з  ОСОБА_11 щодо передачі йому в орендне користування приміщення тренажерної зали не відбувалось. Вона була обурена тим фактом, що орган досудового слідства мотивував свою підозру заявою ОСОБА_11 , в якій були викладені неконкретизовані обставини, що не відповідали дійсності.
		Наказ євикладенням фактичнихобставин здійсненняїї професійної (службової) діяльності протягом квітня 2016 року.
		Крім факту її перебування в м.Тлумач 05.04.16 р. у відрядженні, нею зазначений факт перебування на лікарняному з 10.04.16 р. по 26.04.16р включно, а 15.04.16р ( в момент якби розмови з ОСОБА_11 ) вона перебувала у дільничного терапевта по вул Л.України з 14.00 до 16.00.
		Покази обвинуваченої підтверджуються слідуючими доказами:
		Показами свідка ОСОБА_25 , який показав, що працює на посаді керівника фізичного виховання Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету. На початку 2016 року до нього звернувся ОСОБА_6 з приводу оренди залу фізичного виховання для проведення заняття в тренажерному залі. Всього з ОСОБА_11 свідок зустрічався приблизно три рази. Перший раз це було на початку 2016 року. Попросив принести паспорт та інші документи. Вказав, що допоможе ОСОБА_11 в оформленні всіх документів. Сказав, що необхідно буде укласти угоду про оренду залу. Також вказав, що узгодив з ОСОБА_11 суму, яка повинна бути дорівнювати 750 грн. в місяць. Також вказав, що можно буде внести кошти за пів року наперед. Також вказав, що конкретної суми він ОСОБА_26 не повідомляв. Вказав, що з ОСОБА_11 говорив про те, щоб той зробив ремонт в тренажерному залі за свій рахунок, а потім можна було б провести перерахунок. Вказав, що він особисто не повідомляв директору ОСОБА_26 про конкретні суми за оренду залу. Вказав, що ОСОБА_11 як йому відомо спілкувався з ОСОБА_26 , але не з приводу коштів, а з приводу умов укладання угоди. 
		Показами свідка ОСОБА_10 , який показав, що працює на посаді майстра , слідкує за технічним станом автомобілів. Вказав, що транспортний засіб використовувався для відряджень. Вказав, що подорожній лист міг бути оформлений вже після відрядження .
		Показами свідка ОСОБА_8 , який показав, що працював в Чернівецькому коледжі на посаді інженера по будівництву з 2015 по 2016 рр. здійснював відрядження на власному автомобілі марки «SangYong Rexton», з номерним знаком НОМЕР_1 . Також вказав, що у нього був укладений договір оренди вказаного транспортного засобу з коледжем. Згідно даного договору він надавав свій транспортний засіб в оренду коледжу для здійснення різних поїздок. Так 05.04.2016 року він на вказаному транспортному засобі здійснював поїздку з ОСОБА_5 в м.Тлумач Івано-Франківської області Також, пояснив, що 04.04.16 ОСОБА_5 повідомила його про відрядження в м.Тлумач 05.04.16р. ,а пізно ввечері 04.04.16р. подзвонила і його попросила заїхати за нею на вул..П.-Кільцеву в м.Чернівціне раніше11.00.Вони  виїхали з м. Чернівці (на автомобілі «Санг - йонг рекстон», на цьому авто вона здійснювала відрядження постійно та використовувала його в службових цілях відповідно договору оренди) приблизно між 11.00 та 12.00 годинами та повернулись приблизно біля 16.00 години 05.04.2016р. По закінченню відрядження списанням пального займалась бухгалтерія та механік ОСОБА_10 . Відповідні документи на списання пального були підписані ОСОБА_5 після відрядження.
