Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 923/335/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2018. Зареєстровано: 11.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2018.
Дата набрання законної сили: 15.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  923/335/16 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
		за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
		 
		учасники справи:
		ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія",
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віалтек",
		представник - адвокат Казанцева С.А. (договір про надання правової допомоги від 05.05.2018, ордер серії ХС №015876 від 05.05.2018),
		кредитор - ОСОБА_5,
		кредитор - ОСОБА_6 
		розпорядник майна  - арбітражний керуючий Тетерич Наталія Вікторівна, особисто
		 
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза"
		на постанову Одеського апеляційного господарського суду 
		від 11.10.2017
		у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Мишкіна М.А., Філінюк І.Г.
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза"
		про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності
		в межах справи №923/335/16
		про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалтек"
		 
		ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
		1. 30.10.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Одеського апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі №923/335/16 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.
		2. 04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №923/335/16 Господарського суду Херсонської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		3. 12.03.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 27.02.2018, колегією суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №923/335/16 Господарського суду Херсонської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 15.05.2018 о 09 год. 30 хв. 
		4. Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віалтек" та ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" надали відзиви на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза".
		5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статей 512, 513, 514, 556 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 24 Закону України "Про іпотеку".
		 
		ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
		6. Провадження у справі №923/335/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалтек" (далі - ТОВ "Віалтек", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.04.2016 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (далі - ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).
		7. Ухвалою попереднього засідання від 26.07.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Віалтек", до якого включені вимоги ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" на суму 1 139 632,01 грн. (основна заборгованість), 14 892,32 грн. (інфляційні збитки), 18 004, 11 грн. (3% річних, нарахованих на суму основного боргу). Пунктом 2 резолютивної частини зазначеної ухвали вимоги ОСОБА_5, що ґрунтуються на договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 на суму 1 192 858, 64 грн., та вимоги ОСОБА_6, що ґрунтуються на договорі про надання зворотної фінансової допомоги від 01.11.2013 на суму 108 523,17 грн., визнані такими, що не є конкурсними, та до реєстру вимог кредиторів не включені.
		8. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 змінено, кредиторські вимоги ОСОБА_5 на суму 1 193 858, 64 грн. та ОСОБА_6 на суму 108 523, 17 грн. визнано конкурсними та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
		9. 07.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (далі - ТОВ "Авто-Плаза", позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Віалек" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності в межах провадження у справі про банкрутство.
		10. Позовна заява мотивована обставинами невиконання зобов'язань з погашення заборгованості за кредитним договором №010/Р2-01-04-2-0/544 від 22.05.2013, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Автоград Херсон", за виконання яких на підставі договору поруки №12/Р2-01-04-2-0/922 від 22.05.2013, з додатковою угодою №12/Р2-01-04-2-0/922/7 від 04.04.2016 про відступлення прав кредитора, до нього, як до особи-поручителя, який повністю виконав зобов'язання за боржника за кредитним договором, відповідно до частини 2 статті 556 ЦК України, перейшло право первісного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, відповідно до укладеного між ПАТ Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Авто-Плаза", ТОВ "Автоград Херсон" та ТОВ "Віалтек" іпотечного договору №799 від 06.06.2014.
