Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/18854/14-ц : Окремі процесуальні питання; Заява про виправлення помилки у судовому рішенні.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2018.
Дата набрання законної сили: 15.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		15 травня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 761/18854/14-ц
		Провадження № 14-100цс18
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - ГудимиД.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (далі разом - позивачі) до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі також - ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ»), «Emirates Airline» в особі Представництва «Емірейтс Ерлайн» в Україні, третя особа без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Вімед», про захист прав споживачів, сплату компенсацій і відшкодування шкоди
		за заявою ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» про перегляд рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року, ухваленого суддею Юзьковою О. Л., рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 липня 2016 року, ухваленого колегією суддів у складі: КравецьВ.А., КачанаВ.Я., ШиманськогоВ.Й., й ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року, постановленої колегією суддів у складі: ЧервинськоїМ.Є., ЗагородньоїІ.М., КоротунаВ.М., ПисаноїТ.О., ПоповичО.В. (далі - заява про перегляд судових рішень).
		Учасники справи:
		-                   позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_22, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13;
		-                   відповідачі: ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», «Emirates Airline» в особі Представництва «Емірейтс Ерлайн» в Україні;
		-                   третя особа без самостійних вимог - ТзОВ «Вімед».
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У червні 2014 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що понесли значні матеріальні витрати внаслідок затримки ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» відправлення рейсу «Київ - Дубай», пов'язаної з нею неможливості подальшого стикування з рейсом «Пекін - Дубай» та анулювання авіакомпанією «Emirates Airline» бронювання на наступні сегменти маршруту і на зворотний рейс.
		2.           Предметом позову (з урахуванням уточнень) є стягнення солідарно з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», авіакомпанії «Emirates Airline» в особі Представництва «Емірейтс Ерлайн» в Україні:
		-         на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_23 та ОСОБА_6 - кожному по 14 512,00 грн компенсації за відмову у перевезенні, 2 885,00 грн вартості невикористаної частини квитка, 7 124,00 грн вартості придбаних власним коштом квитків, 1 580,00 грн на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок затримки у перевезенні, 885,00 грн вартості проживання у готелі, 1 144,00 грн на відшкодування витрат на засоби першої необхідності;
		-         на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - кожному по 14 512,00 грн компенсації за відмову у перевезенні, 2 885,00 грн вартості невикористаної частини квитка, 8 498,00 грн вартості придбаних власним коштом квитків, 1 580,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок затримки у перевезенні, 885,00 грн вартості проживання у готелі, 1 144,00 грн на відшкодування витрат на засоби першої необхідності;
		-         на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - кожному по 14 512,00 грн компенсації за відмову у перевезенні, 2 885,00 грн вартості невикористаної частини квитка, 8 055,00 грн вартості придбаних власним коштом квитків, 1 580,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок затримки у перевезенні, 1 144,00 грн на відшкодування витрат на засоби першої необхідності;
		-         на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - кожному по 14 512,00 грн компенсації за відмову у перевезенні, 2 885,00 грн вартості невикористаної частини квитка, 3 830,00 грн вартості придбаних власним коштом квитків, 1 580,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок затримки у перевезенні, 1 144,00 грн на відшкодування витрат на засоби першої необхідності;
		-         на користь ОСОБА_13 - 14 512,00 грн компенсації за відмову у перевезенні, 2 885,00 грн вартості невикористаної частини квитка, 3 830,00 грн вартості придбаних власним коштом квитків, 1 580,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок затримки у перевезенні, 885,00 грн вартості проживання у готелі, 1 144,00 грн на відшкодування витрат на засоби першої необхідності.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.           30 квітня 2015 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення про часткове задоволення позову, яким стягнув з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», «Emirates Airline» в особі Представництва «Емірейтс Ерлайн» в Україні солідарно на користь:
		-         ОСОБА_3 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 7 124,00 грн та вартість проживання у готелі - 885,00 грн;
		-         ОСОБА_4 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 7 124,00 грн;
		-         ОСОБА_5 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 7 124,00 грн, вартість проживання у готелі - 885,00 грн;
		-         ОСОБА_6 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 7 124,00 грн, вартість проживання у готелі - 885,00 грн;
		-         ОСОБА_7 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 8 498,00 грн;
		-         ОСОБА_8 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 8 498,00 грн;
		-         ОСОБА_9 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 882,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 8 055,00 грн;
		-         ОСОБА_10 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 8 055,00 грн;
		-         ОСОБА_11 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 8 752,00 грн;
		-         ОСОБА_12 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 8 752,00 грн;
		-         ОСОБА_13 на відшкодування невикористаної частини квитка - 2 885,00 грн, вартість придбаних власним коштом квитків - 3 830,00 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
		4.           Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв'язку із затримкою ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» авіарейсу «Київ - Дубай» стало неможливим подальше стикування з авіарейсом «Пекін - Дубай», а авіакомпанія «Emirates Airline» анулювала позивачам бронювання на наступні сегменти маршруту та на зворотний рейс, з огляду на що позивачі зазнали матеріальних втрат.
