Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1342/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2018. Зареєстровано: 11.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2018.
Дата набрання законної сили: 07.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		УХВАЛА
		про зупинення провадження у справі 
		"07" червня 2018 р.                                   Справа№ 925/1342/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Остапенка  О.М.
		суддів:            Верховця А.А. 
		          Сотнікова С.В. 
		  
		 
		розглядаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року
		у справі           № 925/1342/14 (суддя Гура І.І.)
		за заявою    Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку                                          Росії"
		до                     Приватного виробничого підприємства „Черкаське шляхове                                          ремонтно-будівельне управління"
		про                     визнання банкрутом
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі №   925/1342/14 відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у м. Черкасах про вжиття заходів згідно ст. 135 ГПК України до ПАТ „Сбербанк". Відмовлено у задоволенні скарги ПАТ „Сбербанк" на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Сбербанк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у даній справі в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії та бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. при виконанні обов'язків ліквідатора у даній справі, усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначити іншого ліквідатора, винести окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. стосовно обставин виконання ним своїх обов'язків ліквідатора.
		Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Гаврилюк О.М.
		          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 року апеляційну скаргу ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.
		14.05.2018 року, згідно штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду, скаржником на виконання ухвали суду від 19.04.2018 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано доказ сплати судового збору, а також докази отримання 04.05.2018 року ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
		Таким чином, недоліки апеляційної скарги усунуто скаржником у строк, визначений судом.
		У зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 17.05.2018 року для розгляду справи № 925/1342/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „Сбербанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі №925/1342/14, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 07.06.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. 
		До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшла заява про винесення окремої ухвали стосовно судді господарського суду Черкаської області Гури І.І., а також заява про відвід колегії суддів Остапенка О.М., судді: Верховця А.А., Сотнікова С.В. від розгляду справи.
		В обґрунтування вказаної заяви представник ПАТ „Сбербанк", посилаючись на постанову Верховного суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, зауважує, що головуючий суддя Остапенко О.М. та суддя Верховець А.А. відступили від прикладу застосування норм матеріального права Верховним Судом та безпідставно зобов'язав ПАТ „Сбербанк" сплатити судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року. Крім того, ПАТ „Сбербанк" стверджує, що суддів Остапенка О.М., Верховця А.А. та Сотнікова С.В. було вибрано автоматизованою системою з невірно завданими параметрами справи та шляхом втручання у роботу автоматизованої системи.
		Представник ПАТ „Сбербанк" в судовому засіданні 07.06.2018 року подану заяву підтримав, просив її задовольнити.
		Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні подану заяву про відвід колегії суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В., заслухавши позицію представника учасників скаржника, дійшла висновку, що викладені у ній обставини є необґрунтованими виходячи з наступного. 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 
		Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
		Стаття 38 ГПК України передбачає, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
		Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
		1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
		2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
		3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
		4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
		5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
		Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
		До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
		Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Як вбачається із заяви банку про відвід суддів Остапенка О.М. та Верховця А.А., скаржник посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №565/256/15-ц від 18.01.2018 року.
		В даному рішенні Верховний суд вирішив питання - чи сплачується судовий збір за подання апеляційних скарг на ухвали судів щодо оскарження   рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.
		Так, суд касаційної інстанції зазначив, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви вже сплачено відповідний судовий збір. Водночас касаційний суд звернув увагу, що ані розділом VII ЦПК, ані   Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
		При цьому вказане правило розповсюджується і в частині подання апеляційних скарг.
		Разом з тим, згідно п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (чинна на даний час) вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого. 
		Частиною другою статті 3 Закону передбачено, за подання яких заяв не справляється судовий збір.
		Відповідний перелік заяв не є вичерпним. Зокрема, Законом не передбачено справляння судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби; втім, з апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду таких скарг, судовий збір справляється на загальних підставах.
		За таких обставин, враховуючи рекомендації Вищого господарського суду України, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки, підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. 
		Крім того, при винесенні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції посилався на Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII), в якому роз'яснено необхідність сплати судового збору у справах про банкрутство за подання апеляційних скарг на ухвали суду, винесені за наслідками розгляду заяв і скарг, за подання яких не передбачено сплату судового збору, у розмірі, передбаченому підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" .
		Доводи скаржника, про те, що виносячи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху суд послався на неіснуючий акт, колегією суддів відхиляються, оскільки в даному випадку було допущено технічну описку в даті вищезазначеного Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15, в якому замість дати 12.11.2015 року було помилково зазначено дату 21.03.2018 року. При цьому, номер та назва цього листа ВГСУ зазначено вірно, що дає підстави для належного його ідентифікування.
		А тому, враховуючи відповідні рекомендації Вищого господарського суду України, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 апеляційну скаргу ПАТ „Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 року у справі № 925/1342/14 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України (ненадання доказів сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.).