		Показами свідка ОСОБА_9 , яка показала, що працює на посаді секретаря Чернівецького коледжу . 04.04.16 в кінці робочого дня іі повідомила директор ОСОБА_5 про відрядження , а саме, що 05.04.16р. її до обіду не буде, оскільки вона виїжджає в м. Тлумач. Попросила зробити наказ на відрядження. Наказ на підпис вона дала після того як ОСОБА_5 повернулась з відрядження на наступний день (приблизно 06.04.16р чи 07.04.16р). Вказаний наказ вона зареєструвала в книзі реєстрації наказів.
		Показами свідка ОСОБА_23 , який показав, що працює на посаді директора коледжу в м.Тлумач . На початку квітня 2016 року , можливо це було 05.04.2016 року , ОСОБА_5 перебувала у відрядженні вм.ТлумачІвано-франківськоїобласті вТлумацькому коледжіЛьвівського НАУз метоюотримання зразківакредитаційних матеріалівпо ліцензуваннювказаного напрямкута вказанихспеціалізації.Ціллю відрядженнябуло самеобмін досвідому відкриттінового напрямкута допомогайому в оформленні трудових строкових договорах, враховуючи що 18.03.2016р в коледжі проходила атестація пед. працівників із залученням представників ЛНАУ які внесли пропозицію до протоколу щодо переведення працівників за строковими договорами. ОСОБА_5 розробила типові договори та проект наказу з допомогою юристів та інспекторів МОН та юриста коледжу та погодила з керівництвом ЛНАУ.
		Аналізуючи покази вищевказаних осіб, суд приходить до висновку, що вони не суперечать один одному, узгоджуються між собою та, на думку суду, є достовірними.
		Разом з тим, органом досудового розслідування  ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 368 КК України, а саме одержання службовоюособою неправомірноївигоди завчинення такоюслужбовою особоюв інтересахтого,хто надаєнеправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного злочину є виконання службовою особою дій в інтересах того, хто дає хабара, з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Однак, з проаналізованих судом письмових доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, не вбачається наявності в обвинуваченої ОСОБА_5 таких організаційно-розпорядчих обов`язків, в силу яких вона була б уповноважена самостійно вирішувати питання оформлення та укладення договорів оренди приміщень. 
		Разом з тим орган досудового розслідування як на доказ вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України посилається на :
		-протоколами за результатами проведення негласної ( розшукової ) дії аудіо-відео контроль ОСОБА_5 від 11.05.2016 року, яка була проведена на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області №296т від 15.04.2016 року;
		- протокол за результатами проведення негласної слідчої(розшукової) дії  аудіо-відеоконтроль ОСОБА_6 від 11.05.2016 року, яка була проведена на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області №296т від 15.04.2016 року;
		-оптичні диски ДВД-Р №285-1956, 285-1957 від 10.05.2016 року;
		-мікро СД №№ 285-1523,1888,1889.
		Однак, дані протоколи та постанови не можуть являтися належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні.
		Всі вищеперераховані протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-відеоконтроль містять посилання на ухвали слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області як на підставу проведення негласної слідчої (розшукової) дії. 
		Із матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ні обвинувачена ОСОБА_5 ні її захисник ОСОБА_4 під час відкриття матеріалів відповідно до положень ст.290КПК України не були ознайомлені із документами (ухвали, постанови), які були правовою підставою проведення негласних слідчо-розшукових дій (надалі НСРД), що позбавило сторону захисту можливості перевірити і достовірно встановити, які конкретно негласні слідчі (розшукові) дії були санкціоновані слідчим суддею, щодо кого конкретно, на який строк та чи діяли співробітники УСБУ в Чернівецькій області у межах та у спосіб, передбачені цими судовими рішеннями, тобто сторона захисту була позбавлена можливості з`ясувати законність заходів, які тимчасово обмежували конституційні права та свободи ОСОБА_5 що становить основний критерій допустимості їх результатів як джерела доказів. 
