Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/7444/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2018. Зареєстровано: 10.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2018.
Дата набрання законної сили: 25.09.2018
Результат оскарження 30.01.2019 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: скасовано рішення апеляційної інстанції і залишено в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       ун. № 759/7444/17
		       пр. № 2/759/1293/18
		08 червня 2018 року     м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва 
		у складі: головуючого судді                Ул'яновської О.В.,
		секретаря судового засідання                         Чернишук К.О.,
		за участю: позивача        ОСОБА_1,
		представника позивача        ОСОБА_2,
		представника відповідача        Матросова Д.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» про визнання незаконним наказів про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2017 р. позивач звернувся до суду із позовними вимогами, в яких після зміни предмету та підставу позову просить визнати незаконним та скасувати наказ №28-ОД від 23.03.2017, №35-ОД від 06.04.2017, №47-ОД від 10.05.2017 про відсторонення від роботи; стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 06.04.2017 по 05.07.2017 у розмірі 30357 грн 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 200000000 грн 00 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2009 р. є працівником ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна», займав посаду звукорежисера служби звукорежисерів відділу виробництва технічного департаменту операційної дирекції. 23.03.2017 роботодавець в особі начальника відділу виробництва технічного департаменту операційної дирекції ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» Кірсанов П.В. запропонував позивачу розписатися в журналі інструктажів з техніки безпеки, на що останній відмовився з огляду на те, що навчання та перевірка знань з питань охорони праці не відбувалась. Після чого роботодавцем складено припис №8 від 23.03.2017 про усунення наявного недоліку та заборону виконання робіт, винесено наказ №28-ОД про відсторонення позивача від роботи. Проте, вже 24.03.2017 позивача було допущено до роботи, про що винесено відповідний наказ №29-ОД. 05.04.2017 позивач пройшов навчання з питань охорони праці. На пропозицію 06.04.2017 роботодавця прийняти участь у процесі перевірки знань з питань охорони праці, позивач відмовився через невідповідність складу комісії вимогам законодавства, зокрема, через відсутність у складі комісії представників профспілки, повноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці та проведення навчання з істотним порушенням через відсутність відповідних фахівців. Наказом №35-ОД від 06.04.2017 позивача відсторонено від роботи. Незважаючи на відсторонення, позивач щодня з'являвся на роботу, вимагав здійснити допуск до посадових обов'язків, посилаючись на наявність діючого посвідчення про проходження навчання з питань охорони праці. 10.05.2017 роботодавець видав ще один наказ №47-ОД про відсторонення, з яким позивач ознайомлений не був. Через незаконне відсторонення від роботи, з відповідача підлягає стягненню заробітна плата з 06.04.2017 по день звільнення позивача 05.07.2017 в розмірі 30357 грн. 00 коп. Дії відповідача щодо відсторонення та невиплати заробітної плати порушили права позивача та призвели до моральних страждань, що тривають досить значний період часу, полягають у постійних переживаннях щодо неможливості матеріального забезпечення родини на належному рівні, існування конфліктних ситуацій у сім'ї через фінансові труднощі, позивач є єдиним годувальником у родині, на утриманні якого є малолітня дитина, змушений перебувати в постійному пошуку додаткових заробітків, розмір моральної шкоди оцінює в сумі 200000000 грн 00 коп.
		У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав необґрунтованості та безпідставності позовних вимог. У письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що комісія з перевірки знань з питань охорони праці товариства створена та діє у відповідності до норм та положень законодавства з питань охорони праці, її діяльність та рішення відповідають законодавчим вимогам, прав та інтересів позивача не порушувала. Факт відмови працівника проходити інструктаж з охорони праці зобов'язувало роботодавця не допускати працівника до роботи, надавало право відповідачу здійснити відсторонення без збереження заробітної плати. Відсутність належних та обґрунтованих доказів в підтвердження позовних вимог є також підставою для відмови у відшкодуванні моральної шкоди.
		15.05.2018 позивач подав письмову відповідь на відзив на позовну заяву, зазначив, що склад комісії з перевірки знань з питань охорони праці товариства, проведення атестації робочих місць не відповідає вимогам «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», постанови КМУ «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», до складу комісії не входив представник профспілки або повноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці. За період роботи позивача, навчання та перевірка знань з питань охорони праці не проводилась. Робоче місце працівника як звукорежисера не було атестоване за умовами праці відповідно до зазначених вимог, а тому існувала виробнича ситуація, небезпечна для здоров'я та життя працівника, що не давало змоги провести відповідний інструктаж. Також позивача не було ознайомлено із картою умов праці, в яких повинні міститись відомості щодо результатів атестації робочих місць. Навчання з питань охорони праці, що повинно було відбутись 05.04.2017, проведено не було через відсутність фахівців, навчання проводила особа без відповідної освіти та досвіду, про що позивач повідомив комісію, проте остання на таке зауваження не відреагувала. Щодо акту відмови від проходження щорічної перевірки знань з питань охорони праці від 06.04.2017, то з даним актом позивач ознайомлений не був, надати пояснення не мав можливості, даний документ містить неправдиві дані. Листи-запрошення на проведення навчання позивач отримував несвоєчасно, про що повідомляв відповідача. Наведені обставини свідчать про неправомірність дій відповідача щодо незаконного відсторонення від роботи та заподіяння моральної шкоди, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі (а.с. 9-27 т. 2).
		Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом встановлено, що 01.09.2009 наказом №126-к ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна» прийнято на роботу позивача в технічний департамент на посаду звукорежисера служби аудіо і відео монтажу відділу забезпечення ефіру, що підтверджується відомостями із трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 97-101, т. 1).
		На виконання вимоги ухвали суду від 27.10.2017 про забезпечення доказів, шляхом витребування від ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» документів (а.с. 151, т. 1), відповідач надав наказ №13-ОД від 25.01.2017 про створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці (а.с. 217, т. 1), яким затверджено постійно діючу комісію з перевірки знань з питань охорони праці.
		Відповідно до даного наказу ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» видала наказ №23-Од від 27.02.2017 «Про проведення щорічного навчання та перевірки знань з питань охорони праці і безпечному веденню робіт», начальнику служби охорони праці наказано організувати у квітні і травні 2017 р. проведення з працівниками товариства, зайнятими на виконанні робіт з підвищеною безпекою, навчання з питань охорони праці, безпечним прийомам робіт, правил користування засобами індивідуального захисту, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки в разі виникнення аварії. Затверджено відповідний перелік питань для перевірки знань від 01.02.2017 (а.с. 60-63, т.1).
		Затвердженим планом-графіком проведення навчання та перевірки знань від 28.02.2017 визначено, що проведення навчання працівників, які займають посаду звукорежисера відбудеться 05.04.2017, перевірка знань - 06.04.2017 (а.с. 64-65, т. 1). 
		30.03.2017 позивач ознайомився з наказом від 27.02.2017 №23-ОД (а.с. 224, т. 1).
		Для організації і проведення роботи з атестації робочих місць за умовами праці у ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна», наказом №30-ОД від 28.03.2017 створила постійно діючу атестаційну комісію у складі: голова комісії Хлапонін А.М.-директор технічного департаменту операційної дирекції, члени комісії: Воронова І.О.-директор з персоналу, Водолажко О.Л.-директор юридичного департаменту, Юсупова Н.С.-директор фінансового департаменту, Тарасова Т.С.-начальник відділу кадрового адміністрування департаменту управління персоналом операційної дирекції. Секретар комісії Слапигіна Н.О.-начальник служби охорони праці (а.с. 179, т. 1).
		Протоколом засіданні комісії з атестації робочих місць за умовами праці від 30.03.2017 постановлено, що робоче місце звукорежисера не відноситься до категорії робіт із шкідливими і важкими умовами праці, тому пільги та компенсації таким працівникам не призначаються (а.с. 180-181, т. 1). У товаристві відсутні робочі місця, професії і посади, які можуть бути віднесені до категорії робіт зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) особливими умовами праці, про що зазначено у наказі №33-ОД від 03.04.2017 (а.с. 182, т. 1). 
		Відповідач листом від 18.04.2017 повідомив Головне управління держпраці у Київській обл. про проведення атестації робочих місць за умовами праці, атестація є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та діючим нормативним документам (а.с. 184-185, т. 1).
		Через відмову позивача проходити повторний інструктаж з питань охорони праці за 1 півріччя 2017 р., про що свідчить відсутність підпису про отримання цих інструктажів у журналі реєстрації та засвідчено у акті про відмову працівника від проходження інструктажу, 23.03.2017 начальник служби охорони праці видав припис №8 про заборону позивачу виконувати роботи звукорежисера до проходження повторного інструктажу з питань охорони праці на робочому місці (а.с. 227-229, т. 1).
		У зв'язку з надходженням доповідної записки про відмову позивача проходити повторний інструктаж з питань охорони праці позивачем, 23.03.2017 роботодавцем проведено зустріч з працівником, на якій він знову відмовився проходити повторний інструктаж з питань охорони праці, що є порушенням вимог охорони праці, ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» видала наказ №28-ОД від 23.03.2017 про відсторонення від роботи звукорежисера з 16 год. 00 хв. 23.03.2017 до дати проходження ним повторного інструктажу з питань охорони праці, що буде підтверджене підписом у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Відсторонення здійснюється без збереження заробітної плати (а.с. 22, т. 1).