		5.           Відмовляючи у стягненні компенсації за відмову у перевезенні до Пекіну, суд першої інстанції вважав, що оскільки бронювання квитків позивачів на зворотний рейс було анульоване, то до спірних правовідносин не застосовуються приписи статті 104 Повітряного кодексу (далі - ПК) України.
		6.           Відмовляючи у присудженні відшкодування витрат на засоби першої необхідності внаслідок відмови у перевезенні, суд вважав, що така компенсація можлива у разі неприбуття багажу до пункту призначення разом із пасажиром.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		7.           6 липня 2016 року Апеляційний суд міста Києва ухвалив рішення про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення компенсації за відмову в перевезенні пасажирів і ухвалив у цій частині нове рішення, яким стягнув з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» на користь:
		-         ОСОБА_3 - 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_4 - 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_5 - 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_6 - 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_7 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_9 - 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_10 - 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_11 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_12 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні;
		-         ОСОБА_13 14 512,00 грн компенсації за відмову в перевезенні.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		8.           Скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення компенсації за відмову в перевезенні пасажирів і задовольняючи позовні вимоги в цій частині, апеляційний суд вважав, що з вини перевізника ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» пасажири втратили можливість стикування з рейсом перевізника «Emirates Airline», який анулював їм бронювання на зворотній рейс, про що ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» пасажирів не повідомило. Тому виключається солідарна відповідальність за компенсацію за відмову у перевезенні.
		9.           ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» ще у Борисполі було відомо, що пасажири втрачають стикування та зворотне бронювання, а тому товариство мало можливість поінформувати про це як пасажирів, так і «Emirates Airline» та агента, однак цього не вчинило. ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» не вчинило таких дій і під час перебронювання 4 вересня 2013 року.
		10.        Докази того, що ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» не мало змоги підтвердити бронювання на рейс «Пекін - Дубай» з технічних причин, відсутні. А тому, як встановив апеляційний суд, позивачі мають право на передбачену статтею 104 ПК України компенсацію, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ».
		Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
		11.        18 жовтня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відхилив касаційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», а рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 липня 2016 року залишив без змін.
		Короткий зміст вимог заяви про перегляд справи Верховним Судом України
		12.        У грудні 2017 року ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень. Просить скасувати рішення судів трьох інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
		13.        24 січня 2018 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив провадження у справі та витребував її матеріали з Шевченківського районного суду міста Києва.
		14.        2 березня 2018 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів.
		15.        15 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року (далі - Закон № 2147-VIII) ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		16.        Ухвала мотивована тим, що ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» для обґрунтування заяви про перегляд судових рішень навело, зокрема, приклади, які, на думку заявника, демонструють неоднакове застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції (цивільної, господарської й адміністративної). А томувідповідно до абзацу 2 частини другої статті 360? ЦПК України в редакції, чинній на час звернення ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» із заявою про перегляд судових рішень, така заява повинна була розглядатися на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України.
		17.        4 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою прийняла справу та призначила її до розгляду.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала заяву
		18.        Заява про перегляд судових рішень подана з передбачених пунктами 1 і 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції статей 100, 103, 104, 105 ПК України, Закону України «Про міжнародні договори», Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезеньвід 12 жовтня 1929 року (далі - Варшавська конвенція), Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року (далі - Монреальська конвенція), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також з підстави невідповідності оскаржуваних судових рішень викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		19.        Аргументи заяви про перегляд судових рішень зводяться до такого:
		-                   відповідальність за відмову у перевезенні повинна покладатися на фактичного перевізника за рейсом, на якому сталася відмова, що не врахував Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в ухвалі від 18 жовтня 2017 року;
		-                   Монреальська та Варшавська конвенції не передбачають компенсації штрафних виплат або будь-яких інших виплат, які не стосуються компенсації фактичної шкоди (реально доведених витрат). Тобто, не передбачено стягнення компенсаційних штрафних виплат пасажирам-позивачам у розмірі 600 євро за відмову у перевезенні, а лише надання компенсації фактично доведеної шкоди. ПК України та Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735,не поширюються на Правила й Умови договору на повітряне перевезення іноземного перевізника - авіакомпанії «Emirates Airline». А ці правила й умови не передбачають виплату зазначених компенсаційних штрафних виплат. ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», здійснюючи лише один із сегментів перевезення на рейсі «Київ - Дубай», виконувала умови договору на трансферне міжнародне повітряне перевезення іноземної авіакомпанії «Emirates Airline». Відтак, суд неправильно визначив, з яким із перевізників - українським чи іноземним - позивачі уклали договір міжнародного повітряного перевезення;
		-                   на відповідачів покладена подвійна відповідальність за відшкодування вартості невикористаної частини квитків («Пекін - Дубай», «Дубай - Київ») і вартості придбаних позивачами власним коштом квитків на перевезення («Пекін - Баку - Москва - Дніпропетровськ», «Пекін - Москва - Київ», «Пекін - Алмати - Астана - Київ»).