		11. 13.07.2017 ухвалою Господарського суду Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. позов ТОВ "Авто-Плаза" задоволено, звернено стягнення шляхом визнання за ТОВ "Авто-Плаза" права власності на предмет іпотеки, а саме на 3/100 будівлі автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів загальною площею 3002 кв. м.), до складу якої входить: літ. "А" - будівля автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), літ. "Б" - навіс, №1 - витяжні труби, №1, ІІ - мостіння вартістю 681 124 грн., що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр. Адмірала Сенявіна, 41, стягнено з ТОВ "Віалтек" на користь ТОВ "Авто-Плаза" 2 929, 18 грн. судового збору. 
		12. Судом встановлено укладення 30.07.2012 Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/42-0-2/493 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Автоград Херсон", на виконання умов якого 22.05.2013 укладено кредитний договір №010/Р2-01-04-2-0/544, на забезпечення вимог якого поручився позивач (заявник) за договором поруки №12/Р2-01-04-2-0/922 від 22.05.2013, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Авто-Плаза". Суд встановив, що згідно з додатковою угодою від 04.04.2016, на підставі пункту 2.8. договору поруки поручитель за власною ініціативою здійснив повне виконання забезпечених зобов'язань позичальника шляхом погашення заборгованості за кредитним договором.
		13. Судом встановлено, що в забезпечення виконання умов генерального договору та укладеного до нього кредитного договору, 06.06.2014 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Іпотекодержатель), ТОВ "Віалтек" (Іпотекодавець 1), ТОВ "Авто-Плаза" (Іпотекодавець 2) та ТОВ "Автоград Херсон" (Іпотекодавець 3) укладено іпотечний договір за реєстровим №799, відповідно до умов якого іпотекодавці передали іпотекодержателю будівлю автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр. Адмірала Сенявіна, 41, яка в цілому складається з літ. "А" - будівля автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), літ. "Б" - навіс, № 1- витяжні труби, № І, ІІ - мостіння. Об'єкт нерухомості є спільною частковою власністю: ТОВ "Віалтек" - 3/100;  ТОВ "Авто - Плаза" - 70/100; ТОВ "Автоград Херсон" - 27/100. 
		14. Судом прийнято до уваги, що поручитель - ТОВ "Авто-Плаза" за власною ініціативою здійснив повне виконання забезпечених зобов'язань ТОВ "Автоград Херсон" шляхом погашення заборгованості за кредитним договором від 22.05.2013 №010/Р2-01-04-2-0/544 на суму 1 558 656, 40 грн., та до нього одночасно перейшли усі права ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав за договорами забезпечення, а саме права іпотекодержателя за іпотечним договором від 06.06.2014 за реєстровим №799, в порядку, передбаченому частиною 2 статті 556 ЦК України.
		15. Рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог мотивоване тим, що позивач (заявник) належними та допустимими доказами довів виконання своїх зобов'язань перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за договором поруки, внаслідок цього до нього перейшло право вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", зокрема, й право заставодержателя, що дозволяє суду у справі про банкрутство звернути стягнення на 3/100 будівлі автосервісу вартістю 681 124 грн., належних ТОВ "Віалтек", шляхом визнання за ТОВ "Авто-Плаза" права власності на 3/100 будівлі автосервісу. 
		Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
		16. ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.07.2017 у справі №923/335/16 скасувати. Скаржник посилався на те, що оплата ТОВ "Авто-Плаза" забезпеченого порукою та іпотекою зобов'язання не є підставою для виникнення в останнього безумовного права на передане в іпотеку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" майно ТОВ "Віалтек", а також зазначав, що оскільки додаткова угода від 04.04.2016 №12/р2-01-04-2-0/922/7 до договору поруки від 22.05.2013 №12/р2-01-04-2-0/922 нотаріально не посвідчена, в установленому порядку в державному реєстрі обтяжень не зареєстрована і ТОВ "Віалтек" не є стороною цієї угоди, жодних правових наслідків для останнього вона не створює.
		17. 11.10.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Мишкіна М.А., Філінюк І.Г. апеляційну скаргу ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" задоволено, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 13.07.2017 у справі №923/335/16 скасовано, ТОВ "Авто-Плаза" у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відмовлено.
		17.1. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності в межах провадження у справі про банкрутство.