		24.03.2017 працівник звернувся до роботодавця із доповідною запискою про проведення навчання та інструктажу з питань пожежної безпеки та охорони праці за перше півріччя 2017 р. (а.с. 23, т. 1).
		Наказом ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» №29-ОД від 24.03.2017 ОСОБА_1 допущено до роботи звукорежисера з 11 год. 40 хв. 24.03.2017 та розпочато здійснення нарахування заробітної плати (а.с. 24, т. 1).
		06.04.2017 у зв'язку з відмовою позивача проходити перевірку знань з питань охорони праці, що засвідчено відповідним актом, начальник служби охорони праці видав припис №11 про заборону працівнику виконувати роботи звукорежисера до проходження повторного навчання та перевірки знань з питань охорони праці (а.с. 233-234, т. 1).
		06.04.2017 наказом відповідача №35-ОД через відмову позивача проходити перевірку знань з питань охорони праці, останнього відсторонено від роботи звукорежисера з 11 год. 15 хв. 06.04.2017 до дати проходження ним повторного навчання та перевірки знань. Відсторонення здійснено без збереження заробітної плати (а.с. 59, т. 1). 
		Наказом №47-ОД від 10.05.2017 ОСОБА_1 продовжено строк відсторонення від роботи до дати проходження ним повторного навчання та повторної перевірки знань з питань охорони праці. Відсторонення здійснюється без збереження заробітної плати (а.с. 235, т. 1).
		13.05.2017 відповідачем складено акт про неналежну поведінку позивача, що полягала у вияві агресії та неповаги до іншого працівника (а.с. 236, т. 1). 
		В період з 16.05.2017 по 25.05.2017 позивач звертався до роботодавця із доповідною запискою з вимогою проведення службового розслідування щодо порушень трудового законодавства, скасування наказів про відсторонення від роботи, здійснення виплати заробітної плати, проведення навчання з питань охорони праці, перевірки знань (а.с. 141-149, т. 1).
		16.05.2017 відповідачем складено акт про неявку працівника на повторне навчання з питань охорони праці при належному повідомленні про його проведення (а.с. 237-239, т. 1).
		17.05.2017 р. відповідач склав акт про неявку позивача на повтору перевірку знань з питань охорони праці при належному повідомленні про проведення такої перевірки (а.с. 240-242, т. 1).
		Наказом ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» №57-ОД від 30.05.2017 ОСОБА_1 продовжено строк відсторонення від роботи звукорежисера до дати проходження ним повторного навчання та повторної перевірки знань з питань охорони праці. Відсторонення здійснюється без збереження заробітної плати (а.с. 243-244, т. 1).
		30.05.2017 роботодавцем складено акт про неявку працівника на повторне навчання з питань охорони праці, запрошення на яке позивач отримав завчасно (а.с. 245-246, т. 1).
		31.05.2017 відповідачем складено акт про неявку працівника на повторну перевірку знань з питань охорони праці, про яку позивачу було повідомлено 19.05.2017 (а.с. 247-250, т. 1).
		На підставі звернення ОСОБА_1, 22.05.2017 Головним управлінням держпраці у Київській обл. видано направлення для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці у ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» (а.с. 186, т. 1). 
		За результатами перевірки складено акт від 23.05.2017, яким встановлено, що на підприємстві є наказ про створення постійно-діючої комісії по перевірці знань, члени якої пройшли відповідні навчання з питань охорони праці. До посадових обов'язків звукорежисера не входить виконання робіт в діючих електроустановках, а тому на нього не поширюється дія «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», тому ОСОБА_1 не потрібна група з електробезпеки та щорічне спеціальне навчання. При перевірці не було виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці (а.с. 187-193, т.1). 
		24.05.2017 позивач подав заяву про звільнення у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю і умов трудового договору (а.с.125, т. 1)
		Відповідач листом від 29.05.2017 повідомив позивача про відсутність доказів невиконання роботодавцем законодавства про працю і умов трудового договору, а тому відсутні підстави для звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 127, т. 1)
		03.07.2017 ОСОБА_1 подав заяву про звільнення за угодою сторін (а.с. 134, т. 1).
		Наказом №359-К від 03.07.2017 про припинення трудового договору, ОСОБА_1 звільнено з посади звукорежисера з 05.07.2017 за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України, виплачено працівнику грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період з 01.10.2015 по 30.09.2016, 01.10.2016 по 05.07.2017, за погодженням сторін здійснено одноразову виплату у розмірі 31272 грн. 00 коп. (а.с. 135, т. 1). 
		Відповідно до довідки №250 від 18.05.2017, за період з жовтня 2016 по березень 2017 заробітна плата позивача в загальному розмірі становила 60718 грн. 30 коп., середній заробіток становить 10119 грн. 72 коп. (а.с. 136, т. 1).