		Разом з тим, слід звернути увагу, що у справі № 565/256/15-ц (постанова ВС від 18.01.2018 року) розглядався цивільний спір, де предметом розгляду була скарга на дії ДВС, тоді як, в даному випадку справа № 925/1342/14 про банкрутство „Сбербанк" розглядається господарським судом.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості заявленого відводу з цих підстав, оскільки у даному випадку (враховуючи положення ст.ст. 35, 36 ГПК України), залишення апеляційної скарги ПАТ „Сбербанк" без руху у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі 1762,00 грн. не є підставою для відводу суддів.  
		Щодо обрання суддів Остапенка О.М., Верховця А.А. та Сотнікова С.В. автоматизованою системою з невірно завданими параметрами справи та шляхом втручання у роботу автоматизованої системи, то судова колегія зазначає наступне.
		Відповідно до ч. ст. 6 ГПК України, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
		Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в  частині другій  статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
		Разом з тим, пп. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу XI „Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
		Відповідно до Розділу VII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015 року (в редакції від 02.03.2018 року) збори суддів відповідного суду визначають спеціалізації кожного судді такого суду відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого ДСА України. Для кожного судді може бути визначена більш ніж одна спеціалізація. Визначення спеціалізації суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації.
		Збори суддів вищих спеціалізованих судів, судів апеляційної та касаційної інстанцій визначають основний склад постійних колегій суддів, кожна у кількості трьох суддів, які мають спільні спеціалізації (спеціалізації постійної колегії). Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів, з числа тих, що мають спеціалізацію постійної колегії. Кількість резервних суддів постійної колегії має забезпечити виключення випадків неможливості заміни судді в колегії з підстав, визначених пунктами 4 та 5 Розділу VIII цього Положення.
		Збори суддів апеляційних судів визначають склад палат суду відповідно до вимог процесуального закону та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».   
		Відповідно до п. 5.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (із змінами внесеними рішенням зборів суддів КАГС від 09.06.2016, 14.09.2016, 22.03.2017, 20.04.2017, 01.02.2018, 15.03.2018) у випадку неможливості участі судді, який не є суддею-доповідачем, у розгляді справи (тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, припинення повноважень тощо) заміна такого судді у складі визначеної автоматизованою системою колегії суддів здійснюється системою на виконання службової записки судді-доповідача  (головуючого судді) у справі, що додається до матеріалів справи, за розпорядженням керівника апарату суду (уповноваженої ним особи) щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ із числа суддів постійної колегій з урахуванням резервних суддів. У разі неможливості визначити суддю із зазначеного в абз.1 п. 5.1. Засад використання АСДС складу, суддя визначається з числа суддів відповідної судової палати з урахуванням їх спеціалізації; у разі такої неможливості - з числа всіх суддів Київського апеляційного господарського суду.
		Відповідний протокол повторного автоматизованого розподілу створюється автоматизованою системою та долучається до матеріалів справи (п. 5.2. АСДС).
		Згідно Персональної спеціалізації суддів судових палат Київського апеляційного господарського суду, затвердженої рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року (зі змінами, внесеними рішеннями зборів суддів від 25.11.2015 року, 16.02.2016 року, 07.09.2016 року, 28.09.2016 року, 02.11.2016 року, 22.03.2017 року), в суді утворена третя судова палата, яка спеціалізується на спорах про банкрутство та пов'язаних із банкрутством, на спорах з інтелектуальної власності, а також на спорах, пов'язаних з ліквідацією юридичних осіб, до якої входять судді: Верховець А.А., Гарник Л.Л., Доманська М.Л., Копитова О.С., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О. та Сотніков С.В.
		Згідно з Додатком № 1 до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року (зі змінами, зокрема 12.02.2018 року), визначено персональний склад постійних колегій суддів судових палат Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням резервних суддів.
		Відповідно до вказаного Додатку, до визначених постійних колегій суддів входить, зокрема, колегія суддів у складі: Остапенко О.М., Верховець А.А., Сотніков С.В., Копитова О.С. та резервні судді: Доманська М.Л. та Пантелієнко В.О.
		Колегія суддів зауважує, що наразі суддя Копитова О.С. перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а суддя Гарник Л.Л. відсторонена від здійснення правосуддя.
		Таким чином, у розгляді справи № 925/1342/14 мають право брати участь лише п'ятеро суддів третьої судової палати, а саме: Верховець А.А., Доманська М.Л., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О. та Сотніков С.В.
		При цьому, автоматизований розподіл судової справи 16.04.2018 року не відбувався серед суддів Доманської М.Л. та Сотнікова С.В. у зв'язку із виходом у відпустку та серед судді Пантелієнка В.О. у зв'язку із перебуванням у відпустці, а повторний автоматизований розподіл 17.05.2018 року відбувся серед усіх суддів третьої судової палати і як наслідок сформовано колегію суддів у відповідності до персонального складу постійних колегій суддів.
		Посилання скаржника на безпідставне виключення суддів Дикунської С.Я., Станіка С.Р., Отрюха Б.В., Яковлєва М.Л. з числа суддів при виборі колегії суддів судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки перелічені судді не входять до складу третьої судової палати, яка спеціалізується, зокрема, на розгляді справ про банкрутство згідно Персональної спеціалізації суддів судових палат Київського апеляційного господарського суду, а їх участь у справах № 925/100/15 та № 04/14-10/5026/2337/2011, на які посилається апелянт, була обумовлена неможливістю участі у цих справах суддів третьої судової палати з тих чи інших підстав. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що наведені у заяві доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак суд апеляційної інстанції вважає заяву представника ПАТ „Сбербанк" про відвід суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В. у справі № 925/1342/14 необґрунтованою.
		Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
		На підставі п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.
		За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід колегії суддів суддями, які не входять до складу суду, що розглядає дану справу, і мають бути визначені у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
		Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 35-40, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -  
		УХВАЛИВ:
		1. Визнати заяву ПАТ „Сбербанк" про відвід суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В. у справі № 925/1342/14 необґрунтованою.
		2.Зупинити апеляційне провадження у справі №925/1342/14 до вирішення питання про відвід суддів Остапенка О.М., Верховця А.А., Сотнікова С.В.
		3. Справу № 925/1342/14 передати для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Остапенко 
		 
		Судді                                                                                А.А. Верховець
		 
		                                                                                С.В. Сотніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...