Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14259/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2018. Зареєстровано: 11.06.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2018.
Дата набрання законної сили: 10.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/14259/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Пєскова В.Г. - головуючий, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.
		 
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
		відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком",
		розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
		на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018
		у складі колегії суддів: Чорногуза М.Г. (головуючий), Агрикової О.В., Мальченко А.О.
		у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
		до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
		про стягнення 51   835,23   грн,
		 
		ВСТАНОВИВ
		Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
		1.          27.05.2016 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 09-739/7 від 27.05.2016 (далі - Договір).
		2.          Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Октября (Жовтня), 12в, загальною площею - 75 м2. 
		3.          Згідно з п. 1.3. Договору орендар буде використовувати приміщення для розміщення АТС.
		4.          Відповідно до п. 2.1. Договору передача приміщення здійснюється за Актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.
		5.          Згідно з п. 3.1. Договору строк оренди складає 35 місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за Актом приймання-передачі приміщення. 
		6.          Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата за користування приміщенням в місяць складає 15 060 грн.
		7.          Орендна плата індексується кожен місяць на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України, за попередній місяць (п. 4.5. Договору).
		8.          Згідно з п. 4.2. Договору щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця орендодавець нараховує, а орендар сплачує орендну плату.
		9.          04.03.2016 сторонами Договору оренди було підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення.
		10.          22.03.2017 ПАТ "Промінвестбанк" отримав листа від ПАТ "Укртелеком" (вих. № 703-вих-800731-800225-2017 від 17.03.2017) щодо вимушеного припинення з 01.03.2017 Договору оренди з підстав протиправного втручання невстановлених осіб у роботу телекомунікаційної мережі та захоплення всіх активів товариства озброєними особами.
		11.          30.03.2017 ПАТ "Промінвестбанк" надав відповідь вих. № 55-8/164, якою погодився на дострокове розірвання договору оренди в порядку п.п. 10.3, 6.1, 6.2. Договору оренди, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди).
		12.          17.04.2017 сторони підписали акт приймання-передачі (повернення з оренди) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Октября (Жовтня), 12в. 
		 