		Відомостей, які б свідчили про виконання вимог ч. 1 ст.251КПК України в частині вказівки початку, тривалості негласної слідчої (розшукової) дії, а також вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться, сторонами кримінального провадження суду надано не було, а тому відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК сторона обвинувачення не вправі здійснювати посилання на наявність даних документів у матеріалах кримінального провадження.
		Згідно ч.11 ст.290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		Як встановлено в судовому засіданні , стороною обвинувачення долучено до матеріалів провадження та відкрито дані матеріали стороні захисту ухвали про проведення негласної ( розшукової ) дії аудіо-відео контроль ОСОБА_5 слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області №296т від 15.04.2016 року та ухвали проведення негласної слідчої(розшукової) дії  аудіо-відеоконтроль ОСОБА_6 слідчого судді Апеляційного суду Чернівецької області №296т від 15.04.2016 року, лише 26.04.2018 року під час судового засідання.
		Про дані документи сторона обвинувачення знала, ще до направлення справи до суду на могла відкрити стороні захисту ще під час відкриття всіх інших матеріалів справи, однак цього не злобила. 
		В даному випадку для оцінки допустимості доказів злочинної діяльності ОСОБА_5 , отриманих в ході здійснення негласних слідчих (розшукових) дій суду необхідно врахувати, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мирилашвілі проти Росії» висловив абсолютно чітку позицію, відповідно до якої у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. Рішення про відмову у розкритті матеріалів, пов`язаних з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалось адекватними процесуальними гарантіями і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим (п. 200-203; 206-208, 209).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» (п. 59) суд зауважив, що з наданих Урядом зауважень не вбачається, що законодавство України забезпечує особу, щодо якої вживаються заходи спостереження, належними гарантіями захисту.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011від 20 жовтня 2011 року (справа № 1-31/2011) положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно ? розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135-XII від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» , особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. 
		У вказаному рішенні Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально ? процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Згідно висновків, що містяться в п.п.11, 13 постанови №671/463/15-к судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 16.03.2017р. вбачається, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. 
		При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
		Не відкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази. 
		Крім того, Постановою Верховного суду України №5-237кс(15)17 від 12.10.2017року звернуто увагу на те, що не дослідження процесуальних документів, які стали правовою підставою проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. 
		Посилання досудового розслідування як на доказ провини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України на зазначені вище письмові докази - судом до уваги не приймаються.
		Під час прослуховування та перегляду вказаний речових доказів , а також детально вивчивши протокол за результатами проведення негласної ( розшукової ) дії аудіо-відео контроль особи від 11.05.2016 року судом не знайдено підтвердження протиправної дії ОСОБА_5 , а саме доказів вчинення нею кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		З данихдоказів неможливо робитивисновок провчинення  ОСОБА_5 умисних дій, передбачене ч.1 ст. 368 КК України, а саме одержання службовоюособою неправомірноївигоди завчинення такоюслужбовою особоюв інтересахтого,хто надаєнеправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.
		Частиною 2 статті 23 та ч. 4 ст. 95 КПК України визначено, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них. 
		Так, відповідно до ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій. 
		За змістом ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Зокрема, у контексті реалізації обвинуваченим свого права на захист Європейський суд з прав людини зазначив, що як правило, доступ до захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права.
		 Суд, відмічаючи особливу вразливість обвинуваченого на початкових етапах провадження, коли він потрапляє у стресову ситуацію і одночасно має справу з дедалі складнішими положеннями кримінального законодавства, послідовно вказував, що забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення жорстокого поводження. Усі винятки з реалізації цього права повинні бути чітко визначеними, а їхня дія має бути суворо обмежена в часі. Ці принципи є особливо актуальними у випадках серйозних обвинувачень, бо саме тоді, коли особі загрожує найсуворіше покарання, її право на справедливий судовий розгляд має забезпечуватися максимально можливою мірою в демократичному суспільстві
		 Вищезазначені принципи права на захист і права не свідчити проти себе відповідають загальновизнаним міжнародним стандартам прав людини, які є основними складовими поняття справедливого судового розгляду та раціональна суть яких пов`язана, зокрема, із захистом обвинуваченого від свавільного тиску з боку органів влади. Вони також сприяють попередженню помилок при здійсненні правосуддя та досягненню цілей статті 6 Конвенції, зокрема дотриманню принципу рівності між органами слідства чи прокуратури та обвинуваченим. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що сторона обвинувачення в кримінальній справі повинна довести обвинувачення, не вдаючись до використання доказів, отриманих за допомогою методів примусу або тиску всупереч волі обвинуваченого (рішення «Юрій Волков проти України» від 19.03.2014 року).
		Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу освідування особи від 10.05.2016 року, судом було встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 не була забезпечено захисником, дане право обвинуваченої було проігнороване слідчим, внаслідок чого право на захист ОСОБА_5 було порушене.
		Також встановлено, що захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 була залучена та допущена до участі в слідчих діях лише 10.05.2016 року при допиті ОСОБА_5 . 
		Також , суд звертає увагу на те, що постанова про проведення освідування ОСОБА_5 винесена прокурором ОСОБА_3 ще 19.04.2016 року, а саме освідування відбувалось 10.05.2016 року, що суд розцінює як упередженість в діях органу досудового розслідування .
		За змістом ст.87 КПК України, недопустимим є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, при порушенні права особи на захист. 
		Таким чином,з урахуваннямвимог ст.ст.86,87КПК Українинаведені вищедокази:  протокол освідування особи від 10.05.2016 року є недопустимими доказами та не можуть бути прийняті до уваги судом.
		Також, в ході судового розгляду судом за клопотанням прокурора був допитаний у якості свідка ОСОБА_6 , який показав, що на початку 2016 року у нього виникла потреба в оренді спортивного залу в Чернівецькому коледжі. З даним питанням він на початку квітня 2016 року звернувся до директора коледжу ОСОБА_5 директор повідомила йому, що можливо отримати в оренду спортивний зал , вартість орендної плати буде 750 грн. на місяць. Також ОСОБА_6 вказав, що гроші необхідно сплачувати особисто ОСОБА_5 , про це йому повідомила сама ОСОБА_5 . Знаючи про порядок укладення договорів оренди та сплату коштів, він вважав, що ОСОБА_5 бажає отримати незаконну винагороду за сприяння йому в оренді приміщення. У зв`язку з чим він 14 квітня 2016 року звернувся до УСБУ в Чернівецькій області з приводу надання коштів ОСОБА_5 В СБУ було оформлено заяву про вчинення кримінального правопорушення. Також йому було надано працівниками СБУ аудіо та відео пристрій для запису його розмов з ОСОБА_5 . Декілька разів зустрічався з ОСОБА_5 10.05.2016 року маючи при собі заздалегідь заготовлені грошові кошти в сумі 6000 грн., які були ним добровільно надані працівникам СБУ і помічені ними ж , він в приміщені кабінету директора Чернівецького коледжу вручив ОСОБА_5 вказану суму коштів, поклавши їх в блокнот, який знаходився на столі ОСОБА_5 .
		До вказаним показів свідка ОСОБА_6 суд відноситься критично і вони у відповідності до положень ч.7 ст.97 КПК України, не можуть бути визнані допустимим доказом по справі, а тому не приймаються до уваги судом. 
		Так судом встановлено, що свідок ОСОБА_6 мав намір на укладення договору оренди спортивного залу Чернівецького коледжу, ще на початку 2016 року. З даного приводу від звернувся до директора коледжу ОСОБА_5 , яка в свою чергу вказала, що даними питання та деталями оренди спортивного залу займається ОСОБА_25 , який відповідає за фізичне виховання та спортивний інвентар. Допитаний ОСОБА_25 підтвердив покази ОСОБА_5 і вказав, що всі питання з приводу оренди спортивного залу він вів з ОСОБА_6 . Яка саме сума орендної плати мав сплачувати ОСОБА_6 він не повідомляв ОСОБА_5 . Також свідок ОСОБА_25 вказав, що він повідомив ОСОБА_6 , які саме документи необхідно для укладання оренди. Чому саме з грошами він пішов до ОСОБА_5 він не знає.