		20.        На підтвердження зазначених аргументів заяви про перегляд судових рішень ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» звертає увагу на:
		-                  ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 березня 2009 року у справі № 6-24309св08;
		-                  ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 липня 2014 року у справі № 6-21781св14 та від 9 березня 2017 року у справі № 761/32503/14-ц;
		-                  постанову Вищого господарського суду України від 4 лютого 2010 року у справі № 28/152;
		-                  ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року у справі № 826/17492/16;
		-                  постанову судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
		(2) Стислий виклад позицій позивачів, іншого відповідача та третьої особи
		21.        Позивачі, «Emirates Airline» в особі Представництва «Емірейтс Ерлайн» і ТзОВ «Вімед»позиції щодо заяви про перегляд судових рішень не висловили.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів заяви про перегляд судових рішень
		22.        Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві про перегляд судових рішень доводи ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
		23.        Відповідно до статті 353 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, Верховний Суд України переглядав судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.
		24.        Згідно з пунктами 1 і 4 частини першої статті 355 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах були: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		25.        В обґрунтування неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ наводить ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 липня 2014 року у справі № 6-21781св14 та від 9 березня 2017 року у справі № 761/32503/14-ц; постанову Вищого господарського суду України від 4 лютого 2010 року у справі № 28/152; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року у справі № 826/17492/16.
		26.        У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 липня 2014 року № 6-21781св14, Вищого господарського суду України від 4 лютого 2010 року №28/152 касаційний суд вказав на те, що одночасне застосування штрафу і пені за одне й те саме порушення свідчить про недотримання статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.
		27.        У справі, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що між сторонами виникли цивільні правовідносини з приводу відшкодування шкоди та сплати компенсації пасажирам внаслідок затримки ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» відправлення рейсу «Київ - Дубай», пов'язаної з нею неможливості подальшого стикування з рейсом «Пекін - Дубай» та анулювання авіакомпанією «Emirates Airline» бронювання на наступні сегменти маршруту і на зворотний рейс.
		28.        Відтак, зазначені рішення судів касаційної інстанції постановлені у справах з іншим предметом позову та з іншими фактичними обставинами, ніж у справі № 761/18854/14-ц. Тобто, правовідносини між сторонами вказаних справ не є подібними. А тому твердження про неоднакове застосування судами касаційних інстанцій норм матеріального права у подібних правовідносинах є необґрунтованими.
		29.        В іншій наданій для порівняння постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року № 761/32503/14-ц позивачі звернулися до суду, вказуючи на те, що за 945,70 доларів США вони придбали у ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» електроні пасажирські квитки на рейс сполученням «Київ - Тель-Авів» на 2 січня 2013 року та на зворотний рейс на 9 січня 2013 року. 2 січня 2013 року рейс був затриманий більш ніж на 5 годин, що підтверджено довідкою відповідача. А 9 січня 2013 року зворотний рейс був скасований через непередбачене закриття Міжнародною асоціацією повітряного транспорту обслуговування міжнародного електронного продажу міжнародних рейсів Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Аеросвіт» і припинення обслуговування його повітряних суден міжнародними аеропортами. Внаслідок цього до Києва позивачі повернулися 11 січня, замість запланованого 9 січня 2013 року.
		30.        Суд у тій справі обґрунтував рішення тим, що згідно з Угодою про спільне використання кодів та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу оперуючим перевізником рейсу «Тель-Авів - Київ» було ПАТ «Аеросвіт». Тому саме це товариство, а не ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» (маркетинговий перевізник) має нести відповідальність за шкоду, заподіяну пасажирам внаслідок скасування рейсу, та бути відповідачем у справі. Тобто, відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок скасування рейсу, має нести перевізник за договором перевезення, а не юридична особа, в якої позивачі придбали електронні пасажирські квитки (правовідносини між оперуючим і маркетинговим перевізниками були врегульовані Угодою про спільне виконання кодів (код-шерінг) від 1 липня 2008 року № 33-066).
