Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 662/547/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2018.
Дата набрання законної сили: 07.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		07 червня 2018 року
		м. Київ
		справа № 662/547/15-ц
		провадження № 61-15440св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі -        ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про відшкодування матеріальної шкоди.
		Позовна заява мотивована тим, що 05 червня 2006 року між сторонами укладено депозитний договір, на виконання якого ОСОБА_4 передала співробітнику банку ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 10 000 грн, які остання на рахунок позивача не внесла. Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року ОСОБА_6 та               ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України. Злочинними діями співробітниками банку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при виконанні свої трудових обов'язків позивачу завдано матеріальну шкоду, яка з урахуванням інфляційних втрат становить 20 280 грн. 
		На підставі викладеного ОСОБА_4 просила стягнути                                          з ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» на її користь 20 280 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року позовну заяву ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у частині стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
		Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20 липня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
		У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області              від 20 травня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
		Заява мотивована тим, що вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року, яким обґрунтовано відмову у задоволенні її позову у даній справі, в частині цивільного позову скасовано ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2017 року, справу направлено на новий розгляд в частині вирішення її цивільного позову.
		На підставі викладеного ОСОБА_4 просила переглянути рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими обставинами, скасувати його та ухвалите нове рішення про задоволення позову.
		У серпні 2017 року ОСОБА_4 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила з урахуванням інфляційних втрат від знецінення її грошового вкладу стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» збитки за період з лютого 2007 року по червень 2017 року в розмірі               39 694 грн, а всього 49 694 грн.
		Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області                               від 07 листопада 2017 року заяву задоволено. Скасовано рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто                                 з ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в розмірі 49 920 грн. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в дохід держави 240 грн судового збору.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що  протиправними діями працівників відповідача: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків, позивачу завдано шкоди, вимоги останньої є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, з банку на користь ОСОБА_4 необхідно стягнуто 10 000 грн завданої майнової шкоди та 39 920 грн інфляційних втрат.
		Постановою апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди. Зменшено стягнуту з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду з 49 920 грн до 20 280 грн. У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову, тому вимоги позивачки про стягнення інфляційних втрат від знецінення її вкладу за період з 20 травня 2015 року по червень 2017 року задоволенню не підлягають.
		У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду в частині зменшення суми відшкодування з 49 920 грн до 20 280 грн та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що у даній справі при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд може вийти за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, та задовольнити уточнений позов у повному обсязі.
		У квітні 2018 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може вийти за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається.
		28 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Суди встановили, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які перебували у трудових відносинах з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», визнано винними та засуджено за частиною п'ятою статті 191 КК України за те, що 07 лютого 2007 року ОСОБА_6 прийняла від ОСОБА_4 10 000 грн для внесення згідно договору від 05 червня 2006 року на рахунок вкладника, про прийняття яких розписалася в ощадній книжці           ОСОБА_4, однак ввірене їй чуже майно на відповідний рахунок згідно вищезазначеного договору не внесла, а умисно розтратила, спричинивши в такий спосіб матеріальну шкоду ОСОБА_4 у розмірі 10 000 грн.
		Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20 липня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, у зв'язку з тим, що позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування шкоди вирішені у кримінальній справі, вирок у якій є чинним.
		Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2017 року вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині цивільного позову про стягнення із засуджених на користь ОСОБА_4 шкоди у розмірі 10 000 грн скасовано, справу в цій частині передано на новий судовий розгляд.
		ОСОБА_4 надала суду докази, що вона подала до Цюрупинського районного суду Херсонської області 18 січня 2018 року заяву про залишення її позову у кримінальній справі без розгляду.
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
		Частиною п'ятою статті 423 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
		На підставі викладеного апеляційний суд дійшов вірного висновку, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову, тому вимоги позивачки про стягнення інфляційних втрат від знецінення її вкладу за період з 20 травня 2015 року по червень          2017 року задоволенню не підлягають.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Постанову апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:І. М. Фаловська     В. С. Висоцька     В. В. Пророк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...