		Також вказані дії ОСОБА_6 суд розцінює як провокаційні. Так ОСОБА_6 мав реальну можливість укласти оренду з Чернівецьким коледжем, ще на початку 2016 року . Про це йому повідомили, як ОСОБА_25 так і сама ОСОБА_5 . Але як вбачається з показів ОСОБА_5 , ОСОБА_25 заявник ОСОБА_6 декель разів приходив до них по одному і тому питанню Хоча вже при першій зустрічі йому пояснили як необхідно укладати угоду.
		   Однак, суд зазначає, що покази ОСОБА_6 про те, що обвинувачена на попередніх зустрічах запропонувала йому за кошти у розмірі 750 грн. щомісячно посприяти в наданні в оренду спортивного залу Чернівецького коледжу, жодними доказами не підтверджуються, ОСОБА_5 заперечує даний факт. Таким чином, по справі не здобуто доказів, які б підтверджували достовірність інформації наданої свідком ОСОБА_6 з приводу попередньої домовленості з ОСОБА_5 .
		   Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_6 , оскільки вони викликають сумніви у їх об`єктивності та достовірності.    
		   Суд також зауважує, щодо показів свідка ОСОБА_6 з приводу виконання ним вказівок працівників органів внутрішніх справ, які повідомили йому про необхідність залишення коштів ОСОБА_5 , що свідчить про намір провокації злочину та є неприпустимим з огляду на практику Європейського суду з прав людини (рішення «Тейшейра де Каштру проти Португалії» від 09.07.1998 року). 
		Разом з тим не знайшло свого підтвердження і обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України.
		ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, а саме складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. 
		А саме в тому, що ОСОБА_5 працюючи на посаді директора Чернівецького коледжу Львівського національного аграрного університету, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, тобто будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах інженера з ремонту Коледжу ОСОБА_8 , діючи умисно та всупереч інтересам установи і власній посадовій інструкції та контракту, з метою забезпечення списання бюджетних грошових коштів, виділених бухгалтерією в якості авансу на закупівлю паливно-мастильних матеріалів для орендованого Коледжем автомобіля, перебуваючи у приміщенні коледжу по вулиці Доброго, 4 в місті Чернівці, у період часу з 06.04.2016 по 30.06.2016, використовуючи службову та матеріальну залежність секретаря ОСОБА_9 , надала останній вказівку виготовити на робочому комп`ютері наказ за номером «6/1-в» з назвою «Про відрядження в м. Тлумач», у який внести завідомо неправдиву інформацію про відрядження ОСОБА_5 в місто Тлумач 05.04.2016 і необхідності списання для вказаних цілей пального на автомобіль марки «SangYong Rexton» з номерним знаком НОМЕР_1 .
		Вказані факти спростовуються показами свідків.
		Показами свідка ОСОБА_8 , який показав, що працював в Чернівецькому коледжі на посаді інженера по будівництву з 2015 по 2016 рр. здійснював відрядження на власному автомобілі марки «SangYong Rexton», з номерним знаком НОМЕР_1 . Також вказав, що у нього був укладений договір оренди вказаного транспортного засобу з коледжем. Згідно даного договору він надавав свій транспортний засіб в оренду коледжу для здійснення різних поїздок. Так 05.04.2016 року він на вказаному транспортному засобі здійснював поїздку з ОСОБА_5 в м.Тлумач Івано-Франківської області Також, пояснив, що 04.04.16 ОСОБА_5 повідомила його про відрядження в м.Тлумач 05.04.16р. ,а пізно ввечері 04.04.16р. подзвонила і його попросила заїхати за нею на вул..П.-Кільцеву в м.Чернівціне раніше11.00.Вони  виїхали з м. Чернівці (на автомобілі «Санг - йонг рекстон», на цьому авто вона здійснювала відрядження постійно та використовувала його в службових цілях відповідно договору оренди) приблизно між 11.00 та 12.00 годинами та повернулись приблизно біля 16.00 години 05.04.2016р. По закінченню відрядження списанням пального займалась бухгалтерія та механік ОСОБА_10 . Відповідні документи на списання пального були підписані ОСОБА_5 після відрядження.