		Обґрунтування позовних вимог
		13.          Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 44 401,03 грн за період з лютого 2017 року по квітень 2017 року.
		14.          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди від 27.05.2016 № 09-739/7 по сплаті орендних платежів та фактичних витрат на утримання орендованого приміщення, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 44 401,03 грн за період з лютого 2017 року по квітень 2017 року. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 822,76 грн, 3 % річних в розмірі 582,92 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 028,52 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		15.          24.10.2017 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено частково, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 17   125,82 грн - припинено. Стягнуто з ПАТ "Укртелеком" на користь ПАТ "Промінвестбанк" 2 227,76 грн - пені, 997,04 грн - інфляційних втрат, 257,59 грн - 3% річних та 636,11 грн - витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
		16.          При цьому суд першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог зі стягнення з відповідача суми орендної плати за період з 01.03.2017 до дати підписання акту повернення орендованого майна 17.04.2017 послався на той факт, що ПАТ «Укртелеком» припинив свою діяльність на тимчасово окупованій території з 01.03.2017, про що воно сповістило необмежене коло осіб шляхом публікації відповідного повідомлення у газеті «Урядовий кур'єр» №51 (5920) від 15.03.2017.
		17.          За таких обставин, з урахуванням практики Вищого господарського суду України (постанова ВГСУ від 21.01.2014 у справі №919/250/13-г), суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування до зобов'язань з оренди приміщення за період з 01.03.2017 до 17.04.2017 ч. 6 ст. 762 ЦК України, згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		18.          23.01.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі №   910/14259/17 скасовано та прийнято нове рішення: Позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 17   125,82 грн - припинено. Стягнуто з ПАТ "Укртелеком" на користь ПАТ "Промінвестбанк" 27 275,21 грн заборгованості за договором оренди № 09-739/7, 1   363,03 грн пені, 2   028,52 грн інфляційних втрат, 582,92 грн 3 % річних та 963,20 грн витрат по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
		Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17 125,82 грн на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) з урахуванням того, що відповідачем згідно платіжного доручення № 44563 від 21.09.2017 сплачено суму боргу по орендній платі за лютий 2017 року в розмірі 17 125,82 грн.
		Поряд з цим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про помилковість висновку суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за період з березня по 17.04.2017 в розмірі 27 275,21 грн з огляду на те що, у відповідача наявний обов'язок по сплаті орендних платежів за період з березня 2017 року по 17.04.2017 року, доказів виконання якого матеріали справи не містять. 
		Одночасно суд апеляційної інстанції послався на можливість звільнення від зобов'язань відповідача з оплати орендованого приміщення за період з 01.03.2017 до 17.04.2017 згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України лише за умови наявності сертифікату Торгово-промислової палати України, що є єдиним доказом існування обставин непереборної сили на території проведення антитерористичної операції згідно зі ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитеристичної операції".  
		При цьому, враховуючи відсутність у матеріалах справи відповідного сертифікату ТППУ, апеляційним господарським судом позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 27 275,21 грн визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
		19.          13.02.2018 ПАТ "Укртелеком" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі №   910/14259/17 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017.
		20.          27.03.2018 ПАТ "Промінвестбанк" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Укртелеком" без задоволення, з підстав її необґрунтованості.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		21.          У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, що міститься у ст. 10 ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", оскільки ця норма стосується питання підтвердження сертифікатом Торгово-промислової палати України обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення виключно від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а не звільнення від виконання інших зобов'язань (таких як сплата орендної плати). У свою чергу скаржник посилається на ч. 6 ст. 762 ЦК України як на підставу звільнення від сплати орендної плати, а не як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання. 
		Також скаржник вказує на те, що суд першої інстанції законно та справедливо застосував саме ч. 6 ст. 762 ЦК України, як підставу для звільнення орендаря від обов'язку оплати орендних платежів з 01.03.2017 по 17.04.2017, оскільки існування обставин, за які не відповідає відповідач, та які об'єктивно унеможливили використання орендованого нерухомого майна в господарській діяльності, було доведено достатніми та допустимими доказами в суді першої інстанції.
		22.          Додатково як на підставу касаційної скарги скаржник посилається на Постанову Вищого господарського суду України від 29.08.2017 у справі №904/7339/16 та Постанову Вищого господарського суду України від 30.10.2017 у справі № 910/7495/16.
		Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
		23.          У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" зазначено, що безпідставним є посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", якою визначено форс-мажорні обставини як надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору та на статтю 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якою визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, оскільки даний сертифікат відсутній в матеріалах справи. Крім того, позивач зазначає, що касатор, вказуючи на вищевказані статті заплутує фактичні обставини справи, оскільки пунктом 6.2 Договору оренди нежитлового приміщення від 27.05.2016 № 09-739/7 визначено: приміщення вважається фактично переданим Орендодавцем з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі, який був підписаний 17.04.2017, а тому банк і нараховував орендну плату по 17.04.2017 (включно). Підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) представником ПАТ "Укртелеком" не був опротестований. Більше того, підписавши акт приймання-передачі (повернення з оренди) приміщення ПАТ "Укртелеком" підтвердив використання ним нежитлового приміщення по 17.04.2017 (включно), а тому посилання касатора на настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є безпідставними.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		24.          Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)
		24.1.          Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		24.2.          Стаття 34. Належність і допустимість доказів 
		Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		24.3.          Стаття 43. Оцінка доказів 
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		24.4.          Стаття 80. Припинення провадження у справі 
		Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 
		1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 
		1-1) відсутній предмет спору; 
		25.          Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)
		25.1.          Стаття 77. Допустимість доказів
		1. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		25.2.          Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		26.          Господарський кодекс України
		26.1.          Стаття 180. Істотні умови господарського договору
		7. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
		27.          Цивільний кодекс України
		27.1.          Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
		2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 
		1) договори та інші правочини;…
		27.2.          Стаття 549. Поняття неустойки
		1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. 
		3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		27.3.          Стаття 607. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання
		1. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
		27.4.          Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання
		1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 
		3) сплата неустойки;
		27.5.          Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
		2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		27.6.          Стаття 626. Поняття та види договору
		1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		27.7.          Стаття 631. Строк договору
		1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
		27.8.          Стаття 759. Договір найму.
		1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		27.9.          Стаття 762. Плата за користування майном