		17.2. Апеляційний суд встановив, що як вбачається з матеріалів справи, а саме з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна станом на 27.06.2017 об'єкт нерухомого майна: будівля автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), загальною площею 3002 кв.м., розташований за адресою: м. Херсон, пр. Адмірала Сенявіна, 41, перебуває в іпотеці ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Зазначене підтверджує, що станом на 26.07.2017 попри сплату ТОВ "Авто-Плаза" заборгованості ТОВ "Автоград Херсон" за кредитним договором від 22.05.2013 №010/Р2-01-04-2-0/544, заміна кредитора/заставодержателя в іпотечному договорі від 06.06.2014 реєстровий №799 не відбулась.
		17.3. Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що ТОВ "Віалтек" у спірних правовідносинах є не боржником, а майновим поручителем, а тому звернення стягнення на його майно без дотримання вимог статті 513 ЦК України та статті 24 Закону України "Про іпотеку", є помилковим.
		17.4. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, звернувши стягнення на 3/100 будівлі автосервісу, не звернув уваги на ту обставину, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.06.2017 №90711416, а також Технічного паспорту будівлі автосервісу така будівля розташована за адресою: м. Херсон, пр. Адмірала Сенявіна, 41, будівля автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), загальною площею 3002 кв. м., в цілому складається з: літ. "А" - будівлі автосервісу (СТО з приміщеннями по продажу автомобілів), літ. "Б" - навісу, витяжних труб № 1, мостіння № І, ІІ, тобто суд фактично визнав за ТОВ "Авто-Плаза" право власності на весь об'єкт нерухомості, який, крім ТОВ "Віалтек", на праві спільної часткової власності належав також ТОВ "Автоград Херсон" - розмір частки 27/100; ТОВ "Авто-Плаза" - розмір частки 70/100. При цьому, ТОВ "Авто-Плаза" до ТОВ "Автоград Херсон" позовних вимог про визнання права власності на його частку у розмірі 27/100 не заявляло.
		17.5. Апеляційний суд погодився з доводами апелянта про недоплату ТОВ "Авто-Плаза" судового збору за подання позову до суду першої інстанції, оскільки враховуючи наявний в матеріалах справи висновок експерта, відповідно до якого вартість майна ТОВ "Віалтек" складає 681 124 грн., сума судового збору, яку належало сплатити ТОВ "Авто-Плаза" при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності, становила 10 216, 86 грн., здійснив власний перерозподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 49 ГПК України.
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи скаржника (ініціюючого кредитора)
		18. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не навів жодної правової норми, яка б забороняла звернення стягнення на об'єкт нерухомості, що є об'єктом права спільної сумісної власності.
		19. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції помилково прийшов до висновку, що перехід права за договором іпотеки можливий лише при дотриманні одночасно вимог статті 513 ЦК України та статті 24 Закону України "Про іпотеку", а стаття 556 ЦК України на дані правовідносини розповсюджуватись не може та зазначив, що виходячи із системного аналізу змісту положень статей 512, 514, 556 ЦК України, до позивача як поручителя, який в повному обсязі виконав перед кредитором зобов'язання за позичальника, перейшли усі права кредитора в повному обсязі, що існували у попереднього кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", зокрема, за іпотечним договором. 
		20. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції виходив з того, що звернення стягнення на предмет іпотеки можливе у зв'язку з тим, що предмет іпотеки є об'єктом права спільної сумісної власності, та зазначив, що суд першої інстанції визнав право власності лише на 3/100 частини об'єкта нерухомого майна, а не на весь об'єкт. 
		Доводи інших учасників справи
		21. Ініціюючий кредитор - ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" у відзиві на касаційну скаргу заперечував доводи скаржника та погодився з висновками суду апеляційної інстанцій щодо правомірності відмови у задоволенні позову та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. 
		22. Боржник - ТОВ "Віалтек" підтримав доводи касаційної скарги та зазначив, що лише та обставина, що відступлення прав за іпотечним договором не було зареєстровано у відповідному реєстрі, не є підставою для відмови у задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки така реєстрація неможлива також і в силу того, що саме ТОВ "Авто-Плаза", є також одним з іпотекодавців за договором іпотеки.
		 
		НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ 
		23. Цивільний кодекс України 
		Пункт 1 частини 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Частина 2 статті 16 - одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним.
		Частини 1, 2 статті 509 - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Пункт 3 частини 1 статті 512 - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
		Стаття 513 - правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Стаття 514 - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частина 1 статті 546 - виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Частина 1 статті 553 - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
		Частини 1, 2 статті 556 - після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
		Стаття 572 - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Частина 1 статті 575 - іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
		Частини 1, 2 статті 577 - якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. 
		Частина 1 статті 583 - заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.
		24. Закон України "Про іпотеку" 
		Стаття 1 - іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; 
		майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
		Частини 1, 2 статті 3 - іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
		Частини 1-3 статті 24 - відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
		Частина 1 статті 36 - сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		25. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 в редакції, чинній до 15.12.2017
		Стаття 4-3. Змагальність
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. 
		Стаття 33 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Частина 1 статті 34 - господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Частина 1 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		26. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції статей 512, 513, 514, 556 ЦК України та статті 24 Закону України "Про іпотеку".
		А.2. Юридична оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій 
		27. Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях 4-2, 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
		28. З аналізу статей 34, 43 ГПК України слідує, що вони повинні застосовуватися у системному зв'язку з принципом змагальності судочинства, передбаченому статтею 4-3 ГПК України, за яким на сторін покладається обов'язок подання доказів та обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обов'язком суду є створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		29. Апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Віалтек" не є стороною Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 30.07.2012 №01/42-0-2/493 та укладеного в його рамках кредитного договору від 22.05.2013 №010/Р2-01-04-2-0/544, а також договору поруки від 22.05.2013 №12/Р2-01-04-2-0/922. Уклавши іпотечний договір від 06.06.2014 реєстровим №799, ТОВ "Віалтек" набуло статусу лише майнового поручителя ТОВ "Автоград Херсон" за зазначеними кредитними договорами. Отже, порядок пред'явлення вимог до ТОВ "Віалтек" регулюється положеннями статей Цивільного кодексу України про заставу та спеціальними законами - Законом України "Про іпотеку" та Законом України "Про заставу", оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим видом забезпечення виконання зобов'язання.
		30. Судами встановлено факт укладання додаткової угоди №12/Р01-04-2-0/922/7 до договору поруки від 22.05.2013 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Авто-Плаза" (поручитель) та ТОВ "Автоград Херсон", відповідно до умов якої поручитель за власною ініціативою здійснив повне виконання забезпечених зобов'язань ТОВ "Автоград Херсон" шляхом погашення заборгованості за кредитним договором від 22.05.2013 №010/Р2-01-04-2-0/544 на суму 1 558 656, 40 грн., до поручителя одночасно переходять усі права ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав за договорами забезпечення, а саме права іпотекодержателя за іпотечним договором від 06.06.2014, реєстровий №799. Угода всупереч вимогам частини 3 статті 24 Закону України "Про іпотеку" нотаріально не посвідчувалась.
		31. З матеріалів справи вбачається встановлення фактичних обставин відступлення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" позивачу в порядку статті 512 ЦК України прав вимоги за кредитним договором, заміни кредитора/заставодержателя в іпотечному договорі від 06.06.2014 за реєстровим №799. 
		32. Разом з тим, статтею 513 ЦК України та статтею 24 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню.
		33. Апеляційним судом встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Авто-Плаза" договору про відступлення прав за іпотечним договором від 06.06.2014, реєстровий №799 не укладали і, як наслідок, в установленому порядку не реєстрували. Угода всупереч вимогам частини 3 статті 24 Закону України "Про іпотеку" нотаріально не посвідчувалась.
		Станом на 27.06.2017 об'єкт нерухомого майна (будівля автосервісу) перебуває в іпотеці у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна.
		34. Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскільки ТОВ "Віалтек" у спірних правовідносинах є не боржником, а майновим поручителем, а тому звернення стягнення на його майно без дотримання вимог статті 513 ЦК України та статті 24 Закону України "Про іпотеку" є таким, що здійснено з порушенням норм матеріального права.
		35. Також, Суд вважає, що питання здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки (ідеальну частку у майновому комплексі, який перебуває у спільній частковій власності декількох юридичних осіб) у межах провадження у справі про банкрутство майнового поручителя може бути способом захисту майнових інтересів кредитора-заставодержателя тільки тоді, коли заявником будуть використані усі способи захисту майнових прав та інтересів, які передбачені Законом про банкрутство. Оскільки законодавством про банкрутство передбачено такі способи реалізації майна боржника, які забезпечують його відчуження на конкурентних умовах, що дозволяє задовольнити більшу кількість вимог кредиторів у процедурі банкрутства. Також, норми Закону про банкрутство є спеціальними, а отже, способи захисту майнових прав та інтересів кредиторів, передбачені Законом про банкрутство повинні застосовуватися переважно щодо інших цивільно-правових способів захисту майнових прав та інтересів. 
		36. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження апеляційним судом обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. 
		Аналізуючи прийняте апеляційним судом рішення крізь призму застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, Суд вважає, що висновки апеляційного суду є достатньо аргументованими, зрозумілими, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, прийняті з дотриманням балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство. 
		А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги 
		37. Доводи скаржника згідно з пунктами 18-20 мотивувальної частини даної постанови спростовуються висновками Верховного Суду у пунктах 27-36 її мотивувальної частини.
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		38. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ТОВ "Авто-Плаза" та залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду від 11.10.2017 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		В. Судові витрати
		39. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" залишити без задоволення.
		2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у справі №923/335/16 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                   Л.Й. Катеринчук
		 
		Судді                                                                                                В.Г. Пєсков 
		                                                                                            
		                                                                                                         В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...