		Показами свідка ОСОБА_9 , яка показала, що працює на посаді секретаря Чернівецького коледжу . 04.04.16 в кінці робочого дня іі повідомила директор ОСОБА_5 про відрядження , а саме, що 05.04.16р. її до обіду не буде, оскільки вона виїжджає в м. Тлумач. Попросила зробити наказ на відрядження. Наказ на підпис вона дала після того як ОСОБА_5 повернулась з відрядження на наступний день (приблизно 06.04.16р чи 07.04.16р). Вказаний наказ вона зареєструвала в книзі реєстрації наказів.
		Показами свідка ОСОБА_23 , який показав, що працює на посаді директора коледжу в м.Тлумач . На початку квітня 2016 року , можливо це було 05.04.2016 року , ОСОБА_5 перебувала у відрядженні вм.ТлумачІвано-франківськоїобласті вТлумацькому коледжіЛьвівського НАУз метоюотримання зразківакредитаційних матеріалівпо ліцензуваннювказаного напрямкута вказанихспеціалізації.Ціллю відрядженнябуло самеобмін досвідому відкриттінового напрямкута допомогайому в оформленні трудових строкових договорах, враховуючи що 18.03.2016р в коледжі проходила атестація пед. працівників із залученням представників ЛНАУ які внесли пропозицію до протоколу щодо переведення працівників за строковими договорами. ОСОБА_5 розробила типові договори та проект наказу з допомогою юристів та інспекторів МОН та юриста коледжу та погодила з керівництвом ЛНАУ.
		Згідно диспозиції ст..366 ч.1 КК України - «Службове підроблення  складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів».
		Судом з достовірністю встановлено, що Наказ №6/1-в від 05.04.2016 року , щодо відрядження ОСОБА_5 у відрядження в м.Тлумач виданий без порушень вимог Закону. 
		Також судом встановлено, що 05.04.2016 року ОСОБА_5 перебувала у відрядженні в м.Тлумач Івано-Франківської області.
		Також ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
		Зокрема в тому, що 26.05.2016 у кримінальному провадженні № 12016260000000281 ОСОБА_5 , з урахуванням зібраних доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. В повідомлені про підозру викладені підтверджені доказами обставини отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди від заявника ОСОБА_6 , у тому числі події пов`язані із зустріччю між вищевказаними особами на початку квітня 2016 року та висловлення ОСОБА_5 заявнику пропозиції про надання їй неправомірної вигоди за здачу в оренду приміщення спортзалу в обхід офіційно встановленому порядку із наданням їй особисто грошових коштів. 
		Після отримання зазначеного письмового повідомлення про підозру та ознайомлення із викладеними у ньому встановленими органом досудового розслідування фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що в квітні 2016 року нею здійснено службове підроблення офіційних документів Коледжу, зокрема створений наказ № 6/1-в від 05.04.2016 «Про відрядження в м. Тлумач», що підтверджував факт відсутності її на робочому місті у вказану дату, діючи умисно, в особистих інтересах, переслідуючи мету створення собі неправдивого алібі та спростувати викладені в повідомленні про підозру обставини, бажаючи скомпрометувати особу заявника та ввести орган досудового розслідування, прокурора і в наступному суд в оману, перебуваючи 30.06.2016 в приміщенні прокуратури Чернівецької області по вулиці Мирона Кордуби, 21 в місті Чернівці, подала уповноваженій службовій особі зазначеної державної установи власноруч підписану друковану заяву, зареєстровану в цей же день в прокуратурі області під № 447, у якій в спростування викладених у підозрі фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, вказала що на початку квітня у неї ніяких розмов з ОСОБА_6 щодо оренди приміщення для заняття фітнесом не було та і не могло бути, оскільки 05.04.2016 вона перебувала у відрядженні в м. Тлумач в Тлумацькому коледжі ЛНАУ, і в підтвердження викладених у заяві даних ОСОБА_5 долучила до неї належним чином завірену відповідальними особами Коледжу копію із заздалегідь підробленого наказу № 6/1-в від 05.04.2016 «Про відрядження в м. Тлумач», чим довела свій злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого офіційного д окументу до кінця.