		5. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		28.          Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"
		28.1.          Стаття 10. Підтвердження обставин непереборної сили
		Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
		29.          Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"
		26.1. Стаття 14-1.Видача сертифікатів щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)
		1. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		2. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами…
		30.          Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення"
		30.1.          Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження
		          Донецька область
		          Міста обласного значення (у тому числі всі населені пункти, які адміністративно підпорядковані міським радам цих міст):
		          м. Донецьк (у тому числі смт Ларине, с. Павлоградське, м. Моспине, смт Горбачево-Михайлівка, с. Бирюки, с. Вербова Балка, с. Гришки, с. Кисличе, с. Михайлівка, с. Новодвірське, с. Темрюк)…
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи
		і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		А.             Щодо суті касаційної скарги
		31.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		32.          Слід зазначити, що Верховний Суд декілька вже разів аналізував питання підтвердження форс-мажорних обставин, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності на  частинах територій Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. 
		33.          Зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/304/16 Верховний Суд дослідив питання виконання договору оренди від 01.05.2011, на виконання якого на території міста Донецьк було передано у оренду приміщення 01.04.2014, тобто до введення режиму АТО, який було розпочато Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014. Досліджуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій факти, суд касаційної інстанції погодився з рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017, які звільнили відповідача від обов'язків з оплати орендної плати у з огляду на наявний у матеріалах справи Сертифікат Торгово-промислової палати України № 649 від 30.09.2014. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 у справі № 905/1320/17, у якій досліджувалося питання невиконання договору від 18.07.2013.
		34.          Натомість у нинішній справі, на відміну від зазначених вище справ, у яких розглядалося питання виконання договорів, що укладалися до початку режиму АТО, розглядається питання виконання договору, що його було укладено після початку режиму АТО, а саме 27.05.2016, коли сторони правочину усвідомлювали ризики, що можуть виникати на стадії виконання договору. Тож посилання відповідача на виникнення обставин непереборної сили, що виникли при укладенні такого договору на території міста Донецька у 2016-2017 роках, є безпідставними.
		35.          У рішенні від 24.10.2017 у нинішній справі суд першої інстанції, як на підставу звільнення відповідача від внесення орендної плати, послався на практику Вищого господарського суду України, а саме на постанову від у справі від 21.01.2014 у справі № 919/250/13-г. У зазначеній постанові Вищий господарський суд України дійшов висновку про можливість звільнення відповідача від сплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, оскільки позивачем певний час здавалося майно у оренду одночасно не лише відповідачеві, зокрема, з лютого 2011 по вересень 2012 років по договору від 01.01.2011, а й третій особі у період з 15.01.2010 по 31.01.2012 по договорам оренди від 15.01.2010 та від 15.01.2011.
		36.          За таких обставин Верховний Суд констатує принципову відмінність обставин, що їх було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у нинішній справі та справі № 919/250/13-г, оскільки у останній справі не йшлося про укладення та виконання договору оренди майна, що знаходиться на території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Натомість, саме це, на думку Верховного Суду, є специфічною обставиною, що відрізняє нинішню справу як від справи № 919/250/13-г, на яку посилається суд першої інстанції, так і на справи, що були раніше розглянуті Верховним Судом, про які йшлося вище.
		37.          Окремо Верховний Суд вважає за можливе проаналізувати постанову Вищого господарського суду України від 29.08.2017 у справі № 904/7339/16 та постанову Вищого господарського суду України від 30.10.2017 у справі № 910/7495/16, на які посилається ПАТ "Укртелеком" у поданій касаційній скарзі.
		38.          Досліджуючи постанову Вищого господарського суду України від 29.08.2017 у справі № 904/7339/16 слід зазначити, що у цій справі розглядалося питання виконання договірних зобов'язань по договору від 31.07.2014 щодо оренди приміщення на території міста Донецьк. При цьому, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що обставини щодо проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей є загальновідомими і в силу приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України не потребують доказування, звільнивши орендаря від виконання зобов'язань по договору оренди.
		39.          Відносно постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2017 у справі № 910/7495/16 слід зазначити, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 зазначену постанову було скасовано з направленням справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. Зазначене судове рішення стосувалося виконання договору оренди від 19.06.2014 щодо оренди приміщення у місті Донецьку.  Одночасно Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. 
		40.          Аналізуючи зміст постанови Вищого господарського суду України від 29.08.2017 у справі № 904/7339/16 варто підкреслити, що нею закріплювався принцип загальновідомості факту проведення АТО на території міста Донецька, що було підставою для звільнення відповідача від обов'язку доведення неможливості виконання своїх договірних зобов'язань. При цьому у постанові  Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 викладено іншу позицію, а саме, про необхідність доведення відповідачем факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. 
		41.          Аналізуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини крізь призму, перш за все, постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, слід зазначити, що на відповідачеві лежав обов'язок підтвердити ті обставини, на які він посилався, всіма можливими належними та допустимими доказами, чого зроблено не було. При цьому, судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок щодо неналежності оголошення у ЗМІ як підстави для звільнення від господарських зобов'язань, оскільки такий доказ свідчить не про настання факт неможливості виконувати свої обов'язки, а про відношення самого відповідача до такого факту, що, ймовірно, настав.
		42.          Одночасно Верховний Суд зазначає наступне. Укладаючи 27.05.2016 договір оренди, відповідач усвідомлював всі ті ризики, з якими він може зіткнутися під час його виконання, оскільки на цей час на території міста Донецька вже тривалий час не діяли органи державної влади України. За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність об'єктивних доказів захоплення орендованого приміщення третіми особами, що встановлено судом апеляційної інстанції у цій справі, відповідач, у силу принципу pacta sunt servanda, зобов'язаний оплатити оренду приміщення у повному обсязі. Подібний обов'язок відповідав би й загальному змісту Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у силу якого, передаючи в оренду майно на території міста Донецька у 2016 році, орендодавець вправі був розраховувати на отримання орендної плати, оскільки орендодавець виходив з презумпції того, що орендар розуміє весь спектр ризиків, що несе у собі оренда приміщення на території, що вже тривалий час непідконтрольна державним органам України.
		43.          Враховуючи викладене, у відповідача наявний обов'язок по сплаті орендних платежів за період з березня по 17.04.2017, доказів виконання якого матеріали справи не містять, з огляду на що колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 27 275,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		 
		Б.           Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		44.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		45.          Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017), касаційна скарга ПАТ "Укртелеком" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 - залишенню без змін.
		 
		       Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308,  статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення.
		2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі № 910/14259/17 залишити без змін. 
		3.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                             В. Пєсков
		 
		Судді                                                                                                    В. Білоус 
		 
		                                                                                                    В. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...