		31.        Натомість, у справі № 761/18854/14-ц пасажири просили виплату компенсації та відшкодування завданої шкоди у зв'язку з відмовою у перевезенні поза їх волею внаслідок анулювання бронювання квитків. Отже, у справі № 761/32503/14-ц і справі, що переглядається, суди встановили різні фактичні обставини, а правовідносини між сторонами не є подібними. Відтак, немає підстав для встановлення неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права.
		32.        У наданій для порівняння постанові Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року № 826/17492/16 позов пред'явлений до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 «Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях», оскільки ця постанова суперечить Конституції України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Податковому кодексу України та Закону України «Про адміністративні послуги». Суд вважав, що стягнення на підставі оскарженої постанови зборів за виліт/приліт пасажирів/вантажів з/на території України суперечить статті 15 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та свідчить про незаконність вказаної постанови у цій частині.
		33.        Натомість, справа № 761/18854/14-ц стосується стягнення матеріальних втрат пасажирів у зв'язку з діями перевізників на підставі положень цивільного законодавства. Суди у цій справі не застосовували приписи постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 «Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях». Відтак, у зазначеній справі встановлені інші фактичні обставини та застосовані інші норми права, ніж у справі № 826/17492/16.
		34.        Іншою підставою для перегляду судових рішень ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» вказує невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		35.        У наданій для порівняння постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 Верховний Суд України вказав, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
		36.        У справі № 761/18854/14-ц вимоги про стягнення пені та штрафу з відповідачів заявлені не були, а тому необґрунтованим є твердження про невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		37.        У постанові від 4 березня 2009 року у справі № 6-24309св08, до якої звертається ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», Верховний Суд України скасував рішення судів і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди нижчих інстанцій встановили факт порушення Авіакомпанією «Турецькі авіалінії» договору перевезення та задовольнили позов виключно з огляду на приписи статей 611, 623, 1166, 1167 ЦК України та статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», не врахувавши положень Варшавської конвенції та Правил перевізника щодо перевезень пасажирів і багажу стосовно відповідальності іноземного перевізника, не перевіривши, чи допускають правила міжнародного договору відшкодування шкоди за наведених позивачами обставин і чи мають бути стягнуті з авіакомпанії згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» витрати позивачів на послуги таксі та пеня.
		38.        Обставини, що стали підставою для звернення з позовом про відшкодування шкоди у справі № 6-24309св08, пов'язані з правовідносинами між пасажирами та перевізником щодо зміни дати зворотного авіарейсу та неможливості вильоту за вказаним у квитку рейсом у зв'язку з відсутністю бронювання.
		39.        Натомість, у справі № 761/18854/14-ц пасажири понесли значні матеріальні витрати внаслідок затримки відправлення рейсу, пов'язаної з нею неможливості подальшого стикування та анулювання авіакомпанією бронювання на наступні сегменти маршруту і на зворотний рейс.
		40.        Отож, встановлені у цих справах фактичні обставин, а також характер правовідносин між сторонами є різними, що не свідчить про відступлення суду касаційної інстанції у справі № 761/18854/14-ц від викладеного у постанові Верховного Суду України у справі № 6-24309св08 висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		41.        З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає, що надані ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» постанови касаційних судів не свідчать про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки обставини відповідних справ є різними. А надані ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» для порівняння постанови Верховного Суду України не є прикладами невідповідності рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		42.        Крім того, Велика Палата Верховного Суду не бере до уваги надану ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» улютому 2018 року постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року у справі № 175/4013/14-ц, оскільки ця постанова не могла слугувати підставою для перегляду судових рішень згідно зі статтею 355 ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2018 року.
		(2) Висновки за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень
		(2.1)    Щодо суті заяви про перегляд судових рішень
		43.        Відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, суд відмовляв у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
		44.        Велика Палата Верховного Суду вважає, що заява ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» про перегляд судових рішень є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.
		(2.2)    Щодо судовихвитрат
		45.        З огляду на висновок щодо суті вказаної заяви судові витрати, понесені у зв'язку з її поданням, покладаються на ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ».
		Керуючись підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII, пунктами 1 і 2 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3605 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови підписаний 4 червня 2018 року.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвВ.Ю.Уркевич Л.М.ЛобойкоО.Г.Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...