		Дані доводи органу досудового розслідування суд не бере до уваги . Предметом даного діяння є наказ № 6/1-в від 05.04.2016 «Про відрядження в м. Тлумач».
		Як було встановлено вище даний Наказ виданий без порушень вимог Закону, а тому не може розцінюватися як підроблений.
		Разом з тим, як інкримінується ОСОБА_5 органом досудового розслідування, вона «… долучила до неї належним чином завірену відповідальними особами Коледжу копію із заздалегідь підробленого наказу № 6/1-в від 05.04.2016 «Про відрядження в м. Тлумач».
		Суд не буде до уваги факт використання ОСОБА_5 завідомо підробленого документа і з тих причин, що ОСОБА_5 надала органу прокуратури саме копію документу ( наказ №6/1-в від 05.04.2016р.), а не оригінал. Саме надання оригіналу документи містить в собі об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
		Досліджені в судовому засіданні письмові докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_5 , зокрема:
		-витяг з ЄРДР від 14.04.2016 року в кримінальному провадження № 12016260000000281;
		-витяг з ЄРДР від 18.05.2016 року в кримінальному провадження № 12016260000000281;
		-витяг з ЄРДР від 15.09.2016 року в кримінальному провадження № 12016260000000281;
		-протокол огляду від 06.05.2016 року грошових коштів в сумі 6000 грн.;
		не містять відомостей, що мають доказове значення на підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_5 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях.
		При цьому суд виходить з вимог статті 62Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях, якими у даній справі є твердження органів державного обвинувачення про те, що обвинувачена ОСОБА_5 , вчинила злочини, передбачені ч.1 ст.368, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 Кк України і, що всі сумніви мають тлумачитися на користь таких осіб. 
		Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»(№ 475/97-ВР). 
		У пункті 1 ст. 1 цього Закону зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції». 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини`від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		Так у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain»від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Відповідно до ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином враховуючи всі обставини справи, досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачену ОСОБА_5 слід виправдати за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України.
		За змістом ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Так, згідно ст.338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. 
		Як вбачається з журналу та носія технічного запису судового засідання, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.363 КПК України, після вирішення клопотань, постановив ухвалу про закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів. 
		До постановлення зазначеної ухвали прокурором не було надано суду складеного обвинувального акту з формулюванням зміненого обвинувачення. 
		Положеннями ч.5 ст.364 КПК України передбачено, що учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.
		Разом з тим, клопотань щодо потреби подання нових доказів учасниками процесу не заявлялось. 
		Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, ст.ст.17, 284, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		Визнати ОСОБА_5 , обвинувачену у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України  невинуватою і по суду виправданою. 
		Провадження по справі  закрити.
		Речові докази: - гроші в сумі 6000 грн.- повернути ОСОБА_6 ; - СД, ДВД  диски, флеш носії  зберігати при справі; гумові рукавиці, паперові круги  знищити; - наказ №6/1 від 05.04.2016 року , подорожній лист від 05.04.2016 року за №11/242- зберігати при справі.
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
		 
		Суддя Першотравневого
		районного суду м.Чернівці                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...