		14.11.2017 р. Головним управлінням Держпраці у Київській обл. здійснено направлення на проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) №2330 на предмет дотримання вимог про законодавство про працю у ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна». Направлення оформлено на підставі наказу від 14.11.2017 №2733 (а.с. 194, т. 1).
		За результатами проведення відвідування з 17.11.2017 по 24.11.2017, складено акт перевірки №26-75/1226, порушення вимог законодавства виявлено не було (а.с. 195-216, т. 1). 
		Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП України).
		Як випливає з положень ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України на роботодавця покладено обов'язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
		З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці.
		Статтею 157 КЗпП України встановлено, що державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.
		Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та ст. 159 КЗпП України на працівника покладено обов'язок знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;
		Згідно ст. 160 КЗпП України постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваних наказів, підставою їх видання стало відсторонення позивача від виконання трудових обов'язків через відмову позивача проходити перевірку знань з питань охорони праці, інструктажу з питань охорони праці.
		Статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випладків відсторонення працівника від роботи, відповідно до якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
		Відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов'язаний усунути працівника від роботи.
		За змістом вищеназваної статті допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.
		Тому оскільки законом визначено виключні підстави відсторонення, які не підлягають вільному тлумаченню, таке відсторонення можливе лише в межах закону, який регулює відповідні правовідносини.
		Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про охорону праці», п. 3.17 типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП) 0.00-4.12.05), яке затверджено Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 за № 15, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511, не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
		Таким чином, працівник, який уклав трудовий договір, зобов'язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.
		Судом встановлено, що наказом відповідача №28-ОД від 23.03.2017 позивача відсторонено від роботи через відмову проходити повторний інструктаж з питань охорони праці, про що також зазначено у акті та приписі. Після проведення навчання та інструктажу з питань пожежної безпеки та охорони праці за перше півріччя 2017 р., позивача допущено до роботи. Через відмову працівника проходити перевірку знань з питань охорони, роботодавцем винесено наказ №35-ОД від 06.04.2017, №47-ОД від 10.05.2017 про відсторонення від роботи до дати проходження ним повторного навчання та перевірки знань.
		В судовому засіданні позивач підтвердив свою відмову від проходження перевірки знань з питань охорони, з підстав невідповідності складу комісії вимогам законодавства, відсутність у складі комісії представників профспілки, повноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, відповідних фахівців. 
		Проте дане посилання позивачем не доведено та спростовується матеріалами справи, зокрема, актом Головного управління держпраці у Київській обл. від 23.05.2017 при проведенні позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці у ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна», проведеного за зверненням позивача, яким встановлено, існування на підприємстві наказу про створення постійно-діючої комісії по перевірці знань, члени якої пройшли відповідні навчання з питань охорони праці, порушень трудового законодавства не виявлено. 
		Як встановлено у судовому засіданні та не заперчувалось сторонами по справі роботодавець неодноразово запрошував працівника пройти відповідну перевірку, проте позивач даним запрошенням не скористався, на перевірку знань свідомо не приходив, усвідомлюючи наслідки своїх дій.
		А тому відсторонення позивача від роботи звукорежисера, як такого, що не пройшов перевірку знань з питань охорони праці відповідає положенням трудового законодавства. Порушень, які б давали підстави для скасування оспорених наказів про відсторонення від роботи в судовому засіданні встановлено не було.
		Отже, накази №28-ОД від 23.03.2017, №35-ОД від 06.04.2017, №47-ОД від 10.05.2017 про відсторонення від роботи видані у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
		Щодо невиплати заробітної плати позивачу в повному обсязі за період відсторонення від роботи, суд вважає дії відповідача законними, оскільки невиплата заробітної плати в період відсторонення від роботи узгоджується зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» та ст. 94 КЗпП України, відповідно до яких заробітна плата виплачується працівникові за виконану ним роботу, а в період відсторонення позивач посадові обов'язки не виконував.
		У даному випадку виплата заробітної плати роботодавцем є його правом. При цьому встановлено, що позивач отримував заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи №250 від 18.05.2017, надану відповідачем. В подальшому роботодавцем було видано наказ №359-К від 03.07.2017 про припинення трудового договору, позивачу проведено грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку та здійснено одноразовувиплату. Тому право на працю позивача не порушено.
		Оскільки позовна вимога щодо відшкодування моральної шкоди є похідною від вимог про визнання незаконним наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому ця вимога задоволенню не підлягає.
		Таким чином, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позов не підлягає задоволенню.
		На підставі вище викладеного, керуючись вимогами, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 46, 94, 139, 141, 157, 159, 160 КЗпП України, Закон України «Про охорону праці», ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У позовних вимогах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» про визнання незаконним наказів про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.
		Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:                                                                                          О.В. Ул'яновська
		 
		 
		 
		Повний текст судового рішення складено 08.06.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...